12.2 C
Kyiv
Вівторок, 24 Березня, 2026

Переговорні групи зводять позиції: зустріч Зеленського і Путіна може відбутися за три тижні

У переговорному процесі щодо завершення війни активізувалася робота над рамковими документами. За інформацією наших джерел, сторони нині узгоджують базові положення майбутнього мирного кейсу, які мають лягти в основу політичних рішень на найвищому рівні. Як повідомляють співрозмовники, у межах так званого переговорного треку вдалося звести більшість драфтових пропозицій до спільної позиції. Остаточного документа поки не підписано, […]

Трансформація лідерства під час війни: п’ятий рік великого протистояння

Повномасштабна війна, що триває вже 1460 днів, залишається не лише військовим протистоянням, а й боротьбою політичних характерів і стратегій. Центральними постатями цього історичного етапу є Володимир Зеленський та Володимир Путін. Їхні рішення, манера спілкування зі світом, риторика і підходи до управління державами стали визначальними чинниками розвитку подій як на фронті, так і на дипломатичному рівні.

За роки війни образ українського президента зазнав глибокої трансформації. До 2022 року його сприйняття часто формувалося крізь призму минулого в індустрії розваг та скепсису з боку політичних опонентів. Однак із початком масштабного вторгнення він опинився в центрі світової уваги як керівник держави, що чинить спротив значно потужнішому агресору. Щоденні звернення, активна дипломатія, поїздки до столиць партнерських держав і виступи в парламентах перетворили його на символ опору та мобілізації міжнародної підтримки.

Рішення залишитися в Києві в перші дні вторгнення стало визначальним моментом. Саме тоді пролунала фраза про те, що йому потрібні “боєприпаси, а не транспорт”. Відтоді регулярні відеозвернення, поїздки на передову та постійна публічна присутність стали невід’ємною частиною його стилю керівництва. Змінився і зовнішній образ — замість ділових костюмів президент майже постійно з’являється у військовому одязі, що підкреслює формат воєнного часу.

Попри втому суспільства, економічні труднощі та внутрішні політичні скандали, рівень підтримки Зеленського залишається відносно стабільним. На міжнародній арені він став ключовим комунікатором України, виступаючи в парламентах різних країн і просуваючи тезу про війну як боротьбу демократії з авторитаризмом. Йому вдалося зберегти підтримку основних союзників навіть у періоди напруження у відносинах зі США.

Війна вплинула і на особисте життя президента. Його родину на початку вторгнення евакуювали з міркувань безпеки. Перша леді Олена Зеленська зазначала, що за цей час глава держави став більш чутливим до родинних моментів і більше цінує звичайні речі.

Для Володимира Путіна чотири роки війни означали суттєву зміну міжнародного статусу Росії та його власної ролі. Після вторгнення країна опинилася в умовах глибокої дипломатичної ізоляції від більшості західних держав.

Усередині Росії підтримка глави Кремля зберігається завдяки поєднанню жорсткої інформаційної політики, обмежень для опозиції та мобілізаційної риторики. Початковий сплеск схвалення після початку війни згодом частково знизився на тлі санкцій, мобілізації та зростання вартості життя. Водночас офіційні соціологічні дані продовжують демонструвати високий рівень підтримки.

Після 2022 року в Росії суттєво посилився контроль над медіа, а публічна критика війни може мати правові наслідки. Попри це, періодично з’являються окремі прояви невдоволення, зокрема з боку родин мобілізованих.

На міжнародному рівні Кремль звузив коло партнерів, зосередившись на співпраці з країнами, що залишилися відкритими до взаємодії з Москвою. Контакти зі США та Заходом загалом залишаються мінімальними й залежать від політичної кон’юнктури.

Сам Путін під час однієї з пресконференцій визнав, що війна змінила його особисто: за його словами, він став “менше жартувати” і “майже перестав сміятися”. Також аналітики відзначають його більшу фізичну та дипломатичну ізоляцію порівняно з довоєнним періодом.

Таким чином, за чотири роки повномасштабної війни іміджі двох лідерів еволюціонували в різних напрямках — один став символом спротиву на міжнародній арені, інший опинився в умовах посиленої ізоляції та жорсткішого внутрішнього контролю.

Закупівля критичного обладнання в умовах енергетичної кризи: проблеми та виклики

На тлі постійних ударів по українській енергосистемі забезпечення безперебійного функціонування критичної інфраструктури стає питанням стратегічної важливості. Закупівля спеціалізованого обладнання для відновлення електричних мереж та енергетичних об’єктів прямо впливає на національну безпеку. Проте спосіб розподілу бюджетних коштів у цій сфері часто викликає серйозні запитання щодо прозорості та ефективності витрат.

9 лютого 2026 року Державне підприємство «Відновлення критичної інфраструктури» (код ЄДРПОУ 38054466) уклало чотири великі договори на загальну суму 1 584 332 966,40 гривень. Всі закупівлі були проведені в рамках програми КПК 3111000, без відкритого конкурсу, з посиланням на спеціальні процедури, передбачені законодавством для термінового відновлення критичних об’єктів. Такий підхід, з одного боку, дозволяє оперативно реагувати на аварійні ситуації, але з іншого — створює ризики непрозорого використання державних коштів і потенційного зловживання процедурою неконкурентних закупівель.

Фактичне пакетне підписання угод на понад півтора мільярда гривень протягом одного дня свідчить про заздалегідь спланований розподіл коштів. Такий підхід виключає ринкову конкуренцію і позбавляє державу можливості отримати найкращу цінову пропозицію.

Основним отримувачем фінансування стало ТОВ «РСЕ Груп Україна» (код 44971187). До листопада 2025 року компанія мала назву «АКСІС ТЕХНОЛОДЖІ». За офіційною фінансовою звітністю за 2022–2024 роки підприємство декларувало нульовий дохід. Попри це, воно отримало стратегічні державні замовлення в умовах воєнного часу.

ДП «Відновлення критичної інфраструктури» очолює Євген Крамаренко. Підприємство перебуває у сфері управління Міністерства розвитку громад та територій, яке очолює Олексій Кулеба. Саме в межах цієї управлінської вертикалі було погоджено застосування неконкурентної моделі закупівлі.

Окремі умови договорів виглядають ризикованими для бюджету. Передбачено значні авансові платежі без обов’язкових банківських гарантій. Крім того, угоди допускають можливість зміни ціни або комплектації після підписання контрактів. Така конструкція дозволяє коригувати фінансові параметри вже в процесі виконання, що створює додаткові ризики для державних коштів.

Відмова від відкритої конкуренції та незалежної перевірки ринкової вартості у випадку стратегічних закупівель на мільярди гривень фактично концентрує фінансові рішення в ручному режимі. В умовах війни, коли кожна гривня бюджету має працювати на відновлення країни, такі механізми потребують максимальної публічної прозорості та контролю.

Хмарна та волога погода 24 лютого: температури залишаться відносно м’якими

У вівторок, 24 лютого, погодні умови в Україні визначатимуться впливом вологих атмосферних мас, що зумовлять переважно хмарне небо та опади в більшості областей. Упродовж доби очікуються дощі, подекуди з переходом у мокрий сніг, особливо в регіонах із нижчими нічними температурами. Попри це, загальний температурний фон залишатиметься досить м’яким як для кінця лютого.

Середні показники температури повітря по країні коливатимуться в межах від -1° до +3°. У нічні години можливі незначні морози, проте вдень повітря прогріватиметься до плюсових значень. Найвідчутніше потепління прогнозується у південних та західних областях, де стовпчики термометрів піднімуться до +4…+7°, а подекуди й вище. Там опади переважно випадатимуть у вигляді дощу.

У Києві протягом доби буде хмарно. Вночі очікується близько -1°, вдень — до +3°. Можливий невеликий мокрий сніг із дощем.

У західних областях переважатиме дощова погода. У Львові, Луцьку, Тернополі та Івано-Франківську вночі прогнозують близько 0°, вдень — +4°. В Ужгороді повітря прогріється до +7°. У Рівному, Хмельницькому та Чернівцях можливі опади у вигляді мокрого снігу з дощем, денна температура становитиме +2°…+4°.

У центральних регіонах — Вінницькій, Житомирській, Черкаській та Кіровоградській областях — також буде хмарно та волого. Температура вночі близько 0°, удень — +2°. У Полтаві прогнозують -1°…+1° із мокрим снігом і дощем.

На півночі країни у Чернігові та Сумах вночі температура опуститься до -1°, вдень підніметься до +1°. Очікується невеликий мокрий сніг із дощем.

У східних областях буде дещо холодніше вночі. У Харкові прогнозують до -3°, у Дніпрі — до -2°, у Краматорську — до -2°, у Сєвєродонецьку — до -3°. Вдень повітря прогріється до +1°…+4°. Переважатимуть дощі, місцями з мокрим снігом.

На півдні країни збережеться найвища температура. В Одесі, Миколаєві та Херсоні вдень очікується до +7°, у Запоріжжі — до +5°. Протягом доби прогнозують дощі.

У Криму також буде хмарно. У Сімферополі температура становитиме +1°…+7°, можливий дощ.

Таким чином, попри вологу та похмуру погоду, значного похолодання синоптики не прогнозують. Температурні показники залишатимуться близькими до нуля або вище, що сприятиме переходу опадів у змішану фазу — дощ із мокрим снігом.

Вибух у Дніпрі: розслідування інциденту в адміністративній будівлі поліції

Увечері 23 лютого в одному з районів Дніпра стався вибух у приміщенні адміністративної будівлі, що використовується правоохоронними органами. Подія набула широкого резонансу, адже йдеться про об’єкт, пов’язаний із забезпеченням громадської безпеки. Інформацію про інцидент офіційно підтвердили представники Національна поліція України, зазначивши, що за фактом вибуху розпочато кримінальне провадження з попередньою кваліфікацією за статтею про терористичний акт.

За попередніми даними, вибух пролунав близько 20:30 в Амур-Нижньодніпровському районі міста Дніпро. На місце події оперативно прибули слідчо-оперативні групи, вибухотехніки, рятувальники та медики. Територію навколо будівлі було негайно оточено, щоб убезпечити мешканців прилеглих будинків і забезпечити належні умови для роботи спеціалістів.

Вибуховою хвилею пошкоджено вікна приміщення, меблі та комп’ютерну техніку. Також зазнав ушкоджень автомобіль, припаркований поруч із будівлею.

В Офісі генерального прокурора уточнили, що у приміщенні одного з відділів поліції здетонував саморобний вибуховий пристрій. На місці події працюють фахівці вибухотехнічної служби, криміналісти та слідчо-оперативна група.

За процесуального керівництва Дніпропетровської обласної прокуратури слідчі СБУ розпочали досудове розслідування за частиною 2 статті 258 Кримінального кодексу України — вчинення терористичного акту. Обставини інциденту встановлюються.

Про вибух спершу повідомили місцеві пабліки, зазначивши, що він стався на лівому березі міста. Згодом у мережі з’явилися відеокадри з місця події, на яких видно вибиті шибки в будівлі.

Інцидент у Дніпрі став другим за вечір. Кількома годинами раніше вибух пролунав у Миколаєві — на території непрацюючої автозаправної станції, розташованої поруч із будівлею управління патрульної поліції. За даними прокуратури, там постраждали п’ятеро поліцейських, одна людина перебуває у тяжкому стані.

Ще один теракт стався напередодні в центрі Львова. Внаслідок вибуху загинула 23-річна поліцейська. Підозрювану у скоєнні злочину затримано, суд обрав їй запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без права внесення застави. За даними слідства, до організації злочину була причетна ще одна особа.

Правоохоронці наголошують, що розслідування усіх інцидентів триває.

24 лютого — день незламності та національного пробудження

24 лютого 2022 року стало точкою неповернення для Україна. Саме цього ранку Росія розпочала повномасштабний воєнний наступ, прагнучи блискавично зламати державність, посіяти паніку та встановити маріонетковий режим. Перші ракетні удари пролунали по всій території країни, а основний напрямок ворожого руху був спрямований на Київ — серце політичного та символічного життя держави.

Агресор розраховував на швидкий сценарій захоплення, однак реальність виявилася зовсім іншою. Українське суспільство згуртувалося з перших годин вторгнення. До лав оборони стали не лише військові, а й добровольці, медики, волонтери, представники різних професій і поколінь. Міста й села перетворилися на форпости спротиву, а синьо-жовтий прапор — на символ світової боротьби за свободу.

За сучасним православним календарем 24 лютого вшановують перше і друге знайдення голови святого Іоанна Хрестителя. У вірян прийнято просити святого про зцілення, здоров’я для дітей, благословення родини та позбавлення від шкідливих звичок. За старим стилем цього дня також згадують святителя Власія Севастійського.

У світі 24 лютого відзначають кілька неофіційних міжнародних подій. Серед них — Всесвітній день бармена, присвячений людям, які працюють у сфері гостинності та створюють авторські напої. Також цього дня згадують День лотерей, День ненависті до коріандру та День стерилізації домашніх тварин.

У народному календарі ця дата пов’язана з очікуванням весни. Предки звертали увагу на прикмети: якщо вночі видно багато зірок — слід чекати похолодання; сильні морози обіцяють теплий березень; поява шпаків вважається ознакою ранньої весни. Мокрий сніг віщує відлигу, а сухий — подальші заморозки. У цей період господарі починали готуватися до польових робіт, приводили до ладу інвентар, пекли круглі короваї та млинці як символи сонця.

Водночас існують і заборони. У народних віруваннях вважається, що 24 лютого не варто сваритися, заздрити чи зловживати алкоголем. Хліб рекомендують ламати руками, а не різати ножем. Також не радять обрізати дерева й кущі, аби не нашкодити майбутньому врожаю.

Таким чином, 24 лютого для українців поєднує в собі пам’ять про трагічні події новітньої історії, духовне осмислення війни та традиції, що збереглися з давніх часів.

Роль та значення Печерського районного суду міста Києва в судовій системі України

Печерський районний суд міста Києва є одним із найбільш відомих та суспільно значущих судових органів столиці. Його діяльність охоплює розгляд кримінальних, цивільних, адміністративних справ, а також клопотань у межах досудового розслідування. Завдяки розташуванню в центральній частині Києва та юрисдикції щодо органів державної влади, цей суд часто опиняється в центрі суспільної уваги.

Суд здійснює правосуддя від імені держави, керуючись Конституцією України та чинним законодавством. Важливою складовою його роботи є забезпечення балансу між правами громадян і публічними інтересами. У провадженні можуть перебувати як резонансні кримінальні справи, пов’язані з посадовими особами, так і звичайні спори між громадянами щодо майна, трудових відносин чи захисту честі та гідності.

Про можливі зловживання стало відомо у 2023 році після викриття судді детективами НАБУ у справі про отримання неправомірної вигоди. Під час слідчих дій у нього було вилучено мобільний телефон із фото та відеоматеріалами з подорожі, а також листування, яке, за версією обвинувачення, стосувалося оформлення документів для виїзду.

Слідство вважало, що суддя міг отримати підроблений наказ про службове відрядження за сприяння адвоката. Крім того, йшлося про отримання заробітної плати за період, коли він фактично не виконував службові обов’язки. Дії кваліфікували як заволодіння коштами шляхом обману, підроблення документів та незаконне переправлення особи через державний кордон.

У лютому 2025 року матеріали справи передали до Печерський районний суд міста Києва для розгляду по суті. Суддею у провадженні була Світлана Шапутько. У травні 2025 року провадження щодо колишнього судді було зупинено у зв’язку з його мобілізацією на військову службу.

У вересні 2025 року суд завершив підготовче засідання щодо адвоката та розпочав розгляд справи. Однак згодом прокурор відмовився підтримувати публічне обвинувачення, подавши відповідну постанову, погоджену із заступником генерального прокурора. У документі зазначено, що досліджені матеріали не підтверджують наявність умислу у діях обвинуваченого, а отже, відсутня суб’єктивна сторона інкримінованих злочинів.

Окремо територіальне управління Державна судова адміністрація України повідомило суд, що як потерпіла сторона не наполягає на продовженні розгляду справи щодо адвоката.

З огляду на відмову обвинувачення підтримувати позицію у суді, провадження було закрито. Рішення може бути оскаржене в установленому законом порядку.

Деснянський районний суд повернув протокол НАЗК на доопрацювання

Деснянський районний суд міста Києва ухвалив рішення повернути на доопрацювання адміністративний протокол, складений Національним агентством з питань запобігання корупції (НАЗК) щодо керівника політичної партії. Суд зазначив, що під час розгляду справи були виявлені суттєві процесуальні порушення, які унеможливлюють подальший розгляд без усунення недоліків.

Мова йде про провадження стосовно Григорія Кузьмича — очільника політичної сили Національне демократичне об’єднання “Україна”. За даними НАЗК, у листопаді 2025 року політик нібито порушив вимоги закону щодо фінансової звітності та прозорості політичної діяльності. Проте суд підкреслив, що матеріали справи містять невідповідності, які потребують додаткової перевірки та уточнення.

Під час перевірки матеріалів справи суд встановив, що протокол був складений із порушенням вимог статті 256 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Зокрема, у документі не було зазначено адресу місця проживання особи, що унеможливлює її належне повідомлення про судове засідання.

Крім того, у протоколі відсутній підпис правопорушника або акт про його відмову від підпису. Також не було підтвердження, що особі роз’яснено її права та обов’язки відповідно до вимог закону.

Суддя Олена Броновицька у постанові наголосила, що відсутність особистої явки для підписання документа не може автоматично вважатися відмовою від підпису. Закон не допускає розширеного тлумачення процесуальних норм, а їх дотримання є обов’язковим для всіх сторін провадження.

У зв’язку з виявленими недоліками суд повернув матеріали до НАЗК для усунення порушень. Тепер агентству необхідно належним чином оформити протокол, встановити адресу особи, забезпечити її ознайомлення з матеріалами справи та дотриматися всіх процесуальних вимог.

Рішення суду не є виправданням по суті справи, однак фактично зупиняє розгляд до моменту належного оформлення документів.

Вирок у справі про розтрату коштів під час закупівлі військової техніки

Шептицький міський суд Львівської області оприлюднив вирок у резонансній справі, що стосується розкрадання бюджетних коштів, виділених на забезпечення військових підрозділів вантажними автомобілями. Фігурантом провадження став молодший лейтенант Олександр К., якого визнано винним у пособництві при вчиненні кримінального правопорушення, пов’язаного з неправомірним використанням державних ресурсів.

Суд встановив, що події відбувалися у вересні–жовтні 2024 року, коли тривали активні закупівлі техніки для потреб оборони. За матеріалами справи, офіцер сприяв реалізації схеми, що дозволила здійснити придбання вантажних автомобілів із порушенням встановлених процедур та за завищеними цінами. Такі дії призвели до фінансових втрат бюджету та підірвали принципи прозорості у сфері державних закупівель.

Йдеться про ТзОВ «Спец-Ком-Сервіс», пропозиція якого, за даними правоохоронців, була на 64 млн грн дорожчою за економічно вигідну пропозицію іншого учасника. Загальна сума контракту становила близько 1,5 млрд грн. За інформацією слідства, саме це рішення призвело до завдання державі збитків у розмірі 64 млн грн.

Компанія «Спец-Ком-Сервіс» зареєстрована на Київщині. За даними відкритих джерел, її власниками є мешканець Київської області Сергій Калюш та мешканець Черкащини Михайло Городових. У межах розслідування підозри отримали посадовці адміністрації ДССТ, представники військових частин та представники підприємства.

У лютому 2026 року суд розглянув справу військовослужбовця окремо та затвердив угоду про визнання винуватості. Дії Олександра К. кваліфіковано за статтями Кримінального кодексу України, що передбачають відповідальність за пособництво у перевищенні службових повноважень. Суддя Микола Новосад, дослідивши матеріали справи, затвердив угоду та призначив узгоджене покарання.

У вироку зазначено, що обвинувачений добровільно відшкодував завдані збитки та співпрацював зі слідством, сприяючи викриттю інших учасників ймовірної схеми. Рішення суду ще може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Ольга Сумська розкриває секрети стилю та вибору гардероба

Народна артистка України Ольга Сумська стала гостею відомого блогера Ніколаса Карма у рубриці «Скільки коштує Look?», де щиро розповіла про свій гардероб, особливості стилю та ставлення до віку. Під час бесіди акторка відверто поділилася, що вибір одягу для неї часто перетворюється на справжнє випробування через її високий зріст. Виявляється, стандартні розміри в магазинах не завжди підходять: піджаки та брюки часто виявляються коротшими, ніж потрібно, а пошук речей відповідної довжини може забирати багато часу і сил.

Сумська зазначила, що її підхід до стилю базується на поєднанні комфорту та елегантності. Вона любить класичні силуети, але не боїться експериментувати з яскравими кольорами та оригінальними аксесуарами. Акторка підкреслила, що одяг для неї — це не лише спосіб виглядати красиво, а й можливість виразити свій настрій та внутрішній стан.

Артистка також зазначила, що її сценічні образи суттєво відрізняються від повсякденного стилю під час гастролей. У дорозі вона обирає зручний одяг, тоді як для публічних заходів створює більш елегантні та вишукані комплекти.

Білий костюм із вишивкою, у якому зірка з’явилася під час зйомки рубрики, коштує близько 10 тисяч гривень. Доповненням до образу стала стильна хустинка вартістю приблизно 1,5–2 тисячі гривень. Акторка наголосила, що не обов’язково витрачати великі суми, аби виглядати гармонійно та впевнено.

У розмові вона нагадала, що цього року відзначає 60-річчя, і підкреслила, що пишається своїм віком. На її думку, це зрілий і свідомий період життя, коли досвід і професійність мають особливу цінність.

На запитання про щастя артистка відповіла ствердно. Секретом внутрішньої рівноваги вона назвала вміння прислухатися до себе та рухатися власним шляхом, не зважаючи на сторонній тиск. За словами зірки, важливо довіряти власним відчуттям і робити вибір відповідно до своїх переконань.

Актуально