Daypolitico

Позначка: Запорізька область

  • Контракт із Газпромом може допомогти Україні повернути ЗАЕС

    Контракт із Газпромом може допомогти Україні повернути ЗАЕС

    Україна може отримати унікальну можливість повернути контроль над Запорізькою атомною електростанцією (ЗАЕС), яка зараз перебуває під окупацією Росії. Цей шанс може з’явитися після закінчення договору про транзит російського газу, що спливає 31 грудня цього року. Про це заявив Володимир Омельченко, директор енергетичних програм Центру Разумкова, в інтерв’ю для NV.

    Омельченко наголосив, що багато європейських країн, зокрема Австрія, Словаччина та Чехія, зацікавлені в продовженні транзитного контракту з Газпромом, оскільки російський газ є для них важливим джерелом енергії. Газпром також надзвичайно зацікавлений у продовженні цього контракту, оскільки його економічне становище наразі залишається складним.

    За словами Омельченка, Україна може скористатися цією ситуацією і висунути вимогу повернення Запорізької АЕС як умову для продовження транзитного договору. Він вважає, що такий підхід міг би мати реальні шанси на успіх, хоча й потребує значних зусиль з боку української дипломатії та енергетичної стратегії.

    “Якщо цей план спрацює і ми повернемо ЗАЕС, це значно полегшить ситуацію в енергосистемі вже на наступну зиму. Проте швидкий результат неможливий, оскільки потрібен час на перевірку стану об’єкта — там буде багато чого заміновано. Також знадобиться провести чимало робіт”, — зазначив Омельченко.

    Він також підкреслив, що Росія опиниться в складній ситуації, якщо залишиться без транзиту газу через Україну. Це створить додатковий тиск на Москву з боку її союзників, таких як Угорщина, Словаччина та Австрія, які сильно залежать від російського газу. За словами експерта, втрата 6 мільярдів євро для Газпрому стане справжньою катастрофою.

    Водночас Омельченко застеріг від надмірного оптимізму, зазначивши, що просто чекати на повернення ЗАЕС через переговори, без застосування механізмів тиску, не варто.

    Військовий експерт Михайло Жирохов додав, що одним із можливих сценаріїв розвитку Курської операції може стати спроба захоплення Курської АЕС з метою обміну її на окуповану росіянами ЗАЕС. У цьому Україні могли б допомогти міжнародні організації, такі як МАГАТЕ.

    Однак слід пам’ятати, що навіть у разі успішного повернення ЗАЕС, її відновлення займе тривалий час. Як раніше зазначав Омельченко, окупаційні війська Росії не займаються належним обслуговуванням обладнання на станції, і після деокупації може знадобитися кілька років на відновлення її повноцінної роботи.

  • Окупанти готують криваві провокації на День Незалежності

    Окупанти готують криваві провокації на День Незалежності

    Україна стоїть перед черговою загрозою від російських окупаційних сил. За інформацією руху спротиву «Жовта стрічка», Федеральна служба безпеки Росії (ФСБ) отримала нові накази, спрямовані на організацію кривавих провокацій у захоплених південних та східних регіонах країни. Ці терористичні акти плануються на 24 серпня – День Незалежності України.

    За даними підпільників, рішення про проведення провокацій ухвалене особисто президентом Росії Володимиром Путіним. Метою цих дій є дискредитація українських військових та підпілля на тимчасово окупованих територіях (ТОТ). Очікується, що ворожі сили організують терористичні акти в Херсонській, Запорізькій, Донецькій та Луганській областях, де жертвами можуть стати цивільні мешканці.

    Рух спротиву «Жовта стрічка» застерігає мешканців тимчасово окупованих територій та всіх громадян України уникати громадських місць і великих скупчень людей протягом 23-25 серпня. Партизани підкреслюють, що будь-який привід, використаний окупантами, буде спрямований на спробу дискредитації Збройних сил України та руху спротиву.

    «Не дайте ворогові шансу. Уникайте небезпечних ситуацій та дотримуйтеся заходів безпеки. Ворог прагне скористатися кожною можливістю, щоб завдати шкоди нашій країні та нашим захисникам», – наголошують представники руху.

    Українська влада та військові активно працюють над запобіганням можливим атакам, проте кожен громадянин повинен бути уважним і відповідальним у цей складний час. День Незалежності – це не лише свято, але й час підвищеної пильності перед загрозою з боку агресора.

  • У Путіна є новий план окупації шести українських регіонів

    У Путіна є новий план окупації шести українських регіонів

    Російські окупанти прагнуть відновити свої позиції, які вони займали на середину 2023 року. Військовий експерт Владислав Селезньов зазначає, що противник намагається знищити плацдарми на північ від Урожайного та в районі Роботиного, щоб стабілізувати лінію фронту.

    Президент Росії Володимир Путін має намір встановити контроль над шістьма українськими регіонами, включаючи Крим, Севастополь, Донецьк, Луганськ, Херсон та Запоріжжя. За словами Селезньова, Путін прагне зробити ці регіони офіційно визнаними територіями Росії.

    Експерт також вважає, що Росія відкладе питання мобілізації до осені, сподіваючись на стабілізацію фронту та заморожування конфлікту. Протягом найближчих місяців росіяни планують зосередити свої зусилля на Запорізькому напрямку.

    Військовий аналітик Олександр Коваленко додає, що до кінця року ЗСУ будуть переважно в обороні, а головними напрямками атак стануть Покровський та Торецький. Він прогнозує, що Торецька агломерація стане ключовою точкою наступальної кампанії ворога у 2024 році.

    Коваленко також зазначає, що противник буде намагатися взяти під контроль Краматорський напрямок і Часів Яр, щоб у 2025 році розпочати наступ на Костянтинівку. Окрім цього, окупанти просуватимуться південними територіями України з метою досягти лівого берега річки Оскіл, захопити Вовчанськ та закріпитися в районі Липців.

  • На початку осені чекаємо на гарні новини від ЗСУ

    На початку осені чекаємо на гарні новини від ЗСУ

    Українські Збройні Сили у цьому році продемонстрували значні стратегічні досягнення в умовах військових операцій на сході країни, що відбили ряд успішних контрнаступів та стали підґрунтям для подальших операцій.

    Військовий експерт, генерал-лейтенант у відставці Ігор Романенко розповів, що за цей рік Україна значно просунулась до того, щоб зробити небезпечною повітряну зону над Кримом для всіх літальних апаратів Росії. “Торік у нас було стратегічне досягнення на морі, а цьогоріч ми досягаємо результатів у повітрі. Для цього нам потрібні ще додаткові засоби”, – зауважив військовий експерт.

    Зокрема, за його словами, для України важливими у цьому сенсі є далекобійні ракети ATACMS і, звісно, винищувачі четвертого покоління – тобто F-16. Тоді знищених російських ППО та не лише буде ще більше.

    Як досягнення Ігор Романенко відзначив те, що українськими силами оборони було знищено ЗРК “Панцир-С1” під Бєлгородом. “Панцир-С1” – це універсальна дороговартісна ППО наземного базування. Один такий ЗРК коштує близько 14 мільйонів доларів. Як акцентував увагу Романенко, це не просто ЗРК, а ЗРГК – тобто зенітний ракетний гарматний комплекс. “Тобто на ньому є і гармати, і ракети. Це універсальний комплекс, який діє по цілях на малих висотах. Потенційно вони можуть збивати багато цілей”, — розповів експерт.

    Українські військові роблять все, аби завадити планам РФ прорвати східний фронт Генерал української армії, колишній голова Служби зовнішньої розвідки України Микола Маломуж висловив думку, що ЗСУ можуть перейти до контрнаступу наприкінці літа – на початку осені. “Про це вже неодноразово говорили, що Путін дав чітку вказівку прорвати фронт на сході України. Головна мета — повністю окупувати Донецьку та Луганську області й частково просунутись в Запорізькій області. Саме для цього й була розроблена Харківська та Сумська операція, яка передбачала потужне відволікання резервів Сил оборони”, — зауважив експерт.

    Генерал підкреслив, якщо умови будуть сприятливими, то Україна зможе перейти до контрнаступальних дій ближче до осені. За його словами, станом на сьогодні українські військові роблять все, аби завадити планам РФ прорвати східний фронт. “Окупанти перекидають підрозділи з Харківщини на схід, щоб виконати вказівку Путіна – прорвати фронт на Сході України. Це їм не вдається. Хоча їхні атаки на Покровському, Торецькому та Курахівському напрямках є початком реалізації плану з повної окупації Донеччини.

    Сьогодні Сили оборони повністю нівелюють ці плани окупантів. ЗСУ отримали боєприпаси й озброєння, що дозволить не тільки оборонятись, а й проводити контратаки. Гадаю, що ближче до осені, в нас буде можливість проводити тактичні, а при вдалих умовах, й стратегічні контрнаступальні дії”, — вважає Маломуж.

  • Російські війська готуються до відновлення наступу на Запорізькому напрямку

    Російські війська готуються до відновлення наступу на Запорізькому напрямку

    За даними американського Інституту вивчення війни (ISW), російські війська розпочали підготовку до відновлення наступу на Кам’янському напрямку в Запорізькій області. Вони інтенсивно наступають на цю ділянку, здійснюючи авіаудари та наземні атаки.

    Цього дня українські сили також провели контратаку на північ і північний схід від Харкова. Російські війська, за попередніми даними, атакують українські позиції невеликими групами піхоти, підтримані безпілотниками, артилерією, авіацією та бронетехнікою.

    Станом на 22 червня російські війська продовжують наступальні дії на Сіверському напрямку. Хоча лінія фронту ще не зазнала значних змін, вони вдало просуваються. Росіяни також проявляли активність у районі Часового Яру, просуваючись на схід.

    У результаті російської агресії, наразі Сватове, Авдіївка та Шуми опинилися під контролем окупантів.

    У районі Донецько-Запорізької області тривають наземні атаки бойовиків. Поки що жодних підтверджених змін лінії фронту не спостерігається, однак російські війська активно посилюють авіаудари та наземні атаки біля Кам’янського.

    За даними ISW, російські війська можуть невдовзі відновити наступальні операції в цьому районі. Інтенсивне використання плануючих бомб та зростаюча активність наземних атак свідчать про це.

    Також 21 і 22 червня тривали бої на лівому березі Херсонщини, зокрема неподалік від Кринок та островів у заплаві річки Дніпро.

  • ЗСУ відвоювали в окупантів півкілометра території біля Вербового

    ЗСУ відвоювали в окупантів півкілометра території біля Вербового

    Українські захисники відвоювали півкілометра території в районі Вербового Запорізької області під час відбиття ворожих атак. Про це повідомив міський голова Мелітополя Іван Федоров.

    У телеґрам-повідомленні Федоров підкреслив, що сили оборони на Запорізькому напрямку активно відбивають атаки російських загарбників, а в районі Вербового вдалося відвоювати важливий підсумок – півкілометра території.

    “Наші воїни протистоять російській армії в надскладних умовах. Пам’ятаємо про це і максимально допомагаємо ЗСУ”, – підкреслив Федоров.

    Слід відзначити, що російські війська під час повномасштабного вторгнення окупували території вздовж берега Азовського моря, зокрема міста Мелітополь, Бердянськ та Токмак. Останнім часом інформація свідчила про те, що українські війська зміцнюють свої позиції та намагаються прорвати оборонні лінії окупантів.

    Вербове стало ареною важливих боїв, і отримання контролю над півкілометром території свідчить про успішні дії українських сил на цьому напрямку.

  • Виснажені, в обороні та біля «пекельних воріт» в Україні

    Виснажені, в обороні та біля «пекельних воріт» в Україні

    Під покровом темряви, нахилившись уперед під вагою рюкзаків і рушниць, загін солдатів йшов багнюкою провулком і прослизнув до сільської хати.

    Це були українські піхотинці 117-ї окремої механізованої бригади, які зібралися на останній інструктаж і перекличку за кілька миль від позицій Росії перед тим, як вирушити до окопів на передовій. Незграбні чоловіки в касках і гумових чоботях, вони мовчки слухали, як офіцер розвідки інформував їх про новий маршрут до своїх позицій.

    «З моральним станом все гаразд», — сказав заступник командира батальйону на позивний Шира, стоячи поруч, проводжаючи людей. «Але ми фізично виснажені».

    Українські війська на більшій частині лінії фронту протяжністю 600 миль офіційно перебувають у режимі оборони. Лише в південному районі Херсонщини вони ще продовжують наступ у щільному штурмі через Дніпро.

    Але бої не вщухають, і російські війська зараз перебувають у наступі.

    Взяття містечка Роботине на південному сході Запорізької області — це те, на що українським військам вдалося просунутися в літньому контрнаступі. Прориву не відбулося. Зараз в окопах навколо Роботиного щодня наступають російські підрозділи. Українські війська намагаються негайно контратакувати, якщо втрачають позиції, кажуть командири.

    «Це щось на кшталт гри в пінг-понг», — сказав командир взводу Нацгвардії України, який використовує позивний «Планшет». «Є частина землі від 100 до 200 метрів, яка завжди забирається і забирається», – сказав він.

    Дійсно, українські солдати та командири, опитані останніми тижнями на великій ділянці центрального та східного фронту, сказали, що російські атаки були настільки інтенсивними, що діяти поблизу лінії фронту ніколи не було так небезпечно.

    Останніми днями Росія зосередилася на бомбардуванні великих міст України, щоб виснажити цивільне населення; тижнями її сухопутні сили атакували, щоб повернути територію, втрачену минулого літа, і захопити давно відомі українські редути вздовж східного фронту.

    Добре звиклі до російського артилерійського вогню, солдати сказали, що з березня вони зазнали додаткової руйнівної сили плануючих бомб, півтонної вибухівки, випущеної з літаків, які розбивають підземні бункери.

    «Посилали по двоє, по вісім за годину», — розповідає 27-річний солдат 14-ї бригади Нацгвардії «Червона калина», відомий як Кіт. Як і інші опитані, Кіт назвав себе своїм позивним, згідно з військовим протоколом. «Це звучить так, ніби на вас летить реактивний літак, — сказав він, — як ворота пекла».

    У містах і селах поблизу лінії фронту помітні руйнування, спричинені плануючими бомбами. Місто Оріхів, приблизно за 12 миль на північ від Роботиного, свого часу служило командним центром для контрнаступу. Тепер це порожня оболонка, головна вулиця безлюдна, школа та інші будівлі розділені величезними вирванами від бомб.

    Містом їхав на велосипеді самотній робітник Валера. Він сказав, що залишився, незважаючи на сильний обстріл, тому що мав оплачувану роботу, лагодив генератори. За його словами, він жив на гуманітарну допомогу і годував 20 бродячих котів у своєму будинку.

    Солдати обережно пересувалися в цьому районі, переважно живучи в підвалах і залишаючись під прикриттям, поза полем зору.

    Це пов’язано з тим, що останньою загрозою є використання Росією безпілотних літальних апаратів-камікадзе FPV, через що українські солдати здебільшого залишили техніку на передовій і діяли пішки.

    Дешевий комерційний дрон, FPV — для перегляду від першої особи — став найновішою зброєю в українській війні. Він може літати так само швидко, як автомобіль, несе смертельний вантаж вибухівки, і його направляє до цілі солдат, який сидить у бункері за кілька миль від нього.

    І російська, і українська армії використовують їх для полювання та нападу на цілі, тому що вони скорочують затримку передачі координат і запитів артилерійських ударів. Українські військові кажуть, що часто використовують безпілотники замість артилерії, тому що снарядів дедалі більше не вистачає, а безпілотники є дешевою швидкою зброєю для атак на російську техніку, доти та піхоту поблизу.

    Військові підрозділи обох сторін викладають в мережу відео успішних ударів, які закінчуються чорним екраном у момент вибуху. Кілька українських підрозділів безпілотників дозволили журналістам The New York Times спостерігати за операціями в прямому ефірі з позицій поблизу лінії фронту, коли вони відстежували  російських солдатів і атакували обрані цілі.

    В одному підрозділі показали відео влучного удару, який знищив російські камери спостереження та антену на офісній будівлі. Інший націлився на російський бункер у смузі дерев, хоча перед ударом дрон був відхилений російськими радіоелектронними перешкодами.

    Лише один з кількох безпілотників влучає в ціль, і багато хто втрачається через глушіння та інші перешкоди, кажуть солдати. Для тих, хто отримує дрони FPV, захист і постачання лінії фронту стають дедалі ризикованішими.«Їздити на машині вкрай небезпечно», — сказав український нацгвардійець на позивний Варвар. Бійці його підрозділу розповіли, що з вересня залишили свою бронетехніку та йшли пішки за шість миль до позицій. — Зайти можна лише пішки, — сказав Варвар.

    На бійців 117-ї бригади, які минулої ночі відправлялися  на передову в Запорізькій області, чекав чотирикілометровий похід через дощ і багнюку, повідомив командир розвідки. Якщо вони будуть поранені і захоплені, російські війська їх стратять, попереджав він.

    23-річний командир роти Адольф сказав, що тривала важка робота з доставки боєприпасів і продовольства для забезпечення військ і винесення поранених була однією з причин, чому Україна не змогла витримати свій контрнаступ.

    Машини швидкої допомоги та машини постачання потрапляли під вогонь з безпілотних літальних апаратів-камікадзе так часто, що його підрозділ перестав їх використовувати, вдавшись натомість до чотириколісного багі, який інженери-волонтери прилаштували для перевезення носилок. Багі було заховано під деревами біля його командного пункту за кілька миль від лінії фронту.

    Українські підрозділи застосовують таку ж обробку з безпілотниками FPV на російських лініях і кажуть, що вони першими почали використовувати безпілотники для нападу на цілі. Але росіяни скопіювали цю тактику і останніми тижнями заповнили прифронтові безпілотниками до летального результату, кажуть українські солдати та командири.

    «Моє враження, що Росія зацікавлена ​​в безпілотниках на державному рівні», — сказав солдат, відомий як Кіт, але, навпаки, Україна все ще значною мірою покладається на волонтерів і цивільних донорів для своєї програми безпілотників. «Я вважаю, — сказав він, — що уряд має робити більше».

    За словами Planshet, росіяни також застосовували хитрість, відтворюючи записи стрілянини на безпілотниках, щоб змусити українських солдатів подумати, що їх атакують, залишити бункери та розкрити свої позиції.

    Деякі члени його взводу сказали, що росіяни використовували безпілотники, щоб скинути димові шашки в їхні окопи. Один військовий, який використовує позивний Медик, сказав, що це було схоже на сльозогінний газ.

    “Це викликає дуже сильний біль в очах і вогонь, як шматок вугілля, в горлі, і ви не можете дихати”, – сказав він.

    Кілька солдатів одягнули протигази, щоб надати допомогу постраждалим, але коли двоє чоловіків у взводі виповзли з бункера, щоб уникнути газу, вони були вбиті гранатами, скинутими з російських безпілотників, що ширяли вгорі, кажуть солдати.

    Жертва є великою для всіх підрозділів уздовж фронту. За словами солдатів, за останні місяці майже всі були поранені або вижили, ледве врятувавшись.

    «Нам не вистачає людей», — сказав після актора командир розвідки 117-ї бригади, який носить позивний «Бандерас». «У нас є зброя, але недостатньо людей».

    Проте багато хто залишається оптимістом. Далі на схід у Донецькій області майор Сергій Бец, командир батальйону 72-ї окремої механізованої бригади, вирушив минулого дня перед світанком, проїжджаючи брудними дорогами, вкритими льодом, щоб перевірити свої підрозділи безпілотників поблизу лінії фронту. Він запросив із собою журналістів New York Times.

    Бригади працюють під землею, в бункерах, обсаджених стовбурами дерев і засипаних землею. На моніторі комп’ютера командир увімкнув пряму трансляцію з безпілотників із сусідньої бригади, де точився бій.

    «Російські танки заходять у село», — сказав командир по рації. «Все готово?» — запитав майор команду безпілотника. «Танк — це класна ціль для знищення; допоможемо нашим братам».

    Миші снували через їхній бункер, шелестячи в мішку для сміття, а щойно розгорнута команда, щойно закінчивши тренування, возилася з проводкою та перемикачами, щоб підняти FPV у повітря над позиціями росіян для їхнього першого удару.

    Вони були надто повільними, і їхні перші два рейси розбилися через російські радіоелектронні перешкоди.

    Але майор залишився задоволений. “Ми розвиваємося”, – сказав він.