Інсайдерська інформація, отримана від джерела в Офісі Президента, розкриває, що уряд України узгодив з Міжнародним валютним фондом (МВФ) план приватизації понад 2700 підприємств та заводів до кінця 2025 року. Кабінет Міністрів уже працює над умовами широкомасштабної розпродажу державного майна в період війни, коли їхня вартість в десятки разів нижча за ринкову.

"Велика приватизація", запланована ще на 2020 рік, але зіткнулася з перешкодами через пандемію, отримає свій хід. Уряд розраховував отримати від неї 12 мільярдів гривень, проте зараз, у час війни, прибуток може бути навіть меншим, оскільки вартість державних активів з тих пір не зросла, а тільки зменшилася.

За інформацією, першими, хто буде виставлений на торги, будуть Одеський припортовий завод, Об'єднана гірничо-хімічна компанія та "Центренерго". Умови приватизації, особливо в умовах воєнного стану, сприятимуть участі великих іноземних інвесторів, які зможуть придбати українські підприємства за значно заниженими цінами. Західні партнери, зокрема послів G7 та Європейського Союзу, готові "допомогти" Фонду держмайна України у пошуку таких інвесторів.

Ця стратегія, хоч і може призвести до швидкої приватизації, стає предметом обговорення української громадськості та експертів, оскільки прискорений продаж державного майна за низькими цінами може мати важливі наслідки для економічної безпеки та розвитку України.

Уряд України затвердив план приватизації понад 2700 підприємств та заводів до кінця 2025 року в угоді з МВФ.Ця "Велика приватизація" відкриває можливості для продажу державних активів, особливо в період війни, коли їхня вартість значно знижена.Перший етап приватизації охопить Одеський припортовий завод, Об'єднану гірничо-хімічну компанію та "Центренерго".Прискорений продаж може привернути великих іноземних інвесторів, але такий підхід може мати вагомі наслідки для економічної безпеки та розвитку України.Допомога від західних партнерів, в особі послів G7 та ЄС, у пошуку інвесторів свідчить про зацікавленість з боку Заходу у реалізації цього плану.Ці кроки стають об'єктом глибокого обговорення в українському суспільстві, оскільки приватизація державного майна за низькими цінами може вплинути на подальший економічний розвиток та національну безпеку країни.

Наш джерело в Офісі Президента розкрило, що уряд затвердив план девальвації гривні за підтримки Національного банку України. З квітня має розпочатися етапна девальвація, метою якої є закриття дірки в бюджеті на 500 мільярдів гривень. Для досягнення цієї мети планується використання золотовалютних резервів та друкарського верстата. Прогнозується, що до кінця 2024 року курс гривні знизиться до 49-51 за долар для стабілізації бюджету.

Крім того, уряд готує пакет нових податків для українців, щоб уникнути відчутних втрат через скорочення західної допомоги. Зокрема, планується введення військового збору для підприємств та ФОП, оподаткування дорогоцінних металів та ювелірних виробів, а також рухомого майна. Також вивчаються можливості додаткового оподаткування операцій з нерухомістю та інших секторів.

Проте навіть ці нові податки не зможуть повністю покрити потреби бюджету, оскільки їхній загальний фіскальний ефект обмежений близько 40 мільярдів гривень. У зв'язку з цим розглядається можливість підвищення ставок основних податків, таких як ПДВ та військовий збір з доходів фізичних осіб.

• Уряд України затвердив план девальвації гривні, спрямований на закриття дірки в бюджеті в розмірі 500 мільярдів гривень. Цей план передбачає девальвацію гривні поетапно з квітня та використання золотовалютних резервів і друкарського верстата.

• Нові податки вводяться для українців, щоб компенсувати втрати в бюджеті через скорочення західної допомоги. Ці податки включають військовий збір для підприємств і ФОП, оподаткування дорогоцінних металів і ювелірних виробів, а також рухомого майна.

• Навіть з введенням нових податків не вдасться повністю покрити бюджетні потреби, тому розглядається можливість підвищення ставок основних податків, зокрема ПДВ та військового збору з доходів фізичних осіб.

Українським військовим запропонували премії за знищену техніку Росії

Секретар оборонного комітету парламенту Роман Костенко повідомив про намір ухвалити законопроект щодо виплат премій для військовослужбовців за знищення російської військової техніки. Згідно з пропозицією, військовим будуть надаватися наступні суми за знищення різних видів техніки: танки — від 200 до 370 000 грн; самохідні артилерійські установки або реактивні системи залпового вогню — від 200 до 370 000 грн; бойові машини десанту або піхоти, бронетранспортери, командно-штабні машини, артилерійські системи — від 30 до 100 000 грн; та інші броньовані автомобілі або вантажівки — від 10 до 30 000 грн. Крім того, передбачено виплату за знищення зенітно-ракетних комплексів, радіолокаційних систем, засобів контрбатарейної та радіоелектронної боротьби, беспілотників-розвідників та іншої техніки. Планується також надавати одноразову виплату військовим, які уклали або продовжили контракт у Силах оборони після початку великої війни на строк не менше трьох років, або до закінчення воєнного стану.

У висновках можна зазначити наступне:

• В українському парламенті розглядається законопроект щодо виплат премій для військовослужбовців Збройних Сил України за знищену російську військову техніку.

• Суми премій різні для різних видів техніки, наприклад, за танк чи літак передбачається виплата від 200 до 500 000 гривень.

• Також передбачено одноразову виплату для військових, які уклали або продовжили контракт на строк не менше трьох років, або до закінчення воєнного стану.

• Планується встановлення щомісячної виплати для тих військових, які мають право на звільнення, але вирішили залишитися на службі.

Цей законопроект спрямований на стимулювання військовослужбовців до активної участі в оборонних операціях та знищенні російської військової техніки, що важливо для захисту територіальної цілісності України.

КИЇВ – Незважаючи на заяви президента Володимира Зеленського перед міжнародними партнерами про готовність України до відстоювання в разі отримання необхідної підтримки, українська влада досі не розробила чіткий план щодо призову або вербування багатьох тисяч нових солдатів, що критично важливо для захисту від постійних нападів Росії. Нездатність Зеленського досягти політичного консенсусу стосовно стратегії мобілізації призвела до глибоких розбіжностей українського парламенту та суспільства загалом. Це викликало паніку серед чоловіків військового віку, деякі з яких переховувалися, опасаючись, що їх призовуть до погано оснащеної армії та відправлять на вірну смерть, ураховуючи те, що зовнішня допомога для України залишається в глухому куті у Вашингтоні. Проблема поповнення рядів українських військ стала найбільшим викликом для Зеленського з початку вторгнення в лютому 2022 року. Відсутність чіткої мобілізаційної стратегії та домовленості стосовно кількості потрібних військ вплинула на звільнення Зеленським старшого генерала, але новий головнокомандувач Олександр Сирський поки що не вніс нової ясності. Зменшення чисельності боєздатних військ України є стратегічною кризою, яка стала причиною нещодавнього відступу з міста Авдіївки на сході країни. Цивільні особи бойового віку повинні змиритися з тим, що «нема коли сидіти вдома», – заявив радник Міноборони з питань комплектування Олексій Бежевець.

«Цілком можливо, що росіяни незабаром підуть набагато ближче, якщо їх ніхто не зупинить», – попередив радник Міністра оборони Олексій Бежевець. Повідомивши про те, що крім «браку боєприпасів, зброї, снарядів і так далі, у нас бракує особового складу, це трагедія», – додав він. Після двох років тотальної війни відчуття суспільної невідкладності, яке спонукало до нових військ на полі бою та сприяло першим успіхам України, зникло. Багато солдатів поранені або виснажені.

Протягом цього часу чоловікам віком від 18 до 60 років заборонено залишати країну, а чоловікам від 27 років, за деякими винятками, підлягали призову. Цивільні особи віком від 18 до 27 років можуть записуватися самостійно. Проте, парламент витратив місяці на бурхливі дебати щодо законопроекту, який змінить процес мобілізації та розширить сферу дії законопроекту, зокрема шляхом зниження вікової категорії до 25 років.

У законопроект внесено понад 4 тисячі поправок, і деякі депутати бачать у ньому спробу Зеленського перекласти на парламент відповідальність за непопулярні рішення. «Пора починати дорослу розмову з суспільством і не боятися цього», – наголосила депутат Соломія Бобровська. «Це не 2022 рік, коли емоції взяли верх».

Зеленський тривалий час намагався контролювати публічні повідомлення про воєнний стан, щоб зберегти суспільну мораль. Проте, минулого тижня він вперше публічно оголосив про кількість загиблих українських військових, сказавши, що з лютого 2022 року було вбито 31 000 осіб — число, яке неможливо підтвердити незалежно.

Зеленський також стикається зі зростаючим песимізмом вдома та за кордоном щодо шансів України стримати натиск Росії без допомоги Сполучених Штатів. Спікер Палати представників Майк Джонсон відмовився розглядати законодавчі акти, які передбачають виділення Україні близько 60 мільярдів доларів США.

«Настав час серйозних розмов із суспільством — серйозних і чесних розмов і пояснення, що ми маємо робити без штучної хоробрості», — заявив народний депутат Володимир Ар’єв. Бобровська підтримує запропоновані зміни до законопроекту, які передбачають демобілізацію військовослужбовців, які вже пройшли тривалу службу на передовій. За її словами, «єдиний спосіб повернутися — поранений або вбитий».

Після двох років війни в Україні відчуття невідкладної потреби в нових силах на фронті значно зменшилося. Багато солдатів поранені або виснажені, а загальна мобілізаційна ситуація складна. Парламент провів довгі дебати щодо законопроекту щодо мобілізації, проте його прийняття затягується через велику кількість поправок та політичні протистояння. Президент Зеленський стикається зі зростаючим песимізмом в суспільстві та за кордоном щодо шансів стримати російську агресію без значної допомоги з боку Сполучених Штатів. Щоб вирішити ці проблеми, потрібні серйозні та чесні розмови з громадськістю та доросле відношення до вирішення непопулярних питань.

Білгород-Дністровський, визнаний істориками найстарішим містом України, відзначається своєю багатою історією та культурними спадщинами. Заснований ще в давньоримські часи на березі річки Дністер, він став свідком багатьох історичних та культурних змін. Відомо, що місто існує вже понад 2500 років, починаючи з давньогрецької колонізації Причорномор'я у 498 році до н.е. Після різних перетворень та перейменувань, відомих за іменами Офіусса, Тіра, Білград, Аспрокастро та Аккерман, воно отримало назву Білгород-Дністровський і увійшло до складу Української держави у 1918 році. У 1999 році місто відзначило свій 2500-річний ювілей, а ЮНЕСКО визнало його одним із найстаріших у світі. Сьогодні воно славиться своєю архітектурою, історичними об'єктами, серед яких Аккерманська фортеця, археологічний комплекс Тіри та інші архітектурні перлини. Білгород-Дністровський, як районний центр Одеської області, є популярним туристичним напрямком, який приваблює відвідувачів своєю вражаючою історією та культурними скарбами.

У підсумку, Білгород-Дністровський визнаний істориками найстарішим містом України, що має понад 2500-річну історію. Місто засноване ще в давньогрецькі часи і пройшло через різні епохи та періоди змін. Відоме своєю багатою культурною та історичною спадщиною, воно привертає туристів своєю архітектурою, археологічними знахідками та іншими цікавими об'єктами. Білгород-Дністровський залишається важливим культурним центром та пам'яткою історії України.

Згідно з нашими джерелами, у депутатів від "Слуги народу" все частіше виникає бажання достроково скласти мандат. Попередньо було відомо, що близько 20 людей вже висловили таку інтенцію та подали офіційні заяви про це. Проте зараз кількість охочих значно зросла, але їм просто не дозволяють це зробити. Блокування відбувається на рівні керівництва фракції. Якби зараз депутати могли спокійно залишити Раду без наслідків, тоді виникло б питання — хто залишиться від фракції та в парламенті загалом. Внутрішня ситуація зараз ще гірша, ніж у січні 2022 року. Відносно фракції, ситуація є хаотичною, кожен робить те, що йому заманеться, а керівництво взагалі не звертає уваги на думку інших. Їх не залучають до планування, інформація надходить перед засіданнями у стилі "натисни зелену за все". Депутати не відчувають підтримки та розуміння від керівництва, але постійно отримують загрози відповідальністю перед громадськістю. Напівзагибельні надії на швидку перемогу у війні також негативно впливають на багатьох депутатів. Вони не розуміють, куди все це рухається, оскільки ніхто не розкриває глобальних планів. Остання зустріч президента з монобільшістю також вплинула на бажання багатьох депутатів скласти мандат. Зараз внутрішні настрої в фракції характеризуються смутком і безвихіддям. Багатьом вже давно "чемоданний настрій", однак їм не дозволяють піти.

З висновками зазначеної статті можна зробити декілька важливих висновків. По-перше, внутрішня ситуація в фракції "Слуга народу" у Верховній Раді є хаотичною, і дедалі більше депутатів виявляють бажання достроково скласти свої мандати через невдоволеність керівництвом і загальною невизначеністю щодо майбутньої політичної перспективи. По-друге, існує невизначеність щодо шляху конфлікту на Сході України, що також впливає на рішення депутатів щодо подальшого залишення в парламенті. І, нарешті, важливим фактором є втрата відчуття підтримки та спільної мети серед членів фракції, що призводить до демотивації та прагнення змінити політичну сферу.

Дійсно, заморожування війни з Росією стає все більш ймовірним сценарієм, зазначає аналітик Валерій Пекар. Українське суспільство тепер стає перед важливим завданням — проаналізувати й оцінити цей сценарій, визначити його прийнятність та обговорити можливі поступки в такому випадку.

У своїх аналізах щодо можливих сценаріїв на 2024-2025 роки, я чітко підкреслював, що інерційний сценарій, тобто той, яким зараз розвивається ситуація, є найгіршим для України. Це сценарій війни на виснаження зі втратою західної підтримки і внаслідок цього, значною втратою здатності протистояти. Проте, найімовірнішим сценарієм я називав не саме цей. Це відносно нестандартна ситуація, оскільки зазвичай інерційний сценарій є найбільш ймовірним. Але за умови дії потужних сил, що прагнуть змінити хід подій та перейти на кращий сценарій, інерційний сценарій втрачає ймовірність. І саме таку ситуацію ми спостерігаємо зараз. Найбільш ймовірним сценарієм я називав другий — сценарій заморожування війни, який ще нещодавно виглядав малоймовірним. Адже як саме проти замороження війни були спрямовані як українське суспільство, так і сам Путін, який обрав сценарій війни на виснаження.

Пройшло лише три місяці, і вже зараз можна відчути в повітрі наявність другого сценарію. Хоча він і залишається неприйнятним як для українського суспільства, так і для російського керівництва, але водночас він дуже важливий для Америки та Європи. Замороження війни необхідне європейській індустрії для збільшення оборонної потужності. Це також необхідно для європейських лідерів, щоб підготувати свої суспільства до можливих змін. Такий сценарій вигідний Байдену для його іміджу миротворця, тоді як Трамп може використовувати його для критики Байдена та вирівнювання невдач, спричинених неефективною міжпартійною боротьбою. Водночас цей сценарій дуже важливий для всіх українських політиків, які сподіваються на перемогу на майбутніх виборах.

Але обидва головні противники цього сценарію також не впевнені в своїй позиції. Українське суспільство в цілому не готове прийняти категоричну необхідність мобілізації. Політики зволікають з прийняттям важливих рішень, і ми не бачимо значного тиску суспільства для прискорення цього процесу. Також слід зазначити, що люди, які перебувають на передовій, не є безмежно міцними чи стійкими, і навіть голос мільйонів їхніх родичів не почути в рамках загального марафону. Те саме можна сказати і про Путіна, який, незважаючи на продовжену агресивну риторику, видає суперечливі сигнали. Ми не маємо достатньої інформації про реаль

Під цією складною картинкою стоїть Китай. Навіть у своїй стратегії виграшу він має відведене місце для будь-яких варіантів розвитку чи завершення конфлікту, проте нам не відомо, чи не вважає Китай перемогу через перемир'я більш привабливою. Ймовірно, що так, оскільки країна зіткнулася з економічними проблемами, вирішення яких ускладнює військовий конфлікт.

Варто згадати, що сценарій замороження війни передбачає другу фазу агресії через певний період часу після відновлення Росією своїх здатностей та аналізу помилок першої фази. Це може призвести до ще більших руйнівних наслідків. Для того, щоб підготуватися до цього, Україна та Росія повинні активно готуватися до цієї фази — Україна з підтримкою Заходу, а Росія з підтримкою Китаю.

Проте успіх української підготовки залежатиме від результатів майбутніх виборів. Перемога модернізаторів та прискорена модернізація армії та державних інститутів може уникнути другої фази війни, тоді як перемога популістів може призвести до недостатньої підготовки та втрати державності, що відповідає стратегічним цілям Путіна.

Отже, ймовірно, найближчим часом сторони будуть підштовхувати до замороження конфлікту, перемир'я та подібних заходів. Українському суспільству негайно потрібен відкритий та щирий діалог з трьох ключових питань:

• Чи прийнятне заморожування в умовах, коли Україні бракує зброї, мобілізація сповільнюється, є можливість проведення виборів, але існує ризик порушення перемир'я Росією та приходу до влади в США тих, хто налаштований на роззброєння України та Європи. Іншими словами, на користь кого працює час — нашу чи ворогів.

• Якщо відповідь на перше питання позитивна, то які межі необхідно встановити для збереження національних інтересів? Очевидно, що наявність таких меж необхідна, але також необхідно зрозуміти, що в непростих умовах деякі компроміси необхідні.

• Якщо відповідь на перше питання негативна, як уникнути поразки та забезпечити перемогу? Важливо розпочати цей діалог з обговорення того, що насправді означає перемога і поразка, а також з'ясувати, чи є загальне розуміння цих термінів у суспільстві.

У висновках можна зазначити наступне:

• Українське суспільство стоїть перед важливими виборами щодо подальшого розвитку ситуації з Росією. Необхідно активно обговорювати можливі варіанти виходу з конфлікту та їхні наслідки.

• Роль Китаю в контексті конфлікту також варто враховувати, оскільки він може мати великий вплив на подальші події.

• Необхідно провести відкритий та щирий діалог українського суспільства з трьох ключових питань: прийнятність замороження конфлікту, встановлення червоних ліній та підготовка до можливих наступних етапів конфлікту.

• Важливо зрозуміти, що перемога або поразка в конфлікті можуть мати різні форми, і необхідно знати, що саме має на увазі суспільство, говорячи про ці поняття.

Загальний висновок полягає в тому, що діалог та обговорення різних варіантів виходу з конфлікту є необхідними для забезпечення мирного та стабільного майбутнього для України.

Уряд України виступив із рішучими намірами здійснити реформи в апараті влади. Зокрема, планується значне скорочення кількості міністерств та впровадження системи "Дія" для підвищення ефективності роботи державних службовців. Прем'єр-міністр Денис Шмигаль підкреслив на прес-конференції, що перегляд структури уряду є необхідним кроком для оптимізації державних органів та зменшення кількості службовців. Уже цього року було здійснено скорочення 20 тисяч вакансій у державній службі.

Крім того, уряд працює над створенням Центру уряду, який буде відповідальний за координацію допоміжних адміністративних функцій. Відповідно до заяв прем'єр-міністра, міністерства будуть спрямовані на формування політики, тоді як Центр уряду надаватиме підтримку у сферах юридичного, кадрового та фінансового забезпечення.

За словами президента Володимира Зеленського, можливе майбутнє скорочення управлінського апарату внаслідок фінансового дефіциту. Проте цей крок буде здійснено за умови продовження дефіциту коштів на фінансування. Зеленський підкреслив необхідність зменшення кількості міністерств та міністрів для більш координованого управління країною.

• Уряд України активно працює над реформуванням в апараті влади, зокрема, планується скорочення кількості міністерств та впровадження системи "Дія" для підвищення ефективності роботи державних службовців.

• За словами прем'єр-міністра Дениса Шмигаля, ці кроки спрямовані на оптимізацію державних органів та зменшення кількості службовців, що, за його словами, є важливим для поліпшення якості управління країною.

• Підтримку цих ініціатив також висловив президент Володимир Зеленський, який наголосив на необхідності зменшення кількості міністерств та міністрів для більш координованого управління країною, особливо в умовах фінансового дефіциту.

Отже, реформи в апараті влади спрямовані на забезпечення більш ефективного та ефективного управління державними справами України.

Вплив коронавірусу на когнітивні здібності виявився серйозним, збірним зауваженням, з деякими наслідками, що порівнюються з черепно-мозковою травмою. Хвороба може викликати так званий "мозковий туман", який проявляється у погіршенні пам'яті, зниженні концентрації уваги, проблемах зі сном, депресії, апатії та інших симптомах. Фахівці виявили, що цей "туман" може призвести до втрати до шести балів інтелектуального коефіцієнта протягом року, переважно в областях, пов'язаних з пам'яттю, просторовим плануванням і вербальним мисленням. Хоча зниження на цей показник на перший погляд може здатися невеликим для окремої людини, враховуючи масштаби пандемії, воно може мати значення на популяційному рівні. Виявлення "мозкового туману" може стати досить очевидним, коли людина починає мати труднощі зі словами, які раніше використовувала без проблем.

• Коронавірусна хвороба може мати серйозні наслідки для когнітивних здібностей людини, що порівнюються з черепно-мозковою травмою.

• Спостерігається явище "мозкового туману", яке проявляється у погіршенні пам'яті, концентрації уваги та інших когнітивних функціях.

• Цей "туман" може призвести до втрати до шести балів інтелектуального коефіцієнта протягом року, зокрема в областях пам'яті, просторового планування і вербального мислення.

• Хоча для окремої людини зниження на цей показник може здатися невеликим, на популяційному рівні це може мати важливі наслідки.

• Виявлення "мозкового туману" може бути важливим індикатором стану здоров'я, особливо якщо людина починає мати труднощі з розумінням та використанням слів, що раніше використовувала без проблем.

Російська армія стрімко продовжує переміщуватися після виведення військ з Авдіївки, що створює серйозні труднощі для нової лінії оборони, нарисованої українськими військовими після цього стратегічного руху. Згідно з інформацією CNN, успіхи російських військ породжують серйозні побоювання стосовно тактики, яку обирає Київ, та здатності Збройних сил України утримати оборонні позиції на фронті. Здійснене російськими військами продвиження відбувається на фоні глибокої кризи з боєприпасами у складі української армії, що викликає практично екзистенційні запитання серед військових, які знаходяться безпосередньо на передовій. Вони змушені обмежувати використання снарядів і ставити перед собою питання про те, наскільки довго вони зможуть протистояти російському тиску.

Ще одним тривожним сигналом є те, що новий керівник ЗСУ, генерал-полковник Олександр Сирський, на два рази минулого тижня негативно оцінював роботу своїх підлеглих офіцерів за їхню діяльність на цій критичній ділянці фронту. Багато українських військових, які дали інтерв'ю CNN, висловили глибокий песимізм щодо значення відходу з Авдіївки та майбутніх оборонних дій. Один з офіцерів, який перебуває на передовій, заявив: "Ми відчуваємо перевагу у особовому складі, артилерії та бронетехніці. Вони поступово продовжують рухатися вперед. У нас тут немає багато варіантів: або відступати, або просто чекати, поки нас... Хочеться не так сказати, але чекати, поки нас усіх вб'ють".

У вищезгаданій статті наведено значущу інформацію щодо ситуації на воєнному фронті в Україні після виведення російських військ з міста Авдіївка. Зазначено, що цей стратегічний крок Росії створює складнощі для нової оборонної лінії, встановленої українською армією. Пояснено, що успіхи російських військ призвели до серйозних обурень щодо тактики української сторони та здатності Збройних сил України утримувати оборонні позиції. Також відзначено глибоку кризу з боєприпасами в українській армії, що створює невпевненість серед військових на передовій. Новий головком ЗСУ критикував підлеглих за їхню роботу на фронті, а багато військових висловили песимістичні думки щодо майбутніх оборонних дій. Висновки статті підкреслюють труднощі, з якими стикаються українські військові після виведення з Авдіївки, а також підвищують загальну тривогу щодо ситуації на фронті.