Позначка: Запорізька область

  • Удари по енергетиці та до 2,5 черги відключень: що відбувається зі світлом 26 жовтня

    Удари по енергетиці та до 2,5 черги відключень: що відбувається зі світлом 26 жовтня

    Росія продовжує атакувати енергетичну інфраструктуру України, залишаючи без електропостачання жителів одразу кількох регіонів. Уранці понеділка, 26 жовтня, нові знеструмлення зафіксували в шести областях. Через пошкодження обладнання та необхідність утримувати баланс енергосистеми в частині країни запроваджені погодинні відключення обсягом до 2,5 черги. Водночас споживання електроенергії знизилося майже на 6%, але причиною стала не економія українців, а вимушені обмеження після російських обстрілів.

    Про ситуацію повідомила Національна енергетична компанія «Укренерго» у своєму офіційному Telegram-каналі.

    За даними оператора енергосистеми, протягом попередньої доби російські військові продовжували атакувати цивільну енергетичну інфраструктуру, що призвело до нових перебоїв з електропостачанням.

    Станом на ранок 26 жовтня знеструмлення зафіксовані в Дніпропетровській, Донецькій, Запорізькій, Чернігівській, Харківській та Сумській областях.

    У компанії наголосили, що відновлювальні роботи вже проводяться там, де це дозволяє безпекова ситуація.

    Енергетики намагаються якнайшвидше відновити електропостачання, однак тривалість ремонтів залежить від характеру пошкоджень, доступності обладнання та можливості безпечного проведення робіт.

    При цьому повідомлення про шість областей не означає, що всі їхні мешканці одночасно залишилися без електроенергії.

    Йдеться про окремі населені пункти та території, де внаслідок атак виникли нові пошкодження мереж або об’єктів енергетики.

    Паралельно в частині регіонів України діють планові обмеження електроспоживання.

    За оновленою інформацією «Укренерго», 26 жовтня для промислових підприємств застосовують графіки обмеження потужності, а для інших категорій споживачів — графіки погодинних відключень обсягом до 2,5 черги.

    Такі заходи потрібні, щоб уникнути перевантаження енергосистеми, частина обладнання якої вже пошкоджена попередніми ударами.

    Ще напередодні, 25 жовтня, оператор анонсував відключення з 06:00 до 23:59 обсягом від однієї до двох черг.

    Проте через нові обстріли та зміну ситуації в енергосистемі обсяг обмежень на понеділок був скоригований.

    Це означає, що графіки, оприлюднені напередодні, можуть змінюватися протягом дня.

    Точний час відключення електропостачання за конкретною адресою необхідно перевіряти на офіційних ресурсах місцевого оператора системи розподілу.

    Саме обленерго визначають, які групи споживачів і в які години залишатимуться без світла відповідно до диспетчерських команд.

    Важливо, що 2,5 черги не означають відключення електроенергії на дві з половиною години.

    Це показник кількості груп споживачів, які можуть бути відключені одночасно для зниження загального навантаження.

    Тривалість відключень у конкретному будинку залежить від затвердженого графіка, стану місцевих електромереж та поточної ситуації.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла про запровадження нових графіків 22 жовтня, коли енергетики також змушені були обмежувати споживання через наслідки масованих російських атак.

    Нинішня ситуація демонструє, що навіть після часткового відновлення електропостачання навантаження на пошкоджену інфраструктуру залишається значним.

    Окрему увагу «Укренерго» звернуло на зміну обсягів споживання електроенергії.

    Станом на 09:30 понеділка, 26 жовтня, споживання було на 5,8% нижчим, ніж у цей самий час попереднього робочого дня — п’ятниці, 23 жовтня.

    У компанії пояснили, що таке зниження спричинене вимушеними обмеженнями через російські атаки.

    Таким чином, скорочення споживання не свідчить про те, що потреби українців в електроенергії стали меншими.

    Навпаки, ситуація залишається напруженою, оскільки холодна погода збільшує навантаження на енергосистему.

    Зокрема, 25 жовтня добовий максимум споживання електроенергії був зафіксований у вечірні години.

    За інформацією «Укренерго», цей показник виявився на 4,8% вищим, ніж максимум попередньої неділі, 18 жовтня.

    Причиною енергетики називають зниження температури повітря, через яке громадяни активніше використовують електричні обігрівачі.

    Особливо відчутним навантаження стає у вечірні години, коли люди повертаються додому та одночасно вмикають побутову техніку, освітлення й опалювальні прилади.

    Саме тому «Укренерго» закликало українців обмежити користування потужними електроприладами з 16:00 до 22:00.

    Передусім ідеться про техніку, яка споживає значні обсяги електроенергії: бойлери, електрообігрівачі, пральні та посудомийні машини, електроплити.

    За можливості використання таких пристроїв варто переносити на години меншого навантаження, коли електропостачання доступне.

    Водночас економія не означає необхідності повністю відмовлятися від електроенергії.

    Головне завдання — уникнути одночасного ввімкнення кількох потужних приладів, особливо відразу після відновлення живлення.

    Після тривалого відключення масове ввімкнення побутової техніки створює різке збільшення навантаження на мережі, що може ускладнювати стабілізацію енергосистеми.

    Окремі повідомлення про складну ситуацію з електропостачанням надходять і з Київської області.

    У соціальних мережах користувачі пишуть про тривалі відключення в Ірпені та Гостомелі.

    Деякі неофіційні сервіси моніторингу повідомляють про значну кількість знеструмлених споживачів у цих населених пунктах.

    Однак точні відсотки будинків без електроенергії не підтверджені офіційною статистикою операторів мереж.

    Тому стверджувати, що ці міста повністю перебувають у блекауті, лише на підставі таких повідомлень некоректно.

    Раніше «Ненька інфо» писала про екстрені відключення в Києві та області, які запроваджували після російських ударів по енергетичній інфраструктурі.

    Тоді через аварійний характер обмежень звичайні погодинні графіки тимчасово не діяли.

    Це принципова відмінність між плановими та екстреними відключеннями.

    Погодинні графіки дозволяють приблизно розрахувати, коли електроенергія буде доступною.

    Натомість аварійні обмеження можуть вводитися без попереднього попередження, якщо необхідно терміново стабілізувати роботу енергосистеми.

    Ситуація ускладнюється також наближенням зимового періоду.

    Через повторні російські атаки енергетична інфраструктура України продовжує працювати в умовах значних пошкоджень та необхідності постійного ремонту.

    Енергетичний експерт Юрій Корольчук у коментарях медіа попереджав, що з настанням сильних морозів тривалість відключень може суттєво збільшитися.

    За його оцінкою, за найгіршого сценарію в окремих регіонах обмеження можуть перевищувати 20 годин на добу.

    Водночас це експертний сценарний прогноз, а не офіційний графік «Укренерго» та не підтверджений прогноз для всієї країни.

    Реальна тривалість відключень залежатиме від подальших російських атак, темпів відновлення пошкоджених об’єктів, температури повітря та доступних енергетичних потужностей.

    Раніше «Ненька інфо» звертала увагу на тривалі відключення електропостачання у столиці ще до початку зими.

    Такі перебої впливають не лише на побутові умови мешканців, а й на роботу громадського транспорту, систем водопостачання, зв’язку та інших міських служб.

    Станом на 26 жовтня ситуація в українській енергосистемі залишається складною, проте ремонтні бригади продовжують відновлювати пошкоджене обладнання.

    Нові знеструмлення зафіксовані у шести областях, а в частині країни діють погодинні графіки обсягом до 2,5 черги.

    Енергетики попереджають, що залежно від нових атак або результатів ремонтних робіт обмеження можуть змінюватися навіть упродовж однієї доби.

    Тому українцям рекомендують регулярно перевіряти актуальні графіки, завчасно заряджати необхідні пристрої та ощадливо використовувати електроенергію у вечірні години.

  • ЗСУ пробили «очі» російської армії: під удар потрапили радари та командні пункти окупантів

    ЗСУ пробили «очі» російської армії: під удар потрапили радари та командні пункти окупантів

    Сили оборони України провели серію ударів по російських військових об’єктах одразу на кількох напрямках. Протягом 24 жовтня та в ніч проти 25 жовтня українські підрозділи уразили радіолокаційні станції на території Бєлгородської області РФ, командні пункти на тимчасово окупованих територіях Запорізької та Херсонської областей, а також місця зосередження російських військовослужбовців на Донеччині.

    Про результати операцій 25 жовтня повідомив Генеральний штаб Збройних сил України у своєму офіційному Telegram-каналі.

    Одним із важливих результатів стало ураження російських радіолокаційних станцій у районах населених пунктів Гостищево та Курганне Бєлгородської області.

    Ці засоби використовуються для спостереження за повітряною обстановкою та виявлення повітряних цілей. Радіолокаційні станції є важливими елементами системи протиповітряної оборони, оскільки допомагають військовим отримувати інформацію про наближення безпілотників та інших літальних апаратів.

    У Генштабі пояснили, що ураження таких об’єктів послаблює можливості противника контролювати повітряний простір.

    «Ураження РЛС створює прогалини в радіолокаційному полі противника та розширює можливості Сил оборони України застосовувати безпілотні системи на всіх рівнях», — наголосили українські військові.

    Інакше кажучи, пошкодження радарів може ускладнити російським підрозділам своєчасне виявлення повітряних цілей і створити додаткові можливості для українських операцій.

    Однак точні типи уражених станцій та ступінь їхнього пошкодження поки не оприлюднені.

    Паралельно Сили оборони завдали ударів по системі управління російських військ на тимчасово окупованих українських територіях.

    Зокрема, під удар потрапив пункт управління одного з підрозділів окупаційної армії в районі Тарасівки Запорізької області.

    Ще однією ціллю став командно-спостережний пункт російських військ неподалік Голої Пристані на Херсонщині.

    Такі об’єкти використовуються для координації дій підрозділів, спостереження за обстановкою та передавання бойових наказів.

    За оцінкою Генштабу, їх ураження порушує управління російськими військами й ускладнює координацію підрозділів на полі бою.

    Окрему увагу українські захисники приділили місцям зосередження особового складу противника.

    На Донеччині удари завдали по районах населених пунктів Миколаївка та Новоукраїнка.

    На Запоріжжі були уражені позиції та місця скупчення російських військових у районах Бердянська, Охрімівки й Тарасівки.

    Водночас Генеральний штаб поки не повідомив точну кількість втрат особового складу, знищеної техніки або пошкоджених військових об’єктів унаслідок цих атак.

    Операції відбулися на тлі продовження українських ударів по військовій інфраструктурі противника.

    Зокрема, напередодні, 24 жовтня, Генштаб повідомляв про ураження двох підприємств російського оборонно-промислового комплексу та літака на аеродромі «Єйськ».

    Українські військові регулярно застосовують безпілотні системи для ударів по засобах спостереження, командних пунктах, військовій логістиці та об’єктах забезпечення російської армії.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла про масштабну операцію Сил безпілотних систем у Криму та на окупованих територіях, під час якої українські підрозділи атакували газові компресорні станції, транспортні об’єкти, військову техніку та логістичні маршрути окупантів.

    Такі удари спрямовані на послаблення можливостей російського угруповання вести бойові дії та забезпечувати свої підрозділи на фронті.

    У Генеральному штабі підкреслили, що українські військові продовжуватимуть системну роботу проти важливих військових цілей противника.

    Наразі підтверджено ураження низки радіолокаційних станцій, пунктів управління та районів зосередження російських військових. Остаточні результати операцій і масштаби завданих втрат ще встановлюються.

  • Росія вдарила по торговельному об’єкту у Запоріжжі

    Росія вдарила по торговельному об’єкту у Запоріжжі

    Російські війська вранці 25 жовтня завдали чергового удару по Запоріжжю. Цього разу під атакою опинився один із торговельних об’єктів міста. Після влучання спалахнула пожежа, до ліквідації якої залучили рятувальників. За попередньою інформацією місцевої влади, загиблих і постраждалих немає.

    Про наслідки атаки повідомив співголова Ради оборони Запорізької області Іван Федоров. Інформацію також підтвердили «Українська правда» та «Суспільне Запоріжжя».

    За словами Федорова, російський удар припав по об’єкту торговельної інфраструктури обласного центру. Невдовзі після атаки на місці виникло займання.

    Пожежно-рятувальні підрозділи прибули до пошкодженої будівлі та розпочали боротьбу з вогнем. Згодом стало відомо, що пожежу вдалося локалізувати.

    Місцева влада оприлюднила фотографії наслідків обстрілу. На момент перших повідомлень інформації про постраждалих не надходило.

    Водночас точну назву пошкодженого об’єкта, масштаби руйнувань, площу пожежі та тип застосованого російськими військами озброєння офіційно не уточнювали.

    Це вже не перший випадок, коли російські удари спричиняють пожежі на торговельних об’єктах Запоріжжя.

    Зокрема, 21 вересня місто зазнало масованої атаки, внаслідок якої пошкоджень зазнали торговельний центр, житлові багатоповерхівки та навчальний заклад. Тоді місцева влада повідомляла про постраждалих серед цивільного населення.

    Детальніше про ті події «Ненька інфо» писала у матеріалі про масштабні пожежі та руйнування після російського удару по Запоріжжю.

    Інший резонансний випадок стався в серпні, коли російські безпілотники неодноразово атакували торговельні об’єкти міста.

    У ніч проти 12 серпня під удар потрапив гіпермаркет «Епіцентр». Після влучання в будівлі спалахнула масштабна пожежа, а сам об’єкт зазнав значних руйнувань.

    Через кілька днів, 15 серпня, російські війська знову атакували вже пошкоджений торговельний центр.

    Про повторний удар «Ненька інфо» повідомляла в публікації щодо атаки на «Епіцентр».

    Наслідки обстрілів позначаються не лише на роботі окремих магазинів. Через пошкодження торговельної інфраструктури підприємства можуть втрачати приміщення, обладнання, товарні запаси та можливість обслуговувати покупців.

    Раніше після ударів по запорізькому «Епіцентру» найбільший торговельно-розважальний комплекс міста City Mall оголосив про тимчасове призупинення роботи.

    Цю ситуацію «Ненька інфо» висвітлювала у матеріалі про наслідки обстрілів для торговельної інфраструктури Запоріжжя.

    Остання атака 25 жовтня вкотре продемонструвала небезпеку, з якою стикаються цивільні об’єкти у прифронтовому Запоріжжі.

    Наразі рятувальники локалізували пожежу на території пошкодженого торговельного об’єкта. Інформація про постраждалих, за попередніми даними, відсутня.

    Остаточні наслідки удару та обсяг завданих збитків мають встановити відповідні служби.

  • «Фронт наш міцний»: Зеленський заявив, що ЗСУ звільнили більше землі, ніж захопила Росія

    «Фронт наш міцний»: Зеленський заявив, що ЗСУ звільнили більше землі, ніж захопила Росія

    Українські військові від початку осені 2026 року звільнили більше території, ніж російським окупантам вдалося захопити за аналогічний період. Про це заявив президент Володимир Зеленський після доповіді головнокомандувача Збройних сил України Михайла Драпатого. За словами глави держави, Сили оборони продовжують стримувати російські наступальні операції на Донеччині, Харківщині та Запоріжжі, а низка міст, про захоплення яких заявляла Москва, залишається під українським контролем. Водночас президент спростував російські повідомлення про нібито наближення військ РФ до Запоріжжя на відстань п’яти кілометрів.

    Про це Володимир Зеленський повідомив у вечірньому зверненні 18 жовтня, підбиваючи підсумки доповіді головнокомандувача ЗСУ Михайла Драпатого.

    Президент наголосив, що українські війська не лише утримують оборонні позиції, а й проводять активні операції, які дозволяють повертати контроль над територіями.

    За його словами, позитивна тенденція спостерігається не лише восени, а й протягом інших періодів 2026 року.

    Водночас глава держави не назвав точної площі звільнених українськими військовими територій.

    ЗСУ повернули більше територій, ніж змогла захопити Росія

    За словами Зеленського, ситуація на фронті залишається складною, але українським захисникам вдається досягати результатів.

    Особливу увагу президент приділив операціям Десантно-штурмових військ і Третього армійського корпусу.

    Їхні дії він охарактеризував як активну оборону, спрямовану на зрив планів російського командування та відновлення українського контролю над окремими ділянками фронту.

    Президент стверджує, що загальна площа територій, звільнених Силами оборони з початку осені, перевищує територіальні здобутки росіян за цей самий період.

    Це означає, що за оцінкою українського військово-політичного керівництва баланс територіальних змін наразі складається на користь України.

    Однак конкретні цифри Зеленський не оприлюднив, тому незалежно перевірити це співвідношення за його заявою неможливо.

    Що відбувається біля Добропілля

    Одним із найважливіших напрямків президент назвав район Добропілля Донецької області.

    За його словами, російські підрозділи намагаються проводити штурмові операції та проникати невеликими групами в українську оборону.

    Така тактика дозволяє противнику шукати слабкі місця між позиціями українських військових.

    Проте Сили оборони виявляють і знищують відповідні групи.

    Зеленський визнав, що ситуація залишається непростою, однак наголосив на результативності дій українських підрозділів.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла про успішні дії штурмовиків полку «Скеля» та бійців «Азову» на Добропільському напрямку.

    У тому матеріалі йшлося про зупинення російського просування поблизу Грузького та Новомиколаївки.

    Також «Ненька інфо» писала про тактику російських військ, які встановлюють прапори в окремих населених пунктах і використовують відеозаписи для заяв про нібито захоплення територій.

    Які міста залишаються під контролем України

    Окремо президент назвав населені пункти, які, за його словами, продовжують контролювати українські військові.

    Йдеться про Добропілля, Костянтинівку, Олексієво-Дружківку, Оріхів, Новопавлівку, Новоандріївку та Великомихайлівку.

    Також українські підрозділи утримують оборону в районах поблизу Краматорська.

    Зеленський наголосив, що російські повідомлення про захоплення частини цих населених пунктів не відповідають дійсності.

    Ситуація має особливе значення для Донецької області, де російське командування продовжує спроби просування на кількох напрямках одночасно.

    Контроль над населеними пунктами та транспортними маршрутами впливає на можливості забезпечення українських військ і подальшу організацію оборони.

    Водночас обстановка залишається динамічною, а бойові дії можуть тривати навіть поблизу міст, які утримують українські підрозділи.

    Росія заявляла про захоплення 92 населених пунктів

    Заява Зеленського пролунала на тлі інформаційної суперечки щодо реального становища російських військ.

    Раніше начальник Генерального штабу РФ Валерій Герасимов доповів Володимиру Путіну про нібито захоплення 92 українських населених пунктів із початку вересня.

    Також російське командування стверджувало, що за цей період окупанти встановили контроль над понад 1800 квадратними кілометрами території України.

    Однак 17 жовтня Генеральний штаб ЗСУ офіційно спростував ці повідомлення.

    Речник Генштабу Андрій Ковальов заявив, що наведені Росією територіальні показники не відповідають реальній ситуації.

    Зокрема, українська сторона заперечила захоплення Добропілля та Костянтинівки.

    Про це повідомляла «Українська правда» з посиланням на Генштаб ЗСУ.

    Військове командування наголосило, що російське керівництво намагається перебільшувати власні успіхи на фронті.

    Росіяни не перебувають за п’ять кілометрів від Запоріжжя — Зеленський

    Ще одним предметом суперечки стала ситуація на Запорізькому напрямку.

    Російські посадовці поширювали твердження про нібито наближення окупаційних військ до обласного центру на відстань приблизно п’яти кілометрів.

    Зеленський назвав таку інформацію неправдивою.

    За його словами, українські військові знищують російські сили приблизно за 20 кілометрів від Запоріжжя.

    Водночас глава держави не уточнив конкретної ділянки, від якої визначається ця відстань.

    Тому її не варто трактувати як точний показник відстані до всієї лінії бойового зіткнення.

    Президент підкреслив, що російські командири передають Путіну перебільшені дані про просування своїх військ.

    Окремо він відзначив дії 128-ї окремої важкої механізованої бригади, яка виконує бойові завдання на Запорізькому напрямку.

    Які українські підрозділи відзначив президент

    У зверненні Зеленський подякував військовим частинам, які беруть участь в оборонних і штурмових операціях.

    Серед них — 82-га окрема десантно-штурмова бригада, яка виконує завдання на Олександрівському напрямку.

    Президент окремо відзначив її штурмові дії та планування операцій.

    Також він подякував 128-й окремій важкій механізованій бригаді за результати на Запорізькому напрямку.

    У Донецькій області глава держави відзначив роботу 59-ї окремої штурмової бригади безпілотних систем і 414-ї окремої бригади безпілотних систем.

    Окремі слова подяки пролунали на адресу штурмових підрозділів, які виконують завдання на Покровському напрямку.

    Чи справді ситуація на фронті змінилася на користь України

    Заява Зеленського свідчить, що українське командування оцінює результати активних оборонних операцій із початку осені позитивно.

    Водночас вона не означає завершення російського наступу або зникнення загроз на окремих ділянках фронту.

    Російські війська продовжують штурмові дії, намагаються проникати в українські позиції та використовують безпілотники, артилерію й інші засоби ураження.

    Слід також враховувати, що різні методики підрахунку територіальних змін можуть давати різні результати.

    Наприклад, встановлення повного контролю над населеним пунктом, знищення ворожої групи в його межах і звільнення прилеглої території є різними показниками.

    Тому для незалежної оцінки ситуації потрібні уточнені географічні дані, які можна порівняти за однаковий період.

    Головний висновок із вечірнього звернення президента: українська влада заявляє про позитивний баланс територіальних змін від початку осені та спростовує повідомлення Кремля про масштабне просування окупаційних військ.

    Водночас бойова ситуація залишається складною, а остаточну картину контролю над територіями можна буде встановити лише після незалежного підтвердження відповідних даних.

  • Російські військові розстріляли полонених під Гуляйполем: слідчі вивчають перехоплені накази

    Російські військові розстріляли полонених під Гуляйполем: слідчі вивчають перехоплені накази

    На Гуляйпільському напрямку Запорізької області російських військовослужбовців підозрюють у розстрілі українських захисників, які потрапили в полон. За попередньою інформацією, беззбройних бійців ЗСУ вбили після наказу російського командира. Українські військові отримали записи перехоплених переговорів противника та передали їх правоохоронцям. Офіс генерального прокурора розпочав кримінальне провадження за фактом воєнного злочину, що спричинив загибель людей. Слідчі встановлюють особи безпосередніх виконавців та командирів, які могли наказати вбити військовополонених.

    Про відкриття кримінального провадження 17 жовтня повідомив Офіс генерального прокурора України.

    За процесуального керівництва Запорізької обласної прокуратури розпочато досудове розслідування за частиною другою статті 438 Кримінального кодексу України — порушення законів та звичаїв війни, поєднане з умисним убивством.

    За попередніми даними слідства, на Гуляйпільському напрямку російські військові захопили в полон українських захисників, після чого розстріляли їх.

    Обставини захоплення військовослужбовців, точний час убивства та остаточна кількість загиблих встановлюються.

    Українські військові перехопили наказ про розстріл

    Першими про обставини ймовірного воєнного злочину публічно розповіли представники угруповання військ «Південь».

    Як повідомляє «Цензор.НЕТ» з посиланням на речника угруповання Максима Кравчука, українські військовослужбовці зафіксували інцидент кілька днів тому.

    За його словами, Сили оборони отримали радіоперехоплення переговорів російських військових безпосередньо під час подій.

    На записах, як стверджує українська сторона, зафіксовано наказ добити пораненого та негайно вбити полонених.

    Після цього російські військовослужбовці, за словами Кравчука, виконали наказ.

    Імовірно, загинули двоє українських захисників.

    Правоохоронці зараз перевіряють отримані матеріали, зокрема записи переговорів, щоб встановити всі обставини та учасників імовірного злочину.

    Важливо, що наявність повідомлення про радіоперехоплення ще не означає завершення доказування. Слідство має встановити справжність записів, ідентифікувати учасників переговорів та пов’язати їхні дії з конкретним епізодом убивства.

    Названо російський підрозділ, який може бути причетним

    За інформацією українського військового командування, до розстрілу могли бути причетні військовослужбовці 38-ї окремої мотострілецької бригади російської армії.

    Максим Кравчук також заявив, що накази такого характеру в підрозділі пов’язані з командуванням бригади.

    Зокрема, він назвав командира — полковника Валерія Казака.

    Однак наразі йдеться саме про твердження речника українського угруповання військ.

    Офіс генпрокурора поки не повідомив про вручення підозри конкретним військовослужбовцям у цьому провадженні.

    Тому персональна відповідальність кожного з можливих учасників повинна бути встановлена в межах розслідування.

    Слідчі з’ясовують, хто безпосередньо здійснив розстріл, хто віддавав накази та чи знало командування про заплановане або вже вчинене вбивство.

    Які докази вивчає прокуратура

    За інформацією Офісу генерального прокурора, правоохоронці опрацьовують матеріали, отримані від підрозділів Сил оборони України.

    Особливу увагу приділяють перехопленням переговорів представників російських збройних сил.

    Такі записи можуть допомогти встановити послідовність подій, накази командування та взаємодію між військовослужбовцями.

    Проте для повноцінного розслідування можуть знадобитися також інші докази.

    До них належать відеозаписи, свідчення очевидців, документи, результати експертиз та відомості, які дозволяють ідентифікувати конкретних осіб.

    Слідство має встановити, чи були українські військовослужбовці беззбройними, чи перебували під фактичним контролем противника та за яких обставин загинули.

    Ці деталі важливі для юридичної кваліфікації події та визначення індивідуальної відповідальності підозрюваних.

    Чому розстріл військовополонених є воєнним злочином

    Міжнародне гуманітарне право забороняє вбивство військовослужбовців, які склали зброю, здалися в полон або з інших причин більше не беруть участі в бойових діях.

    Такі особи перебувають під захистом міжнародних договорів, зокрема Третьої Женевської конвенції про поводження з військовополоненими.

    Військовополонених не можна вбивати, катувати або піддавати жорстокому поводженню незалежно від того, до якої армії вони належать.

    Навіть якщо людина до потрапляння в полон брала безпосередню участь у бойових діях, це не скасовує її правового захисту після захоплення противником.

    Умисне вбивство військовополоненого є тяжким порушенням міжнародного гуманітарного права і може кваліфікуватися як воєнний злочин.

    За українським законодавством діяння, передбачене частиною другою статті 438 Кримінального кодексу, карається позбавленням волі на строк від десяти до п’ятнадцяти років або довічним позбавленням волі.

    Відповідальність може наставати не лише для безпосередніх виконавців.

    Командир також може нести кримінальну відповідальність, якщо доведено його участь у відданні злочинного наказу або інші передбачені законом підстави відповідальності.

    Розстріли полонених залишаються предметом окремих розслідувань

    Повідомлення із Запорізької області з’явилося на тлі інших кримінальних проваджень щодо можливих страт українських військовослужбовців.

    Українські правоохоронні органи раніше неодноразово повідомляли про розслідування вбивств полонених та військовослужбовців, які припинили участь у бойових діях.

    Окремі епізоди ставали відомими завдяки відеозаписам із безпілотників, радіоперехопленням або свідченням військових.

    Однак кожен випадок потребує самостійного доказування, встановлення осіб загиблих та ідентифікації причетних.

    Попередні розслідування не можуть замінити доказів щодо конкретного епізоду на Гуляйпільському напрямку.

    За словами речника угруповання «Південь», матеріали щодо нового інциденту передано компетентним органам для подальшої правової оцінки.

    Що відбуватиметься далі

    Після відкриття кримінального провадження слідчі мають встановити точну послідовність подій та зібрати докази, необхідні для визначення відповідальних.

    Окремим завданням стане ідентифікація загиблих українських військовослужбовців.

    Прокуратура наразі не оприлюднила їхніх імен або інших персональних даних.

    Також не повідомляється, чи вдалося отримати доступ до місця ймовірного злочину та провести всі необхідні слідчі дії.

    Станом на 17 жовтня 2026 року офіційно підтверджено відкриття досудового розслідування. Встановлення безпосередніх виконавців та осіб, які могли віддати наказ про розстріл, триває.

    Якщо зібрані докази підтвердять, що російські військові свідомо вбили українських захисників після взяття в полон, такі дії становитимуть грубе порушення законів і звичаїв війни.

    Матеріали кримінального провадження можуть стати підставою для притягнення винних до відповідальності в українських судах, а за відповідних правових умов — і в межах міжнародних механізмів правосуддя.

  • Мала батьківщина під окупацією: звідки родом ексміністр оборони Михайло Федоров

    Мала батьківщина під окупацією: звідки родом ексміністр оборони Михайло Федоров

    Колишній міністр оборони України та один із головних архітекторів української цифровізації Михайло Федоров народився 21 січня 1991 року у Василівці Запорізької області. Саме там минули його дитячі роки, хоча подальше навчання та професійна кар’єра вже були пов’язані із Запоріжжям.

    Василівка розташована на важливому транспортному напрямку між Запоріжжям і Мелітополем. Після початку повномасштабного вторгнення місто опинилося під російською окупацією.

    Мала батьківщина під окупацією: звідки родом ексміністр оборони Михайло Федоров

    Сам Федоров в одному з великих інтерв’ю «Українській правді» докладно згадував Василівку як місце, яке сильно вплинуло на його характер і подальші амбіції. Він розповідав про складне пострадянське середовище, а також про бажання ще в юності вирватися за межі невеликого міста й займатися підприємництвом.

    Після школи Федоров вступив до Запорізького національного університету. Згодом він створив digital-агенцію SMMSTUDIO, а у 2019 році очолив цифровий напрям президентської кампанії Володимира Зеленського. Після виборів Федоров став віцепрем’єром і міністром цифрової трансформації та був одним із ключових посадовців, які розвивали проєкт «Дія».

    У січні 2026 року Верховна Рада призначила Федорова міністром оборони. За його кандидатуру тоді проголосували 277 народних депутатів. На цій посаді він працював до середини липня 2026 року.

    Після звільнення з Міноборони Федоров залишився в оборонно-технологічній сфері. Наприкінці серпня він погодився стати радником міністра оборони Італії Гвідо Крозетто з питань оборонних інновацій, водночас залишившись жити й працювати в Україні.

    Крім того, у вересні Федоров почав формувати команду для нового українського проєкту «Армія роботів», орієнтованого на розвиток роботизованих рішень для оборони.

    Тож шлях Федорова від невеликої Василівки до уряду та оборонних технологій почався в місті, яке сьогодні залишається під російською окупацією. Саме цей контраст — між малою батьківщиною на окупованій території та роботою над цифровою й оборонною трансформацією України — зараз є однією з помітних деталей його біографії.

  • Територіальні вимоги РФ прибрали з переговорного порядку денного — Зеленський

    Територіальні вимоги РФ прибрали з переговорного порядку денного — Зеленський

    Президент Володимир Зеленський заявив, що так звані «анкориджські домовленості» більше не є частиною нинішнього переговорного процесу щодо завершення війни. За його словами, переговори відійшли і від питання нейтрального статусу України, і від формули «3+2», яку пов’язували з вимогами Росії щодо окупованих українських територій.

    Формула «3+2» стосувалася російських вимог щодо визнання її суверенітету над Кримом, Донецькою та Луганською областями, а також окупованими частинами Херсонської та Запорізької областей. Зеленський наголосив, що нинішній переговорний процес уже відійшов від такої моделі.

    Президент окремо відзначив роль американської сторони, але заявив, що найбільше значення для зміни переговорної позиції мала ситуація на фронті та дії Збройних сил України. За його словами, відсутність значних російських просувань дає Києву можливість не погоджуватися на вимоги Москви, які українська сторона вважає неприйнятними.

    Паралельно Зеленський назвав три напрями, які нині обговорюються зі Сполученими Штатами як можливі кроки до припинення вогню. Перший — взаємна відмова від ударів по енергетичній інфраструктурі. Другий — домовленості щодо безпеки судноплавства та морських перевезень у Чорному морі. Третій — новий тристоронній формат переговорів за участю України, США та Росії.

    Водночас конкретний майданчик для такої зустрічі ще не визначений. Зеленський 24 вересня назвав серед можливих варіантів саміт G20 у грудні, зазначивши, що питання тристоронньої зустрічі вже обговорювалося з американською стороною.

    При цьому реального припинення вогню поки немає. Кремль того ж дня знову заявив, що Росія не погоджується на «тимчасове перемир’я» і наполягає на досягненні, за формулюванням Москви, остаточного миру. Речник Кремля Дмитро Пєсков заявив, що позиція РФ у цьому питанні не змінилася.

    Таким чином, станом на 24 вересня головна зміна полягає в тому, що за твердженням Зеленського, переговори відійшли від «анкориджської» формули та російських територіальних вимог у форматі «3+2», тоді як США просувають більш вузькі практичні кроки — енергетичну деескалацію, безпеку в Чорному морі та новий тристоронній раунд переговорів.

    Водночас це поки не означає досягнення домовленості про мир чи припинення вогню: сторони залишаються на різних позиціях щодо самого формату перемир’я та подальших умов переговорів.

  • Під ударом — «Каста», П-18 і база дронів: Сили оборони атакували важливі об’єкти РФ

    Під ударом — «Каста», П-18 і база дронів: Сили оборони атакували важливі об’єкти РФ

    Сили оборони України 23 вересня та в ніч на 24 вересня завдали ударів по низці російських військових об’єктів на тимчасово окупованих територіях. За даними Генерального штабу ЗСУ, уражено дві радіолокаційні станції, місце зберігання і запуску ударних безпілотників, а також склад пального.

    У районі тимчасово окупованого Донецька українські військові вдарили по об’єкту, який російські війська використовували для зберігання, підготовки та запуску ударних БПЛА. У Генштабі наголосили, що такі цілі залишаються одним із пріоритетних напрямів бойової роботи Сил оборони.

    Паралельно на окупованій частині Запорізької області були уражені дві російські РЛС. У районі Чехограда, який раніше мав назву Новогродківка, та Якимівки під удар потрапили станції 35Н6 «Каста» і П-18.

    «Каста» — мобільна радіолокаційна станція, яку використовують для кругового огляду та виявлення повітряних цілей, зокрема тих, що летять на малих висотах. Вона передає інформацію системам протиповітряної оборони.

    П-18 — радянська мобільна РЛС метрового діапазону, яка й досі перебуває на озброєнні російської армії. Її використовують для раннього виявлення повітряних цілей і передачі координат підрозділам ППО.

    Ще один удар припав на район тимчасово окупованої Великої Білозерки Запорізької області. Там, за даними Генштабу, уражено склад паливно-мастильних матеріалів російських військ.

    Це вже не перша серія ударів по російській дроновій та радіолокаційній інфраструктурі за останні дні. 21 вересня Сили оборони повідомляли про ураження ще однієї РЛС «Каста» на Донеччині, а також пункту управління БПЛА.

    22 вересня українські військові вдарили по місцю зберігання та запуску реактивних дронів в Орловській області РФ. Тоді, за даними Генштабу, було пошкоджено щонайменше три склади, майданчик запуску та п’ять пускових установок.

    А 23 вересня Сили оборони повідомили про удари по пунктах управління БПЛА на Донеччині та складу безпілотників російського підрозділу «Рубікон» поблизу Волновахи.

    «Ненька інфо» раніше також писала про удари по інфраструктурі «Рубікону». Зокрема, у травні Генштаб заявляв про ураження штабу цього російського підрозділу в районі Старобільська.

    Генштаб: у Старобільську ЗСУ вдарили по штабу “Рубікону”, а не коледжу

    Також «Ненька інфо» писала про те, що саме «Рубікон» російське командування залучає до масштабного використання дронів проти українських цілей.

    Росія готує нову хвилю дронового терору: під прицілом АЗС, автобуси та цивільні авто — ГУР

    Таким чином, нинішня серія ударів охопила одразу кілька елементів російської військової системи — засоби раннього виявлення, інфраструктуру запуску дронів і паливне забезпечення. Ступінь пошкодження об’єктів Генштаб наразі не деталізував.

  • Понад 1200 «дільниць» на окупованому Донбасі: Лубінець розкрив підготовку РФ до псевдовиборів

    Понад 1200 «дільниць» на окупованому Донбасі: Лубінець розкрив підготовку РФ до псевдовиборів

    Росія готується провести 18–20 вересня 2026 року вибори до Державної думи на тимчасово окупованих територіях України, включно із захопленими районами Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей, Кримом і Севастополем. Українська влада вважає організацію такого голосування незаконною і закликає міжнародну спільноту не визнавати його результатів.

    Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець 17 вересня повідомив нові деталі підготовки Росії до голосування. За його даними, лише на окупованій частині Луганської області планують відкрити 581 «дільницю», а на захопленій частині Донеччини — ще 633. Загалом це 1214 пунктів голосування.

    Лубінець також заявив, що участь у виборах мають брати десять російських партій, однак формування списків кандидатів контролює окупаційна адміністрація. За його словами, серед кандидатів є представники підконтрольних Росії структур, російські чиновники, бойовики та учасники війни проти України. Ці твердження наводяться саме як дані українського омбудсмена.

    Адреси частини дільниць приховують

    Окрему увагу Лубінець звернув на спосіб організації голосування.

    За його інформацією, окупаційна влада не оприлюднює точні адреси частини виборчих дільниць, приховує персональні дані членів комісій і відмовилася від відеоспостереження під час голосування та підрахунку голосів.

    Російська сторона пояснює такі заходи питаннями безпеки.

    Український омбудсмен натомість наголошує, що за умов окупації, переслідувань за проукраїнську позицію, примусової паспортизації та контролю з боку окупаційних адміністрацій немає умов для вільного волевиявлення.

    Це узгоджується й із ширшим контекстом, який раніше фіксували міжнародні структури. У березні 2026 року Управління Верховного комісара ООН з прав людини описало системні обмеження та тиск на населення окупованих територій, включно з погрозами, затриманнями, катуваннями та переслідуванням людей, яких російська влада вважала нелояльними.

    ЦВК: голосування триватиме три дні

    Українська Центральна виборча комісія ще 13 серпня офіційно заявила про нелегітимність майбутнього голосування.

    За даними ЦВК, Росія планує проводити його з 18 до 20 вересня, а основний день голосування припадає на 20 вересня. У червні російська Центральна виборча комісія ухвалила рішення щодо організації виборчого процесу на окупованих територіях і незаконно сформувала там 11 одномандатних округів.

    Це стосується не лише Донбасу.

    Росія включила до свого виборчого процесу окуповані частини Донецької, Луганської, Запорізької й Херсонської областей, Автономну Республіку Крим і Севастополь.

    Для окупованих після 2022 року територій Запорізької та Херсонської областей, а також нових захоплених районів Донеччини й Луганщини це має стати першими виборами до Держдуми, які Москва намагається провести після оголошеної нею анексії.

    Nenka.info вже писала про підготовку голосування

    Раніше Nenka.info повідомляла, що ЦВК закликала українців на окупованих територіях бойкотувати російські псевдовибори.

    У тому матеріалі йшлося, що Україна не визнає будь-яких документів та рішень, ухвалених за результатами такого голосування, і закликає іноземні держави та міжнародні організації також не визнавати його результатів.

    ЦВК окремо закликала міжнародні структури не направляти спостерігачів на окуповані території, оскільки їхня присутність може бути використана Москвою для створення видимості легітимності процесу.

    Окупанти проводили поквартирні обходи

    Підготовка до голосування розпочалася задовго до вересня.

    Nenka.info вже писала про масові поквартирні та подомові обходи під прикриттям підготовки до виборів.

    За інформацією Центру протидії дезінформації, підконтрольні Росії агітатори та члени так званих виборчих комісій обходили помешкання жителів окупованих територій, збирали інформацію про населення та активно пропонували оформляти заявки на голосування вдома.

    Українська сторона розглядає такі дії не лише як агітацію, а й як інструмент додаткового контролю над населенням.

    Саме формат «голосування вдома» також створює можливості для адміністративного тиску й маніпуляцій із явкою, оскільки процедура проходить поза звичайною дільницею.

    Розвідка попереджала і про можливі провокації

    Ще один ризик пов’язаний із безпекою.

    10 вересня Nenka.info писала, що Служба зовнішньої розвідки України попередила про можливі провокації та теракти на окупованих територіях у дні голосування.

    За оцінкою української розвідки, найбільший ризик існує саме 18–20 вересня, коли біля виборчих дільниць можуть збиратися люди. СЗРУ припускала, що російські спецслужби можуть використати резонансні інциденти для подальших інформаційних кампаній проти України.

    Це є оцінкою української спецслужби, а не підтвердженим фактом про вже підготовлені атаки.

    Верховна Рада звернулася до міжнародної спільноти

    17 вересня Верховна Рада підтримала спеціальне звернення до парламентів та урядів інших держав, міжнародних організацій і парламентських асамблей.

    Український парламент заявив протест проти планів РФ організувати вибори до Держдуми на окупованій території України та наголосив, що результати такого голосування не можуть мати юридичних наслідків.

    Проєкт постанови був зареєстрований під номером 16077. Він охоплює окуповані частини Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей, Крим і Севастополь.

    Фактично Україна намагається ще до завершення голосування домогтися міжнародної реакції, щоб Росія не могла використати сам факт проведення виборчої процедури як аргумент для легітимізації окупації.

    ООН уже давала оцінку подібним голосуванням

    Міжнародно-правова позиція щодо виборів, які Росія проводить на окупованих українських територіях, уже неодноразово звучала в Організації Об’єднаних Націй.

    У 2023 році представник ООН заявив у Раді Безпеки, що російські вибори на окупованій території України не мають правових підстав. ООН нагадувала, що Генеральна асамблея ще у 2022 році визнала спробу анексії Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей незаконною і такою, що не може змінити міжнародно визнані кордони України.

    Аналогічну позицію ООН повторила у 2024 році, коли Росія проводила президентські вибори на захоплених українських територіях.

    Тобто проведення нових парламентських виборів саме по собі не змінює міжнародно-правового статусу цих територій.

    Лубінець закликав українців не брати участі

    Омбудсмен звернувся до громадян України, які залишаються в окупації, і закликав їх за можливості не брати участі в голосуванні, а також не входити до складу виборчих комісій і не займатися агітацією.

    Водночас важливо враховувати ситуацію людей, які живуть під окупацією і можуть діяти під тиском.

    Українські органи раніше наголошували, що правова оцінка дій конкретної людини має враховувати обставини, зокрема наявність примусу.

    Лубінець повідомив, що Офіс омбудсмена документуватиме випадки примусу до участі у виборах і передаватиме зібрану інформацію міжнародним організаціям.

    Росія використовує виборчі процедури не вперше

    Москва вже проводила на окупованих українських територіях так звані референдуми та вибори.

    У 2022 році Росія організувала псевдореферендуми в окупованих частинах Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей, після чого заявила про їх «приєднання».

    Генеральна асамблея ООН засудила ці дії. За відповідну резолюцію тоді проголосували 143 держави, п’ять були проти, ще 35 утрималися.

    У 2023 році Москва організувала там місцеві вибори, а у 2024-му включила окуповані території до російських президентських виборів.

    Нинішня кампанія до Держдуми продовжує цей процес інтеграції захоплених українських територій у російську політичну систему.

    Що відбудеться 18–20 вересня

    Формально Росія планує провести голосування протягом трьох днів.

    Українська влада очікує, що на окупованих територіях використовуватимуть дострокове голосування, голосування вдома та інші процедури, які дозволяють окупаційним адміністраціям контролювати процес.

    При цьому самі результати не матимуть впливу на міжнародно визнаний статус територій.

    Як сформулював Лубінець, бюлетень не створює суверенітету, а проведення виборчої процедури не робить окупаційну адміністрацію законною.

    Саме тому найближчі дні матимуть значення не стільки з точки зору офіційних цифр, які оголосить Росія, скільки через те, як Москва використовуватиме результат голосування для подальшої політичної інтеграції захоплених українських територій і як на це відреагує міжнародна спільнота.

  • Підриви дільниць і замахи на колаборантів: розвідка попередила про кривавий сценарій РФ на ТОТ

    Підриви дільниць і замахи на колаборантів: розвідка попередила про кривавий сценарій РФ на ТОТ

    Російські спецслужби можуть організувати серію резонансних провокацій і терористичних актів на тимчасово окупованих територіях України під час виборів до Державної думи РФ, а відповідальність за них спробувати перекласти на Київ. Служба зовнішньої розвідки України попереджає, що особливо небезпечними можуть стати дні основного голосування 18–20 вересня, коли на окупованих територіях очікується найбільше скупчення людей біля так званих виборчих дільниць.

    За даними СЗРУ, можливий сценарій передбачає провокації під «прапором України». Серед потенційних варіантів українська розвідка називає підриви виборчих дільниць або місць зберігання бюлетенів у неробочий час, диверсії на транспортній інфраструктурі та замахи на представників окупаційних адміністрацій і колаборантів. Після таких інцидентів російська пропаганда може звинуватити Україну та використати події для посилення репресій проти мешканців захоплених територій.

    Розвідка пов’язує ризик таких дій одразу з кількома завданнями Кремля. Йдеться про створення інформаційного приводу для посилення контролю на окупованих територіях, виправдання репресивних заходів, дискредитацію України на міжнародній арені та можливе інформаційне забезпечення нової хвилі мобілізації в Росії. Окремою метою СЗРУ називає спробу зірвати або ускладнити дипломатичні зусилля щодо завершення війни, зокрема ті, до яких залучені Сполучені Штати.

    Цей контекст особливо важливий через те, що українські спецслужби вже кілька тижнів попереджають про можливу нову мобілізаційну кампанію в РФ після парламентських виборів. Наприкінці серпня ГУР і СЗРУ повідомляли, що російська влада опрацьовує можливість додатково залучити близько 300 тисяч людей у 2026 році та ще приблизно стільки ж у 2027-му. Розвідка тоді прямо зазначала, що найбільш імовірним моментом для політичного рішення про мобілізацію може стати період після голосування 18–20 вересня. За даними спецслужб, у Росії вже посилюють військовий облік, розширюють мобілізаційні підрозділи на підприємствах і готують додаткові механізми примусу.

    Тема можливої мобілізації помітно впливає і на настрої всередині самої Росії. Reuters 10 вересня повідомило про зростання тривоги серед росіян напередодні парламентських виборів. Однією з причин видання називає саме побоювання нового призову після завершення голосування, а також дедалі відчутніші для російського населення наслідки війни. Водночас «Єдина Росія», як очікується, збереже контроль над Держдумою в умовах жорстко контрольованої політичної системи.

    На тимчасово окупованих територіях підготовка до російського голосування розпочалася значно раніше. Центр протидії дезінформації повідомляв, що на окупованій частині Донеччини «дострокове голосування» вирішили розпочати ще 30 серпня — за 21 день до основної дати. У ЦПД вважають, що настільки тривалий період створює сприятливі умови для неконтрольованого використання бюлетенів та інших маніпуляцій із результатами.

    Паралельно окупаційні адміністрації проводять подомові обходи мешканців Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей. Формально такі візити називають «інформуванням про вибори», однак Центр протидії дезінформації звертав увагу, що вони також дозволяють окупаційній владі актуалізувати дані про населення, виявляти людей без російських паспортів, збирати заявки на «голосування вдома» і контролювати настрої населення.

    Більше того, українська сторона заявляє, що бажані результати голосування могли бути визначені ще до його початку. Керівник ЦПД Андрій Коваленко повідомляв, що адміністрація Кремля нібито поставила перед окупаційною владою завдання показати явку понад 65–70%, а результат партії «Єдина Росія» — не нижче 70%. Саме такі цифри, за інформацією ЦПД, мають створити пропагандистську картинку масової підтримки російської влади населенням окупованих українських територій.

    Уже на початку вересня ЦПД фіксував активну інформаційну кампанію навколо «дострокового голосування». Російські медіа поширювали сюжети про нібито високу активність місцевих жителів, тоді як український Центр зазначав, що за «добровільних виборців» можуть видавати працівників бюджетної та комунальної сфер, залежних від окупаційної адміністрації.

    Москва намагається надати процесу й міжнародного вигляду. Російське МЗС заявляло про готовність спостерігачів із десятків країн приїхати на вибори. Проте Центр протидії дезінформації наголошував, що жодна авторитетна міжнародна організація з моніторингу виборів не бере участі у спостереженні за цим процесом.

    Більше того, сама Росія не запросила на парламентські вибори спостерігачів ОБСЄ. 6 серпня Бюро демократичних інститутів і прав людини ОБСЄ та Парламентська асамблея організації заявили, що таке рішення Москви суперечить зобов’язанням, які держави-учасниці взяли на себе відповідно до Копенгагенського документа 1990 року. Українське МЗС зазначало, що це буде вже третій поспіль загальнонаціональний виборчий процес у РФ без незалежного спостереження ОБСЄ.

    Окремо Київ застеріг потенційних іноземних спостерігачів від поїздок на окуповані території. Міністерство закордонних справ України наголосило, що проведення Росією голосування на суверенній території України є незаконним, а його результати не створюють жодних юридичних наслідків. У МЗС також підкреслили, що присутність іноземних спостерігачів не може легітимізувати такий процес.

    Аналогічну позицію висловив Європейський Союз. У заяві при ОБСЄ ЄС наголосив, що не визнаватиме ні так звані вибори, які Росія проводить на окупованих територіях України, ні їхні результати, та закликав інші держави не брати участі у спостереженні за незаконним голосуванням.

    СЗРУ, попереджаючи про можливі провокації, проводить паралелі з подіями минулих десятиліть. Серед них розвідка згадує вибухи житлових будинків у Росії 1999 року на тлі початку Другої чеченської війни, кризу із захопленням заручників у московському театральному центрі на Дубровці у 2002 році, а також російські псевдореферендуми й виборчі кампанії на захоплених територіях України після 2014 року. При цьому щодо вибухів 1999 року існують різні й суперечливі версії, тому твердження про їх використання Кремлем як свідомої провокації слід розглядати саме як позицію української розвідки, а не як остаточно встановлений міжнародним розслідуванням факт.

    Найбільш конкретне попередження СЗРУ стосується найближчих днів. Розвідка називає території окупованих частин Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей, а також Крим. Саме там у період активної фази голосування 18–20 вересня, за оцінкою спецслужби, ризик провокацій може бути найвищим. У СЗРУ наголошують, що потенційною ціллю може стати будь-яке масове скупчення людей, якщо російським спецслужбам знадобиться резонансна подія для подальшої інформаційної кампанії.

    Таким чином, вибори до Держдуми для Кремля можуть мати значення далеко за межами формального оновлення парламенту. Українські спецслужби розглядають їх як потенційну точку для одночасного вирішення кількох завдань — демонстрації контрольованої «підтримки» окупації, створення підстав для нових репресій на ТОТ, посилення антиукраїнської пропаганди та підготовки російського суспільства до можливого нового етапу мобілізації. Саме тому період до 20 вересня розвідка вважає часом підвищеного ризику.