Сьогодні православні християни вшановують пам’ять святого священномученика Ігнатія Богоносця — видатного діяча раннього християнства, чия постать має особливе значення для формування церковної традиції. Він жив наприкінці I — на початку II століття та належав до найближчого духовного кола апостольських учнів, адже, за церковним переданням, був наставлений самим апостолом Іваном Богословом.

Ігнатій Богоносець входить до числа Апостольських Отців — перших християнських учителів, які безпосередньо спілкувалися з апостолами і передавали їхнє вчення наступним поколінням. Він обіймав служіння єпископа Антіохії, одного з найважливіших духовних центрів тогочасного світу. Саме в Антіохії, як свідчать історичні джерела, послідовників Ісуса Христа вперше почали називати християнами, що підкреслює особливу роль цього міста в історії Церкви.

Ігнатію приписують сім послань до християнських спільнот у Римі, Ефесі, Смирні, Філадельфії, Магнезії та лист до єпископа Полікарпа. У своїх текстах він закликав вірян до любові, смирення, терпіння та незламної віри, особливо в часи переслідувань.

За правління імператора Траяна, під час чергової хвилі гонінь на християн, Ігнатія заарештували. Його етапували з Антіохії до Рима, де він прийняв мученицьку смерть — за переказами, був відданий на розтерзання диким звірам у Колізеї. Свою загибель святий сприйняв як свідчення віри та повне єднання з Христом.

З цим днем пов’язано чимало народних спостережень. Ясна й морозна погода вважається ознакою короткої та м’якої зими. Туман обіцяє швидку відлигу, а замерзлі річки — тривалі морози. За народними віруваннями, цього дня не рекомендують позичати гроші або давати в борг, аби не накликати фінансові труднощі. Також існує застереження щодо купівлі взуття — вважалося, що така покупка може принести негаразди.

У день святого Ігнатія віряни моляться про захист від злих сил, мир у родині, духовне зміцнення та добробут оселі. Вважається, що святий оберігає дім від нещасть і допомагає тим, хто шукає підтримки у складні моменти життя.

Віталій Козловський уперше відверто й докладно розповів, якою непростою виявилася для нього фінальна крапка в багаторічному конфлікті з колишнім продюсером Ігорем Кондратюком. Особисті подробиці співак озвучив у новому випуску проєкту «33 запитання від Люкс ФМ», де зізнався, що шлях до примирення був емоційно виснажливим і потребував серйозних фінансових рішень.

Артист наголосив, що ця історія тягнулася роками та постійно впливала не лише на його кар’єру, а й на внутрішній стан. За словами Козловського, він довго уникав остаточного вирішення питання, адже воно вимагало значних коштів і складних переговорів. Водночас наближення 40-річчя стало для нього символічним моментом переосмислення: співак вирішив увійти в новий життєвий етап без старих боргів і конфліктів.

Співак зізнався, що день цього дзвінка був для нього символічним. Вийшовши з дому, він пішов на набережну з кавою, подивився на небо й подумки звернувся до батька, який помер у серпні 2021 року. Після цього набрав юриста Кондратюка, який спершу навіть не повірив, що телефонує саме Козловський. Під час розмови сторони почали обговорювати умови завершення конфлікту та суму виплат.

Артист визнає, що сума, про яку йшлося, була для нього на той момент абсолютно непід’ємною. Він намагався позичити гроші частинами у різних людей, однак майже всі відмовляли, навіть попри обіцянки повернути борг за будь-яких обставин.

Єдиною людиною, яка погодилася допомогти, став кум співака. Козловський розповів, що той чесно зізнався: разом із партнерами вони сумнівалися, що артист зможе повернути гроші. Попри це, кум усе ж надав позику, розуміючи ризики. Для Козловського такий крок став особливо цінним і вирішальним.

Зрештою співак продав батьківську квартиру, додав позичені кошти та повністю розрахувався з Ігорем Кондратюком. За його словами, йдеться про суму в межах від 120 до 150 тисяч доларів.

Працівники Державного бюро розслідувань повідомили про підозру комерсанту, причетному до ймовірних зловживань під час капітального ремонту об’єктів Державної служби з надзвичайних ситуацій у Тернопільській області. За інформацією слідства, підприємець підписував акти виконаних робіт, які не відповідали фактичному обсягу та якості проведених ремонтів.

Як з’ясували правоохоронці, фіктивні документи стали ключовим елементом схеми, що дозволила організованій групі незаконно заволодіти бюджетними коштами. Загальна сума збитків, завданих державі, оцінюється у 1,8 мільйона гривень. Гроші, виділені на відновлення та модернізацію об’єктів ДСНС, були перераховані на підставі недостовірних актів.

У ході досудового розслідування встановлено, що інженер технічного нагляду не перевіряв фактичний обсяг і якість виконаних ремонтних робіт у приміщеннях Головного управління ДСНС у Тернопільській області. Попри це, він свідомо підписував акти виконаних робіт, які містили неправдиві відомості.

За інформацією ДБР, у 2022–2023 роках двоє підприємців, діючи в складі організованої групи спільно з трьома посадовцями ГУ ДСНС у Тернопільській області, здійснювали капітальні ремонти адміністративних приміщень і будівель служби. Вартість робіт штучно завищувалася, що дало змогу учасникам схеми привласнити 1,8 млн гривень бюджетних коштів.

Інженер технічного нагляду, за даними слідства, усвідомлював неправдивість документів, однак все одно завіряв їх, фактично сприяючи реалізації злочинної схеми.

Фігуранту повідомлено про підозру за пособництво у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовим становищем, вчинене в умовах воєнного стану, в особливо великих розмірах організованою групою. Йдеться про ч. 5 ст. 27 та ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України.

У ДБР нагадали, що працівникам ДСНС, які були задіяні в цій схемі, про підозру повідомили ще у червні цього року. Їм інкримінують вчинення злочинів, передбачених ч. 2, 3, 5 та ч. 5 ст. 191 КК України.

Європейські країни зіткнулися з помітним зростанням захворюваності на грип, яке фахівці пов’язують із поширенням нового домінуючого штаму вірусу. Поточна епідемічна ситуація вже створює серйозний тиск на системи охорони здоров’я в багатьох державах, змушуючи лікарні працювати в умовах підвищеного навантаження та браку ресурсів.

Як повідомляє видання The Guardian з посиланням на дані Всесвітньої організації охорони здоров’я, щонайменше 27 із 38 країн європейського регіону заявили про високу або дуже високу активність грипу. Такі показники свідчать про швидке та масштабне поширення вірусу, яке перевищує середні сезонні рівні останніх років.

У ВООЗ зазначають, що сезон грипу цього року розпочався приблизно на чотири тижні раніше, ніж у попередні роки. У зв’язку з цим організація закликає населення дотримуватися профілактичних заходів: вакцинуватися, залишатися вдома у разі поганого самопочуття та носити маски в громадських місцях за наявності респіраторних симптомів.

За даними ВООЗ, до 90% усіх підтверджених випадків грипу в європейському регіоні нині припадає на новий сезонний варіант вірусу — A(H3N2) субклад K. Водночас фахівці підкреслюють, що наразі немає доказів того, що цей штам спричиняє важчий перебіг захворювання порівняно з попередніми варіантами.

Медики називають вакцинацію найефективнішим способом профілактики грипу. Особливо це стосується людей із підвищеним ризиком ускладнень — літніх осіб, пацієнтів із хронічними захворюваннями, вагітних жінок і дітей. Окремо наголошується на важливості вакцинації медичних працівників, які перебувають у зоні підвищеного ризику та відповідають за безпеку своїх пацієнтів.

Регіональний директор ВООЗ у Європі Ганс Анрі Клюге прогнозує, що пік захворюваності на грип у регіоні припаде на кінець грудня або початок січня, тож найближчі тижні можуть стати найскладнішими для систем охорони здоров’я.

Упродовж минулого місяця автопарк України суттєво поповнився легковими автомобілями з бензиновими двигунами. Загалом було ввезено та зареєстровано 12,4 тисячі таких машин, що на 43 відсотки перевищує показник аналогічного періоду минулого року. Про це свідчить статистика, оприлюднена фахівцями «УкрАвтопрому».

Згідно з даними аналітиків, частка нових бензинових легковиків у загальній структурі ринку склала 2,3 тисячі одиниць. Це означає зростання на 27 відсотків у річному вимірі та свідчить про поступове відновлення попиту на нові автомобілі, попри складну економічну ситуацію. Покупці дедалі частіше звертають увагу на нові моделі через гарантійне обслуговування, сучасні системи безпеки та нижчі витрати на ремонт у перші роки експлуатації.

Серед нових бензинових моделей найбільшим попитом користувався компактний кросовер Renault Duster. За місяць українці придбали 223 таких автомобілі. Майже не відстав Hyundai Tucson із результатом 203 реєстрації. Далі в рейтингу розмістилися Mazda CX-5, яку обрали 187 покупців, Škoda Kodiaq зі 116 проданими авто та Škoda Octavia, яку зареєстрували 108 разів.

На ринку імпортованих вживаних бензинових автомобілів лідерство зберігає перевірена роками модель Volkswagen Golf, яка з показником 691 авто знову стала найпопулярнішою серед українців. Другу позицію посів кросовер Volkswagen Tiguan — 587 одиниць. Третє та четверте місця розділили Audi Q5 і Nissan Rogue, кожну з яких обрали по 519 покупців. П’ятірку найпопулярніших замкнув Audi A4 із результатом 336 автомобілів.

Експерти зазначають, що зростання інтересу до бензинових авто зумовлене як ширшою пропозицією на вторинному ринку, так і відносною доступністю таких моделей у порівнянні з електромобілями та гібридними автомобілями.

Після початку повномасштабної війни мільйони українців виїхали за кордон, зберігши фінансові зв’язки з країною та продовжуючи користуватися картками вітчизняних банків. Втім, практика користування державними картками за межами України може стати джерелом серйозних проблем. Для клієнтів Ощадбанку це іноді обертається повною втратою доступу до власних коштів, що створює додатковий стрес у непростий час.

Видання «Мінфін» оприлюднило один із таких випадків, коли звернення клієнта показало низку проблем. За словами чоловіка, його дружина оформила картку Ощадбанку спеціально для використання за кордоном, проте перед виїздом випадково залишила її в Україні. Після переїзду за межі країни жінка виявила, що не може здійснити жодної операції та навіть отримати доступ до власних коштів через віддалене управління.

За словами чоловіка, у контакт-центрі Ощадбанку їй порадили тимчасово заблокувати картку, запевнивши, що подальше розблокування займе лише кілька секунд. Пізніше картку знайшли, однак спроби увійти в мобільний застосунок виявилися безрезультатними через активне блокування.

Після повторного звернення до служби підтримки клієнти отримали несподівану відповідь. У банку пояснили, що через попередні спроби входу в застосунок розблокувати картку навіть за допомогою голосової ідентифікації вже неможливо. Єдиний варіант — перевипуск картки.

Ключова проблема полягає в тому, що перевипуск і розблокування карток Ощадбанку можливі виключно на території України. За кордоном банк не надає таку послугу, тож клієнти фактично втрачають доступ до власного рахунку без фізичного повернення в країну.

Водночас на офіційному сайті Ощадбанку зазначено, що за межами України працюють картки платіжних систем Visa та MasterCard. Ними можна розраховуватися у гривнях, доларах США та євро. При цьому картки для адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам, а також картки платіжної системи «Простір» за кордоном не обслуговуються.

Народний депутат України VIII скликання Максим Микитась, колишній депутат Дніпровської обласної ради, а також голова ради директорів і співзасновник групи компаній «Dnipro Agro Group» Василь Астіон опинилися у фокусі розслідування щодо можливого незаконного відчуження корпоративних прав та нерухомого майна. Разом із ними в матеріалах справи згадуються низка посадових осіб Міністерства юстиції, представників судової системи та реєстраційних органів, що вказує на можливу комплексну протиправну схему.

Йдеться про діяльність ТОВ «ФІЛОСОФІЯ ДЕВЕЛОПМЕНТА» (ЄДРПОУ 42088061), яке, за наявною інформацією, втратило контроль над корпоративними правами та майновим комплексом на території колишнього заводу. За даними розслідування, механізм відчуження передбачав складні юридичні маніпуляції з реєстраційними документами, що ускладнювало захист інтересів компанії та створювало ризики для інвесторів і працівників підприємства.

За даними заяви, ключовим мотивом інтересу до компанії стали містобудівні умови, видані КМДА, які дозволяють реконструкцію одного з корпусів заводу «Арсенал» під адміністративну будівлю з паркінгом. Саме цей актив, як стверджується, став предметом рейдерського захоплення, організованого за попередньою змовою між бізнесменами, політиками та посадовцями.

Серед осіб, яких пов’язують із реалізацією схеми, називають міністра юстиції України Галущенка Г.В., заступників директора департаменту приватного права Мін’юсту Рудницьку М.В. та Лещенка А.О., суддю Господарського суду міста Києва Стасюка С.В., приватного нотаріуса Дуднік І.В. і державного реєстратора Качковську О.В. Їхні рішення та дії, за версією заявників, створили юридичні підстави для втрати власниками контролю над майном.

Водночас спроби оскаржити ці обставини в межах кримінального провадження наразі не дали результату. Слідчий суддя Печерського районного суду Києва Сергій Вовк ухвалою №757/56345/25-к від 3 грудня 2025 року відмовив у задоволенні скарги щодо невнесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Фактично це заблокувало старт повноцінного слідства на початковому етапі.

Окремим блоком у матеріалах фігурує інформація про діяльність подружжя Олександра та Галини Герег — власників мереж «ЕПІЦЕНТР К» і «НОВА ЛІНІЯ 1». За наявними даними, після окупації частини територій України їхні торговельні центри на ТОТ нібито не припинили роботу, а лише формально змінили бренд на «Галактика», зберігши операційну модель, формат і внутрішні стандарти «Епіцентру».

У 2014–2022 роках, за твердженнями заяви, управління цими активами здійснювалося через підконтрольні юридичні структури. Координацію роботи мережі «Галактика» нібито забезпечував громадянин України Геннадій Гальчук, який взаємодіяв з окупаційною адміністрацією та отримував винагороду за підтримку безперебійного функціонування бізнесу.

Така схема, за твердженнями авторів матеріалів, дозволяла приховувати реальних бенефіціарів, зберігати контроль над торговельною мережею та водночас забезпечувати надходження коштів до бюджету Російської Федерації через діяльність об’єктів на тимчасово окупованих територіях.

Описані факти потребують ретельної перевірки з боку правоохоронних органів, однак на сьогодні ключові епізоди, пов’язані як із рейдерським захопленням майна в центрі Києва, так і з діяльністю великого бізнесу на ТОТ, залишаються поза межами повноцінного кримінального розслідування.

Детективи Територіального управління Бюро економічної безпеки у Чернівецькій області проводять досудове розслідування за фактом можливого ухилення від сплати податків через так зване «дроблення бізнесу». За даними БЕБ, схема стосувалася власника мережі з понад 100 продуктових магазинів, які функціонували у Чернівецькій, Тернопільській та Хмельницькій областях.

Слідство встановило, що фізична особа-підприємець разом із посадовими особами підприємства та підконтрольними ФОПами організували механізм мінімізації податкових зобов’язань. Для реалізації схеми були задіяні окремі працівники, які вели «чорну» бухгалтерію та формально розподіляли доходи між декількома юридичними особами, щоб приховати реальні обсяги прибутку та зменшити податкове навантаження.

Як повідомляють у БЕБ, бізнес працював за схемою «дроблення», коли реальних працівників не оформлювали в штат, а реєстрували як ФОПів другої групи. Фактично ці особи виконували обов’язки звичайних найманих працівників, підпорядковувалися одному власнику та працювали в єдиній торговельній мережі, однак формально вважалися окремими підприємцями.

Така модель дозволяла розділити один бізнес на десятки ФОПів і уникати сплати податку на прибуток та податку на додану вартість, які мали б сплачуватися у разі офіційного ведення діяльності в межах одного підприємства.

У БЕБ зазначають, що внаслідок роботи детективів мережа магазинів відмовилася від схеми «дроблення бізнесу» та почала працювати прозоро. Це дало змогу вивести діяльність з тіньового сектору та забезпечити додаткові надходження до державного бюджету.

Станом на зараз держава вже отримала понад 10 мільйонів гривень відшкодованих збитків. Робота з повного повернення коштів триває.

Досудове розслідування здійснюється за ч. 2 ст. 212 Кримінального кодексу України — ухилення від сплати податків. Оперативний супровід у справі забезпечує Служба безпеки України в Чернівецькій області, процесуальне керівництво здійснює Чернівецька обласна прокуратура.

19 грудня впродовж тривалого часу залишалося однією з ключових дат для православних вірян в Україні. Після переходу церков на новий календар змінився перелік релігійних споминів, однак цей день і нині вирізняється насиченістю духовних, професійних і народних подій, зберігаючи особливе значення в суспільному житті.

За новою календарною традицією цього дня православна церква вшановує мученика Воніфатія та преподобного Іллю Києво-Печерського, пустельника. Образ останнього займає особливе місце у народній свідомості, адже його вважають небесним покровителем воїнів. Саме тому родини захисників України звертаються до святого з молитвами про заступництво, охорону на фронті, збереження життя та відновлення здоров’я після поранень.

Водночас багато вірян пам’ятають, яке церковне свято 19 грудня відзначалося за старим стилем. Саме цього дня святкували День святого Миколая Чудотворця — покровителя дітей і нужденних. За традицією, дітям дарували подарунки від імені святого, а дорослі займалися благодійністю.

На міжнародному рівні 19 грудня, за ініціативою ООН, відзначається Міжнародний день допомоги бідним. Його мета — привернути увагу суспільства до проблем малозабезпечених та заохотити людей до благодійних вчинків. У цей день прийнято допомагати нужденним коштами, речами або волонтерською підтримкою. Також у світі сьогодні відзначають День вічнозелених рослин, День субкультури емо, День вівсяних кексів і День смішного светра.

В Україні 19 грудня є важливою професійною датою — Днем адвокатури, або Днем адвоката. Це свято людей, які захищають права громадян у судах, перевіряють законність угод і надають юридичні консультації. Їхню роль у забезпеченні правопорядку та справедливості в суспільстві складно переоцінити.

Також цього дня народилися відомі українські діячі культури: поет Микола Філянський, перекладач Микола Лукаш, письменник і правозахисник Микола Руденко та письменниця Марія Матіос.

У народній традиції 19 грудня пов’язували з погодними прикметами, насамперед із вітром. Якщо він дме з півночі — чекали морозів і сніжної зими, з півдня — швидкого потепління. Сильний шквал вважався передвісником доброго врожаю влітку, а гучна поведінка синиць віщувала негоду. Ясне небо обіцяло морозний січень.

За повір’ями, день вважався сприятливим для рукоділля, творчих занять, риболовлі та навіть висадки розсади. Натомість існували й заборони. Не рекомендувалося лінуватися, заздрити, мати злі думки, сваритися чи лихословити. Також не радили виконувати важку фізичну роботу, займатися прибиранням або ремонтом. За прикметами, не варто було позичати гроші 19 грудня, аби не провести наступний рік у боргах.

У Солом’янському районі Києва, поблизу Батиєвої гори, столичні правоохоронці проводять перевірку фактів можливого самоправства щодо використання земельної ділянки на вулиці Людмили Проценко. За даними Національної поліції, орендар землі — ТОВ «Ролан» — міг не дотримуватися вимог щодо інженерного захисту території від зсувів та не забезпечувати належний протизсувний режим.

Слідчих також турбує потенційна житлова забудова на ділянці, яка розташована у зоні підвищеної зсувонебезпечності та знаходиться в центральному історичному ареалі Києва. Таке розміщення накладає низку обмежень і вимагає суворого дотримання будівельних норм та правил безпеки, що наразі перевіряють компетентні органи.

Слідчі вказують, що ТОВ «Ролан» орендує цю землю з 2006 року. Цільове призначення ділянки — під будівництво і обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об’єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури. Водночас у поліції повідомляють: КП «СУППР» ще 3 листопада 2025 року поінформувало правоохоронців, що від орендаря не надходили звернення та проєктна документація щодо інженерних вишукувань, укріплення схилів, підпірних стін чи інших протизсувних робіт. На підприємстві наголошують, що ділянка належить до зсувонебезпечних територій, а отже погодження та комплекс захисних заходів мають бути першочерговими.

Окремим блоком у матеріалах фігурує питання містобудівних обмежень. За даними слідства, наразі відсутні документи, які б надавали право виконувати підготовчі або будівельні роботи та підтверджували введення в експлуатацію будь-яких об’єктів на цій території. У Департаменті містобудування та архітектури КМДА повідомляли правоохоронцям, що компанія не отримувала містобудівні умови та обмеження: заяви, які «Ролан» подавав у 2016 та 2023 роках, повертали на доопрацювання.

Передісторія конфлікту тягнеться роками. Ще у 2004 році Київрада погодила передачу ділянки в оренду під житлове будівництво, а у 2010-му строк оренди збільшили до 15 років. У 2020 році в КМДА та Київраді з’явився проєкт рішення про розірвання договору оренди через те, що забудова так і не розпочалася, а також через борг зі сплати за землю. Однак проєкт так і не був ухвалений, а вже у 2021 році Київрада погодила поновлення оренди ще на 10 років, після чого прокуратура пішла до суду з вимогою скасувати рішення про пролонгацію та розірвати договір. У підсумку правоохоронці програли всі три інстанції, а остаточну крапку поставив Касаційний господарський суд 31 січня 2023 року.

Навесні 2025 року історія отримала новий суспільний резонанс через позицію місцевої громади. Мешканці будинку поруч заявляли, що потенційне будівництво може погіршити стан їхньої «панельки» — вони пов’язували ризики з проблемами, які, за їхніми словами, почалися після зведення по сусідству іншого житлового комплексу: підтоплення підвалів, тріщини та просідання, руйнування асфальту і проблеми з водовідведенням. Активісти також звертали увагу на оголошення про продаж ділянки та поширювані візуалізації проєкту із двома 22-поверхівками та багаторівневим паркінгом. У компанії, своєю чергою, запевняли, що йдеться про нижчу поверховість.

На цьому тлі додаткові питання викликає й фінансова дисципліна орендаря. У серпні 2025 року Господарський суд Києва задовольнив позов Київради до ТОВ «Ролан» щодо стягнення заборгованості з орендної плати за період з липня 2023-го по січень 2025 року. Частину боргу компанія погасила під час процесу, однак суд зобов’язав сплатити залишок.

У поліції наразі акцентують на безпековому аспекті: з огляду на зсувонебезпечність і історичний статус території будь-які плани забудови мають супроводжуватися жорсткими обмеженнями та виконанням протизсувних заходів. Саме для цього, за рішенням суду, правоохоронці отримали дозвіл на огляд ділянки, який має зафіксувати її поточний стан, фактичне використання і виконання вимог інженерного захисту.