Підрив Каховської гідроелектростанції російськими військами у червні 2023 року продовжує створювати серйозні ризики для південних регіонів України. Національна академія наук України повідомила, що наслідки знищення водосховища вже критично вплинули на агросектор, водопостачання та природні екосистеми, загрожуючи масштабною екологічною та економічною кризою.
Обговорюючи результати наукових досліджень, вчені зазначили, що руйнування Каховського водосховища має значно більші наслідки, ніж локальні й стосується майбутнього кількох областей. За їхніми оцінками, внаслідок втрати водосховища площі сільськогосподарських угідь у деяких регіонах зменшилися на 71% до 98%. Найбільше постраждали ті райони, де сільське господарство залежало від систем зрошення, які отримували воду з цього водосховища.
Протягом десятиліть Каховське водосховище було основою для функціонування меліоративних систем у Херсонській, Запорізькій та Дніпропетровській областях, забезпечуючи водою сотні тисяч гектарів полів. Після руйнування дамби велика частина цієї інфраструктури залишилася без необхідного водопостачання.
Віцепрезидент НАН України В’ячеслав Богданов акцентував на необхідності не лише оцінити масштаби катастрофи, але й розробити довгострокову стратегію для подолання її наслідків. Вчений підкреслив, що наука повинна допомагати у формуванні відповідальних державних рішень.
Продовжуючи, науковці попереджають про особливу гостроту проблеми в роки з низькою водністю. Раніше Каховське водосховище грало роль стратегічного резервуара, але тепер посушливі періоди можуть призвести до серйозного дефіциту води. Це, в свою чергу, загрожує не тільки агросектору, а й водопостачанню для населених пунктів та промисловості, особливо в районах, які традиційно залежали від дніпровських вод.
Дослідники також звернули увагу на зміни, що сталися на території колишнього водосховища: після зниження рівня води там утворилися численні водойми, які не можуть компенсувати функції Каховського водосховища. Обсяги води в цих нових водоймах недостатні для покриття потреб регіону та залежать від сезонних змін і погодних умов.
Серед можливих рішень фахівці вказують на використання підземних вод. Однак в НАН підкреслюють, що цей ресурс не може бути універсальною альтернативою. Активне використання підземних вод потребує комплексних досліджень і контролю, адже без належного планування є ризик виснаження водоносних горизонтів та погіршення якості води.
Природне середовище Нижнього Дніпра також зазнає значних втрат. Вчені повідомляють, що після підриву греблі триває деградація водних екосистем, що негативно відбивається на рибних популяціях та природній флорі і фауні. Деякі природні комплекси, які формувалися десятиліттями, можуть бути втрачені безповоротно.
На думку науковців, дискусія про майбутнє Каховського водосховища повинна виходити за межі простого питання про його відновлення. В Україні необхідно створити комплексний план водозабезпечення південних областей, що визначить стратегію розвитку регіону на багато років уперед. Ці рішення матимуть вирішальне значення для агросектора, забезпечення населення водою, функціонування промисловості та екологічної безпеки.
Нагадаємо, що підрив дамби Каховської ГЕС у ніч на 6 червня 2023 року став одним з найбільших техногенних лих в історії Європи, завдавши серйозної шкоди десяткам населених пунктів і спричинивши людські жертви та руйнування інфраструктури.
Згідно з прогнозами, зміни клімату разом із руйнуванням водогосподарської інфраструктури можуть прискорити процеси опустелювання окремих територій півдня України. Без активних дій частина малих річок може зникнути протягом найближчих десятиліть.
Відновлення водної безпеки півдня України стане однією з найважливіших задач післявоєнної відбудови, для чого знадобляться значні ресурси, сучасні технології та міжнародна підтримка.