Позначка: виїзд за кордон

  • Українцям нагадали, коли необхідно оформлювати новий закордонний паспорт

    Українцям нагадали, коли необхідно оформлювати новий закордонний паспорт

    Українцям нагадали про випадки, коли закордонний паспорт підлягає обов’язковій заміні. Оновлення документа необхідне не лише після завершення строку його дії, а й у низці інших ситуацій, пов’язаних зі змінами персональних даних або фізичним станом паспорта.

    Зокрема, оформлення нового закордонного паспорта потрібне, якщо термін дії чинного документа вже закінчився або наближається до завершення. Паспорт також підлягає заміні у разі зміни прізвища, імені чи по батькові, незалежно від причини таких змін.

    Підставою для переоформлення документа є й виявлення помилок у персональних даних або інших відомостях, зазначених у паспорті. Крім того, новий документ знадобиться, якщо в паспорті більше не залишилося вільних сторінок для відміток про перетин кордону.

    Закордонний паспорт також визнається непридатним для використання у випадках його пошкодження — зокрема, якщо сторінки порвані, інформація пошкоджена або документ має сліди, які унеможливлюють ідентифікацію особи. Окремою підставою для оформлення нового паспорта є його втрата.

    Для отримання нового закордонного паспорта громадянину України необхідно підготувати стандартний пакет документів. До нього входить внутрішній паспорт громадянина України та реєстраційний номер облікової картки платника податків. За наявності також подається попередній закордонний паспорт.

    У разі зміни сімейного стану або персональних даних необхідно додатково надати відповідні підтвердні документи — свідоцтво про шлюб або документ про зміну імені. Саме ці папери є підставою для внесення оновлених даних до нового паспорта.

  • НБУ пояснив правила вивезення готівки за кордон і розмір штрафів

    НБУ пояснив правила вивезення готівки за кордон і розмір штрафів

    Багато українців під час закордонних поїздок надають перевагу готівковим коштам. Формально законодавство не обмежує максимальну суму готівки, яку можна вивозити за кордон, однак на практиці діють чіткі правила, перевищення яких тягне за собою фінансову відповідальність.

    Національний банк України роз’яснив чинні норми переміщення готівкової валюти через державний кордон. Згідно з актуальною інформацією, у 2026 році фізичні особи зберігають право вивозити будь-який обсяг готівки, проте без обов’язкового декларування дозволено перевозити лише суму в межах установленого ліміту.

    Українське законодавство передбачає, що фізичні особи-резиденти можуть вивозити готівкову валюту в еквіваленті до 10 тисяч євро без подання декларації та підтверджуючих документів. Якщо ж сума перевищує цей поріг, громадянин зобов’язаний задекларувати кошти та надати докази їхнього офіційного походження.

    До таких підтверджуючих документів належать банківські виписки про зняття готівки з рахунків, довідки про валютно-обмінні операції або інші документи, що засвідчують законне отримання коштів. Без їх подання перевезення суми понад ліміт вважається порушенням митних правил.

    У разі недотримання встановлених вимог застосовується відповідальність, передбачена статтею 471 Митного кодексу України. Порушнику загрожує штраф у розмірі 20 відсотків від суми перевищення дозволеного ліміту. Наприклад, якщо особа намагатиметься вивезти 20 тисяч євро без декларування, штраф нарахують із суми перевищення у 10 тисяч євро і він становитиме 2 тисячі євро.

    Фахівці Національного банку радять заздалегідь ознайомлюватися з правилами та готувати необхідні документи перед поїздкою. Дотримання цих вимог допоможе уникнути непередбачених витрат, затримок і проблем під час проходження митного контролю.

  • Прикордонники двічі відмовили чоловіку у виїзді: Верховний Суд визнав порушення процедур

    Прикордонники двічі відмовили чоловіку у виїзді: Верховний Суд визнав порушення процедур

    Верховний Суд скасував рішення двох попередніх інстанцій та задовольнив касаційну скаргу громадянина, який оскаржував дві відмови прикордонників у перетині кордону. Тепер його справу знову розглядатиме Закарпатський окружний адміністративний суд.

    У чому суть конфлікту

    Позивачу двічі – 16 і 20 липня 2024 року – відмовили у виїзді з України. Він наполягав, що мав право перетнути кордон, адже доглядає матір дружини та має оформлений виїзд на постійне проживання до Канади.

    У позові чоловік просив визнати дії прикордонників незаконними, скасувати рішення про відмову у перетині кордону, а також стягнути з держави 3051 грн матеріальної шкоди та понад 300,7 млрд грн моральної.

    Що вирішили попередні суди

    Суд першої інстанції та апеляційний суд повернули його позов, аргументуючи це тим, що:

    • заявник пропустив місячний строк оскарження, передбачений Законом «Про прикордонний контроль»;

    • його клопотання про поновлення строку не містило поважних причин;

    • він уже подавав аналогічні позови.

    Позиція Верховного Суду

    ВС погодився, що саме місячний строк є спеціальним і застосовується у спорах щодо рішень прикордонної служби. Але суд встановив низку суттєвих процесуальних порушень попередніх інстанцій.

    Ключові помилки, які виявив Верховний Суд:

    • суд першої інстанції мав залишити позов без руху та надати час для усунення недоліків, а не одразу повертати;

    • позивач подав клопотання про поновлення строку, але суди фактично не розглянули його по суті;

    • апеляційний суд не виправив ці порушення, хоча був зобов’язаний це зробити.

    Такі дії, за висновком ВС, перешкодили розгляду справи по суті.

    Рішення суду касаційної інстанції

    Верховний Суд:

    • задовольнив касаційну скаргу позивача;

    • скасував рішення судів першої та апеляційної інстанцій;

    • направив справу назад до окружного адмінсуду для продовження розгляду.

    Постанова вже набула законної сили та оскарженню не підлягає.

  • У Раді пропонують заборонити виїзд за кордон заброньованим українцям

    У Раді пропонують заборонити виїзд за кордон заброньованим українцям

    До Верховної Ради внесли законопроєкт, який може суттєво змінити правила виїзду за кордон для заброньованих громадян. Ідеться про документ №14210, зареєстрований у листопаді 2025 року, що пропонує розширити перелік підстав для тимчасової заборони виїзду з України. Попри реєстрацію, до порядку денного його поки не включили.

    Секретар парламентського комітету з питань нацбезпеки, оборони та розвідки Роман Костенко у коментарі Суспільному підтвердив: ініціатива покликана запобігти зловживанням із «бронюванням». За його словами, розгляд законопроєкту можуть перенести на наступний рік.

    Костенко зазначив, що держава пішла назустріч тим, хто отримав «бронь» навіть без оновлення військово-облікових даних або на тлі ухилення від виконання конституційного обов’язку. Натомість за такий компроміс може з’явитися певне обмеження — тимчасова заборона на перетин кордону.

    Одне з ключових положень законопроєкту передбачає заборону виїзду за кордон для громадян, яким надали відстрочку від мобілізації. Метою називають необхідність зупинити практику, коли людина отримує «бронь», а потім залишає країну без наміру повернення.

    «Це своєрідний запобіжник. Ми пішли назустріч, та водночас мусимо гарантувати, що “бронювання” не стане інструментом для втечі. За кордон – ні, адже було порушення закону», — пояснив Костенко.

    Наразі законопроєкт перебуває у статусі зареєстрованого, а його подальший розгляд очікується вже у 2026 році.

  • Колишній глава «Енергоатому» та еліта енергосектору залишають Україну

    Колишній глава «Енергоатому» та еліта енергосектору залишають Україну

    Частина елітних керівників української енергетики тихенько залишає країну. Нещодавно за кордон виїхав Петро Котін, колишній голова «Енергоатому», за ним – чиновники середньої ланки, депутати та бізнесмени. Такий від’їзд викликає занепокоєння, адже саме ці особи мають прямий вплив на державні ресурси та енергетичний сектор.

    За даними журналістських розслідувань, у «Енергоатомі» регулярно відбуваються незаконні тендери, завищення кошторисів та дискримінаційні закупівлі, що дозволяє окремим компаніям отримувати прибутки за рахунок держави. Мільярди гривень державного бюджету фактично відводяться на користь приватних структур, тоді як енергетичний сектор України працює не на державу, а на окремих бізнесменів та посадовців.

    Прикладом монополії є ПрАТ «Юженергобуд», яке отримало договір на будівельні роботи та поточний ремонт на 70,8 млн грн у квітні 2025 року. Тендер містив штучні обмеження: досвід лише на АЕС, погоджені технічні специфікації та внутрішнє «Рішення про затвердження постачальника». Це фактично відсікає нових учасників та дає перевагу компаніям, які вже працюють із «Енергоатомом».

    Ще один приклад – пріоритет на обладнання Hochiki без можливості подати еквівалентні пропозиції. Такі дії порушують закон і демонструють, що енергетичний сектор країни працює на приватні інтереси, а не на державу.

    Водночас, відтік керівників і бізнесменів з країни став сигналом тривоги: вони залишають Україну саме після того, як отримали доступ до значних державних ресурсів.

  • Депутатів Київради перевіряють через закордонні відрядження за бюджетні кошти

    Депутатів Київради перевіряють через закордонні відрядження за бюджетні кошти

    Як повідомляють наші джерела, наразі готуються підозри депутатам Київради, які їздили у відрядження за рахунок міста. Всього в списку шістнадцять осіб.

    Так, за інформацією джерела, “підготовка підозр цілому ряду депутатів Київради може бути пов’язана з політичним тиском в зв’язку з процесами навколо виборів секретаря Київради”.

    Як ми повідомляли раніше, Офіс Президента тисне на Володимира Прокопіва через відкриту кримінальну справу, при цьому розглядаючи його як компромісну фігуру на секретаря Київради.

    “Офіс тисне на Порошенка, щоб повністю взяти під контроль Прокопіва, і тоді він матиме підтримку всіх фракцій, крім УДАРу. Щоб усім було легше думати, готують вручення підозр депутатам, які їздили у відрядження за рахунок міста” – зазначає джерело.

    Також в розпорядженні нашої редакції список депутатів Київради, які можуть отримати підозри. Серед них Андрусишин Володимир, Бродський Олександр, Домагальський Віктор, Ємець Леонід, Муха Вікторія, Маленко Григорій. Всі вони виїжджали за кордон за рахунок столичного бюджету.

    До прикладу, Олександр Бродський виїжджав за рахунок Києва двічі, а його відрядження обійшлись столичному бюджету в 92 тисячі гривень. Дві поїздки за кордон Віктора Домагальського – в 66 тисяч гривень. Леонід Ємець наїздив на майже 139 тисяч гривень.

    Більше інсайдів в режимі реального часу читайте на нашому Telegram-каналі Ненька інфо | Новини | Україна

  • Дозвіл на виїзд чоловіків 18–22 років ставить під загрозу майбутнє країни

    Дозвіл на виїзд чоловіків 18–22 років ставить під загрозу майбутнє країни

    Після дозволу Кабміну чоловікам віком 18–22 років безперешкодно перетинати кордон дедалі більше студентів українських вишів почали оформлювати академічні відпустки або переходити на онлайн-навчання, щоб виїхати за кордон. Така тенденція викликає занепокоєння серед демографів і економістів.

    За словами заступника директора Інституту демографії та досліджень імені Михайла Птухи НАН України Олександра Гладуна, це рішення може мати серйозні наслідки. Він наголошує, що покоління хлопців, які народилися у період демографічної кризи, є надзвичайно важливим для майбутнього країни. Якщо вони виїдуть, то значна частина з них навряд чи повернеться.

    Гладун вважає, що молодь могла б робити внесок у перемогу, виконуючи допоміжні роботи в тилу, але не залишаючи країну повністю. Інакше виходить, що одні покоління воюють, а інші взагалі не залучені до спільної боротьби.

    Директор Центру економічної стратегії Гліб Вишлінський підкреслює, що серйозного удару по економіці масовий виїзд студентів не завдасть. В Україні близько 700 тисяч чоловіків віком 18–22 років, з яких реально працюють лише 200–300 тисяч. Це становить 2–3% економічно активного населення, яке налічує приблизно 13 мільйонів осіб.

    Основний ризик — нестача кадрів у тих секторах, де молодь традиційно підробляла: роздрібна торгівля, будівництво, логістика, виробництво на простих спеціальностях. Найбільше проблем може виникнути у компаній із зарплатами до 15 000 грн. Водночас співробітники з доходами 35 000–55 000 грн здебільшого залишаються працювати в Україні.

    Таким чином, економічні наслідки відтоку молоді будуть відносно обмеженими, проте демографічні — значно серйознішими. Адже мова йде про покоління, яке має стати фундаментом для відновлення країни після війни.

  • Чому влада дозволила виїзд молодим чоловікам

    Чому влада дозволила виїзд молодим чоловікам

    За інформацією наших джерел, рішення про відкриття кордонів для чоловіків віком від 18 до 22 років має приховані політичні мотиви. Офіційно йдеться про «студентів» чи «молодь, яка навчається за кордоном», але в кулуарах Банкової це розглядають як спосіб знизити ризик протестної активності.

    За словами співрозмовників, саме ця вікова категорія стала найпомітнішою у протестних акціях, зокрема біля НАБУ та САП. Молодь у 18–22 роки виявилася готовою виходити на вулиці, створювати інформаційні хвилі у соцмережах і демонструвати небезпечний для влади рівень самоорганізації.

    У президентському офісі чудово усвідомлюють, що в умовах можливих переговорів із Москвою й обговорення поступок, включно з територіальними, саме молодь може стати ядром масових акцій протесту. Її виведення з країни, навіть часткове, суттєво знижує ризик внутрішньої дестабілізації.

    «Це питання не лише мобілізації, а й політики, — каже одне з джерел. — Якщо Банковій доведеться йти на мирний трек і поступатися територіями, владі критично важливо мінімізувати вуличний тиск. Найактивнішу групу протестувальників вирішили просто вивести за кордон».

    Формально дозвіл на виїзд виправдовують гуманітарними чи освітніми потребами. Однак експерти вважають, що такий крок може стати прецедентом: влада намагається поєднати контроль за мобілізаційними ресурсами з політичними інтересами.

    У суспільстві ж це може викликати запитання: чи не перетворюється державна політика на механізм запобігання протестам, замість реального діалогу з громадянами?

  • Посадовці суду за 3 тис. доларів видавали чоловікам право виїзду за кордон

    Посадовці суду за 3 тис. доларів видавали чоловікам право виїзду за кордон

    Державне бюро розслідувань викрило схему, у якій високопосадовці одного з українських судів організували виробництво фіктивних рішень для ухилення чоловіків від мобілізації та виїзду за кордон. До оборудки були залучені в. о. голови суду, його помічник, заступник керівника апарату та секретар.

    Слідство встановило, що фігуранти отримували по 3 тис. доларів за кожне “рішення”. Для клієнтів створювали фіктивні справи про розлучення та позбавлення матері батьківських прав. Так чоловіка визнавали єдиним опікуном дитини до 18 років, що звільняло його від мобілізації й надавало право на виїзд з України.

    Ці справи оформлювали без реальних позовів, без сплати судового збору і без залучення обов’язкових органів — зокрема служби у справах дітей. Заступниця керівника апарату незаконно втручалася в автоматизовану систему документообігу, реєструвала неіснуючі провадження й засвідчувала їх печаткою суду.

    В. о. голови суду підписував неправосудні рішення, а секретар готувала фіктивні документи та судові повістки для клієнтів.

    За даними ДБР, лише з початку повномасштабного вторгнення і до кінця 2024 року було ухвалено понад 120 неправдивих рішень. На їхній основі понад 40 чоловіків перетнули кордон, і щонайменше 30 з них не повернулися. Серед “позивачів” були й співробітники самого суду.

    Учасникам схеми повідомлено про підозру за статтями:

    • незаконне переправлення осіб через державний кордон;

    • втручання в роботу судової системи;

    • підроблення судових рішень;

    • перешкоджання діяльності ЗСУ.

    Санкція — до 9 років ув’язнення.

    Окремо ДБР задокументувало дії ще однієї судді, яка у приватних розмовах виправдовувала агресію РФ, схвалювала окупацію українських територій і глорифікувала російських військових. Їй інкримінують статтю з покаранням до 8 років позбавлення волі.

  • У першому півріччі 2025 року 250 тисяч українців залишили Україну

    У першому півріччі 2025 року 250 тисяч українців залишили Україну

    За перше півріччя 2025 року українці здійснили понад 14 мільйонів перетинів державного кордону. Такі дані оприлюднила платформа Opendatabot з посиланням на Державну прикордонну службу. Загальна кількість перетинів – 16,47 мільйона, з яких 85% припадає саме на громадян України.

    Найбільш помітна тенденція – зниження кількості тих, хто виїхав з країни і не повернувся. За шість місяців 2025 року таких громадян нарахували 250 тисяч. Це на 1,6 раза менше, ніж у аналогічному періоді 2024 року, коли різниця між виїздами і поверненнями становила 404 тисячі осіб.

    За офіційними даними, з січня по червень 2025 року з України виїхали 7,17 мільйона осіб, а повернулися – 6,92 мільйона. Таким чином, поточне сальдо становить 250 тисяч на користь виїзду.

    Загальна кількість перетинів кордону зросла на 4% у порівнянні з першим півріччям 2024 року. Середньомісячний показник становить 2,35 мільйона перетинів. Найменше руху зафіксовано в лютому – 1,78 мільйона, а найбільше – в червні, коли зафіксували 3,13 мільйона перетинів. Саме літні місяці традиційно є піковими для міграційної активності, на них припадає близько третини всіх річних виїздів та повернень.

    Варто зауважити, що йдеться лише про офіційні перетини. Нелегальні способи залишити країну, зокрема перехід через гірські стежки чи виїзд через тимчасово окуповані території, статистично не фіксуються.

    Загалом з початку повномасштабного вторгнення понад 3 мільйони українців виїхали з країни і досі не повернулися.