Позначка: зарплати

  • У яких сферах в Україні зараз найвищі зарплати

    У яких сферах в Україні зараз найвищі зарплати

    Український бізнес активно шукає нових працівників у сферах аналітики, продажів, логістики, фінансів і управління. Про це повідомляє 24 Канал.

    За даними аналітиків, найбільший попит зараз на менеджерів із продажу, логістів, фахівців із підтримки клієнтів, адміністративний персонал і бізнес-аналітиків.

    Хто сьогодні затребуваний найбільше:

    • Бізнес-аналітики: середня зарплата від 50 тисяч гривень і вище, особливо у фінансовому секторі, консалтингу та ІТ.

    • Фахівці з продажів: середня зарплата 35–70 тисяч гривень плюс бонуси, з акцентом на B2B та FMCG.

    • Діджитал-спеціалісти: таргетологи, SEO/SEM-фахівці, CRM-менеджери — зарплати від 25 до 80 тисяч гривень.

    • Project і Product-менеджери: середня зарплата 45–100 тисяч гривень, найвищі — у стартапах та продуктових компаніях.

    • Фінансисти та бухгалтери: заробітна плата від 30 до 70 тисяч гривень, попит зростає у виробництві та фармацевтиці.

    • Інженери та логісти: зарплата 30–60 тисяч гривень, високий попит у промисловості та агросекторі.

    Хто отримує найбільше:

    • Комерційні директори та керівники продажів – до 150 тисяч гривень на місяць.

    • Product-менеджери – 80–120 тисяч гривень.

    • Фінансові директори – 90–130 тисяч гривень.

    • Директори з маркетингу (CMO) – до 100 тисяч гривень.

    • Supply Chain Managers – 70–110 тисяч гривень.

    Ринок особливо цінує працівників із мультидисциплінарними навичками — аналітиків із маркетинговим досвідом, менеджерів із технічним бекграундом і HR-фахівців із розумінням бізнес-процесів.

  • Стефанчук і Ко: хто з нардепів отримує найбільшу зарплату в Раді

    Стефанчук і Ко: хто з нардепів отримує найбільшу зарплату в Раді

    Поки українці борються за виживання у воєнний час, намагаючись впоратися з інфляцією та замороженими соціальними виплатами, доходи чиновників продовжують зростати. Згідно з поданими деклараціями, у 2024 році народні депутати суттєво збільшили свої заробітки, а лідером за розміром зарплати став спікер Верховної Ради Руслан Стефанчук.

    Хто отримував найбільше

    Згідно з даними реєстру декларацій, опублікованих Національним агентством з питань запобігання корупції (НАЗК), спікер парламенту Руслан Стефанчук отримував у 2024 році в середньому 88,9 тис. грн на місяць. Для порівняння, у 2023 році його середній місячний оклад складав 79 тис. грн. Окрім цього, він отримав 901 тис. грн компенсації на депутатську діяльність.

    На другому місці за рівнем зарплати опинився Михайло Макаренко з фракції “Платформа за життя та мир”. Його середня місячна зарплата у 2024 році складала 76,4 тис. грн, що значно більше, ніж у 2023-му, коли він отримував 67,4 тис. грн щомісяця.

    Депутат від “Слуги народу” Володимир Ватрас посів третє місце, заробляючи 76,1 тис. грн на місяць (у 2023 році його зарплата становила 67,4 тис. грн). Також понад 70 тис. грн щомісяця отримували Максим Дирдін, Юрій Павленко та Руслан Князевич, хоча у 2023 році їхні зарплати не перевищували цієї суми.

    Загальні витрати на оплату праці депутатів

    На 2025 рік у державному бюджеті передбачено 1,657 млрд грн на оплату праці депутатів та нарахування на зарплати. Це на 250 млн грн більше, ніж у 2024 році, коли ця сума становила 1,407 млрд грн. Загальний бюджет Управління справами Апарату Верховної Ради також зріс – з 2,9 млрд грн у 2024 році до 3,1 млрд грн у 2025-му.

    При цьому, за даними Держстату, середня зарплата в Україні за 2024 рік зросла лише на 23,1%, тоді як доходи депутатів підвищилися на 41%. Це викликає критику серед експертів та громадськості, які вважають, що влада повинна зосередитися на підтримці населення в складний економічний період, а не на збільшенні власних доходів.

    Чи виправдане таке зростання зарплат депутатів? Чи варто було б направити ці кошти на соціальні виплати чи оборону? Питання залишається відкритим.

  • Чиновники з НКРЕКП, НАЗК і ЦВК отримують від 217 тис. грн на місяць

    Чиновники з НКРЕКП, НАЗК і ЦВК отримують від 217 тис. грн на місяць

    Попри війну та складну економічну ситуацію, зарплати українських держслужбовців зросли на 40,9%, і тепер у середньому становлять 54,4 тис. грн. Це втричі більше, ніж середня заробітна плата по країні, яка у 2024 році склала 21,5 тис. грн.

    За інформацією ЗМІ, найвищі зарплати отримують чиновники Національної комісії з регулювання енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), Рахункової палати, Апарату Верховної Ради, НАЗК та ЦВК. Оклади в цих структурах досягають 217-280 тис. грн на місяць.

    різне dqdiuzixeieeant

    Водночас чисельність держслужбовців скоротилася майже на 30%, але фонд їхньої оплати праці зріс до 188 млрд грн. Це викликає запитання щодо ефективності використання бюджетних коштів, адже в той час, коли значна частина українців змушена економити, доходи чиновників лише збільшуються.

  • В Україні зросли зарплати: де платять більше

    В Україні зросли зарплати: де платять більше

    За підсумками дослідження порталу “OLX Робота”, ринок праці в Україні у 2024 році демонструє помітні зміни, що відображаються у кількості вакансій та рівні зарплат. Порівняно з 2023 роком, кількість вакансій на платформі зросла на 6%, а середня зарплата піднялася на 12,5%. Проте, серед великих міст ситуація на ринку праці значно різниться, що свідчить про зміни на локальних ринках.

    У Львові, незважаючи на загальний ріст вакансій по країні, спостерігається зниження їх кількості на 10%. Це супроводжується зростанням кількості відгуків пошукачів на 11%. У Києві ж навпаки, попит на вакансії зріс на 19%, але кількість відгуків скоротилася на 6%. У Дніпрі спостерігається більш стабільна ситуація: тут кількість вакансій зросла на 6%, а відгуків — на 8%.

    Однією з найпомітніших тенденцій стало зростання попиту на віддалену роботу. Кількість оголошень, які пропонують віддалену роботу, збільшилася на 31%, що свідчить про поширення таких можливостей на ринку праці. Медіанна зарплата для віддалених працівників також зросла на 16%, досягнувши 19 100 грн.

    Згідно з даними дослідження, найбільший попит серед шукачів роботи у 2024 році спостерігається на такі професії, як менеджер інтернет-магазину, пакувальник на виробництві, копірайтер, комплектувальник і сторож. Це відображає зміни в структурі ринку праці, де певні професії стають більш популярними через зміни в економіці та споживчих тенденціях.

    Найбільші труднощі у роботодавців виникають при закритті вакансій для аудиторів, фармацевтів, автоелектриків, конструкторів та стоматологів. Попит на ці професії залишався стабільно високим, але відповідні спеціалісти все ще не завжди можуть задовольнити потреби ринку.

    Середня медіанна зарплата в Україні на кінець 2024 року досягла 20 000 грн, що на 12,5% більше порівняно з 2023 роком. Водночас, за даними Держстату, річна інфляція в Україні становила 11,2%, що показує, що зростання зарплат, хоча і позитивне, не завжди встигає за темпами здорожчання товарів і послуг.

    Тенденції серед професій: хто заробляє більше, а хто менше?

    Серед професій, де спостерігається найбільше зростання зарплат, найкраще виглядають дизайнери (+64%), SMM-менеджери (+62%), майстри з ремонту комп’ютерної техніки (+56%), електрики (+50%) і монтажники (+48%). Водночас, зниження зарплат спостерігається у фасадників (-10%), сторожів (-8%), репетиторів (-5%), складальників меблів (-4%) та рихтувальників (-4%).

    Ринок праці в Україні продовжує змінюватися з кожним роком, і 2024 рік не став винятком. Зростання зарплат на 12,5% свідчить про покращення економічної ситуації, але різноманітність попиту на професії та нестабільність у великих містах вказують на необхідність адаптації до нових умов. У наступному році можна очікувати подальший розвиток віддаленої роботи, а також адаптацію професій до нових економічних та технологічних реалій.

  • В Україні суттєво зросли зарплати: де платять найбільше

    В Україні суттєво зросли зарплати: де платять найбільше

    В Україні, попри складні економічні умови, зарплати в окремих галузях демонструють суттєве зростання. За даними Держстату, у 2024 році найбільші прирости середніх зарплат зафіксовані в трьох секторах:

    1. Поштова та кур’єрська діяльність – зарплати зросли на 37,4%, досягнувши середнього рівня 15 560 грн.
    2. Будівництво – зростання на 35,8%, при цьому середня зарплата тут становить 16 106 грн.
    3. Авіаційний транспорт – приріст у 35,7%, що забезпечило одну з найвищих середніх зарплат – 40 443 грн.

    Незважаючи на стрімке зростання в будівництві та кур’єрській сфері, ці галузі все ще залишаються серед найменш оплачуваних. Лише освітяни отримують менше — 13 970 грн. Натомість найвищу середню зарплату традиційно утримують IT-спеціалісти — 50 752 грн.

    На іншому кінці зарплатного спектра — працівники культури, бібліотек, архівів та музеїв. Тут середня зарплата становить 12 478-12 497 грн.

    Станом на вересень 2024 року середня зарплата в Україні складала 20 592 грн, що на 22,2% більше, ніж рік тому. Водночас ці показники мають свої обмеження, адже не враховують “тіньові” доходи та зарплати неоформлених працівників.

    Дані кадрових порталів, як-от work.ua та robota.ua, свідчать про різницю в підходах до оцінки зарплат. Work.ua повідомляє про середній рівень у 22,5 тис. грн на початок 2025 року (+18% за рік). Натомість статистика robota.ua показує середній показник у 20,8 тис. грн.

    Особливий інтерес викликає зростання зарплат в авіаційному секторі, попри те що цивільна авіація в Україні наразі призупинена через війну. Однак компанії продовжують працювати за кордоном, підтримуючи інфраструктуру та готуючись до повноцінного відновлення після стабілізації безпекової ситуації.

  • Зарплати директорів українських аеропортів під час війни: хто і скільки заробив у 2022-2023 роках

    Зарплати директорів українських аеропортів під час війни: хто і скільки заробив у 2022-2023 роках

    У період війни в Україні, коли економіка зазнала значних втрат і багато підприємств змушені були скорочувати витрати, директори аеропортів в країні продовжують отримувати значні зарплати. Відповідно, даним, що стали доступними через декларації посадовців, виявляють суми заробітних плат керівників українських аеропортів за 2022-2023 роки.

    Найбільшу зарплату мав очільник «Борисполя» Олексій Дубревський – за 2023 рік він задекларував 3 млн 788 тисяч гривень зарплати.

    Сам Дубревський раніше заявляв, що аеропорт хоч і закритий, але продовжує забезпечувати технічну готовність своїх інфраструктурних об’єктів і виробничих технологічних систем.

    На другому місці за рівнем зарплати опинився виконувач обов’язків директора аеропорту в Запоріжжі Олександр Коняхін: у 2022 році отримав 1 млн 64,2 тисячі гривень зарплати, а у 2023-му – 1 млн 73,4 тисячі грн.

    На третьому місці – директор Львівського аеропорту Тетяна Романовська. У 2022 і 2023 роках вона заробила 906 тисяч і 872,8 тисячі гривень відповідно.

    Також за останні два роки зарплату отримував і директор Донецького аеропорту Владислав Близнюк. Летовище було зруйноване ще 10 років тому внаслідок активних бойових дій під час АТО, а нині воно зареєстроване у Слов’янську.

    У 2022 і 2023 роках Близнюк отримав 119,3 тисячі та 309,2 тисяч гривень.

  • КМДА: корупційна схема з “мертвими душами”

    КМДА: корупційна схема з “мертвими душами”

    В Україні знову загострилася проблема корупції, цього разу в самій Київській міській державній адміністрації.

    Заступник голови КМДА Костянтин Усов, за інформацією правоохоронців, через свого протеже, вже колишнього директора КП «Київпарктранссервіс» Євгена Псьола, організував схему функціонального працевлаштування осіб з ціллю ухилення від мобілізації та розкрадання бюджетних коштів.

    Із серпня 2022 по травень 2023 року «мертві душі» отримали майже півмільйона гривень зарплати. На робочих місцях їх ніхто не бачив.

    19 грудня столична СБУ повідомила трьом учасникам схеми про підозру за статтями 191 і 366 КК України. Реакція КМДА – тиша. Адже для столичного бюджету це, здається, дрібниця.

    Після звільнення Євгена Псьола із займаної посади, всі їхні з Усовим темки і схемки підчистили, а Шаповалова і Шубу попросили на вихід із комунального підприємства, але «сміття з дому» виносити на широкий загал не стали, щоб не кидати тінь на заступника Віталія Кличка.

  • Підласа заявила, що зменшити оплату праці в антикорупційних органах неможливо, на відміну від вчителів і лікарів

    Підласа заявила, що зменшити оплату праці в антикорупційних органах неможливо, на відміну від вчителів і лікарів

    В українському бюджеті на 2025 рік спостерігається зростання витрат на міністерства та відомства, проте видатки на освіту та медицину виявилися удвічі меншими. Про це заявила голова комітету Верховної Ради з питань бюджету Роксолана Підласа в інтервʼю.

    За словами Підласи, бюджет балансується в основному за рахунок соціальних витрат, оскільки інші джерела не дозволяють цього досягти. “Освіта та медицина — це наступні категорії за витратами, і кожен з цих бюджетів вдвічі менший, ніж видатки на соціалку”, — зазначила вона, підкреслюючи, що оптимізувати ці витрати буде складно.

    Вагомі скорочення видатків торкнулися Пенсійного фонду, де вони зменшилися на 34 млрд грн. “Основний тягар скорочень лягає на Пенсійний фонд. Це точка напруги, і невідомо, чи залишиться це в остаточному варіанті бюджету”, — додала депутатка. Вона запевнила, що скорочення програм Мінсоцу не вплине на людей, які отримують допомогу.

    Голова бюджетного комітету також зазначила, що в бюджеті на 2025 рік зросли витрати на міністерства. Проте, на її думку, не відбулося збільшення зарплат державних службовців, а лише видатків. “Очікується зростання витрат на оплату праці на 12,3%, але це повʼязано з грейдовою системою, яка має на меті уніфікацію зарплат у державних органах”, — пояснила вона.

    Вагомим питанням залишається збереження кваліфікованих кадрів у державній службі. “Ми не хотіли б їх втрачати, але прийнято рішення про уніфікацію оплати праці”, — підкреслила Підласа.

    Згідно з інформацією Мінфіну, середня заробітна плата в органах влади в серпні становила близько 55 тисяч гривень, але це число значно вплинуло на відпустки та виплату “відпускних”.

    «А ви підіть і спробуйте зменшити оплату праці в антикорупційних органах – це неможливо, я вам чесно і відверто це скажу. Плюс, на середнє значення сильно вплинули відпустки і виплата «відпускних», весною, наприклад, середня зарплата була нижчою», – додала Роксолана Підласа.

  • Керівництво “Укренерго” отримує шалені зарплати

    Керівництво “Укренерго” отримує шалені зарплати

    Нещодавно були оприлюднені дані про зарплати членів правління Національної енергетичної компанії “Укренерго” за липень 2024 року. Згідно з інформацією, зарплати коливаються від 251 338 до 717 424 грн, що викликало значний резонанс в суспільстві.

    Про це повідомили у самому “Укренерго”. Там зазначили: найбільшу суму отримав член правління компанії Олексій Брехт. Його фактична зарплата (з урахуванням відпускних) склала 717 424 грн 45 грн. коп. Сума утриманих податків, військового збору та інших утримань склала 180 419 грн 89 коп.

    Зарплати членів правління "Укренерго" за липень становили від 251 338 до 717 424 грн.

    Член правління “Укренерго” Олег Скрипник за липень отримав (з урахуванням відпускних) 581 812 грн 40 коп. фактичної заробітної плати. Податків військового збору та інших утримань він сплатив 142 708 грн 70 коп.

    Член правління компанії Сергій Галаган отримав фактичної зарплати на суму 265 650 грн. Сума утриманих податків, військового збору та інших утримань склала 64 350 грн.

    Фактично отримана членом правління “Укренерго” Андрієм Немирівським заробітна плата склала 251 338 грн 2 коп. Податків же, військового збору та інших утримань він сплатив 67 226 грн 98 коп.

    Члени правління "Укренерго"

    Водночас українські роботодавці підвищують зарплати своїм співробітникам. Мета – утримання персоналу та залучення нових висококваліфікованих працівників в умовах нестачі трудових ресурсів в країні. Зокрема, середня зарплата у вакансіях на сайтах роботи зросла у липні 2024 року до 19 553 грн – з близько 17 000 на початку року.

    За даними Мінекономіки, на рівень оплати праці у 2023-2024 роках продовжують впливати фактори 2022 року – наслідки активних бойових дій на значній території України. Зокрема:

    • тимчасова втрата значної території;
    • руйнування інфраструктури та підприємств (або їхнє пошкодження, що зумовило припинення діяльності);
    • суттєві перманентні руйнування логістики;
    • значна кількість людей працездатного населення за кордоном та у лавах Збройних сил України, “що створює значні структурні дисбаланси на ринку праці”.

    Втім, зазначається, що самі українці хочуть заробляти ще більше. Так, середня зарплата, яку вони зазначають у резюме, становить 20 414 грн.

  • Українські підприємства різко підвищують зарплати своїм працівникам

    Українські підприємства різко підвищують зарплати своїм працівникам

    Українські підприємства продовжують стикатися з недостатнім обсягом робочої сили, що призводить до зростання заробітних плат у приватному секторі. Це відзначено в останньому макроекономічному та монетарному огляді Національного банку.

    За даними огляду, разом із збільшенням соціальних виплат і мінімальним рівнем інфляції, цей тренд сприяє подальшому зростанню реальних доходів населення. У червні кількість нових вакансій на сайтах з пошуку роботи практично залишилася незмінною, не дивлячись на зазвичай сезонне зростання, пов’язаного  з початком жнив.

    Українські підприємства продовжують стикатися з недостатнім обсягом робочої сили, що призводить до зростання заробітних плат у приватному секторі. Це відзначено в останньому макроекономічному та монетарному огляді Національного банку.

    Опитування серед бізнес-спільноти відобразило зниження економічної активності, що спричинило зменшення кількості робочих місць порівняно з травнем. Проте деякі професії, зокрема у сферах охорони, будівництва та робітників спеціальностей, продемонстрували стійке збільшення числа вакансій.

    Кількість шукачів роботи, вимірювана кількістю резюме, незначно зросла, що переважно відображало вплив сезонності.