23 травня в Пермському краї сталося повідомлення про нову атаку безпілотників на стратегічне підприємство. За даними губернатора регіону, дрони намагалися вразити великий хімічний завод у Губасі, де виробляються аміак, карбамід і меламін. Однак, як стверджують місцеві влади, кілька з них були знищені засобами протиповітряної оборони ще до того, як могли завдати шкоди.
Після інциденту в регіоні введено спеціальні режими "Безпілотна небезпека" та "Килим", які зазвичай застосовуються в умовах загрози повітряних атак. Останній передбачає обмеження на польоти цивільної авіації. Водночас інформація з російських телеграм-каналів та спільнот OSINT вказує на те, що вибухи могли статися саме на території хімічного комплексу "АКМ", який спеціалізується на виробництві хімічних речовин, що використовуються як у цивільному господарстві, так і в оборонному секторі.
Дане підприємство має потужності для випуску приблизно 900 тонн аміаку та 1600 тонн карбаміду на добу. Відзначимо, що Пермський край знаходиться на відстані понад тисячу кілометрів від українського кордону, тому поява безпілотників у цьому регіоні вказує на збільшення дальності операцій українських дронів.
На даний момент українська сторона не дала жодних офіційних коментарів щодо цієї атаки. Проте в останні місяці удари по російській промисловій інфраструктурі стали регулярними, і цілі, такі як нафтобази, військові аеродроми та підприємства хімічної промисловості, все частіше опиняються під ударом.
Лише напередодні безпілотники також атакували нафтовий термінал у Новоросійську, що призвело до спалаху великої пожежі. Російська влада відзначала "успішну роботу ППО", проте відеоматеріали з місця подій швидко поширились у соціальних мережах.
Пермський край є важливим індустріальним регіоном Росії, де розташовані підприємства з різних галузей, включно з хімічною та оборонною. Тому атаки на його інфраструктуру викликають серйозне занепокоєння у місцевої влади.
Аналітики вважають, що українська стратегія все більше орієнтується на удари по тиловим регіонам Росії, з метою ускладнити військову логістику противника і внести економічний тиск. Важливими цілями залишаються хімічні і паливні підприємства, оскільки їхня продукція має вирішальне значення для забезпечення російської армії.
У відповідь на регулярні атаки, російські регіони починають запроваджувати обмеження на роботу аеропортів, мобільного зв’язку та навігаційних систем. Багато областей створюють нові мобільні вогневі групи та встановлюють системи протиповітряної оборони навколо стратегічних об’єктів.
Незважаючи на підвищення рівня захисту, кількість атак на російську територію продовжує зростати. Західні експерти прогнозують значне нарощування виробництва безпілотників в Україні до 2025-2026 років, що забезпечить можливість ураження цілей далеко за межами прикордонних районів.
Російська влада, традиційно намагаючись зменшити масштаби подібних інцидентів, не завжди може уникнути появи відео вибухів і пожеж у соцмережах до офіційних заяв. Таким чином, атаки на тилові регіони стають не лише військовим, а й психологічним фактором, адже конфлікт, який Кремль прагнув тримати подалі від більших міст, все більше виявляється в глибині самої Росії.