Антикорупційні органи розслідують історію із землею довкола гуртового ринку «Столичний» у Софіївській Борщагівці. Йдеться про масив, що колись належав державі та перебував у користуванні агрокомбінату «Пуща-Водиця». За версією слідства, у 2021 році ланцюжок рішень і переоформлень дозволив вивести частину цієї території в приватні руки, а згодом — переписати на підконтрольні структури. У центрі уваги — забудовниця і співзасновниця «Stolitsa Group» Владислава Молчанова, колишній народний депутат Юрій Іванющенко та посадовці Держгеокадастру. Усім фігурантам, за даними прокурорів, повідомлено про підозри. Про це пише видання КВ.
Історія береться від ділянки площею понад 157 гектарів на околиці Києва. Спершу земля була у постійному користуванні державного підприємства, згодом — після вилучення — орендодавцем стала Києво-Святошинська райдержадміністрація, яка у 2012 році підписала договір оренди з компанією, що оперує ринком. Через кілька років у документах змінилося цільове призначення: масив класифікували як землі житлової та громадської забудови для потреб оптового ринку та його інфраструктури. НАБУ звертає увагу, що таку зміну, на їхню думку, здійснили без необхідного нового землевпорядного пакету. А вже у березні 2021-го категорію повернули до «сільськогосподарської» — крок, який відкрив можливість безоплатної приватизації для громадян.
Паралельно відбулися ротації в орендних відносинах: права орендаря перейшли до іншої фірми, мотивуючись набуттям нею права власності на невеликий об’єкт нерухомості на тій самій землі. Після цього обласний Держгеокадастр погодив розробку, а потім і затвердження проектів відведення дев’яти ділянок по два гектари кожна. Уже за кілька тижнів ці дев’ять шматків змінили власників — ними стали три товариства, які згодом, за матеріалами слідства, отримали в бенефіціарах представника з орбіти Юрія Іванющенка. Розслідувачі підкреслюють швидкість, з якою пройшов увесь цикл: від зміни категорії до продажу промайнуло лише кілька місяців.
На цьому тлі між Молчановою та Іванющенком, які змагалися за вплив на активи ринку, улітку 2021 року з’явився меморандум — неформальна домовленість про спільне використання земельного масиву, у тому числі для забудови. Уже восени представник ексдепутата увійшов до складу бенефіціарів компаній-власників новонабутіх ділянок. Надалі, як випливає з ухвал судів, детективи провели низку обшуків. У домі Сергія Коровченка, цивільного чоловіка Молчанової, вилучили телефон із листуванням, де, за даними слідства, обговорювалися реєстрації ділянок і переформатування великого масиву після «вилучення» дев’яти шматків. Захист намагався оскаржити арешт гаджета, посилаючись на адвокатську таємницю, однак у підсумку спроба виявилася безуспішною. У телефоні самої Молчанової, вилученому приблизно в той самий період, слідчі зафіксували обмін щодо «мемо» — додаткової угоди до згаданої домовленості. Ще у вересні 2021 року суд арештував спірні ділянки.
Позиції сторін очікувано протилежні. Прокурори САП та детективи НАБУ говорять про організовану схему з елементами привласнення державного майна в особливо великих розмірах і подальшої легалізації. Молчанова натомість публічно заявляє, що провадження є замовним і прискореним штучно; підозру не визнає, наголошує на багаторічних інвестиціях у Київ, благодійних внесках на підтримку ЗСУ та обіцяє довести невинуватість у суді. Юрію Іванющенку підозру, як повідомлялося, вручали дистанційно, оскільки він давно не проживає в Україні.
На рівні реєстрів та матеріалів провадження фігурують компанії, які оперували ринком, змінювалися в ланцюжку оренди й ставали новими власниками дев’яти ділянок. Частина цих юросіб у різний час мала зв’язки з людьми з орбіти Молчанової, інша — з бенефіціарами, яких медіа пов’язують з Іванющенком. Сам «Столичний» формально належить структурі із кількох українських та іноземних засновників; фактичний контроль, за оцінками ЗМІ, приписують саме забудовниці — тезу, яку вона публічно не деталізує.
Провадження відкрите 7 червня 2021 року та налічує значний масив слідчих дій. ВАКС, окрім арештів землі, продовжує розглядати процесуальні клопотання сторін. Остаточні відповіді щодо законності рішень земельних органів, реальності договорів відчуження та ролей кожного з фігурантів має дати суд. До того моменту кожна зі сторін лишається у статусі, який визначає закон, — із правом на захист і презумпцією невинуватості.
