Міністерство закордонних справ України виступило з офіційним спростуванням заяв офіційного Сеула щодо нібито принесених вибачень з боку Києва через нещодавнє публічне загострення двосторонніх відносин. Як заявив на брифінгу речник зовнішньополітичного відомства Георгій Тихий, міністр закордонних справ Андрій Сибіга не просив вибачення у свого південнокорейського колеги, а лише висловив дипломатичний жаль із приводу того, що робоча ситуація перейшла в площину взаємних критичних коментарів у публічному просторі. Оприлюднити зміст закритого листування українську сторону змусила некоректна публічна інтерпретація повідомлення південнокорейським міністром, яка спотворила первинний зміст дипломатичного діалогу.
В основі напруженості між державами лежить суперечка щодо дотримання конфіденційності під час передання Сеулу двох військовослужбовців армії КНДР, захоплених українськими силами в полон на фронті. Південнокорейська влада домагалася екстрадиції цих бійців ще з 2025 року, посилаючись на конституційні норми Республіки Корея, згідно з якими всі жителі Корейського півострова юридично визнаються її громадянами. Після отримання особистої письмової згоди полонених та узгодження цього кроку на рівні глав держав Україна виконала необхідні юридичні й логістичні формальності, розцінюючи видачу північнокорейців як винятковий жест доброї волі та дружній крок назустріч партнеру. Проте розбіжності у трактуванні рівня публічності цієї процедури призвели до несподіваної кризи довіри між столицями.
Виникле тертя становить відчутний ризик для стратегічних інтересів Києва, оскільки Південна Корея залишається критично важливим потенційним партнером у сфері оборони та безпеки на тлі безпосереднього вступу військ Кім Чен Ина у війну на боці Російської Федерації. Охолодження стосунків могло б спонукати Сеул до перегляду або затягування домовленостей щодо військово-технічного співробітництва, уникнення чутливих постачань чи посилення обережності у наданні підтримки. Аби нівелювати наслідки скандалу, сторони перейшли до режиму непублічних закритих консультацій для врегулювання розбіжностей, а Київ свідомо утримується від нових резонансних заяв, прагнучи зберегти конструктивний діалог і не допустити стратегічної паузи у відносинах із Сеулом.