Daypolitico

Позначка: виїзд за кордон

  • Скандал «Карфаген» розростається: вісім звільнень, 24 поліграфи та загадковий виїзд Кравченка

    Скандал «Карфаген» розростається: вісім звільнень, 24 поліграфи та загадковий виїзд Кравченка

    В Офісі генерального прокурора України тривають кадрові перевірки та службові розслідування після гучної антикорупційної операції «Карфаген». Уже звільнено вісьмох працівників прокуратури, 24 прокурори пройшли поліграф, а обставини виїзду за кордон колишнього генпрокурора Руслана Кравченка досі перевіряють.

    Про це 9 жовтня повідомив виконувач обов’язків генерального прокурора Антон Ковальський на своїй сторінці у Facebook. Деталі кадрових рішень також оприлюднили «Главком» та Chas News.

    За словами Ковальського, після викриття ймовірної злочинної організації, яку пов’язують із прикриттям шахрайських колцентрів, з органів прокуратури звільнили вісьмох осіб. Семеро з них працювали безпосередньо в Офісі генпрокурора.

    Крім того, чотирьох посадовців звільнили з адміністративних посад. Серед них — начальник департаменту інформаційних технологій, начальник управління протидії кримінальним правопорушенням у сфері кібербезпеки та заступник керівника Черкаської обласної прокуратури. Посаду останнього ліквідували.

    Ще 24 прокурори пройшли поліграфічне дослідження. Отримані результати передали комісії, яка проводить службове розслідування.

    Окрему увагу приділяють справі колишнього заступника начальника департаменту ОГП Айдина Худієва. Службове розслідування щодо нього вже завершили, а матеріали планують передати кваліфікаційно-дисциплінарній комісії прокурорів.

    Триває перевірка й щодо Сергія Кропиви — посадовця департаменту міжнародного співробітництва ОГП, затриманого в межах операції «Карфаген». Слід з’ясувати, чи використовував він службові повноваження у приватних інтересах та чи втручався в роботу інших прокурорів. Його посаду також ліквідували.

    Не менш резонансною залишається ситуація з ексгенпрокурором Русланом Кравченком.

    У вересні він оформив службове відрядження до Франції, однак після завершення поїздки, за повідомленнями ЗМІ, на роботу не повернувся. В ОГП перевіряють законність оформлення документів та дотримання встановленої процедури виїзду.

    Раніше «Інтерфакс-Україна» повідомляв, що Кравченко після звільнення з керівної посади залишався прокурором ОГП.

    Ковальський наголосив, що остаточних висновків щодо обставин відрядження поки немає.

    Нагадаємо, 7 вересня Кравченко подав заяву про відставку на тлі розслідування НАБУ та САП щодо ймовірного прикриття незаконних колцентрів. При цьому він раніше заперечував власну причетність до протиправної діяльності.

    Наразі службові перевірки в прокуратурі тривають, а інформація про нові кадрові рішення може з’явитися після завершення відповідних процедур. Сам факт звільнення чи проходження поліграфа не означає доведеності кримінальної вини конкретної особи.

  • Кравченко готує собі притулок в Австрії? Сюмар заявила про можливий план ексгенпрокурора

    Кравченко готує собі притулок в Австрії? Сюмар заявила про можливий план ексгенпрокурора

    Навколо колишнього генерального прокурора України Руслана Кравченка виникла нова гучна версія. Народна депутатка Вікторія Сюмар заявила, що його останні публічні дії можуть бути спрямовані на формування аргументів для отримання політичного захисту в Австрії. За її словами, Кравченко нібито готується до можливого майбутнього спору щодо екстрадиції та може переконувати іноземний суд, що в Україні йому загрожують політичне переслідування і помста.

    Водночас важливо відразу зазначити: публічних підтверджень того, що Кравченко вже звернувся по притулок в Австрії або перебуває там, станом на 15 вересня немає. Це твердження наразі є оцінкою Вікторії Сюмар, оприлюдненою у Facebook.

    Сюмар пов’язала свою версію з активними публічними заявами Кравченка останніх днів. Вона припускає, що ексгенпрокурор може збирати матеріали, які в майбутньому дозволять йому доводити в іноземній юрисдикції політичний характер можливого кримінального переслідування.

    На тлі цієї заяви увагу привертає вже підтверджений факт: Кравченко дійсно залишив Україну. За інформацією джерел «Української правди» у правоохоронних органах, у ніч на 14 вересня він перетнув державний кордон на службовому автомобілі приблизно о 2:30. Попередньо повідомлялося, що підставою для виїзду стало службове відрядження.

    Сам Кравченко виїзд не заперечував. Він заявив, що перебуває за кордоном у відрядженні та планує зустрічі з міжнародними партнерами, яким хоче представити свою оцінку ситуації навколо НАБУ і САП. За даними джерел «Української правди», на момент цієї заяви він перебував у Литві.

    Ця деталь принципова, адже вона не підтверджує версію про Австрію. Відкриті джерела, які вдалося знайти станом на 15 вересня, підтверджують лише перебування Кравченка за межами України та повідомлення про Литву як його місце перебування. Даних про подання заяви на притулок до австрійських органів, початок відповідної процедури або судовий процес щодо екстрадиції немає.

    Скандал навколо Кравченка різко загострився після розслідування НАБУ і САП та операції «Карфаген». 7 вересня він подав заяву про відставку. У матеріалах справи, про які повідомляли українські медіа, Кравченко та його перша заступниця Марія Вдовиченко згадуються у контексті негласних слідчих дій.

    Сам Кравченко провину або причетність до незаконних дій заперечує.

    Перед виїздом за кордон конфлікт між тодішнім генпрокурором та антикорупційними органами перейшов у відкриту фазу. Кравченко заявив, що підписав повідомлення про підозру директору НАБУ Семену Кривоносу. Він звинуватив керівника Бюро у підробленні офіційних документів для отримання неправомірної вигоди в особливо великому розмірі.

    Крім того, Кравченко заявив, що НАБУ і САП під час слідчих дій нібито отримали доступ до матеріалів кримінальних проваджень щодо працівників антикорупційних органів і таким чином намагалися заблокувати процесуальні рішення.

    НАБУ та САП категорично відкинули ці звинувачення.

    В антикорупційних органах заявили, що директору НАБУ Семену Кривоносу офіційно не вручали жодної підозри, а твердження Кравченка розцінили як продовження системної атаки на незалежність НАБУ і САП. Також у відомствах заперечили твердження про незаконне вилучення кримінальних проваджень.

    Саме цей конфлікт тепер став одним із аргументів для версії Сюмар. На її думку, різкі заяви Кравченка про антикорупційні органи можуть у майбутньому використовуватися для формування образу посадовця, якого нібито переслідують через його професійну діяльність.

    Однак це лише припущення.

    Для отримання міжнародного захисту недостатньо самого твердження про політичне переслідування. Таке рішення ухвалюють компетентні органи конкретної держави на підставі заяви особи, документів, обставин справи та оцінки того, чи існує реальний ризик переслідування у країні походження.

    Наразі немає інформації, що така процедура щодо Кравченка розпочалася в Австрії.

    Паралельно політична кар’єра Кравченка в Україні фактично завершилася. Президент Володимир Зеленський 14 вересня відсторонив його від посади генерального прокурора на час дії воєнного стану. Відповідний указ був оприлюднений на сайті президента.

    До Верховної Ради також надійшло президентське подання про надання згоди на звільнення Кравченка. У парламенті зареєстрували проєкт постанови №16064.

    Президент напередодні публічно закликав депутатів невідкладно підтримати відставку генпрокурора. На тлі протистояння Кравченка з НАБУ та САП Зеленський дав зрозуміти, що не бачить можливості для його подальшого перебування на посаді.

    Міжнародні агентства також звернули увагу на ситуацію. Reuters писав, що відставка Кравченка відбувається на тлі нового загострення конфлікту між правоохоронними та антикорупційними структурами України, що особливо чутливо в умовах руху країни до ЄС і залежності від міжнародної підтримки. Водночас агентство наголошувало, що самому Кравченку на той момент офіційних кримінальних звинувачень не висували.

    Це важлива деталь і в контексті припущень про майбутню екстрадицію. Щоб говорити про реальну процедуру екстрадиції, має існувати конкретне кримінальне провадження, відповідний процесуальний статус особи та офіційний міжнародний запит. Даних про те, що Австрія вже отримала такий запит щодо Кравченка, у відкритих джерелах немає.

    Не підтверджено також, що правоохоронні органи України оголосили його в міжнародний розшук.

    Водночас обставини його виїзду продовжують викликати питання.

    «Українська правда» повідомляла, що Кравченко перетнув кордон на службовому автомобілі. Спочатку джерела говорили про відрядження до Литви. Пізніше видання опублікувало копію наказу, згідно з яким генпрокурор відрядив себе до Парижа на п’ять днів для участі у слуханнях ПАРЄ щодо українських дітей. При цьому журналісти зазначали, що у програмі заходу серед заявлених спікерів його не було.

    Центр протидії корупції висунув ще жорсткішу версію, заявивши, що Кравченко нібито підписав підозру директору НАБУ в обмін на можливість залишити Україну. Це твердження ЦПК, а не встановлений слідством факт. Інтерфакс-Україна прямо зазначав, що на момент публікації не мав офіційного підтвердження цієї інформації.

    Тому зараз навколо історії існують одразу кілька рівнів інформації.

    Підтверджено, що Кравченко подав у відставку, виїхав за кордон, публічно атакував керівництво НАБУ та заявив про підписану підозру Кривоносу. Підтверджено також його відсторонення президентом та запуск парламентської процедури звільнення.

    За даними журналістських джерел, він залишив Україну на службовому автомобілі та після виїзду перебував у Литві.

    Натомість твердження про те, що Кравченко вже працює над отриманням статусу політичного біженця саме в Австрії, наразі походить від Вікторії Сюмар і незалежного підтвердження не має.

    Сам Кравченко публічно про намір просити притулок в Австрії не повідомляв.

    Австрійська влада також не оголошувала про отримання відповідної заяви.

    Тому подавати це як встановлений факт було б передчасно.

    Разом із тим сама версія Сюмар може пояснювати політичну логіку останніх заяв ексгенпрокурора: якщо надалі проти нього буде відкрито провадження і постане питання повернення до України, публічні твердження про конфлікт з антикорупційними органами теоретично можуть стати частиною його аргументації про нібито політичну мотивацію переслідування.

    Але чи справді Кравченко йде саме цим шляхом, можна буде стверджувати лише після появи документального підтвердження — заяви самого ексгенпрокурора, інформації від австрійської влади або офіційних матеріалів майбутньої процедури.

    Поки ж найгучніша частина цієї історії залишається не фактом, а політичною версією.

  • Кому з українців тепер можуть відмовити в захисті ЄС

    Кому з українців тепер можуть відмовити в захисті ЄС

    Європейський Союз офіційно продовжив дію тимчасового захисту для людей, які виїхали з України через повномасштабну війну, ще на один рік — до 4 березня 2028 року. Однак разом із продовженням механізму з’явилася принципово нова умова для частини українців. Відтепер нові заявники повинні підтверджувати виконання своїх військових обов’язків в Україні. При цьому для мільйонів українців, які вже користуються тимчасовим захистом у ЄС, зроблено важливий виняток.

    Остаточне рішення про продовження тимчасового захисту Рада ЄС ухвалила 30 липня 2026 року, а 4 серпня документ опублікували в Офіційному журналі Європейського Союзу. Йдеться про імплементаційне рішення Ради ЄС 2026/1912. Воно прямо встановлює нову кінцеву дату дії механізму — 4 березня 2028 року.

    Це означає, що Євросоюз не збирається найближчим часом масово позбавляти українських біженців законних підстав для перебування. Навпаки, продовження ще на рік має гарантувати людям певну передбачуваність щодо проживання, роботи, освіти дітей, медичної та соціальної допомоги.

    За останніми офіційними даними Ради ЄС, станом на 31 травня 2026 року тимчасовим захистом у країнах Євросоюзу користувалися 4,38 мільйона людей, які залишили Україну через війну.

    Проте разом із продовженням захисту Євросоюз запровадив важливе нововведення.

    У статті 2 нового рішення зазначено, що тимчасовий захист має надаватися людям, які виконують свої військові обов’язки в Україні та, коли це необхідно, можуть надати відповідне підтвердження.

    Рада ЄС пояснила, як це може працювати на практиці. Одним із доказів може бути паспорт зі штампом українських прикордонників про законний виїзд з України. Іншим варіантом може бути паперовий або електронний документ, який підтверджує звільнення від відповідних військових обов’язків або їх виконання.

    Саме ця норма є однією з найсуттєвіших змін у правилах тимчасового захисту за останній час.

    Але тут є надзвичайно важливе уточнення.

    Нову вимогу не застосовують до людей, які вже мали тимчасовий захист у конкретній державі ЄС станом на 4 серпня 2026 року та безперервно зберігають цей статус після цієї дати.

    Це прямо зафіксовано у виправленій редакції рішення Ради ЄС. Сама нова норма почала застосовуватися з 5 серпня 2026 року.

    Тобто твердження, що після зміни правил усі українські чоловіки, які вже перебувають під тимчасовим захистом, автоматично повинні повторно доводити законність свого виїзду або втратять статус, було б неправильним.

    Є й інший момент, через який інформацію про нібито «першочергову депортацію трьох категорій українців» варто подавати дуже обережно.

    Офіційне рішення Ради ЄС про продовження тимчасового захисту не встановлює списку з трьох категорій українців, яких Євросоюз вирішив депортувати першими. У документі немає формулювання про «першочергову депортацію» тих, хто нелегально перетнув кордон, вчинив злочин або використав підроблені документи.

    Такі обставини справді можуть мати серйозні міграційно-правові наслідки відповідно до законодавства ЄС та конкретної держави-члена. Але це інше юридичне питання, і його не слід змішувати з липневим рішенням ЄС про продовження тимчасового захисту для українців.

    Більше того, механізм тимчасового захисту передбачає доволі широкий набір прав.

    Українці, які підпадають під його дію, отримують право на проживання, доступ до ринку праці та житла, медичну допомогу, соціальну підтримку та освіту для дітей. Українські громадяни також залишаються безвізовими мандрівниками і після допуску на територію ЄС можуть пересуватися протягом 90 днів та обирати країну, де хочуть скористатися правами тимчасового захисту.

    Водночас Брюссель уже відкрито готується до моменту, коли надзвичайний механізм, запроваджений після початку повномасштабного російського вторгнення, доведеться поступово завершувати.

    Ще у вересні 2025 року Рада ЄС ухвалила рекомендацію щодо координованого переходу від тимчасового захисту. Її мета — не раптове масове виселення українців, а створення кількох можливих шляхів після завершення дії нинішньої системи.

    Для частини українців таким шляхом може стати перехід на звичайні національні дозволи на проживання — наприклад, на підставі роботи, навчання або сімейних обставин. Для інших можуть бути доступними статуси, передбачені законодавством Євросоюзу, зокрема для висококваліфікованих працівників.

    Паралельно ЄС готує механізми добровільного повернення в Україну.

    Рада ЄС наголошує, що таке повернення має відбуватися поступово і лише тоді, коли умови дозволятимуть людям безпечно та стабільно реінтегруватися в Україні. Державам-членам рекомендують створювати програми добровільного повернення, координувати їх між собою та з українською владою, а також дозволяти ознайомчі поїздки до України.

    Окремо передбачена можливість створення так званих Unity Hubs — центрів, де українці зможуть отримувати інформацію про документи, працевлаштування, інтеграцію у країні перебування або можливості повернення додому.

    Тому говорити, що Євросоюз уже розпочав підготовку до масової депортації українських біженців, підстав немає.

    Навпаки, офіційне рішення від 30 липня гарантує продовження тимчасового захисту до березня 2028 року. Одночасно Брюссель починає поступово переводити систему з надзвичайного режиму, який діє вже кілька років, до довгострокової моделі: частина українців зможе перейти на інші види легального проживання, а для тих, хто захоче повернутися, мають створювати програми добровільного повернення.

    Найсуттєвіша зміна вже стосується нових заявників на тимчасовий захист. Після 5 серпня 2026 року вони можуть бути зобов’язані довести, що виконують військові обов’язки перед Україною. Рада ЄС прямо називає серед можливих підтверджень штамп у паспорті про законний перетин українського кордону.

    Водночас для тих, хто вже мав тимчасовий захист до набрання новою нормою чинності та безперервно його зберігає у відповідній країні, передбачено виняток.

    Отже, головна новина для українців у Європі зараз полягає не в появі міфічного «списку на депортацію», а в тому, що ЄС одночасно продовжив захист до 2028 року і зробив правила його отримання для нових заявників жорсткішими. А паралельно Європа вже вибудовує систему, яка має запрацювати після завершення тимчасового механізму — з переходом частини українців на інші дозволи на проживання та поступовими програмами добровільного повернення.

  • Майже 80 керівників ТЦК отримали підозри: поліція розкрила масштаби схем із ВЛК та бронюванням

    Майже 80 керівників ТЦК отримали підозри: поліція розкрила масштаби схем із ВЛК та бронюванням

    Національна поліція України повідомила про підозру вже 76 керівникам територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки різного рівня у межах кримінальних проваджень, пов’язаних із можливими зловживаннями під час мобілізації. Паралельно слідчі перевіряють майже 2,5 тисячі випадків бронювання військовозобов’язаних, вилучили понад 83,5 тисячі постанов військово-лікарських комісій та домоглися скасування близько 6,5 тисячі незаконних рішень ВЛК. Такі цифри навів т.в.о. голови Національної поліції Максим Цуцкірідзе.

    ФОТО: т.в.о. голови Національної поліції Максим Цуцкірідзе

    За його словами, правоохоронці зараз концентруються не на формальному збільшенні кількості кримінальних проваджень, а на документуванні конкретних схем, встановленні всіх їхніх учасників та доведенні справ до суду. Окрему увагу приділяють саме тим сферам мобілізаційної системи, де ризики зловживань є найвищими: роботі ТЦК, оформленню бронювання, діяльності військово-лікарських комісій та схемам незаконного виїзду військовозобов’язаних за кордон.

    Цуцкірідзе наголосив, що принциповою для поліції є однакова дія закону як щодо військовозобов’язаних, так і щодо посадовців, які приймають рішення в системі мобілізації. За його словами, посада, військове звання або адміністративні можливості не повинні захищати людину від кримінальної відповідальності.

    Водночас керівник Нацполіції закликав не переносити відповідальність окремих фігурантів на всю систему ТЦК і ВЛК. Він звернув увагу, що кожна справа має оцінюватися індивідуально, а викриття корупційних чи інших незаконних рішень не повинно автоматично ставити під сумнів усі висновки військово-лікарських комісій, особливо щодо людей із тяжкими захворюваннями або серйозними пораненнями.

    Понад 83 тисячі постанов ВЛК потрапили до слідчих

    Одним із найбільших масивів документів, які зараз перевіряє поліція, стали рішення військово-лікарських комісій.

    За інформацією Цуцкірідзе, у межах кримінальних проваджень слідчі вже вилучили понад 83,5 тисячі постанов ВЛК. Частина цих документів могла використовуватися для незаконного визнання військовозобов’язаних непридатними до служби або створення підстав для відстрочки та виїзду за кордон.

    У результаті перевірок було скасовано приблизно 6,5 тисячі незаконних рішень військово-лікарських комісій.

    Ці цифри не означають, що всі 83,5 тисячі вилучених постанов є незаконними. Йдеться про документи, які стали предметом перевірки у конкретних кримінальних провадженнях. Остаточна юридична оцінка кожного випадку має ґрунтуватися на доказах.

    Паралельно поліція встановлює обставини можливого незаконного бронювання майже 2,5 тисячі військовозобов’язаних.

    Бронювання під час воєнного стану дозволяє окремим працівникам критично важливих підприємств, установ та організацій отримувати відстрочку від мобілізації. Проте саме цей механізм став одним із напрямів, де правоохоронці перевіряють можливе використання фіктивних підстав, неправдивих даних або службового впливу.

    Понад 400 кримінальних проваджень від початку великої війни

    За даними Національної поліції, від початку повномасштабного російського вторгнення слідчі розслідували 428 кримінальних проваджень, пов’язаних із незаконною допомогою військовозобов’язаним в ухиленні від служби, оформленням фіктивних медичних документів та організацією незаконного перетину державного кордону.

    У 105 провадженнях матеріали вже передано до суду, інші справи перебувають на стадії досудового розслідування.

    Серед фігурантів є не лише посередники або цивільні організатори схем, але й безпосередньо працівники та керівники територіальних центрів комплектування.

    Саме в межах цих та інших проваджень, за словами Цуцкірідзе, 76 керівникам ТЦК різного рівня вже повідомили про підозру.

    Водночас повідомлення про підозру не означає автоматичного встановлення вини. Відповідно до українського законодавства, винуватість конкретної особи може бути встановлена лише обвинувальним вироком суду.

    Перед цим ДБР прийшло з обшуками більш ніж у 100 ТЦК

    Нові цифри Нацполіції з’явилися менш ніж через два тижні після початку масштабної спецоперації Державного бюро розслідувань під назвою «Чесний призов».

    30 липня ДБР спільно з Генеральним штабом ЗСУ розпочало слідчі дії у понад 100 територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки в більшості регіонів України.

    Правоохоронці пояснювали, що перевіряють одразу два великі блоки можливих правопорушень.

    Перший — це сприяння ухиленню від мобілізації за гроші. Йдеться про ситуації, коли посадовці могли за неправомірну вигоду допомагати військовозобов’язаним отримувати фіктивні документи, незаконні відстрочки або інші підстави для уникнення призову.

    Другий блок стосується можливого перевищення службових повноважень військовослужбовцями ТЦК, зокрема побиття та катування військовозобов’язаних.

    У ДБР окремо підкреслили, що «Чесний призов» не є реакцією на один гучний інцидент. Операцію назвали комплексною перевіркою системи, метою якої є виявлення корупції, службових зловживань та порушень прав людини.

    Ще на старті операції Бюро попередило, що після проведення обшуків у різних регіонах очікуються затримання та нові повідомлення про підозру. Генеральний штаб заявив, що сприяє правоохоронцям у перевірках та підтримує притягнення винних до відповідальності у випадках, коли порушення будуть доведені.

    Під перевіркою не тільки хабарі за «непридатність»

    Практика останніх років показує, що зловживання навколо мобілізації можуть мати різні форми.

    Один напрям — фіктивні медичні висновки. У таких випадках військовозобов’язаній особі могли оформлювати діагноз або ступінь непридатності, які не відповідали її реальному стану здоров’я.

    Інший — неправомірне оформлення відстрочки або бронювання.

    Ще один блок — внесення неправдивих даних до військово-облікових документів чи інформаційних систем.

    Окремі кримінальні провадження стосуються організації незаконного переправлення чоловіків через державний кордон, коли фіктивні довідки або рішення ВЛК ставали лише одним із елементів ширшої схеми.

    Саме тому вилучення десятків тисяч постанов ВЛК не означає, що слідство обмежується медичними комісіями. Поліція намагається відстежувати весь ланцюг — від людини, яка шукала незаконний спосіб уникнути мобілізації, до посередника, медичного працівника, посадовця ТЦК або іншої особи, яка могла забезпечувати необхідні документи.

    Чому правоохоронці говорять про індивідуальну відповідальність

    Масштабні обшуки та десятки підозр керівникам ТЦК відбуваються на тлі високої суспільної напруги навколо мобілізації.

    Саме тому Цуцкірідзе окремо застеріг від двох крайнощів.

    З одного боку, правоохоронні органи не повинні закривати очі на корупцію чи насильство лише через те, що йдеться про працівника структури, яка забезпечує мобілізацію.

    З іншого — окремі кримінальні випадки не можуть автоматично бути доказом незаконності роботи всіх ТЦК або ВЛК.

    Подібну логіку демонструє і операція «Чесний призов». ДБР прямо заявило, що йдеться про комплексну перевірку системи та конкретних фактів, а не про оголошення всіх працівників ТЦК підозрюваними.

    Масштаб цифр показує, наскільки великою стала проблема

    Найбільше уваги у новій статистиці привертає поєднання кількох показників: 76 керівників ТЦК із підозрами, понад 83,5 тисячі вилучених постанов ВЛК, 6,5 тисячі скасованих незаконних рішень та майже 2,5 тисячі бронювань, обставини яких зараз перевіряються.

    Однак ці цифри не можна просто складати між собою або трактувати як кількість уже доведених злочинів. Частина документів лише проходить перевірку, а щодо багатьох фігурантів слідство ще триває.

    Натомість вони демонструють масштаб роботи, яку правоохоронці проводять навколо мобілізаційної системи.

    Особливо показовим є те, що ця робота відбувається одночасно кількома правоохоронними структурами. Нацполіція розслідує кримінальні провадження щодо схем ухилення, ВЛК та бронювання, тоді як ДБР разом із Генштабом проводить масштабну операцію з перевірки діяльності самих ТЦК.

    У результаті найближчими тижнями кількість підозр може збільшитися: ще 30 липня ДБР прямо анонсувало затримання та процесуальні рішення після аналізу матеріалів, вилучених під час обшуків у понад 100 центрах комплектування.

    Наразі головний принцип, який декларують правоохоронці, залишається незмінним: відповідальність має бути персональною та доказовою. Тобто як військовозобов’язаний, який купував фіктивний документ, так і посадовець, який його оформлював або отримував за це гроші, у разі доведення вини повинні відповідати перед законом.

    І саме статистика, озвучена 11 серпня, показує, що перевірка мобілізаційної системи вже вийшла далеко за межі поодиноких резонансних справ.

  • ЄС закриває захист для частини українців: хто потрапить під нові правила

    ЄС закриває захист для частини українців: хто потрапить під нові правила

  • 141 тисяча людей за добу: на кордоні з Польщею виникли рекордні черги

    141 тисяча людей за добу: на кордоні з Польщею виникли рекордні черги

    Останніми днями українсько-польський кордон переживає черговий пік навантаження. На окремих пунктах пропуску люди змушені чекати понад 12 годин, а в соціальних мережах масово з’являються відео з багатокілометровими чергами легкових автомобілів і автобусів. Найбільші затримки фіксують на напрямку в’їзду до України, де потік охочих повернутися додому різко зріс напередодні завершення червня та початку літнього сезону.

    Про ситуацію на кордоні розповів речник Державної прикордонної служби України Андрій Демченко. За його словами, основною причиною черг стало різке збільшення пасажиропотоку, який традиційно зростає наприкінці тижня та у вихідні дні.

    За інформацією ДПСУ, лише за минулу добу державний кордон України перетнули 141 тисяча громадян, що стало найвищим добовим показником у червні. При цьому вперше за останній час кількість тих, хто в’їжджав до України, дещо перевищила кількість тих, хто виїжджав за кордон.

    Саме це й спричинило суттєве накопичення транспорту на польському напрямку. У соцмережах користувачі повідомляють про очікування понад 12 годин, а також публікують відео із заторами, що простягаються на кілька кілометрів.

    Особливо складною ситуація залишається на пункті пропуску «Краківець – Корчова». За даними, які оприлюднили прикордонники, лише на цьому напрямку на в’їзд до України в окремі моменти очікували понад 260 легкових автомобілів.

    Водночас Західне регіональне управління Держприкордонслужби повідомило, що найбільше навантаження також спостерігається у пунктах пропуску «Шегині», тоді як менш завантаженими залишаються «Рава-Руська» та «Смільниця». Прикордонники рекомендують водіям за можливості обирати альтернативні маршрути, щоб скоротити час очікування.

    Окремим фактором, який впливає на швидкість оформлення, залишаються ремонтні роботи на польській стороні пункту пропуску «Шегині – Медика». Роботи тривають із середини червня, через що тимчасово знизилася пропускна спроможність автобусного напрямку. Хоча Україна та Польща домовилися не припиняти оформлення автобусів на літній період, певні затримки все одно залишаються.

    У Державній прикордонній службі наголошують, що схожа ситуація є типовою для початку літнього туристичного сезону. Наприкінці червня та на початку липня значно збільшується кількість українців, які повертаються додому після навчання або роботи за кордоном, а також іноземців, які прямують в Україну до родичів чи у справах.

    Крім легкового транспорту, додаткове навантаження створюють міжнародні автобусні перевезення. Саме автобуси нині найчастіше затримуються через обмежену кількість смуг оформлення та ремонтні роботи на окремих переходах.

    Фахівці рекомендують планувати поїздку заздалегідь та перевіряти завантаженість пунктів пропуску перед виїздом. Найменші черги традиційно спостерігаються у нічний час або в середині робочого тижня, тоді як найбільший потік припадає на п’ятницю, суботу та неділю.

    Сервіси онлайн-моніторингу також підтверджують, що навантаження постійно змінюється протягом дня. На окремих переходах ситуація може покращитися вже за кілька годин, тоді як на найпопулярніших пунктах пропуску час очікування залишається найбільшим.

    Прикордонники радять тим, хто лише планує поїздку, уважно стежити за оперативною інформацією ДПСУ, користуватися сервісами моніторингу черг та, за можливості, обирати менш завантажені переходи. Це дозволить уникнути багатогодинного очікування та зробити перетин кордону значно швидшим.

    За оцінками Державної прикордонної служби, високий пасажиропотік може зберігатися ще найближчими днями, оскільки початок липня традиційно супроводжується активними подорожами українців у період літніх відпусток і канікул. Тому водіям і пасажирам рекомендують закладати додатковий час на проходження прикордонного контролю та заздалегідь готувати всі необхідні документи.

  • Виїзд під виглядом музикантів: колишнього керівника Мінкульту підозрюють у гучній схемі

    Виїзд під виглядом музикантів: колишнього керівника Мінкульту підозрюють у гучній схемі

    Колишньому виконувачу обов’язків міністра культури та інформаційної політики України повідомили про підозру у справі щодо незаконного переправлення чоловіків призовного віку через державний кордон під виглядом учасників музичного колективу. Про це 20 червня повідомив Офіс генерального прокурора.

    Ім’я підозрюваного правоохоронці офіційно не називають, однак з оприлюднених обставин справи випливає, що йдеться про Ростислава Карандєєва, який виконував обов’язки міністра культури та інформаційної політики України з липня 2023 року до вересня 2024 року.

    За даними слідства, посадовець міг бути причетним до організації виїзду за межі України восьми чоловіків призовного віку, яких оформили як учасників музичного гурту для нібито проведення благодійних концертів за кордоном. Однак у ході перевірки правоохоронці встановили, що зазначені особи фактично не мали жодного стосунку до музичної діяльності та не відповідали критеріям, необхідним для участі у міжнародних культурних заходах.

    Слідчі встановили, що спочатку Державна прикордонна служба відмовила чоловікам у виїзді з України через недостатність підтверджуючих документів та сумніви щодо заявленої мети поїздки. Після цього, за версією правоохоронців, тодішній керівник міністерства повторно направив до прикордонників офіційний лист із проханням сприяти перетину кордону зазначеними особами.

    У результаті після отримання додаткових документів чоловіки змогли виїхати за межі України. Водночас, як зазначають правоохоронці, жоден із них не повернувся на територію держави у встановлені строки. Саме цей факт став одним із ключових елементів кримінального провадження.

    Офіс генерального прокурора повідомив, що дії колишнього посадовця кваліфіковані за частиною другою статті 332 Кримінального кодексу України — незаконне переправлення осіб через державний кордон України, вчинене службовою особою з використанням службового становища. Санкція статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до дев’яти років із можливим позбавленням права обіймати певні посади.

    Справа стала черговим епізодом масштабного розслідування щодо можливих зловживань у сфері культурної дипломатії та міжнародних мистецьких поїздок під час воєнного стану. Після початку повномасштабної війни держава дозволила виїзд за кордон окремим категоріям митців, музикантів, акторів та представників культурної сфери для участі в міжнародних заходах, спрямованих на підтримку України.

    Водночас саме цей механізм неодноразово ставав предметом суспільних дискусій та перевірок правоохоронних органів. Протягом останніх двох років фіксувалися випадки, коли чоловіки призовного віку виїжджали за кордон під приводом участі у творчих, волонтерських чи благодійних заходах, але не поверталися до України після завершення заявлених поїздок.

    На тлі численних скандалів уряд та Міністерство культури неодноразово посилювали контроль за погодженням міжнародних відряджень для представників культурної сфери. Зокрема, були запроваджені додаткові вимоги до підтвердження професійної діяльності учасників поїздок, механізми моніторингу їхнього повернення та перевірки організаторів закордонних заходів.

    Сам Ростислав Карандєєв раніше публічно заявляв про необхідність підтримки міжнародної культурної присутності України та наголошував на важливості мистецької дипломатії під час війни. Однак правоохоронці вважають, що у конкретному випадку службові повноваження могли бути використані всупереч інтересам держави.

    На момент оприлюднення інформації офіційної детальної позиції самого Карандєєва щодо оголошеної підозри не було представлено. Очікується, що найближчим часом він або його представники нададуть власні пояснення щодо обставин справи.

    Юристи зазначають, що ключовими доказами у провадженні можуть стати службове листування, документи про організацію закордонних виступів, покази свідків та інформація щодо фактичної діяльності осіб, які залишили територію України. Також слідство перевіряє, чи могли до схеми бути причетні інші посадовці або організатори поїздки.

    Справа вже викликала значний суспільний резонанс, оскільки стосується питань мобілізації, контролю державного кордону та довіри до механізмів виїзду за кордон під час воєнного стану. Експерти наголошують, що результати розслідування можуть вплинути на подальшу політику держави щодо міжнародних відряджень представників культури та мистецтва.

    Наразі триває досудове розслідування. Правоохоронці продовжують встановлювати всі обставини справи, перевіряють документи, маршрути поїздок та можливих учасників схеми. Остаточну оцінку діям колишнього керівника Міністерства культури має надати суд.

  • Кордон перетворюється на пастку: українців попередили про штрафи до 150% і конфіскацію грошей та майна

    Кордон перетворюється на пастку: українців попередили про штрафи до 150% і конфіскацію грошей та майна

    Тисячі українців щодня перетинають державний кордон, вирушаючи до країн Європейського Союзу з туристичною метою, у відрядження, на навчання або до родичів. Однак незнання митних правил може коштувати мандрівникам дуже дорого. У Державній митній службі нагадують: за окремі порушення під час перетину кордону передбачені значні штрафи, а в деяких випадках — конфіскація коштів, товарів та навіть транспортних засобів.

    Експерти зазначають, що більшість проблем виникає через необізнаність громадян щодо вимог Митного кодексу України та правил переміщення товарів через кордон. Саме тому перед поїздкою рекомендується ретельно перевірити, які речі підлягають обов’язковому декларуванню та які обмеження діють щодо перевезення валюти, алкоголю, тютюнових виробів, техніки чи інших товарів.

    Одним із найпоширеніших порушень залишається недекларування готівки. Згідно з чинними правилами, громадяни мають право перевозити через кордон до 10 тисяч євро або еквівалент цієї суми в іншій валюті без письмового декларування. Якщо сума перевищує встановлений ліміт, її необхідно задекларувати та підтвердити законність походження коштів відповідними документами.

    За порушення цих вимог передбачена відповідальність відповідно до статті 471 Митного кодексу України. У таких випадках митники можуть вилучити незадекларовані кошти до рішення суду, а порушнику доведеться сплачувати штраф.

    Також серйозні наслідки можуть чекати на тих, хто намагається перешкоджати роботі митників під час перевірки. Стаття 474 Митного кодексу передбачає відповідальність за відмову надати документи, перешкоджання огляду транспортного засобу чи багажу, а також інші дії, які унеможливлюють проведення митного контролю.

    Особливо суворо законодавство карає за спроби приховати товари від митного контролю. Якщо громадянин перевозить речі у спеціально облаштованих схованках, подає неправдиві документи або іншим способом намагається уникнути перевірки, його дії можуть кваліфікуватися за статтями 482 та 483 Митного кодексу.

    У таких випадках штраф може становити до 100% вартості товару, а сам товар підлягатиме конфіскації. Якщо ж порушення пов’язане з ухиленням від сплати митних платежів, санкції ще жорсткіші.

    Найсерйозніше покарання передбачає стаття 485 Митного кодексу України. Вона стосується випадків, коли особа намагається уникнути сплати податків і митних платежів шляхом подання неправдивих відомостей або документів. У таких ситуаціях штраф може сягати 150% несплаченої суми митних платежів.

    Юристи звертають увагу, що крім штрафів громадяни часто втрачають сам предмет правопорушення. Наприклад, якщо митники виявляють незадекларовану партію товару комерційного призначення, вона може бути конфіскована на користь держави. Аналогічна доля може чекати на транспортний засіб, якщо він використовувався для приховування товарів від контролю.

    Окрему увагу митники приділяють перевезенню дороговартісної техніки, ювелірних виробів, колекційних предметів, великих партій одягу та електроніки. Якщо кількість товарів свідчить про комерційний характер перевезення, митні органи можуть вимагати сплату відповідних платежів або оформлення товару в іншому режимі.

    Експерти радять перед поїздкою до країн Європейського Союзу перевіряти актуальні правила як української, так і європейської сторони. В окремих країнах діють додаткові обмеження щодо ввезення продуктів харчування, м’ясної продукції, молочних виробів, лікарських препаратів та рослин.

    Нагадаємо, що від 1 червня 2026 року базові правила перетину державного кордону для військовозобов’язаних громадян України залишилися без змін. Водночас Державна прикордонна служба анонсувала запуск нового електронного сервісу, який дозволить громадянам перевіряти наявність тимчасових обмежень на виїзд за кордон.

    Фахівці наголошують: більшість проблем на кордоні можна уникнути, якщо заздалегідь ознайомитися з чинними правилами та підготувати необхідні документи. Незнання законодавства не звільняє від відповідальності, а одна помилка під час проходження митного контролю може коштувати десятки тисяч гривень або навіть призвести до втрати майна.

    Саме тому перед поїздкою варто не лише перевірити документи, а й переконатися, що готівка, цінні речі та товари перевозяться відповідно до вимог законодавства. Це дозволить уникнути неприємних сюрпризів, затримок на кордоні та фінансових втрат.

  • Нардеп Гетманцев провів відпустку на Лазурному узбережжі, – журналіст Бойко

    Нардеп Гетманцев провів відпустку на Лазурному узбережжі, – журналіст Бойко

    Як повідомляє журналіст Володимир Бойко, голова податкового Комітету Ради Данило Гетманцев з 23 квітня по 5 травня 2026 року перебував у відпустці у Франції неподалік Монако.

    “Гетманцев під час воєнного стану їздив у відпустку на Лазурне узбережжя, а Апарат ВРУ  приховує, чи звертався нардеп по дозвіл на виїзд за кордон” зазначає журналіст Володимир Бойко та публікує фото відповіді на його офіційний запит.

    ФОТО:  Апарат ВРУ не відповів на журналістський запит про відпочинок Гетманцева у Франції

    Також, за інформацією Володимира Бойко, приховує свою відпустку на Лазурці  з 23 квітня по 5 травня 2026 року і сам голова податкового Комітету Ради Данило Гетманцев.  Зокрема, на офіційний запит журналіста Гетманцев уникнув прямої відповіді.

    ФОТО: Нардеп Гетманцев ухиляється від відповіді журналістам про свій відпочинок у Франції

    За інформацією журналіста, нардеп Гетманцев  звертався по дозвіл до Апарату Ради та отримав його і виїхав до Франції.

    Нагадаємо, раніше ми повідомляли, що родина голови парламентського комітету з податків і фінансів Данила Гетманцева мешкає за кордоном і володіє нерухомістю через офшорні схеми з російськими зв’язками.

    Згідно з офіційними документами, дружина та сини Гетманцева живуть у Франції. Їхнім домом є квартира площею 142,6 квадратного метра, зареєстрована на компанію Les Hauts D’Esmeralda. Цю фірму створено у листопаді 2012 року у Верхній Савої — елітному регіоні Франції, популярному серед заможних іноземців.

    Бенефіціаром компанії є мати нардепа — Олена Гетманцева. Співзасновником виступає Філіп Мейєр, громадянин Швейцарії з Женеви. Втім, на цьому коло зв’язків не закінчується. Мейєр також є партнером у ще одній французькій компанії — Les Hauts De Bristol, яка пов’язана із громадянами росії Мариною Крінічанською та Даніілом Крінічанським, зареєстрованими в москві.

    Окрім цього, зафіксовано, що теща Гетманцева, Олена Буковньова, нині проживає в російському місті Петропавловськ-Камчатський разом із чоловіком — Олександром Буковньовим.

    У декларації депутата також вказано фінансовий зв’язок із підсанкційною особою. Родина Гетманцева надала позику у 50 тисяч доларів США громадянину Лівану Родріго Мерхежу. Цей чоловік перебуває під санкціями США через звинувачення у торгівлі зброєю.

  • Жінкам-держслужбовицям дозволили виїзд за кордон: прикордонники вже почали пропускати

    Жінкам-держслужбовицям дозволили виїзд за кордон: прикордонники вже почали пропускати

    В Україні офіційно скасували обмеження на виїзд за кордон для жінок, які працюють у державних органах, судах, органах місцевого самоврядування та на державних підприємствах. Відповідні зміни вже набрали чинності, а Державна прикордонна служба почала застосовувати нові правила під час контролю на пунктах пропуску.

    Про це 20 травня повідомила ДПСУ з посиланням на урядову постанову №623 від 15 травня 2026 року. Документ вносить зміни до правил перетину державного кордону, затверджених постановою Кабміну №57.

    Фактично уряд повністю скасував спеціальні обмеження для жінок-держслужбовиць, які діяли під час воєнного стану. Раніше для виїзду за кордон жінкам, які обіймали посади в органах влади, державних структурах або судах, у більшості випадків були необхідні службові відрядження чи окремі підстави.

    Тепер ці норми більше не застосовуються.

    У Державній прикордонній службі підтвердили, що нові правила вже працюють на практиці.

    «Уряд скасовує обмеження на перетин кордону для всіх жінок без винятків, незалежно від займаних посад в органах державної влади, місцевого самоврядування, на державних підприємствах та в судах», — повідомили у ДПСУ.

    Рішення Кабміну раніше анонсувала прем’єр-міністр України Юлія Свириденко. За її словами, зміни мають усунути правову нерівність та спростити порядок виїзду для жінок, які працюють у державному секторі.

    Йдеться саме про жінок. Для чоловіків-госслужбовців та більшості військовозобов’язаних чоловіків правила перетину кордону залишаються без змін.

    Обмеження для жінок-чиновниць були введені після посилення контролю за виїздом посадовців під час воєнного стану. У 2023–2025 роках уряд поступово запроваджував суворіші правила для державних службовців, народних депутатів, прокурорів, суддів та інших представників влади через суспільний резонанс навколо закордонних поїздок чиновників під час війни.

    Тоді Кабмін визначив, що посадовці можуть виїжджати переважно у службові відрядження, для лікування, догляду за дітьми або за іншими чітко визначеними підставами. Ці обмеження поширювалися і на жінок, хоча вони не підлягають мобілізації на загальних умовах.

    Останні місяці в уряді дедалі частіше говорили про необхідність перегляду цієї норми. Аргументом було те, що жінки-держслужбовиці фактично опинилися у нерівних умовах порівняно з іншими жінками, які могли безперешкодно залишати країну.

    Тепер після ухвалення постанови №623 жінки, які працюють у державних структурах, можуть перетинати кордон без необхідності оформлювати службове відрядження чи отримувати додаткові погодження.

    У ДПСУ також нагадали, що прикордонники перевіряють документи відповідно до чинного законодавства, а остаточне рішення про пропуск ухвалюється безпосередньо під час контролю у пункті пропуску.

    На тлі цієї новини у суспільстві знову активізувалося обговорення теми виїзду посадовців за кордон під час війни. Водночас уряд наголошує: зміни стосуються лише жінок і не означають загального пом’якшення правил виїзду для всіх категорій державних службовців.

    Раніше ДПСУ також запустила онлайн-сервіс, який дозволяє українцям перевіряти наявність обмежень на виїзд за кордон. Сервіс став відповіддю на численні випадки, коли люди дізнавалися про заборону вже безпосередньо на кордоні.