Daypolitico

Позначка: здоров’я

  • Секрет довголіття: чому спорт не обов’язковий, аби жити довше

    Секрет довголіття: чому спорт не обов’язковий, аби жити довше

    Навіть кілька хвилин руху протягом дня можуть врятувати життя. Міжнародна група вчених з Австралії, Великої Британії та США з’ясувала, що короткі інтенсивні сплески фізичної активності, які природно трапляються у побуті, значно знижують ризик смерті з будь-якої причини.

    Такі навантаження отримали назву VILPA (vigorous intermittent lifestyle physical activity — короткі інтенсивні побутові навантаження). Дослідження опубліковане у виданні EatingWell.

    Вчені проаналізували дані понад 3,300 учасників у середньому віці 51 року, які не займалися спортом регулярно. Усі носили акселерометри для вимірювання активності.

    Результати вразили:

    • п’ять коротких сплесків VILPA на день знижували ризик передчасної смерті на 44%;

    • близько восьми — на 54%;

    • навіть рухи тривалістю менше хвилини кілька разів на день зменшували ризик на 42–47%.

    Фахівці наголошують: навіть дрібні рухи мають величезне значення. Наприклад:

    • підйом сходами замість ліфта,

    • швидка ходьба під час прогулянки,

    • короткі вправи біля робочого столу,

    • вставання і розтяжка протягом дня.

    Крім зниження ризику смерті, такі навантаження допомагають нормалізувати артеріальний тиск, покращують мозкову активність та креативність.

    Дієтолог і тренер Кеті Девідсон, яка рецензувала дослідження, підкреслює:
    «Це ще одне підтвердження, що будь-який рух має значення. Навіть невеликі сплески активності можуть істотно вплинути на здоров’я та довголіття».

    Науковці радять не чекати «зручного часу для спорту», а вплітати короткі активні дії у щоденний ритм життя.

  • Лікарі попередили: сидіння з телефоном у туалеті шкодить здоров’ю

    Лікарі попередили: сидіння з телефоном у туалеті шкодить здоров’ю

    Перегортання стрічки у соцмережах під час походу до туалету здається безневинним заняттям. Проте науковці застерігають: воно може серйозно нашкодити здоров’ю.

    Американські вчені встановили, що люди, які беруть телефон у туалет, на 46% частіше страждають від геморою. Це захворювання виникає через набряклі судини у ділянці прямої кишки, що спричиняють біль і дискомфорт.

    У дослідженні, опублікованому в журналі PLOS One, взяли участь 125 людей. Їм поставили запитання про спосіб життя та «туалетні звички», а згодом провели колоноскопію. Виявилося, що дві третини учасників користуються смартфоном у туалеті, причому найбільше — молодь.

    На думку вчених, проблема полягає в тому, що з телефоном у руках люди проводять на унітазі більше часу, ніж потрібно. Це створює зайвий тиск на тканини і збільшує ризик розвитку геморою.

    Старший автор дослідження, гастроентеролог Тріша Пасрічa, пояснила:

    «Наші результати підтверджують пораду залишати смартфон за дверима ванної. На випорожнення не має йти більше кількох хвилин».

    Вона наголосила, що довге сидіння в туалеті часто зумовлене не фізіологією, а відволіканням на додатки, створені для утримання уваги. «Залипання» у телефоні на унітазі може мати неприємні наслідки для здоров’я.

    Фахівці закликають не затримуватися в туалеті довше, ніж справді потрібно, та залишати смартфон за дверима. Це проста порада, яка може зменшити ризик проблем із травною системою та зберегти здоров’я.

  • Лікар назвав 5 головних причин постійного голоду

    Лікар назвав 5 головних причин постійного голоду

    Багато хто ловить себе на думці, що апетит з’являється надто часто — іноді навіть щогодини. Лікарі пояснюють, що таке відчуття не завжди пов’язане зі справжнім голодом і може бути наслідком певних факторів.

    Занадто солона, кисла чи пряна їжа

    Подібні страви дратують слизову оболонку шлунка й стимулюють вироблення шлункового соку. Як результат — людина швидко знову відчуває голод. Щоб зменшити ризик переїдання, варто обмежити кількість солі та спецій у раціоні.

    Недостатня кількість води

    Мозок часто плутає сигнали голоду і спраги. Через це людина може замість склянки води з’їсти зайву порцію їжі. Якщо відчуваєте голод, спробуйте спершу випити воду — можливо, організм насправді потребує рідини.

    Відсутність режиму харчування

    Нерегулярні перекуси і відсутність чіткого графіка харчування створюють для організму так званий “метаболічний шок”. Шлунок не розуміє, коли саме варто отримати їжу, і постійно вимагає нових порцій. Фахівці радять розподіляти прийоми їжі рівномірно протягом дня, враховуючи баланс білків, жирів і вуглеводів.

    Високий рівень стресу

    Їжа часто стає способом отримати задоволення та зняти напругу. Під час стресу організм прагне швидко “винагородити” себе — і найпростіший шлях для цього саме їжа. У таких випадках допоможуть інші методи зниження стресу: фізична активність, медитація чи прогулянки на свіжому повітрі.

    Проблеми з гормонами

    Зміни гормонального фону, зокрема порушення роботи щитовидної залози, теж можуть провокувати постійне відчуття голоду. Лікарі зазначають, що більшість таких порушень можна стабілізувати за допомогою правильного способу життя та медичної підтримки.

  • Вчені вперше знайшли прямий зв’язок між бактеріями ротової порожнини та інфарктом

    Вчені вперше знайшли прямий зв’язок між бактеріями ротової порожнини та інфарктом

    Фінські науковці з Університету Тампере виявили, що бактерії, які мешкають у ротовій порожнині людини, можуть бути безпосередньо пов’язані з виникненням серцевих нападів. Про це повідомляє видання Science Alert.

    Генетичні сліди бактерій у бляшках

    Дослідники дослідили понад 200 зразків атеросклеротичних бляшок у пацієнтів з ішемічною хворобою серця та вперше виявили у них генетичний матеріал бактерій ротової порожнини. Це підтвердило гіпотезу, що мікроорганізми можуть брати участь у формуванні небезпечних відкладень в артеріях.

    Атеросклероз виникає внаслідок накопичення жирових і холестеринових бляшок на стінках артерій, що призводить до звуження судин та може блокувати кровотік до серця. Саме розрив таких бляшок часто стає причиною серцевого нападу.

    Стрептококи та ризик смерті

    У 42% зразків, відібраних як у померлих раптово пацієнтів, так і у тих, хто переніс операцію, вчені виявили бактеріальні біоплівки. Найчастіше це були зеленуваті стрептококи — мікроорганізми, відомі як мешканці ротової порожнини.

    Їхня присутність виявилася пов’язаною з тяжкими формами атеросклерозу та підвищеним ризиком смерті від серцевих захворювань. У випадку запалення ці бактерії можуть сприяти розриву бляшки, що запускає механізм серцевого нападу.

    Чому важлива гігієна ротової порожнини

    Науковці наголошують: хоча потрібні додаткові дослідження, вже зараз зрозуміло, що стан зубів і ясен напряму впливає на здоров’я серця. Регулярна гігієна ротової порожнини та своєчасне лікування стоматологічних проблем можуть знизити ризик серцево-судинних хвороб.

    Це відкриття додає ще один аргумент на користь комплексного підходу до профілактики інфарктів — поряд із фізичною активністю, правильним харчуванням та контролем рівня холестерину.

  • Психологія і психіатрія: у чому різниця та як не помилитися з вибором

    Психологія і психіатрія: у чому різниця та як не помилитися з вибором

    У сучасному світі турбота про психічне здоров’я стає такою ж важливою, як і про фізичне. Постійний стрес, війна, втрата близьких, проблеми на роботі чи фінансові труднощі часто призводять до відчуття виснаження. У цей момент виникає запитання: до кого звернутися по допомогу — до психолога, психіатра чи психотерапевта?

    Хто такий психолог

    Психолог має спеціальну освіту у сфері психології. Він допомагає впоратися з емоційним дискомфортом, невпевненістю у собі, проблемами в стосунках чи на роботі. Психолог не ставить медичних діагнозів і не призначає ліків. Його інструменти — консультації, розмова та психологічні методики.

    Звертатися до психолога варто тоді, коли виникають труднощі у спілкуванні, повторювані конфлікти, відчуття втрати сенсу чи апатія. Це фахівець для початкових етапів проблеми, коли ще не потрібне медичне втручання.

    Хто такий психіатр

    Психіатр — це лікар, який займається діагностикою і лікуванням психічних розладів. Він має право призначати медикаменти, виписувати рецепти та вести пацієнтів із серйозними діагнозами.

    Допомога психіатра необхідна у випадках, коли симптоми виходять за межі звичайного стресу: тривога чи депресія тривають місяцями, зникає інтерес до життя, порушується сон чи апетит, з’являються думки про самогубство, галюцинації чи панічні атаки.

    Хто такий психотерапевт

    Психотерапевт займає проміжну позицію між психологом і психіатром. Його робота спрямована на глибоке опрацювання причин проблем, зміну моделей поведінки та ставлення до життя. Психотерапевт може мати як медичну, так і психологічну освіту.

    До психотерапевта варто звертатися, якщо людина хоче не лише отримати підтримку, а й зрозуміти витоки своїх переживань, пропрацювати дитячі травми, внутрішні конфлікти, проблеми у стосунках чи повторювані деструктивні моделі поведінки.

    Чому важливо правильно обирати спеціаліста

    Якщо звернутися до психолога, коли вже потрібне медикаментозне лікування, можна втратити час. Якщо одразу йти до психіатра, є ризик отримати зайві ліки там, де достатньо психологічної підтримки.

    Найефективніший підхід — поєднання роботи різних спеціалістів. Психіатр може стабілізувати стан, психотерапевт — опрацювати причини проблем, а психолог — підтримати у щоденних змінах.

    Звернення по допомогу до цих фахівців — це не слабкість, а прояв відповідальності за власне життя. Психічне здоров’я є невід’ємною частиною загального добробуту, і важливо вчасно подбати про нього.

  • Інфекціоністка Мороз: COVID-19 перетворюється на сезонну інфекцію

    Інфекціоністка Мороз: COVID-19 перетворюється на сезонну інфекцію

    Коронавірус поступово стає сезонним захворюванням в Україні, однак восени 2025-го та взимку 2026-го ще можливі локальні спалахи. Про це заявила лікарка-інфекціоністка Лариса Мороз у коментарі телеканалу «Київ24».

    За словами медикині, статистика свідчить про зниження рівня захворюваності. Якщо у серпні 2024 року в Україні зафіксували майже 47 тисяч випадків COVID-19, то цього року — близько 22,5 тисячі.

    «Коронавірусна інфекція вже переходить до сезонних захворювань. Якщо дивитися на минулий рік, то жовтень — початок листопада був піком зростання захворюваності, після чого цифри знижувалися. Цього року очікуємо подібну динаміку, але паралельно прогнозуємо хвилю грипу», — пояснила Мороз.

    Кому варто вакцинуватися

    Питання вакцинації, за словами інфекціоністки, залишається актуальним для груп ризику:

    • людей похилого віку,

    • пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями,

    • онкохворих,

    • людей із неврологічними проблемами чи імунною недостатністю.

    «Цим категоріям я б рекомендувала вакцинацію. Для решти населення — це справа добровільна», — додала Мороз.

    Таким чином, лікарі очікують, що COVID-19 остаточно стане частиною сезонних вірусних хвороб поряд із грипом та ГРВІ.

  • Штучні підсолоджувачі можуть пришвидшувати старіння мозку — дослідження

    Штучні підсолоджувачі можуть пришвидшувати старіння мозку — дослідження

    Популярні замінники цукру, які додають у дієтичні напої та десерти, можуть мати небезпечні наслідки для мозку. Нове дослідження, опубліковане в журналі Американської академії неврології, показало: у людей, які вживали найбільшу кількість штучних підсолоджувачів, швидше погіршувалися пам’ять та мислення.

    Вчені з Університету Сан-Пауло (Бразилія) проаналізували дані майже 13 тисяч дорослих, середній вік яких становив 52 роки. Спостереження тривало в середньому вісім років. Результати показали, що зниження когнітивних функцій у «любителів» підсолоджувачів відбувалося приблизно на 62% швидше, що еквівалентно 1,6 року додаткового старіння мозку.

    Дослідження охоплювало вживання аспартаму, сахарину, ацесульфаму-К, еритриту, ксиліту, сорбіту та тагатози. Виявилося, що всі ці речовини, окрім тагатози, були пов’язані з погіршенням когнітивних здібностей. Найбільший ризик зафіксовано серед учасників із діабетом, тоді як у людей старше 60 років такого зв’язку не спостерігалося.

    Автори підкреслюють, що підсолоджувачі часто вважаються безпечнішою альтернативою цукру, але їхній вплив на мозок може бути негативним. Попередні дослідження також пов’язували їх із ризиком діабету ІІ типу та серцево-судинних захворювань. Крім того, Міжнародне агентство з вивчення раку класифікує аспартам як «можливо канцерогенний».

    Європейське управління з безпеки харчових продуктів нині проводить переоцінку всіх підсолоджувачів, дозволених до 2009 року, аби остаточно визначити їхній вплив на здоров’я людини.

  • Вчені: самотні люди частіше звертаються до лікарів

    Вчені: самотні люди частіше звертаються до лікарів

    Самотність — одна з найпоширеніших проблем сучасного суспільства, яка не лише впливає на якість життя людей, а й суттєво позначається на витратах систем охорони здоров’я. Дослідження британських учених, опубліковане в журналі PLOS One, показало, що люди, які часто відчувають самотність, обходяться Національній службі охорони здоров’я Великої Британії (NHS) на 885 фунтів стерлінгів на рік дорожче за своїх товариських однолітків.

    У дослідженні взяли участь понад 23 тисяч британців, опитаних у 2021–2023 роках щодо самопочуття, рівня самотності та відвідувань медичних закладів. Виявилося, що 8% респондентів часто відчувають самотність, а ще 32% — іноді. Самотність асоціюється з погіршенням психічного і фізичного здоров’я, а також з підвищеною кількістю візитів до лікарів загальної практики та клінік.

    За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, соціальна ізоляція і самотність вважаються серйозною загрозою для здоров’я населення планети. Вони підвищують ризик серцево-судинних захворювань, діабету II типу, депресії та тривожних розладів.

    Дослідники відзначають, що найбільше витрати на медицину зростають у самотніх людей молодого та похилого віку, тоді як у середньому віці ця різниця зменшується.

    Багато країн, включно з Великою Британією, вже впроваджують національні програми боротьби із самотністю. Вони спрямовані на розвиток соціальних та онлайн-зв’язків, особливо серед людей, які перебувають у групі ризику, таких як особи похилого віку. Експерти вважають, що такі програми не лише підвищують якість життя, а й допомагають знизити витрати на охорону здоров’я.

  • Чому шпинат називають суперфудом для здоров’я і молодості

    Чому шпинат називають суперфудом для здоров’я і молодості

    Здоров’я людини значною мірою залежить від щоденних звичок, зокрема від харчування. Дієтологи наголошують: правильний вибір продуктів може не лише покращити самопочуття, а й уповільнити процеси старіння та знизити ризик хвороб. Одним із найцінніших овочів для довголіття називають шпинат.

    Головна перевага шпинату — високий вміст антиоксидантів. У його листі містяться:

    • вітамін С;

    • лютеїн і зеаксантин;

    • бета-каротин;

    • флавоноли.

    Ці речовини зменшують запальні процеси, захищають клітини від вільних радикалів, зміцнюють імунну систему й уповільнюють старіння.

    Окрім того, природні нітрати в складі шпинату сприяють нормалізації артеріального тиску, а фітонутрієнти знижують ризик розвитку деяких видів онкології.

    Популярність шпинату зростає завдяки його універсальності. Свіже листя додають у салати з овочами, фруктами, сиром чи м’ясом. Заморожений шпинат часто використовують у смузі та коктейлях, адже він добре зберігає корисні речовини й зручний у приготуванні.

    Шпинат особливо цінний для зору — завдяки лютеїну він захищає очі від дегенерації сітківки та інших захворювань. Це робить його незамінним продуктом для тих, хто проводить багато часу за комп’ютером.

    Він також багатий на вітамін К, необхідний для міцності кісток. Регулярне споживання шпинату знижує ризик остеопорозу та переломів.

    Окрім того, шпинат позитивно впливає на нервову систему: допомагає знімати стрес, підтримує працездатність і психоемоційний баланс.

    Шпинат — це справжній “суперфуд”, який варто включати в щоденний раціон. Він поєднує смакову універсальність із потужною користю для організму: від зміцнення імунітету до продовження молодості.

  • Індивідуальні дієти та тренування від ChatGPT: зручно та швидко

    Індивідуальні дієти та тренування від ChatGPT: зручно та швидко

    Штучний інтелект ChatGPT тепер може стати корисним помічником для тих, хто прагне схуднути або поліпшити фізичну форму. Він здатний створювати персоналізовані плани харчування, пропонувати здорові рецепти, давати поради щодо харчових звичок та відстежувати прогрес у втраті ваги.

    Щоб отримати максимально ефективний план, користувачеві потрібно надати конкретну інформацію про свій спосіб життя, графік роботи, наявність спортивного інвентарю та фізичні вподобання. Наприклад, можна вказати: «Працюю в офісі з 8:00 до 18:00, хочу харчуватися здоровіше, маю доступ до стандартного спортзалу».

    У відповідь ChatGPT створює детальний тижневий план, який може включати:

    • Щоденний розклад тренувань із зазначенням часу, підходів та повторень.

    • Три рецепти на день із детальним описом приготування.

    • Поради щодо оптимізації процесу, наприклад ранкові тренування для звільнення вечорів або суперсети для економії часу.

    Якщо якась вправа або страва не підходить, штучний інтелект пропонує альтернативи, а також адаптує план під конкретні цілі, такі як підготовка до марафону чи набір м’язової маси.

    Фахівці наголошують, що ChatGPT є допоміжним інструментом і не замінює консультацію лікаря або сертифікованого тренера, особливо у випадках наявності проблем зі здоров’ям. Користувачам важливо прислухатися до власних відчуттів та коригувати план за потреби.

    Переваги використання ChatGPT для тренувань:

    • Багато інформації: швидкий доступ до даних про харчування та фізичні вправи.

    • Індивідуальність: плани під конкретний спосіб життя та цілі.

    • Інновації: використання сучасних алгоритмів для оптимізації тренувань.

    • Аналіз даних: оцінка прогресу та рекомендації щодо коригування.

    • Гнучкість: можливість змінювати вправи та страви.

    • Швидкість та доступність: план формується миттєво і доступний у будь-який час.