Daypolitico

Позначка: житло

  • Жорсткий розгін у Португалії: поліція з собаками ліквідувала наметові містечка протестувальників проти недоступного житла

    Жорсткий розгін у Португалії: поліція з собаками ліквідувала наметові містечка протестувальників проти недоступного житла

    Під покривом ночі португальська поліція провела жорсткі скоординовані рейди в Лісабоні та Порту, розігнавши наметові містечка активістів, які протестують проти житлової кризи. Застосувавши кийки та службових собак, правоохоронці демонтували понад 150 наметів на центральних площах міст.

    Поліція виправдовує свої дії необхідністю відновлення порядку, звітуючи про 31 затриманого та 11 постраждалих, серед яких троє правоохоронців. Натомість громадська організація Casa Para Viver звинувачує уряд у жорстокому придушенні мирного протесту: за словами активістів, проти сплячих людей застосували гумові кулі, а реальна кількість поранених перевищує 20 осіб.

    Масові протести спровоковані безпрецедентною кризою доступності житла в Португалії, де з 2017 року ціни на нерухомість та оренду зросли вдвічі. Місцеві жителі, чия платоспроможність не витримує конкуренції з «цифровими кочівниками», програмами короткострокової оренди та власниками «золотих віз», вимагають зупинити лібералізацію ринку. Безпосереднім тригером акцій став новий урядовий законопроєкт, який скасовує обмеження на розмір орендної плати та суттєво спрощує процедуру виселення мешканців.

  • Глобальна детінізація оренди: Верховна Рада обвалила податок для власників квартир утричі

    Глобальна детінізація оренди: Верховна Рада обвалила податок для власників квартир утричі

    Верховна Рада України з другої спроби ухвалила ключову поправку, яка докорінно змінює правила оподаткування на ринку нерухомості. Парламентарі проголосували за зниження податку на доходи фізичних осіб для орендодавців житла з вісімнадцяти до п’яти відсотків. Відповідна законодавча ініціатива була успішно підтримана народними обранцями під час фінального голосування за комплексний законопроєкт № 16051–1. Про це офіційно повідомила голова парламентського Комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Олена Шуляк.

    За словами очільниці профільного комітету, до цього часу власники квадратних метрів, які прагнули легально здавати свої квартири та офіційно декларувати отримані доходи, стикалися з надмірним фіскальним тиском. Вони були змушені сплачувати сумарно двадцять три відсотки від прибутку, що складалися з вісімнадцяти відсотків базового податку та п’яти відсотків обов’язкового військового збору. Саме цей колосальний фінансовий тягар експерти називали головною причиною того, що переважна більшість вітчизняного ринку оренди роками перебувала в глухій тіні, уникаючи будь–яких контактів із податковою службою. Спроби врегулювати цю проблему робилися й раніше в межах інших законодавчих ініціатив, проте тоді вони так і не запрацювали на практиці.

    Тепер же механізм розрахунків із державою має стати значно простішим і привабливішим для пересічних громадян. Згідно з новими правилами, податкове навантаження на орендодавців буде мінімізовано, а сам процес виведення доходів у легальну площину базуватиметься на добровільному декларуванні.

    «Дохід фізичної особи – орендодавця від здачі в оренду житлової або нежитлової нерухомості буде обкладатися податком на доходи фізичних осіб (ПДФО) за ставкою 5%. За підсумками року орендодавець зобов’язаний подати податкову декларацію та самостійно сплатити податок до бюджету», – пояснила Олена Шуляк.

    Продовжуючи свою думку щодо впливу нових законодавчих норм на поведінку власників нерухомості, народна депутатка наголосила на важливості створення адекватних умов замість жорсткого адміністрування. На її переконання, саме зниження ставок стане тим вирішальним кроком, який змусить українців добровільно виходити з сірої зони економіки, укладаючи офіційні договори зі своїми квартирантами.

    «Зниження ставки ПДФО до 5% робить офіційне оформлення орендних відносин менш обтяжливим для власників житла і створює більш простий і зрозумілий стимул укладати договори, декларувати доходи і працювати в правовому полі», – підкреслила голова комітету.

    Для державного бюджету такі новації означають реальну перспективу поступової детінізації колосального ринку без посилення каральних інструментів чи жорстких перевірок. Замість збереження високих ставок, які більшість орендодавців елементарно ігнорувала роками, держава пропонує компромісний варіант добровільної легалізації відносин між власником та винаймачем. Варто зазначити, що ухвалення цієї важливої поправки відбулося в рамках розгляду резонансного законопроєкту № 16051–1, який Верховна Рада прийняла в цілому з третьої спроби. Цей самий документ також містить норму про скасування пільги щодо звільнення від сплати податку на додану вартість для міжнародних поштових посилок, вартість яких не перевищує сто п’ятдесят євро.

  • Центрів для біженців в одній країні ЄС стане вдвічі менше

    Центрів для біженців в одній країні ЄС стане вдвічі менше

    Фінляндія продовжує скорочувати мережу центрів прийому біженців і шукачів притулку. Протягом 2026 року в країні вже припинили роботу вісім таких установ, а ще вісім центрів і групових будинків закриють до кінця лютого 2027 року. У результаті кількість таких підрозділів скоротиться приблизно вдвічі порівняно з початком літа.

    Причина — зменшення кількості людей, які користуються системою прийому. За словами керівниці відділу послуг із прийому Міграційної служби Фінляндії Elina Nurmi, число нових шукачів притулку скоротилося, а потік українців, які прибувають до країни через війну, більше не зростає. Водночас дедалі більше людей, які раніше мешкали у приймальних центрах, переходять до муніципалітетів або знаходять приватне житло.

    На початку червня у Фінляндії ще працювали 30 центрів для дорослих, 13 підрозділів для неповнолітніх та два центри тимчасового утримання. Тепер мережу поступово зменшують. Серед установ, які мають припинити роботу, — центри в Куопіо, Центральній Фінляндії, Каухаві, Котці та Сейняйокі, а також групові будинки в Хямеенлінні та Тампере. Центр в Еспоо закрився 30 вересня.

    Для українців найважливіша зміна пов’язана не стільки із самим закриттям центрів, скільки з новими правилами надання послуг. Із вересня у Фінляндії почали діяти норми, за якими послуги центру прийому припиняються через певний період після того, як людина отримує право перейти до муніципальної системи проживання.

    Це стосується і людей, які перебувають у країні на підставі тимчасового захисту, тобто передусім українців. Якщо людина отримала право зареєструвати муніципалітет проживання, вона має перейти з системи центру прийому до муніципалітету. За інформацією Yle, на це відводиться три місяці.

    Після завершення приймальних послуг людина вже не може жити в центрі, отримувати через нього грошову допомогу чи медичні послуги, які надавалися саме в межах системи прийому. Подальша підтримка залежить уже від її статусу та муніципалітету проживання.

    Водночас це не означає скасування тимчасового захисту для українців. У Фінляндії його продовжено до 4 березня 2028 року, хоча для окремих категорій можуть діяти винятки. Чинні дозволи, видані раніше, залишаються дійсними, а Migri окремо повідомлятиме про продовження документів.

    Тих, хто мешкає в установі, яку закривають, але ще не перейшов до муніципальної системи або приватного житла, переведуть до інших центрів, де є вільні місця. Це часто означатиме переїзд в інше місто. Migri обіцяє враховувати побажання людей і їхні зв’язки з конкретним населеним пунктом — наприклад, роботу чи навчання, однак гарантувати збереження місця проживання для всіх не може.

    Українці також можуть самостійно орендувати житло поза центром. Водночас витрати на таку оренду система прийому не компенсує. За даними Yle, людина, яка живе приватно і залишається клієнтом системи прийому, може отримувати відповідну грошову допомогу, але саме житло оплачує самостійно.

    Фінська влада пояснює скорочення також економією. Migri ще у 2025 році зазначала, що зменшення мережі центрів необхідне через падіння кількості клієнтів і має зробити систему дешевшою та ефективнішою. Тоді відомство оцінювало економію від закриття частини установ приблизно у 21 млн євро на рік.

    Фактично Фінляндія поступово переходить від моделі, за якої велика кількість українців тривалий час залишалася клієнтами центрів прийому, до моделі інтеграції через місцеві муніципалітети та звичайний ринок житла.

    Для українців головне зараз — перевірити, чи отримали вони право на муніципалітет проживання і коли саме завершується їхній період перебування у системі прийому. Якщо конкретний центр закривається, Migri має окремо повідомити мешканців про подальші дії та можливий переїзд.

    Тож мова не йде про масове виселення українців із Фінляндії чи припинення тимчасового захисту. Змінюється саме формат допомоги та проживання: центрів стає менше, а людей із правом на довгострокове проживання дедалі активніше переводять у звичайну муніципальну систему.

  • «Стерв’ятників» виженуть з ринку: Іспанія запроваджує жорсткі правила оренди після скандалу з виселенням 87-річної жінки

    «Стерв’ятників» виженуть з ринку: Іспанія запроваджує жорсткі правила оренди після скандалу з виселенням 87-річної жінки

    Уряд Іспанії пішов на безпрецедентні кроки для подолання гострої житлової кризи, яка спровокувала хвилю масових протестів по всій країні. Під тиском суспільства влада погодила пакет радикальних реформ, спрямованих на захист прав орендарів та боротьбу зі спекулянтами. Каталізатором цих масштабних змін стала гучна історія примусового виселення 87-річної Марії дель Кармен Абаскаль, що шокувала суспільство. Після колосального резонансу пенсіонерка нарешті домоглася права повернутися до своєї домівки на прийнятних умовах.

    Міністерка охорони здоров’я Моніка Гарсія підтвердила, що керівна Соціалістична партія досягла стратегічної угоди з політичною силою Sumar щодо впровадження нових правил на ринку нерухомості. Ключовими ініціативами стануть примусове продовження договорів оренди до 2028 року та повна заборона діяльності так званих «фондів-стерв’ятників». При цьому уряд суттєво розширює це поняття: відтепер до чорного списку потраплять не лише гігантські приватні інвестиційні фонди, але й будь-які компанії, що скуповують житлові площі виключно з метою спекуляції. Саме до такої категорії належить компанія Urbagestion, чиї цинічні дії щодо літньої жінки вивели тисячі людей на вулиці.

    Юридичний тиск та суспільний гнів змусили скандального орендодавця піти на поступки. За словами адвокатки постраждалої пенсіонерки Беатріс Дуро, компанія запропонувала компромісну угоду, яка гарантує повернення жінки у квартиру. Згідно з новими умовами, протягом наступних восьми років вона сплачуватиме фіксовану суму — 30% від своєї пенсії, що становить близько 500 євро на місяць. Це означає, що фінансове навантаження на жінку залишиться приблизно на тому ж рівні, що й до незаконного розірвання договору.

    «Її взагалі не повинні були змушувати виїжджати. Я сподіваюся, що ця справа допоможе знайти колективну відповідь на житлову кризу», — наголосила захисниця літньої іспанки.

    Попри успішне вирішення окремої справи та гучні обіцянки уряду, напруга в суспільстві не спадає. Влада вирішила розділити нові антикризові заходи на два окремі законопроєкти, що викликало жорстку критику з боку Спілки орендарів Мадрида. Активісти переконані, що такий бюрократичний крок затягне процес ухвалення життєво необхідних рішень. Протестувальники в столиці та інших великих містах категорично відмовляються зупиняти вуличні акції. Вони вимагають негайного запровадження залізобетонних механізмів захисту орендарів, суворих правил протидії шахраям на ринку нерухомості та абсолютної заборони на виселення людей на вулицю без надання альтернативного житла.

     

  • В окупованому Маріуполі продали понад 3 тисячі квартир у новобудовах — Андрющенко

    В окупованому Маріуполі продали понад 3 тисячі квартир у новобудовах — Андрющенко

    В окупованому Маріуполі вже реалізували 3097 із 7088 квартир, передбачених у 14 великих житлових проєктах. Це близько 43,7% від загального обсягу. Такі дані оприлюднив керівник Центру вивчення окупації Петро Андрющенко. 

    Найвищі показники продажів мають комплекси, будівництво яких розпочалося раніше. За підрахунками Андрющенка, у «Домі з годинником» продано 204 із 234 квартир — близько 87%, у «Резиденції» — 167 із 237, а в «Резиденції II» — 97 зі 152. У «Ленінградському кварталі» реалізовано 1499 із 2453 квартир.

    Натомість новіші проєкти продаються повільніше. У «Садових кварталах» реалізовано 357 із 1779 помешкань, у ЖК «Чувства» — 19 зі 116, у «Жукова» — 38 із 249, а в «Домі біля моря» — 30 із 258.

    Окремо Андрющенко звернув увагу на темпи укладання угод. За його даними, лише в липні 2026 року в окупованому місті зареєстрували 305 операцій із квартирами в новобудовах, тобто в середньому майже по десять угод щодня.

    Керівник Центру вивчення окупації стверджує, що значну частину нового житла купують громадяни Росії, а сам ринок нерухомості використовується як один із механізмів заселення окупованого міста. Це оцінка Андрющенка; незалежно встановити громадянство покупців усіх 3097 квартир за відкритими даними неможливо.

    Російські сервіси нерухомості справді продовжують рекламувати новобудови в окупованому Маріуполі та пропонують для них іпотечні програми. Наприклад, станом на кінець вересня у відкритих каталогах квартири в окремих ЖК пропонувалися від приблизно 7,1 млн рублів із можливістю оформлення пільгової іпотеки.

    «Ненька інфо» раніше писала, що забудова окупованого Маріуполя стала окремим бізнесом для пов’язаних із Росією компаній, а для покупців із РФ застосовувалися пільгові іпотечні механізми. Реконструкція окупованого Маріуполя перетворилася на бізнес для кремлівських компаній — «Ненька інфо»

    Крім нової забудови, російська окупаційна адміністрація запровадила процедури визнання залишеного українцями житла «безхазяйним». Після цього такі квартири можуть переходити до так званої муніципальної власності за правилами, нав’язаними окупаційною владою. Про цю практику «Ненька інфо» також писала окремо.

    Таким чином, житлова політика РФ у Маріуполі охоплює одразу два процеси: активне будівництво і продаж нових квартир та перереєстрацію майна, власники якого були змушені залишити місто через війну. Українська влада не визнає російських адміністративних і майнових рішень на тимчасово окупованих територіях.

  • Ціновий стрибок на Виноградарі: чому оренда житла в одному зі спальних районів Києва подорожчала у два з половиною рази

    Ціновий стрибок на Виноградарі: чому оренда житла в одному зі спальних районів Києва подорожчала у два з половиною рази

    Столичний ринок житлової нерухомості переживає безпрецедентну цінову трансформацію, яка повністю перекроїла традиційне уявлення про доступне житло у спальних масивах Києва. Протягом періоду з дві тисячі двадцять третього по дві тисячі двадцять шостий рік зафіксовано аномальне зростання вартості довгострокової оренди, де абсолютним лідером за темпами подорожчання став житловий масив Виноградар. За останні три роки середній щомісячний чек за оренду однокімнатної квартири в цій локації злетів із десяти тисяч до вражаючих двадцяти чотирьох тисяч гривень. Таке стрімке зростання у майже два з половиною раза стало найвищим зафіксованим показником серед усіх мікрорайонів української столиці, перетворивши колись порівняно бюджетну північно-західну околицю на один із найбільш динамічних і дорогих сегментів оренди.

    Подібний вибуховий стрибок ставок оренди обумовлений поєднанням кількох потужних факторів, які докорінно змінили архітектуру попиту на столичному ринку. Перш за все, територія Виноградаря за останні роки зазнала масштабної урбаністичної реновації: тут сформувався сучасний автономний кластер із десятків новітніх житлових комплексів комфорт-класу, які вигідно контрастують зі старим радянським житловим фондом. Нові мікрорайони пропонують орендарям розвинену внутрішню інфраструктуру закритого типу – від концепції подвір’їв без автомобілів до власних торговельних просторів, затишних кав’ярень, спортивних зон і приватних медичних закладів. В умовах воєнного часу вирішальним фактором стало також технічне оснащення новобудов: більшість сучасних будинків мають власні котельні, підземні багаторівневі паркінги, що слугують надійними бомбосховищами, та резервні потужні генератори, які забезпечують безперебійне водопостачання, роботу ліфтів та освітлення під час можливих енергетичних відключень.

    Не менш вагомим драйвером здорожчання залишається загальне переміщення населення всередині країни та приплив платоспроможних внутрішньо переміщених осіб, які шукають безпечне, сучасне та енергостійке житло у відносно захищеній столиці. Замість оренди морально застарілих квартир у центрі без базової автономії споживачі дедалі частіше віддають перевагу функціональним помешканням зі свіжим дизайнерським ремонтом у нових кварталах, створюючи постійний ажіотажний попит, що суттєво перевищує реальну пропозицію на ринку. Додатковий довгостроковий оптимізм інвесторів і власників нерухомості підживлюється також очікуваннями завершення будівництва нових станцій Сирецько-Печерської лінії метрополітену, що в перспективі має повністю вирішити проблему швидкого сполучення з діловою частиною міста.

    Утім, такий драматичний злет цін створює відчутний тиск на бюджети багатьох містян, суттєво звужуючи можливості пошуку недорогого даху над головою для молодих фахівців, студентів та родин із помірними доходами. Якщо раніше спальні райони виконували роль доступного буфера, де можна було знайти компроміс між ціною та відстанню до центру, то сьогодні планка у двадцять чотири тисячі гривень вирівнює Виноградар із престижними прицентральними зонами. Аналітики прогнозують, що надалі ринок оренди може дещо уповільнити темпи зростання та перейти до фази плато, однак повернення до попередніх цінових рівнів за умов високої загальної інфляції та стабільного попиту на якісне автономне житло є малоймовірним.

     

  • Масштабна розруха під Києвом: через детонацію в Милій пошкоджено майже 300 будинків, а збитки сягають мільйонів

    Масштабна розруха під Києвом: через детонацію в Милій пошкоджено майже 300 будинків, а збитки сягають мільйонів

    У селі Мила Бучанського району на Київщині триває масштабна операція з ліквідації наслідків російського нападу та тривалої детонації боєприпасів. За попередніми підрахунками фахівців, вибухова хвиля та уламки пошкодили близько 296 об’єктів нерухомості, а на місці події досі зберігається серйозна небезпека нових вибухів. Рятувальники Державної служби з надзвичайних ситуацій спільно з працівниками поліції продовжують обстеження доступних споруд та знешкодження небезпечних предметів.

    За словами міністра Калашника, правоохоронці та експерти проводять фіксацію кожного випадку руйнувань, щойно з’являється безпечний доступ до території.

    «Зараз співробітники продовжують роботу. Ми бачимо і чуємо, що, на жаль, вибухонебезпечні предмети продовжують детонувати. Відповідні служби займаються локалізацією та ліквідацією наслідків. На місці працюють рятувальники ДСНС, а також поліція. Там, де є можливість отримати доступ до об’єктів нерухомості, проводиться їх обстеження. За попередніми підрахунками, йдеться приблизно про 296 об’єктів», – зазначив Калашник.

    Для потерпілих громадян передбачено механізм компенсації за пошкоджене або повністю знищене майно в межах чинних державних програм. Місцеві комісії найближчим часом проведуть технічну оцінку кожного будинку для визначення ступеня руйнувань. Власники пошкоджених приватних осель зможуть отримати фінансову допомогу на ремонтні роботи в розмірі до 500 тисяч гривень. Якщо дім знищено вщент, держава надасть житловий сертифікат для купівлі нової нерухомості на суму до 5–6 мільйонів гривень або профінансує відбудову безпосередньо на власній земельній ділянці.

    «Йдеться про ту нерухомість, яка має бути найближчим часом відновлена, а за пошкоджене і знищене майно має бути виплачена компенсація, щоб люди в межах відповідних програм отримали можливість відновлення або, завдяки житловим сертифікатам, отримали альтернативу і повернулися у свої домівки. Ми неодмінно зробимо це якомога швидше і повернемо людей у їхні домівки. На жаль, неможливо повернути 38 загиблих людей, які віддали через цю трагедію своє життя», – підкреслив посадовець.

    На тлі трагічних подій уряд ініціює перегляд правил роботи інфраструктури під час тривалих загроз. У прем’єр-міністра заплановано спеціальну нараду, на якій обговорять оптимізацію роботи підприємств і транспорту під час тривалих повітряних тривог, проте будь-які винятки запроваджуватимуться лише після погодження з військовими.

    Раніше наслідки вибухів і пожежі на складі оглянув начальник Київської міської військової адміністрації Тимур Ткаченко, який наголосив, що постійні ворожі обстріли суттєво ускладнюють роботу рятувальників та медиків. Наразі на території Дмитрівської громади продовжує діяти цілодобовий оперативний штаб, а служби екстреного реагування готуються до відбиття можливих нових атак.

  • Росія зруйнувала майже на $200 млрд: прямі збитки України від війни зросли ще на 16%

    Росія зруйнувала майже на $200 млрд: прямі збитки України від війни зросли ще на 16%

    Прямі збитки, завдані Україні внаслідок повномасштабної війни Росії, сягнули 197,5 млрд доларів. Порівняно з попередньою оцінкою у 169,8 млрд доларів сума зросла приблизно на 16%. Найбільших втрат зазнали житловий фонд, транспорт, промисловість та енергетика.

    Нову оцінку оприлюднив KSE Institute. Розрахунки підготовлені спільно з профільними державними органами та охоплюють пряме фізичне руйнування нерухомості, інфраструктури, транспортних засобів, обладнання та інших активів.

    Йдеться саме про прямі матеріальні збитки, а не про загальну вартість війни для української економіки. Для порівняння, остання комплексна оцінка Світового банку RDNA5 станом на кінець 2025 року визначала прямі збитки у 195,1 млрд доларів, економічні та соціальні втрати — у 666,7 млрд, а потреби у відбудові та відновленні на наступні десять років — майже у 587,7 млрд доларів.

    Найбільше Росія зруйнувала житла

    Найбільша частина прямої шкоди припадає на житловий сектор — 65,9 млрд доларів.

    Порівняно з попередньою оцінкою ця сума збільшилася ще на 5,9 млрд доларів.

    Загалом в Україні вже пошкоджено або повністю зруйновано майже 416 тисяч житлових будівель.

    Серед них близько:

    • 352 тисяч приватних будинків;
    • 63 тисяч багатоквартирних будинків;
    • близько тисячі гуртожитків.

    Наймасштабніші руйнування житлової забудови закономірно зосереджені у східних і прифронтових регіонах, де бойові дії та російські обстріли тривають найбільш інтенсивно.

    Водночас пошкодження житла зафіксовані фактично по всій Україні через регулярні удари ракетами та безпілотниками по містах у глибокому тилу.

    Світовий банк також називає житло одним із трьох найбільш постраждалих секторів поряд із транспортом та енергетикою. За даними RDNA5, станом на кінець 2025 року пошкоджено або зруйновано близько 14% житлового фонду України, що безпосередньо зачепило понад три мільйони домогосподарств.

    Дороги, залізниця, порти: транспорт втратив $42 млрд

    Другим за масштабом руйнувань став транспортний сектор.

    Його прямі збитки оцінюються приблизно у 42 млрд доларів.

    Найбільше постраждала автомобільна інфраструктура. За оцінкою KSE, пошкоджено або знищено близько 29 тисяч кілометрів доріг державного, місцевого та комунального значення.

    Суттєвих втрат зазнала й залізниця.

    Вартість пошкоджених та зруйнованих активів «Укрзалізниці» оцінюється приблизно у 5 млрд доларів.

    Ще близько 1,2 млрд доларів становлять збитки портової інфраструктури.

    Авіаційна галузь втратила приблизно 2 млрд доларів.

    Особливо відчутно транспортний сектор потерпав протягом 2025 року, коли Росія посилила атаки на залізничні об’єкти та українські порти. У RDNA5 зазначалося, що саме через інтенсивні удари по залізниці й портах потреби транспортного сектору у відновленні лише за рік збільшилися приблизно на 24%.

    Під ударами опинилися понад 12 тисяч підприємств

    Серйозних руйнувань зазнали промисловість, будівельний сектор та сфера послуг.

    Їхні прямі збитки KSE оцінює у 18,4 млрд доларів.

    Від початку повномасштабної війни пошкоджені або повністю зруйновані активи приблизно 12,6 тисячі підприємств.

    Переважна більшість із них — малі компанії, однак російські атаки та окупація також зачепили близько 100 великих і середніх приватних підприємств і приблизно 500 державних.

    Найбільших абсолютних втрат зазнала металургійна промисловість.

    Це пояснюється, зокрема, концентрацією великих промислових підприємств на сході та півдні України — саме у регіонах, де бойові дії були найінтенсивнішими.

    Майже половина оцінених збитків підприємств припадає лише на Донецьку область.

    Ці цифри відображають тільки фізичне знищення активів. Вони не включають втрачений дохід бізнесу, зупинку виробництва, порушення логістики, втрату ринків або вимушене переміщення підприємств.

    Енергетика втратила вже понад $18 млрд

    Ще одним сектором, який продовжує стрімко накопичувати збитки, залишається енергетика.

    Її прямі втрати зросли до 18,3 млрд доларів.

    Порівняно з попередньою оцінкою показник збільшився приблизно на 25%.

    Причина — систематична російська кампанія проти української енергосистеми.

    Під ударами перебувають генеруючі потужності, високовольтні підстанції, мережі передачі й розподілу електроенергії, теплоенергетична та газова інфраструктура.

    Світовий банк також зафіксував різке погіршення ситуації в енергетичному секторі. У RDNA5 зазначалося, що кількість пошкоджених або зруйнованих енергетичних активів за рік збільшилася приблизно на 21%.

    Особливість енергетики полягає в тому, що частину об’єктів доводиться відновлювати не один раз. Відремонтована підстанція або електростанція може повторно опинитися під російським ударом, через що вартість відновлення постійно зростає.

    Майже 4,8 тисячі закладів освіти пошкоджені або зруйновані

    Втрати освітньої інфраструктури оцінюються у 12,2 млрд доларів.

    За даними KSE, бойові дії та російські удари пошкодили або повністю знищили майже 4,8 тисячі освітніх закладів.

    Найбільше постраждали школи та заклади дошкільної освіти.

    Пошкодження зафіксовані у 22 регіонах України.

    Ці руйнування мають наслідки значно ширші, ніж вартість самих будівель. Вони змушують дітей переходити на дистанційне або змішане навчання, громади — будувати укриття та тимчасові приміщення, а державу — витрачати додаткові кошти на відновлення освітньої мережі.

    Аграрний сектор втратив понад $12 млрд

    Прямі збитки агропромислового комплексу та земельних ресурсів становлять близько 12,1 млрд доларів.

    Найбільше грошей аграрії втратили через знищення та пошкодження сільськогосподарської техніки — понад 7,1 млрд доларів.

    Ще більш ніж 2 млрд доларів становлять збитки інфраструктури для зберігання продукції.

    Вартість знищеної або викраденої сільськогосподарської продукції оцінюється майже у 1,9 млрд доларів.

    І знову ця цифра не показує повного масштабу економічного удару.

    До прямих втрат не входять збитки через мінування земель, втрату доступу до полів на окупованих територіях, скорочення виробництва, проблеми з експортом та здорожчання логістики.

    Лікарні, культура та ЖКГ також втратили мільярди

    Сукупні прямі збитки громадського сектору оцінюються приблизно у 22,8 млрд доларів.

    До цього блоку входять заклади освіти, науки, охорони здоров’я, культурні та спортивні об’єкти, соціальна інфраструктура й адміністративні будівлі.

    Сфера охорони здоров’я зазнала прямих збитків приблизно на 4,5 млрд доларів.

    Таку саму суму — близько 4,5 млрд доларів — становлять втрати культури, спорту та туризму.

    Житлово-комунальне господарство втратило приблизно 3,8 млрд доларів.

    Збитки цифрової інфраструктури вже сягнули 1,8 млрд доларів.

    Чому цифри KSE і Світового банку відрізняються

    Окремо варто пояснити різницю між актуальною оцінкою KSE у 197,5 млрд доларів та цифрою RDNA5 Світового банку у 195,1 млрд доларів.

    Це не суперечливі оцінки.

    Вони мають різні дати зрізу та частково різну методологію.

    RDNA5 охоплює події до 31 грудня 2025 року, тоді як нинішня оцінка KSE враховує новіші доступні дані.

    Саме тому загальна сума поступово збільшується в міру надходження інформації про нові руйнування та уточнення вартості раніше пошкоджених об’єктів.

    Ще важливіше — не плутати прямі збитки з потребами у відновленні.

    197,5 млрд доларів — це оцінка вартості вже пошкоджених або знищених фізичних активів.

    А майже 588 млрд доларів, які наводить Світовий банк, — це прогноз того, скільки Україні потрібно протягом десяти років для відбудови та відновлення з урахуванням принципу «відбудувати краще», модернізації й додаткових витрат.

    Тобто відновити країну коштуватиме приблизно утричі дорожче, ніж проста оцінка вартості зруйнованого майна.

    І ця сума продовжує зростати

    Найважливіше застереження полягає в тому, що 197,5 млрд доларів — не остаточна ціна російської агресії.

    Війна триває.

    Росія продовжує атакувати житлові будинки, енергетику, залізницю, підприємства, порти та інші об’єкти по всій Україні.

    Кожен новий удар збільшує як суму прямих збитків, так і майбутню вартість відновлення країни.

    Навіть оцінка Світового банку у майже 588 млрд доларів базується на руйнуваннях лише до завершення 2025 року.

    Саме тому реальна потреба у відбудові вже зараз може бути вищою.

    Для України це також посилює аргументацію у переговорах щодо репарацій та використання заморожених російських державних активів.

    Масштаб руйнувань уже фактично наблизився до психологічної позначки у 200 млрд доларів лише прямих фізичних збитків.

    І якщо врахувати втрати економіки, недоотримані доходи, людський капітал та майбутні витрати на відновлення, реальна ціна російської війни вимірюється вже зовсім іншими сумами.

  • В Україні переписали правила для переселенців: що зміниться після рішення Ради

    В Україні переписали правила для переселенців: що зміниться після рішення Ради

    Верховна Рада України ухвалила в цілому законопроєкт №12301, який передбачає комплексне оновлення державної політики щодо внутрішньо переміщених осіб (ВПО) та запроваджує нову модель підтримки переселенців, що базується на цифровізації, індивідуальному підході та розширенні житлових можливостей. Про це повідомила голова парламентського Комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування Олена Шуляк.

    За словами ініціаторів реформи, ухвалений документ фактично змінює підхід держави до роботи з внутрішньо переміщеними особами — від формального обліку до системи, яка орієнтується на реальні потреби людей, які були змушені залишити свої домівки через війну.

    Однією з ключових новацій є відмова від паперових довідок про статус ВПО. Відтепер підтвердженням статусу переселенця стане електронний витяг із державної інформаційної системи. Це рішення покликане зменшити бюрократію, пришвидшити доступ до послуг і мінімізувати залежність громадян від паперових документів, які часто потребували додаткових процедур оформлення та поновлення.

    Водночас закон закріплює принцип, за яким внутрішньо переміщені особи зможуть користуватися повним обсягом конституційних прав і свобод незалежно від факту реєстрації як ВПО. У парламенті наголошують, що реєстрація надалі матиме значення лише у випадках, коли йдеться про отримання додаткових соціальних гарантій або спеціальних пільг. Це, зокрема, має запобігати зловживанням і забезпечити справедливий розподіл державної підтримки.

    Окрему увагу в законі приділено фінансовій допомозі. Вона більше не буде уніфікованою для всіх переселенців, а визначатиметься на основі оцінки індивідуальних потреб кожної людини або сім’ї. Такий підхід, як зазначають автори реформи, дозволить зробити систему підтримки більш точною та ефективною, спрямовуючи ресурси саме туди, де вони найбільш необхідні.

    Зміни також стосуються житлової політики для ВПО. Закон передбачає перехід від виключно тимчасового розміщення до довгострокових житлових рішень. Серед них — пільгові кредити на придбання житла, механізми викупу житла державою, субсидована оренда, а також інші інструменти, що мають забезпечити переселенцям стабільні умови проживання.

    У документі також врегульовано діяльність місць тимчасового проживання, які продовжать відігравати роль у системі підтримки, однак розглядатимуться лише як один з елементів більш широкої житлової політики, а не як єдине рішення для ВПО.

    Ще однією важливою зміною стало запровадження чіткішої термінології у законодавстві. Вперше на нормативному рівні розмежовуються поняття “адаптація”, “інтеграція” та “реінтеграція” внутрішньо переміщених осіб. Це дозволяє структурувати державну політику як поетапний процес — від вимушеного переміщення до можливого повернення додому або повної інтеграції в нових громадах.

    Олена Шуляк наголосила, що новий закон спрямований на те, щоб відійти від суто адміністративного підходу та перейти до людиноцентричної моделі, де держава реагує не лише на статус, а насамперед на реальні потреби громадян.

    Окремо підкреслюється, що ухвалення закону — лише перший етап реформи. Для повного запуску нової системи необхідно ухвалити підзаконні акти, оновити державні реєстри та запровадити нові цифрові механізми обліку та взаємодії з переселенцями.

    У парламенті зазначають, що житлова проблема залишається однією з найгостріших для ВПО, адже значна частина переселенців змушена витрачати непропорційно велику частину доходів на оренду житла або проживання у тимчасових умовах. Саме тому новий закон робить акцент на розвитку доступного житла та фінансових інструментів його придбання.

    Раніше в Україні вже почали впроваджувати окремі елементи нової житлової політики для переселенців, зокрема механізм житлових ваучерів для ВПО з тимчасово окупованих територій. У перспективі ці програми планують розширювати на ширші категорії переселенців.

    Таким чином, ухвалений закон №12301 фактично формує нову архітектуру державної політики щодо внутрішньо переміщених осіб, яка має поєднати цифровізацію, соціальну підтримку та довгострокові житлові рішення в єдину систему.

  • 251 млн євро на житло: хто отримає програми підтримки

    251 млн євро на житло: хто отримає програми підтримки

    Міністерство розвитку громад та територій України спільно з Банком розвитку Ради Європи досягли домовленості про залучення понад 251 мільйона євро, які спрямують на посилення житлових програм та підтримку українців, що втратили домівки внаслідок російської агресії. Про це повідомив міністр розвитку громад та територій України Олексій Кулеба, наголосивши, що домовленості були досягнуті під час Ukraine Recovery Conference 2026 — міжнародної платформи, присвяченої відновленню України та залученню фінансування для критично важливих сфер.

    За словами міністра, новий фінансовий пакет є не просто продовженням уже чинних програм, а суттєвим їх розширенням, яке дозволить державі швидше реагувати на житлові потреби громадян, які постраждали від війни. У межах домовленостей із Банк розвитку Ради Європи передбачено комплекс рішень, спрямованих на відновлення житла, компенсаційні механізми та підтримку найбільш уразливих категорій населення, зокрема внутрішньо переміщених осіб, ветеранів та людей з інвалідністю внаслідок війни.

    Ключовою частиною пакета стане спрямування 100 мільйонів євро на розвиток і розширення програми «єВідновлення», яка вже є основним інструментом компенсації за зруйноване або пошкоджене житло. Йдеться про продовження міжнародного проєкту HOME, у межах якого раніше було залучено фінансування від Банку розвитку Ради Європи та уряду Італії. Нові кошти дозволять збільшити кількість українських родин, які отримають житлові сертифікати, що дають змогу придбати нове житло замість втраченого. Окремо підкреслюється, що розширення програми має пришвидшити розгляд заяв і підвищити ефективність компенсаційних механізмів у регіонах.

    Ще одним важливим напрямом стане продовження програми «Житло для ВПО з тимчасово окупованих територій». Наступний етап її реалізації передбачає залучення близько 80 мільйонів євро, що дозволить профінансувати приблизно дві тисячі житлових ваучерів для внутрішньо переміщених осіб. У Міністерстві наголошують, що пріоритет у межах цієї програми отримають ветерани та люди з інвалідністю внаслідок війни, для яких житлове питання є критично важливим елементом соціальної інтеграції та відновлення.

    Окремо уряд запускає новий напрям підтримки під назвою «Житло для ветеранів». У межах цієї ініціативи за підтримки Банку розвитку Ради Європи буде залучено 60 мільйонів євро, які дозволять надати понад 1 500 пільгових іпотечних кредитів українським захисникам і захисницям. У міністерстві підкреслюють, що ця програма має на меті не лише забезпечення житлом, а й створення довгострокових умов для повернення ветеранів до цивільного життя через доступні фінансові інструменти.

    Додатково передбачено ще понад 11 мільйонів євро грантового фінансування, яке буде спрямовано на інституційне посилення механізму «єВідновлення». Йдеться про вдосконалення процедур розгляду заяв, посилення спроможності місцевих комісій, цифровізацію сервісів для громадян, а також розвиток інструментів, що дозволяють ефективніше реалізовувати відбудову індивідуального житла на місцях. Це має зменшити бюрократичні затримки та зробити систему компенсацій більш прозорою й доступною.

    У Міністерстві розвитку громад та територій України зазначають, що за три роки дії програми «єВідновлення» компенсації вже отримали 196 067 українських родин на загальну суму 89,7 мільярда гривень. Це робить її одним із найбільших соціальних інструментів підтримки населення в умовах повномасштабної війни, який постійно масштабується завдяки міжнародній допомозі та співпраці з партнерами.

    Окремо нагадується, що Банк розвитку Ради Європи вже схвалював додаткове фінансування для цієї програми, що дозволяє забезпечувати її стабільне функціонування та розширення географії підтримки. Крім того, з 1 грудня в Україні стартував прийом заявок на компенсації за житло, втрачене на тимчасово окупованих територіях. Першочергово участь у цьому етапі можуть брати внутрішньо переміщені особи, які мають статус учасника бойових дій або інвалідність внаслідок війни.

    Уряд підкреслює, що досягнуті домовленості є частиною довгострокової стратегії відновлення житлового фонду України та створення системної підтримки для громадян, які втратили житло через війну, а також важливим кроком у зміцненні партнерства з європейськими фінансовими інституціями у сфері відбудови.