Daypolitico

Позначка: Запорізька область

  • Після нічної атаки у Києві та п’яти областях зникло світло: де тривають аварійні роботи

    Після нічної атаки у Києві та п’яти областях зникло світло: де тривають аварійні роботи

    Унаслідок нічної російської атаки на енергетичні об’єкти в Україні виникли нові знеструмлення у Києві та Київській області. Також перебої з електропостачанням зафіксували у Сумській, Донецькій, Вінницькій та Запорізькій областях.

    Про це вранці 8 вересня повідомило НЕК «Укренерго».

    За даними компанії, аварійно-відновлювальні роботи вже розпочали там, де це дозволяє безпекова ситуація. Енергетики працюють над тим, щоб якнайшвидше повернути електропостачання всім споживачам.

    Нічна атака стала черговим ударом Росії по українській енергетичній інфраструктурі. У повідомленні «Укренерго» йдеться саме про нові знеструмлення, спричинені обстрілами енергетичних об’єктів.

    На момент ранкового зведення компанія не назвала точну кількість споживачів, які залишилися без електрики, а також не деталізувала перелік пошкоджених енергооб’єктів.

    Де є перебої зі світлом

    За інформацією «Укренерго», наслідки нічної атаки зафіксували одразу в кількох регіонах.

    Знеструмлення є у:

    • Києві;
    • Київській області;
    • Сумській області;
    • Донецькій області;
    • Вінницькій області;
    • Запорізькій області.

    Енергетики зазначають, що відновлення електропостачання залежить не лише від масштабу пошкоджень, а й від безпекових умов у конкретних районах.

    У прифронтових та атакованих регіонах ремонтні бригади можуть розпочинати роботи тільки після того, як ділянка стає достатньо безпечною для персоналу.

    У Києві атака спричинила серйозні наслідки

    Знеструмлення відбулися на тлі масованої нічної атаки на столицю та Київську область.

    У Києві внаслідок ударів та падіння уламків зафіксували пошкодження одразу в кількох районах. Йшлося про житлові та нежитлові будівлі, гаражі, складські приміщення та інші об’єкти.

    Станом на ранок було відомо про двох загиблих і щонайменше десятьох постраждалих у столиці.

    Наслідки атаки також зафіксували в кількох районах Київської області, де були пошкоджені житлові будинки, підприємства, складські приміщення, автомобілі та вантажівки.

    На цьому тлі перебої з електропостачанням стали ще одним із наслідків нічного удару.

    Споживання електроенергії знизилося

    Водночас «Укренерго» повідомило, що загальне споживання електроенергії в Україні вранці 8 вересня було нижчим, ніж напередодні.

    Станом на ранок рівень споживання був на 5,6% нижчим, ніж у той самий час у понеділок, 7 вересня.

    У компанії пояснюють це передусім погодними умовами. На більшій частині території України встановилася ясна погода, що підвищує ефективність роботи сонячних електростанцій.

    Через це енергосистема вдень отримує більше електроенергії із сонячної генерації.

    Українців просять перенести активне споживання на день

    «Укренерго» звернулося до споживачів із рекомендацією за можливості перенести використання потужних електроприладів на період з 11:00 до 15:00.

    Саме в ці години промислові та побутові сонячні електростанції за сприятливої погоди виробляють найбільше електроенергії.

    Тому використання пральних машин, бойлерів, посудомийних машин, зарядних станцій та іншого енергоємного обладнання в денні години допомагає зменшити навантаження на енергосистему ввечері.

    Ця рекомендація особливо актуальна після атак на енергетичну інфраструктуру, коли частина мережевого обладнання може бути пошкоджена або тимчасово виведена з роботи.

    Чи вводять графіки відключень

    У ранковому повідомленні «Укренерго» не йшлося про запровадження загальнонаціональних графіків погодинних відключень.

    Зазначені знеструмлення мають аварійний характер і пов’язані з наслідками нічних ударів по енергооб’єктах.

    Тобто це не планові обмеження споживання за заздалегідь визначеними графіками, а відключення через пошкодження мереж та обладнання.

    Ситуація може відрізнятися залежно від конкретного регіону, тому споживачам варто орієнтуватися також на повідомлення місцевих операторів систем розподілу.

    Енергетична система знову під тиском

    Російські війська систематично атакують українську енергетичну інфраструктуру — електростанції, підстанції, високовольтні лінії та інші елементи мережі.

    Такі удари можуть спричиняти як локальні аварійні відключення, так і масштабніші проблеми з передачею електроенергії між регіонами.

    Особливо складною ситуація стає восени та взимку, коли через зниження температури зростає споживання, а пошкоджене обладнання має менший резерв міцності.

    Тому енергетики традиційно закликають українців ощадливо споживати електроенергію в години пікового навантаження та, за можливості, переносити частину побутового споживання на денний період.

    Що відомо про відновлення

    Станом на ранок 8 вересня аварійно-відновлювальні роботи вже проводяться в тих районах, де це можливо.

    «Укренерго» наголошує, що бригади працюють над якнайшвидшим поверненням живлення всім споживачам.

    Водночас точні строки відновлення залежать від характеру пошкоджень, доступу до об’єктів та безпекової ситуації.

    Тож у найбільш постраждалих районах відновлення може тривати довше.

  • Росія влаштувала нічний наліт на Україну: 121 дрон, ракета Х-59 і влучання на 11 локаціях

    Росія влаштувала нічний наліт на Україну: 121 дрон, ракета Х-59 і влучання на 11 локаціях

    Росія в ніч проти понеділка, 31 серпня, здійснила нову масштабну повітряну атаку на Україну, застосувавши 121 безпілотник різних типів та керовану авіаційну ракету Х-59. Значну частину ударних дронів становили реактивні «Шахеди». Українські сили протиповітряної оборони знешкодили 96 ворожих БпЛА, а запущена з району Чорного моря ракета не досягла своєї цілі. Водночас уникнути наслідків атаки не вдалося — Повітряні сили зафіксували влучання засобів повітряного нападу противника на 11 локаціях.

    Повітряна атака фактично розпочалася ще ввечері 30 серпня. За інформацією Повітряних сил ЗСУ, відлік ведеться від 18:00 неділі.

    Для удару Росія застосувала одну керовану авіаційну ракету Х-59, яку запустили з повітряного простору над акваторією Чорного моря. Одночасно противник направив на територію України 121 безпілотний літальний апарат.

    Йшлося про ударні БпЛА типу Shahed, причому більшість із них, за даними Повітряних сил, були реактивними, а також безпілотники «Гербера» та дрони-імітатори типу «Пародія».

    Для запуску безпілотників Росія використала одразу кілька напрямків. Дрони прямували з районів Курська, Орла, Міллерова та Приморсько-Ахтарська на території РФ. Крім того, запуски здійснювалися з тимчасово окупованого Донецька та району Гвардійського в окупованому Криму.

    Таким чином, російські війська намагалися атакувати Україну одночасно з різних напрямків, змушуючи систему протиповітряної оборони реагувати на значну кількість повітряних цілей.

    Для відбиття нічного нападу були залучені авіація, зенітні ракетні війська, підрозділи радіоелектронної боротьби та безпілотних систем, а також мобільні вогневі групи Сил оборони України.

    За попередньою інформацією Повітряних сил станом на 08:00 31 серпня, українські захисники збили або подавили 96 російських безпілотників типів Shahed, «Гербера» та інших типів.

    Ворожі дрони знешкоджували на півночі, півдні, сході та в центральних областях України.

    Керована авіаційна ракета Х-59, яку російські війська запустили над Чорним морем, своєї цілі не досягла.

    Попри роботу протиповітряної оборони, повністю уникнути влучань не вдалося. За даними Повітряних сил, засоби повітряного нападу противника влучили на 11 локаціях. Ще на восьми локаціях зафіксовано падіння збитих цілей або їхніх уламків.

    На момент оприлюднення ранкового зведення атака ще не була повністю завершена. У повітряному просторі України залишалося близько десяти ворожих безпілотників.

    Наслідки російських ударів фіксували одразу в кількох регіонах країни.

    На Херсонщині російські війська близько 06:40 атакували безпілотником один із закладів охорони здоров’я в Херсоні. За інформацією обласної військової адміністрації, постраждали двоє працівників закладу — 62-річний чоловік та 69-річна жінка. У них діагностували контузії, вибухові та закриті черепно-мозкові травми. Стан постраждалих оцінювали як середньої тяжкості.

    Також близько шостої ранку російський безпілотник атакував жінку в середмісті Херсона. 62-річну постраждалу доправили до лікарні з контузією, вибуховою та закритою черепно-мозковою травмами.

    Неспокійною була ніч і на Харківщині. Ще близько 22:00 30 серпня російські війська завдали ударів по Ізюму, попередньо керованими авіаційними бомбами. Влучання зафіксували в кількох місцях у західній частині міста.

    Один із ударів припав на дорожнє покриття. Унаслідок атаки було пошкоджено понад десять приватних будинків, декілька автомобілів та електромережі. На іншій локації спалахнула господарська споруда. Повідомлялося щонайменше про одного постраждалого.

    Серйозних руйнувань російська атака завдала і на Донеччині. Близько 04:20 ранку 31 серпня російські війська здійснили авіаудар по центральній частині Слов’янська.

    За попередньою інформацією місцевої влади, постраждали четверо людей. У багатоквартирному будинку було зруйновано під’їзд з першого по п’ятий поверхи, також зруйнований приватний будинок.

    Масштаби пошкоджень у місті значні: за даними начальника Слов’янської міської військової адміністрації Вадима Ляха, пошкоджено щонайменше 32 багатоповерхові будинки, готель, дитячий садок та автомобілі.

    Загалом за попередню добу на Донеччині внаслідок російських атак загинули п’ятеро людей: двоє у Билбасівці та по одній людині у Краматорську, Староварварівці й Степанівці. Ще шестеро жителів області були поранені.

    Вкрай інтенсивних ударів зазнала Запорізька область. За даними обласної влади, протягом доби російські війська здійснили 923 удари по 51 населеному пункту регіону. Загинули двоє людей, ще троє дістали поранення.

    Росіяни застосовували авіацію, безпілотники, реактивні системи залпового вогню та артилерію. До місцевої влади надійшли десятки повідомлень про пошкодження житлових будинків, автомобілів та об’єктів інфраструктури.

    Уночі російський безпілотник також влучив у пожежно-рятувальну частину в одному з населених пунктів Запорізької області. Було пошкоджено покрівлю, вікна та двері будівлі, пожежну автоцистерну й легковий автомобіль. Особовий склад на момент удару перебував в укритті, тому серед рятувальників постраждалих не було.

    На Дніпропетровщині російські війська понад десять разів атакували чотири райони області безпілотниками, артилерією та авіабомбами. Внаслідок обстрілів пошкоджено приватні будинки, господарські споруди, автомобіль, зупинку громадського транспорту та сонячну панель. У Павлоградському районі постраждав 38-річний чоловік, якого госпіталізували у стані середньої тяжкості.

    Наслідки зафіксували й на Миколаївщині. За інформацією ОВА, внаслідок російської атаки був поранений чоловік. Також пошкоджено складське приміщення, сім вантажних та два легкові автомобілі. У Куцурубській громаді FPV-дрони пошкодили два приватні будинки.

    Окрему увагу привертає масштаб застосування Росією реактивних ударних безпілотників. Повітряні сили зазначили, що більшість «Шахедів», використаних у нічній атаці 31 серпня, були саме реактивними.

    Раніше українські військові повідомляли, що лише за чотири дні Росія запустила по Україні майже півтори тисячі безпілотників усіх типів, серед яких близько 800 були реактивними.

    Україна паралельно працює над новими засобами протидії таким цілям. Міністр оборони Євгеній Хмара повідомляв про розробку перехоплювачів, здатних боротися з російськими реактивними «Шахедами». За його словами, є чотири потенційні рішення, які вже проходили польові випробування.

    Атака 31 серпня вкотре показала зміну характеру російських повітряних ударів: противник одночасно використовує ударні та реактивні безпілотники, дешевші дрони-імітатори й ракети, запускаючи їх із різних районів Росії та тимчасово окупованих територій.

    Повітряні сили закликають громадян не ігнорувати сигнали повітряної тривоги, оскільки ситуація в повітряному просторі може швидко змінюватися.

  • Небезпечний відлік на ЗАЕС: станція живе на генераторах, МАГАТЕ домагається припинення вогню

    Небезпечний відлік на ЗАЕС: станція живе на генераторах, МАГАТЕ домагається припинення вогню

    Тимчасово окупована Росією Запорізька атомна електростанція вже понад тиждень залишається без зовнішнього електропостачання і змушена підтримувати критично важливі системи за допомогою аварійних дизель-генераторів. За даними Міжнародного агентства з атомної енергії, на самому майданчику ЗАЕС є запас дизельного пального приблизно на десять днів. МАГАТЕ намагається домовитися про локальне припинення вогню, щоб фахівці змогли відремонтувати пошкоджену лінію електропередачі та повернути станції надійне зовнішнє живлення.

    ЗАЕС втратила зв’язок з останньою доступною лінією зовнішнього електропостачання 20 серпня. Йдеться про 330-кіловольтну лінію «Феросплавна-1». МАГАТЕ пов’язує її відключення з військовою активністю на північ від Дніпра. Відтоді електроенергію, необхідну для забезпечення основних функцій ядерної та фізичної безпеки станції, виробляють аварійні дизель-генератори.

    Хоча всі шість енергоблоків найбільшої атомної електростанції Європи зараз зупинені й електроенергію в мережу не виробляють, це не означає, що станцію можна просто знеструмити. Електрика необхідна для роботи систем безпеки, контролю та охолодження реакторів і басейнів витримки відпрацьованого ядерного палива. Саме тому стабільне зовнішнє електропостачання залишається одним із ключових елементів безпечної роботи об’єкта навіть у зупиненому стані.

    За інформацією, яку представники окупаційної адміністрації ЗАЕС передали МАГАТЕ 28 серпня, запасів дизельного пального безпосередньо на майданчику вистачає приблизно на десять днів. Агентство зазначає, що такий рівень відповідає мінімальній нормативній вимозі. Представники МАГАТЕ протягом тижня перевіряли рівень пального у більшості генераторів та оцінювали доступні резерви. За повідомленнями з посиланням на агентство, на майданчику розташовано близько 20 дизель-генераторів.

    Водночас цифру «10 днів» не варто трактувати як прогноз неминучої ядерної аварії через десять діб. Це оцінка запасу пального, який був доступний на майданчику на момент повідомлення МАГАТЕ. Дизель може додатково постачатися, і такі переміщення вже відбувалися. Критичний сценарій виник би у разі одночасної відсутності зовнішнього живлення, неможливості поповнювати запаси пального та відмови резервних джерел електроенергії.

    Саме на цьому наголосив генеральний директор МАГАТЕ Рафаель Маріано Гроссі. За його словами, наявність дизельного пального має першорядне значення щоразу, коли атомна електростанція втрачає зовнішнє електропостачання. Нинішня ситуація, за оцінкою очільника агентства, вкотре демонструє необхідність надійного зовнішнього живлення та безпечних маршрутів постачання для забезпечення ядерної безпеки.

    Ситуацію ускладнює стан резервів за межами самої атомної станції. Остання поставка дизельного пального до окремого зовнішнього паливного сховища, за інформацією МАГАТЕ, відбулася ще у березні. Чергове постачання планували на травень, однак його відклали через регулярну військову активність у районі. При цьому представники агентства не мають доступу до цього сховища з березня 2025 року — адміністрація окупованої станції пояснює обмеження міркуваннями безпеки.

    Проте певні запаси на ЗАЕС усе ж надходять. МАГАТЕ повідомило, що 26 і 27 серпня його представники спостерігали за транспортуванням кількох десятків тонн дизельного пального з двох інших майданчиків поблизу станції безпосередньо на територію атомної електростанції. Це важлива деталь, оскільки вона означає, що заявлені десять днів не є автоматичним «зворотним відліком» до повного знеструмлення.

    Головне завдання зараз — повернути ЗАЕС зовнішнє електропостачання. Для цього необхідно відремонтувати лінію «Феросплавна-1», однак проведенню робіт заважає військова активність у районі.

    МАГАТЕ повідомило, що працює над організацією локального припинення вогню, яке дозволило б ремонтним бригадам безпечно дістатися до пошкодженої ділянки та провести необхідні роботи. Агентство вже використовувало подібний механізм для ремонту енергетичної інфраструктури навколо ЗАЕС.

    Нинішня ситуація є особливо тривожною ще й тому, що проблеми із зовнішнім живленням ЗАЕС останнім часом різко почастішали. Ще 14 серпня МАГАТЕ повідомляло, що 8 серпня станція ненадовго втратила все зовнішнє електропостачання — це був уже третій подібний випадок лише за один тиждень. Гроссі тоді окремо наголошував на дедалі більшій крихкості системи електропостачання атомного об’єкта.

    А вже 20 серпня сталася нова, значно триваліша втрата живлення. Цього разу підключення до зовнішньої мережі не вдалося відновити протягом кількох годин чи навіть доби — станція залишається на аварійних джерелах уже більше тижня.

    Запорізька АЕС перебуває під контролем російських військ із березня 2022 року. Водночас на майданчику постійно працює місія МАГАТЕ, яка стежить за станом об’єкта та регулярно повідомляє про інциденти, здатні вплинути на ядерну безпеку.

    Останні тижні принесли не лише проблеми з електропостачанням. У заяві від 20 серпня Гроссі повідомляв про серйозні ризики через військову активність навколо станції та про вибух безпілотника, внаслідок якого загинула одна людина та були поранені працівники. Агентство вкотре закликало сторони до максимальної стриманості поблизу ядерного об’єкта.

    Саме сукупність цих факторів — бойові дії, пошкодження ліній електропередачі, тривала залежність від аварійних генераторів та складнощі з безпечним постачанням пального — робить нинішню ситуацію небезпечною. Проте станом на вечір 30 серпня немає повідомлень МАГАТЕ про радіаційну аварію на ЗАЕС або про те, що системи охолодження станції перестали працювати. Аварійні генератори забезпечують необхідне живлення.

    Тому нинішню ситуацію правильніше називати не ядерною аварією, а серйозним погіршенням запасу міцності систем безпеки. Атомна станція такого масштабу не повинна тижнями залежати від резервного джерела живлення, особливо в зоні активних бойових дій.

    МАГАТЕ тепер намагається розв’язати проблему через уже випробуваний механізм — тимчасову домовленість про припинення бойових дій навколо місця ремонту. Якщо її вдасться досягти, ремонт лінії «Феросплавна-1» має повернути ЗАЕС зовнішнє електропостачання. Якщо ж роботи знову буде відкладено, безпека найбільшої атомної електростанції Європи й надалі залежатиме від генераторів, запасів дизельного пального та можливості доставляти його на окупований об’єкт.

  • Росія всю ніч била по Україні «Іскандерами» і реактивними дронами: 125 цілей знешкоджено, є влучання

    Росія всю ніч била по Україні «Іскандерами» і реактивними дронами: 125 цілей знешкоджено, є влучання

    Росія в ніч проти неділі, 30 серпня, продовжила масштабну повітряну атаку на Україну, яка фактично не припинялася протягом попереднього дня. Після сотень безпілотників, запущених 29 серпня переважно в напрямку Києва, ввечері окупанти розпочали нову хвилю: застосували дві балістичні ракети «Іскандер-М» і ще 130 безпілотників різних типів. Більшість ударних дронів цієї хвилі, за даними Повітряних сил, були реактивними. Українська ППО знешкодила 125 БпЛА, однак повністю уникнути влучань не вдалося — їх зафіксували одразу на 13 локаціях.

    Повітряний напад нової хвилі почався приблизно о 18:00 29 серпня. Дві балістичні ракети «Іскандер-М» російські війська запустили з Курської області. Одночасно противник застосував 130 безпілотних літальних апаратів. Повітряні сили назвали серед них Shahed, «Гербера», S8000 «Бандероль», а також дрони-імітатори «Пародія». Запуски відбувалися з Курська, Орла, Міллерового та Приморсько-Ахтарська на території Росії, а також із тимчасово окупованого Донецька і Гвардійського в окупованому Криму.

    До відбиття удару залучили авіацію, зенітні ракетні війська, мобільні вогневі групи, підрозділи радіоелектронної боротьби та Сил безпілотних систем. За попередньою інформацією Повітряних сил станом на 08:30, було збито або подавлено 125 із 130 російських безпілотників на півночі, півдні, сході та в центрі України. Це понад 96% заявленої кількості дронів цієї хвилі, однак офіційне формулювання саме «збито/подавлено» означає, що не всі з них були фізично знищені вогнем ППО — частину могли нейтралізувати засобами РЕБ.

    Попри високу результативність протиповітряної оборони, російську атаку повністю відбити не вдалося. Повітряні сили зафіксували влучання засобів повітряного нападу на 13 локаціях, ще на чотирьох місцях впали уламки збитих цілей. Частина російських засобів ураження, за попередньою оцінкою військових, не досягла своїх цілей, а остаточну інформацію продовжували уточнювати. На момент ранкового зведення атака ще не була остаточно завершена — в повітряному просторі залишалися окремі російські БпЛА.

    Однією з головних цілей цієї атаки знову став Київ. У столиці російські безпілотники спричинили наслідки щонайменше у чотирьох районах — Оболонському, Подільському, Голосіївському та Деснянському. Найсерйозніша ситуація виникла на Оболоні, де після влучання загорілася 12-поверхова житлова будівля. Вогонь охопив приміщення від другого до п’ятого поверху. Рятувальникам вдалося локалізувати й ліквідувати пожежу на площі близько 80 квадратних метрів. Троє людей постраждали, їх передали медикам.

    У Подільському районі російський засіб ураження влучив у нежитлову споруду, після чого виникла пожежа. У Голосіївському районі спочатку загорілася адміністративна будівля — цю пожежу рятувальники ліквідували. Але вже під час ранкової хвилі атаки там було зафіксоване нове влучання у двоповерхову нежитлову будівлю. Через падіння уламків загорівся дах ще одного нежитлового об’єкта. У Деснянському районі виникла масштабна пожежа сухої трави на відкритій території площею близько двох гектарів.

    Станом на ранкові повідомлення офіційно було відомо щонайменше про трьох постраждалих саме внаслідок нічної атаки на столицю. Всі вони постраждали в Оболонському районі. Даних про загиблих саме під час нічної хвилі 29–30 серпня у перевірених ранкових повідомленнях не було.

    Однак важливо розуміти масштаб подій: нічний удар був фактично продовженням надзвичайно інтенсивної атаки, яку Росія розпочала ще вранці 29 серпня. За даними Повітряних сил, лише з 06:30 до 18:00 суботи противник застосував 224 ударні БпЛА, причому більшість із них також були реактивними. Переважну кількість російських безпілотників тоді спрямували саме на Київ. Українська ППО повідомляла про знищення або подавлення 199 із 224 цілей.

    Якщо скласти дві офіційно розділені хвилі — 224 дрони, запущені з 06:30 до 18:00 29 серпня, та 130 дронів, якими Росія атакувала від 18:00 і впродовж ночі, — виходить щонайменше 354 безпілотники менш ніж за добу, не враховуючи ракет. Це не окрема офіційна цифра Повітряних сил, а арифметичний підсумок двох оприлюднених ними зведень. Особливо показово, що в обох випадках військові підкреслювали значну частку реактивних БпЛА.

    Денна атака 29 серпня вже мала трагічні наслідки для столиці. В Оболонському районі після падіння російського безпілотника смертельних поранень зазнала дворічна дівчинка. Протягом дня кількість постраждалих у Києві зросла до восьми. У місті фіксували пошкодження та пожежі в різних районах, а російські дрони продовжували заходити на столицю малими групами. Тому для Києва події ночі на 30 серпня фактично стали продовженням майже безперервної атаки попереднього дня.

    Серйозні наслідки російських ударів протягом ночі фіксували й на Дніпропетровщині. За даними обласної влади, російська армія атакувала Нікопольський, Криворізький, Павлоградський та Синельниківський райони. Загалом за ніч регіон пережив понад 20 ударів безпілотниками та артилерією. Виникла пожежа, пошкоджена цивільна інфраструктура. Сили ППО над областю знищили 17 російських безпілотників.

    Під інтенсивними російськими ударами залишалася і Запорізька область, хоча не всі атаки там належали безпосередньо до загальноукраїнської нічної повітряної хвилі. За зведенням Запорізької ОВА на ранок 30 серпня, протягом попередньої доби російські війська завдали 942 удари по 47 населених пунктах області. Загинула одна людина, ще п’ятеро були поранені в Запоріжжі та Запорізькому районі. Влада отримала 36 повідомлень про пошкодження житла, автомобілів та інфраструктури.

    При цьому важливо не змішувати статистику загальноукраїнської нічної атаки з щоденними ударами по прифронтових областях. Наприклад, значна частина сотень атак на Запоріжжі — це FPV-дрони, артилерійські обстріли, авіаудари та удари РСЗВ. Так само ранкові повідомлення про загиблих на Херсонщині й поранених на Донеччині охоплюють наслідки російських атак за попередню добу, а не лише 130 дронів і два «Іскандери», які увійшли до статистики Повітряних сил за ніч проти 30 серпня.

    Нічна атака також демонструє помітну особливість російської тактики останніх днів — масове використання реактивних безпілотників. Повітряні сили окремо наголошували, що більшість із 224 БпЛА, застосованих удень 29 серпня, були реактивними. Те саме військові повідомили і щодо наступної партії зі 130 безпілотників у ніч проти 30 серпня.

    На відміну від класичних гвинтових Shahed, реактивні ударні БпЛА здатні рухатися значно швидше, що скорочує час на їх виявлення, супровід і перехоплення. Водночас Повітряні сили у своєму ранковому повідомленні не оприлюднювали детальної розбивки, скільки саме з 130 апаратів становили Shahed, «Гербери», S8000 «Бандероль» або «Пародії», тому називати конкретну кількість кожного типу наразі було б спекуляцією. Офіційно відомо лише, що ці типи були серед засобів повітряного нападу і що більшість ударних БпЛА була реактивною.

    Таким чином, на ранок 30 серпня підтверджена картина виглядає так: два «Іскандери-М», 130 безпілотників у нічній хвилі, 125 збитих або подавлених БпЛА, влучання на 13 локаціях і падіння уламків ще на чотирьох. У Києві — щонайменше троє постраждалих та пожежі у чотирьох районах. На Дніпропетровщині ППО знищила ще 17 БпЛА, є пошкодження цивільної інфраструктури. А якщо враховувати денну хвилю 29 серпня, Росія менш ніж за добу застосувала проти України щонайменше 354 безпілотники.

    Остаточні наслідки атаки ще можуть змінитися: сама Повітряна сила в ранковому зведенні зазначала, що дані щодо частини засобів ураження уточнюються. Тому цифри влучань, пошкоджень і постраждалих можуть бути оновлені після завершення роботи рятувальників та обстеження місць ударів.

  • «Рідна мати моя» перед 15 роками колонії: Росія залишила вирок 70-річній українці за донати ЗСУ

    «Рідна мати моя» перед 15 роками колонії: Росія залишила вирок 70-річній українці за донати ЗСУ

    Російський суд залишив чинним вирок 70-річній українці Світлані Лой із тимчасово окупованого Токмака Запорізької області — 15 років колонії загального режиму за перекази коштів на підтримку Збройних сил України. Перед оголошенням рішення апеляційної інстанції жінка просто в залі суду заспівала українську «Пісню про рушник» на слова Андрія Малишка — ту саму, що починається словами «Рідна мати моя».

    Історія Світлани Лой набула широкого розголосу після того, як 25 серпня Перший апеляційний суд загальної юрисдикції в Москві відмовився змінювати вирок, винесений їй раніше створеним Росією так званим «Запорізьким обласним судом» на окупованій території. Апеляційний розгляд проходив у закритому режимі. Журналістів та інших слухачів допустили до зали лише на момент оголошення рішення.

    За версією російського обвинувачення, з січня до листопада 2024 року Лой здійснила через мобільний застосунок українського банку 24 перекази на підтримку українських Сил оборони. Загальну суму російська сторона оцінила в еквівалент 63 420 рублів. Українські та незалежні джерела зазначають, що кошти жінка переказувала зі своєї української пенсії.

    У матеріалах справи, про які повідомляє Суспільне, фігурував, зокрема, переказ 1500 гривень благодійному фонду «Повернись живим». За версією слідства РФ, усі 24 перекази були зроблені впродовж 2024 року.

    Саме ці фінансові операції російська сторона кваліфікувала як «державну зраду» за статтею 275 Кримінального кодексу РФ.

    15 років колонії та ще рік обмеження волі

    Перший вирок у справі Світлани Лой було винесено 10 лютого 2026 року. Створений Росією на окупованій території так званий «Запорізький обласний суд» визнав українку винною та призначив їй 15 років позбавлення волі у колонії загального режиму.

    Крім основного покарання, після відбуття колонії їй призначили ще один рік обмеження волі.

    Російська сторона також стверджувала, що пенсіонерка нібито «дотримувалася антиросійських поглядів». Водночас повідомлялося, що після окупації Токмака вона у грудні 2023 року отримала російський паспорт, не відмовившись від громадянства України.

    Сам факт видачі російського паспорта на окупованій території російське слідство використало як один з елементів своєї версії обвинувачення у «державній зраді».

    Після вироку Лой подала апеляцію.

    25 серпня її скаргу розглядав Перший апеляційний суд загальної юрисдикції у Москві. Однак вирок залишили без змін.

    Перед рішенням вона почала співати українську пісню

    Найсильнішим епізодом цієї історії став момент перед оголошенням рішення московського суду.

    Після закритої частини засідання до зали допустили журналістів. Перед тим як суддя почав зачитувати постанову, Світлана Лой заспівала «Пісню про рушник» на слова Андрія Малишка.

    Йдеться про одну з найвідоміших українських пісень, яка починається словами «Рідна мати моя». Саме цей епізод потрапив на відео і швидко поширився українськими медіа.

    Апеляційний суд після цього все одно залишив 15-річний термін без змін.

    Лой сподівалася на «чудо»

    Додаткові подробиці про становище українки оприлюднила «Новая газета Европа», яка раніше розповідала про переслідування літніх мешканців окупованих українських територій за російськими статтями про «держзраду» та «шпигунство».

    Перед апеляційним розглядом Лой писала, що не надто розраховує на позитивне рішення суду, але продовжує сподіватися на «чудо».

    Правозахисний проєкт «Поддержка политзаключённых. Мемориал» включив Світлану Лой до переліку політичних в’язнів. За даними проєкту, вона народилася 10 червня 1956 року, жила у Токмаку та має українське і російське громадянство. Правозахисники вказують, що після апеляційного рішення вирок набув чинності.

    У базі «Меморіалу» останнім зазначеним місцем її перебування є московське СІЗО-6. Суспільне також повідомляє, що це остання відома у відкритих джерелах локація утримання жінки, однак її актуальне місцеперебування зараз публічно не підтверджене.

    Лубінець заявив, що Україна готує звернення до РФ

    27 серпня історію Світлани Лой прокоментував уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець.

    За його словами, Офіс омбудсмана стежить за справами українських громадян, яких Росія переслідує на окупованих територіях, і фіксує такі випадки для подальших звернень до російської сторони.

    Лубінець зазначив, що відома йому суть справи 70-річної українки полягає у тому, що вона, перебуваючи фізично на тимчасово окупованій території України, переказувала кошти одній із військових частин.

    Омбудсман повідомив, що після підтвердження вироку його команда готує офіційний запит до російської сторони. Такі звернення можуть містити вимоги надати інформацію про місце перебування громадянина України, стан здоров’я, умови утримання та доступ до медичної допомоги.

    Лубінець також заявив, що аналогічні запити формуються не лише щодо Світлани Лой, а й щодо інших українців, яких утримує Росія.

    Токмак перебуває під російською окупацією з 2022 року

    Світлана Лой жила у Токмаку Запорізької області — місті, яке російські війська захопили на початку повномасштабного вторгнення.

    Україна та міжнародна спільнота не визнають російського суверенітету над окупованими районами Запорізької області. Російська Федерація, однак, після проведення невизнаних міжнародною спільнотою так званих «референдумів» оголосила захоплені території частиною РФ і почала поширювати на місцевих мешканців російське законодавство.

    Саме в межах цієї практики окупаційні судові органи застосували проти Світлани Лой російську статтю про «державну зраду».

    Її справа стала ще одним прикладом того, як переказ коштів на підтримку української армії для людини, яка залишилася на окупованій території, може завершитися багаторічним ув’язненням у Росії.

    У випадку Лой йдеться про 24 перекази, які російська сторона оцінила приблизно у 63 тисячі рублів. За це 70-річна жінка отримала термін, який фактично означає, що більшу частину решти життя вона може провести в російській колонії.

    Але найбільш символічним моментом справи стала не сама цифра вироку. Коли московський суд готувався остаточно залишити їй 15 років ув’язнення, Світлана Лой відповіла українською піснею — «Рідна мати моя».

  • Росія вдруге за три дні вдарила по «Епіцентру» в Запоріжжі: ТЦ знову охопила пожежа

    Росія вдруге за три дні вдарила по «Епіцентру» в Запоріжжі: ТЦ знову охопила пожежа

    Російські війська в ніч проти 15 серпня знову атакували Запоріжжя ударними безпілотниками. Під удар потрапили щонайменше два об’єкти — торговельний центр та територія одного з промислових підприємств. Однією з цілей став ТЦ мережі «Епіцентр», який лише за три дні до цього вже зазнав руйнівного російського удару. Після нового влучання на території торговельного об’єкта знову спалахнула пожежа.

    Про нічну атаку повідомив начальник Запорізької обласної військової адміністрації Іван Федоров. За наявною інформацією, російські безпілотники атакували місто приблизно о третій годині ночі. Один із дронів поцілив у торговельний центр, ще одне влучання зафіксували на території промислового підприємства. На місцях ударів працювали відповідні служби.

    У перші години після атаки інформації про постраждалих безпосередньо внаслідок цих двох влучань не надходило. Влада продовжувала встановлювати масштаби пошкоджень. Водночас оприлюднені після удару кадри свідчать про серйозні руйнування торговельного об’єкта.

    Особливість нинішньої атаки полягає в тому, що цей самий торговельний центр російські війська атакували лише кількома днями раніше. У ніч проти 12 серпня ударний безпілотник РФ влучив у запорізький «Епіцентр», після чого там виникла масштабна пожежа. За даними ДСНС, тоді вогонь охопив близько 10 тисяч квадратних метрів складських і торговельних приміщень. Інформації про поранених унаслідок того удару не було.

    У самій компанії після атаки 12 серпня повідомляли, що торговельний центр фактично вигорів. Таким чином, удар у ніч на 15 серпня став повторною атакою на вже суттєво пошкоджений цивільний комерційний об’єкт.

    Це далеко не перший випадок, коли об’єкти мережі «Епіцентр» потрапляють під російські удари під час повномасштабної війни. Одним із найтрагічніших епізодів стала атака на гіпермаркет у Харкові у травні 2024 року, коли в будівлі під час удару перебували люди. Відтоді компанія неодноразово повідомляла про пошкодження та знищення своїх торговельних, складських і виробничих об’єктів у різних регіонах України.

    Новий удар відбувається на тлі надзвичайно високої інтенсивності російських атак на Запорізьку область. За даними Запорізької ОВА, лише протягом попередньої доби, 14 серпня, російська армія завдала 971 удар по 42 населених пунктах області. Для атак застосовували авіацію, безпілотники, реактивні системи залпового вогню та артилерію. Внаслідок обстрілів були поранені люди.

    Серед постраждалих напередодні опинилися 25-річна жінка та її п’ятирічна донька. Російські військові завдали удару поблизу цивільного автомобіля в Запорізькому районі. Обидві отримали поранення. В обласному центрі внаслідок інших обстрілів також фіксували пошкодження підприємства та гаражного кооперативу.

    Запоріжжя останнім часом регулярно стає ціллю різних типів російського озброєння. Окрім ударних безпілотників великої дальності, російська армія використовує проти міста авіаційні засоби ураження та інші типи дронів. Близькість міста до лінії фронту суттєво скорочує час між виявленням окремих повітряних загроз і можливим ударом.

    Наслідки таких атак уже неодноразово були тяжкими. Зокрема, після одного з російських авіаударів по Запоріжжю 10 серпня кількість постраждалих зросла до 24 людей. Серед травмованих були діти, а одна 10-річна дівчинка перебувала в лікарні у тяжкому стані.

    На цьому тлі повторний удар по «Епіцентру» лише через три дні після масштабної пожежі привертає особливу увагу. Йдеться про цивільний торговельний об’єкт, який уже був суттєво зруйнований попередньою атакою. Офіційних повідомлень про те, чому російські війська повторно атакували саме цю територію, немає, тому робити висновки щодо конкретної мети нового удару наразі неможливо.

    Після попередньої атаки навколо знищеного торговельного центру також активізувалася російська пропаганда. Російські ресурси намагалися поширювати твердження про нібито військове використання об’єкта, зокрема видаючи конструкції всередині зруйнованого магазину за військове обладнання. Українські медіа, які аналізували відео з місця події, вказували на невідповідність цих тверджень реальним кадрам із торговельного центру.

    Паралельно російська армія продовжувала масовані атаки безпілотниками й по інших регіонах України. У ніч проти 15 серпня повітряні тривоги через рух ударних БпЛА оголошували в низці областей. Особливо тяжкі наслідки зафіксували у Марганці Дніпропетровської області, де російський дрон влучив у багатоповерховий житловий будинок. Загинуло тримісячне немовля, ще 11 людей дістали поранення, серед них діти.

    Запорізька область при цьому залишається одним із регіонів, які зазнають найбільш систематичних російських ударів. Сотні атак за добу, використання різних типів безпілотників та артилерії і регулярні удари по цивільній інфраструктурі перетворили повітряну загрозу для обласного центру та навколишніх громад на практично постійну.

    Станом на ранок 15 серпня інформація про загиблих чи поранених саме внаслідок нічних влучань у торговельний центр і промислове підприємство не надходила. Остаточний масштаб пошкоджень встановлюється. Водночас уже підтверджено головне: російські війська повторно атакували запорізький «Епіцентр», який був серйозно зруйнований лише три дні тому, а другим об’єктом нічного удару стало промислове підприємство міста.

  • ЦВК закликала українців в окупації бойкотувати російські псевдовибори

    ЦВК закликала українців в окупації бойкотувати російські псевдовибори

    Центральна виборча комісія закликала громадян України, які перебувають на тимчасово окупованих територіях, не брати участі в організації та проведенні запланованих Росією псевдовиборів. У ЦВК наголошують, що таке голосування є нелегітимним, а його результати не матимуть жодних юридичних наслідків.

    Про це йдеться в рішенні Центральної виборчої комісії.

    У відомстві зазначили, що Росія продовжує використовувати виборчі процедури як один із інструментів спроби легітимізувати окупацію українських територій. Москва намагається включити захоплені українські землі до власного політичного та правового простору, попри міжнародне невизнання таких дій.

    Російська сторона планує провести так зване голосування на окупованих територіях з 18 до 20 вересня 2026 року.

    ЦВК наголосила, що будь-які спроби Росії організувати та провести ці «вибори» є незаконними. Відповідно, результати такого голосування, документи та рішення, ухвалені за його підсумками, не створюють жодних юридичних наслідків для України та не можуть змінити статус тимчасово окупованих територій.

    Українська виборча комісія також закликала міжнародну спільноту не визнавати результати російського голосування та повноваження депутатів, яких Москва може оголосити «обраними» за його підсумками.

    Окремо ЦВК закликала іноземні держави та міжнародні організації не брати участі у спостереженні за цим процесом. На думку української сторони, присутність міжнародних спостерігачів могла б бути використана Росією для створення видимості легітимності незаконного голосування.

    Крім того, комісія закликала посилити персональні санкції проти російських посадовців та інших осіб, які беруть участь в організації псевдовиборів на окупованих українських територіях.

    Окреме звернення ЦВК адресувала українцям, які залишаються на тимчасово окупованих територіях. Їх закликали не брати участі в організації чи проведенні російського голосування, зокрема не працювати у незаконно створених виборчих комісіях та не займатися агітацією.

    У ЦВК нагадали, що українське законодавство передбачає кримінальну відповідальність за пособництво державі-агресору. Водночас конкретна правова оцінка дій громадян залежатиме від обставин кожного окремого випадку.

    Для документування можливих правопорушень та притягнення винних до відповідальності ЦВК вже звернулася до Служби безпеки України, Державного бюро розслідувань, Офісу Генерального прокурора та Ради національної безпеки і оборони.

    Відповідні органи мають опрацювати інформацію про організацію незаконного голосування, встановити причетних до цього осіб та розглянути питання щодо застосування до них санкцій. У ЦВК також зазначили, що відповідальність може наставати в межах відповідних міжнародних та національних механізмів, зокрема в контексті створення Спеціального трибуналу.

    Підготовка до російських псевдовиборів на окупованих територіях розпочалася раніше. У червні 2026 року російська Центральна виборча комісія ухвалила рішення щодо організації так званого виборчого процесу на тимчасово окупованих територіях Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей, а також у Криму та Севастополі.

    Для проведення цього процесу російська сторона незаконно сформувала 11 одномандатних виборчих округів.

    На територіях Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей, які частково перебувають під російською окупацією, такі псевдовибори планують провести вперше.

    У Києві розглядають ці дії як продовження політики Кремля щодо незаконної інтеграції окупованих українських територій до політичної системи РФ. Росія вже проводила на захоплених територіях псевдовибори та інші незаконні процедури, результати яких Україна та більшість міжнародної спільноти не визнають.

    Підготовчі заходи до майбутнього голосування окупаційні адміністрації розпочали завчасно. Російська сторона використовує цифрові інструменти, інформаційні кампанії та інші механізми для залучення населення до незаконного виборчого процесу.

    Водночас Україна наполягає, що проведення будь-яких російських виборів на окупованих українських територіях не змінює їхнього міжнародно визнаного статусу. Крим, Севастополь, а також тимчасово окуповані частини Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей залишаються територіями України.

  • ЗСУ звільнили 745 кв. км території та 26 сіл: Зеленський розповів про результати наступу

    ЗСУ звільнили 745 кв. км території та 26 сіл: Зеленський розповів про результати наступу

    Українські військові провели масштабну наступальну операцію на Олександрівському напрямку, у межах якої з початку 2026 року вдалося повернути під контроль України 745 квадратних кілометрів території та 26 населених пунктів у Дніпропетровській, Донецькій і Запорізькій областях.

    Про результати операції 12 серпня повідомив президент України Володимир Зеленський після наради з військовим командуванням. Доповіді главі держави представили головнокомандувач ЗСУ Михайло Драпатий, начальник Генерального штабу Ігор Скибюк та командувач Десантно-штурмових військ Олег Апостол.

    За словами Зеленського, активні дії українських підрозділів дозволили завдати суттєвих втрат російському угрупованню. Президент заявив, що російські втрати під час операції становили щонайменше 9550 військових убитими та понад 6600 пораненими. Крім того, українські військові взяли полонених, завдяки чому вдалося поповнити обмінний фонд України.

    «Ця наша наступальна операція виконана чітко — саме так, як і було визначено», — заявив Зеленський.

    Як уточнив Михайло Драпатий, наступальна операція на Олександрівському напрямку розпочалася 29 січня 2026 року. Під час першого етапу українські військові змогли звільнити близько 450 квадратних кілометрів території.

    Другий етап розпочався 5 травня. У його межах українські підрозділи повернули контроль ще приблизно над 490 квадратними кілометрами території. Під час цього етапу було звільнено 12 населених пунктів — вісім у Дніпропетровській області та чотири в Запорізькій.

    Загалом за два етапи операції, за даними українського військового командування, вдалося звільнити 745 кв. км та 26 населених пунктів.

    Окремо Драпатий повідомив, що протягом останнього тижня угруповання ДШВ у складі чотирьох бригад та двох штурмових полків відновило контроль приблизно над 15 квадратними кілометрами української території.

    Генеральний штаб ЗСУ оприлюднив перелік 26 населених пунктів, над якими українські військові відновили контроль.

    До нього увійшли Березове, Воскресенка, Грушівське, Запорізьке, Зелений Гай, Зірка, Злагода, Калинівське, Красногірське, Маліївка, Мирне, Новогеоргіївка, Новогригорівка, Новомиколаївка, Новохатське, Олександроград, Піддубне, Привілля, Привільне, Рибне, Січневе, Степове, Тернове, Толстой, Цегельне та Ялта.

    Таким чином, результати операції стосуються одразу трьох областей — Дніпропетровської, Донецької та Запорізької.

    Одним із ключових результатів операції українське командування називає втрати російського угруповання. За оцінкою Зеленського, за час наступальних дій було ліквідовано щонайменше 9550 російських військових, ще понад 6600 отримали поранення.

    Українські військові також взяли частину російських військовослужбовців у полон. Це дозволило збільшити кількість людей, яких Україна потенційно зможе використати під час майбутніх обмінів.

    Водночас ці цифри є оцінкою української сторони, а незалежно перевірити заявлені втрати російської армії наразі неможливо.

    Попри завершення основних етапів описаної операції, українські підрозділи продовжують діяти на цьому відтинку фронту. За словами Драпатого, лише протягом останнього тижня десантно-штурмові підрозділи змогли повернути під контроль близько 15 квадратних кілометрів території.

    Водночас українське командування продовжує оцінювати ситуацію на інших ділянках фронту та визначати подальші дії Сил оборони. Доповіді Драпатого, Скибюка та Апостола Зеленському стосувалися не лише результатів наступальної операції, а й подальших кроків українського війська.

    Операція на Олександрівському напрямку стала одним із найбільш масштабних заявлених українських просувань цього року: 745 квадратних кілометрів повернуто під контроль України, 26 населених пунктів звільнено, а російське угруповання, за даними української сторони, зазнало значних втрат.

  • Запоріжжя не встигло оговтатися після масованого удару: Росія атакувала місто знову

    Запоріжжя не встигло оговтатися після масованого удару: Росія атакувала місто знову

    Запоріжжя оговтується після одного з наймасованіших російських ударів за останні роки, який забрав життя семи людей. Уже наступної ночі російські війська знову атакували місто — цього разу ударними безпілотниками, внаслідок чого виникла пожежа у торговельному центрі та були пошкоджені житлові будинки.

    Про наслідки атак повідомив начальник Запорізької обласної військової адміністрації Іван Федоров.

    Наймасованіша атака сталася в ніч на 11 серпня. За даними обласної влади, російські війська завдали по Запоріжжю десять ударів балістичними ракетами та ще чотири — керованими авіабомбами.

    Внаслідок обстрілу загинули семеро жителів міста. Усі загиблі працювали на підприємстві «Запоріжсталь». Ще 24 людини отримали поранення, частину постраждалих госпіталізували.

    Станом на момент повідомлення двоє поранених перебували у тяжкому стані. Медики продовжували надавати їм необхідну допомогу.

    Масований удар також завдав серйозної шкоди міській інфраструктурі. Через атаку було зупинено роботу одного з найбільших підприємств Запоріжжя — «Запоріжсталі». Російські удари також пошкодили високовольтні лінії електропередач, через що частина населених пунктів залишилася без електроенергії.

    Перші дані про наслідки атаки з’явилися ще в ніч на 11 серпня. Спочатку повідомлялося про шістьох загиблих і 19 поранених. У міру проведення рятувальних робіт та уточнення інформації кількість загиблих зросла до семи, а кількість постраждалих — до 24.

    За попередніми повідомленнями, під час атаки Росія могла застосувати, зокрема, балістичні ракети північнокорейського виробництва, а також інші ракетні засоби та керовані авіабомби. Остаточний склад застосованого озброєння встановлюють відповідні служби.

    Однак уже наступної ночі Запоріжжя знову стало ціллю російських військ. Цього разу окупанти застосували ударні безпілотники.

    Один із дронів влучив у торговельний центр «Епіцентр». Після удару там спалахнула масштабна пожежа. Рятувальники працювали на місці, ліквідовуючи займання та розбираючи наслідки атаки.

    Внаслідок повторного удару також було пошкоджено приватний житловий будинок. У ньому вибило вікна, пошкодило ворота та паркан.

    Через пошкодження енергетичної інфраструктури без електропостачання залишилися близько 1200 споживачів в одному з районів міста. Енергетики розпочали ремонтні роботи та відновлення подачі електроенергії.

    Таким чином, Запоріжжя зазнало російських ударів дві ночі поспіль. Спочатку місто атакували балістичними ракетами та керованими авіабомбами, внаслідок чого загинули семеро людей і десятки були поранені. Наступної ночі російські війська знову завдали удару — цього разу дронами, пошкодивши цивільну інфраструктуру та залишивши частину мешканців без світла.

    Масовані атаки продовжують створювати для Запоріжжя серйозні гуманітарні та інфраструктурні наслідки. Місцева влада та відповідні служби продовжують ліквідовувати наслідки обстрілів, відновлювати електропостачання та допомагати постраждалим.

  • Мінус $50 млн і одразу шість «очей» російських дронів: ЗСУ накрили важливі цілі РФ від Луганщини до Курщини

    Мінус $50 млн і одразу шість «очей» російських дронів: ЗСУ накрили важливі цілі РФ від Луганщини до Курщини

    Сили оборони України протягом 10–11 серпня провели серію точкових ударів по російській військовій інфраструктурі на тимчасово окупованих територіях та безпосередньо в Росії. Серед підтверджених Генеральним штабом цілей — сучасний зенітний ракетний комплекс «Бук-М3», командно-спостережний пункт, склади матеріально-технічного забезпечення та одразу шість пунктів управління російськими безпілотниками. Таким чином українські військові одночасно вдарили по кількох критичних елементах російської бойової системи — протиповітряній обороні, управлінню, логістиці та дронових підрозділах.

    Генеральний штаб повідомив, що 11 серпня одним із найцінніших уражених об’єктів став російський зенітний ракетний комплекс «Бук-М3» у районі населеного пункту Тополі на тимчасово окупованій території Луганської області. У повідомленні Генштабу йдеться саме про ураження комплексу; додаткові дані щодо ступеня його пошкодження наразі не оприлюднені.

    «Бук-М3» належить до найбільш сучасних серійних комплексів середнього радіуса дії, які використовує російська армія. Він призначений для боротьби з літаками, вертольотами, крилатими ракетами та іншими повітряними цілями і є важливим елементом ешелонованої системи ППО російських військ.

    Оцінки вартості одного такого комплексу відрізняються залежно від конфігурації. Українські військові джерела раніше називали орієнтовну ціну $40–50 млн. 23 липня Державна прикордонна служба, повідомляючи про знищення іншого «Бук-М3» на Донеччині, оцінювала його приблизно у $50 млн.

    Той липневий епізод показовий іще з однієї причини: російський комплекс було виявлено під час переміщення в напрямку фронту та уражено українським безпілотником. Фактично відносно дешеві ударні дрони дедалі частіше використовуються для знищення техніки вартістю в десятки мільйонів доларів.

    Ураження чергового «Бук-М3» важливе не тільки через вартість самої машини. Російські системи ППО прикривають командні пункти, артилерію, склади, логістичні маршрути та райони концентрації військ. Тому вибивання таких комплексів потенційно створює більш сприятливі умови для подальшої роботи українських розвідувальних та ударних безпілотників у конкретному районі. Це логічний військовий ефект від послаблення ППО, хоча Генштаб не повідомляв, чи був нинішній удар частиною конкретної багатоступеневої операції.

    Удар по командному пункту вже на території Росії

    Того ж 11 серпня Сили оборони уразили командно-спостережний пункт російських військ у районі Теребрено Бєлгородської області РФ. Генштаб не розкрив, якому саме підрозділу належав об’єкт і якими засобами його атакували. Також поки немає офіційної інформації щодо втрат особового складу.

    Командно-спостережні пункти забезпечують управління підрозділами, збір даних про ситуацію на полі бою, передачу наказів та координацію дій між різними елементами військового угруповання. Тому їх ураження може тимчасово ускладнювати управління російськими силами на відповідній ділянці.

    Водночас українські військові не повідомляють деталі операції — ані тип використаного озброєння, ані відстань запуску, ані конкретні результати всередині командного пункту. Отже, говорити про його повне знищення без додаткового підтвердження наразі не варто.

    У Ровеньках під удар потрапила російська логістика

    Ще однією ціллю стали склади матеріально-технічних засобів у Ровеньках на тимчасово окупованій Луганщині. Їх ураження також офіційно підтвердив Генеральний штаб.

    Матеріально-технічні склади можуть використовуватися для накопичення боєприпасів, пального, запасних частин, спорядження та іншого майна, необхідного російським підрозділам. Водночас Генштаб не уточнював, що саме зберігалося на ураженому об’єкті в Ровеньках, тому конкретний склад запасів або масштаб втрат поки невідомі.

    Загальна логіка подібних ударів полягає в тому, щоб змушувати російські війська відтягувати запаси далі від фронту, дробити склади на менші об’єкти та витрачати більше ресурсів на логістику й захист.

    Одразу шість пунктів управління російськими дронами

    Не менш важливий блок операцій відбувся напередодні, 10 серпня. Сили оборони завдали ударів одразу по шести пунктах управління російськими БпЛА.

    За даними Генерального штабу, цілі були розташовані:

    у районах Шевченка Першого, Комара та Веселого на Донеччині;

    у районі Ходяківки Курської області Росії;

    а також у районах Залізничного та Нестерянки Запорізької області.

    Таким чином удари охопили щонайменше три різні операційні райони — Донеччину, Запоріжжя та прикордонну територію Росії.

    Пункти управління БпЛА стали одними з ключових об’єктів сучасної війни. Саме з них оператори керують розвідувальними та ударними дронами, ведуть спостереження за позиціями, коригують артилерійський вогонь і проводять атаки FPV-безпілотниками.

    Знищення самого дрона часто позбавляє противника лише одного апарата. Удар по пункту управління може мати значно ширший ефект, оскільки одночасно виводить з роботи операторів, антени, ретранслятори, термінали зв’язку та інше обладнання.

    Генштаб заявив, що всі шість зазначених об’єктів були уражені точними ударами, однак не деталізував кількість знищених операторів або обладнання.

    Чому боротьба з дронами стала одним із головних напрямів

    Інтенсивність використання безпілотників на фронті продовжує різко зростати. За ранковим зведенням Генштабу за 10 серпня, російські війська лише протягом однієї доби застосували 10 631 дрон-камікадзе та здійснили понад 3200 обстрілів позицій українських військ і населених пунктів.

    Ще днем раніше Генштаб повідомляв про понад 6300 дронів-камікадзе протягом доби. Ці цифри охоплюють велику кількість FPV та інших безпілотних систем і демонструють масштаб того, наскільки важливою стала «дронова» складова бойових дій.

    Саме тому Сили оборони дедалі частіше намагаються бити не лише по окремих апаратах у повітрі, а й по всьому ланцюгу їх застосування: операторах, пунктах управління, складах дронів, антенах, ретрансляторах і транспорті.

    Удари відбуваються на тлі значно ширшої кампанії

    Серія атак 10–11 серпня не обмежилася цілями безпосередньо біля фронту.

    У ніч проти 11 серпня українська сторона також повідомила про ураження НПЗ «Орскнефтеоргсинтез» в Оренбурзькій області Росії. Об’єкт розташований приблизно за 1500 км від українського кордону.

    Напередодні, 10 серпня, Генеральний штаб підтверджував ще один далекобійний удар — по нафтохімічному комплексу в Тобольську Тюменської області. Ціль знаходиться більш ніж за дві тисячі кілометрів від України.

    Тобто українські удари зараз одночасно спрямовані на кілька рівнів російської військової системи: безпосередньо фронтові цілі, тилові склади та командні центри, протиповітряну оборону, дронову інфраструктуру і стратегічні підприємства далеко в російському тилу.

    У Генштабі прямо пояснюють таку тактику необхідністю послідовно знижувати здатність Росії вести бойові дії та забезпечувати функціонування її військових угруповань.

    «Бук-М3» уже не вперше стає ціллю

    Сучасні російські системи сімейства «Бук» регулярно стають пріоритетними цілями українських підрозділів.

    Наприкінці липня підрозділ «Фенікс» Держприкордонслужби повідомляв про знищення іншого «Бук-М3» на Донеччині. Система рухалася в бік фронту й була виявлена українською розвідкою. Її орієнтовну вартість тоді оцінювали у $50 млн.

    За кілька днів до нинішньої атаки також повідомлялося про знищення ще одного комплексу «Бук-М3», вартість якого окремі українські джерела оцінювали приблизно у $45 млн.

    Такі втрати особливо відчутні через складність виробництва сучасних систем ППО. На відміну від звичайної бронетехніки, комплекс потребує складної радіолокаційної електроніки, ракет, систем наведення та підготовленого екіпажу.

    Водночас на підставі відкритих повідомлень не можна достовірно визначити, скільки боєздатних «Бук-М3» наразі має Росія: актуальний склад її парку ППО не розкривається.

    Одночасний удар по кількох «нервах» російської армії

    У нинішній серії атак найбільш показовою є саме комбінація цілей.

    «Бук-М3» відповідає за захист російських сил від повітряних загроз. Командно-спостережний пункт — за управління. Склади — за постачання. Пункти управління БпЛА — за одну з найбільш активних ударно-розвідувальних складових сучасного фронту.

    Ураження всіх цих елементів протягом короткого проміжку часу створює комплексний ефект: противнику необхідно одночасно відновлювати ППО, логістику, зв’язок та дронові підрозділи.

    Сам Генеральний штаб підсумував, що робота по ключових цілях продовжується, а Сили оборони нарощують результативність і намагаються послаблювати наступальний потенціал російських військ.

    При цьому щодо більшості об’єктів поки використовується саме формулювання «уражено», а не «знищено». Це важлива різниця: ступінь пошкодження «Бук-М3», командного пункту та складів ще потребує додаткового підтвердження. Натомість Генштаб уже підтверджує сам факт успішних ударів по всіх зазначених цілях.