Вищий антикорупційний суд ухвалив рішення щодо запобіжного заходу для депутата Волинської обласної ради, якого підозрюють у причетності до корупційної схеми, пов’язаної з розпорядженням землею в центральній частині Луцька. Суд визначив для підозрюваного заставу у розмірі 10 мільйонів гривень, що має гарантувати його належну процесуальну поведінку під час досудового розслідування.

За інформацією правоохоронних органів, йдеться про ймовірне одержання неправомірної вигоди за вплив на ухвалення рішень органом місцевого самоврядування. Слідство вважає, що депутат діяв не самостійно, а у змові з іншим учасником, виконуючи роль посередника між зацікавленими особами та депутатським корпусом. За попередніми даними, за грошову винагороду він обіцяв сприяти позитивному голосуванню щодо питань, необхідних для реалізації масштабного будівельного проєкту.

Як раніше повідомляли НАБУ та Спеціалізована антикорупційна прокуратура, правоохоронці викрили депутатів обласної та міської рад Волинської області на одержанні неправомірної вигоди. За даними місцевих ЗМІ, фігурантами справи є депутат Волинської обласної ради від ВО «Свобода» Анатолій Вітив та депутат Луцької міської ради від тієї ж партії Микола Федік.

У НАБУ уточнюють, що голова однієї з депутатських фракцій Волинської обласної ради, який раніше був народним депутатом України, у змові з головою цієї ж фракції у Луцькій міській раді звернувся до користувача земельної ділянки в Луцьку з вимогою надати неправомірну вигоду. Загальна сума, за даними слідства, становила 30 тисяч доларів США.

За ці кошти депутати обіцяли забезпечити позитивне голосування членів своєї фракції та ухвалення необхідних рішень Волинською обласною і Луцькою міською радами. Це мало дозволити будівництво багатоквартирного житлового будинку на відповідній ділянці в центрі міста.

Власник земельної ділянки погодився на запропоновані умови. Після того як Луцька міська рада ухвалила рішення про затвердження детального плану території, він передав депутатам частину обумовленої суми — 15 тисяч доларів США. Згодом Волинська обласна рада ухвалила рішення про зміну цільового призначення ділянки, що фактично відкрило шлях до її забудови.

Наразі депутатам повідомлено про підозру за ч. 4 ст. 368 Кримінального кодексу України — одержання неправомірної вигоди службовою особою в особливо великому розмірі або за попередньою змовою групою осіб. Хабародавцю інкримінують ч. 1 ст. 369 КК України — надання неправомірної вигоди службовій особі. Досудове розслідування триває.

У Києві правоохоронні органи припинили діяльність 31-річного місцевого жителя, який налагодив у власній квартирі протиправну схему з вирощування та реалізації психотропних грибів. Інформацію про це оприлюднили у Київській міській прокуратурі, наголосивши на серйозності правопорушення та загрозі для громадської безпеки.

За матеріалами слідства, чоловік переобладнав житлове приміщення під своєрідну мінілабораторію, де створив умови для культивування псилоцибінових грибів. Після дозрівання «врожаю» він займався його обробкою та підготовкою до збуту. Реалізація забороненої продукції відбувалася напряму кінцевим покупцям, без залучення посередників.

Збут здійснювався переважно «з рук в руки». Вартість однієї шоколадки з псилоцибіном, залежно від дозування, становила від 2200 до 3400 гривень, що свідчить про налагоджену та прибуткову схему незаконної діяльності.

Під час санкціонованого обшуку у квартирі фігуранта правоохоронці вилучили близько 2 кілограмів готових до продажу шоколадних виробів із психотропними речовинами, висушені псилоцибінові гриби, контейнери для їх вирощування, зіп-пакети зі спорами грибів та ємності з міцелієм. Також було виявлено зіп-пакети з канабісом, психотропну речовину кратом і грошові кошти, ймовірно отримані від незаконного збуту.

За попередніми підрахунками, загальна вартість вилученого за цінами «чорного» ринку перевищує 1 мільйон гривень.

Наразі суд обрав підозрюваному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Дії чоловіка кваліфіковано за статтями Кримінального кодексу України, що передбачають відповідальність за незаконне виробництво та збут психотропних речовин. У разі доведення вини йому може загрожувати до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Заступник начальника Державної податкової служби Київської області Андрій Міщанчук згадується у справі, що стосується виведення лісових земель державного підприємства «Лісопаркове господарство “Конча-Заспа”» з державної власності. Ці події відбувалися у період президентства Віктора Януковича та пов’язані з масштабною схемою перерозподілу цінних природних територій на користь приватних осіб, наближених до тодішніх політичних і адміністративних еліт.

За наявною інформацією, мова йде про зміну цільового призначення частини лісового фонду, який мав охоронний статус і перебував під особливим захистом держави. Попри чинні законодавчі обмеження, ці землі були виведені з категорії лісових та оформлені як приватна власність. Такий крок відкрив шлях до подальшого поділу ділянок і їх передачі фізичним або юридичним особам, що мали вплив і доступ до ухвалення відповідних рішень.

Серед отримувачів ділянок опинилися близькі родичі Андрія Міщанчука. Зокрема, земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:90:398:0032 отримала його дружина — Міщанчук (Пчелінцева-Андрієвська) Оксана Андріївна. Іншу ділянку, з кадастровим номером 8000000000:90:398:0054, було оформлено на тещу посадовця — Бичкову-Андрієвську Наталію Павлівну.

За наявною інформацією, прокуратура формально відреагувала на відчуження лісових земель, висловивши протест. Втім, реальних наслідків це не мало, а питання фактично було «врегульоване» без повернення ділянок у державну власність.

У подальшому земельні наділи було переоформлено на компанію «Зелена Дубрава», яку пов’язують із колишнім народним депутатом Віталієм Хомутинніком. У політичних і бізнесових колах його також називали покровителем Ігоря Абрамовича. Окремі джерела вказують на їхні партнерські зв’язки через бізнес-структури, пов’язані з Павлом Фуксом.

За словами співрозмовників, кар’єрному зростанню Андрія Міщанчука сприяв його тесть — Андрій Бичков-Андрієвський. Саме він, за наявною інформацією, займався управлінням справами осіб, задіяних у схемах із землею та супроводжував процеси, пов’язані з передачею активів.

Суддя Хаджибейського (Малиновського) районного суду Одеси Дмитро Роїк опинився в центрі уваги через низку обставин, пов’язаних із можливими порушеннями правил фінансового декларування та невідповідністю задекларованих доходів фактичному майновому стану. Саме ці фактори стали підставою для негативної оцінки його діяльності з боку Громадської ради доброчесності, яка дійшла висновку про невідповідність кандидата базовим вимогам професійної етики судді.

За результатами аналізу наявних матеріалів Громадська рада доброчесності звернулася до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України з рекомендацією не розглядати кандидатуру Дмитра Роїка на посаду судді апеляційного суду. У своєму висновку орган наголосив на сукупності ризиків, які можуть свідчити про відсутність належної прозорості та доброчесності, що є ключовими критеріями для кар’єрного зростання у судовій системі.

Сім’я користується трьома автомобілями: INFINITI QX50 (2020), власницею якої є дружина; INFINITI QX60 (2019), що належить матері судді; а також TOYOTA ECHO (1999), власником якої є стороння особа. Загалом набуття та користування цим майном викликає сумніви, оскільки офіційні доходи родини не відповідають вартості активів.

У деклараціях суддя вказав лише частину майна та значно занижену його вартість. Зокрема, квартира, де мешкає сім’я, у 2013 році за ринковими оцінками коштувала близько 175 тис. доларів, тоді як у декларації зазначено 631 тис. грн (77 тис. доларів). Аналіз доходів родини також свідчить про невідповідність офіційних надходжень і фактичних витрат.

Крім того, суддя систематично порушував строки розгляду справ упродовж 2012–2022 років. Також у період навчання та підготовки суддів він ухвалював рішення за своєю посадою, перебуваючи поза робочим місцем. Деякі орендні угоди та майно дружини судді не мають пояснень щодо джерел походження коштів.

Відповідно до рішення Вищої ради правосуддя №3308/0/15-17 у 2017 році залишено без розгляду попереднє рішення ВККСУ про звільнення судді Роїка за порушення присяги.

Ця ситуація демонструє серйозні проблеми з доброчесністю та прозорістю суддівських декларацій, а також системні порушення стандартів етики та професійної поведінки у судовій системі.

Компанія ПП «Стріла» Олександра Лобанцева продовжує укладати державні контракти з управліннями поліції охорони, незважаючи на численні кримінальні провадження, судові рішення і серйозні питання щодо якості її продукції. Відоме постачанням спорядження, яке не відповідає вимогам безпеки, «Стріла» залишається одним із ключових постачальників УПО в Україні, що викликає запитання щодо прозорості та етики таких угод.

У 2023 році управління поліції охорони Харківської області придбало у компанії Лобанцева бронежилети на суму 887 тис. грн. Після проведених експертиз стало відомо, що бронепластини цих бронежилетів не витримали балістичних випробувань і не відповідали державним стандартам ДСТУ 8782:2018. Проте, попри серйозні порушення і встановлену небезпечність продукції, контракт з «Стрілою» залишався в силі. Протокол випробувань також викликав сумніви щодо його достовірності, що лише посилило занепокоєння з приводу якості продукції для правоохоронців.

У жовтні 2024 року Господарський суд Дніпропетровської області зобов’язав ПП «Стріла» повернути 887 тис. грн і сплатити штраф. Суд підкреслив, що постачання таких бронежилетів у воєнний час є неприпустимим.

Попри це, у 2025 році компанія виграла 16 тендерів, усі від управлінь поліції охорони, часто будучи єдиним учасником торгів. Контракти охопили Львівську, Дніпропетровську, Вінницьку, Волинську, Хмельницьку, Чернівецьку та Київську області. Загальний обсяг підрядів у 2024 році склав 12 млн грн.

Показово, що після скандалу 2023 року «Стріла» більше не отримувала замовлень від УПО Харківської області, яким тоді керував Юрій Лукавенко. Невдовзі його перевели до Луганської області, а зараз він обіймає посаду заступника начальника управління — начальника відділу озброєння Управління логістики та МТО ГУ НП у Харківській області. Декларації Лукавенка містять ознаки системних невідповідностей: користування житлом та автомобілем без умов, 1 млн грн готівкою без рахунків, невідображені аліменти. Раніше він вже фігурував у корупційних справах без наслідків для кар’єри.

Керівництво Департаменту поліції охорони на чолі з Олексієм Березневичем ігнорує повторювані закупівлі у «Стріли», попри судові рішення та кримінальні провадження. Лобанцев також зареєстрував торговельну марку «Стріла» наприкінці 2024 року, що дозволяє продовжувати участь у держзакупівлях під новим брендом, дистанціюючись від репутаційних ризиків.

Фактично зафіксована стійка схема: небезпечний постачальник із кримінальним шлейфом зберігає доступ до бюджету, а ризики для життя співробітників поліції охорони ігноруються на всіх рівнях.

За даними Державної митної служби, у січні – листопаді 2025 року Україна значно збільшила імпорт свинини, який досягнув 28,4 тисячі тонн. Це в 12,9 разів більше порівняно з аналогічним періодом 2024 року. Обсяг імпорту у грошовому вираженні також суттєво зріс, досягнувши 70,8 мільйона доларів, що майже в 13 разів перевищує минулорічний показник. Таке значне збільшення імпорту свинини зумовлено кількома факторами, серед яких – зміни у внутрішньому виробництві, попит на імпортну продукцію та економічна ситуація на світових ринках.

Основними постачальниками свинини в Україну залишаються Данія (57,9%), Польща (19%) та Нідерланди (7,9%). Зростання імпорту з цих країн можна пояснити високою якістю продукції та стабільністю поставок. Данія, зокрема, є лідером серед європейських країн за обсягами постачань свинини до України, а польські та нідерландські виробники також займають важливу частку ринку завдяки географічній близькості та конкурентоспроможним цінам.

Експерти Асоціації «Свинарі України» пояснюють різкий ріст імпорту збігом кількох факторів: недостатньою внутрішньою пропозицією та високими цінами на вітчизняну свинину, вичерпанням квот безмитного ввезення свинини з ЄС та зниженням середньої митної вартості імпортованого м’яса до 2,56 долара за кілограм у вересні.

Попри рекордні обсяги імпорту, більшість свинини на українському ринку все ще походить від вітчизняних виробників.

За даними аналітиків, також спостерігається подорожчання сала – у річному вимірі його вартість зросла на 26,2%. Основною причиною дефіциту сала та свинини називають зменшення поголів’я через війну.

Раніше повідомлялося, що Україна збільшила експорт великої рогатої худоби та яловичини, що пояснюється високими світовими цінами та обмеженою пропозицією на зовнішніх ринках.

Під час міжнародного благодійного туру фільм «Антарктида» зібрав 23,9 мільйона гривень на підтримку Сил оборони України. Про це 24 грудня повідомив благодійний фонд «Повернись живим». Усі кошти, отримані від продажу квитків і проведення спеціальних аукціонів, команда стрічки спрямувала на проєкт «Дронопад», який передбачає закупівлю техніки та обладнання для протидії ворожим безпілотникам.

Євротур стрічки став одним із наймасштабніших культурних благодійних проєктів за участю українського кіно за кордоном. Протягом туру відбулося 41 публічний показ у 28 містах Європи, Канади та Сполучених Штатів Америки. Покази супроводжувалися активною взаємодією з глядачами, які не лише переглядали фільм, а й долучалися до збору коштів.

Документальний фільм «Антарктида» розповідає про життя та роботу учасників 30-ї Української антарктичної експедиції на станції «Академік Вернадський». Антон Птушкін прожив разом із полярниками 10 днів на станції, збираючи матеріал для стрічки. Фільм вийшов у прокат 4 вересня 2025 року та за перший вікенд зібрав майже 7,2 млн грн, ставши одним із найкасовіших українських фільмів усіх часів.

Проєкт «Дронопад», який підтримали коштами від туру, був запущений у серпні 2024 року фондом «Повернись живим» і передбачає закупівлю військовим всього необхідного для знищення ворожих дронів.

Голова Центру протидії корупції та військовослужбовець Віталій Шабунін публічно звинуватив Офіс генерального прокурора у відсутності належної реакції на його заяву про злочин, що стосується витоку особистих фотографій. За його словами, йдеться про інтимні зображення, які нібито потрапили у сторонній доступ із мобільного телефону, вилученого співробітниками Державного бюро розслідувань під час проведення обшуків.

Про ситуацію антикорупціонер повідомив у соціальних мережах, зазначивши, що ще 18 грудня направив офіційну заяву на електронну адресу генерального прокурора Руслана Кравченка. У зверненні він просив зареєструвати кримінальне провадження за фактом незаконного поширення приватної інформації та дати правову оцінку діям осіб, які могли бути причетні до витоку.

«Ми змусимо генпрокурора зробити це через суд — відповідну скаргу вже подано. Доступ до вилученого телефону мали виключно прокурори Кравченка та ДБРівці Сухачова. Очевидно, що злочин вони вчиняли не з власної ініціативи, тож Кравченко банально рятує свою шкуру», — зазначив Шабунін.

Пізніше того ж дня Офіс генпрокурора повідомив, що зареєстрував заяву та вніс відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ч. 1 ст. 182 (порушення недоторканності приватного життя) та ч. 2 ст. 387 (розголошення даних досудового розслідування) КК України.

Віталій Шабунін стверджує, що реєстрація провадження відбулася лише через суспільний резонанс і публічний розголос. На його думку, ОГП не має наміру серйозно розслідувати справу, і він досі не отримав офіційного повідомлення про реєстрацію заяви.

Нагадаємо, 16 грудня у деяких телеграм-каналах з’явилися інтимні фото Шабуніна. Антикорупціонер звинувачує керівництво ДБР та Офісу генпрокурора у тому, що вони могли організувати витік у помсту за публікацію переліку посадовців силових структур, причетних до спроби позбавити незалежності антикорупційні органи — НАБУ та САП.

У липні 2025 року ДБР оголосило Віталію Шабуніну підозру в ухиленні від служби під час мобілізації у ЗСУ. Центр протидії корупції назвав дії ДБР свавіллям та політичною розправою, спрямованою на дискредитацію Шабуніна.

У місті Золочів на вулиці Гайдамацькій стався інцидент із застосуванням зброї, про який повідомила пресслужба поліції 24 грудня. Подія мала місце напередодні, 23 грудня, близько 17:50, у людному районі міста, що викликало занепокоєння серед місцевих жителів.

За попередніми даними правоохоронців, між двома незнайомими чоловіками раптово виникла словесна суперечка. Конфлікт швидко загострився та переріс у насильницькі дії, внаслідок чого один із учасників дістав травматичну зброю. Під час сутички 38-річний чоловік здійснив постріл, поранивши 45-річного мешканця Золочева в ногу.

Медики діагностували у потерпілого вогнепальне сліпе поранення гомілки. Загрози для життя та здоров’я чоловіка немає.

Правоохоронці, переглянувши записи камер відеоспостереження системи «Безпечна Львівщина», встановили особу та місце перебування зловмисника. Чоловіка 38 років затримали.

За фактом події відкрито кримінальне провадження за ч. 4 ст. 296 Кримінального кодексу України (хуліганство). Нападнику загрожує до семи років позбавлення волі.

У столиці Польщі стався резонансний інцидент за участю громадянина України. За інформацією варшавської поліції, 36-річний Павло Р. викрав 9-річного сина своєї колишньої партнерки та кілька годин утримував дитину на відкритій місцевості в одному з районів міста. Повідомлення про подію з’явилося 23 грудня, тоді як сам інцидент трапився двома днями раніше.

За даними правоохоронців, чоловік проник до помешкання колишньої партнерки й силоміць забрав хлопчика. Після цього жінка звернулася по допомогу, і поліція негайно розпочала масштабні пошуки, залучивши кілька патрулів та оперативні служби. Ситуація розцінювалася як особливо небезпечна через непередбачувану поведінку підозрюваного та реальну загрозу безпеці дитини.

Переговори з викрадачем тривали кілька годин, після чого поліції вдалося визволити хлопчика. Потерпілий отримав травми, що загрожували життю, і був госпіталізований. Стан дитини наразі стабільний.

23 грудня Павло Р. у Окружній прокуратурі Варшава-Прага почув звинувачення у замаху на вбивство неповнолітнього, утриманні заручника з особливими тортурами, викраденні, погрозах і заподіянні тілесних ушкоджень. Чоловік відмовився визнавати провину та давати пояснення.

Йому загрожує довічне позбавлення волі. Прокуратура направила клопотання до суду про тримання підозрюваного під вартою на три місяці.