Daypolitico

Позначка: земля

  • Генпрокуратура намагається відібрати у Інституту рибного господарства 14,5 га землі: ділянку планували забудувати компанії Молчанової

    Генпрокуратура намагається відібрати у Інституту рибного господарства 14,5 га землі: ділянку планували забудувати компанії Молчанової

    Генеральна прокуратура України в судовому порядку добивається повернення державі земельної ділянки площею 14,5 га на вул. Обухівській у Святошинському районі столиці. За твердженням правоохоронців, земля Інституту рибного господарства НААН України використовувалася не за призначенням: замість створення ставків для вирощування риби на ній розпочали підготовку до житлової забудови. Реалізувати цей проєкт мала компанія «Акцепт Логистик Груп», пов’язана з бізнесвумен Владиславою Молчановою. Про це пише видання КВ.

    4 грудня 2025 року Господарський суд Києва проведе підготовче засідання у справі №910/12587/25. Генпрокуратура вимагає скасувати реєстрацію двох ділянок загальною площею понад 230 га, припинити право постійного користування інституту на ділянку 14,5 га та повернути її у державну власність. Мова йде про землі дослідного господарства «Нивка», які у 1999 році були передані інституту для наукової діяльності та експлуатації рибних ставків.

    Правоохоронці наголошують, що при первинній реєстрації у 2001 році категорія земель водогосподарського призначення не була внесена до кадастру, а у 2009 році інститут уклав договір із «Акцепт Логистик Груп», дозволивши компанії готувати територію під будущє котеджне містечко. За даними прокуратури, ставки на ділянці були засипані, територію вирівняно, а далі землю незаконно віднесли до категорії «землі житлової та громадської забудови», хоча уповноважений орган не приймав рішення про зміну її цільового призначення.

    У жовтні прокуратура подала позов і вже домоглася забезпечення позову: суд тимчасово заборонив будь-які будівельні та підготовчі роботи на ділянці площею 14,5 га та передачу обох ділянок третім особам. Це має запобігти повторній реєстрації землі або початку активного будівництва до завершення процесу.

    Адвокат і правозахисник Олександр Дядюк наголошує, що інститут не мав права самостійно укладати такі угоди, оскільки розпорядником державних земель у Києві є КМДА, а нині — КМВА. Він зазначив, що у разі перемоги прокуратури наступним кроком стане оскарження договору про забудову. Дядюк намагався долучитися до справи як третя особа від благодійної організації «КЕКЦ», однак суддя Сергій Турчин відмовив. Адвокат стверджує, що «справу хочуть провести тихо», але додає, що у прокуратури є шанси на успіх.

    Свої сумніви щодо розгляду справи у першій інстанції він аргументує попередніми рішеннями цього ж судді, зокрема у справі про повернення громаді Києва земель біля озера Вирлиця. Тоді суд першої інстанції також відмовив прокуратурі, але рішення вдалося переграти в апеляційній та касаційній інстанціях.

    Передісторія цієї земельної ділянки має понад 20 років. У 2006 році інститут уклав договір участі у забудові з компанією «Нове місто», яка згодом передала свої права «Акцепт Логистик Груп». Компанія отримала дозволи на підготовчі та будівельні роботи ще у 2010–2012 роках, але проєкт так і не реалізували. У 2016 році Нацполіція відкрила кримінальне провадження через можливу незаконну забудову земель водного фонду, але у 2021 році справа була закрита «через відсутність складу злочину». Суди першої та апеляційної інстанцій тоді дійшли висновку, що будівництво не суперечить цільовому призначенню ділянки.

    Попри це, новий позов прокуратури ґрунтується на тому, що земельна категорія була змінена неправомірно, а інститут фактично позбавив державу водного фонду, знищивши гідротехнічні споруди, ставки та порушивши умови користування землею. Правоохоронці також зауважують, що водні об’єкти не могли бути приватизовані чи передані в оренду.

    ТОВ «Акцепт Логистик Груп» пов’язують із девелоперськими групами «BT INVEST» та «Stolitsa Group», які контролюють значні активи у сфері нерухомості та роздрібної торгівлі. Владислава Молчанова, ключова фігура групи, раніше була співвласницею компанії «Нове місто», першого інвестора забудови на Обухівській. Її бізнес неодноразово фігурував у скандальних земельних історіях, зокрема у справі про 18 га ринку «Столичний», де НАБУ та САП повідомили про підозри за фактом можливої незаконної приватизації землі.

    Схожі конфлікти виникають і щодо земель інших наукових установ, зокрема НАН України, чиї ділянки у Голосіївському районі також подаються під забудову приватним компаніям, що викликає судові суперечки та протести громади. Дядюк наголошує, що державні наукові установи фактично перетворилися на операторів із розпорядження землею, а інвестиційні угоди укладаються у непрозорий спосіб, нерідко без конкурсів та без погоджень Кабміну.

    Доля ділянки 14,5 га на вул. Обухівській тепер залежить від суду. Якщо прокуратура доведе незаконність зміни цільового призначення та перевищення повноважень інститутом, земля може бути повернута у відання держави.

  • Заступник голови Козелецької ради отримав хабар за оренду землі під сміттєсортувальну станцію

    Заступник голови Козелецької ради отримав хабар за оренду землі під сміттєсортувальну станцію

    У Києві правоохоронці затримали заступника голови Козелецької селищної ради з Чернігівщини, який вимагав у підприємця близько 20 тисяч доларів за сприяння у отриманні дозволу на оренду землі під будівництво станції сортування твердих побутових відходів.

    За інформацією ГУ МВС України у Києві, посадовець отримав від підприємця 15 тисяч доларів та ще 185 тисяч гривень за розробку проєкту землеустрою. Бізнесмен звернувся до чиновника самостійно, після чого передав кошти біля одного з торгово-розважальних центрів Києва.

    Поліція повідомила, що чиновник запевнив підприємця, що без його «допомоги» отримати земельну ділянку площею близько 12 гектарів буде складно. Він також стверджував, що має вплив на депутатів селищної ради і може посприяти ухваленню позитивного рішення під час конкурсу на оренду землі.

    Крім того, посадовець вимагав оплату за виготовлення проєктної документації, оскільки частина ділянки не мала відповідного цільового призначення.

    Слідчі повідомили заступнику голови Козелецької селищної ради про підозру за частиною 3 статті 369-2 Кримінального кодексу України (одержання неправомірної вигоди). За ці дії йому загрожує до восьми років ув’язнення та конфіскація майна.

  • Викрадення бізнесмена у Кривому Розі: деталі справи Квасова та Храменка

    Викрадення бізнесмена у Кривому Розі: деталі справи Квасова та Храменка

    В Кривому Розі уже більше десяти років орудує банда Олександра Квасова на прізвисько “Саша Фармазон”.

    Під дахом місцевих правоохоронців, та завдяки корумпованим суддям, розмах діяльності Саші Фармазона досяг таких масштабів, що Квасов всерйоз задумався про політичну кар’єру, розпочавши зі створення благодійного фонду “Сталеве серце Кривбасу”.

    Нагадаємо, Олександр Квасов відомий в регіоні бандит та рейдер. В кримінальному світі Олександра Квасова знають як віртуозного фальсифікатора, що спеціалізується на підробці документів, підписів, печаток.

    Власне кажучи, свій “перший мільйон” Олександр Квасов нажив саме завдяки “фармазону” – захопивши через підробку підписів 4000 га сільськогосподарських земель.

    Для захоплення земель Олександр Квасов фальсифікував підписи селян та навіть їх вже померлих односельчан. Конфлікт мав значний суспільний резонанс, дійшло навіть до “селянського бунту”, коли біля сотні селян оточили автівку Квасова з вимогою повернути вкрадену землю.

    ФОТО: Селяни оточили автівку Олександра Квасова через рейдерське захоплення землі

    Тоді правоохоронці вимушені були реагувати, так як інформація про “селянський бунт” вийшла за межі Дніпропетровської області, але завдяки зв’язкам з місцевою поліцією Олександр Квасов зміг уникнути відповідальності та продовжив протиправну діяльність.

    Наступний гучний скандал виник відносно нещодавно, у 2020 році через ситуацію в селі Златоустівка, де фермер Андрій Мошель заявив про рейдерське захоплення його земель. Судові рішення підтверджували права сім’ї Мошеля, але щороку на поля поверталися поліція і прокуратура, арештовуючи техніку та блокуючи збір урожаю.

    Для розуміння, як саме “Саша Фармазон” уникав кримінальної відповідальності, варто звернути увагу на його зв’язки з правоохоронцями, яким Квасов стабільно “заносив” 10% від свого так званого “бізнесу”.

    В даному контексті варто зазначити, що адвокатом Олександра Квасова значився Микола Касьян, сестра якого Ірина Боровець працювала заступницею прокурора Криворізької місцевої прокуратури №2 Максима Коценко.

    Серед поліцейських на той час “кришував” діяльність “Саші Фармазона” начальник слідства Криворізького відділу поліції Гоптарев Олександр Ігорович та заступник начальника слідчого відділення відділення поліції № 1 Криворізького районного управління поліції Носевич Олександр Андрійович.

    ФОТО: Олександр Гоптарев кришував діяльність Саші Фармазона за 10% від “бізнесу”

    Відчувши повну безкарність під дахом правоохоронців Дніпропетровщини, Олександр Квасов знайшов нову “нішу” для заробітку та зайнявся “вибиванням з місцевих бізнесменів неіснуючих боргів”. Варто відзначити, що “вибивання боргів” відбувалось “на підвалі” із застосуванням тортур, в тому числі “символу 90-х” паяльнику.

    Тут варто згадати, що у “новому бізнесі” в Олександра Квасова зявився партнер – його кум Дмитро Храменок на прізвисько “Інтелігент”. Квасов разом з Храменком володіють рестораном, не регулярно відбувались “сексуальні оргії” за участі неповнолітніх, там же куми обговорювали практично всі свої протиправні дії, записи яких є у правоохоронців.

    Дмитро Храменок на Дніпропетровщині відомий як “король контрафакту”. В його власності 12 нелегальних АЗС, 15 пунктів приймання металобрухту, 9 крамниць з тютюном і алкоголем без акцизів, підпільні цехи сигарет і алкоголю.

    Весною 2025 року в Дмитра Храменока “Інтелігента” пройшли обшуки,   під час яких були вилучені 30 ящиків підробленої горілки. За інформацією джерел, слідчі самі  запропонували Інтелігенту  “вирішити питання” за $50 000, але “без гарантій”. Судячи з того, що  “король контрафакту” безперешкодно продовжує свою роботу, можемо дійти висновку що “не обманули”.

    Також продовжують роботу всі 15 пунктів приймання металобрухту Інтелігента, а їх адреси добре знайомі як місцевим жителям так і правоохоронцям:

    Саксаганський район

    ГБК Буран

    Балка Калетіна (гаражі), р-н Ювілейна

    Жовтневий район

    Вул. Електрозаводська, 20 (котельня)

    Вул. Миколи Світальського, 7 — поруч (3-й гараж)

    Вул. Зв’язку, 4

    Вул. Стасова, 7 (гаражі)

    Вул. Женевська — база навпроти 9-ї міської лікарні

    Долгінцівський район

    Вул. Леоніда Бородича, 14

    Інгулецький район

    ГБК Збагачувач

    Терновський район

    ГБК Східний

    Вул. Колачівського, 82

    Дзержинський район

    Вул. Ферганська, 23

    За інформацією джерела, щоб “не помічати” роботу всіх 15 пунктів прийому металобрухту Дмитра Храменока, криворізькі поліцейські щомісячно отримують  $5000.

    Але самим прибутковим “бізнесом” Саші Фармазона та Інтелігента стало “вибивання” неіснуючих боргів з місцевого бізнесу.

    Так, нещодавно регіон сколихнула новина про те, що місцевого бізнесмена Віктора Павлюка викрали та 3 доби катували в підвалі з використанням паяльника та розпеченої фомки.

    ФОТО: Квасов та Храменко викрали Віктора Павлюка викрали та 3 доби катували в підвалі

    Слідство встановило, що до протиправних дій причетні Олександр Квасов, його кум та партнер Дмитро Храменко та місцевий ФОП-підприємець Карен Мовсісян.

    ФОТО: Затримані за викрадення, катування та вимагання  Олександр Квасов, Дмитро Храменко та Карен Мовсісян

    Згідно матеріалів судового реєстру 15 травня 2025 року до поліції Кривого Рогу звернулася місцева мешканка. Остання повідомила: напередодні, близько 17 години її чоловік попрямував на зустріч зі знайомими йому Квасовим і Храменком у кафе “Синдикат”, але надалі перестав відповідати на дзвінки.

    Ввечері 14 травня їй перетелефонував один з учасників рандеву й повідомив про викрадення її другої половинки. Жінка оперативно приїхала у розважальний заклад, де їй повідомили первинну версію подій. Буцімто близько 21 години до банкетної зали “Синдикату” через запасний вихід вдерлося 3-4 молодиків у чорних спортивних костюмах та балаклавах, які тримали в руках зброю. “Візитери” надали вказівку відвідувачам “опустити голову донизу”, завдали кілька ударів чоловікові заявниці, після чого – вивели з приміщення “під дулом” пістолета.

    Спантеличеній дружині приятелі її чоловіка (ймовірно, йдеться про “Фармазона” та “Інтелігента”) порадили зачекати кілька годин та завірили що чоловік скоро повернеться, також заявили, камери відеоспостереження в “банкетці” “Синдиката” не зафільмували обставини скоєння злочину. Порадою своїх знайомих жінка знехтувала та самотужки відшукала інше відео неподалік місця подій.

    Завдяки цьому до фокусу уваги правоохоронців потрапив автомобіль марки “Hyundai Terracan”, на якому викрадачі вивезли жертву кіднепінгу з території кафе. Відповідний транспортний засіб буцімто бачили неподалік складських приміщень по вулиці Ферганській, де зареєстрована компанія Дмитра Храменка. 16 травня тут було здійснено обшук, однак виявлено не викраденого чоловіка, а технологічний цех, обладнаний устаткуванням для конвеєрного виробництва алкоголю.

    Аналізуючи повідомлені під час допиту потерпілої та отриману інформацію щодо наявності давніх грошових зобов’язань її чоловіка перед Квасовим та Храменко, правоохоронці почали відпрацьовувати версію щодо ймовірної дотичності до кіднепінгу “Інтелігента” та “Фармазона”.

    Згідно подальшої інтерпретації слідства, жертву викрадення першу ніч після кіднепінгу зловмисники утримували в будинку, де із використанням розпеченої металевої фомки та паяльника вимагали віддати їм 1 млн. дол. та вказати місце схованки ще 500 тисяч. А вранці 15 травня, дізнавшись про звернення до поліції дружини викраденого, від останнього домоглися запису відеозвернення коханій, аби та припинила його пошуки. Надалі чоловіка протягом кількох діб тримали із зав’язаними очима у підвалі, а близько 23 години 17 травня – вивезли в поле, де залишили біля електроопори.

    ФОТО: Скріншот офіційної заяви Поліції Дніпропетровської області щодо затримання Олександра Квасова, Дмитра Храменко та Карена Мовсісяна

    Незважаючи на значний суспільний резонанс, Голова Індустріального районного суду м. Дніпра суддя Бєльченко Лариса Анатоліївна фактично відпустила Фармазона та Інтелігента на волю, ухваливши рішення про застосування запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою з можливістю звільнення під заставу в розмірі 908,4 тис. грн. та цілодобових домашніх арештів.

    ФОТО: Голова Індустріального районного суду м. Дніпра суддя Бєльченко Лариса Анатоліївна

    Як повідомляють наші джерела, за таке “лояльне” рішення суддя Лариса  Бєльченко отримала $500 000.

    Стосовно “покровителів” Олександра Квасова у правоохоронних органах, за “кришування” яких Саша Фармазон вважає за можливе викрадення та катування людей у Кривому Розі, в розпорядженні нашої редакції їх прізвища.

    Мова йде про начальника Криворізької поліції Володимир Васильєв та колишнього прокурора області Сергія Біжко.

    ФОТО: Володимир Васильєв та Сергія Біжко – “дах” Саші Фармазона та Інтелігента у правоохоронних органах

    За інформацією нашого джерела, за закриття справи про викрадення, катування та вимагання Олександр Квасов та Дмитро Храменок заплатили правоохоронцям $50 000 та “подарували” авто Škoda Kodiaq. Також щомісячно Квасов заносить суму еквівалентну 10% від зібраного урожаю, а Хроменко $5000 щоб поліція не помічала його незаконний бізнес на торгівлі металобрухтом.

    Також варто відзначити, що Олександр Квасов завів друзів та партнерів в політичному середовищі, які періодично користуються його “послугами”.

    Серед них відразу два народні депутати – “слуга народу” Юрій Кісель та скандальна Анна Скороход. За інформацією джерела, Скороход і Квасова познайомив їхній спільний торговець наркотиками.

    ФОТО: Нардепи Анна Скороход та Юрій Кісель входять до близького кола Саші Фармазона

    Як бачимо, під дахом місцевих правоохоронців, корумпованих суддів та за сприяння топових політиків Олександр Квасов вибудовує в регіоні власну “імперію впливу” яка давно вийшла за рамки звичайного бандитизму.

    Продовження теми у наступній частині нашого журналістського розслідування.

  • Подарунки від родичів чи приховані доходи: що знайшли у декларації співробітниці Київської митниці

    Подарунки від родичів чи приховані доходи: що знайшли у декларації співробітниці Київської митниці

    Заступниця керівника відділу Київської митниці Тетяна Володимирівна Овдієнко задекларувала значні грошові подарунки, суми яких практично дорівнюють офіційному річному доходу її сім’ї. Ця інформація міститься в її декларації про майновий стан, яку проаналізували антикорупційні медіа.

    Основним об’єктом нерухомості Овдієнко вказана квартира площею 42,6 м² у Борисполі (Київська область). Це житло вона придбала 19 вересня 2017 року за 200 тис. грн. Формально власницею є сама Овдієнко, але право проживання мають також її чоловік Олександр Сердюк та син Єгор.

    Чоловік декларантки володіє одразу трьома земельними ділянками в селі Сергіївка Прилуцького району Чернігівської області. Усі вони куплені 20 лютого 2023 року:

    • дві ділянки площею 5,65 га кожна (задекларована вартість — по 155 тис. грн);

    • одна ділянка площею 1,4 га (38 тис. грн).
      Загалом ідеться про понад 12 гектарів землі. У документі вказано, що земля приносить дохід через оренду, але немає детальної інформації про її фактичне використання чи врожайність. Це важливий момент, бо такі площі часто оформлюють не для «городу», а як актив.

    Із рухомого майна сім’я декларує лише один автомобіль — Toyota Camry 2016 року випуску. За даними декларації, авто було придбане 4 січня 2022 року чоловіком чиновниці за 170 тис. грн. Це заявлена вартість угоди.

    Сукупний офіційний дохід родини за 2024 рік становить 241 тис. грн.
    Основний дохід — зарплата чоловіка у держпідприємстві «Міжнародний аеропорт “Бориспіль”»: 114 тис. грн на рік. Додатково він отримав 26 тис. грн за здачу майна в оренду (ТОВ «Агрікор Холдинг») та ще 16 тис. грн зарплати за сумісництвом у ТОВ «Агро-Картель».

    І саме на цьому фоні виникає те, що привернуло увагу антикорупційних журналістів: готівкові «подарунки».

    • Тетяна Овдієнко задекларувала 40 тис. грн подарунку від свого батька, Володимира Борисовича Овдієнка.

    • Її чоловік задекларував 35 тис. грн подарунку від свого батька, Івана Михайловича Сердюка.

    Разом — 75 тис. грн «подарованих коштів» від родичів. Ці гроші — майже третина від загального задекларованого доходу сім’ї за рік і, зауважимо, перевищують офіційний особистий дохід самої чиновниці. Саме ця пропорція викликає питання в антикорупційників: наскільки економічно реалістично, що батьки дарують десятки тисяч гривень готівкою в умовах війни, і чи не є це способом легалізувати сторонні надходження.

    Ще один нюанс — ліквідні активи. У декларації вказано не лише нерухомість і землю, а й наявність істотних грошових запасів у родини. Це важливо з точки зору антикорупційного аналізу, тому що на фоні скромних задекларованих доходів утримання житла, землі понад 12 гектарів і авто бізнес-класу виглядає фінансово напруженим без додаткових джерел. Саме тому журналісти та антикорупційні ініціативи говорять про ймовірні «приховані доходи» або використання родичів як формальних дарувальників.

    Тетяна Овдієнко — не топ-політик національного рівня, а чиновниця митниці. Але саме митниця — одна з найчутливіших до корупції ланок держави під час війни: це і контроль потоків товарів, і специфіка ухилення від податків, і контрабанда. Будь-яка невідповідність способу життя доходам у таких посадовців цікавить і суспільство, і правоохоронців.

    Формально подарунки від батьків можна декларувати і це не заборонено. Проблема починається там, де «подарунок» стає інструментом, щоб пояснити походження готівки, яка не виглядає співмірною офіційній зарплаті. Особливо коли мова не тільки про кеш, а й про землю в десятки гектарів і авто бізнес-класу, куплене незадовго до або під час повномасштабної війни.

    На тлі загального тиску на корупцію в держсекторі й тренду на перевірку статків посадовців (у т.ч. через воєнний стан і суспільний запит на прозорість) такі декларації стають не просто формальністю, а потенційним приводом для перевірок активів родини.

  • Суд скасував корупційне рішення Київради про передачу гектара землі під кіоск

    Суд скасував корупційне рішення Київради про передачу гектара землі під кіоск

    Київська прокуратура через суд скасувала рішення Київської міської ради, яким планувалося відвести земельну ділянку під встановлення кіоску. Про це повідомив голова Громадської ради при КМДА Геннадій Кривошея на своїй сторінці у Facebook.

    Йдеться про ділянку на вулиці Героїв Севастополя, 23в. За словами Кривошеї, ще торік під час засідання земельної комісії громадські активісти навели аргументи проти цього рішення. У документах зазначалося фіктивне майно, а також фірма, якій планували передати землю, не мала доходів та реальних активів, окрім металевого гаража.

    Незважаючи на це, депутати профільної комісії проголосували за передачу гектару комбінаторам, що викликало підозри в корупційності рішення. Суд визнав такі дії незаконними, скасувавши відповідне рішення Київради.

    Це рішення прокуратури є черговим кроком у боротьбі з корупцією та незаконним розпорядженням столичною землею.

  • Компанії, пов’язані з партнеркою мера Харкова, отримують договори і землю

    Компанії, пов’язані з партнеркою мера Харкова, отримують договори і землю

    У Харкові зростають підозри, що мер міста Ігор Терехов очолює не лише адміністративну владу, а й широку корупційну вертикаль, в якій ключову роль відіграє його наближена — Ганна Кузнєцова. Згідно із доступними даними, Кузнєцова контролює щонайменше вісім компаній, серед яких медичні центри «ОН Клінік Харків Палас Спорт» (ТОВ 42254633), «ОН Клінік Едванст» (ТОВ 43316538), «МЦ Брiют» (ТОВ 43589725) та інші.

    За відомостями публічних реєстрів, Кузнєцова є кінцевим бенефіціаром і/або власником цих юридичних осіб. Компанії зазначаються як засновані на ринку медичних послуг, але в медіа та в аналітичних доповідях їх пов’язують із «відмиванням бюджетних коштів». Так, через підконтрольні юрособи нібито здійснюються договори на консультації, послуги, закупівлі, а фінансові потоки — виводяться частково за кордон.

    Додатково, у фокусі уваги — землі та дозволи від міськради Харкова. За даними ЗМІ, 21 квітня 2021 року рішенням міської ради було виділено земельну ділянку за адресою проспект Московський, 257 під медичний центр «ОН Клінік», ініційований групою, що пов’язана з Кузнєцовою. У текстах цих доповідей це подається як приклад того, як партнери Терехова можуть використовувати адміністративний ресурс на користь власного бізнесу. (Це відповідне твердження — поки не підтверджене офіційним розслідуванням.)

    Офіційно Ігор Терехов є мером Харкова — згідно з біографією, обраний на позачергових виборах 31 жовтня 2021 року. Проте в публічному просторі все частіше лунають звинувачення, що його діяльність виходить за межі міського управління та переходить у площину персональної влади і бізнес-інтересів.

  • Київрада затвердила правила щодо розпоряджання комунальною землею

    Київрада затвердила правила щодо розпоряджання комунальною землею

    Київрада ухвалила нові Правила підготовки та прийняття рішень щодо набуття та припинення прав на землю комунальної власності в Києві. Документ, який вносили депутати Вікторія Пташник та Дмитро Білоцерковець, має на меті зробити процеси з землею більш прозорими — запровадити черговість розгляду заяв, контроль за орендарями, публічний реєстр та заборону на раптове внесення земельних питань «з голосу».

    Серед ключових новацій — мораторій на продаж комунальних будівель, доки не буде сформовано ділянок під ними, і доручення КМДА негайно звертатися до судів та правоохоронців у випадках самозахоплень. Проєкт також встановлює, що під час розгляду рішень про відведення чи припинення прав на землю мають обов’язково враховуватися висновки департаментів КМДА (зокрема охорони культурної спадщини та архітектурного контролю) та управління правового забезпечення Київради, а у разі відкритих кримінальних проваджень інформація про це має озвучуватись на пленарному засіданні.

    Правила забороняють виносити на розгляд питання про землю «з голосу», за винятком термінових потреб — розміщення держустанов, військових об’єктів або розірвання договорів оренди через невиконання зобов’язань орендарем. Також документ деталізує мінімальні розміри ділянок для різних видів забудови і передбачає, що передача ділянок без торгів можлива лише у випадках, прямо передбачених Земельним кодексом.

    Нові норми вводять механізм контролю за орендарями: Департамент земельних ресурсів КМДА має перевірити ділянки, передані з 16 липня 2020 року, не пізніше ніж за три місяці до закінчення строку оренди, і при виявленні зловживань готувати подання про відмову у поновленні договору. Крім того, запроваджується черга розгляду заяв за датою та часом їх реєстрації, а також зобов’язання створити публічний реєстр для онлайн-моніторингу стану розгляду земельних заяв.

    Проте ухвала породжує питання практичної реалізації. По-перше, нові Правила не скасовують чинний Порядок 2017 року, тож можливі правові колізії та двозначності у застосуванні процедур. По-друге, низка важливих положень під час доопрацювання була вилучена — наприклад, норма про ненижчу ніж 12% орендну плату для тих, хто користувався ділянками без оформлення — що викликає сумніви у повноті антикорупційного захисту.

    Під час голосування на сесії 9 жовтня 2025-го рішення підтримали 63 депутати (система показала 61 голос) — при цьому мер Віталій Кличко і депутат Михайло Присяжнюк заявили, що їхні голоси не були враховані. Дискусії у сесійній залі відображали і підтримку (Пташник назвала документ інструментом прозорості), і застереження: зокрема, депутат Микола Конопелько вказував на ризики двозначного тлумачення окремих норм і вимагав розглянути власні правки.

    Контекст ухвалення — хвиля скандалів навколо столичної землі та низка розслідувань, що отримали назву «Чисте місто» (НАБУ/САП). Саме на фоні кримінальних проваджень і публічних претензій до практик відведення ділянок Київрада підготувала ці Правила. Утім, як зауважують критики, правила нічого не варті без неупередженого виконання: фіксація норм на папері не гарантує зупинки «туалетних схем», передачі зелених зон під забудову чи втрати для бюджету через відчуження землі без аукціонів.

  • Вчені попереджають: невидимі космічні тіла можуть наблизитися до Землі

    Вчені попереджають: невидимі космічні тіла можуть наблизитися до Землі

    Астероїди, що перетинають орбіту Землі, давно визнані однією з найнебезпечніших космічних загроз. Більшість з них відстежують за допомогою телескопів, зокрема новітньої обсерваторії Vera Rubin. Проте нове дослідження показало, що існує клас об’єктів, які залишаються фактично “невидимими” для наших приладів.

    Йдеться про астероїди, що рухаються в резонансі з Венерою – вони обертаються навколо Сонця за той самий час, що й ця планета. Ці тіла перебувають набагато ближче до Сонця, ніж головний пояс астероїдів між Марсом і Юпітером, але через особливості освітлення їх майже неможливо побачити з Землі.

    Співатор дослідження, професор Валеріо Карруба з Університету штату Сан-Паулу, пояснив, що орбіти таких об’єктів дуже нестабільні. Хоча вони “ділять” шлях із Венерою, траєкторія часто виносить їх далеко за межі орбіти планети – у зону Меркурія чи навіть Землі. Зараз відомо лише 20 таких астероїдів, найвідоміший з них – Zoozve, діаметром до 500 метрів.

    Дослідження показує, що приблизно раз на 12 тисяч років орбіти цих астероїдів різко змінюють форму, у цей час вони можуть перетинати орбіту Землі або наближатися на відстань у п’ять разів меншу, ніж відстань до Місяця. Хоча більшість із них невеликі, серед “невидимих” об’єктів можуть бути гіганти діаметром 200–500 метрів, удар яких у густонаселеному регіоні міг би спричинити катастрофу глобального масштабу.

    Астероїди не прозорі і не зникають, а просто майже ніколи не потрапляють у зону повного освітлення. Як Венера чи Меркурій, вони постійно спостерігаються лише у фазах – напівосвітлені або тонким серпом, що робить їх практично непомітними навіть для найпотужніших наземних телескопів.

    За оцінками Карруби та колег, навіть Vera Rubin може бачити їх лише в короткі часові вікна кожної орбіти. Для ефективного відстеження таких об’єктів на думку вчених потрібен космічний телескоп ближче до Сонця, наприклад у точці L2 Венери. Лише так можна оцінити реальні масштаби небезпеки.

  • У Брюховичах замість оздоровчого комплексу збудували котеджне містечко

    У Брюховичах замість оздоровчого комплексу збудували котеджне містечко

    У Брюховичах під Львовом на території площею 5 гектарів звели котеджне містечко та огородили його високим парканом. Формально на цій землі мерія дозволяла будівництво відпочинково-оздоровчого комплексу.

    Раніше ділянка належала братові колишнього народного депутата Тараса Козака. У 2014 році землю розділили на шість частин і передали під контроль групі людей, серед яких виявилися й особи, пов’язані з Віктором Карачуном — одним із власників найбільшої української мережі супермаркетів АТБ.

    Будівництво почали ще до того, як Львівська міськрада видала містобудівні умови на забудову 1,3 га. Дозвіл стосувався саме оздоровчого комплексу з можливістю тимчасового проживання на ділянках Валентини Світайло, Наталії Биби, Дениса Синенка та Ігоря Карачуна. Попри це, у реєстрі нерухомості вже зведені будинки досі значаться як «відпочинково-оздоровчі комплекси».

    Станом на вересень 2025 року чотири з цих ділянок офіційно перевели у категорію житлової забудови. Ще одна — без даних у кадастрі. Найбільша ж територія, понад 3,5 га, зберегла статус «для оздоровчих цілей» і нині належить компанії «Львів резорт», власником якої є Ігор Пономаренко. Минулого року ця фірма також отримала містобудівні умови для зведення оздоровчого центру.

    Заступник мера Львова Любомир Зубач у коментарі журналістам заявив, що «підстав вважати, ніби там будують щось інше, ніж оздоровчий комплекс, немає». Водночас фактична забудова на місці профілакторію свідчить про перетворення території на елітне котеджне містечко.

  • Поліцейські розкрили аферу із підробленими документами на землю біля “Буковелю”

    Поліцейські розкрили аферу із підробленими документами на землю біля “Буковелю”

    Поліцейські викрили злочинну групу, яка незаконно заволоділа землями поблизу туристичного комплексу “Буковель”. Про це повідомила пресслужба Нацполіції.

    Йдеться про ділянки загальною площею 4,29 га, вартість яких перевищує 14 млн грн. За даними слідства, до схеми були залучені посадовці органів місцевого самоврядування, державні реєстратори, нотаріуси та підставні особи.

    Зловмисники використовували підроблені державні акти зразка 2001 року, створюючи видимість законного набуття землі. У 2020–2023 роках вони виготовили фіктивну технічну документацію, внесли неправдиві відомості до Державного земельного кадастру та реєстру речових прав. Один із організаторів виступив “добросовісним набувачем” і уклав три договори купівлі-продажу з підставними особами. При цьому справжні власники навіть не знали про зміну прав.

    Насправді ці ділянки завжди перебували у державній власності та розташовані на території Поляницького лісництва Ворохтянського лісового господарства.

    Правоохоронці провели обшуки в Івано-Франківській та Рівненській областях, вилучивши документи, матеріальні носії та інші докази.

    Трьом учасникам повідомлено про підозру за шахрайство та підроблення документів. Їм загрожує до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

    Розслідування триває, правоохоронці документують інші факти незаконного привласнення земель лісового фонду. Процесуальне керівництво здійснює Офіс Генерального прокурора.