Російський президент Володимир Путін знову підняв питання про тимчасове припинення вогню у війні з Україною, цього разу напередодні традиційного параду на честь Дня Перемоги, що святкується 9 травня. За інформацією міжнародних ЗМІ, Путін озвучив цю ініціативу під час бесіди з президентом США Дональдом Трампом, представляючи її як крок до деескалації. Проте в Києві до цієї пропозиції ставляться з великою обережністю, підозрюючи, що така пауза може бути використана Москвою для забезпечення проведення параду і нав’язування своїх умов у подальших переговорах. Президент України Володимир Зеленський підкреслив необхідність зрозуміти, чи йдеться лише про кілька годин тиші для святкових заходів, чи є наміром справжнє завершення бойових дій.
Речник Кремля Дмитро Пєсков оголосив, що Росія планує припинити вогонь 9 травня незалежно від української реакції. Це викликає сумніви, адже істинне перемир'я не може бути одностороннім без узгоджених умов і механізмів контролю. Українські та міжнародні медіа зазначають, що Кремль не надав чіткої інформації щодо тривалості та умов можливого перемир’я, що лише підвищує підозри про використання цієї теми в інформаційних цілях, а не як реальний шлях до миру.
Зеленський у відповідь підкреслив, що Україна позитивно ставиться до щирих ініціатив, які можуть сприяти припиненню вбивств і наближенню справедливого миру. Однак він також зазначив, що країна не бажає ставати жертвою тактичних маневрів, коли Росія забезпечує коротку паузу для власної безпеки, а потім відновлює атаки. Київ вимагає не лише символічного перемир'я, а справжнього довгострокового припинення вогню з надійними гарантіями. Окремо президент застеріг, що Москва може спробувати обміняти короткочасну паузу на пом'якшення санкцій, що становить серйозний ризик для України.
9 травня цьогоріч є особливо чутливим моментом для Кремля. Як повідомляє Associated Press, Росія вперше за майже два десятиліття планує провести парад у Москві без демонстрації військової техніки, що може свідчити про вразливість країни на тлі українських атак і загроз безпеці. Для Путіна цей парад має не лише символічне, але й політичне значення, оскільки він показує військову потужність та мобілізує суспільство навколо воєнного наративу. Тому навіть тимчасове перемир'я може бути потрібне Москві для уникнення інцидентів у дні, коли увага буде прикута до столиці.
Київ має вже досвід подібних російських ініціатив у минулі роки, коли Кремль оголошував короткі "перемир'я", але вони часто порушувалися з російської сторони. Тому тепер українська позиція полягає в тому, що будь-яка пауза має бути практичною з чіткими термінами, зрозумілим форматом моніторингу та міжнародним контролем. Якщо Росія дійсно готова до припинення вогню, логічним кроком було б оголосити про щонайменше 30-денне перемир'я, яке могло б стати основою для дипломатичних зусиль.
Політично ситуація вигідна Кремлю в кількох аспектах. Якщо Україна відмовиться від російської ініціативи, Москва спробує представити її як противника миру. Якщо ж Київ погодиться без умов, Росія отримає час для своїх потреб і зможе після 9 травня відновити атаки, звинувачуючи Україну у зриві домовленостей. У випадку, якщо Україна пропонує триваліше перемир'я, відповідальність за відмову може перейти на Кремль. Тому Україні важливо не просто реагувати на цю пропозицію, а перетворити її на дипломатичний тест для Москви.
Ця ситуація є також випробуванням для Вашингтона. Дональд Трамп після спілкування з Путіним вказав на обговорення можливості припинення вогню, а Кремль описав розмову як конструктивну. Проте короткочасне перемир'я до 9 травня не відповідає на головне питання: чи готова Росія до реального завершення війни, а не лише намагається покращити свою переговорну позицію.
Таким чином, травневе "перемир'я" Путіна може виявитися для України не вигідним, а пасткою, оскільки воно не гарантує безпеку цивільних і не створює основи для миру. Водночас Київ може використати цю обставину для тиску на Москву: якщо Кремль дійсно прагне тиші, Україна може вимагати не символічної паузи, а справжнього довготривалого припинення вогню з міжнародною верифікацією. Таке підходження може продемонструвати, хто насправді зацікавлений у мирі, а хто лише прикриває війною політичні ігри.