Київська міська рада готується ухвалити рішення про передачу в оренду на десять років земельної ділянки площею 3,19 гектара у Солом’янському районі столиці. Йдеться про територію, розташовану безпосередньо навпроти аеропорту «Київ» у Жулянах, що надає цій землі стратегічного та комерційного значення. Орендарем ділянки планують визначити акціонерне товариство «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестфонд “Ківі”».

Згідно з відкритими даними, зазначений інвестфонд пов’язують із колишньою депутаткою Київради Ганною Коваленко, яка контролює його діяльність. Саме цей факт уже привернув увагу громадськості та експертів, адже йдеться про землю в одному з привабливих районів міста з високим потенціалом подальшої забудови або комерційного використання.

Особливу увагу привертає саме розташування ділянки — вона знаходиться безпосередньо біля головного терміналу аеропорту «Київ» і в’їзду до нього. Це одна з небагатьох великих вільних територій поблизу аеропорту, яка потенційно може бути забудована під торгово-офісний центр.

Формальною підставою для передачі землі вказано «набуття права власності на нерухоме майно», адже на ділянці вже розміщені кілька споруд спортивного призначення. Саме наявність цих будівель дозволяє інвестфонду претендувати на землю без конкурсу.

Кінцевою бенефіціаркою АТ «Ківі» є Ганна Коваленко — колишня депутатка Київради від «Європейської солідарності». У 2023 році вона склала мандат після того, як НАБУ оголосило їй підозру у недостовірному декларуванні. Слідство встановило, що вона не задекларувала доходи і майно на понад 60 мільйонів гривень, включно з цінними паперами, автомобілями та земельними ділянками.

Попри втрату мандата і перебування за кордоном, Коваленко зберегла вплив на низку активів у бізнес-орбіті Петра Порошенка. Через структури, пов’язані з АТ «Ківі», вона володіє часткою у страховій компанії «Країна», де контрольний пакет акцій належить п’ятому президенту України.

Ім’я Коваленко також неодноразово з’являлося у публічних скандалах. У 2023 році журналіст і телепродюсер Ігор Моляр заявляв, що структури, пов’язані зі страховою компанією «Країна», намагалися відібрати його квартиру, використовуючи сумнівні документи та тиск через приватні охоронні структури. Тоді він прямо пов’язував Коваленко з Ігорем Кононенком — одним із найближчих соратників Порошенка.

Окремо Коваленко пов’язують із бізнесами Кононенка у сфері спортивної та комерційної нерухомості. Вона є співвласницею компанії, що оперує тенісними спорудами та має КВЕДи на оренду і будівництво житлових та нежитлових об’єктів — саме ті, що дозволяють реалізовувати проєкти типу ТРЦ на місці нинішніх кортів.

На цьому тлі рішення про передачу понад трьох гектарів землі біля стратегічного об’єкта інфраструктури структурі, пов’язаній з людьми з орбіти Порошенка і Кононенка, виглядає не як випадковість, а як цілком свідомий перерозподіл міського ресурсу на користь старих політично-бізнесових груп.

У Закарпатській області правоохоронні органи завершили досудове розслідування та передали до суду обвинувальні акти стосовно двох майстрів лісу Полянського лісництва. Їх підозрюють у службовій недбалості, наслідком якої стали значні незаконні вирубки лісу на території Мукачівського району. Про направлення справи до суду поінформувала обласна прокуратура.

Слідство встановило, що посадові особи, відповідальні за охорону та збереження лісових ресурсів, не виконували свої службові обов’язки належним чином. Зокрема, вони не забезпечили ефективний контроль за ввіреними їм лісовими ділянками, що створило умови для тривалого та безперешкодного знищення дерев. Незаконні рубки та пошкодження насаджень відбувалися систематично, без належного реагування з боку відповідальних працівників.

Зокрема, 36-річний майстер лісу, який відповідав за охорону кількох кварталів, фактично не здійснював перевірок і контролю. На ввіреній йому території правоохоронці зафіксували близько 50 незаконно зрубаних і пошкоджених дерев. Загальну суму збитків оцінили приблизно у 530 тисяч гривень.

Інший майстер лісу цього ж лісництва не перевіряв законність проведення рубок у сусідніх кварталах. Через таку бездіяльність незаконна заготівля деревини тривала, а шкода, завдана державі, сягнула майже 450 тисяч гривень.

Обом фігурантам інкримінують службову недбалість, що спричинила тяжкі наслідки, за частиною 2 статті 367 Кримінального кодексу України. Ця стаття передбачає кримінальну відповідальність за неналежне виконання службових обов’язків, яке призвело до істотних збитків.

Досудове розслідування у цих провадженнях здійснювали слідчі територіального управління ДБР у Львові. Процесуальне керівництво забезпечувала Спеціалізована екологічна прокуратура Закарпатської обласної прокуратури. Оперативний супровід проводили підрозділи СБУ та управління стратегічних розслідувань за участі Департаменту внутрішньої безпеки державного підприємства «Ліси України».

Справи розглядатимуться судами, які дадуть оцінку діям посадовців та визначать їхню відповідальність за завдані збитки.

Рік 2025 став для Кремля розчаруванням у війні проти України, а перспективи для Володимира Путіна дедалі виглядають складнішими. За оцінками експертів, російська армія протягом року змогла захопити менше ніж 1% української території, що свідчить про значні проблеми в плануванні та реалізації воєнних операцій. Навіть за нинішніх темпів наступу Росії знадобиться щонайменше ще рік, щоб дістатися адміністративних кордонів Донбасу — регіону, який Кремль вважає умовою для початку мирних переговорів.

Аналітики зазначають, що військові невдачі супроводжуються економічними труднощами та політичними ризиками всередині Росії. Санкції, зростання витрат на війну та падіння рівня життя громадян створюють додатковий тиск на уряд, а незадоволення серед еліт і населення посилює ізоляцію Путіна на внутрішньополітичній арені.

Паралельно зростає й внутрішній тиск. У 2025 році військові витрати Росії досягли 15,5 трильйона рублів — це у п’ять разів більше, ніж до повномасштабного вторгнення. При цьому доходи бюджету скорочуються: у листопаді надходження від нафти й газу впали на 34% порівняно з попереднім роком. Для покриття дефіциту влада підвищила ПДВ з 20% до 22%, що безпосередньо вдарило по гаманцях громадян.

Зміни відчутні і в настроях російського суспільства. За даними соціологів, частка тих, хто підтримує продовження війни, за рік скоротилася з 37% до 25%, тоді як кількість прихильників мирних переговорів зросла до 67%. Високі відсоткові ставки, запроваджені для боротьби з інфляцією, задушили інвестиції, а для частини путінського оточення додатковим подразником стали мільярди доларів приватних активів, заморожених у західних банках.

Аналітики WSJ наголошують, що Путін здатен жорстко придушувати невдоволення населення, але вести війну без підтримки власних еліт значно складніше. Якщо США посилять військову допомогу Україні, зокрема у сфері протидії дронам і ракетам, тиск з боку втомлених від війни соратників і олігархів може зрости настільки, що Кремль буде змушений сісти за стіл переговорів.

У такому сценарії, зазначає видання, навіть найближче оточення Путіна може підштовхнути його до перемовин уже на умовах, які Україна буде готова розглядати.

Паралельно активізується і дипломатичний трек. На початку грудня у Парижі Україна разом із Францією та Великою Британією заявили про намір розмістити багатонаціональні сили після завершення війни, а контроль за дотриманням режиму припинення вогню мають взяти на себе США. У січні там же відбулися українсько-американські консультації щодо завершення війни, а також окремі переговори між представниками США та Росії щодо мирної ініціативи, попередньо узгодженої з Києвом.

На цьому тлі Зеленський готується до візиту до США, що може стати ключовим етапом у спробі закріпити міжнародну коаліцію навколо українських умов миру та посилити тиск на Кремль.

Українська співачка Аліна Гросу поділилася з фанатами радісною новиною — вона очікує на первістка. Артистка обрала нестандартний спосіб оголошення про вагітність: замість традиційного посту в соцмережах Гросу презентувала нову пісню та кліп під назвою «Життя на повну», де вперше публічно продемонструвала округлений животик. Такий підхід одразу привернув увагу шанувальників та ЗМІ, поєднавши музичну творчість із важливим особистим моментом співачки.

Композицію Аліна Гросу виконала у дуеті з таємничим співаком Don Maron. Саме його поява у кліпі викликала найбільший резонанс у мережі. Фанати одразу почали будувати здогадки, і більшість дійшла висновку, що за сценічним псевдонімом Don Maron ховається чоловік співачки — відомий російський актор Роман. Таємничий дует не лише підкреслив романтичну складову кліпу, а й додав інтриги, зробивши реліз одразу обговорюваним у соцмережах.

У Don Maron є окрема сторінка в Instagram, де він публікує фото переважно з прихованим обличчям, але поруч з Аліною Гросу. Перший допис на сторінці — спільний зі співачкою. У ньому вона загадково написала, що ніхто ніколи не здогадається, хто ховається за маскою. Втім, підписники одразу звернули увагу, що ім’я Maron є складеним від Roman, і почали відкрито писати у коментарях, що це саме Полянський.

Про роман Аліни Гросу та Романа Полянського стало відомо ще у 2021 році, коли актор приїжджав до України на зйомки. Після початку повномасштабного вторгнення Полянський зник із соцмереж і не робив жодних публічних заяв. Улітку 2022 року друг родини співачки Павло Зібров розповідав журналістам, що бойфренд Гросу перебуває в Чернівцях і має проукраїнську позицію.

Пізніше з’являлися чутки, що пара нібито розійшлася. Проте навесні 2024 року Аліна несподівано заявила, що вийшла заміж. Вона навіть опублікувала фото з весілля, але обличчя нареченого приховала. І знову шанувальники були переконані: на знімках саме Роман Полянський. Згодом співачка пояснювала, що не приховує коханого навмисно, але з міркувань приватності не показує його відкрито.

Роман Полянський народився 9 листопада 1983 року в Омську. Він закінчив музичне училище та Театральне училище імені Щукіна, працював у театрі та кіно. Раніше актор був одружений зі своєю однокурсницею Дариною Жулай, від цього шлюбу у 2011 році народилася донька Марфа.

Хоча Аліна Гросу офіційно не підтверджувала шлюб із Полянським і не публікувала свідоцтва про одруження, її новий кліп лише посилив переконання фанатів. Під відео з вагітною співачкою та загадковим Don Maron користувачі залишають десятки коментарів, у яких прямо вітають пару, згадуючи ім’я Романа та бажаючи їм щастя й сімейного спокою.

Таким чином, навіть без офіційних заяв прихильники впевнені: батьком майбутньої дитини Аліни Гросу є саме Роман Полянський, а загадковий Don Maron — лише сценічна маска, за якою ховається добре знайоме ім’я.

Народний депутат України від фракції «Слуга Народу» Олег Тарасов опинився в центрі суспільної уваги через фактичне зникнення з парламентського життя, попри формальне збереження статусу чинного обранця. Як свідчать дані, оприлюднені низкою українських медіа, протягом усього 2025 року він не відвідав жодного пленарного засідання Верховної Ради та жодного разу не з’явився на своєму робочому місці.

Журналісти наголошують, що йдеться не про окремі пропуски чи короткотривалу відсутність з поважних причин. Фактично депутат повністю усунувся від виконання своїх обов’язків у законодавчому органі країни, не беручи участі ані в голосуваннях, ані в роботі комітетів, ані в обговоренні законодавчих ініціатив. При цьому офіційних заяв про складання мандата або тривалу відпустку з чітким обґрунтуванням не публікувалося.

Ситуація набуває особливої уваги також через сімейний контекст: батько Олега Тарасова є власником агрохолдингу I&U Group і наразі перебуває за межами України на тлі підозр у корупційних злочинах. За неофіційною інформацією, сам Тарасов також уже тривалий час не перебуває в Україні, але формально зберігає мандат, статус народного депутата та всі супутні виплати.

Фактично це створює ситуацію, яку експерти й журналісти охрестили «депутатом-привидом»: депутат, який відсутній у сесійній залі, на робочому місці й у публічній політиці, але присутній у відомостях про виплати з бюджету.

Ні керівництво фракції «Слуга Народу», ні перший заступник голови фракції Олександр Корнієнко, ні її очільник Давид Арахамія не коментували публічно ситуацію з відсутністю Тарасова. Мовчання політичних лідерів виглядає системним, що викликає додаткові питання щодо реакції партійного керівництва на такі випадки серед своїх депутатів.

На тлі війни, дефіциту бюджету та численних звернень влади до відповідальності й дисципліни така поведінка окремого народного депутата привертає увагу громадськості та суспільних активістів. Дискусії про механізми реальної політичної відповідальності для таких випадків вже тривають у медіапросторі й серед експертів.

Поки українці змушені стикатися з подорожчанням електроенергії та обмеженнями у її постачанні, а економіка переживає важкі часи, ситуація з фінансовими статками деяких посадовців викликає обурення та запитання. Одним з таких випадків став новий фінансовий звіт Костянтина Ущаповського, члена Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП). У своїй електронній декларації за 2024 рік Ущаповський вказав на наявність майже 837 000 доларів США грошових активів, елітного годинника та дорогого електромобіля, що стало приводом для суспільних дискусій щодо етичності таких доходів під час кризи.

Згідно з декларацією, значну частину своїх фінансових активів чиновник тримає у вигляді готівки та коштів на банківських рахунках. Сума грошових заощаджень, що перевищує 837 тисяч доларів, включає 535 000 доларів готівкою. Окрім того, в декларації зазначено, що Ущаповський володіє дорогим електромобілем та елітним годинником, що додає до його статків чималу цінність.

Ці дані підтверджують не лише місцеві медіа, а й англомовні публікації, що узагальнюють декларацію члена регулятора.

Згідно з декларацією, серед нерухомого майна Ущаповського:

простора квартира у Києві площею 303,8 кв. м, яку він має у спільній власності з сестрою (придбана у 2008 році);

ще одна квартира площею 68,5 кв. м у спільній власності з матір’ю;

паркомісце площею 17,3 кв. м.

Серед цінного рухомого майна чиновник задекларував елітний швейцарський годинник IWC Portugieser Perpetual Calendar. За ринковими оцінками, нові моделі цієї моделі коштують приблизно 40–50 тис. доларів залежно від матеріалу та комплектації.

Також у декларації зазначено електромобіль Tesla Model X 2020 року випуску, придбаний у рік виробництва за приблизно 2,87 млн гривень, та квадроцикл BRP Outlander Max XT 650 (2011).

Основний офіційний дохід Ущаповського у 2024 році — 3,17 млн гривень заробітної плати від НКРЕКП. Додатково він задекларував близько 158 тис. гривень відсотків за депозитами в ОТП Банку.

Ці суми виглядають значно меншими порівняно з обсягом грошових активів, що викликає питання щодо джерел формування таких накопичень та механізмів їх акумуляції. Особливо на тлі того, що декларація відноситься до періоду активних викликів для енергосистеми України, коли суспільство стикається з обмеженнями і подорожчаннями тарифів на комунальні послуги.

Ущаповський — колишній директор «Укренерго» (2014–2015) та чинний член НКРЕКП з 2021 року, який у 2022–2024 роках коментував як регулятор ключові рішення щодо тарифної політики та відновлення енергетичної інфраструктури під час війни.

У понеділок, 12 січня, погода в Україні залишатиметься суворою та холодною, без ознак значного потепління. На більшій частині території країни утримається мороз, а вдень місцями температура опускатиметься до –10…–12 градусів. Атмосферні фронти поступово слабшають, тому інтенсивність опадів зменшиться, і в південних та східних регіонах небо може прояснюватися, дозволяючи сонячним промінцям проглядати крізь зимову хмарність.

Невеликий сніг прогнозується переважно у західних областях, де туман і крижаний наліт на дорогах можуть створювати додаткові труднощі для водіїв. Центр, південь і схід країни проведуть день майже без істотних опадів, але за низьких температур зберігатиметься ожеледиця та морозний ефект на відкритих просторах.

У Києві очікується хмарна погода з проясненнями. Вночі температура опуститься до –16°, вдень повітря прогріється лише до –8°. Подібна картина збережеться і в більшості міст Правобережжя.

На заході України погода буде холодною і переважно хмарною. У Львові, Луцьку, Рівному, Тернополі, Хмельницькому, Івано-Франківську, Ужгороді та Чернівцях уночі очікується близько –14…–16°, вдень –8°, при цьому можливий невеликий сніг.

У центральних регіонах – Вінниці, Житомирі, Черкасах, Кропивницькому та Полтаві – також утримається мороз від –15° уночі до –6…–8° вдень. Небо буде переважно хмарним із періодичними проясненнями.

На півночі країни найхолодніше буде в Чернігові та Сумах, де нічна температура опускатиметься до –16°, а вдень становитиме від –9 до –10°. У Харкові вночі прогнозують близько –13°, вдень –5°.

Південні області та Запорізький регіон опиняться в дещо м’якшому холоді. В Одесі, Херсоні, Миколаєві та Запоріжжі вночі очікується –11°, удень від –3 до –2°. Тут переважатиме хмарна погода з проясненнями без істотних опадів.

У Криму в Сімферополі температура коливатиметься від –9° уночі до –2° вдень. На Донеччині та Луганщині, зокрема у Краматорську та Сєвєродонецьку, збережеться хмарна погода з нічними морозами до –11° і денними до –7…–9°.

Синоптики зазначають, що нинішнє похолодання збережеться і в наступні дні, тож українцям варто готуватися до стабільно зимових умов без швидкого повернення відлиги.

Волинський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки опублікував детальну покрокову інструкцію для військовослужбовців, які самовільно залишили місце служби, але згодом вирішили повернутися до виконання обов’язків. Відповідні роз’яснення містяться в офіційному повідомленні ТЦК, де наголошується на можливості відновлення служби у встановленому законодавством порядку.

У центрі пояснюють, що першим кроком для військового є звернення до органів Військової служби правопорядку. Це можна зробити як через Центральне управління ВСП у Києві, так і через будь-який зональний відділ за місцем перебування. Представники ВСП надають первинну консультацію, фіксують звернення та роз’яснюють подальші етапи процедури.

Окремо передбачена можливість подати запит дистанційно через застосунок «Армія+». У такому разі військовий оформлює відповідний рапорт у додатку, після чого ВСП опрацьовує звернення та організовує направлення до батальйону резерву. Представники служби зв’язуються з військовим для перевірки наявності необхідних документів і супроводжують його до місця подальшого проходження служби.

Для оформлення повернення рекомендується мати військово-облікові документи, медичні довідки, включно з висновком військово-лікарської комісії, а також рекомендаційний лист від частини, де військовий бажає продовжити службу, якщо такий є.

У ТЦК пояснюють, що повернення у конкретну бойову частину за «відношенням» можливе, але лише за умови, що ця бригада має потребу в доукомплектуванні. При цьому рекомендаційні листи від частин забезпечення, як правило, не враховуються, а таких військових направляють до підрозділів, які визначені як пріоритетні для комплектування.

Особи, які за висновком ВЛК мають обмежену придатність до військової служби, направляються до підрозділів забезпечення. Враховується рекомендаційний лист, який може надати сам військовий. Також підрозділи забезпечення ТЦК та СП доукомплектовуються саме військовими, придатними до служби в таких структурах за станом здоров’я.

Після прибуття до батальйону резерву командир підрозділу видає наказ про включення військового до списків особового складу. Паралельно через правоохоронні органи уточнюється інформація щодо внесення відомостей про військовослужбовця до Єдиного реєстру досудових розслідувань для подальшого врегулювання його правового статусу.