Голова комітету Верховної Ради України з питань антикорупційної політики Анастасія Радіна висловила стурбованість через недостатню узгодженість між парламентом та урядом щодо проєкту Антикорупційної стратегії на період до 2026 року. За її словами, варіант документа, схвалений урядом 15 травня, не включає важливі положення, що стосуються євроінтеграційних зобов'язань України, що може негативно вплинути на процес членства у Європейському Союзі.
Як зазначила Радіна у своєму дописі на Facebook, наразі урядова версія стратегії була затверджена без широкого публічного обговорення, а сам текст на момент її заяви не був опублікований на сайті Верховної Ради, хоча вона вже мала доступ до документа. Депутатка підкреслила, що це викликає тривогу через брак ефективної координації між різними гілками влади у формуванні антикорупційних рішень.
Радіна звернула увагу на відсутність у проєкті ключових реформ, які необхідні для зміцнення незалежності антикорупційних інститутів. Серед них — вдосконалення процедури призначення генерального прокурора, впровадження прозорого конкурсу для обрання керівника Державного бюро розслідувань, а також підвищення автономії Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. На її думку, ігнорування цих аспектів суттєво знижує ефективність антикорупційної системи в Україні.
Крім того, депутатка акцентувала увагу на тому, що такі зміни суперечать зобов'язанням України в рамках європейської інтеграції, зокрема критеріям, які використовує ЄС для оцінки прогресу країн-кандидатів. Вона зазначила, що дотримання цих критеріїв є важливим для переговорного процесу щодо вступу України до ЄС, і їх невиконання може сповільнити процес інтеграції.
Радіна також зупинилася на "плані Качки-Кос", який слугує орієнтиром для реформ у сфері верховенства права та боротьби з корупцією. За її словами, урядова стратегія не враховує його основних положень, що може свідчити про відхід від попередніх домовленостей.
Вона підкреслила важливість антикорупційної стратегії не лише як внутрішнього політичного документа, а як складової ширшої системи зобов’язань України перед міжнародними партнерами, зокрема з фінансовими установами ЄС, де частина кредитів залежить від реалізації реформ у сфері права та антикорупційної політики.
Нагадаємо, що два альтернативні варіанти Антикорупційної стратегії подали до парламенту — від Кабінету міністрів та профільного комітету, які, хоч і базуються на спільних законодавчих засадах, проте відрізняються у підходах до інституційних реформ.
Експерти зауважують, що наявність двох різних підходів до формування антикорупційної політики може ускладнити процес остаточного ухвалення стратегії, що, в свою чергу, може призвести до затримок у виконанні міжнародних зобов'язань України та стати темою додаткових консультацій з Європейською комісією.
Наразі уряд не надав жодних коментарів щодо критики на адресу свого документа. Очікується, що обговорення Антикорупційної стратегії на 2026–2030 роки продовжиться в парламенті, де документ пройде через подальше опрацювання і можливе узгодження між різними політичними силами перед остаточним прийняттям.