Daypolitico

Позначка: законопроєкт

  • Комітет Верховної Ради підтримав законопроєкт про звільнення строковиків

    Комітет Верховної Ради підтримав законопроєкт про звільнення строковиків

    Оборонний комітет Верховної Ради України висловив підтримку законопроєкту 11035, що стосується демобілізації строковиків, у першому читанні. Цю новину підтвердив голова фракції “Слуга народу” та народний депутат Давид Арахамія. За його словами, підтримка цього законопроєкту є важливим кроком у реалізації ініціативи Президента щодо негайного звільнення строковиків.

    Після обговорення законопроєкту, Комітет рекомендував включити його до порядку денного 11-ї сесії Верховної Ради України. Також було запропоновано урахувати пропозиції щодо термінів, протягом яких строковиків не можуть призвати.

    Згідно з рішенням Комітету, законопроєкт передбачає звільнення військовослужбовців строкової військової служби у запас у випадку закінчення терміну служби під час дії воєнного стану або у випадку продовження військової служби понад встановлені строки. Таким особам забороняється призивати на військову службу протягом дванадцяти місяців після звільнення у запас, якщо вони не виражають бажання продовжувати військову службу.

    Цей законопроєкт, як і законопроєкт 10313, прийнятий у першому читанні, спрямований на підвищення соціального захисту військовослужбовців та представників поліції. Передбачається унормування питань, що стосуються капеланства, догляду за дітьми військовослужбовців, відпусток за кордоном та грошових виплат у разі загибелі поліцейських.

    Одна з ключових норм законопроєкту стосується оприлюднення інформації силовиками. Законопроєкт регулює право військовослужбовців на висловлення власної думки та розповсюдження інформації, за винятком конфіденційної.

  • Запропоновано створити відкритий онлайн-реєстр комунальної власності в Україні

    Запропоновано створити відкритий онлайн-реєстр комунальної власності в Україні

    У законопроєкті, який вже пройшов перше читання та може незабаром бути розглянутий у другому читанні, передбачено запровадження онлайн-реєстру власності для міст та інших територіальних громад. Цей реєстр міститиме повну інформацію про все комунальне майно, включаючи умови оренди.

    Голова комітету Верховної ради з організації державної влади, Олена Шуляк, повідомила, що текст законопроєкту вже узгоджено з об’єднаннями та асоціаціями органів місцевого самоврядування. Згідно з проєктом закону, реєстр буде доступний для громадян і планується впровадити його протягом року після набрання чинності закону.

    Основними положеннями закону є проведення інвентаризації об’єктів, які перебувають у власності місцевої влади, а також обов’язкове перевірка цих даних кожні п’ять років. Відповідальність за проведення інвентаризації покладається на депутатів, а до їх призначення цю функцію виконуватиме місцевий голова.

    Результати інвентаризації мають бути внесені до Реєстру об’єктів комунальної власності та обов’язково оприлюднені на веб-сайті місцевої ради, а також надані за запитом для доступу до публічної інформації.

    У реєстрі буде включено різноманітну інформацію, зокрема переліки об’єктів комунальної власності, житлових приміщень, об’єктів, що здаються в оренду, а також земельних ділянок та майнових об’єктів. Крім того, буде доступна інформація про договори оренди та позики об’єктів комунальної власності.

    Пресслужба Фонду державного майна повідомила, що за період з січня по листопад 2023 року з оренди майна, що належить державі, до держбюджету було залучено 702 мільйони гривень. Найбільш активні у цьому плані виявилися Одеська область, м.Київ та Дніпропетровська область.

  • Рада до кінця лютого розгляне законопроєкт про множинне громадянство – Корнієнко

    Рада до кінця лютого розгляне законопроєкт про множинне громадянство – Корнієнко

    Верховна Рада намірена до кінця лютого розглянути у першому читанні законопроєкт, який стосується питань міграції та процедур набуття та втрати громадянства України. Цей законопроєкт був внесений Президентом Володимиром Зеленським, повідомив Олександр Корнієнко, перший заступник Голови Верховної Ради.

    “Ініціатива щодо багатогромадянства, запропонована Президентом України, Володимиром Зеленським, є важливою”, – підкреслив він.

    Корнієнко зауважив, що українські парламентарі та уряд завжди працювали над тим, щоб українці по всьому світу, незалежно від їхнього громадянства у країнах проживання, могли почувати себе повноцінними громадянами України, брати участь у житті країни, реалізовувати себе тут, інвестувати в державу та мати певні виборчі права.

    Він також пояснив, що у законопроєкті пропонується визначити список держав, громадяни яких зможуть отримати громадянство України в спрощеному порядку. Серед цих держав знаходяться більше 30 країн, включаючи країни Європейського Союзу, Сполучені Штати Америки, Канаду, Велику Британію та Японію.

    “Ми всі працюємо для того, щоб наша велика українська родина мала однакові права по всьому світу… Ми плануємо проголосувати за цей законопроєкт у першому читанні до кінця лютого”, – додав Корнієнко.

  • Українців за кордоном впишуть в нову мобілізацію: що їх зобов’яжуть робити

    Українців за кордоном впишуть в нову мобілізацію: що їх зобов’яжуть робити

    Зміни в законопроєкті щодо загальної мобілізації під час воєнного стану в Україні передбачають впровадження нового механізму для уточнення військово-облікових даних. Якщо цей документ буде схвалений, він може зачепити навіть тих громадян країни, які є військовозобов’язаними та знаходяться за кордоном.

    Зокрема, українців планують зобов’язати вносити уточнені дані в ТЦК та СП. Наразі  зібрана інформація про ті нові норми, які включено до цього законопроєкту, який внесено до Верховної Ради.

    Українці можуть бути зобов’язані уточнювати свої військово-облікові дані в Територіальних центрах кадрового забезпечення (ТЦК). Згідно з проєктом закону №10449 від 30 січня 2024 року, громадяни України, які перебувають на військовому обліку, повинні протягом 60 днів з моменту опублікування закону уточнити свою адресу проживання, номери телефонів, адреси електронної пошти та інші військово-облікові дані.

    Документ також визначає місця, куди українці повинні звертатися для уточнення своїх даних:

    • У разі перебування на території України – особистим прибуттям до ТЦК та СП за місцем перебування на військовому обліку чи за місцем проживання, або до центру надання адміністративних послуг.
    • У разі перебування за кордоном – повідомленням на офіційну електронну адресу або офіційний номер телефону, які вказані на офіційному сайті ТЦК та СП за місцем перебування на військовому обліку.

    • Незалежно від місця перебування – через електронний кабінет призовника, військовозобов’язаного або резервіста без особистого візиту до ТЦК та СП.

      Варто відзначити, що згідно з новим законопроєктом про загальну мобілізацію в Україні, повістка, яка надійшла в електронний кабінет призовника, має рівну силу звичайній паперовій повістці. Таким чином, ігнорування цієї електронної повістки може призвести до таких же юридичних наслідків, як і відмова від виклику за фізичною повісткою.

      Окрім того, для українців, які перебувають за кордоном, в новому законопроєкті про мобілізацію розглядається зміна порядку надання консульських послуг. Зокрема, пропонується надавати консульські послуги лише у разі наявності військово-облікових документів, особливо для чоловіків віком від 18 до 60 років. Консульські чиновники будуть перевіряти наявність цих документів.

      Цей законопроєкт також включає пропозиції щодо зниження призовного віку до 25 років та скасування строкової служби, замінюючи її військовим вишколом. Кілька положень цього законопроєкту викликали значне обговорення в суспільстві, зокрема щодо можливості вилучення автотранспорту на потреби ЗСУ за військово-транспортним обов’язком.

  • Нардеп Мазурашу подав альтернативний законопроєкт щодо мобілізації

    Нардеп Мазурашу подав альтернативний законопроєкт щодо мобілізації

    Георгій Мазурашу, народний депутат з Буковини, вніс альтернативний законопроєкт щодо мобілізації до українського парламенту. Ініціатива отримала назву “Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку, враховуючи здоровий глузд та реальні перспективи зміцнення обороноздатності, збереження громадян і країни”.

    У своєму повідомленні на сторінці у соціальній мережі Фейсбук Мазурашу заявив, що подав альтернативний варіант законопроєкту, спрямований на корегування негативних аспектів урядових пропозицій, які, за його словами, можуть вести до “посилення рабовласництва”. Депутат висловив побоювання щодо порушення базових прав і свобод громадян у новому урядовому законопроекті щодо мобілізації.

    Мазурашу вважає, що для зміцнення обороноздатності та забезпечення армії необхідно вирішувати питання ротації та поповнення Збройних Сил України (ЗСУ) шляхом зміни ставлення до військовослужбовців та вирішення питань рекрутації. Він пропонує враховувати лише фізично і морально готових до служби, залишаючи інших громадян працювати в інших сферах, в тому числі за кордоном, якщо немає можливості забезпечити роботу в Україні.

    Мазурашу закликав інших депутатів та громадян активно обговорювати ці питання та виступати проти “рабовласницьких” норм, які, за його думкою, можуть вразити суспільство та зашкодити як громадянам, так і обороноздатності країни.

  • Законопроєкт про множинне громадянство: що відомо

    Законопроєкт про множинне громадянство: що відомо

    Президент Володимир Зеленський вніс до Верховної Ради законопроєкт щодо множинного громадянства, який передбачає значні зміни у правовому статусі іноземців в Україні та визначає нові умови втрати громадянства. Законопроєкт, під назвою “Про деякі питання у сфері міграції щодо підстав і порядку набуття та припинення громадянства України” (№10425), визначає основні принципи введення інституту множинного громадянства.

    Один із ключових аспектів законопроєкту – впровадження декларації про визнання себе громадянином України, де іноземець, який може набути громадянство у спрощеному порядку, визнає себе лише громадянином України. Цей порядок розповсюджується на іноземців з ряду країн, зокрема Європейського Союзу, США, Великої Британії, Канади, Норвегії, Швейцарії та Японії. З іншого боку, іноземці, які є громадянами держав-агресорів, повинні взяти на себе зобов’язання припинити іноземне громадянство для отримання громадянства України.

    Законопроєкт також визначає критерії для подання декларації про відмову від іноземного громадянства, а не зобов’язання припинити його. Це стосується тих, хто служив у Збройних Силах України, Державній спецслужбі транспорту, Нацгвардії, чи є дитиною чи членом сім’ї таких осіб, або тих, хто став біженцем, має визначні заслуги перед Україною.

    Законопроєкт також регламентує правовий статус іноземців, які брали участь у захисті України. Іноземці, які взяли участь у бойових чи службових завданнях, можуть отримати посвідки на тимчасове проживання навіть після закінчення терміну дії паспорта чи його обміну.

    Крім того, законопроєкт передбачає можливість імміграції іноземців, чия друга половина є загиблим громадянином України або військовослужбовцем. Також визначені підстави для втрати громадянства, включаючи дії, що становлять загрозу національній безпеці або інтересам України.

    У пояснювальній записці президент відзначив, що законопроєкт не вплине на ринкове середовище, розвиток регіонів чи інші сфери громадського життя.

  • Скандальний законопроєкт про мобілізацію: причини відхилення та очікувані зміни

    Скандальний законопроєкт про мобілізацію: причини відхилення та очікувані зміни

    Після консультацій з військовим керівництвом у парламенті прийнято рішення не включати урядовий законопроєкт про нові правила мобілізації до голосування. Замість цього документ буде направлено на доопрацювання автору. Уряд повинен внести зміни, особливо у тих положеннях, які викликали обурення, з урахуванням зауважень.

    Переговори про законопроєкт тривали декілька останніх днів, і до останнього моменту не було визначено, чи буде його підтримано принаймні на першому читанні чи відхилено повністю. Однак голова фракції “Слуга народу” Давид Арахамія оголосив, що після засідання погоджувальної ради та наради з військовим керівництвом вирішено відправити документ на доопрацювання.

    Уряд також отримає пропозиції, внесені комітетами Ради та робочими групами. Арахамія підкреслив, що хоча всі політсили в парламенті розуміють і підтримують необхідність мобілізації, деякі норми законопроєкту потребують корекції через порушення прав людини та неоптимальне формулювання. Згідно з оголошеним рішенням, парламент зможе розглянути законопроєкт знову не раніше лютого, коли відновить свою роботу.

    Урядовий законопроєкт, що стосувався нових правил мобілізації та впроваджень у сфері оборони, був внесений до парламенту у святковий день – 25 грудня. Одразу після його реєстрації розпочалися активні обговорення. Законопроєкт викликав значну критику як з боку опозиції, так і від представників влади. У відповідь на це було подано чотири альтернативних проєкти.

    Основною метою урядової ініціативи було спростити та підвищити ефективність мобілізації для потреб армії в умовах тривалої війни з Росією та зростаючої потреби в ресурсах для України. Президент Володимир Зеленський заявив про необхідність набору 450-500 тисяч новобранців для Збройних Сил на наступний рік.

    Основні пропозиції в урядовому законопроєкті щодо нових правил мобілізації включають наступне:

    • Зниження віку мобілізації з 27 до 25 років
    • Дозвіл на мобілізацію інвалідів 3-ї групи та скасування поняття “обмежено придатний до служби”
    • Введення поняття “електронного кабінету призовника” з терміном 30 днів для уточнення особистих даних онлайн або у військкоматі
    • Спрощення процедури вручення повістки через особисту доставку, електронний кабінет чи електронну пошту
    • Зобов’язання громадян віком від 18 до 60 років мати при собі військово-обліковий документ та документ, що посвідчує особу, з можливістю пред’явлення їх на вимогу працівника військкомату або поліцейського
    • Заборона отримання деяких консульських послуг (наприклад, оформлення нових закордонних паспортів) для українців за кордоном без військово-облікових документів
    • Обмеження права на відстрочку для мобілізації для студентів, держслужбовців, піклувальників недієздатних осіб та людей з інвалідністю
    • Запровадження суворіших санкцій для ухилянтів, включаючи їх включення до Єдиного реєстру боржників, заборону виїзду за кордон, обмеження прав на керування транспортним засобом і т.д.

    Зокрема, законопроєкт також пропонує зміни у підходах до служби, включаючи скасування строкової служби та запровадження “базової військової служби” для осіб від 18 до 25 років, право на демобілізацію для звільнених з полону та військових з інвалідністю, а також право на демобілізацію для тих, хто служив протягом останніх 36 місяців у війську під час воєнного стану.

    Суперечки та найбільш спірні положення урядового законопроєкту стали об’єктом критики відразу після його оприлюднення.

    Основні звинувачення спрямовані на “неконституційність” документа, який, за словами критиків, порушує основні права людини, гарантовані конституцією. Цю точку зору висловлює як опозиція, так і представники влади.

    Найбільше обурення викликали положення, пов’язані із санкціями проти ухилянтів, зокрема, обмеження права розпоряджатися власним майном та керувати автомобілем. Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець підкреслює, що це може прямо суперечити принципам конституції.

    Співголова опозиційної фракції “Європейська солідарність” Ірина Геращенко вважає, що норми законопроєкту не лише порушують права людини, але й відкривають можливість для зловживань з боку Територіального центру комплектування та соціальної підтримки (ТЦК). Вона наголошує на тому, що обмеження, запропоновані в законопроєкті, можуть ускладнити життя українців, піддаючи їх позасудовому позбавленню права розпоряджатися власним майном.

    Антикорупційний комітет Ради погоджується з тим, що вказані положення містять “корупційні ризики”. Крім того, комітет рекомендує відмовитися від норми, яка передбачає, що органи місцевого самоврядування повинні “забезпечити прибуття” військовозобов’язаних до ТЦК, вважаючи, що це може сприяти свавіллю.

    Голова антикорупційного комітету Анастасія Радіна вказує на необхідність  доопрацювання законопроєкту, зокрема, щодо запобігання корупції в військово-лікарських та медико-соціальних комісіях, а також уточнення процедур підтвердження підстав для відстрочки.

    Багато претензій виникло щодо законопроєкту і в профільному комітеті з питань національної безпеки.

    Дискусія в комітеті тривала протягом кількох днів, і в ній брали участь представники Міністерства оборони та військового керівництва.

    Член комітету та представник “Слуги народу” Федір Веніславський зізнався, що військові та депутати не змогли досягти згоди щодо деяких питань.

    Веніславський вказав, що основні суперечки виникли щодо положень, які обмежують конституційні права осіб, які ухиляються від мобілізації.

    Він наголосив, що положення, що дозволяє Територіальному центру комплектування та соціальної підтримки (ТЦК) вносити ухилянтів до реєстру боржників і обмежувати їхні права, не отримає підтримки комітету.

    Депутат також висловив переконання, що положення про дозвіл мобілізації людей з інвалідністю “точно не пройде”.

    “Це абсолютно неприйнятний шлях”, – зауважив він.

    За його словами, комітет виступає проти включення в законопроєкт положень про вручення електронних повісток.

    Заступник голови комітету з питань національної безпеки Єгор Чернєв додав, що обговорення торкалися питань демобілізації та зниження віку мобілізації до 25 років.

    Він зауважив, що нинішнє положення про демобілізацію після 36 місяців служби під час воєнного стану викликає сумніви в Міністерстві оборони та Генеральному штабі. За його словами, вони не можуть передбачити заміну досвідчених бійців на лінії фронту.

    “Але це не означає, що ми не будемо розглядати альтернативні підходи. Можливо, будуть різні підходи для тих, хто зараз воює в тилу і тих, хто воює на передньому краї”, – зазначив депутат.

    В офісі президента вважають, що бурхливі дискусії навколо ініціативи є адекватними.

    “Це дуже добре, що відбувається дискусія на рівні генерального штабу, міністерства оборони, міністерства фінансів чи кабінету в цілому, на рівні профільних комітетів Ради, на рівні експертного середовища відбувається дискусія. Це правильно”, – заявляв раніше радник голови офісу президента Михайло Подоляк.

    Він висловив переконання, що, незважаючи на “традиційний для України хейт, хайп, токсичність і скандали”, суспільство у кінці кінців побачить остаточну версію законопроєкту, яка буде містити “відповідні правильні нормативні позиції”.

  • Паніка та Ажіотаж: Українці за кордоном штурмують консульські служби через законопроєкт про мобілізацію

    Паніка та Ажіотаж: Українці за кордоном штурмують консульські служби через законопроєкт про мобілізацію

    У соціальних мережах активно обговорюється несподівано великий попит на послуги з оформлення документів для українців за кордоном. Відеозаписи та свідчення про масові черги перед консульськими установами з’явилися після оприлюднення законопроєкту про мобілізацію, який пропонує значні зміни у військовому обліку та призові новобранців.

    Згідно з нинішнім законопроєктом, українці віком від 18 до 60 років, які знаходяться за кордоном, можуть отримувати консульські послуги лише за наявності військово-облікових документів. Це стосується навіть оформлення таких важливих документів, як внутрішні та закордонні паспорти.

    Поправки також передбачають введення додаткових санкцій для тих, хто ухиляється від мобілізації, такі як включення до Єдиного реєстру боржників та обмеження на отримання посвідчення водія. Ці пропозиції викликали паніку серед українців за кордоном, які стрімко почали записуватися на оформлення документів.

    Попри те, що законопроєкт ще не ухвалений, відеозаписи з численними людьми в чергах перед консульськими установами свідчать про загострення ситуації. З початку російської агресії, багато українців залишили країну, і консульства не встигають впоратися з великою кількістю громадян.

    Нові паспортні сервіси в ключових містах Європи, які надає державне підприємство “Документ”, також не в змозі задовольнити зростаючий попит. Зараз спостерігається надзвичайно велика кількість людей, які намагаються записатися на отримання документів, і це призводить до аномально довгих черг.

    У збройних силах запевняють, що не мають наміру втручатися у цивільне життя, але резонансний законопроєкт вже викликав серйозні обговорення та неспокій серед українців за кордоном. Зараз влада має намір переглядати та доопрацьовувати законопроєкт, але паніка та черги на оформлення документів вже стали реальністю для численних українців за кордоном.

  • Законопроєкт про мобілізацію. Що нового?

    Законопроєкт про мобілізацію. Що нового?

    Кабінет міністрів України вніс до Верховної Ради законопроєкти, спрямовані на внесення змін у систему мобілізації та військового обліку громадян. Про це повідомив представник Кабміну в Раді Тарас Мельничук у своєму Telegram.

    “Кабінетом Міністрів України, як суб’єктом законодавчої ініціативи, зареєстровано у Верховній Раді України: Проєкт Закону “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення окремих питань мобілізації, військового обліку та проходження військової служби”, — сказав Тарас Мельничук.

    Деякі ключові аспекти цих законопроєктів включають:

    1. Електронна відправка повісток: Громадяни можуть отримати повістку через електронний кабінет призовника або на електронну пошту.
    2. Зміни в ротації військових: Військовим може бути призначена ротація для відпочинку та відновлення боєздатності через шість місяців безперервної участі в бойових діях, з періодом відновлення не менше двох місяців.
    3. Внесення до Єдиного реєстру боржників: Громадян, які не прибули до військових частин, вноситимуть до Єдиного реєстру боржників з подальшим застосуванням обмежень.
    4. Призовний вік та відповідальність за ухилення: Призовний вік змінюється з 27 до 25 років, і встановлюються обмеження прав для тих, хто ухиляється від військового обліку.
    5. Базова загальновійськова підготовка: Замість строкової військової служби вводиться базова загальновійськова підготовка тривалістю до трьох місяців для громадян віком від 18 до 25 років.
    6. Відпустка для звільнених з полону: Військовим, яких звільнили з полону, надаватиметься додаткова відпустка тривалістю 90 днів зі збереженням грошового забезпечення.
    7. Рекрутинг та нове військове звання: Вводиться нове військове звання “рекрут”, і до заходів рекрутингу залучаються різні центри та службовці.

    Ці законопроєкти є частиною реформи системи військової служби в Україні та мають на меті покращити ефективність мобілізації та удосконалити військовий облік громадян.