Президент Фінляндії Олександр Стубб висловився проти своєї участі як головного представника Європи на майбутніх переговорах із президентом Росії Володимиром Путіним щодо завершення війни в Україні. Він підкреслив, що вважає за доцільне активізувати дипломатичні контакти з Москвою, адже нинішня позиція України є сильною в військовій, політичній та економічній сферах.
Ці коментарі Стубб зробив 10 червня на спільній пресконференції з президентом Кенії Вільямом Руто. Його висловлювання стали відповіддю на пропозицію голови Комітету Верховної Ради України з зовнішньої політики Олександра Мережка, який підтримав кандидатуру Стубба в якості можливого представника Європи на мирних переговорах. Мережко підкреслив дипломатичні здібності фінського президента і його досвід у міжнародних справах, вважаючи, що він міг би стати важливою фігурою в переговорному процесі.
Проте сам Стубб не погодився з цим. Він зазначив, що відповідальність за представництво Європи в переговорах повинні нести найбільші країни континенту, такі як Франція, Німеччина та Велика Британія, які мають достатньо політичного впливу для цього. "Я не бачу себе в ролі представника в цьому питанні. Великі держави повинні брати на себе цю відповідальність", – заявив фінський президент.
Стубб також додав, що менші країни, такі як Фінляндія чи Норвегія, можуть відігравати важливу роль у дипломатії на рівні переговорів, сприяючи комунікації між сторонами та координуючи зусилля міжнародної спільноти. Він вважає, що теперішня ситуація може бути вигіднішою для діалогу із Росією, ніж у минулому.
Фінський президент відзначив, що Україна зараз має сильну позицію, незважаючи на тривалу війну. Держава продовжує отримувати підтримку з-за кордону, її економіка залишається стійкою, і вона демонструє здатність протистояти російській агресії. Стубб закликав Європу скористатися цим моментом для активізації дипломатичних зусиль.
Ці висловлювання пролунали на фоні обговорень щодо формату можливих мирних переговорів на міжнародному рівні. Питання про переговори стає все більш актуальним, хоча західні держави наголошують, що рішення про майбутнє України має ухвалюватися за участі Києва.
Одна з ключових подій, що вплинула на контекст переговорів, – зустріч лідерів України, Великої Британії, Франції та Німеччини, що відбулася 7 червня в Лондоні. Під час цієї зустрічі обговорювалися умови подальшої підтримки України та необхідні кроки для досягнення справедливого миру.
Заява Стубба привернула увагу аналітиків, оскільки після початку війни Фінляндія стала одним із найбільш активних союзників України в Європі. Гельсінкі підтримує санкції щодо Росії, надає Україні військову та гуманітарну допомогу, а також активно виступає за посилення європейської безпеки.
Крім того, після початку російського вторгнення Фінляндія прийняла знакове рішення про вступ до НАТО, відмовившись від багаторічної політики нейтралітету. Це рішення значно вплинуло на безпекову ситуацію в Північній Європі.
Таким чином, висловлення Стубба щодо поєднання підтримки України з пошуком дипломатичних рішень свідчать про зростаючу увагу європейських країн до можливих сценаріїв мирного процесу. Водночас він чітко зазначив, що не претендує на роль головного посередника між Європою та Кремлем, переконуючи, що цю місію мають виконувати провідні держави континенту, тоді як менші країни можуть допомагати у формуванні умов для дипломатичного врегулювання.