Позначка: виїзд за кордон

  • Віцепрезидент Visa Антон Пятигін опинився в центрі скандалу через закордонні поїздки під час воєнного стану

    Віцепрезидент Visa Антон Пятигін опинився в центрі скандалу через закордонні поїздки під час воєнного стану

    Віце-президент Visa в країнах CIS та Південної Європи Антон Пятигін під приводом робочих відряджень незаконно виїжджав з країни разом зі своєю коханкою – маркетинг-директоркою мережі GoodWine Марією Олійник. Спільними фото з відпочинку Марія Олійник поділилась у своєму Instagram.

    ФОТО: Пост в Інстаграм коханки Антона Пятигіна – маркетолога GoodWine Марії Олійник
    ФОТО: Пост в Інстаграм коханки Антона Пятигіна – маркетолога GoodWine Марії Олійник
    ФОТО: Пост в Інстаграм коханки Антона Пятигіна – маркетолога GoodWine Марії Олійник

    Ситуація з виїздами топ-менеджера Visa за кордон з коханкою під час воєнного стану спричинила резонанс в соцмережах.

    ФОТО: Пост в Фейсбук блогерки Альони Яхно

    “Ще в грудні минулого року вийшов скандал, коли коханим виявився глибоко одружений батько двох дітей і за сумісництвом віце-президент Visa з СНД та Південно-Східної Європи Антон Пятигін. Виявилося, що він використовував службові відрядження для романтичних подорожей, що протирічить українському законодавству воєнного стану“, – зазначає блогерка Альона Яхно.

    Раніше дружина Антона Пятигіна, з якою він перебуває у зареєстрованому шлюбі та має двох неповнолітніх дітей також виклала пост на своїй сторінці у Фейсбук, де  зазначила, що її чоловік:  “Антон Пятигін, який займає пост віце-президента Visa в країнах CIS та Південноі Європи, користуючись документами, а саме бронюванням від компанії Visa (яка є публічною компанією) для відряджень регулярно виїжджає у відпустки до ЄС, що протирічить українському законодавству воєнного стану.”

    ФОТО: Пост в Фейсбук Ксенії Пятиніної

    Нагадаємо, Антон Пятигін став віцепрезидентом Visa, очоливши напрямок Visa Consulting and Analytics в країнах СНД і Південно-Східної Європи наприкінці 2023 року. До цього він два роки обіймав посаду незалежного члену наглядової ради державного “Ощадбанка”.

    Згідно із декларацією, дружиною топ менеджера є Ксенія Пятиніна, разом вони виховують сина Александра та доньку Емму.

    ФОТО: Антон Пятигін з офіційною дружиною Ксенією Пятиніною та дітьми (Фото взяте з Фейсбук Ксенії Пятиніної)
  • Харків’янин хотів незаконно перетнути кордон із фейковим дитячим свідоцтвом

    Харків’янин хотів незаконно перетнути кордон із фейковим дитячим свідоцтвом

    На пункті пропуску «Краківець» на українсько-польському кордоні прикордонники викрили чергову спробу незаконного перетину державного кордону з використанням фальшивих документів. 32-річний мешканець Харкова намагався виїхати з України до Німеччини, пред’явивши на перевірці свідоцтва про народження трьох дітей, однак одне з них виявилося підробкою.

    Пильність прикордонників 7-го прикордонного Карпатського загону допомогла вчасно виявити фейковий документ. З’ясувалося, що чоловік дійсно є батьком двох дітей, але третя дитина — вигадана. У документах значилася «дитина-фантом», яка нібито народилася в Іспанії.

    Документ, який мав підтверджувати народження третьої дитини, був придбаний через Telegram-канал за 2 тисячі доларів. У ньому зазначалося, що матір дитини перебувала в Іспанії на момент пологів. Однак перевірка встановила, що жінка весь цей час була в Україні, що повністю спростовує легітимність свідоцтва.

    Фальшиве свідоцтво мало слугувати підставою для виїзду чоловіка за кордон у статусі багатодітного батька. Згідно з українським законодавством, чоловіки, які мають трьох і більше дітей, мають право на тимчасове звільнення від мобілізації та виїзд за межі країни.

    За фактом використання підробленого документа прикордонники склали повідомлення про ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 Кримінального кодексу України — підроблення документів, печаток, штампів і бланків, а також їх збут чи використання.

    Розслідування продовжується, а випадок ще раз демонструє масштаби тіньового ринку підроблених документів і важливість професійної роботи прикордонників у період війни.

  • Освітня омбудсменка: “Школярі виїжджають через страх мобілізації з 18 років”

    Освітня омбудсменка: “Школярі виїжджають через страх мобілізації з 18 років”

    Україні необхідно виробити державну політику з повернення біженців, зокрема дітей і молоді. Про це заявила освітня омбудсменка Надія Лещик в інтерв’ю агентству “Укрінформ”, коментуючи тривожну тенденцію виїзду учнів старших класів за кордон.

    За її словами, у країні наразі відсутня чітка статистика щодо виїзду за віком, однак зі шкіл активно зникають як дівчата, так і хлопці. При цьому вчителі й директори повідомляють про поступове зменшення кількості учнів одинадцятих класів, що навчаються очно — частина школярів переходить на дистанційне навчання і виїжджає до інших країн.

    “Що примушує виїжджати? Безпека — це головне. Але ще батьків лякають повідомлення про можливе зниження мобілізаційного віку до 18 років. Це теж впливає на ухвалення рішень”, — зазначила омбудсменка.

    Лещик додає, що, попри складнощі адаптації дітей за кордоном, багато родин не бачать альтернативи виїзду: “Іноді дивишся на дітей за кордоном і бачиш, що вони не завжди можуть там адаптуватися, є проблеми. Їм було б краще тут. Але ми мусимо говорити про те, що змусить їх повернутися”.

    За результатами опитування, яке проводив офіс уповноваженого з прав людини, для повернення українців з-за кордону критичними чинниками є:

    • наявність житла,

    • стабільна робота,

    • родинні зв’язки в Україні,

    • якість освітніх перспектив для дітей.

    На думку Лещик, держава має не лише декларувати прагнення до повернення біженців, а й пропонувати реальні стимули та безпекові гарантії.

  • Найменше школярів за 30 років: діти масово залишають Україну

    Найменше школярів за 30 років: діти масово залишають Україну

    Україна стрімко втрачає школярів. За офіційними даними Держстату, станом на 2024–2025 навчальний рік у країні залишилось 3,74 мільйона дітей шкільного віку — це найнижчий показник за останні 30 років.

    Ще тривожніше виглядає статистика щодо дітей, які навчаються в українській системі освіти, але перебувають за межами країни. Кожна десята дитина з української шкільної системи зараз — за кордоном.

    За оцінками ООН, серед українських біженців приблизно 1,4 млн дітей віком від 3 до 17 років, і з них до 720 тисяч — шкільного віку. Це орієнтовна цифра, адже точних офіційних даних немає. Водночас дослідження ЮНЕСКО свідчить, що лише в країнах ЄС торік навчалися майже 665 тисяч українських школярів.

    Виїжджають як дівчата, так і хлопці. Одні тікають від обстрілів, інші — ще й через страх мобілізації. Батьки не хочуть ризикувати здоров’ям і майбутнім своїх дітей, і все частіше обирають навчання за кордоном.

    Хоча в Міністерстві освіти визнають факт еміграції молоді після школи, там наполягають: це не має ознак масовості. Проте опитування і соціологія свідчать про інше — тенденція до виїзду лише посилюється.

    Поки система освіти реформується та готується до нових викликів, країна може залишитися з драматичним кадровим дефіцитом у майбутньому. Бо сьогоднішні школярі — це завтрашні лікарі, вчителі, інженери. Але багато з них навчатимуться, а потім і працюватимуть уже в інших країнах.

  • The Telegraph: дівчата залишають Україну — і це серйозна проблема

    The Telegraph: дівчата залишають Україну — і це серйозна проблема

    Після понад двох років повномасштабної війни дедалі більше українок вирішують покинути країну — не лише тимчасово, а назавжди. Про це йдеться у статті британського видання The Telegraph, яке описує тривожну тенденцію зникнення молоді з України.

    Причини виїзду — постійні обстріли, тривога за майбутнє, невизначеність відновлення країни та пошук кращих можливостей за кордоном. Багато дівчат, які ще до війни навіть не розглядали еміграцію, нині влаштовують життя в Європі, вступають до університетів, починають працювати, будують нові соціальні зв’язки. Лише одиниці повертаються.

    «Серед тих, хто виїхав — найрозумніші, найталановитіші, найперспективніші. Це справжня демографічна бомба уповільненої дії», — зазначає видання. У довгостроковій перспективі це ставить під сумнів не лише процес відновлення України, а й загалом її спроможність розвиватися.

    «Коли почалась війна, люди були сповнені ентузіазму», — каже старшокласниця Софія. «Але минув час, і люди стали пригніченими. Вони думають, що в іншій країні їм буде краще».

    В умовах, коли чоловіки залишаються в країні через обмеження на виїзд, а жінки мають змогу вільно перетинати кордон, спостерігається глибокий дисбаланс. Експерти попереджають: якщо держава не зможе створити умови для повернення молоді — Україна ризикує втратити цілі покоління.

  • Кількість судових справ про самостійне батьківство різко зросло після початку повномасштабної війни

    Кількість судових справ про самостійне батьківство різко зросло після початку повномасштабної війни

    В Україні стрімко зросла кількість судових справ, у яких чоловіки намагаються офіційно встановити факт самостійного виховання неповнолітніх дітей. З початку повномасштабної війни таких справ стало у 67 разів більше.

    Про це свідчать дані «Опендатабота», на які посилається видання «Главком».

    Якщо з січня по травень 2022 року суди розглянули лише шість таких справ, то за аналогічний період 2025 року їх вже понад 400. У 2022 році загалом було лише 37 справ, а у 2023-му — вже 180. Минулого року кількість подібних позовів сягнула 625.

    Усього ж із початку повномасштабного вторгнення в державному судовому реєстрі знайдено щонайменше 1255 справ щодо встановлення факту самостійного виховання батьками.

    Юристи звертають увагу: такий статус може стати підставою для виїзду чоловіка за кордон, що нині дозволено лише за певними винятками. Це частково пояснює сплеск відповідних звернень до суду.

    Наразі суди продовжують масово розглядати такі справи, що свідчить про значне зростання зацікавленості українських чоловіків у набутті цього статусу.

  • Підозрюваний у хабарництві екссуддя хотів виїхати за кордон

    Підозрюваний у хабарництві екссуддя хотів виїхати за кордон

    Колишній суддя Київського апеляційного суду Ігор Паленик, якого підозрюють у хабарництві, намагався отримати дозвіл на виїзд за кордон. Про це повідомляє видання “Судовий репортер”.

    За словами Паленика, він планував поїздку до Хорватії разом із онукою з метою оздоровлення. У зверненні до суду екссуддя пояснив, що нібито потребує лікування, щоб уникнути звинувачень у свідомому погіршенні власного стану з метою уникнення відповідальності.

    Втім, суд не задовольнив це клопотання, відмовивши йому у праві виїзду за межі України.

    Паленик є одним із фігурантів кримінального провадження щодо отримання неправомірної вигоди за скасування арешту майна акціонерного товариства “Мотор Січ”, пов’язаного з експрезидентом компанії В’ячеславом Богуслаєвим.

    Слідство триває, і Паленик залишається під запобіжними заходами в Україні.

  • Виїзд за кордон під час війни: хто із заброньованих чоловіків має право на відпустку

    Виїзд за кордон під час війни: хто із заброньованих чоловіків має право на відпустку

    Чоловіки призовного віку, які мають бронювання від мобілізації, можуть тимчасово виїжджати з України не лише у службове відрядження, а й у відпустку. Проте це правило не є універсальним — існують обмеження, які залежать від посади та категорії державної служби.

    Про це повідомив речник Державної прикордонної служби України Андрій Демченко в ефірі телеканалу “Ми — Україна”. За його словами, заброньовані особи загалом мають право на перетин кордону як у робочих, так і у відпускних цілях. Але є винятки, які передбачає пункт 2.14 урядової Постанови №57.

    Хто не зможе виїхати у відпустку

    Заборонено виїжджати за кордон у відпустку тим заброньованим чоловікам віком від 18 до 60 років, які займають окремі державні посади. Якщо структура, в якій вони працюють, подала до ДПСУ відповідну інформацію, то такі працівники можуть залишити територію України лише в разі службового відрядження.

    Хто має право на відпочинок за межами країни

    Чоловіки, які не обіймають посад, визначених постановою, можуть виїжджати за кордон у відпустку. Водночас у їхніх документах має бути чітко зазначено, що організація, яка видала бронювання, надає їм право перебувати у відпустці за межами України.

    Таким чином, для ухвалення рішення про можливість виїзду прикордонники зважатимуть не лише на факт бронювання, а й на наявність службового чи відпускного дозволу, а також на конкретну посаду чоловіка.

  • Мін’юст пояснив, які документи потрібні для виїзду за кордон заброньованим

    Мін’юст пояснив, які документи потрібні для виїзду за кордон заброньованим

    Під час дії воєнного стану в Україні діють обмеження на виїзд за кордон для чоловіків віком від 18 до 60 років. Винятком є певні категорії осіб, зокрема ті, хто має статус заброньованого працівника. Проте порядок виїзду навіть для цієї категорії залишається не до кінця врегульованим.

    Як повідомляє видання «Закон і Бізнес» з посиланням на Міністерство юстиції, можливість перетинати державний кордон мають військовозобов’язані, які офіційно не підлягають мобілізації. Це передбачено пунктом 1 частини першої статті 23 закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». До цієї категорії належать заброньовані працівники, які перебувають на спеціальному військовому обліку.

    Втім, у чинних Правилах перетину державного кордону, чітко прописано лише порядок виїзду заброньованих осіб у службове відрядження. Що ж до можливості виїхати за межі України у відпустку — прямих норм поки що немає, і тому рішення щодо пропуску приймається окремо в кожному випадку прикордонниками.

    Крім того, певні категорії держслужбовців, зокрема члени Кабміну, заступники міністрів, судді, прокурори, депутати місцевих рад, не можуть перетинати кордон з метою відпустки, навіть якщо формально мають статус заброньованих.

    Які документи потрібні для виїзду:

    • Паспорт громадянина України для виїзду за кордон

    • Військово-обліковий документ (паперовий або цифровий у застосунку Резерв+) з позначкою про бронювання та внесенням у реєстр «Оберіг»

    • Витяг з наказу про відпустку (або його копія), де зазначено мету, терміни, країну та посаду

    • Додаткові документи, що підтверджують мету поїздки

    Також відсутність порушень військового обліку та судових обмежень є обов’язковою умовою.

    Мін’юст наголошує, що правила можуть змінюватися, а тому рекомендує уточнювати порядок перетину кордону безпосередньо в Державній прикордонній службі, зокрема за телефоном 1598 або іншими каналами зв’язку. Остаточне рішення приймається безпосередньо на пункті пропуску, що означає індивідуальний підхід до кожного випадку.

  • Жінкам-медикам без постанови на військовий облік можуть заборонити виїзд за кордон

    Жінкам-медикам без постанови на військовий облік можуть заборонити виїзд за кордон

    З 1 червня 2025 року в Україні набирають чинності нові правила військового обліку для жінок, зокрема тих, хто має медичну або фармацевтичну освіту. Ці зміни пов’язані з оновленням законодавства на тлі триваючої мобілізації та мають практичні наслідки як для працевлаштування, так і для виїзду за кордон.

    Кого це стосується

    Йдеться про всіх жінок із дипломом медика чи фармацевта — незалежно від того, чи працюють вони за спеціальністю. За словами юристки Анастасії Руденко (АО “Віннер Партнерс”), такі громадянки зобов’язані стати на облік у територіальних центрах комплектування (ТЦК).

    Що буде за порушення

    Ігнорування цього обов’язку тягне за собою адміністративну відповідальність:

    • перше порушення — штраф від 850 до 1700 грн;

    • повторне протягом року — до 2550 грн.

    Окрім цього, невиконання вимоги щодо обліку унеможливлює офіційне працевлаштування за фахом. Роботодавці зобов’язані перевіряти, чи має кандидатка військово-обліковий документ. Якщо такого документа немає, працевлаштування порушує закон.

    Вплив на можливість виїзду за кордон

    Жінки, які перебувають на військовому обліку, але не мають статусу військовослужбовиць, можуть вільно виїжджати за межі України. Проте ті, хто уклав контракт із ЗСУ, мають обмеження — для виїзду потрібен дозвіл командування.

    Окремо варто зазначити, що медики-жінки, які працюють у закладах охорони здоров’я, але не стали на облік, можуть бути внесені до реєстру «Оберіг». У такому випадку прикордонники мають підстави тимчасово відмовити в перетині кордону до усунення порушення. Хоча на практиці не всі дані з цього реєстру ретельно перевіряються, ризики залишаються.

    Контекст: нові правила ВЛК

    Нагадаємо, що 2025 року також змінився порядок проходження військово-лікарської комісії (ВЛК) для призовників, резервістів та військовозобов’язаних. Нові норми передбачають визначені терміни дії висновків, обов’язковість проходження медогляду після направлення та штрафи за ухилення.

    Підсумок

    З 1 червня 2025 року жінки з медичною освітою мають обов’язково стати на військовий облік. Це важлива вимога, яка впливає на працевлаштування, законність дій роботодавців та навіть можливість виїзду з країни. Уникнення обліку несе ризики штрафів і обмежень, тож варто заздалегідь подбати про виконання вимог.