23 лютого 2026 року посол України у Великій Британії Валерій Залужний виступив на міжнародній конференції в Лондоні, де категорично відкинув можливість своєї участі у президентських виборах під час війни. Залужний зазначив, що питання внутрішньої політики України не повинні ставати об’єктом міжнародних обговорень і дискусій. За його словами, на тлі нинішньої ситуації, коли країна перебуває у стані війни, обговорення таких тем є абсолютно недоречним і контрпродуктивним.

Посол наголосив, що Україна зіткнулася з величезними викликами в умовах військового конфлікту, і всі зусилля мають бути зосереджені на захисті держави та її народу. Обговорення майбутніх виборів і можливих кандидатів у цей складний період, за його словами, лише відволікає увагу від головної мети – перемоги на полі бою та відновлення миру.

«Дуже погано, коли внутрішня політика України виходить на міжнародний рівень — це має бути табу. Станом на сьогодні ніякої можливості думати про це в мене немає», — підкреслив він.

Залужний зазначив, що повністю зосереджений на виконанні дипломатичних і військово-політичних завдань, пов’язаних із посиленням міжнародної підтримки України. За його словами, особисті політичні амбіції в умовах воєнного стану є другорядними.

Сплеск обговорень щодо можливих політичних планів Залужного виник після його інтерв’ю Associated Press від 18 лютого. У ньому ексголовнокомандувач ЗСУ пов’язав невдачі контрнаступу 2023 року з рішеннями вищого керівництва держави, заявивши, що українським силам не було надано достатніх ресурсів для формування потужного ударного угруповання. За його словами, сили були розпорошені, а запізнілий початок операції дозволив противнику зміцнити оборону.

На ці заяви публічно відреагувала народна депутатка Мар’яна Безугла. Вона назвала інтерв’ю «стартом передвиборчої кампанії» та припустила, що подібні висловлювання можуть свідчити про намір брати участь у майбутніх виборах. Водночас Залужний у тому ж інтерв’ю заперечив підготовку до політичних перегонів і заявив, що відмовився від послуг іноземних політтехнологів, аби не провокувати розкол у суспільстві.

Окрім цього, дипломат раніше заявляв, що воєнний стан, на його думку, слід було запровадити ще до початку повномасштабного вторгнення — у січні або на початку лютого 2022 року. За його словами, відповідні пропозиції тоді не були підтримані.

Президент Володимир Зеленський у відповідь висловив обурення тим, що деталі внутрішніх дискусій 2022 року стали публічними. Зокрема, йшлося про розповідь Залужного щодо обшуку СБУ восени 2022 року, який, за його словами, відбувався в присутності іноземних військових спеціалістів.

Попри резонанс навколо заяв, сам Валерій Залужний наполягає: під час війни ключовим завданням є консолідація зусиль задля зміцнення обороноздатності та міжнародної підтримки, а не участь у політичній конкуренції.

Ситуація довкола державного підприємства «Нива» в Умані набуває дедалі більшого резонансу серед місцевої громади, трудового колективу та науковців. Йдеться про господарство, яке протягом багатьох років виконувало не лише виробничу, а й соціальну функцію, забезпечуючи стабільною роботою близько 150 родин. Нині ж працівники заявляють про ризики, що можуть призвести до фактичного знищення підприємства.

За словами співробітників, останнім часом відчувається зростання тиску та невизначеності щодо майбутнього господарства. Люди побоюються можливих кадрових рішень, зміни формату управління або інших кроків, які можуть негативно вплинути на стабільність роботи. Для багатьох родин «Нива» є основним місцем працевлаштування, тому будь-які загрози її діяльності сприймаються як серйозний соціальний виклик для регіону.

У публікаціях також згадували зв’язки Буніна з оточенням фігурантів справи щодо земель Національної академії аграрних наук. За повідомленнями медіа, це провадження розслідує НАБУ, а в матеріалах згадуються нардеп Анатолій Гунько та депутат обласної ради Олександр Поляруш.

Сергій Бунін працює у Комітеті Верховної Ради з питань аграрної та земельної політики. На цьому тлі увагу привертає його декларація. У ній зазначено значний обсяг нерухомості у Києві та Київській області.

Серед активів — земельна ділянка площею 601 м² у передмісті столиці та житловий будинок площею 80,4 м². У відкритих кадастрових даних зафіксовані розбіжності між датами набуття права власності, вказаними у декларації, та датами реєстрації в державному реєстрі.

Окремо задекларовано п’ять земельних ділянок і п’ять житлових будинків по 129,6 м² кожен у ще одному населеному пункті поблизу Києва. За даними відкритих карт, на цій території розташований комплекс таунхаусів. У кадастрі також відображені відмінності в датах реєстрації прав.

У Києві депутат зазначив дві квартири, одна з яких перебуває у спільній частковій власності, а інша використовується на правах користування. Також у декларації вказані два офісні приміщення, один із яких не відображається у відкритому реєстрі нерухомості.

Серед транспортних засобів задекларовано автомобіль Volkswagen Touareg 2007 року випуску. Окрім цього, депутат користується на умовах оренди двома автомобілями преміум-класу — Mercedes-Benz GLS 450 2017 року та Mercedes-Benz S400 2020 року, власниками яких є українські юридичні особи.

У звітному періоді основним доходом Буніна була заробітна плата народного депутата — 706 249 гривень. Також у декларації зазначено 230 тисяч доларів США готівкою та кошти на банківських рахунках у гривні, доларах і євро.

Серед компаній, із якими пов’язували депутата, фігурує ТОВ «Грант» (ЄДРПОУ 31301790), де він до 2019 року був керівником. Пізніше право власності перейшло до родичів. Компанія згадувалася у кримінальному провадженні, яке розслідувало Головне слідче управління СБУ. Суд скасував арешт її активів через відсутність установленої причетності до інкримінованих злочинів.

Також у минулому в матеріалах слідства згадувалося ТОВ «Аеросвіт» (ЄДРПОУ 21457844), діяльність якого припинена у 2014 році. Компанія фігурувала в розслідуванні щодо закупівель у КП «Міжнародний аеропорт Кривий Ріг».

Ім’я Буніна також неодноразово згадували у медіа в контексті так званої «групи Павлюка» — кола депутатів, яких пов’язували з бізнесменом Іллею Павлюком. Сам Павлюк не є народним депутатом, а юридичних рішень щодо протиправності таких контактів немає.

Окремий резонанс у 2021 році викликала поява Буніна у Вищому антикорупційному суді, де він разом із колегами взяв на поруки бізнесмена, підозрюваного у наданні неправомірної вигоди. Цей крок тоді став предметом публічної дискусії.

Наразі ситуація довкола державного підприємства «Нива» залишається відкритою. Процесуальних рішень щодо можливих порушень не оприлюднено, а правову оцінку твердженням має надати слідство у разі відкриття відповідних проваджень.

Увечері 19 лютого в місті Сторожинець, що на території Чернівецька область, стався резонансний інцидент із застосуванням вибухового пристрою проти працівників поліції. Подія викликала значний суспільний резонанс і стала підставою для відкриття кримінального провадження за фактом посягання на життя правоохоронців.

Близько 22:50 на спецлінію Національна поліція України “102” надійшло повідомлення про те, що невідомий чоловік поводиться агресивно та створює небезпеку для оточення. На місце події оперативно прибув службовий екіпаж поліції. Під час з’ясування обставин ситуація різко загострилася: зловмисник кинув гранату в напрямку службового автомобіля, поблизу якого перебували правоохоронці.

Унаслідок інциденту постраждали двоє працівників поліції. 23-річний співробітник сектору реагування патрульної поліції перебуває в лікарні у тяжкому стані — медики борються за його життя. 31-річний поліцейський-водій управління поліції охорони в Чернівецькій області отримав легкі тілесні ушкодження, загрози його життю немає.

Начальник ГУНП у Чернівецькій області Віктор Нечитайло повідомив, що після отримання сигналу було негайно введено спеціальну поліцейську операцію. До пошуку нападника залучили оперативників карного розшуку, слідчих, вибухотехніків, кінологів, патрульні екіпажі та бійців спецпідрозділу КОРД. Того ж вечора особу підозрюваного встановили та затримали.

За словами Нечитайла, під час затримання чоловік намагався знову застосувати предмет, схожий на гранату. Під час огляду його автомобіля виявили вибухонебезпечні предмети.

Затриманим виявився 48-річний житель Сторожинця, колишній військовослужбовець. Його затримали відповідно до статті 208 Кримінального процесуального кодексу України. Під час обшуку за місцем проживання вилучено зброю та боєприпаси.

Дії фігуранта кваліфіковано за статтею 263 Кримінального кодексу України (незаконне поводження зі зброєю) та статтею 348 КК України (замах на життя працівника правоохоронного органу).

Начальник Департаменту поліції охорони полковник поліції Олексій Березневич наголосив, що напад на правоохоронців під час виконання службових обов’язків є посяганням на безпеку держави та матиме принципову правову оцінку.

“Будь-який напад на поліцейського — це виклик державі. Ми забезпечимо невідворотність покарання”, — заявив він.

Правоохоронці продовжують працювати в посиленому режимі та закликають громадян повідомляти про підозрілі предмети або осіб.

Зима здатна непомітно, але відчутно змінювати внутрішній стан людини. Скорочення світлового дня, тривала похмурість і низькі температури поступово впливають на біологічні механізми, які регулюють настрій, сон і рівень енергії. За даними Real Simple, сезонні зміни можуть безпосередньо позначатися на виробленні серотоніну та мелатоніну — гормонів, що відповідають за відчуття емоційної стабільності та повноцінний відпочинок. Коли природного світла стає менше, порушуються циркадні ритми, організм гірше відновлюється, а ранкове пробудження перетворюється на справжній виклик.

Нестача сонячного світла знижує синтез серотоніну — нейромедіатора, який часто називають «гормоном гарного настрою». У результаті з’являється апатія, зменшується мотивація, зростає втомлюваність. Водночас підвищений рівень мелатоніну може спричиняти постійну сонливість і відчуття млявості навіть після тривалого сну. Так формується замкнене коло: людина почувається виснаженою, менше рухається, рідше буває на свіжому повітрі, що ще більше посилює негативний ефект.

Одна з найпоширеніших зимових реакцій — бажання залишатися вдома. Хоча це здається природним, тривале перебування у приміщенні без денного світла посилює відчуття ізоляції. Короткі прогулянки у світлу пору доби допомагають стабілізувати ритм дня та покращують настрій.

Ще одна звичка — збільшення часу перед екранами. Соцмережі та новинні стрічки стають основним способом проведення вечорів, але надлишок інформації може провокувати порівняння з іншими та відчуття власної недостатності, що підсилює тривожність.

Порушення сну — ще один фактор ризику. Нерегулярний графік відпочинку сигналізує організму про стрес. Вранці з’являється виснаження, яке часто компенсують кофеїном, але надмірна стимуляція лише посилює нервове напруження.

Фахівці також звертають увагу на тенденцію скасовувати плани через холод чи ожеледицю. Відмова від зустрічей і активностей зменшує соціальну взаємодію, що може посилювати тривожні думки. Підтримка звичного ритму життя допомагає зберігати психологічну рівновагу.

Алкоголь, який іноді сприймається як спосіб розслабитися взимку, у довгостроковій перспективі може підвищувати рівень тривожності. Аналогічний ефект має й надлишкове споживання кофеїну.

Важливу роль відіграє рух. Навіть легкі фізичні вправи або прогулянки активізують природні механізми зниження стресу. Регулярна активність сигналізує організму про безпеку та сприяє виробленню гормонів, що стабілізують настрій.

Окремо експерти наголошують на необхідності більш м’якого ставлення до себе. Самокритика та завищені вимоги в холодний сезон можуть лише посилити напруження. Натомість невеликі ритуали турботи про себе — стабільний сон, світло, рух і підтримка соціальних контактів — допомагають зберігати емоційний баланс.

Зима не обов’язково має бути періодом підвищеної тривожності. Невеликі зміни у щоденних звичках здатні значно покращити психологічне самопочуття навіть у найтемніші місяці року.

Прокурори Спеціалізована прокуратура у сфері оборони Центрального регіону завершили досудове розслідування та передали до суду обвинувальні акти стосовно 11 військовослужбовців, яких підозрюють у привласненні й незаконному продажі майже 75 тонн дизельного пального, призначеного для забезпечення підрозділів Збройні Сили України. Слідство встановило, що протиправна діяльність тривала упродовж 2024–2025 років і складалася з двох окремих епізодів, пов’язаних між собою спільним механізмом розкрадання та збуту матеріальних ресурсів.

За матеріалами провадження, перший випадок стався в одній із військових частин на території Київської області. Троє військових, використовуючи службове становище та маючи доступ до паливно-мастильних матеріалів, організували схему незаконної реалізації дизелю. Йдеться про майже 23 тонни пального, яке було фактично виведене з обліку та продане стороннім особам. Загальна сума оборудки, за попередніми підрахунками, склала близько 23,5 тисячі доларів США. Отримані кошти, як вважає слідство, розподілялися між учасниками схеми.

Серед обвинувачених — начальник служби пального, начальник складу та ще один військовослужбовець. За версією слідства, вони перекачували пальне з резервуарів та вивозили його для подальшого збуту. Щоб приховати схему, змінювали номерні знаки транспортних засобів і використовували підроблені документи під час проходження контрольно-пропускних пунктів. Правоохоронці викрили та затримали їх у вересні 2025 року. Дії фігурантів кваліфіковано за частиною 3 статті 28 та частиною 4 статті 410 Кримінального кодексу України.

Другий епізод стосується восьми військовослужбовців, які, за матеріалами справи, протягом листопада 2024 – березня 2025 року заволоділи понад 50 тисячами літрів дизельного пального. Сума збитків державі оцінюється майже у 1,9 мільйона гривень.

Організатором схеми слідство вважає заступника начальника логістики однієї з військових частин у смт Десна. За версією обвинувачення, він залучив ще сімох військових. Вони виготовляли фіктивні розпорядження, оформлювали так звані “дорожні листи” та списували пальне, створюючи штучні надлишки, які надалі реалізовували.

У цьому епізоді дії обвинувачених кваліфіковано за частиною 3 статті 255, частиною 4 статті 28, частиною 4 статті 410 та частиною 1 статті 114-1 Кримінального кодексу України.

Прокуратура наголошує, що відповідно до статті 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину, доки її вину не буде доведено в законному порядку та встановлено обвинувальним вироком суду.

Дмитро Фірташ ініціював масштабний юридичний наступ, спрямований на повернення контролю над газорозподільними компаніями АТ «Львівгаз» та АТ «Закарпатгаз». У 2023 році ці активи перейшли під управління структур НАК «Нафтогаз України», що стало частиною ширшої трансформації ринку облгазів в умовах воєнного стану та перегляду ролі приватного капіталу в енергетичній сфері.

Йдеться про підприємства, які раніше входили до неформальної газорозподільної групи бізнесмена. Втрата контролю над ними означала не лише фінансові наслідки, а й суттєве послаблення його впливу на регіональні енергетичні процеси. Саме тому нова стратегія захисту будується не лише на господарських спорах, а й на публічному та антикорупційному треку.

Спочатку НАБУ відмовилося реєструвати провадження. Однак Вищий антикорупційний суд зобов’язав детективів розпочати досудове розслідування. Це рішення відкриває можливість юридичного перегляду обставин передачі облгазів державі та фактично переводить політичне рішення про деолігархізацію енергетичного сектору у площину кримінально-правової оцінки.

Паралельно в інформаційному просторі знову спливають деталі функціонування газового бізнесу, пов’язаного з Фірташем. У центрі фінансових потоків, за даними розслідувань минулих років, фігурував АТ «Банк Альянс». Через структури ТОВ «Регіональна газова компанія» та ТОВ «ЙЕ Енергія» здійснювалися операції, які правоохоронні органи раніше кваліфікували як ризикові.

Суть схеми, яку описували слідчі органи, полягала у попередній оплаті газу облгазами за обсяги, що фактично існували лише на папері. Зокрема, у 2021 році державі було завдано збитків на понад 4 мільярди гривень через фіктивні розрахунки, пов’язані з діяльністю «Вінницягазу», «Львівгазу» та «Дніпропетровськгазу». Додатково бюджет недоотримав близько 1,5 мільярда гривень через маніпуляції з протоколами розбіжностей, які блокували оплату за користування державними мережами.

Навіть після арешту активів групи менеджмент, пов’язаний із Фірташем, за твердженнями критиків, зберігав вплив на частину процесів у галузі. У публічному просторі неодноразово звучали припущення про лояльність окремих посадовців правоохоронних органів та органів прокуратури до газових структур.

Наразі розслідування, ініційоване за рішенням ВАКС, має встановити, чи були підстави для звинувачень у штучному знеціненні активів та чи відповідала процедура їх передачі законодавству. Чи стане це інструментом повернення контролю над облгазами, або ж підтвердить правомірність дій держави, залежатиме від результатів слідства та позиції суду.

Прокурор відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління ДБР Кіровоградської обласної прокуратури Євген Бачурін звернувся до суду з адміністративним позовом, у якому оскаржує рішення про скасування або відмову в продовженні встановленої раніше інвалідності. Розгляд справи здійснюється в порядку адміністративного судочинства, оскільки спір стосується правомірності дій органу, що ухвалював відповідне рішення, та захисту соціальних гарантій позивача.

Позов розглядає Кіровоградський окружний адміністративний суд. Головуючим суддею у справі визначено Г.М. Момонт. Суд має з’ясувати, чи були дотримані всі вимоги законодавства під час прийняття рішення щодо скасування або непродовження статусу інвалідності, а також чи враховано медичні висновки та інші докази, що підтверджують стан здоров’я позивача.

У матеріалах справи зазначено, що Бачурін оскаржує рішення Державної установи «Український науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ» (м. Дніпро) від 8 травня 2025 року № ЦО-15752. Імовірно, йдеться про скасування раніше встановленої інвалідності або відмову в її продовженні.

Суд звернув увагу, що у відзиві на позов відповідач посилався на копію медико-експертної справи №14932 позивача, яку надав Черкаський обласний центр МСЕ. Водночас ці документи фактично не надійшли до суду, що стало підставою для їх витребування в межах розгляду справи.

За наявною інформацією, Бачурін щонайменше з 2021 року отримує пенсію за інвалідністю.

Раніше генеральний прокурор Руслан Кравченко публічно заявляв про перегляд рішень щодо надання інвалідностей прокурорам. За його словами, ті працівники, які відмовлялися проходити повторний медичний огляд або у чиїх даних були виявлені недостовірні відомості, звільнялися рішеннями Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів.

Ситуація розглядається на тлі реформи системи оцінювання інвалідності, яка передбачає перехід із 2025 року до моделі експертних команд з оцінювання повсякденного функціонування особи. У межах цієї трансформації суди дедалі частіше витребують оригінальні медичні та експертні матеріали для перевірки законності рішень, що оскаржуються.

Остаточну правову оцінку діям сторін має надати суд.

Воєнний стан в Україні продовжено до 4 травня 2026 року, а мобілізаційні заходи залишаються чинними на всій території держави. У цих умовах особливої актуальності набуває питання прав громадян, які відповідно до законодавства не підлягають призову або мають право на відстрочку. Основні положення закріплені у статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», яка визначає чіткий перелік категорій осіб та обставин, що є підставою для звільнення від мобілізації.

Особи, які не підлягають призову

Не підлягають мобілізації громадяни, яких військово-лікарська комісія визнала непридатними до військової служби. Перелік захворювань визначено наказом Міністерства оборони №402. Також звільняються від призову особи з інвалідністю I, II або III групи.

Право на відстрочку мають батьки трьох і більше неповнолітніх дітей, а також опікуни й піклувальники дітей, які залишилися без батьківського піклування. Не підлягають мобілізації батьки дитини з інвалідністю, а також громадяни, які здійснюють постійний догляд за родичами, що не можуть самостійно себе обслуговувати через стан здоров’я.

Закон також передбачає відстрочку для осіб, чиї батьки мають інвалідність I–II групи, а також для тих, у кого чоловік або дружина мають інвалідність будь-якої групи. Окремо визначено пільгу для громадян, чиї брати або сестри загинули чи зникли безвісти під час бойових дій проти Росії — вона поширюється як на повнорідних, так і на неповнорідних родичів.

Не підлягають повторній мобілізації особи, звільнені з полону. Вони можуть повернутися до служби лише добровільно.

Від призову звільняються також працівники підприємств та організацій, які мають офіційне бронювання. Йдеться про фахівців, чия діяльність є критично важливою для оборони, економіки та функціонування інфраструктури держави.

Студенти денної або дуальної форми навчання у закладах вищої освіти мають право на відстрочку за умови, що здобувають рівень освіти, вищий за вже отриманий.

Щодо вікових обмежень, не можуть бути мобілізовані громадяни віком від 18 до 25 років, якщо вони мають статус призовника, а також особи старше 60 років.

Окремі винятки стосуються осіб із судимістю. Не підлягають мобілізації засуджені за тяжкі злочини, зокрема проти національної безпеки, за умисне вбивство з особливою жорстокістю, корупційні правопорушення, тероризм, зґвалтування, розбій, незаконний обіг наркотиків та інші тяжкі злочини, визначені Кримінальним кодексом України.

Крім того, Верховна Рада ухвалила рішення про надання річної відстрочки для осіб, які проходили службу за контрактом «18–24» строком на один рік і були звільнені. Вони отримують законну відстрочку на 12 місяців після завершення служби.

Таким чином, попри дію воєнного стану та мобілізаційні заходи, закон визначає чіткий перелік категорій громадян, які не підлягають призову або мають право на відстрочку.

Президент України Володимир Зеленський звернувся до громадян з нагоди четвертої річниці повномасштабного вторгнення Росії, наголосивши на шляху, який країна пройшла від перших вибухів до сьогоднішньої стійкості. У своєму виступі він згадав тривожний світанок 24 лютого, коли мільйони українців прокинулися від звуків сирен і новин про ракетні удари по мирних містах. Тоді перед державою постало історичне випробування — вистояти й не втратити себе.

Глава держави підкреслив, що перші дні великої війни стали моментом істини: суспільство згуртувалося, армія прийняла бій, а волонтерський рух продемонстрував безпрецедентну самоорганізацію. Світ побачив не розгубленість, а рішучість — від захисників столиці до мешканців прифронтових громад. Особливу шану було висловлено воїнам Сили оборони України, які з перших годин стримували наступ, зупиняли ворожі колони та руйнували плани швидкої окупації.

Під час звернення Зеленський показав свій робочий кабінет у бункері на вулиці Банковій, де він перебував у перші дні повномасштабного наступу. Саме там відбувалися розмови з лідерами інших держав. Президент нагадав, що у ті дні йому пропонували евакуацію.

“Я тут говорив із Президентом Байденом і саме тут почув, що є загроза і треба терміново залишити Україну. І я тут відповів, що мені потрібна зброя, а не таксі”, – сказав Зеленський. Він додав, що тоді всім було страшно, але українці на “невидимому рівні” розуміли: іншої країни у них немає.

Президент окремо зупинився на трагедіях, які принесла війна. У своїй промові він згадав Бучу, Ірпінь, Бородянку, Маріуполь, Краматорськ, Оленівку, підрив Каховської дамби, удари по Харкову, Миколаєву, Одесі, Кривому Рогу, Львову та іншим містам. “Біль, який Росія принесла в кожну нашу родину, не вмістити в жодному тунелі”, – наголосив глава держави.

Разом із тим Зеленський підкреслив і етапи українського контрнаступу та звільнення окупованих територій. Він згадав Балаклію, Ізюм, Куп’янськ, Херсон, а також відбиття Київщини, Сумщини та Чернігівщини. Окремо президент нагадав про Чорнобаївку та повернення контролю над островом Зміїний.

У зверненні пролунали імена загиблих героїв – військових і цивільних, які віддали життя за Україну. Президент наголосив, що час не здатен повністю загоїти рани, завдані війною, але пам’ять про кожного полеглого залишається.

Зеленський також торкнувся теми мирних переговорів. Він зазначив, що Україна прагне “сильного, гідного і довгого миру”, але не дозволить знецінити роки боротьби.

“Ніхто не дозволить, аби закінчилася Україна”, – заявив президент. За його словами, перед кожним раундом перемовин українська делегація отримує чіткі директиви – не допустити обнулення досягнень і забезпечити реальні гарантії безпеки. Глава держави підкреслив, що майбутня угода має бути не лише підписана, а й прийнята українським суспільством.

Звернення стало підсумком чотирьох років повномасштабної війни, яку Україна продовжує вести за свою незалежність і право на існування.