У системі публічних закупівель «Прозорро» знову зафіксовано ситуацію, яка викликає серйозні запитання щодо прозорості використання бюджетних коштів. За тиждень було оприлюднено понад 72 тисячі закупівель на загальну суму майже 19 мільярдів гривень, однак особливу увагу привернула одна угода. Йдеться про 1,6 мільярда гривень, які Служба відновлення у Миколаївській області спрямувала компанії «Ростдорстрой» за процедурою, що виглядає щонайменше нетипово для такого обсягу фінансування.

Формально предмет закупівлі визначено як «експлуатаційне утримання автомобільних доріг». У законодавстві цим терміном зазвичай позначають поточні та локальні роботи: прибирання узбіч, ямковий ремонт, розчищення снігу, встановлення дорожніх знаків або ліквідацію незначних пошкоджень покриття. Такі послуги, як правило, не передбачають масштабних витрат і реалізуються через відносно прості та конкурентні процедури.

За умовами тендеру, замість точкового ремонту підрядник має виконати фрезерування старого покриття та укладання нового шару асфальту. Такий обсяг традиційно визначають як середній або капітальний ремонт, але аж ніяк не підтримання експлуатаційного стану. Попередні розрахунки показують: заявлені обсяги дозволяють оновити близько 30 кілометрів дороги — фактично окремий дорожній проєкт, лише схований у технічній категорії, яка не передбачає конкуренції.

І це вже не перший випадок. У вересні Служба відновлення замовляла «Ростдорстрою» аналогічні роботи — також під вивіскою «експлуатаційного утримання». Тоді Державна аудиторська служба зацікавилася визначеннями і вимагала пояснень: чому капітальні ремонти маскуються під підтримувальні?

Відповідь чиновників стала ілюстрацією того, наскільки легко державні норми можна перетлумачити, якщо є така потреба. Фрезерування? Це, виявляється, «аварійне виправлення профілю». Укладання нового шару? «Захід з недопущення погіршення стану». Заміна значних ділянок дорожнього одягу? «Тимчасові роботи, що не змінюють конструктив».

І найголовніше — ДАСУ цю логіку прийняла. Відтак подальші закупівлі за цією схемою не просто стали можливими — вони отримали своєрідну індульгенцію. Уже в жовтні замовник повторив закупівлю, і цього разу ціни навіть зросли приблизно на 3%, що виглядає особливо контрастно на тлі загальних бюджетних обмежень.

Таким чином в Україні сформувався новий різновид «експлуатаційного утримання» — коли під виглядом негайних робіт державні замовники проводять масштабне асфальтування без повноцінних торгів і необхідного контролю. Це не лише підміняє зміст законодавства, а й створює окремий клас дорожніх контрактів, що фактично виведені з-під конкуренції.

Агентство з розшуку та менеджменту активів оголосило про визначення управителя арештованого майнового комплексу, розташованого на вулиці Іоанна Павла ІІ, 4/6 у столиці. Йдеться про масштабний бізнес-центр у центральній частині Києва, який у публічному просторі пов’язують із підсанкційним олігархом Костянтином Жеваго. Це рішення стало черговим етапом у процесі передачі арештованих активів у професійне управління з метою збереження їхньої економічної цінності та забезпечення надходжень до бюджету.

За підсумками відкритого конкурсу переможцем було визнано товариство з обмеженою відповідальністю «Енвіл». Компанія була створена підприємцем Володимиром Дроботом, який, за даними з відкритих джерел, має досвід у фінансовому та бізнес-секторі. Саме «Енвіл» тепер відповідатиме за управління одним із найбільших офісних комплексів міста, включно з експлуатацією будівель, орендними відносинами та підтриманням об’єкта у належному стані.

Ігор Хмельов, відомий у матеріалах слідства як «Шмель», разом із Міндічем фігурує у низці спільних бізнес-структур: Tanden Group, Eventus Management, Atlet Bud, Brand Style, TIM&TIM s.r.o. (Словаччина). За інформацією, озвученою в медіа, через Хмельова оформлювалися окремі активи, пов’язані з дружиною Міндіча.

Не менш показовим є зв’язок ще однієї фігурантки — Альони Шевцової (Дегрік), партнерки Дробота та Хмельова по iBox Bank. Вона перебуває під санкціями у зв’язку зі справою про відмивання коштів сервісу LeoGaming.

У результаті управління арештованою нерухомістю, що перебуває у сфері санкцій щодо Жеваго, отримала структура, пов’язана з особами, які фігурують у справах про ухилення від податків у гральному бізнесі, банківських розслідуваннях і санкційних рішеннях.

Таким чином, контроль над бізнес-центром на Печерську тепер матиме коло осіб, яке об’єднують спільні інтереси у фінансових і процесингових структурах, а також наявність фігурування у низці резонансних справ.

В Україні громадянам вкотре нагадали про серйозні правові наслідки систематичної несплати комунальних послуг. Хоча формально право власності на квартиру чи будинок за боржником зберігається, на практиці людина може втратити можливість повноцінно користуватися та розпоряджатися своїм майном. Механізми примусового стягнення заборгованості побудовані так, що фінансові обмеження швидко переростають у суттєві життєві проблеми.

За словами адвокатки Олени Воронкової, у разі накопичення боргу постачальник послуг має право звернутися до суду. Після отримання виконавчого документа відкривається виконавче провадження, у межах якого державні або приватні виконавці застосовують стандартні заходи впливу. Одним із перших кроків зазвичай стає арешт банківських рахунків боржника, що фактично блокує доступ до власних коштів.

За її словами, навіть невеликі суми — кілька тисяч гривень — можуть стати підставою для видачі судового наказу про стягнення. Закон не встановлює жодного порогу боргу, після якого починається арешт рахунків чи майна: достатньо, щоб постачальник послуг подав заяву до суду і довів наявність зобов’язань між сторонами.

Якщо між споживачем і комунальним підприємством є договір, компанія може звернутися за судовим наказом. Якщо договору немає — подається позов. Після отримання судового рішення воно одразу передається до виконавчої служби, що автоматично запускає механізм блокування рахунків і накладення арештів.

При цьому самому боржнику житло ніхто не забирає — арешт не позбавляє права проживання. Але він блокує будь-які дії щодо майна: продати квартиру, подарувати її чи оформити спадкові зміни буде неможливо до повного врегулювання заборгованості.

Юристи наголошують: у період зростання тарифів та економічних труднощів громадянам варто уважно стежити за станом особових рахунків. Бо навіть невеликий борг після рішення суду може вилитися у повний арешт фінансів і майна.

Депутатці Одеської міської ради від партії «Довіряй ділам» Ірині Куценко (Єсенович) повідомлено про нову підозру у справі розкрадання бюджетних коштів, призначених на програми боротьби з ВІЛ/СНІДом, туберкульозом, гепатитами та наркоманією. Територіальне управління Бюро економічної безпеки в Одеській області повідомило, що слідство встановило систематичне порушення фінансової дисципліни протягом 2023–2024 років із боку депутатки та групи її спільників.

За даними слідчих, Куценко, як член постійної комісії з питань охорони здоров’я міськради, організувала схему з розподілу та використання бюджетних коштів у змові з шістьма особами, серед яких були посадовці комунального некомерційного підприємства «Центр профілактики та боротьби з хворобами» та інші пов’язані фігуранти. Схема передбачала підконтрольне укладання договорів із приватними структурами та перерахування фінансів на рахунки, які не забезпечували належного виконання програм, або й взагалі використовувалися не за призначенням.

За даними слідства, учасники схеми складали акти виконаних робіт, у яких штучно завищували кількість осіб, яким нібито була надана допомога, а також включали послуги, що фактично не виконувалися. Один із ФОПів, який використовувався у програмі, був створений родичами Куценко, що, за даними слідства, дозволяло привласнювати частину бюджетних коштів. Загальний встановлений збиток становить понад 2,2 мільйона гривень.

Сімом учасникам, включно з депутаткою, оголошено підозру за кількома статтями Кримінального кодексу: ч. 3 ст. 28 (злочин, учинений організованою групою), ч. 1 ст. 366 (службове підроблення), ч. 3 ст. 209 (легалізація доходів, отриманих злочинним шляхом), ч. 5 ст. 191 (привласнення майна в особливо великих розмірах). Слідство продовжується.

Для забезпечення відшкодування збитків суд наклав арешт на нерухомість і транспортні засоби фігурантів. Водночас, як повідомляють у БЕБ, депутатка заздалегідь переоформила своє майно на дітей — це сталося ще влітку 2025 року.

Українські медіа оприлюднили інформацію про суддів, які, за даними журналістських розслідувань, могли отримувати неправомірну вигоду від колишньої власниці Айбокс Банку, підсанкційної Альони Шевцової. У публікаціях наводяться прізвища посадовців судової гілки влади та суми коштів, які фігурують у матеріалах як можливі хабарі за ухвалення потрібних рішень у резонансних справах.

Згідно з оприлюдненими даними, йдеться про системні контакти між представниками фінансової установи та окремими суддями, які могли забезпечувати сприятливі судові рішення. Журналісти стверджують, що такі дії дозволяли затягувати процеси, блокувати розгляд окремих проваджень або створювати юридичні умови, вигідні для зацікавлених осіб. У матеріалах також згадуються конкретні епізоди, де фігурують значні суми коштів.

Нагадаємо, Альона Дегрик-Шевцова знаходиться під санкціями РНБО та звинувачується у відмиванні відмивання 5 млрд грн через “Айбокс банк”. Шевцова наразі переховується за кордоном, та вже встигла потрапити в поле зору європейських правоохоронців через відмивання коштів у Польщі.

Щоб “повирішувавати” свої проблеми із законом в Україні та уникнути кримінальної відповідальності, Альона Дегрик-Шевцова корумпувала десятки українських суддей, які виносили незаконні рішення на її користь, через що державний бюджет втратив мільярди гривень.

Зокрема, суддя Печерського районного суду міста Києва Світлана Шапутько скасувала повідомлення про підозру Альоні Шевцовій, що дало можливість шахрайці вивести з арештованих рахунків приблизно 180 млн грн. За свої “послуги” суддя Шапутько отримала близько 200 тисяч євро. За словами журналіста Сергія Іванова, наразі вирішується питання щодо притягнення судді Шапутько до відповідальності.

“Згодом Київський апеляційний суд скасував це рішення як незаконне, однак Шевцова встигла зняти арешти зі свого майна та коштів і перерахувати мільйони гривень, оформлюючи ці перекази як благодійні внески на рахунки низки громадських та благодійних організацій. Тобто в умовах воєнного стану ці структури фактично використовувалися для виведення коштів, а не виключно для допомоги державі” – зазначив журналіст Сергій Іванов.

Нагадаємо, суддю Світлану Шапутько пов’язують з Олегом Татаровим. Зокрема, за інформацією Громадського, Шапутько захищала наукову дисертацію під керівництвом заступника керівника Офісу президента.

Також ЗМІ неодноразово звертали увагу, що суддя Світлана Шапутько веде самі резонансні справи в інтересах Офісу президента. Зокрема, Шапутько закрила резонансну справу проти заступника Єрмака Ростислава Шурми, по якому працювали антикорупційні органи.

Нагадаємо, у 2024 році БЕП та СБУ скерували до суду матеріали кримінальних проваджень щодо голови правління Айбокс банку та інших працівників цього банку. Проте Альона Шевцова через адвокатів з орбіти колишнього військового прокурора Анатолія Матіоса та його екс-заступника Дмитра Борзих налагодила масштабну схему корумпування українських судів.

Власне кажучи, за інформацією журналістів-розслідувачів, ряд українських суддів самі проявили ініціативу, та увійшли у злочинний зговір, спочатку накладаючи арешти на майно Шевцової, а потім вже за хабарі у розмірі 50-80 тисяч доларів їх скасовуючи.

В результаті навколо справи Айбокс банку до цього часу продовжується судова тяганина. Так, справа голови правління Айбокс Банку, який є спільником Шевцової, розглядається вже близько півтора року. І це попри те, що він визнає свою провину, станом на сьогодні навіть підготовче судове засідання не проведене.

Уникати реального покарання екс-голові правління Айбокс Банку судді Шевченківського районного суду міста Києва, які по черзі заявляють самовідводи, що фактично унеможливлює судовий розгляд. Аналогічна історія і по іншим працівникам банку, матеріали стосовно яких скеровано обвинувальним актом до Шевченківського суду, який роками не може навіть провести засідання у справах, що стосується iBox банку.

Окремо варто відзначити суддю Личаківського районного суду міста Львова Юрія Білоус, який за 150 тисяч доларів США ухвалив потрібні Шевцовій рішення.

Пізніше суддя Юрій Білоус був затриманий працівниками ДБР спільно із СБУ через незаконне збагачення та отримання хабара. Водночас, як повідомляють журналісти Суспільного, попри підозри у злочинах суддя Юрій Білоус повернувся до роботи, що свідчить про наявність у Білоуса високих покровителей, ймовірно, того ж самого Олега Татарова.

Надалі обвинувальний акт стосовно Альони Шевцової, який було скеровано до Голосіївського районного суду міста Києва, почала розглядати суддя Ольга Вдовиченко. Чоловік судді Ольги Вдовиченко тривалий час працював у Головній військовій прокуратурі Генпрокуратури України у підпорядкуванні вищезгаданого прокурора Анатолія Матіоса.

З огляду, що 29 липня 25 року Вдовиченко закрила кримінальне провадження стосовно Шевцової. За інформацією джерел, сімейний бюджет судді це рішення збільшило на 500 тисяч доларів США.

За інформацією журналістів розслідувачів, коли Офіс Генерального прокурора звернувся до Київського апеляційного суду, підсанкційна Альона Шевцова підняла суму “пропозиції” для суддів до 1 мільйона 200 тисяч доларів США. І колегія суддів у складі Вікторії Яковлевої, Ольги Жук та Андрія Дриги не змогла встояти перед цією спокусою. За інформацією журналіста Сергія Іванова, “всі матеріали за фактом отримання неправомірної вигоди суддями Яковлевою, Жук та Дригою передані до відповідних органів”.

Нагадаємо, під час засідання прозвучали погрози на адресу журналістки Любов Величко за намагання висвітити судовий процес у справі Альони Шевцової в Київському апеляційному суді, через який держава зазнала збитків на суму понад 5 мільярдів гривень. Також за словами Величко, на суді був присутній “таємничий чоловік в стильному діловому костюмі – який перед засіданням перешіптувався із адвокатами, а згодом пошепки заборонив мені публікувати його фото із зали суду. І, звісно ж, не представився”.

В умовах продовження воєнного стану та загальної мобілізації в Україні уряд і військове керівництво працюють над заходами, що підвищують боєздатність Збройних сил та забезпечують стабільну роботу критично важливих галузей. На тлі цих змін активізувалися дискусії щодо можливого посилення мобілізації у 2026 році, адже ефективність оборони безпосередньо залежить від людського ресурсу.

Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський наголосив, що ключовим фактором здатності армії протистояти російському наступу є саме особовий склад, а не лише технічне оснащення. Техніка, озброєння та сучасні системи важливі, але вони ефективні лише тоді, коли за ними стоять підготовлені та мотивовані військовослужбовці. У зв’язку з цим Сирський підкреслив необхідність продуманої та поступової мобілізації, яка дозволить не тільки наростити чисельність, а й зберегти високий рівень підготовки особового складу.

Сирський зазначив, що термін базової загальновійськової підготовки вже збільшено до 51 дня. Навчальні процеси зміщують подалі від фронту, закріплюючи корпуси за полігонами в центральних і західних областях для зменшення ризиків та підвищення якості підготовки. Окрему увагу він звернув на адаптаційну програму для новобранців, мета якої — зменшення випадків самовільного залишення частини. Головнокомандувач також доручив пришвидшити будівництво та оснащення укриттів на полігонах, адже стан безпеки на частині об’єктів залишався незадовільним.

Військовий аналітик Іван Тимочко прогнозує, що у 2026 році мобілізація може зіткнутися з новими викликами. За його словами, росія зосереджуватиметься на збільшенні чисельності піхоти, включно з мобілізацією ув’язнених, що дає їй змогу швидко відновлювати втрати. Це, на думку експерта, створює додатковий тиск на українську систему мобілізації, яка також потребуватиме збільшення обсягів набору.

Секретар Комітету Верховної Ради з питань нацбезпеки Роман Костенко раніше заявляв, що нинішні темпи мобілізації — близько 30 тисяч осіб на місяць — покривають лише половину потреб Збройних сил. За цих умов питання посилення призову залишається відкритим і залежатиме від темпу бойових дій, стратегічних потреб армії та рішень Верховної Ради.

У військовому керівництві наголошують, що мобілізаційні процеси й надалі коригуватимуть відповідно до ситуації на фронті, а акцент на підготовку, безпеку навчальних центрів та адаптацію бійців залишатиметься пріоритетом.

Вранці 15 грудня в Україні стався черговий землетрус, цього разу в Дунаєвецькому районі Хмельницької області. За інформацією Головного центру спеціального контролю, підземні поштовхи були зафіксовані о 06:12. За попередніми даними, магнітуда землетрусу становила 1,7, а епіцентр залягав на глибині близько п’яти кілометрів. Такі параметри вказують на невеликий рівень сейсмічної активності, який, за класифікацією фахівців, визначається як ледве відчутний.

Подібні землетруси, як правило, проходять без істотних наслідків для населення. Зазвичай такі поштовхи залишаються непомітними для більшості людей, оскільки їх інтенсивність дуже низька. Однак приладові системи все ж таки здатні зафіксувати навіть такі слабкі підземні коливання. За словами експертів, хоча цей землетрус не мав серйозних наслідків, такі явища можуть бути частиною природного сейсмічного фону, характерного для деяких регіонів України.

Землетрус став уже четвертим випадком за останні кілька днів. 11 грудня сейсмологи реєстрували підземні поштовхи у Тернопільській області з магнітудою 2,9 — цей землетрус належав до відчутних. Ввечері 12 грудня активність зафіксували у Чорному морі, за 12 кілометрів від узбережжя Криму, де магнітуда сягнула 4,4. Наступного дня, 13 грудня, землетрус стався у Дністровському районі Чернівецької області, його сила склала 2,5 бала, і він був ледве відчутним.

Сейсмологи наголошують, що серія епізодів не є ознакою наближення сильного землетрусу, однак свідчить про підвищену активність окремих ділянок земної кори. Науковці продовжують моніторинг, а дані оперативно передаються у відповідні служби.

Раніше провідний науковий співробітник Інституту геофізики НАН України Дмитро Гринь звернув увагу на інший аспект ризиків — стан будівель після численних обстрілів. За його словами, багато споруд у зонах ураження втратили частину своєї сейсмостійкості, що ставить під сумнів їхню здатність витримувати навіть слабкі підземні поштовхи у 3–4 бали. Фахівці вважають, що проблема потребує системної оцінки та окремих рішень щодо укріплення аварійних конструкцій.

Спеціалізована антикорупційна прокуратура подала до Вищого антикорупційного суду позов із вимогою стягнути в дохід держави майно, яке слідство вважає необґрунтованими активами начальника складу пального та мастильних матеріалів Центру забезпечення тилу Командування Сил логістики Збройних сил України, а також пов’язаних із ним осіб. Інформація про це з’явилася з посиланням на дані Державного бюро розслідувань, яке здійснювало перевірку походження активів.

За матеріалами слідства, упродовж 2024 року дружина військовослужбовця, діючи за його дорученням, оформила придбання житлового будинку разом із земельною ділянкою у Львівській області. Загальна площа об’єкта нерухомості становить 180,8 квадратного метра, а сума угоди, зафіксована в документах, склала 2,9 мільйона гривень. Правоохоронці зазначають, що задекларовані доходи родини не дозволяли здійснити таку покупку без залучення коштів сумнівного походження.

У 2025 році будинок був проданий за 2,7 мільйона гривень. ДБР кваліфікувало ці обставини як такі, що містять ознаки необґрунтованого збагачення. Після аналізу матеріалів прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури подав до ВАКС позов про стягнення активів у дохід держави на суму понад 2,9 мільйона гривень.

У суді розглядатимуть, чи могли кошти, використані для придбання нерухомості, бути забезпечені законними доходами військовослужбовця та членів його сім’ї. ВАКС має визначити, чи відповідають активи критеріям обґрунтованості, визначеним законодавством.

Європейський Союз входить у період, який може стати одним із найнапруженіших і найвизначальніших за останні роки. У Брюсселі та провідних столицях ЄС готуються до складних переговорів, від результатів яких залежатиме не лише подальша підтримка України, а й здатність Європи діяти як єдине політичне ціле. На тлі зростаючого зовнішнього тиску з боку США та Росії європейські лідери мають продемонструвати, що стратегічні рішення щодо війни й миру на континенті ухвалюються не під диктовку, а з урахуванням принципів, на яких побудований Союз.

У центрі дискусій — спроби нав’язати Україні так званий «мирний план», який у європейських колах дедалі частіше називають неприйнятним і принизливим. Йдеться про ініціативи, що можуть легалізувати наслідки агресії та створити небезпечний прецедент для всієї системи міжнародної безпеки. Для багатьох країн ЄС питання виходить далеко за межі української теми: воно стосується довіри до європейських гарантій, поваги до суверенітету держав і майбутнього самого Євросоюзу як політичного гравця.

Паралельно у Брюсселі міністри закордонних справ та дипломати намагаються переконати дедалі більшу групу урядів ЄС, які виступають проти механізму фінансування України через прибутки від заморожених активів РФ. До четверга, коли всі 27 лідерів прибудуть на саміт у Брюсселі, Євросоюз має або врятувати угоду, або зіткнутися зі справжньою політичною кризою.

Politico зазначає, що за лаштунками нині точиться “дипломатія останньої хвилини”. Лідери Великої Британії, Німеччини і, можливо, Франції, а також зять Дональда Трампа Джаред Кушнер і його спецпосланець Стів Віткофф планують зустрітися із Зеленським у Берліні. Про участь численних глав урядів та представників ЄС і НАТО повідомив прессекретар німецького канцлера Стефан Корнеліус. Один із європейських чиновників заявив, що подальше роз’єднання Європи цього тижня стане “катастрофічним сигналом Україні” і завдасть удару по самому Євросоюзу.

Питання територій залишається одним із найчутливіших. Європейські країни наполягають, що жодного прогресу у цьому напрямку не може бути без гарантій безпеки для України. США ж, за інформацією джерел, продовжують тиснути щодо можливих поступок, що створює тертя між Вашингтоном і європейськими столицями.

Складною є й ситуація з “репараційним кредитом”. ЄС уже кілька місяців намагається переконати бельгійського прем’єра Барта де Вевера погодитися на план використання прибутків від заморожених російських активів на користь України. Днями Італія — третя за розміром економіка ЄС — підтримала позицію Бельгії, закликавши шукати альтернативні варіанти фінансування. Новий прем’єр-міністр Чехії Андрей Бабіш також виступив проти. За підрахунками Politico, навіть якщо до цієї групи долучаться Угорщина та Словаччина, вони не матимуть блокуючої меншості, але їхня публічна критика ставить під загрозу політичну угоду.

Попри труднощі, офіційні особи в Брюсселі наполягають, що альтернатив “плану А” поки не існує. Один із німецьких чиновників назвав рішення щодо активів “рішенням про майбутнє Європи”, яке визначить, чи залишиться ЄС значущим геополітичним гравцем. “Варіанта Б немає”, — підкреслив він.

Попереду — кілька днів складної дипломатії, яка покаже, чи здатна Європа діяти єдиним фронтом у момент, коли на карту поставлено не лише підтримку України, а й власну політичну вагу у світі.

Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна привернув підвищену увагу громадськості після укладання прямого договору на проведення невідкладного ремонту покрівлі Північного корпусу — однієї з найвідоміших історичних будівель закладу, що має статус пам’ятки архітектури. Загальна вартість робіт становить 16,2 млн гривень, а виконавцем визначено товариство з обмеженою відповідальністю «Декан Проект». Закупівля була здійснена без проведення відкритих торгів, що викликало запитання щодо прозорості та обґрунтованості такого рішення.

В університеті пояснюють, що вибір саме прямого договору був зумовлений критичним станом покрівлі. За інформацією ХНУ, ремонтні роботи планувалися ще раніше, однак через низку обставин їх не вдалося реалізувати в заплановані терміни. Ситуація загострилася після сильних опадів і негоди, які призвели до подальшого пошкодження даху та створили реальну загрозу для збереження історичної споруди. Зволікання, за словами представників університету, могло спричинити значно серйозніші руйнування та суттєве подорожчання відновлення в майбутньому.

Питання, утім, виникли до вартості окремих матеріалів, зазначених у кошторисі. Експерти, які проаналізували документ, звернули увагу на суттєву різницю між прописаними цінами та ринковою вартістю. За їхніми оцінками, окремі позиції можуть містити ознаки завищення. Йдеться про покрівельні саморізи, які у кошторисі оцінені значно дорожче за середню ринкову ціну, OSB-плити, вартість яких перевищує середню роздрібну, а також утеплювач Rockmin plus, у якого закладена ціна вивищена порівняно з актуальними пропозиціями на будівельному ринку. На думку експертів, різниця у вартості може свідчити про можливі неефективні витрати державних коштів.

Окремий інтерес викликав підрядник. «Декан Проект» зареєстрований на Дениса Паська, якого пов’язують з іншою компанією — ТОВ «Голден і К». Саме ця фірма нині виконує масштабні роботи з реконструкції Північного корпусу університету, проєкт вартістю понад 80 млн грн. Компанія неодноразово привертала увагу у зв’язку з участю у великих підрядах у сфері освіти.