Daypolitico

Позначка: житло

  • Польща з осені змінює правила допомоги українським біженцям

    Польща з осені змінює правила допомоги українським біженцям

    Уже з серпня в Польщі почнуть діяти нові, більш суворі правила надання допомоги українським біженцям. Закон, який нещодавно схвалили комітети Сенату, змінює акценти у підтримці та посилює контроль за тими, хто користується пільгами.

    Головна зміна стосується розміщення у колективних центрах. Із 31 жовтня 2025 року масове поселення українців у таких закладах припиниться. Від листопада губернатори воєводств зможуть забезпечувати житлом і харчуванням лише вразливі групи — дітей, пенсіонерів, людей з інвалідністю, а також жінок старше 60 і чоловіків старше 65 років, які не отримують пенсію. Допомога на проживання становитиме 15 злотих на день.

    Крім того, нові правила передбачають посилений прикордонний контроль і жорсткіші вимоги до реєстрації. Зокрема, прикордонники братимуть відбитки пальців, а всі перетини фіксуватимуть у національній базі даних. Отримання номера PESEL для дитини тепер вимагатиме її особистої присутності.

    Закон також передбачає додаткові підстави для анулювання посвідки на проживання — від подання неправдивих даних і фіктивного шлюбу до спроб обійти міграційні норми. Розгляд заявок на проживання для висококваліфікованих працівників та довгострокових резидентів ЄС може тривати довше.

    Разом із цим зберігається підтримка в освіті та охороні здоров’я. Українські діти, які після повноліття навчаються у вишах чи на профтехкурсах, і надалі отримуватимуть виплати 800+. Польські школи, що відкрили додаткові класи для українців, матимуть змогу оплачувати вчителям понаднормову роботу.

    Для медиків з України зберігається спрощений порядок працевлаштування до березня 2026 року, хоча перевірка кваліфікацій і документів стане суворішою.

    Нововведення набудуть чинності через два тижні після офіційного опублікування, а повний формат обмежень почне діяти з листопада.

  • Реконструкція окупованого Маріуполя перетворилася на бізнес для кремлівських компаній

    Реконструкція окупованого Маріуполя перетворилася на бізнес для кремлівських компаній

    Російська окупаційна влада на захоплених територіях України проводить масові конфіскації житла, оголошуючи квартири українців “безхазяйними” та передаючи їх новим мешканцям з РФ. Як пише The Wall Street Journal, цим супроводжується програма переселення етнічних росіян у Маріуполь, що відкриває ринок нерухомості для пов’язаних із Кремлем будівельних компаній.

    За даними видання, тисячі квартир у місті вже визнано “безхазяйними”, а колишні власники стикаються з перепонами у поверненні, підтвердженні права власності або отриманні компенсацій. Для переселенців з Росії діють пільгові умови — зокрема, іпотека під 2% на новобудови.

    Подібна стратегія, коли місцевих жителів заміщують етнічними росіянами, вже реалізовувалася Москвою раніше. Після захоплення Маріуполя окупанти почали розпродаж квартир мешканців, що втекли, іноді за копійки. Поки робітники розчищали завали, ріелтори скуповували нерухомість, а приїжджі з РФ оформлювали покупки.

    Так, росіянка з Сибіру придбала квартиру, яка потребувала лише невеликого ремонту, і планує провести там пенсію. Тимчасово вона здаватиме житло москвичці, яка вже працює в Маріуполі.

    Колишній мешканець міста Олександр Носоченко розповів, що його дачу на березі моря зайняв російський військовий. Через ризик мобілізації він не може приїхати за компенсацією, а його дружина відмовляється повертатися з принципових причин.

    Особливим символом перетворення міста став “Будинок з годинником” — пам’ятка Маріуполя, яку окупанти включили до плану реконструкції. Спершу мешканцям пообіцяли квартири у новій будівлі, зведеній на його місці, але згодом змінили закон і дозволили лише переселення в будь-яку іншу точку міста.

    Мешканка Олена Пудак розповіла, що її матері відмовили у в’їзді до Росії, коли вона спробувала приїхати за компенсацією. Пудак вважає, що окупаційна влада навмисно блокує доступ тим, хто має майнові претензії.

    Хоча російські медіа показують відео “відбудованого” Маріуполя, реальність інша. За свідченнями місцевих, ремонти проводять лише на центральних вулицях для картинки, а камери привозять спеціально для зйомок. У той час чимало людей досі мешкає в напівзруйнованих квартирах, де стіни ледь тримаються.

    Маріуполь перебуває під окупацією вже понад три роки, і, за оцінками журналістів, програма “відбудови” насправді стала інструментом перерозподілу житла та зміни демографічного складу міста.

  • Київський забудовник SAGA Development залишає інвесторів без житла, грошей і гарантій

    Київський забудовник SAGA Development залишає інвесторів без житла, грошей і гарантій

    Компанія SAGA Development, яку пов’язують із колишнім заступником головного архітектора Києва Андрієм Вавришем, опинилась у центрі масштабного будівельного скандалу. Тисячі інвесторів, що довірилися преміальному забудовнику, залишились без житла, тоді як об’єкти або заморожені, або взагалі не почали зводитись.

    Згідно з офіційними заявами компанії, вона реалізовує щонайменше 14 житлових проєктів. Утім, фактичне будівництво ведеться лише на двох із них. У решти — арештовані ділянки, відсутня дозвільна документація, або ж роботи зупинені через судові розгляди. Найбільш проблемними вважаються комплекси Franklin Concept House, Home & Park, Resident, Happy House і Chicago Central House.

    Один із найскандальніших прикладів — ЖК O2 Residence. Його зводили на землях, що належать Міністерству внутрішніх справ, і до того ж мають рекреаційне призначення. У результаті будівництво визнали незаконним і зупинили. Понад 500 інвесторів залишилися без житла, хоча компанія продовжує продавати квартири в проєкті та навіть вимагає доплат від клієнтів.

    У жовтні 2024 року SAGA Development оголосила про партнерство з BGV Group Management бізнесмена Геннадія Буткевича — співвласника мережі АТБ. Вони презентували новий об’єкт — ЖК Boston Creative House. За словами частини експертів, це не інвестиційне оновлення, а спроба фінансової санації SAGA, яка опинилася у стані переддефолту.

    На більшості будівельних майданчиків компанії життя завмерло: техніка зникла, робітники не з’являються, а інвестори роками чекають на квартири, які існують лише у вигляді 3D-візуалізацій. Судові позови не дають результатів, а нові вимоги до пайовиків викликають лише обурення.

    SAGA позиціонувала себе як забудовник нової епохи — з дизайнерськими проєктами та сучасними підходами до урбаністики. Натомість реальність виявилася кардинально іншою. Для багатьох інвесторів бренд SAGA Development став синонімом обману та безправ’я.

    Ситуацію ускладнює те, що компанія досі не понесла юридичної відповідальності за численні порушення, а її представники продовжують публічно обіцяти завершення всіх об’єктів. Тим часом інвестори змушені боротися не лише за свої квадратні метри, а й за право не бути остаточно ошуканими.

  • Завідувачка гуртожитків вимагала хабар у військового за житло

    Завідувачка гуртожитків вимагала хабар у військового за житло

    66-річну завідувачку гуртожитків одного з військових містечок в Одеській області викрили на вимаганні неправомірної вигоди у військовослужбовця. Як повідомила поліція регіону, чиновниця вимагала 4,5 тисячі доларів за сприяння в отриманні житла, яке військовий мав право отримати і без стороннього втручання.

    Згідно з матеріалами слідства, наприкінці червня посадовиця пообіцяла 25-річному військовому допомогу у “закріпленні” за ним та його родиною житлового приміщення з фонду квартирно-експлуатаційного відділу (КЕВ) та в оформленні відповідної документації. За свої послуги вона зажадала чималу суму — 4500 доларів.

    Однак військовослужбовець не погодився мовчки віддати гроші й звернувся до правоохоронців. Упродовж кількох тижнів оперативники документували факт злочину.

    У середині липня жінка зателефонувала військовому й наполягла на якнайшвидшій передачі обумовленої суми, зазначивши, що “гроші пришвидшать процес”. Під час передачі коштів у її службовому кабінеті посадовицю затримали в процесуальному порядку, а хабар — вилучили.

    Наразі жінці повідомлено про підозру за ч. 3 ст. 369-2 Кримінального кодексу України — одержання неправомірної вигоди для себе за вплив на рішення уповноваженої особи, поєднане з її вимаганням. Санкція статті передбачає до восьми років позбавлення волі з конфіскацією майна.

    Суд обрав для підозрюваної запобіжний захід — тримання під вартою з можливістю внесення застави у розмірі 408 780 гривень. Відомо, що жінка скористалася цією можливістю та вийшла на волю.

    Правоохоронці продовжують слідчі дії для встановлення усіх причетних до злочинної схеми осіб.

  • Блогерка Анна Алхім демонструє розкішне життя, ухиляючись від податків та приховуючи джерела статків

    Блогерка Анна Алхім демонструє розкішне життя, ухиляючись від податків та приховуючи джерела статків

    У соціальних мережах Анна Алхім — приклад успіху: елітні автомобілі, розкішне заміське житло, брендовий одяг і подорожі. Проте офіційно її статки виглядають скромно: будинок записаний на батька, Range Rover — на помічницю, а в деклараціях — лише мотоцикл та прибуток у межах $11–175 тисяч на рік як фізичної особи-підприємця.

    Реальність, за підрахунками, значно інша. Її менеджерка підтвердила, що одна рекламна сторіз коштує 1200 євро. З урахуванням обсягів реклами, які щодня з’являються на сторінках блогерки, річний дохід Анни Алхім може становити від $480 тисяч до $1,2 мільйона. Усе це — без відповідних податкових зобов’язань.

    Ще один доказ тіньових прибутків — криптогаманець блогерки. За останні два роки на нього надійшло понад $1 мільйон, жодної гривні з якого не задекларовано як дохід. Алхім активно приймає оплату в криптовалюті, що дозволяє їй залишатися поза контролем податкової служби.

    Окрему увагу привертає оточення блогерки. Її “друг” Костянтин Валеулін є співзасновником паливного бізнесу AES Group та фактичним куратором Мереф’янського нафтопереробного заводу. Саме цей завод, за даними джерел, постачає неякісне, розбавлене паливо на мережі тіньових АЗС — таких як «Брент Ойл», «Гранд», «Мотто». Відмивання коштів та ухилення від податків, схоже, є звичною практикою для оточення блогерки.

    Уся схема — типовий приклад життя “поза системою”: формально все виглядає законно, але насправді — мільйонні потоки грошей, фіктивні власники майна, тіньова економіка та податкова безкарність.

  • Квартири для ВПО: у столиці розпочали новий соціальний проєкт для переселенців

    Квартири для ВПО: у столиці розпочали новий соціальний проєкт для переселенців

    У столиці стартувала реалізація пілотного проєкту «Квартири для ВПО», який передбачає тимчасове забезпечення житлом внутрішньо переміщених осіб у квартирах, що були арештовані й передані в управління державі. Ініціативу впроваджують Національне агентство з розшуку та менеджменту активів (АРМА) спільно з Київською міською військовою адміністрацією (КМВА).

    На початковому етапі підготовлено 10 житлових об’єктів у Києві, які найближчим часом будуть передані для заселення переселенцями. Йдеться про людей, які втратили житло внаслідок повномасштабної війни та шукають тимчасовий прихисток у столиці.

    У майбутньому планується масштабувати проєкт на інші регіони України та сформувати прозору модель управління таким житлом, аби зробити процес системним і довгостроковим.

    «Ми перейшли від пілотного старту до повноцінного впровадження проєкту. У часи війни арештоване майно має працювати на державу й на людей, які втратили дім», — заявили в АРМА.

    Наразі триває узгодження механізмів, зокрема конкурсного відбору управителів житлової нерухомості, укладення договорів, а також врегулювання питань оплати за проживання.

    Цей проєкт став першим соціально орієнтованим кейсом у рамках співпраці АРМА та КМВА. До його реалізації також долучилося Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України. Загалом у межах ініціативи планують передати до 200 квартир по всій Україні для потреб внутрішньо переміщених осіб.

  • У Франківську 170 родин не можуть отримати житло через втечу співвласниці за кордон

    У Франківську 170 родин не можуть отримати житло через втечу співвласниці за кордон

    У Івано-Франківську понад 170 родин вже понад два роки живуть у багатоквартирному будинку, який досі не введено в експлуатацію. Люди стали заручниками юридичного колапсу, який виник через втечу за кордон однієї з співвласниць землі під будівництво. Про це йдеться у розслідуванні журналістів проєкту “ГОЛОС ІНФО”.

    Мова йде про будинок на вулиці Загвіздянській. Він зведений, заселений, проте юридично не існує. Відсутність електронних підписів трьох співвласників – Олександра Вовчука, Василя Петренка та Оксани Тимчук – блокує оформлення права власності на квартири. Ситуацію ускладнює те, що Тимчук покинула Україну ще на початку повномасштабної війни.

    Через те, що будинок не здано в експлуатацію, його мешканці змушені сплачувати комунальні послуги за тарифами для юридичних осіб. У більшості випадків ці тарифи удвічі вищі за звичайні. Постраждали і внутрішньо переміщені особи, які купували квартири в останню мить, тікаючи від війни, – нерідко за всі наявні заощадження.

    Оксану Тимчук, власницю частини землі під будівництвом, журналісти знайшли за кордоном. Вона активно бере участь у проєктах міжнародних організацій, зокрема ЮНІСЕФ, та позиціонує себе як волонтерка, яка допомагає українцям. Однак її ігнорування юридичних зобов’язань в Україні тримає в підвішеному стані життя сотень співгромадян.

    Олександр Вовчук, один із ключових фігурантів цієї справи, вже фігурує у щонайменше чотирьох кримінальних провадженнях. Йому інкримінують шахрайство, зловживання службовим становищем та інші злочини. У минулому він очолював будівельну фірму, яку згодом залишив під тиском правоохоронних органів.

    Наразі Вовчук під нічним домашнім арештом, але представники його структури продовжують діяти, зокрема, з боку мешканців надходять скарги на погрози, ігнорування звернень і відмови визнавати законність укладених договорів.

    Попри всі звернення до судів, місцевої влади та правоохоронців, ситуація залишається без змін. Документи не підписані, будинок не здано, а мешканці продовжують сплачувати завищені тарифи за житло, яке де-факто існує, але де-юре – ні.

    Ця історія – ще один приклад того, як законодавчі прогалини, бездіяльність окремих осіб і халатність у сфері будівництва здатні поставити під загрозу добробут сотень людей. І поки фігуранти справи продовжують жити своїм життям, мешканці багатостраждального будинку на Загвіздянській змушені виживати у правовому вакуумі.

  • Мільйони зависли на рахунках: Одещина провалила програму житла для сиріт

    Мільйони зависли на рахунках: Одещина провалила програму житла для сиріт

    У 2024 році Одеська область отримала з державного бюджету понад 83 мільйони гривень на забезпечення житлом дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Однак замість реальної допомоги родинам більша частина цих коштів залишилася невикористаною.

    Як свідчать офіційні дані, понад 53 мільйони гривень так і не були розподілені в межах Одеської міської територіальної громади, а ще понад 13 мільйонів «зависли» у Великодолинській, Кілійській та Фонтанській громадах.

    У підсумку, в кінці 2024 року невикористані кошти були змушені повернути до державного бюджету, а десятки дітей, які мали отримати житло, залишилися ні з чим. Це викликало хвилю обурення як серед громадських активістів, так і серед профільних фахівців.

    Втім, ситуація у 2025 році виглядає ще тривожніше. Незважаючи на торішній провал, Одещина знову отримала рекордну суму — понад 114 мільйонів гривень. За станом на травень перераховано вже майже 100 мільйонів, але фактично освоєно лише близько 3 мільйонів, що становить менше 3% від виділених коштів.

    «Це не просто цифри — це зламані надії десятків дітей, які потребують не гучних обіцянок, а реального даху над головою», — коментує ситуацію джерело в соціальних службах.

    Фахівці наголошують: проблема має системний характер. Основні причини — затягування процедур, відсутність якісної підготовки документації, а подекуди — повна безвідповідальність місцевих органів влади. На фоні цього держава фактично втрачає мільйони, які могли б забезпечити сиротам найнеобхідніше — житло.

    Громадські організації вже звернулися до профільних міністерств із вимогою негайно втрутитися. Вони закликають до створення публічного плану дій, введення жорсткого контролю за виконанням програм, а також оприлюднення звітності по кожній територіальній громаді.

    «Це не просто чергове зволікання. Це — порушення прав найуразливіших українців», — наголошують правозахисники.

    Ситуація потребує не чергових обіцянок, а конкретних рішень. У протилежному випадку мільйони гривень знову повернуться до бюджету, а діти залишаться без дому, на який давно заслужили.

  • Оренда дорожчає: де в Україні зростають ціни на житло

    Оренда дорожчає: де в Україні зростають ціни на житло

    У 2025 році оренда квартир в Україні продовжує зростати, попри зниження інтересу до купівлі житла. За даними Державної служби статистики, середня вартість оренди однокімнатної квартири в травні становила 7 504 грн на місяць. Це на 58 гривень більше, ніж у березні (7 446 грн), а за перші п’ять місяців року оренда подорожчала на 3,9%.

    Найвищі ціни традиційно тримають західні регіони:

    • Закарпатська область — 11 956 грн (+1,6%);

    • Львівська область — 10 833 грн (+4,7%);

    • Рівненська область — 10 289 грн (+4,0%);

    • Київ — 9 777 грн (+1,5%);

    • Хмельницька область — 9 591 грн;

    • Чернівецька область — 9 000 грн.

    У Львові, де ринок оренди активно зростає, спостерігається поява нових форматів житла, зокрема клубних будинків. Наприклад, проєкт Harry від девелопера РІЕЛ пропонує камерність, приватний сад та тиху локацію — тренди, що відповідають очікуванням нової міської аудиторії.

    Цікавим є той факт, що рекордне зростання цін відбулося на сході та півдні України. У Сумській області оренда зросла на 14,6%, у Полтавській — на 12,1%, у Херсонській — на 10,7%, у Житомирській — на 8,3%, у Вінницькій — на 7,6%.

    Натомість Кіровоградщина — єдиний регіон, де вартість оренди зменшилася: мінус 2,6%, до 6 204 грн.

    Найдешевші квартири можна знайти в:

    • Херсонській області — 3 243 грн;

    • Запорізькій — 3 684 грн;

    • Миколаївській — 3 949 грн;

    • Харківській області — 3 942 грн.

    На тлі загального подорожчання оренди, споживча інфляція в травні також прискорилася до 1,3%, що свідчить про зростання загального навантаження на гаманці українців.

  • У Київській області не освоїли 40 мільйонів на житло для сиріт

    У Київській області не освоїли 40 мільйонів на житло для сиріт

    У 2024 році Київщина отримала від держави понад 79 мільйонів гривень на забезпечення житлом дітей-сиріт. Однак майже половина цих коштів так і залишилася невикористаною. Це — не просто статистика. Це конкретні діти, які досі не мають даху над головою, попри наявне фінансування.

    З державного бюджету у вигляді субвенції гроші було спрямовано до 12 громад Київської області. Проте більш як половина цих громад узагалі не використала жодної копійки. П’ять з них навіть не розпочали процес реалізації. Лише близько 39 мільйонів було реально спрямовано на потреби, які мали бути вирішені повністю.

    Провал системи став ще очевиднішим у 2025 році. Із понад 106 мільйонів гривень, передбачених на житло для дітей-сиріт у Київській області, за п’ять місяців використано лише 6 мільйонів. У місті Києві ситуація дещо краща, але також далека від норми. У 2024 році столиця мала понад 12 мільйонів гривень на ці потреби, але 3,6 мільйона залишилися неосвоєними. У 2025-му — майже половина перерахованих коштів ще не використана.

    Чому так сталося? Причини — у повній неефективності місцевої влади, відсутності координації, небажанні брати на себе відповідальність. Йдеться не про нестачу грошей, а про нездатність органів влади виконувати свої прямі обов’язки.

    Права дітей-сиріт на житло гарантовані законом, але на практиці вони стають жертвами бюрократії. Доки громади зволікають з розподілом коштів, десятки дітей залишаються в інтернатах, тимчасових оселях або взагалі без визначеного місця проживання.

    Це — кричуще порушення не тільки соціальної справедливості, а й базових прав дитини. Якщо держава не зможе гарантувати елементарне — дах над головою — то всі інші гарантії стають порожніми словами.

    Субвенції мають працювати, а не зникати у звітах і планах. Кожна гривня, не витрачена на житло для дитини-сироти — це втрачене дитинство, втрачене майбутнє.