У четвертий рік війни кияни стали заручниками ілюзії безпеки у власних оселях. Попри те, що столиця України залишалася основним центром адміністративного та культурного життя, протягом цього періоду вона неодноразово ставала мішенню для ракетних ударів, артилерійських обстрілів та інших загроз, що залишали слід на кожному мешканці. Усе це створило парадоксальну ситуацію: навіть попри відносну стабільність, люди в столиці все більше почувалися невпевнено та під постійною небезпекою.

Ще до початку війни Київ був символом безпеки і процвітання, тим місцем, де можна було знайти притулок від усіх зовнішніх загроз. Однак із часом ця ілюзія почала руйнуватися. Кияни стали свідками ракетних ударів, які вражали цивільні об'єкти, житлові будинки, інфраструктуру. Протягом останніх років столиця пережила серію жорстоких атак, що змусило багатьох замислитися над питанням безпеки навіть у своїх домівках.

Корупційний аспект ситуації не менш вражає. За останні роки на ремонт і будівництво сховищ витрачено понад два з половиною мільярда гривень, однак більшість тендерів отримали фірми-одноденки з мінімальним статутним капіталом. Систематичні переплати на будматеріалах та закупівля непотрібного обладнання, як-от барабани та овочерізки за захмарними цінами, свідчать про глибоку корупцію на всіх рівнях.

Доступ до інформації про справжній стан укриттів обмежений: чотири з десяти районних адміністрацій відмовляються надавати дані, аргументуючи це службовою таємницею. Це створює ілюзію безпеки, яка розбивається під час першої серйозної атаки. Навіть масштабні тендери та кошти не рятують життя киян, якщо за організацією стоїть мережеве відмивання грошей і безкарність чиновників.

Трагедії останніх років, коли внаслідок ракетних ударів загинуло десятки людей, включно з дітьми, демонструють ціну цієї паперової безпеки. Система, у якій лояльність до керівників важить більше за життя дітей, не здатна забезпечити справжній захист. Без радикального очищення від корупції та реальних покарань для організаторів схем безпека Києва залишатиметься привілеєм для обраних.

Після розголосу, спричиненого корупційним скандалом, пов'язаним із так званими «плівками Міндіча», Андрій Єрмак оголосив про свою відставку з посади керівника Офісу Президента України. Це рішення стало результатом серйозних суспільних та політичних наслідків, які викликала публікація записів, на яких фігурують високопосадовці, включаючи найближчого соратника президента.

«Плівки Міндіча», які з'явилися у медіапросторі, стали об'єктом широкого обговорення, викликавши обурення як серед громадськості, так і в політичних колах. Вони містять аудіозаписи, де обговорюються корупційні схеми, зокрема маніпуляції з державними ресурсами та вплив на важливі рішення, що мали місце на високому рівні влади. Цей скандал спричинив значний резонанс і посилене суспільне обурення щодо стану боротьби з корупцією в Україні.

Зараз, ймовірно, Зеленський планує залишити керування Офісом президента у технічному форматі, передавши аналітичні функції іншим структурам. Потенційними кандидатами на тимчасове очолювання ОПУ називають заступника керівника Ігора Брусила та керівницю апарату Марію Вітушок.

Ведернікова також звертає увагу на затягування зміни низки голів обласних державних адміністрацій та на те, що на посаді залишається голова Фінмоніторингу Філіп Пронін, який, за даними джерел, блокує розслідування НАБУ. Основним аргументом Зеленського, за інформацією ЗМІ, є відсутність підозри проти людей із оточення Єрмака: «Нехай спочатку НАБУ та САП доведуть, що всі навколо – корупціонери».

Нагадаємо, 28 листопада НАБУ провело обшуки у помешканні Єрмака в межах іншого кримінального провадження. Його пов’язують із «плівками Міндіча», де фігурує під прізвиськом «Алі-Баба», нібито даючи вказівки правоохоронцям щодо тиску на антикорупційні органи.

Напередодні різдвяно-новорічних свят на українському кордоні традиційно спостерігається збільшення пасажиропотоку. Мільйони українців вирушають за кордон або повертаються додому, що часто призводить до значних заторів та довгих черг на пунктах пропуску. Однак правильний вибір дня та маршруту подорожі може суттєво скоротити час перебування в чергах і зробити поїздку більш комфортною.

Державна прикордонна служба України вже заздалегідь попереджає про можливі ускладнення на найбільш завантажених напрямках, зокрема на кордонах із Польщею, Угорщиною, Румунією та Словаччиною. Проте прикордонники наголошують, що дотримання кількох простих правил може значно зменшити час очікування на проходження контролю.

Найменше навантаження на пункти пропуску прогнозують безпосередньо у святкові дні — 25 грудня та 1 січня. Натомість 24 і 31 грудня традиційно стають найскладнішими днями для поїздок, адже саме тоді більшість людей вирушає у відпустки або поспішає додому на свята.

У ДПСУ пояснюють: у самі свята люди намагаються бути з родиною, а не проводити час у дорозі, тому потік у ці дні помітно зменшується.

Перед поїздкою прикордонники радять обов’язково перевіряти завантаженість пунктів пропуску. Часто різниця в чергах між сусідніми переходами може становити кілька годин. Актуальну інформацію ДПСУ регулярно публікує онлайн — зокрема Західне регіональне управління оновлює дані кожні три години.

Приблизно половина всього пасажиропотоку припадає на польський напрямок. Найбільші черги зазвичай фіксують у пунктах пропуску «Шегині», «Краківець» та «Рава-Руська». Водночас менш завантаженими залишаються «Нижанковичі» у Львівській області, а також пункти пропуску на кордоні зі Словаччиною, Угорщиною та Румунією.

У ДПСУ також звертають увагу на залізничне сполучення. На поїздах Інтерсіті прикордонний контроль здійснюється безпосередньо під час руху, що значно скорочує час перевірок. Уже з січня таку практику планують запровадити ще на дев’яти парах поїздів, зокрема на маршрутах Київ – Перемишль та Київ – Хелм.

Отже, щоб уникнути багатогодинних черг у святковий період, варто обирати менш завантажені дні, стежити за ситуацією на пунктах пропуску онлайн, розглядати альтернативні маршрути та заздалегідь підготувати всі документи.

З грудня 2023 року на посаді заступника начальника одного з управлінь державної установи розпочав виконувати свої обов’язки новий керівник, який обійматиме цю посаду до грудня 2025 року. Призначення, яке стало результатом внутрішніх змін у структурі, покликане зміцнити ефективність роботи управлінської команди та покращити виконання ключових завдань організації.

Відомо, що новий заступник має значний досвід у сфері управління, раніше працював на керівних посадах в інших структурах, де продемонстрував високий рівень професіоналізму та стратегічного мислення. Він має на меті оптимізувати внутрішні процеси, удосконалити управлінську діяльність та створити умови для стабільного розвитку підрозділів, якими керує.

У 2018 році валютні заощадження зросли на 512 тисяч гривень при річному доході сім’ї 440 тисяч. У 2023 році за рік придбано Hyundai Ioniq 2016 року за 423 тисячі та Hyundai Ioniq 2017 року за 357 тисяч гривень при річному доході 670 тисяч. При цьому накопичення у валюті не зменшилися, а у сина навіть зросли на 1 тисячу доларів.

Ситуація 2025 року лише підтвердила сумнівну логіку фінансів: у серпні придбано Hyundai Ioniq 5 2021 року за 512 тисяч, а в грудні — MG 4 2023 року майже за мільйон гривень, при продажу нерухомості на 600 тисяч. Загальна картина руху коштів залишається розрізненою та нелогічною.

Фактом покупки автомобілів чи накопичення валютних коштів порушення закону не є. Проблема виникає тоді, коли витрати систематично перевищують доходи, заощадження не зменшуються, а декларації не збігаються. У випадку Скрипника мова йде про систематичні невідповідності, що потребують професійної перевірки.

Цього року українці мають шанс зустріти Різдво за справді зимової погоди, що стане рідкісним явищем, оскільки вперше за останні три роки очікується сніг та низькі температури. Про це повідомив начальник Черкаського обласного гідрометцентру, за його словами, погодні умови цього року будуть значно відрізнятися від попередніх зим, які приносили з собою відлигу та рідкісні заморозки.

Згідно з прогнозами, в період свят очікується стабільна зимова погода, з мінусовими температурами та сніговими опадами, які створять справжнє зимове диво. Це надзвичайно важлива новина для тих, хто чекає на традиційне Різдво з снігом та морозом, адже останні роки в Україні різдвяні свята часто проходили в умовах тепла та дощів, що позначалося на святковій атмосфері.

Водночас у вихідні, 20–21 грудня, погода залишатиметься радше осінньою. Під впливом антициклону Frieda по всій країні прогнозують суцільну хмарність і тумани. Нічна температура коливатиметься поблизу 0 градусів, а вдень повітря прогріватиметься до 3–5 градусів тепла.

На початку робочого тижня, 22–23 грудня, над Скандинавією та Норвезьким морем сформується новий антициклон із холодним повітрям. Він блокуватиме надходження теплих атлантичних мас та західно-східне перенесення повітря. Однак істотних змін у погоді синоптики в цей період не прогнозують: температура протягом доби коливатиметься від 2 градусів морозу до 3 градусів тепла.

Надалі, за прогнозами Віталія Постриганя, в Україну надійде арктичне повітря, що спричинить різке похолодання. Водночас стійкого снігового покриву не очікують — можливі лише поодинокі опади у вигляді снігу.

Синоптик також нагадав, що поточний тиждень є найтемнішим у році. Зимове сонцестояння настане 21 грудня 2025 року о 17:03 за київським часом. Саме тоді Сонце опуститься в найнижчу точку над горизонтом. Ніч на 21 грудня буде найдовшою, а день — найкоротшим і триватиме близько восьми годин. Уже з 25 грудня світловий день почне поступово збільшуватися.

Про похолодання наприкінці грудня повідомила й синоптикиня Наталія Діденко. За її прогнозом, з 25–26 грудня в більшості регіонів України нічна температура може знижуватися до -7–12 градусів. Водночас вона зауважила, що ці дані ще потребують уточнення.

Українська співачка Наталія Могилевська відверто відповіла на критику, яка на адресу її материнства та доньки Соні прозвучала в соцмережах. Артистка поділилася особистою історією про свою родину, розповівши, як пережила складні моменти та як важливо для неї бути підтримкою та опорою для своєї дитини.

У своєму пості в Instagram Могилевська зазначила, що рішення стати матір'ю було свідомим і важким, а також підкреслила, що кожна родина унікальна, і ніхто не має права оцінювати чи критикувати те, що приносить щастя іншим. Вона поділилася, як важливо для неї бути з Сонечкою, як вона допомагає їй зростати і як відкриває для себе нові радості материнства.

Співачка також розповіла про свій підхід до роботи з емоціями дитини. Наталія навчає Соню безпечно проживати злість — через активні рухи, стрибки або «випуск пари» на подушку. За словами Могилевської, так дитина вчиться розуміти себе, а мама показує, що і вона може помилятися.

Втім, у коментарях під дописом знайшлися й критичні зауваження. Користувачі нагадали, що Могилевська є названою мамою, і поставили під сумнів глибину її зв’язку з донькою. Деякі писали, що кровний зв’язок є вирішальним.

Співачка відповіла на ці коментарі і запевнила, що справжня любов та повага не залежать від кровного споріднення. «Чоловік або подруга теж із вами не однієї крові, але люблять вас усе життя, якщо є щира любов і повага», — наголосила Могилевська.

Хореограф Влад Яма та його дружина Ліліана пережили неймовірно емоційний момент, коли після чотирирічної розлуки зустріли своїх батьків у Маямі. Микола Петрович і Любов Миколаївна прилетіли з Запоріжжя, щоб нарешті побачитися з сином та його родиною. Ця зустріч була довгоочікуваною, адже через різні обставини родина не мала змоги зустрічатися протягом тривалого часу.

Момент зустрічі в аеропорту був надзвичайно зворушливим: Влад Яма не зміг стримати емоцій і сліз, коли побачив батьків після такої довгої розлуки. Він одразу поринув у обійми з рідними, а атмосфера наповнилася теплом і радістю. Для Влада цей момент був особливо важливим, адже незважаючи на свій насичений графік і кар'єру, він завжди залишався тісно пов'язаний з батьками і сумував за ними.

Ліліана у своєму Instagram зазначила, що родина не бачилася чотири роки, і ця зустріч була особливо щемливою. Леон вже втретє за останні дні задув свічки на святковому торті разом із бабусею та дідусем, продовжуючи святкування свого дня народження.

«Ми не бачилися 4 роки. Нарешті будемо обійматися. Всі за кадром, бо тільки сльози радості», — поділилася Ліліана, додавши сімейне фото до свого посту.

У Києві на Позняках виставлено на продаж будівлю, яка мала стати частиною соціальної інфраструктури району. Йдеться про приміщення на Позняках-2, яке за первісним планом забудови було передбачено для створення дитячого центру. Ця ситуація викликала серйозну занепокоєність серед мешканців району та громадських активістів, оскільки плановані соціальні об’єкти, серед яких дитячий будинок творчості, музична школа та спортивний комплекс, повинні були стати основою для розвитку культурної та освітньої інфраструктури.

Початковий проєкт забудови Позняків передбачав створення цілісного соціально-культурного простору, де молодь та сім’ї з дітьми могли б розвиватися, займаючись спортом, творчістю та отримуючи освіту. Але наразі, як свідчать місцеві жителі, багато з цих об’єктів або не були реалізовані взагалі, або їхній статус залишає бажати кращого. Теперішній продаж будівлі, яка мала стати важливою частиною цієї інфраструктури, викликає побоювання, що місто відмовляється від планів щодо розвитку соціального середовища на Позняках.

Втім, ці плани так і не були реалізовані. Спортивний комплекс продали під магазини та приватний бізнес, а на місці мистецького комплексу з’явився супермаркет «Новус».

Територія, де зараз виставлене на продаж приміщення, взагалі не передбачалася для забудови. У 2018–2019 роках місцева влада передала її під будівництво дитячого центру, переконуючи мешканців району підтримати проєкт. Тоді участь у промоції проєкту брала голова відділу культури Дарницької РДА.

Тепер уже зведену будівлю продають, що, на думку місцевих жителів, остаточно позбавляє район ще одного важливого об’єкта соціальної інфраструктури. Мешканці висловлюють занепокоєння щодо нестачі дитячих і культурних просторів, наголошуючи на необхідності збереження таких об’єктів для громади.

Колишньому посадовцю Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій (ДСНС) у Запорізькій області повідомлено про підозру в незаконному збагаченні на суму майже 13 мільйонів гривень. За інформацією Офісу генерального прокурора, підозра була оголошена 17 грудня 2025 року.

Як повідомляється, правоохоронці з'ясували, що посадовець, перебуваючи на державній службі, накопичив значні кошти, походження яких не відповідає його офіційному доходу. Враховуючи його посадовий рівень і фінансові операції, слідчі вважають, що цей факт свідчить про можливе незаконне збагачення.

Серед виявленого майна – грошові кошти, вилучені під час обшуків, а також елітні автомобілі: Toyota Land Cruiser 3.3 Twin Turbo 2022 року, Mercedes-Benz EQC 400 2021 року та Volkswagen Touareg 2020 року. Щоб приховати незаконне походження активів, право власності оформлювали на дружину та довірену особу.

Кримінальне провадження розпочато на підставі висновку НАЗК щодо моніторингу способу життя посадовця. Дії підозрюваного кваліфіковані за статтею 368-5 Кримінального кодексу України – незаконне збагачення.

Детектив Львівського Бюро економічної безпеки Сергій Шиндерук опинився в центрі скандалу через покупку квартири у Львові, фінансування якої викликає численні питання. За інформацією, що з’явилася в медіа, Шиндерук придбав житло на суму майже 3,9 мільйона гривень, з яких понад 1,9 мільйона гривень було оплачено за рахунок подарунків від родичок.

Шиндерук працює в Бюро економічної безпеки з 2023 року, однак його кар'єра в правоохоронних органах почалась значно раніше — до цього він багато років був слідчим поліції в Рівненській області. У жовтні 2024 року детектив став власником квартири площею 62 квадратних метри у Львові. Частину коштів для покупки він отримав через іпотечний кредит за програмою «єОселя» на суму 2 мільйони гривень, однак залишок, а саме 1,9 мільйона гривень, був отриманий від родичок як подарунки.

До придбання власного житла Шиндерук орендував квартиру у Львові, однак витрати на оренду не зазначив у декларації. Дружина та двоє дітей із 2016 року проживають у будинку площею 216,7 кв. м у селі Грем’яче Рівненської області, який належить Ларисі Іванівні Шиндерук. На неї також оформлена земельна ділянка під будинком. Вартість цієї нерухомості Сергій Шиндерук у декларації не вказав.

У 2024 році посадовець також придбав старий автомобіль FORD MONDEO 2012 року за 157 тис. грн, хоча ринкова ціна машини становить близько 350 тис. грн. За минулий рік він отримав зарплату в БЕБ у розмірі 769 тис. грн та 7 тис. грн компенсації частини процентної ставки за кредитом “єОселя”. Крім цього, додаткові доходи у вигляді грошових подарунків від родичок склали 2,1 млн грн.

На рахунках у банках детектив має майже 15 тис. грн, а в готівці – понад 9 тис. доларів, загальна сума заощаджень – близько 400 тис. грн. Доходи дружини Маргарити Шиндерук обмежуються соціальними виплатами у розмірі 10 320 грн за догляд за дитиною до трьох років.