Daypolitico

Позначка: зарплати

  • Зарплати українських учителів зростуть на 30 відсотків уже найближчими тижнями

    Зарплати українських учителів зростуть на 30 відсотків уже найближчими тижнями

    В Україні педагоги найближчими тижнями почнуть отримувати підвищену заробітну плату. Йдеться про зростання доходів учителів на 30%. Про це повідомив міністр освіти і науки Оксен Лісовий.

    За його словами, уряд ще раніше ухвалив політичне рішення про підвищення зарплат педагогам із 1 січня 2026 року. Для цього у державному бюджеті на 2026 рік передбачено додаткове фінансування, а на початку січня кошти вже були доведені до територіальних громад у складі освітньої субвенції з урахуванням майбутнього підвищення.

    Міністр наголосив, що заробітна плата вчителів, як і раніше, формується з двох складових — державної освітньої субвенції та доплат органів місцевого самоврядування. При цьому державне підвищення не скасовує місцеві стимули, а доповнює їх, посилюючи базовий рівень оплати праці.

    «Зараз надзвичайно важливо, щоб під час січневих нарахувань усі ці складові склалися разом саме так, як було передбачено державним рішенням. Це потрібно для того, щоб кожен учитель реально відчув підвищення своєї зарплати», — зазначив Оксен Лісовий.

    Очікується, що підвищені виплати освітяни побачать уже найближчими тижнями після завершення всіх розрахунків на місцях.

  • Виплати Милованову від “Енергоатому” та “Укроборонпрому” викликали резонанс

    Виплати Милованову від “Енергоатому” та “Укроборонпрому” викликали резонанс

    Економіст і колишній урядовець Тимофій Милованов опинився в центрі уваги через високі зарплати, які він отримує від державних компаній.

    Згідно з інформацією, поширеною у ЗМІ та соцмережах, за вересень 2025 року Милованов отримав значні виплати від двох великих державних підприємств.

    Зокрема, у НАЕК “Енергоатом” він отримав 352 000 гривень як член Наглядової ради компанії (виплата відбулась 10 жовтня). Додатково від акціонерного товариства “Українська оборонна промисловість” (колишній “Укроборонпром”) Милованов отримав 290 000 гривень за членство у наглядовій раді.

    Таким чином, за один місяць роботи у двох державних наглядових радах загальна сума виплат сягнула 642 000 гривень, що викликало резонанс серед громадськості та у медіа.

  • Верховна Рада отримає додаткові кошти на зарплати від Кабміну

    Верховна Рада отримає додаткові кошти на зарплати від Кабміну

    Кабінет Міністрів України ухвалив рішення про додаткове фінансування діяльності Верховної Ради. Згідно з розпорядженням від 1 жовтня, парламент отримає понад 143 мільйони гривень, більша частина яких буде спрямована на виплату зарплат працівникам.

    Кошти були передані Управлінню справами Апарату Верховної Ради за рахунок видатків Міністерства фінансів, закладених у бюджетну програму «Забезпечення інституційної спроможності органів державної влади».

    Отримане фінансування буде використано за програмою «Обслуговування та організаційне, інформаційно-аналітичне, матеріально-технічне забезпечення діяльності Верховної Ради».

    Найбільша частина коштів — 120,21 мільйона гривень — призначена на оплату праці співробітників парламенту. Решту суми витратять на організаційні та технічні потреби Апарату Верховної Ради.

    Таким чином, уряд забезпечив додаткове фінансування парламенту, що дозволить покрити зарплати та поточні витрати у другій половині 2025 року.

  • Топкерівництво держорганів отримувало в середньому 131,2 тис. грн — лідер НАЗК із 366,6 тис. грн

    Топкерівництво держорганів отримувало в середньому 131,2 тис. грн — лідер НАЗК із 366,6 тис. грн

    У серпні 2025 року середня зарплата державних службовців становила 61,6 тисячі гривень — більш ніж утричі вище за середню заробітну плату по країні (19,8 тис. грн), йдеться в оприлюднених даних Міністерства фінансів. За рік показник для працівників державного апарату підвищився на 8,6% (з 55,8 тис. грн у серпні 2024 року), проте темпи росту виявилися нижчими за рівень інфляції за цей період (13,2%), що знижує реальну купівельну спроможність.

    У центральних органах виконавчої влади, де в серпні отримували зарплату 22 904 особи, найвищі середні виплати зафіксовано в Антимонопольному комітеті (97,5 тис. грн), Національному агентстві з питань запобігання корупції (НАЗК) — 97,1 тис. грн, НКРЕКП — 94,3 тис. грн та Державній митній службі — 90,1 тис. грн. Високі середні зарплати також були у Фонді держмайна (89,9 тис. грн), Апараті Верховної Ради (85,3 тис. грн) та Секретаріаті Кабміну (81,7 тис. грн).

    Окремо Мінфін відзначає, що серед 495 керівників державних органів середня оплата праці становила 131,2 тис. грн. Найвищі середні виплати керівництва зафіксовані в НАЗК — 366,6 тис. грн, Міністерстві національної єдності — 289 тис. грн, Фонді держмайна — 284,6 тис. грн та в АРМА — 255,9 тис. грн. Ряд керівників отримували понад 200 тис. грн на місяць, зокрема в Рахунковій палаті (209 тис. грн) та Антимонопольному комітеті (201,8 тис. грн).

    Таким чином, дані Мінфіну підтверджують значний розрив між зарплатами державних службовців і середніми доходами українців, а також різницю в темпах зростання оплати праці та інфляції. Поки що збереження таких розривів означає, що незважаючи на номінальне зростання виплат у держсекторі, реальні доходи чиновників у цілому зростають повільніше від здорожчання життя.

  • 305 тисяч на місяць: зарплати заступниці Кличка і її команди б’ють рекорди

    305 тисяч на місяць: зарплати заступниці Кличка і її команди б’ють рекорди

    У 2025 році заступниця голови Київської міської державної адміністрації Ганна Старостенко стабільно отримує щомісячні виплати, що значно перевищують середні зарплати в столиці. Менше ніж 100 тисяч гривень їй нараховували лише двічі — у січні (63,9 тис. грн) та червні (68 тис. грн). В інші місяці суми суттєво зростали: від 127,9 тис. у березні до рекордних 305,2 тис. у травні.

    Особливо показовим став лютий 2025 року, коли Старостенко отримала 179,3 тис. грн — більше, ніж деякі урядові міністри.

    Згідно з офіційною відповіддю КМДА, у структурі зарплати посадовиці щомісячно передбачені надбавки «за інтенсивність праці» (від 11,3 тис. до 22,6 тис. грн) та премії (від 9,6 тис. до 24,2 тис. грн). Для порівняння: у травні 2024 року їй було нараховано 332,9 тис. грн, а в червні того ж року — 270,8 тис. грн.

    Загалом динаміка росту зарплат Старостенко вражає: у 2022 році вона задекларувала 586,5 тис. грн доходу, у 2023-му — 753,5 тис. грн, а за 2024-й уже 1,7 млн грн. Тобто лише за два роки її заробітки зросли більш ніж удвічі.

    Однак сфери, за які відповідає чиновниця, залишаються проблемними.

    У квітні 2024 року гучного резонансу набула історія з Житнім ринком. Спроба передати його в оренду через аукціон викликала обурення громадськості, яка назвала це «прихованою приватизацією». КМДА довелося зупинити торги, проте ринок і надалі залишається збитковим. Водночас керівник Департаменту промисловості та розвитку підприємництва Володимир Костіков регулярно отримує премії до зарплати. У 2025 році його доходи коливалися від 57 тис. грн до 117 тис. грн щомісяця.

    Не менш критична ситуація у сфері охорони культурної спадщини. На Подолі зникла історична будівля крамниці Демидова, яка 15 років «значилася на реставрації». Раніше гучний скандал спричинило знесення садиби Зеленських на вулиці Кониського. Усе це відбувалося під наглядом Департаменту охорони культурної спадщини КМДА, який очолює Марина Соловйова. Її зарплати у 2025 році також були високими: від 56,8 тис. грн до 131 тис. грн на місяць.

    Попри гучні провали у сферах підприємництва та культурної спадщини, у КМДА не переглядають розмір надбавок для топпосадовців. Їхні зарплати зростають, тоді як пересічні кияни потерпають від економічних труднощів. У столиці навіть порушується питання про підвищення тарифів на транспорт, хоча мер Віталій Кличко публічно обіцяє не допустити цього під час війни.

    Таким чином, високі зарплати у КМДА різко контрастують із реаліями життя більшості мешканців столиці, створюючи картину розриву між владою та суспільством.

  • Верховна Рада планує цього тижня перерозподіл 8 мільярдів з бюджету столиці

    Верховна Рада планує цього тижня перерозподіл 8 мільярдів з бюджету столиці

    За інформацією наших джерел, на цьому тижні Верховна Рада проголосує скандальний законопроект 13439-3 про внесення змін до держбюджету, згідно якого передбачається вилучення з дохідної частини столичного бюджету 10% надходжень  податку на прибуток в еквіваленті 8 млрд грн.

    Як зазначає джерело, наразі “на підтримку законопроекту вдалось зібрати 240 голосів народних депутатів, питання тільки в тому, на які цілі будуть направлені ці 8 мільярдів гривень столичного бюджету”.

    Нагадаємо, спочатку ці кошти планували перенаправити на потреби Укрзалізниці, але після хейту в ЗМІ, було прийнято рішення змінити формулювання “на забезпечення логістики для Міноборони”.

    Раніше мер Києва Віталій Кличко звинуватив, правлячу партію “Слуга народу” в намаганні вилучити з бюджету Києва ще 8 млрд грн, закладених на допомогу ЗСУ, виплати вчителям та медикам.

  • Маріуполь у вигнанні: мільйони на оплату праці, тоді як люди залишаються без домівок

    Маріуполь у вигнанні: мільйони на оплату праці, тоді як люди залишаються без домівок

    Видаткова частина бюджету Маріуполя наразі складає 920 мільйонів гривень. Ще близько 5 мільярдів гривень залишалися на рахунках муніципалітету як недоторкані. І поки тисячі маріупольців намагаються з нуля відновити своє життя, влада міста витрачає мільйони гривень з бюджету на неочевидні потреби.

    Наприклад, на 2025 рік Маріупольській громаді виділено майже 1 млрд грн (946,3 млн грн). Зарплати заступників мера з 2022 року зросли у 2-3 рази.
    ▪️Керівник МТТУ Віталій Донєв отримав за 2024 рік понад 1 млн грн, хоча тролейбусна мережа в місті знищена.
    ▪️Директор “Зеленбуду” Сергій Кесарев заробив 764 тис. грн
    ▪️Директор “Маріупольтепломережі” Костянтин Пісмарьов — 1,348 млн грн, попри відсутність їхніх комунальних підприємств у місті.
    ▪️Директор департаменту ЖКГ Сергій Марчук отримав 833 тис. грн.
    ▪️Керівник КП “Міське управління капітального будівництва” Олексій Травінчев збільшив свій дохід з 535 тис. грн до 1,075 млн грн.

    Окрім цього, на концерти та циркові організації витрачено 2,5 млн грн, на клубні заклади – 896 тис. грн, на ЗМІ – 3,9 млн грн.

  • Пенсія в 2361 грн і зарплата в 200 тисяч: дві реальності однієї країни

    Пенсія в 2361 грн і зарплата в 200 тисяч: дві реальності однієї країни

    Пенсійна система України давно викликає обурення як серед фахівців, так і серед громадян. Сьогодні мінімальна пенсія в країні становить 2361 гривню. Але навіть ця сума доступна не всім — щоб її отримати, потрібно мати щонайменше 15 років трудового стажу за умови офіційної мінімальної зарплати. За коротший стаж або неофіційну зайнятість пенсія буде ще меншою, або її доведеться оформлювати за спеціальними умовами.

    Розмір пенсії в Україні визначається трьома основними показниками: тривалістю страхового стажу, розміром офіційної заробітної плати, а також середньою зарплатою по країні. Це означає, що:

    • людина з мінімальним стажем і мінімальною зарплатою отримає пенсію 2361 грн;

    • при 35 роках стажу і середній зарплаті у 20 тис. грн — орієнтовно 5270 грн;

    • щоб отримати пенсію понад 10 тис. грн, потрібно мати «білу» зарплату вище 38 тис. грн.

    На цьому фоні викликає суспільне обурення розрив між пенсіями більшості громадян і доходами керівників державних установ. У червні 2025 року середня зарплата топ-чиновників сягнула 128 тисяч гривень. При цьому в НАЗК та ЦВК деякі посадовці отримували понад 200 тисяч гривень щомісяця. Більшу частину цієї суми складають премії, надбавки, компенсації та інші «заохочення».

    Офіційний оклад зазвичай не перевищує 15–30% від повної суми зарплати. Решта — це додаткові виплати, які формуються на розсуд керівництва та залежать від рішень Кабміну або самої установи. І хоча влада неодноразово обіцяла «урівняти» стандарти життя й запровадити справедливу систему оплати праці, соціальний розрив лише зростає.

    На тлі війни, безробіття й інфляції це особливо болюче для мільйонів пенсіонерів, яким доводиться виживати на кілька тисяч гривень на місяць. Соціальна нерівність в Україні залишається не лише економічною, а й моральною проблемою, яка потребує системного перегляду.

  • Колишнього секретаря Київради звинувачують у пособництві ухиленню від служби

    Колишнього секретаря Київради звинувачують у пособництві ухиленню від служби

    Київська міська прокуратура спільно з Державним бюро розслідувань оголосили про підозру Володимиру Бондаренку — депутату Київської міської ради IX скликання, який раніше обіймав посади секретаря Київради та заступника міського голови Віталія Кличка.

    За даними слідства, у 2022–2023 роках посадовець, порушуючи законодавство, зокрема статтю 119 Кодексу законів про працю, незаконно нараховував і виплачував заробітну плату працівнику апарату Київради, який на той момент вже проходив військову службу. Сума збитків, завданих державі в особі Київради, становить майже 700 тисяч гривень.

    Як стало відомо, цей працівник з липня 2022 по березень 2023 року офіційно перебував у лавах Збройних сил України й отримував відповідне грошове забезпечення. Утім, паралельно він продовжував щомісяця отримувати зарплату як цивільний службовець міськради.

    До того ж Бондаренко надіслав листа до Київської міської військової адміністрації з клопотанням про відкомандирування мобілізованого працівника назад до Київради. Як з’ясувало слідство, фактично цей чоловік до військової частини так і не прибув і не виконував жодних оборонних завдань.

    Обвинувальний акт щодо самого псевдовійськовослужбовця вже передано до суду. Тепер же під підозрою опинився й високопосадовець, який організував цю схему. Йому інкримінують службову недбалість (ч. 2 ст. 367 ККУ), пособництво (ч. 5 ст. 27) та ухилення від військової служби (ч. 4 ст. 409).

    Розслідування триває. У разі доведення провини Бондаренку загрожує серйозна кримінальна відповідальність.

  • Українці задоволені роботою в Польщі: понад 70% вдається навіть відкладати гроші

    Українці задоволені роботою в Польщі: понад 70% вдається навіть відкладати гроші

    Після початку повномасштабного вторгнення Росії багато українців виїхали за кордон у пошуках безпеки та стабільності. Однією з найпопулярніших країн призначення залишається Польща. За результатами дослідження аналітичного центру Gremi Personal, понад 85% українців, які зараз працюють у Польщі, задоволені своїм рівнем доходів. Більше того, близько 70% опитаних стверджують, що мають змогу регулярно відкладати частину заробленого.

    Польща продовжує залишатися привабливою для трудових мігрантів завдяки стабільному зростанню мінімальної зарплати. На початку 2025 року після сплати податків працівник отримує на руки приблизно 982 долари, що еквівалентно 34 тисячам гривень. У липні мінімальна зарплата зросте ще більше — до 1025 доларів або майже 36 тисяч гривень.

    Найнижчі зарплати в Польщі традиційно фіксують у таких сферах, як торгівля, вантажні перевезення, легка промисловість і фізична праця. Представники цих професій у середньому заробляють до 5 тисяч злотих до оподаткування, що дає близько 4 тисяч злотих на руки. Водночас найбільший дефіцит кадрів спостерігається серед медичного персоналу, бухгалтерів, доглядальниць, а також у силових структурах.

    Попри загалом високий рівень зарплат, важливо враховувати вартість життя. Щомісячні витрати можуть істотно коливатися залежно від міста, типу житла та стилю життя. Наприклад, оренда однокімнатної квартири до 40 квадратних метрів у Варшаві обійдеться майже в три тисячі злотих. У містах середнього розміру ціни на житло зазвичай нижчі. Додатково на комунальні послуги йде ще від 500 до 900 злотих на місяць.

    Продукти харчування в Польщі загалом дорожчі, ніж в Україні, але й рівень доходів вищий. За оцінками Respekt Personal, для повноцінного харчування одній дорослій людині потрібно близько тисячі злотих на місяць. Ще приблизно 400 злотих може знадобитися на сезонне оновлення гардероба. За бажанням періодично відвідувати кіно або інші розваги, варто відкласти ще до 500 злотих.

    Таким чином, навіть за мінімальної зарплати українці можуть дозволити собі базовий рівень життя у Польщі, особливо якщо обирати менш дорогі для проживання міста. Водночас зростання доходів у поєднанні з браком робочої сили робить польський ринок праці все більш відкритим для іноземців.