Міністерство оборони України оголосило про запуск принципово нової цифрової системи управління процесами мобілізації та проходження служби. Йдеться про механізм під назвою «Чекін мобілізованого», який має об’єднати всі ключові етапи взаємодії військовослужбовця з державою в єдиний електронний контур. Рішення презентував керівник Головного управління інформаційних технологій Міноборони Олег Берестовий під час Digital Defence Forum у Києві, наголосивши на необхідності сучасних інструментів контролю в умовах повномасштабної війни.

Основною метою впровадження нової системи є зменшення кількості випадків самовільного залишення військових частин, проблема яких загострилася з початком активних бойових дій. За задумом розробників, цифровізація дозволить зробити облік мобілізованих прозорішим, а взаємодію між військовими, командирами та державними органами — більш оперативною та керованою. Фактично йдеться про перехід від паперових процедур до постійного електронного супроводу служби.

Уся інформація збиратиметься у систему «Оберіг», яка синхронізуватиметься з іншими цифровими базами оборонного сектору. Фактично кожен крок мобілізованого відображатиметься у режимі реального часу, створюючи прозорий цифровий слід для командування.

На наступних етапах Міноборони планує запровадити повний електронний супровід мобілізованого — від моменту направлення на медкомісію до прибуття у військову частину та подальшої служби. Йдеться про цифровізацію медичної документації, формування електронних списків для відправки у навчальні центри, автоматичну передачу інформації між системами «Оберіг» та «Імпульс», а також фіксацію прибуття до частини та подальших переміщень.

За словами Берестового, така модель генерації та аналітики даних дозволить оперативно виявляти підозрілі відхилення у переміщеннях і своєчасно реагувати на ризики СЗЧ. На його думку, це переведе контроль за військовими із суб’єктивної площини в об’єктивну — на основі інформації, а не припущень.

Разом із тим ініціатива вже викликає дискусії. Експерти визнають високий рівень диджиталізації, але зауважують: цифровий контроль потребуватиме значного збільшення штату аналітиків та операторів, які здатні працювати з потоками даних у режимі реального часу. Крім того, суспільство очікує пояснень щодо того, яким буде механізм захисту персональних даних, хто матиме доступ до інформації та як саме відбуватиметься моніторинг.

По суті, Міноборони формує систему тотального цифрового спостереження за мобілізованими, яка охоплюватиме весь їхній шлях у секторі оборони — від першої взаємодії з військкоматом до служби у частині. У відомстві вважають це необхідним кроком для зменшення випадків самовільного залишення частини, тоді як суспільна реакція свідчитиме про те, чи буде новий механізм сприйнято як ефективний інструмент контролю, чи як ризик для приватності та прав військовослужбовців.

Із початку нового тижня в Україні прогнозують помітне підвищення температури повітря. За синоптичними оцінками, з понеділка, 15 грудня, холод поступово відступатиме, а денні показники в більшості регіонів перейдуть у плюсову зону. У середньому по країні стовпчики термометрів піднімуться до +1…+5 градусів, що створить відчуття м’якшої, більш комфортної зимової погоди.

Найсприятливіші умови очікуються у західних областях. Тут тепла повітряна маса закріпиться вже на вихідних і збережеться на початку тижня. Денна температура коливатиметься в межах +3…+6 градусів, без різких стрибків і суттєвих похолодань уночі. Така стабільність зробить погоду більше схожою на пізню осінь, ніж на середину зими.

Погода переважно буде хмарною. Прояснення можливі у західних областях — їх забезпечить антициклон. На Сумщині, Харківщині, Полтавщині та Луганщині пройде мокрий сніг: це залишки атмосферного фронту, що відходить. На решті території істотних опадів не прогнозують, подекуди можлива легка мряка.

У Києві також стане тепліше: протягом дня температура підніметься до +2…+4 градусів. Через це сніг, який випав напередодні, почне активно підтавати. Діденко закликала містян уважно обирати взуття та бути обережними на дорогах — буде слизько. Опади в столиці очікуються мінімальні: ймовірна мряка або невеликий дощ.

За попередніми прогнозами синоптикині, з 21 грудня в Україну прийде нове похолодання, утім воно буде несуттєвим.

У період застуд і грипу інформаційний простір наповнюється порадами про «зимове зміцнення імунітету» ще до перших морозів. Частина з них спирається на наукові дані, але значна кількість популярних тверджень є лише звичними повтореннями без доказової бази. Фахівці з харчування та здоров’я звертають увагу: холодний сезон не є вироком для імунної системи, проте потребує усвідомленого підходу до щоденних звичок, харчування та способу життя.

Організм людини реагує на холод складніше, ніж здається. Низька температура сама по собі не «вбиває» імунітет, але впливає на поведінку людей: зменшується перебування на свіжому повітрі, зростає час у закритих приміщеннях, де віруси поширюються активніше. Крім того, взимку часто змінюється режим дня, скорочується тривалість світлового дня, що може позначатися на самопочутті та рівні енергії.

Ківі, яке дієтологи називають «зимовим суперфруктом», може забезпечувати до кількох норм вітаміну С на день і містить фермент, що покращує травлення. Гарбуз і його насіння забезпечують організм каротиноїдами та цинком, пов’язаними зі зниженням ризику діабету та підтримкою імунітету. Буряк узимку стає одним із найкорисніших коренеплодів завдяки високому вмісту вітаміну С, цинку й беталаїнів — пігментів з потужною антиоксидантною дією. Брюссельська капуста, як і інші хрестоцвіті, дає організму глюкозинолати, з яких утворюються захисні сполуки, що зменшують пошкодження клітин. Цитрусові сорти, зокрема криваво-червоні апельсини, забезпечують організм антоціанами та вітаміном С, а солодка картопля та листова зелень — поживними речовинами, корисними для зору, тиску й роботи кишківника. Авокадо, ананас, хікама та морква також залишаються важливими елементами зимового раціону, забезпечуючи організм клітковиною, калієм, ферментами та антиоксидантами.

У багатьох дослідженнях підтверджено й інші прості інструменти зимової підтримки організму. Курячий суп, наприклад, і далі залишається одним із найбільш вивчених способів полегшити перебіг застуди: бульйон, багатий на карнозин, може стримувати поширення інфікованих клітин на ранніх етапах грипу. Вітамін С не здатен «захистити» від хвороби, але здатен скоротити тривалість симптомів, особливо коли його джерелами стають фрукти й овочі, а не ударні дози добавок. Поширений міф про те, що молочні продукти погіршують нежить, також не знаходить наукового підтвердження: молоко не збільшує вироблення слизу, а лише змінює тактильні відчуття.

Не менш цікавою є роль гострої їжі. Капсаїцин тимчасово розширює носові ходи та сприяє полегшенню дихання, тоді як гарячі напої дають лише короткочасний ефект зігрівання, після чого тіло починає скидати тепло. Це ще раз нагадує: навіть інтуїтивні зимові звички не завжди відповідають фізіологічним механізмам.

Водночас медики застерігають від популярних хибних уявлень. Холод сам по собі не спричиняє застуду: віруси розмножуються у теплому середовищі, а низькі температури інколи навіть активізують захисні клітини. Відмова від тренувань надворі також не має підстав — біг у холод може бути ефективнішим, а прогулянки підвищують рівень ендорфінів. Зимові алергії нікуди не зникають: у приміщеннях вони можуть навіть посилюватися через пил, шерсть і погану вентиляцію.

Одним із найпостійніших міфів є уявлення, що взимку не потрібен сонцезахисний крем. Ультрафіолет активний упродовж року, а сніг відбиває до 80% променів, що збільшує ризик ушкодження шкіри. Так само не підтверджується теза, що найбільше тепла тіло втрачає через голову: швидкість охолодження залежить від того, які частини тіла відкриті. Міфи стосуються і волосся — дослідження показують, що його найбільше випадає влітку, а взимку цей процес уповільнюється, хоча сухість шкіри може створювати враження зворотного ефекту.

Не менш популярне переконання — алкоголь «зігріває». Насправді він лише створює ілюзію тепла, змушуючи кров приливати до шкіри, але водночас знижує внутрішню температуру тіла та заважає організму виробляти додаткове тепло тремтінням.

Фахівці нагадують: головне у зимовому сезоні — не шукати «чарівних» способів підвищити імунітет, а забезпечити організм повноцінним харчуванням, підтримувати фізичну активність і не піддаватися міфам, які не підтверджує наука. Саме така стратегія допомагає легше пережити сезон вірусів і зберегти здоров’я навіть у найхолодніші місяці.

У Києві вже рік успішно функціонує сервіс “Статус Захисника”, який надає можливість військовим, ветеранам, особам з інвалідністю внаслідок війни та родинам загиблих воїнів безкоштовно користуватися погодинними муніципальними паркінгами. Ця ініціатива стала однією з ключових пільг, спрямованих на підтримку тих, хто безпосередньо долучився до захисту країни та її громадян. Міська влада визначила програму як важливий елемент системи соціальної підтримки, що водночас спрощує щоденну логістику її учасників у столиці.

За період дії сервісу понад 32 тисячі користувачів скористалися його можливостями, здійснивши більше ніж 400 тисяч безоплатних паркувань. Система інтегрована із застосунком “Київ Цифровий”, де учасник може підтвердити свій статус через “Дію” або BankID. Після проходження верифікації користувач отримує доступ до переліку муніципальних паркінгів та може без обмежень залишати автомобіль на погодинних зонах у центрі та інших ключових районах міста.

Механізм користування сервісом досить простий: перед тим як залишити автомобіль, необхідно активувати погодинний режим паркування, вказавши державний номер авто та обрану локацію. Після завершення стоянки водій має закрити сесію в додатку. Це дозволяє місту вести коректний облік використаних паркомісць і контролювати роботу сервісу без участі інспекторів.

Пільга поширюється на всі транспортні засоби, які належать користувачу, і в межах профілю можна додати до п’яти автомобілів. Таким чином місто намагається врахувати різні життєві сценарії військовослужбовців, ветеранів та їхніх родин, надаючи простий і зрозумілий спосіб користуватися паркуванням без додаткових витрат.

Сервіс “Статус Захисника” став одним із прикладів цифрових рішень, які Київ упроваджує для підтримки оборонців та їхніх сімей. У мерії заявляють, що позитивна динаміка користування та відгуки учасників свідчать про ефективність проєкту, який продовжуватимуть розвивати.

Риб’ячий жир і добавки з омега-3 жирними кислотами протягом десятиліть вважалися універсальним засобом для підтримки здоров’я серця, мозку та зору. Ідея про їхню користь настільки глибоко закріпилася в масовій свідомості, що попит на ці продукти залишався стабільним навіть упродовж кількох поколінь. Бум омега-3 почався ще у 1970-х роках, коли дослідження інуїтів показали низьку поширеність серцево-судинних захворювань у цих народів, що стало каталізатором появи численних досліджень і масових рекомендацій приймати риб’ячий жир.

Проте сучасні наукові огляди та метааналізи пропонують значно стриманіші оцінки ефективності омега-3. За даними Der Spiegel, багато поширених уявлень про користь цих кислот не мають переконливого підтвердження. Виявилося, що регулярне вживання риб’ячого жиру не завжди гарантує зниження ризику серцево-судинних захворювань чи покращення когнітивних функцій у здорових людей, як це довгі роки вважалося.

Аналіз великої кількості досліджень свідчить: омега-3 добавки не демонструють виразного впливу на профілактику інфарктів, інсультів чи смертність від серцево-судинних подій. Певна користь фіксується лише у людей із суттєво підвищеним рівнем тригліцеридів, для яких високі дози омега-3 можуть стати частиною лікування, але виключно за медичними показаннями. Поза цими випадками ефект, за словами дослідників, або дуже слабкий, або статистично незначущий.

Немає переконливих доказів і щодо інших поширених міфів: омега-3 не довели ефективності у профілактиці деменції, покращенні когнітивних функцій, боротьбі з депресією чи лікуванні синдрому дефіциту уваги з гіперактивністю. Лише при одному з підтипів вікової макулярної дегенерації зафіксовано незначний позитивний результат, який, однак, не вважають достатнім для загальних рекомендацій.

Попри те що риб’ячий жир загалом вважається безпечним, високі дози омега-3 можуть спричиняти небажані наслідки. Серед потенційних ризиків медики називають підвищення ймовірності фібриляції передсердь, посилення кровотеч і в окремих випадках — зростання рівня LDL-холестерину. Саме тому Німецький інститут оцінки ризиків радить не перевищувати добову дозу у 1,5 грама без консультації лікаря.

Експерти підкреслюють, що більшості людей немає потреби у капсулах, адже отримати омега-3 з їжі цілком достатньо. АLA міститься у лляній та рапсовій олії, волоських горіхах і насінні, а EPA і DHA — у жирній рибі, такій як оселедець, лосось, макрель або тунець. Для здорової людини достатньо однієї-двох порцій риби на тиждень. Окремі рекомендації стосуються лише вагітних та жінок, які годують грудьми: їм радять отримувати близько 200 мг DHA на добу, бажано з продуктів харчування.

Таким чином, попри популярність риб’ячого жиру та омега-3 добавок, наука дедалі переконливіше вказує: користь для більшості людей значно скромніша, ніж обіцяє реклама. А основою здорового рівня омега-3 залишається не аптечна капсула, а збалансований раціон.

Відновлення медичної інфраструктури на деокупованих територіях Харківської області має вирішальне значення не лише з гуманітарної точки зору, а й для загальної стійкості регіону. Ізюм, який після звільнення продовжує жити під постійною загрозою обстрілів, гостро потребує повноцінної лікарні, здатної надавати допомогу як цивільним, так і постраждалим унаслідок бойових дій. Саме тому будь-які проєкти з відбудови медичних закладів тут перебувають у фокусі уваги громади та експертного середовища.

Черговий масштабний контракт, укладений Департаментом капітального будівництва Харківської обласної державної адміністрації, знову актуалізував питання ефективності та прозорості використання бюджетних коштів. Йдеться про договір на суму понад 110 мільйонів гривень, підписаний із ТОВ «СК Пантеон», яке має відновити лікувально-діагностичний корпус Центральної міської лікарні Ізюма. Формально проєкт покликаний повернути місту критично важливу медичну спроможність, однак деталі закупівлі викликають низку запитань.

Однак саме зміст кошторису викликає найбільше запитань. На низці позицій вартість матеріалів штучно завищена до рівня, який важко пояснити ринковою логікою чи наближеністю об’єкта до фронту. Вартість фіброцементних фасадних панелей у документах становить майже 3,9 тисячі гривень за квадратний метр, хоча їхня реальна ринкова ціна — мінімум у півтора раза нижча. Аналогічна ситуація з внутрішніми алюмінієвими дверима, де закладена ціна перевищує середню ринкову приблизно на третину.

Далі — більше. У кошторисі містяться суттєві переплати за шпаклівку, гіпсокартон та ґрунтовку. Ціни на деякі з цих матеріалів перевищують ринкові на 20–40%, що не може бути наслідком інфляції чи логістичних ускладнень. Разом потенційна переплата лише за п’ять перевірених позицій становить понад 5,2 млн грн. Це гроші, які мали би піти на зміцнення укриттів, закупівлю обладнання або підвищення стійкості об’єкта до обстрілів, а не на різницю в ціні, що осідає в кишенях посередників.

Особливої уваги заслуговує й сам підрядник. ТОВ «СК Пантеон» давно відоме фахівцям у сфері закупівель через регулярні завищення у своїх кошторисах. Компанія, заснована й очолювана Олексієм Буряком, з 2020 року уклала контрактів більш ніж на 918 млн грн — і левова частка цих підрядів припадає саме на рішення Департаменту капітального будівництва Харківської ОДА. За часів керівництва Ігоря Лялюка фірма практично не знала відмов, отримуючи перемогу за перемогою на тендерах, які, за спостереженнями експертів, нерідко були сформовані під можливості конкретного підрядника.

Цей епізод стає продовженням системного сценарію: критична інфраструктура відбудовується формально, об’єкти потребують повторних ремонтів, а кошти розчиняються у завищених цінах. І це в регіоні, де лікарні працюють під постійними обстрілами, а кожна гривня має реальну цінність для життя людей. Ізюмська лікарня, яка мала б бути символом відновлення та підтримки, перетворюється на черговий майданчик для заробітку фірм, що роками користуються прихильністю обласного департаменту.

Поки що реальних пояснень від ХОДА чи самого підрядника немає. Залишається сподіватися, що ситуація не завершиться, як і багато попередніх тендерів, де завищення та формальні перевірки так і не привели до реальних висновків. І що цього разу відбудова медичного закладу, який стоїть на передовій гуманітарного фронту, не стане черговою статистичною угодою, а нарешті відповідатиме потребам людей, для яких ця лікарня може стати останнім шансом на порятунок.

Навіть в умовах війни українці не припиняють замислюватися про майбутнє, особливо коли йдеться про освіту та професійний шлях дітей. Питання стабільності, затребуваності та суспільної користі професій виходить на перший план, адже ринок праці швидко змінюється під впливом війни, технологічного прогресу та глобальних трансформацій. Експерти наголошують: наступне десятиліття стане періодом глибокого переосмислення багатьох спеціальностей, однак роль людини як носія знань, відповідальності та креативності залишиться визначальною.

Очевидно, що в умовах тривалої війни особливу вагу зберігатимуть військові та медичні професії. Армія потребуватиме не лише військовослужбовців, а й аналітиків, інженерів, фахівців із сучасних технологій, зв’язку та логістики. Медична сфера також залишатиметься критично важливою — лікарі, медсестри, реабілітологи, психологи та фахівці з протезування будуть необхідні як під час війни, так і в період післявоєнного відновлення.

HR-експертка Тетяна Пашкіна наголошує: поряд із професіями майбутнього є ті, які вона називає «вічними». Лікарів, учителів та інженерів, за її словами, навряд чи можна повністю замінити алгоритмами. ШІ може змінити інструменти, але не сутність роботи, що базується на емпатії, відповідальності або складних технічних рішеннях. Учителі, до прикладу, працюватимуть у новому форматі — дистанційно, із більшим акцентом на індивідуальному навчанні. А аптеки, можливо, частково автоматизують продаж ліків, проте контроль за процесами все одно залишатиметься за людьми.

Пашкіна прогнозує, що трансформація найбільше торкнеться професій «золотої середини» — юристів, бухгалтерів, клерків та спеціалістів, які виконують рутинні операції з документами або кодуванням. Просту роботу буде вигідно автоматизувати, а отже, ці сфери поступово звужуватимуться. Працівникам доведеться або підвищувати кваліфікацію, або переходити в суміжні галузі.

Креативна сфера теж перебуває на порозі змін. Пашкіна зазначає, що професія креатора еволюціонує — від людини, яка створює контент, до спеціаліста, який керує інструментами ШІ. Та водночас вона вважає, що суспільство вже втомилося від надміру «ідеальних» ШІ-зображень і дедалі частіше прагне автентичності. Тому повна заміна творчих професій навряд чи відбудеться: інструменти допомагатимуть, але люди знову шукатимуть живий, справжній продукт.

Говорячи про нові можливості, експертка звертає увагу на світовий демографічний тренд. Населення Землі старіє, і цей процес зачіпає Україну. Уже зараз у фокусі опиняються люди віком 55+, які становлять так звану «срібну економіку». Попит на технології для старших людей — від «бабусефонів» до розумних будинків і систем геріатричного догляду — створює нові професійні ніші. Це означає, що продукти та послуги майбутнього будуть розраховані на іншу споживчу поведінку, відмінну від сучасної.

На протилежному полюсі — розвиток диджиталізації і збереження ремісничих професій. Пашкіна підкреслює, що штучний інтелект поки не здатний виконувати складні, інтелектуально або фізично унікальні види роботи, які потребують ручної майстерності або високої точності. Тому певні ніші ручної праці, особливо у високому сегменті, залишаться поза зоною автоматизації ще довгі роки.

Головним викликом для майбутніх поколінь стане не вибір професії, а готовність регулярно навчатись. Концепція lifelong learning, за словами експертки, перетворюється з модного терміну на об’єктивну необхідність. Ринок праці вимагатиме постійного оновлення навичок, а зміна фаху кілька разів за життя перестане бути чимось дивним. Професійні «реінкарнації» стануть звичайною частиною кар’єрної траєкторії: людина може почати інженером, продовжити в креативній сфері, перейти в машинне навчання, а потім опанувати аграрну справу — і це не сприйматиметься як хаотичність, а як адаптивність.

Додатковим чинником стане зростання тривалості життя. Якщо люди у майбутньому працюватимуть довше, то навряд чи залишатимуться в одній професії 50–60 років. Аби уникнути професійного вигорання, доведеться переходити між галузями. Саме тому професія кар’єрного консультанта теж може еволюціонувати і розширюватися.

Пашкіна підсумовує: більшість професій, у яких сьогодні працюватимуть діти, ще не існують. І тому батькам важливо не стільки вказувати на конкретну сферу, скільки вчити дітей мислити гнучко, вміти адаптуватися і бути готовими до нових викликів. Світ змінюється швидко — і здатність навчатися все життя стане головною конкурентною перевагою майбутнього.

Командування російських окупаційних військ дедалі виразніше розглядає район Лимана як стратегічно важливу точку для подальшого просування у напрямку Слов’янська. Про це повідомляє Інститут вивчення війни (ISW), який фіксує помітне зростання інтенсивності бойових дій на цьому відтинку фронту. Аналітики вказують, що саме контроль над Лиманом може відкрити противнику додаткові логістичні можливості та створити умови для тиску на українську оборону в північній частині Донеччини.

За оцінками ISW, ситуація на Лиманському напрямку залишається динамічною та напруженою. Просування фіксується з обох сторін: Сили оборони України зосереджуються на укріпленні позицій, стабілізації лінії фронту та поверненні раніше втрачених ділянок, тоді як російські підрозділи намагаються виявити вразливі місця в обороні, щоб розвинути наступальні дії. Такі маневри супроводжуються постійними спробами змінити тактичну обстановку на користь кожної зі сторін.

Особлива увага прикута до району Серебрянського лісництва, де ворог намагається реалізувати тактику оточення. Речник 11-го армійського корпусу ЗСУ полковник Дмитро Запорожець пояснює, що росіяни намагаються зайти до Ямполя з флангів — як з півночі, так і з півдня. Якщо ці маневри продовжаться, ситуація в самому Ямполі може суттєво погіршитися. Погодні умови значно ускладнюють оборону для українських підрозділів, тоді як для росіян основною проблемою залишаються водні перешкоди, включно з руслом Сіверського Дінця. Саме вони не дозволяють окупантам повноцінно підтримувати свої сили в районах Серебрянки та Дронівки.

Напруженою залишається й ситуація на Покровському напрямку. Російські війська продовжують штурмові спроби, проте за останню добу немає підтверджених змін лінії фронту. Аналітики ISW звернули увагу на відео з присутністю російських штурмових груп у центрі Мирнограда, однак оцінюють це не як захоплення території, а як інфільтраційну операцію без можливості закріплення. Попри заяви російських «воєнкорів» про успіхи, фактична ситуація свідчить радше про локальні проникнення, які не впливають на конфігурацію фронту.

Бої тривають у самому Покровську та на його околицях, зокрема в районах Гришиного, Родинського та Сухецького. На окремих ділянках у російських підрозділів фіксується нестача артилерійських снарядів, що знижує їхні можливості підтримувати наступальні дії. Натомість українські оператори далекобійних FPV-дронів продовжують успішно вражати скупчення живої сили окупантів у районах Мирнограда й Родинського, що суттєво впливає на бойову динаміку.

Ситуація на Лиманському та Покровському напрямках залишається напруженою, а характер боїв — маневровим і нестабільним. Аналітики ISW вказують, що найближчими днями інтенсивність зіткнень може зрости, особливо з огляду на спроби росіян отримати тактичну перевагу до погіршення погодних умов.

Попри те, що ракетні загрози для південних регіонів стали частиною повсякденної реальності, а захист дітей офіційно проголошений одним із ключових завдань держави, в Одеській області питання безпеки шкіл і дитячих садків дедалі більше нагадує не гуманітарну місію, а стабільно налагоджений бізнес. Під приводом облаштування укриттів, ремонту захисних споруд і підвищення рівня безпеки сформувалася система, у якій бюджетні кошти концентруються в руках обмеженого кола підрядників, тісно пов’язаних із чиновницькими структурами.

Центральну роль у цій схемі відіграє Департамент капітального будівництва Одеської обласної державної адміністрації, через який проходить більшість контрактів. Формально всі процедури виглядають законними: оголошуються тендери, публікується документація, підписуються договори. Однак на практиці конкуренція часто має декоративний характер, а переможці визначаються заздалегідь. Інші учасники або не допускаються до торгів, або відсіюються через формальні зауваження, які не мають суттєвого впливу на якість робіт.

Центральним бенефіціаром цієї схеми стала компанія «СПК “ФЛАГМАН”», чиї фінансові показники стрімко зростають саме на тлі реалізації проектів, пов’язаних із цивільним захистом. Компанія отримує найбільші контракти, попри те, що рентабельність її діяльності нагадує транзитні структури, створені не для якісного виконання робіт, а для акумуляції коштів. Саме за таким сценарієм було реалізовано проєкт зі зведення укриття для дитячого садка «Оленка» у селі Маяки. Тендерна документація була складена так, що лише «Флагман» відповідав усім вимогам, а штучне завищення критеріїв до досвіду та обсягів робіт повністю заблокувало доступ незалежних підрядників.

У підсумку договір на понад 38,8 мільйона гривень отримала саме ця компанія, хоча реальні обсяги будівництва могли коштувати значно дешевше. Аналіз кошторису демонструє системне завищення цін на ключові матеріали — бетон, щебінь, арматуру, будівельні суміші та обладнання. У деяких позиціях вартість перевищує ринкову у два, а подекуди й у п’ять разів. Лише на основних матеріалах потенційна переплата перевищує 5,5 мільйона гривень — суму, яка могла бути використана для зміцнення безпеки, а не для збагачення пов’язаних осіб.

Схеми, які реалізуються під керівництвом Кіпера, цим епізодом не обмежуються. В області фіксуються інші випадки зловживань: від силового тиску та фальсифікацій кримінальних справ у межах конфлікту навколо майна родини Ксенофонтов і компанії «Патріарх Холл» — до масштабних розкрадань бюджетних та міжнародних коштів у кількох громадах. У Вигоднянській, Маяківській та Вилківській громадах підконтрольні структури на кшталт «ДАВМІР СТРОЙ», «БУД-МАРКА» та «Південна Українська Будівельна Компанія» систематично завищували вартість матеріалів на 25–40%, створюючи ланцюжки для подальшого виведення коштів.

Таким чином, сфера, покликана гарантувати безпеку дітей під час повітряних тривог, стала однією з найприбутковіших для групи посадовців, які контролюють будівельні тендери в області. Натомість реальна якість укриттів, дотримання будівельних норм і швидкість виконання робіт залишаються на другому плані. У ситуації, коли кожна хвилина під час ракетної атаки може коштувати життя, така модель управління є не лише проявом корупції, а й прямою загрозою для тисяч дітей та їхніх батьків.