Daypolitico

Позначка: законопроєкт

  • Україна переходить на зимовий час: стрілки годинника переведуть на годину назад

    Україна переходить на зимовий час: стрілки годинника переведуть на годину назад

    У ніч з 24 на 25 жовтня о 04:00 за київським часом Україна традиційно перейде на зимовий (стандартний) час. Стрілки годинників необхідно перевести на одну годину назад — на 03:00.

    Це надасть українцям можливість спати на годину довше цієї ночі, однак сезонна зміна часу залишається обов’язковою, оскільки відповідний закон так і не набув чинності.

    Чому переведення годинників досі триває:

    • Доля законопроєкту №4201: Парламент ухвалив закон про скасування сезонного переведення часу ще 16 липня 2024 року. Проте станом на жовтень 2026 року документ так і не був підписаний президентом Володимиром Зеленським.
    • Чинна нормативна база: Оскільки новий закон не підписаний і не опублікований, в Україні продовжує діяти постанова Кабінету Міністрів від 1996 року.
    • Збереження процедури: Відповідно до урядової постанови, перехід на зимовий час відбувається в останню неділю жовтня, а повернення на літній час — в останню неділю березня.

    Більшість сучасних гаджетів, смартфонів та комп’ютерів переведуть час автоматично, проте механічні годинники та побутову техніку доведеться налаштувати вручну.

     

  • Демократія на паузі: західні партнери зняли вимоги щодо виборів в Україні, а Рада готує правила повоєнного голосування

    Демократія на паузі: західні партнери зняли вимоги щодо виборів в Україні, а Рада готує правила повоєнного голосування

    Питання проведення виборів в Україні остаточно перейшло з площини зовнішньополітичного тиску в категорію довгострокового планування безпекового та правового майбутнього держави. Міжнародні партнери вже тривалий час не висувають жодних вимог чи ультиматумів щодо негайного запуску виборчого процесу під час відбиття повномасштабної агресії. На Заході сформувався чіткий консенсус щодо неможливості та небезпеки проведення повноцінної кампанії в умовах постійного воєнного терору. Водночас вище політичне керівництво держави не припиняє стратегічну роботу над формуванням правових механізмів майбутнього перезавантаження влади. Спеціальна парламентська робоча група вже практично завершила технічну розробку законопроєкту, покликаного врегулювати особливості організації перших післявоєнних виборів та специфіку голосування в умовах особливого періоду.

    Попри високий ступінь готовності тексту базового законопроєкту, його офіційна реєстрація та публічне представлення у сесійній залі свідомо стримуються цілою низкою невирішених політичних і безпекових факторів. Факт відсутності реєстрації документа не означає, що його не існує, однак ключові політичні дилеми залишатимуться відкритими доти, доки держава безпосередньо не наблизиться до моменту організації реального голосування. Будь-які практичні кроки вимагають гарантованого врегулювання безпекової ситуації та встановлення сталого миру бодай на певний проміжок часу. Плани розпочати широку суспільно-політичну дискусію на початку осені довелося оперативно відкласти через відчутне погіршення безпекової обстановки в столиці. Постійні загрози ворожих ударів, необхідність адаптації до масованого застосування реактивних безпілотників та життя в умовах повітряних тривог відсувають внутрішні політичні дебати на другий план, зміщуючи фокус уваги на посилення протиповітряної оборони та збереження життів.

    Чинна законодавча база прямо забороняє організацію та проведення будь-яких виборчих кампаній під час дії правового режиму воєнного стану. Проте всередині суспільства час від часу спалахують запеклі дискусії про ймовірне оновлення владних інституцій, які підігріваються регулярними кадровими ротаціями у вищих ешелонах влади та змінами в оточенні глави держави. Втім, на поточному етапі подібні розмови мають переважно умоглядний характер. На сьогодні залишається абсолютно невизначеним не лише календарний часовий проміжок можливого волевиявлення, але й сама послідовність електоральних процедур – зокрема, чи першими мають відбутися вибори президента, парламенту чи органів місцевого самоврядування.

    Найскладнішим викликом повоєнної демократичної трансформації залишається географічний і правовий статус значної частини українських земель. Існує висока ймовірність того, що навіть на момент припинення активних бойових дій суттєві території держави все ще перебуватимуть під ворожою окупацією, де організація легітимного голосування є апріорі неможливою. Не менш серйозні проблеми виникають і щодо величезної прифронтової смуги, де зруйнована інфраструктура, заміновані поля, загроза повторних обстрілів та значне скорочення населення створюють колосальні перешкоди для відновлення стандартних демократичних процедур. Питання участі мільйонів біженців за кордоном, внутрішньо переміщених осіб та чинних військовослужбовців на передовій вимагатиме від законодавців нестандартних інженерних та правових рішень, без яких будь-які вибори ризикують втратити суспільну довіру.

  • Захист духовної та культурної спадщини: Зеленський анонсував законопроєкт про статус національних святинь

    Захист духовної та культурної спадщини: Зеленський анонсував законопроєкт про статус національних святинь

    Під час урочистостей з нагоди 975-річчя заснування Києво-Печерської лаври Президент України Володимир Зеленський підписав указ № 726/2026 щодо заходів із захисту об’єктів культурної та духовної спадщини. Глава держави доручив Кабінету Міністрів підготувати до Дня Незалежності спеціальний законопроєкт про національні святині українського народу.

    Ключові цілі та положення ініціативи

    • Визначення критеріїв: Законопроєкт чітко зафіксує критерії та механізм надання об’єктам статусу «національної святині» (зокрема для пам’яток національного значення та об’єктів Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО).
    • Розширення можливостей: Новий правовий статус надасть додаткові юридичні, фінансові та інституційні важелі організаціям і командам, які опікуються збереженням пам’яток, музейних колекцій та культурного надбання.
    • Посилення відповідальності: Документ передбачає запровадження додаткових заходів охорони й відповідальності за руйнування або пошкодження святинь в умовах російської агресії.
    • Міжнародна адвокація: Урядовцям і МЗС доручено посилити співпрацю з ЮНЕСКО для включення українських пам’яток до Списку всесвітньої спадщини та систематичної фіксації злочинів РФ проти культурної інфраструктури.

    З виступу Президента України Володимира Зеленського:

    «Сьогодні я підписав указ про заходи на рівні нашої держави, щоб захистити українські національні святині. До Дня Незалежності України буде підготовлений закон… прошу парламент підтримати його, щоб визначити чітко: що є нашими святинями та які кроки потрібні для їх захисту на всій території нашої держави».

  • Сенат США зробив перший крок до “пекельних санкцій” проти РФ:

    Сенат США зробив перший крок до “пекельних санкцій” проти РФ:

    Сенат США зробив важливий крок на шляху до ухвалення нового пакета жорстких санкцій проти Росії. У ніч на 29 липня сенатори підтримали процедурне рішення, яке відкриває можливість для остаточного розгляду законопроєкту, відомого як “пекельні санкції”. Документ активно просував покійний сенатор-республіканець Ліндсі Грем, який був одним із найпослідовніших прихильників посилення економічного тиску на Кремль.

    Як повідомляють CNN та Reuters, процедурне голосування завершилося переконливою підтримкою: 86 сенаторів проголосували “за”, тоді як 12 виступили “проти”. Такий результат дозволяє продовжити законодавчий процес, однак остаточне ухвалення документа ще потребує подальших процедур у Сенаті.

    Керівництво верхньої палати Конгресу розраховує досягти домовленості між усіма 100 сенаторами, щоб завершити розгляд законопроєкту ще до початку серпневих парламентських канікул. Водночас американське законодавство дозволяє будь-якому сенатору затягнути процедуру, висловивши заперечення щодо прискореного розгляду документа, тому остаточні строки його ухвалення поки залишаються невизначеними.

    Голосування відбулося лише через кілька годин після церемонії прощання з Ліндсі Гремом у Вашингтоні. Незадовго до цього президент України Володимир Зеленський провів закриту зустріч із сенаторами США, під час якої, за даними американських медіа, серед ключових тем обговорювалися підтримка України та санкційна політика щодо Росії.

    Після завершення зустрічі сенатори запросили Зеленського до галереї Сенату, звідки він спостерігав за частиною голосування. Після оголошення результатів український президент подякував законодавцям словами “Спасибі”, а кілька сенаторів відповіли йому оплесками.

    Законопроєкт передбачає суттєве посилення економічного тиску на Росію та її торговельних партнерів. Однією з ключових норм документа є можливість запровадження мит у розмірі до 100% щодо п’яти найбільших імпортерів російських нафти та газу. Серед країн, які можуть потрапити під такі обмеження, називають Індію та Китай.

    Напередодні агентство Bloomberg повідомляло, що двопартійна група сенаторів узгодила фінальну редакцію законопроєкту, що дозволило винести його на процедурне голосування. Водночас документ і надалі залишається предметом політичних дискусій.

    Основні суперечки стосуються повноважень президента США Дональда Трампа. Початкова версія законопроєкту передбачала, що рішення про запровадження або скасування санкцій ухвалюватиме Конгрес. Однак після доопрацювання документа президент отримує значно ширші можливості самостійно застосовувати або скасовувати санкційні обмеження. Саме ця норма викликає занепокоєння частини демократів.

    Критики законопроєкту також вважають, що використання високих мит може негативно позначитися не лише на американських споживачах, а й на торговельно-економічних відносинах США з європейськими союзниками та іншими партнерами. Попри це, підтримка процедурного голосування більшістю сенаторів свідчить, що законопроєкт має реальні шанси пройти наступні етапи розгляду та стати одним із наймасштабніших санкційних пакетів проти Росії за останні роки.

  • В Україні готують нові обмеження для ухилянтів: що може змінитися

    В Україні готують нові обмеження для ухилянтів: що може змінитися

    В Україні розробили законодавчі зміни, які передбачають запровадження нових обмежень для громадян, які ухиляються від мобілізації. Серед запропонованих заходів — обмеження доступу до адміністративних послуг, можливість позбавлення права керування транспортними засобами та арешт банківських рахунків. Водночас відповідні законопроєкти ще не внесені на розгляд Верховної Ради. Про це повідомила військова омбудсменка Ольга Решетилова в ефірі Радіо Свобода.

    За її словами, законопроєкти вже підготовлені, однак наразі перебувають на етапі підготовки до реєстрації в парламенті.

    «Ці законопроєкти вже розроблені, вони ще не подані до парламенту. Але це обмеження в наданні адміністративних послуг, використанні водійських прав, арешти рахунків і т.д.», — зазначила Решетилова.

    Військова омбудсменка пояснила, що йдеться не про окремі санкції, а про комплексний механізм, який має посилити відповідальність за ухилення від мобілізації та зробити розшук порушників ефективнішим.

    За її словами, нові інструменти мають допомогти правоохоронним органам оперативніше встановлювати місцеперебування осіб, які порушують законодавство про мобілізацію, а також обмежити їхній доступ до окремих державних сервісів і можливість вільного пересування.

    «Це такий комплекс заходів, який дозволить і більш ефективні розшукові дії щодо тих правопорушників, які ухиляються від мобілізації, обмежить їхнє вільне пересування і доступ до певних послуг, які надає держава», — наголосила Решетилова.

    Вона також підкреслила, що запровадження таких механізмів має супроводжуватися поступовим вирішенням питання демобілізації військовослужбовців, які вже тривалий час перебувають на фронті.

    «Цей комплекс заходів повинен бути паралельним з продуманою поступовою демобілізацією військовослужбовців», — заявила військова омбудсменка.

    За словами Решетилової, такий підхід є справедливим щодо українських захисників, які вже тривалий час виконують бойові завдання та потребують ротації.

    Нагадаємо, нині в Україні вже діють посилені правила мобілізації. За порушення вимог військового обліку, зокрема неоновлення облікових даних або неявку за повісткою без поважних причин, для фізичних осіб передбачено штрафи від 17 до 25 тисяч гривень.

    Крім того, чинне законодавство вже передбачає додаткові заходи впливу на боржників за несплаченими штрафами. Зокрема, після відповідного рішення суду можуть застосовуватися арешт банківських рахунків або тимчасове обмеження права керування транспортними засобами. Водночас запропоновані законодавчі зміни поки не зареєстровані у Верховній Раді, тому їхній остаточний зміст і механізм застосування ще можуть змінитися.

  • Воєнний стан і мобілізацію в Україні офіційно продовжили: до якої дати діятимуть обмеження

    Воєнний стан і мобілізацію в Україні офіційно продовжили: до якої дати діятимуть обмеження

    Верховна Рада України підтримала чергове продовження дії воєнного стану та загальної мобілізації. Обидва правові режими залишатимуться чинними ще 90 днів — щонайменше до 31 жовтня 2026 року. Це вже двадцяте рішення парламенту про їхнє продовження з моменту початку повномасштабного вторгнення Росії.

    Про це стало відомо під час пленарного засідання Верховної Ради, трансляція якого велася онлайн.

    Продовження воєнного стану та мобілізації відбулося за вже традиційною процедурою. Президент України Володимир Зеленський вніс до Верховної Ради законопроєкти №15401 та №15402, після чого народні депутати підтримали кожен із документів конституційною більшістю голосів, необхідною для їх ухвалення.

    Таким чином, дія воєнного стану та загальної мобілізації в Україні буде продовжена ще на три місяці. Новий термін завершиться 31 жовтня 2026 року, якщо до цього часу Верховна Рада не ухвалить нового рішення.

    Воєнний стан передбачає збереження спеціального правового режиму, який діє в країні після початку широкомасштабної агресії Російської Федерації. Він дозволяє державі оперативно ухвалювати рішення, необхідні для забезпечення оборони, функціонування органів влади, захисту населення та підтримки роботи критичної інфраструктури.

    Паралельно продовжується й загальна мобілізація, яка дає можливість комплектувати Сили оборони України особовим складом відповідно до потреб фронту та обороноздатності держави.

    Під час дії воєнного стану військовозобов’язані громадяни повинні дотримуватися визначених законодавством вимог. Чоловіки віком від 18 до 60 років зобов’язані перебувати на військовому обліку у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки за місцем проживання або фактичного перебування, своєчасно оновлювати свої військово-облікові дані та забезпечувати актуальність інформації в Єдиному державному реєстрі військовозобов’язаних.

    Також військовозобов’язані повинні постійно мати при собі документи, що посвідчують особу, а також військово-обліковий документ у паперовій або електронній формі. На вимогу представників Національної поліції, Державної прикордонної служби чи працівників територіальних центрів комплектування ці документи необхідно пред’являти для перевірки.

    Крім того, громадяни зобов’язані з’являтися до ТЦК або навчальних центрів у строки, визначені повістками, а також проходити військово-лікарську комісію для визначення придатності до військової служби відповідно до чинних правил.

    Відповідно до законодавства, під час мобілізації обов’язковому призову підлягають придатні за станом здоров’я чоловіки віком від 25 до 60 років, які не мають законних підстав для відстрочки. Після мобілізації всі призовники проходять базову загальновійськову підготовку у спеціалізованих навчальних центрах, після чого можуть бути направлені до бойових або інших військових підрозділів.

    Для громадян віком від 18 до 25 років діють окремі правила. Їх можуть мобілізувати лише у визначених законом випадках, зокрема якщо вони мають статус офіцерів запасу або раніше проходили строкову військову службу. В інших випадках молоді українці цього віку можуть вступити до лав Сил оборони лише добровільно, уклавши контракт із Збройними силами чи іншими військовими формуваннями.

    Щодо жінок, які перебувають на військовому обліку, законодавство передбачає можливість проходження військової служби виключно на добровільних засадах. Обов’язкова мобілізація для них не застосовується.

    Водночас Міністерство оборони раніше нагадувало, що необхідно розрізняти поняття відстрочки від мобілізації та бронювання працівників критично важливих підприємств. У відомстві зазначали, що більшість чинних відстрочок наразі продовжується автоматично без необхідності повторного звернення громадян.

    Окремо юристи звертають увагу, що право на відстрочку або бронювання не є безстроковим. За словами адвокатки Тетяни Лебєдєвої, у визначених законом випадках такі підстави можуть втратити чинність, після чого військовозобов’язаний може бути мобілізований відповідно до загальної процедури.

    Ухвалене парламентом рішення означає, що всі чинні механізми правового режиму воєнного стану та загальної мобілізації й надалі діятимуть без змін щонайменше до кінця жовтня, забезпечуючи державі можливість продовжувати оборону країни в умовах триваючої російської агресії.

  • Воєнний стан продовжать до осені: Зеленський подав закони до Ради

    Воєнний стан продовжать до осені: Зеленський подав закони до Ради

    Президент України Володимир Зеленський вніс до Верховної Ради два законопроєкти, якими пропонує продовжити строк дії воєнного стану та проведення загальної мобілізації. Документи зареєстровані у парламенті 13 липня під номерами №15401 і №15402.

    Перший проєкт стосується затвердження президентського указу про продовження воєнного стану, другий — указу про продовження загальної мобілізації. Станом на момент появи законопроєктів їхні повні тексти та супровідні документи на сайті Верховної Ради ще не були оприлюднені.

    Очікується, що обидва режими продовжать ще на 90 діб. Нинішній період воєнного стану та мобілізації завершується на початку серпня, тому в разі підтримки парламентом нові строки діятимуть орієнтовно до кінця жовтня 2026 року.

    Рішення не означає оголошення нової хвилі мобілізації або автоматичне запровадження додаткових обмежень. Йдеться про продовження правового режиму, який уже діє в Україні через повномасштабну збройну агресію Росії.

    Що саме подав Зеленський

    Законопроєкт №15401 має затвердити указ президента «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні». Документ №15402 стосується продовження строку проведення загальної мобілізації.

    За українським законодавством президент видає відповідні укази, але вони повинні бути затверджені Верховною Радою. Для ухвалення кожного законопроєкту необхідно щонайменше 226 голосів народних депутатів.

    Подібна процедура проводиться регулярно від початку повномасштабного вторгнення. Попереднього разу Зеленський підписав укази про продовження воєнного стану та мобілізації 27 квітня 2026 року. Тоді їх продовжили з початку травня на 90 діб. Верховна Рада затвердила відповідні рішення законами №4857-IX та №4858-IX.

    Попередній указ про мобілізацію прямо пояснював необхідність рішення триваючою широкомасштабною агресією Росії, потребою забезпечувати оборону держави та підтримувати боєздатність Збройних сил й інших військових формувань.

    До якої дати продовжать воєнний стан

    Чинне продовження набрало сили на початку травня 2026 року і розраховане на 90 діб. За попередніми підрахунками, наступний період має тривати до 31 жовтня або початку листопада — залежно від точного формулювання президентських указів.

    Остаточну дату можна буде назвати після оприлюднення повних текстів законопроєктів та указів. Тому інформація про 31 жовтня наразі є прогнозованою, а не остаточно встановленою.

    Зазвичай воєнний стан і мобілізацію продовжують на однаковий термін, щоб їхні строки не розходилися. Попереднє рішення передбачало продовження мобілізації з 4 травня на 90 діб.

    Що означає продовження воєнного стану

    Воєнний стан є спеціальним правовим режимом, який дозволяє органам державної влади, військовому командуванню та місцевим адміністраціям застосовувати заходи, необхідні для оборони країни.

    У межах цього режиму можуть діяти комендантська година, особливий порядок в’їзду та виїзду, перевірки документів, обмеження руху, трудова повинність у передбачених законом випадках, евакуація населення й майна та інші безпекові заходи.

    Однак саме продовження режиму не означає, що всі можливі обмеження автоматично запроваджуються по всій Україні. Конкретні правила встановлюють компетентні органи з урахуванням ситуації в окремих регіонах.

    Воєнний стан в Україні вперше запровадили о 05:30 24 лютого 2022 року після початку повномасштабного вторгнення Росії. Відтоді президент і парламент регулярно продовжують його дію.

    Попереднє січневе продовження передбачало дію режиму з 3 лютого 2026 року протягом 90 діб, після чого у квітні парламент підтримав наступний період.

    Що означає продовження мобілізації

    Загальна мобілізація — це комплекс державних заходів для переведення економіки, органів влади, підприємств і військових формувань на функціонування в умовах особливого періоду, а також комплектування Сил оборони.

    Її продовження зберігає правову основу для призову військовозобов’язаних, поповнення підрозділів, бронювання працівників критично важливих підприємств, ведення військового обліку та інших мобілізаційних заходів.

    Правові засади цих процесів визначає закон «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Він встановлює повноваження президента, Кабінету Міністрів, органів місцевого самоврядування, підприємств та обов’язки громадян у період мобілізації.

    Продовження мобілізації не означає, що всі військовозобов’язані автоматично отримають повістки або будуть негайно призвані. Рішення щодо призову конкретної людини залежить від її віку, військово-облікової спеціальності, стану здоров’я, наявності відстрочки або бронювання та потреб Сил оборони.

    Чи зміняться правила виїзду за кордон

    Саме ухвалення двох законопроєктів не створює нових правил перетину державного кордону. Воно лише продовжує дію чинного правового режиму.

    Обмеження на виїзд для окремих категорій громадян, зокрема більшості військовозобов’язаних чоловіків, зберігатимуться на підставі вже чинних нормативних актів. Категорії осіб, які мають право виїжджати, також не змінюються автоматично.

    Для зміни переліку підстав або документів потрібні окремі рішення Кабінету Міністрів, закони чи інші нормативні акти. У поданих президентом проєктах, за доступною інформацією, йдеться тільки про строки воєнного стану та мобілізації.

    Чи вплине рішення на відстрочки та бронювання

    Чинні відстрочки не повинні автоматично анулюватися лише через продовження мобілізації. Право на них визначається законом та обставинами конкретної людини.

    Водночас строк окремих документів або рішень про бронювання може бути пов’язаний із періодом мобілізації чи воєнного стану. Тому підприємствам і військовозобов’язаним варто перевіряти строки дії своїх документів у реєстрах або в роботодавця.

    У травні 2026 року уряд оновлював окремі питання бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та воєнного стану. Отже, продовження цих режимів зберігатиме основу для роботи системи бронювання, але саме по собі не гарантує безстроковості кожного конкретного рішення.

    Коли Верховна Рада розгляне документи

    Точної дати голосування поки не оголошено. Очікується, що законопроєкти розглянуть у найближчі дні, оскільки парламент має встигнути ухвалити рішення до завершення чинного строку.

    Спочатку документи має опрацювати профільний комітет Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки. Після цього їх винесуть до сесійної зали.

    Практика попередніх голосувань свідчить, що такі законопроєкти розглядають оперативно. У квітні 2026 року президентські укази були видані 27 квітня, а вже 28 квітня Верховна Рада затвердила їх відповідними законами.

    Серйозного ризику провалу голосування наразі не прогнозують, адже продовження воєнного стану й мобілізації регулярно підтримує парламентська більшість.

    Чи можна проводити вибори під час воєнного стану

    Продовження воєнного стану також означатиме, що до завершення нового строку загальнонаціональні вибори не проводитимуться.

    Українське законодавство забороняє проведення президентських, парламентських і місцевих виборів у період дії воєнного стану. Повноваження відповідних органів та посадових осіб продовжуються до формування нового складу після скасування особливого режиму.

    Останнім часом у політичному середовищі знову обговорювали можливість виборів у разі припинення вогню або мирної домовленості. Однак нові законопроєкти свідчать, що держава щонайменше на найближчі місяці виходить із необхідності зберігати воєнний правовий режим.

    Чому рішення подають саме зараз

    Чинні строки завершуються на початку серпня, а Верховна Рада після завершення пленарного періоду може працювати з меншою інтенсивністю. Подання документів у середині липня дає депутатам час пройти всі необхідні процедури без ризику правової перерви.

    Крім того, Росія не демонструє готовності припиняти агресію. Українська влада й військове командування попереджають про продовження бойових дій, масштабні повітряні атаки та необхідність підтримувати чисельність і боєздатність Сил оборони.

    Законодавче продовження мобілізації потрібне не лише для призову, а й для роботи всієї системи оборони: військового обліку, підготовки резервів, бронювання працівників, постачання військ і виконання мобілізаційних планів.

    Що буде після голосування

    Після підтримки Верховною Радою закони має підписати президент. Вони набудуть чинності в порядку, зазначеному в їхніх текстах, а відповідні укази будуть офіційно оприлюднені.

    Якщо парламент підтримає запропонований 90-денний строк, воєнний стан і загальна мобілізація діятимуть упродовж усієї ранньої осені та приблизно до кінця жовтня.

    Для більшості громадян це означатиме продовження чинних правил без автоматичного запровадження нових обов’язків. Комендантські години, військовий облік, мобілізаційні процедури, бронювання та обмеження на виїзд діятимуть за поточними нормами, якщо влада не ухвалить окремих змін.

    Головне рішення тепер залишається за Верховною Радою. Однак з огляду на попередню практику та продовження повномасштабної війни обидва законопроєкти, найімовірніше, отримають необхідну кількість голосів.

  • Польща готує заборону прапора ОУН-УПА: заява Навроцького

    Польща готує заборону прапора ОУН-УПА: заява Навроцького

    Президент Польщі Кароль Навроцький виступив із закликом законодавчо заборонити використання червоно-чорного прапора ОУН-УПА на території країни. Таку заяву він зробив під час меморіальних заходів до 83-х роковин Волинської трагедії, наголосивши, що цей символ, на його думку, не повинен бути присутнім у польському суспільному просторі.

    Про це повідомляє RMF24.

    Заява пролунала 11 липня під час урочистостей у селі Радруж, розташованому неподалік українсько-польського кордону. Саме цього дня у Польщі відзначають Національний день пам’яті поляків – жертв Волинської трагедії. Меморіальні заходи традиційно присвячені вшануванню пам’яті загиблих під час подій Другої світової війни, однак цього року вони також стали майданчиком для нових політичних заяв щодо історичної політики та польсько-українських відносин.

    У своєму виступі президент Кароль Навроцький заявив, що має намір домагатися ухвалення спеціального закону, який заборонить використання червоно-чорного прапора ОУН-УПА на території Польщі. За його словами, такий символ не повинен бути присутнім у країні, оскільки він асоціюється з організаціями, які, на переконання польської сторони, несуть відповідальність за масові вбивства польського цивільного населення під час Волинської трагедії.

    «Ми не хочемо бачити його у Польщі – і я зроблю усе, щоб забезпечити, що його не буде у Польщі. Я вірю, що польський парламент ухвалить відповідний закон», – заявив Навроцький.

    Президент Польщі також порівняв червоно-чорний прапор із нацистською ідеологією Blut und Boden («Кров і земля»), заявивши, що, на його думку, обидва символи пов’язані з ідеологіями, які виправдовували масове насильство.

    «Це те саме, що прапор Blut und Boden. Це те, що він мав на увазі, і за ним була і є уся ідеологія українських націоналістів, які вбивали польських жінок і дітей», – сказав польський лідер.

    При цьому Навроцький наголосив, що його слова не спрямовані проти українського народу загалом. Він окремо підкреслив, що розмежовує сучасну Україну та історичні події середини ХХ століття, а також заявив, що його критика стосується виключно прихильників «бандерівської ідеології».

    «Я звинувачую не увесь український народ, а бандерівську ідеологію, тих, хто вбивали, і тих, хто знову апелює до червоно-чорного стяга у XXI столітті», – зазначив президент.

    Він також заявив, що героїзація або, за його словами, замовчування злочинів минулого може створювати небезпечні прецеденти.

    «Це не можна прийняти, тому що прославляння геноциду чи заплющування очей – це запрошення до нового геноциду», – заявив Навроцький.

    Окрему частину свого виступу польський президент присвятив історії 14-річної польської дівчини Ядвіги, яка загинула під час Волинської трагедії. Він наголосив, що трагедія дітей не має національності та провів паралель із сучасною війною Росії проти України.

    За словами Навроцького, смерть польської школярки понад вісімдесят років тому є такою ж людською трагедією, як і загибель українських дітей, які сьогодні стають жертвами російських ракетних ударів та атак безпілотників.

    Виступ президента Польщі прозвучав на тлі триваючих дискусій щодо історичної пам’яті між Варшавою та Києвом. Попри безпрецедентний рівень співпраці між країнами після початку повномасштабного російського вторгнення в Україну, тема Волинської трагедії залишається однією з найчутливіших у двосторонніх відносинах.

    Останніми місяцями Польща неодноразово порушувала питання активізації пошукових та ексгумаційних робіт на території України. Київ зі свого боку заявляє про готовність продовжувати історичний діалог та співпрацювати у питаннях пошуку й перепоховання загиблих, наголошуючи на необхідності взаємності та поваги до пам’яті жертв з обох сторін.

    Водночас у день пам’яті жертв Волинської трагедії звучали й інші заяви польського керівництва, які мали значно примирливіший характер. Зокрема, прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск у своєму зверненні наголосив, що історична пам’ять повинна будуватися на правді, пам’яті та надії, а не ставати інструментом політичної боротьби чи розпалювання ворожнечі.

    Міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш, який цього дня перебував у Волинській області та взяв участь у меморіальних заходах в українській Олиці, також закликав до примирення між українцями та поляками. Він наголосив, що пам’ять про загиблих не повинна перетворюватися на «спіраль ненависті», а має сприяти взаємному порозумінню.

    Українська сторона також долучилася до заходів із вшанування пам’яті. Посол України в Польщі поклав квіти до меморіалу жертв Волинської трагедії у Варшаві, підкресливши важливість збереження історичної пам’яті та розвитку конструктивного діалогу між двома державами навіть попри складні сторінки спільної історії.

    Заява Кароля Навроцького щодо можливої законодавчої заборони червоно-чорного прапора ОУН-УПА вже привернула значну увагу польського політичного середовища. Якщо відповідний законопроєкт буде підготовлений і внесеся до Сейму, він може стати предметом гострих парламентських дискусій. Водночас така ініціатива потенційно здатна вплинути і на польсько-українські відносини, адже історична політика залишається одним із найбільш чутливих питань у співпраці двох країн, які нині є стратегічними партнерами у протидії російській агресії.

  • “Ескалаційні дії”: Польща пішла в атаку після кроку Зеленського

    “Ескалаційні дії”: Польща пішла в атаку після кроку Зеленського

    Внесення президентом України Володимиром Зеленським законопроєкту про створення Українського національного пантеону викликало різку реакцію з боку Польщі, де цей крок розцінили як політично чутливий і такий, що може загострювати двосторонні відносини. У Канцелярії президента Польщі Кароля Навроцького заявили, що дії української влади мають “ескалаційний характер” і вписуються у ширший контекст напруження між Києвом і Варшавою. Про це йдеться в офіційній заяві, оприлюдненій у соціальній мережі X.

    У польській президентській канцелярії наголосили, що ініціатива зі створення Національного пантеону стала черговим кроком, який у Варшаві сприймають як продовження низки рішень української сторони, що викликають політичні дискусії в історичній площині. Зокрема, у заяві згадується рішення кінця травня щодо надання одному з українських військових підрозділів почесного найменування, пов’язаного з “героями УПА”, яке польська сторона раніше вже критикувала.

    У Канцелярії президента Польщі також заявили, що Володимир Зеленський, на їхню думку, своєю ініціативою щодо створення Національного пантеону нібито продовжує курс дій, який у Варшаві розцінюють як такий, що ускладнює історичний діалог між державами. Окремо підкреслюється, що президент Польщі Кароль Навроцький, за оцінкою його адміністрації, “мав рацію”, коли раніше ухвалив рішення щодо позбавлення Зеленського ордена Білого Орла, і що цей крок був виправданим з точки зору захисту польських інтересів.

    У заяві також йдеться про те, що критика, яка пролунала на адресу польського президента з боку частини політичних кіл, на думку його канцелярії, лише підтвердила правильність його позиції. Там наголошують, що Навроцький послідовно відстоює інтереси Польщі та проводить жорстку лінію в питаннях, які стосуються історичної пам’яті та двосторонніх відносин із Україною.

    Водночас в Україні підкреслюють, що законопроєкт про створення Українського національного пантеону має виключно внутрішній державний та культурно-історичний характер. Документ, який Володимир Зеленський подав до Верховної Ради 28 червня, передбачає створення меморіального комплексу, що має стати місцем вшанування видатних постатей української історії, формування національної пам’яті та консолідації суспільства навколо історичних символів держави.

    За словами керівника Офісу президента Кирила Буданова, ідея створення Пантеону є частиною ширшої роботи з відновлення історичної справедливості та зміцнення національної єдності в умовах війни. Він зазначив, що такий проєкт має на меті систематизувати підхід до вшанування визначних українців та сформувати цілісний меморіальний простір.

    Ініціатива створення Українського національного пантеону обговорювалася в політичних та експертних колах ще раніше. Президент України ще навесні заявляв про намір створити єдиний меморіальний комплекс для видатних постатей національної історії. Перші практичні кроки в цьому напрямку вже були зроблені, зокрема у вигляді перепоховання діячів українського визвольного руху, серед яких Андрій Мельник та його дружина Софія, останки яких було повернуто до України з-за кордону.

    Наразі законопроєкт перебуває на розгляді у Верховній Раді та має бути доопрацьований перед другим читанням. Очікується, що під час подальшого розгляду можуть бути уточнені положення щодо статусу Пантеону, порядку його функціонування та критеріїв включення постатей до меморіального переліку.

    У Києві наголошують, що проєкт не спрямований проти будь-якої іншої держави і не має зовнішньополітичного характеру, однак у Варшаві продовжують висловлювати занепокоєння щодо його можливого впливу на історичний діалог між Україною та Польщею.

  • Рада запускає нову нагороду: орден Європи змінить правила гри

    Рада запускає нову нагороду: орден Європи змінить правила гри

    Верховна Рада України підтримала у першому читанні законопроєкт, який передбачає створення нової державної нагороди — ордена Європи. Це рішення стало черговим кроком у процесі інституційного закріплення європейського курсу України та символічного відзначення тих, хто сприяє наближенню держави до повноправного членства в Європейському Союзі. Про це повідомляється в офіційному Telegram-каналі Верховної Ради України.

    За відповідний законопроєкт проголосували 274 народні депутати, що забезпечило його ухвалення за основу та відкриває шлях до подальшого доопрацювання перед другим читанням. Підтримка документа свідчить про доволі широке політичне консенсусне бачення щодо важливості євроінтеграційного курсу України та необхідності його закріплення не лише в політичних рішеннях, а й у системі державних відзнак.

    Згідно з поясненнями, орден Європи планується як нова державна нагорода, якою відзначатимуть як громадян України, так і іноземців. Основний акцент зроблено на визнанні внеску тих осіб, які своєю діяльністю сприяють стратегічному руху України до Європейського Союзу, зміцнюють її стійкість у період війни та підтримують міжнародні зусилля з захисту демократії, безпеки та стабільності в Європі.

    Документ передбачає, що нагородження здійснюватиметься за кількома ключовими напрямами. Серед них — визначні особисті заслуги у підтримці курсу України на набуття повноправного членства в ЄС, вагомий внесок у зміцнення обороноздатності та стійкості держави, а також участь у забезпеченні безпеки не лише України, а й ширшого європейського простору. Окремо підкреслюється важливість внеску у розвиток міжнародного співробітництва, яке базується на принципах демократії, миру та добросусідських відносин.

    У парламенті зазначають, що створення ордена Європи має не лише практичне, а й символічне значення. Нова нагорода повинна підкреслити незворотність європейського вибору України, а також стати інструментом публічного визнання внеску тих, хто підтримує цей курс у політичній, дипломатичній, економічній, військовій чи гуманітарній сферах. Очікується, що орден може вручатися як українським громадянам, так і міжнародним партнерам, які відіграють важливу роль у підтримці України.

    Ініціатива створення нової державної нагороди також вписується у ширший контекст оновлення системи відзнак в Україні. Останніми роками держава поступово розширює перелік почесних нагород, які відображають нові реалії війни та зростаючу роль громадянського суспільства, міжнародної підтримки й територіальних громад у протидії російській агресії.

    Зокрема, раніше було запроваджено відзнаку «Громада-рятівник», якою планують нагороджувати цілі територіальні громади за проявлену мужність, організацію допомоги прифронтовим територіям та підтримку населення в умовах війни. Відповідний указ підписав президент України Володимир Зеленський, що підкреслює системний підхід до формування нової нагородної політики держави.

    Після ухвалення законопроєкту за основу документ буде доопрацьовано у профільних комітетах Верховної Ради. Очікується, що під час підготовки до другого читання можуть бути уточнені критерії нагородження, порядок присвоєння ордена та його місце в загальній ієрархії державних нагород України.

    У разі остаточного ухвалення ініціативи Україна отримає нову відзнаку, яка символічно закріпить її європейський курс і стане ще одним елементом публічного визнання внеску партнерів у підтримку держави в умовах війни та післявоєнного відновлення.