Президент Фінляндії Александр Стубб висловив думку, що в даний момент Україна має найсильнішу військову позицію з моменту початку російського вторгнення. У своєму інтерв’ю швейцарському виданню NZZ він детально обговорив поточну ситуацію на фронті, зокрема співвідношення втрат між сторонами та стратегічні тенденції.
Стубб поділив війну на три етапи: перший рік він охарактеризував як період виживання для України, наступні роки — як етап стійкості, а теперішній період він визначив як «математичну війну», у якій вирішальними є ресурси, темпи втрат і здатність до мобілізації, а також промислове виробництво озброєнь.
Одним із найважливіших аргументів Стубба стало співвідношення втрат у російських та українських військах. Він зазначив, що росіяни щомісяця можуть втрачати близько 35 тисяч осіб, в той час як здатність до нових призивів становить приблизно 27 тисяч. На думку президента Фінляндії, це створює постійний дефіцит людських ресурсів у російській армії.
Крім того, він звернув увагу на зміни у співвідношенні втрат на полі бою. Якщо раніше воно становило приблизно 1 до 3 на користь України, то тепер може досягати співвідношення 1 до 8. За словами Стубба, це пов'язано з еволюцією бойових дій та збільшенням значення технологій, що зменшують особисті зіткнення і акцентують увагу на дистанційних ударах.
Фінський президент також акцентував увагу на перевазі безпілотних систем та ракетного озброєння. Він підкреслив, що до 95% втрат на фронті наразі викликані ударами дронів і ракет, при цьому традиційні бойові дії на коротких дистанціях стають рідшими. Це, на його думку, свідчить про суттєву зміну в характері сучасної війни.
Стубб охарактеризував деякі ділянки фронту як «зони смерті», де виживання підрозділів є вкрай складним. Він зауважив, що російські сили активно використовують маленькі штурмові групи, тоді як українська армія більше покладається на дистанційні ураження.
Також фінський лідер відзначив зростаючу роль дронових та ракетних атак, що досягли нової величини в березні, коли Україна завдала більше ударів по території Росії, ніж російська система ППО могла перехопити. Стубб звернув увагу на розвиток українського виробництва дронів, яке, за прогнозами, може досягти 10 мільйонів одиниць на рік.
Він також вказав на зміни в оперативній ситуації, зазначивши, що в квітні Україна змогла відновити більше територій, ніж втратити, що може відображати зміни в балансі сил на локальних фронтах.
Окрім військових аспектів, Стубб торкнувся й внутрішніх проблем Росії, таких як економічний тиск та контролю інформації, що, на його думку, впливають на настрій у суспільстві. Він вважає, що значна частина росіян не підтримує війну.
Він також відзначив безпекові ризики для Європи після завершення конфлікту, зауваживши, що не вважає ймовірним пряме військове тестування статті 5 НАТО з боку Росії, оскільки Кремль не зміг досягти своїх цілей в Україні. Хоча він визнає, що Росія може продовжувати використовувати гібридні методи впливу, такі як кібератаки, він не прогнозує безпосередньої військової ескалації проти НАТО.
Стубб окреслив можливі шляхи переговорів із Росією, підкреслюючи, що діалог можливий тільки тоді, коли Москва опиниться у слабшій позиції. Він пропонує розпочати переговори на рівні ЄС, а потім залучити Францію, Німеччину та Великобританію, щоб діяти узгоджено в стосунках з Росією.
Таким чином, його заяви відображають бачення конфлікту як затяжного технологічного змагання, в якому Україна поступово зміцнює свої позиції завдяки комбінації людських ресурсів, міжнародної підтримки та розвитку сучасних оборонних технологій.