У зв’язку з Днем перемоги у Другій світовій війні, Росія вирішила ввести так зване "перемир’я", яке, згідно з інформацією, має тривати 8 і 9 травня 2026 року. Проте, поряд із заявами про припинення вогню, російські представники виступили з відкритими погрозами щодо можливих ударів по Україні, зокрема по столиці, якщо будуть зафіксовані дії, які вони можуть трактувати як провокації.
Цю інформацію повідомило Міністерство оборони РФ, цитуючи пропагандистське агентство ТАСС. Згідно з їхніми словами, Росія нібито планує "зупинити бойові дії" під час святкових заходів, сподіваючись на підтримку цієї ініціативи з боку України. Водночас російське міністерство підкреслило, що в разі будь-яких дій, які можуть бути розцінені як спроби зірвати святкування, військові можуть завдати "ударів у відповідь", зокрема по центральним районам Києва.
Окремо Міністерство оборони РФ звернулося до цивільних мешканців столиці України та працівників іноземних посольств з проханням "завчасно залишити місто". Ці формулювання було сприйнято як тиск на громадянську інфраструктуру і дипломатичну спільноту, хоча міжнародного підтвердження або оцінки цих заяв поки не було.
На момент підготовки цього матеріалу українська сторона не оприлюднила офіційної реакції на російське "перемир’я" та супутніми погрозами. Проте раніше українське керівництво неодноразово зазначало, що Росія часто використовує подібні "гуманітарні паузи" як інструмент інформаційної війни, а не для реального припинення бойових дій.
Перемир’я, яке Росія намагається встановити на 9 травня, не є новим явищем у міжнародному контексті. Наприкінці квітня 2026 року відбулася телефонна розмова між президентом США Дональдом Трампом та президентом РФ Володимиром Путіним, де також обговорювалося питання обмеженого припинення вогню, проте без конкретних домовленостей.
Президент України Володимир Зеленський раніше висловлювався про подібні ініціативи, підкреслюючи, що такі короткочасні "перемир’я", оголошені Кремлем, зазвичай служать для демонстраційних цілей і можуть забезпечити мирний хід військових заходів у Росії, після чого конфлікт може відновитися. Українська влада наголошує на необхідності справжнього та тривалого миру з чіткими гарантіями безпеки.
Оголошення Росією нового "перемир’я" відбувається на фоні активних бойових дій на фронті та відсутності узгоджених угод про повне припинення вогню. Поєднання заяв про зниження активності бойових дій з погрозами нових атак на українську столицю ще раз підкреслює суперечливість російських ініціатив та загальну нестабільність безпекової ситуації в регіоні.