Адміністрація Дональда Трампа, президента США, презентувала нову контртерористичну стратегію, спрямовану на 2026 рік. Цей документ викликав значний резонанс у світі через кардинальну зміну акцентів у безпековій політиці Сполучених Штатів. Оголошена Білим домом стратегія свідчить про повернення до жорсткішої зовнішньої політики, яка базується на принципах «Америка понад усе» і «мир через силу».
Відповідно до нової стратегії, тероризм розглядається більш широко, адже до його визначення включені не лише ісламістські угруповання, а й транснаціональні наркокартелі, ліворадикальні рухи та інші організації, які адміністрація Трампа вважає загрозливими для США. У вступному слові до стратегії Трамп прокоментував, що його повернення у Білий дім у січні 2025 року символізує завершення «чотирьох років слабкості, капітуляції та принижень». Він запевнив, що нова стратегія покликана «відновити здоровий глузд» і передбачає жорстку реакцію на будь-які загрози для американських громадян.
Документ виділяє три основні категорії терористичних загроз. Першою є транснаціональні наркокартелі, яких Трамп відтепер розглядає як терористичні організації. Особливу увагу приділено мексиканським картелям, зокрема Картелю Сіналоа та MS-13, які у 2025 році були включені Державним департаментом до списку глобальних терористів. Вашингтон стверджує, що ці організації активно постачають фентаніл до США, що призвело до тисяч летальних випадків від передозування.
У стратегії наголошується, що незаконна торгівля фентанілом і його прекурсорами розглядається як загроза, подібна до зброї масового ураження, що створює юридичні підстави для використання американських військ проти картелів за межами країни. Адміністрація Трампа залишає за собою право завдавати превентивних ударів по наркокартелям у Західній півкулі. Документ також згадує про оновлену «Доктрину Монро», відповідно до якої США вважають цю територію своєю стратегічною зоною інтересів.
Другою важливою категорією нової стратегії є боротьба з ісламістським тероризмом, де особливе місце займає Іран, визнаний «номером один» серед спонсорів тероризму у світі. Трамп звинувачує Тегеран у фінансуванні радикальних груп на Близькому Сході, таких як «Хезболла» та міліції в Іраку. Додатково до переліку терористичних організацій потрапили осередки «Братів-мусульман» з кількох країн.
У стратегії також зазначається про «успішне завершення війни в Газі» та створення «Ради миру» для стабілізації регіону. Трамп вважає, що новий підхід США суттєво знизив вплив радикальних угруповань, проте адміністрація готова використовувати військову силу для запобігання відновленню тероризму на Близькому Сході.
Третя категорія стосується внутрішніх загроз, де Білий дім виділяє «жорстоких ліворадикальних екстремістів», зокрема рухи, пов'язані з «Антифа» та анархістськими організаціями. Ця частина стратегії вже викликала критику з боку правозахисників і Демократичної партії, які вважають, що Трамп намагається прирівняти політичний активізм до тероризму.
Документ також містить різку критику на адресу європейських союзників США, звинувачених у недостатньому контролі над міграцією та витратах на оборону. Трамп закликає країни НАТО терміново підвищити фінансування безпеки.
Попри жорсткий тон щодо Близького Сходу, стратегія передбачає зменшення військової присутності США в Африці та Азії, з акцентом на співпрацю з місцевими партнерами. Трамп також пріоритизує захист християнських громад від радикальних загроз у цих регіонах.
Ця нова контртерористична стратегія є продовженням політичного курсу Трампа, який він просував ще під час своєї кампанії у 2024 році, коли підкреслював важливість військових дій проти наркокартелів. Після повернення до влади він оперативно підписав указ про визнання транснаціональних банд терористичними організаціями.
Разом з тим, критики попереджають, що така жорстка політика може призвести до нових міжнародних конфліктів і погіршення відносин зі союзниками, а також до подальшої поляризації в американському суспільстві.