Міністерство закордонних справ Російської Федерації висловило різку критику на адресу Румунії, звинувативши Бухарест у планах злиття з Молдовою. Ці заяви пролунали під час брифінгу речниці МЗС РФ Марії Захарової, яка відзначила, що такі дії Румунії є відповіддю на міжнародну критику Росії за її агресію проти України.
Причиною для таких заяв стала ситуація в румунському парламенті, де законодавча ініціатива про можливе об'єднання з Молдовою формально пройшла стадію розгляду, але без голосування. Це відбулося через закінчення регламентних строків, що в румунській практиці означає автоматичне просування або відхилення документу без безпосереднього волевиявлення депутатів.
Захарова стверджує, що в Бухаресті нібито давно існують плани з поглинання Молдови. Вона підкреслила, що російська сторона неодноразово попереджала про такі наміри, вказуючи на вплив румунських політиків на внутрішні справи Молдови та популяризацію ідеї об'єднання у суспільному дискурсі.
Додатково, речниця МЗС РФ розкритикувала саму процедуру ухвалення законопроєкту, назвавши її "курйозною" та вказавши на сумніви щодо легітимності волевиявлення депутатів. Вона підкреслила, що об’єднання між державами можливе лише за умови взаємної згоди та формалізованого процесу, наприклад, через референдум. У цьому контексті Захарова порівняла ситуацію в Румунії з російськими діями в Україні, які міжнародна спільнота вважає анексією.
Вона також повторила позицію Москви, відповідно до якої територіальні зміни в Криму і на сході України стали результатом волевиявлення населення. Ці твердження не визнаються більшістю країн і міжнародних організацій, які вважають дії Росії порушенням міжнародного права.
Захарова вказала на необхідність однакового підходу до термінації "анексії", закликаючи західні країни бути послідовними в оцінках різних геополітичних процесів, зокрема, тих, що стосуються можливого об'єднання Румунії та Молдови.
Водночас румунські політичні сили пояснюють ситуацію з законопроєктом як чисто процедурну, зазначаючи, що автоматичне завершення розгляду не означає підтримки чи заперечення об'єднання. Бухарест підкреслює, що подібні ініціативи не мають широкої підтримки серед парламентських фракцій і не є частиною державної політики.
Дебати про об'єднання Румунії та Молдови періодично виникають в обох країнах. У Молдові певна частина політиків підтримують уніоністські ідеї, в той час як інші наголошують на важливості збереження суверенітету та європейської інтеграції.
Президентка Мая Санду раніше заявляла про свою підтримку референдуму щодо об'єднання, проте підкреслила, що подібні процеси потребують чіткого волевиявлення громадян. Деякі представники уряду Молдови вважають, що питання об'єднання може стати актуальним у контексті ускладнення процесу європейської інтеграції.
Таким чином, заява російського МЗС стала ще одним елементом інформаційної та дипломатичної суперечки між Росією та країнами Європейського Союзу, в якій сторони звинувачують одна одну в порушеннях міжнародних норм.