20 лютого уряд Угорщини оголосив, що виступатиме проти надання Україні кредиту Європейського Союзу в розмірі 90 мільярдів євро до того часу, поки не будуть відновлені постачання російської нафти через нафтопровід «Дружба». Це рішення стало черговим кроком у політичному тиску з боку Будапешта на Україну. Подібні загрози були озвучені раніше й іншими країнами, зокрема урядом Словаччини, який також вказував на можливість обмеження експорту нафтопродуктів та електроенергії до України.

Політична ситуація в Центральній Європі знову опинилася в центрі уваги, оскільки кожен новий крок Угорщини підриває і без того складні відносини між країнами ЄС та Києвом. В Україні переживають за можливі економічні наслідки таких рішень, адже надання кредиту з боку ЄС було розраховане як важливе фінансове підкріплення для подолання економічних труднощів, спричинених війною.

За його словами, ані Чехія, ані Польща, ані Австрія не були змушені вводити спеціальні режими через зупинку «Дружби», оскільки давно диверсифікували постачання. Ситуація оголила стратегічний прорахунок угорської компанії MOL, яка володіє нафтопереробними заводами в Угорщині та братиславським Slovnaft і продовжувала робити ставку на російську сировину.

Російська атака підтвердила ризики транзиту через Україну в умовах війни. Водночас припинення постачання призвело до тимчасового обмеження експорту нафтопродуктів, у тому числі до України. Проте, як зазначає Хірман, для Києва це не стане критичним — обсяги можуть бути замінені з інших джерел. Натомість MOL ризикує втратити ринки й зазнати фінансових збитків, що позначиться і на податкових надходженнях у Словаччині та Угорщині.

Ключовим стало підтвердження існування альтернативного маршруту. Хорватський термінал на острові Крк і нафтопровід Adria після модернізації мають достатню пропускну спроможність для забезпечення обох НПЗ MOL. Ба більше, керівництво Slovnaft уже заявило про закупівлю танкерів із нафтою від різних постачальників, які мають надійти наприкінці березня. До того часу завод працюватиме в обмеженому режимі, використовуючи державні резерви.

Попри це, Будапешт і Братислава продовжують наполягати на необхідності відновлення постачання саме російської нафти й навіть критикують Хорватію. При цьому одночасні заяви про нібито недостатню пропускну спроможність Adria та прохання допустити транзит російської танкерної нафти виглядають суперечливими.

Окремо виникають питання щодо комунікації навколо самої атаки на Броди. Понад два тижні офіційні структури мовчали про факт пошкодження та зупинку транспортування. Згодом Фіцо й Орбан почали звинувачувати Україну у нібито навмисному небажанні відновити прокачування, а також ставити під сумнів характер пошкоджень.

Водночас зупинка «Дружби» означає припинення не лише російських, а й українських поставок нафти для заводів MOL, які розпочалися наприкінці осені як відповідь на удари по українських НПЗ. Таким чином компанія втратила обидва джерела сировини.

На цьому тлі заяви про можливе припинення експорту електроенергії чи газу до України виглядають не лише політичними, а й економічно невигідними для самих Словаччини та Угорщини, оскільки значну частину операцій здійснюють приватні компанії, що отримують дохід від транзиту.

Криза навколо «Дружби» продемонструвала: твердження про безальтернативність російської нафти більше не витримують критики. Питання полягає вже не в технічних можливостях, а в політичному виборі.

В Україні прогнозують подорожчання пального, однак причини цього явища не пов'язані з можливими перебоями в постачанні через трубопровід з Словаччини та Угорщини. Основними факторами, що впливають на ціну пального, є коливання валютного курсу та ситуація на світовому нафтовому ринку. Експерт ринку пального Дмитро Льоушкін поділився своїми прогнозами в соціальних мережах, пояснюючи, що зміна курсу національної валюти прямо впливає на вартість імпорту, а отже й на кінцеву ціну пального для споживачів.

З його слів, процес коригування курсу гривні став одним із основних чинників, що безпосередньо позначається на вартості енергоносіїв. Вартість пального в Україні формується з кількох компонентів, і саме зміни в валютному курсі роблять імпортне паливо дорожчим. Крім того, на глобальних ринках нафта також піддається коливанням через політичні та економічні фактори, що також сприяє зростанню цін на пальне.

Водночас значну роль відіграє ситуація навколо Ірану та напруженість у регіоні Перської затоки. «То ось із нафтою там вузол на Ірані зав’язаний. Є дві думки. Або на тижні, або вже після Рамадану. Але очікування військової операції нагнітає остраху на ринок», – наголосив Льоушкін.

Експерт звернув увагу, що Ормузька протока є ключовою артерією світового нафтового ринку, через яку проходить близько 20% глобальних поставок. У разі блокування або суттєвого обмеження руху танкерів ціни на нафту можуть різко зрости — до 100 доларів за барель на хвилі панічних настроїв.

«Навіть важко уявити, як це відіб’ється на вартості пального в Україні», – додав фахівець.

За його оцінками, оптові ціни вже зросли ще приблизно на одну гривню, а раніше протягом тижня ринок додав близько гривні поступового підвищення. Найближчим часом ці зміни можуть позначитися й на роздрібних цінах на автозаправках.

«Все це прилетить у роздріб протягом двох тижнів. Поки що розвороту не проглядається, тому роздріб буде як нитка за голкою за оптовим ринком крокувати», – підсумував Льоушкін.

Колишній голова НЕК «Укренерго» Володимир Кудрицький висловив стурбованість щодо перспектив енергетичної ситуації в Україні, заявивши, що ризик дефіциту електроенергії та введення графіків відключень залишатиметься актуальним ще мінімум на наступні три-п’ять років. Таку оцінку він дав у контексті обговорення стану енергетичної інфраструктури країни, зокрема після масштабних руйнувань, завданих війною. За його словами, навіть за умови активного відновлення енергосистеми, значні труднощі у забезпеченні стабільного енергопостачання залишатимуться у найближчій перспективі.

Кудрицький підкреслив, що середньострокові ризики дефіциту електроенергії є об’єктивними та випливають із значних пошкоджень, які понесла інфраструктура внаслідок військових дій. Ремонт та відновлення енергетичних об’єктів потребує значних ресурсів і часу, тому відключення електроенергії на певних територіях залишатимуться звичайною практикою, навіть попри значні зусилля уряду та енергетичних компаній. Такі графіки відключень стануть нормою для багатьох областей, зокрема в зимовий період, коли попит на електричну енергію традиційно зростає.

Окрему увагу ексочільник «Укренерго» звернув на можливі наслідки припинення бойових дій та повернення громадян з-за кордону. На його думку, це може суттєво підвищити навантаження на енергосистему. «При припиненні вогню і поверненні навіть мільйона українців… ми побачимо величезний сплеск споживання і у нас будуть додаткові проблеми в енергосистемі», — зазначив Кудрицький.

Також він прокоментував офіційні звіти уряду щодо розвитку нової генерації. За його словами, між задекларованими та фактичними показниками є суттєва різниця. «В 2025 році репортували, що 2,4 тисячі МВт розгорнуто розподіленої генерації, а потім виявилось 600», — заявив він.

На тлі триваючих атак на енергетичну інфраструктуру та необхідності відновлення пошкоджених об’єктів питання балансу між генерацією та споживанням залишається ключовим для стабільності енергосистеми. Експерти неодноразово наголошували, що навіть після завершення активної фази війни система потребуватиме часу для повноцінного відновлення та нарощування потужностей.

Напередодні повномасштабного вторгнення Росії в Україну українська дипломатія отримала важливі сигнали про майбутню агресію. Під час свого візиту до Вашингтона 22 лютого 2022 року тодішній міністр закордонних справ Дмитро Кулеба став свідком тривожної інформації, яку передала американська розвідка. Зокрема, йому були показані детальні дані про розташування російських військових сил уздовж українського кордону. За повідомленням британського видання The Guardian, серед зібраної інформації була навіть точна локація, де російські танки "прогрівали свої двигуни та чекали на перетин кордону".

Ці дані стали підтвердженням того, що Росія готувалася до великих бойових дій, і саме це викликало серйозне занепокоєння в Україні та серед міжнародних партнерів. Дмитро Кулеба після зустрічі з представниками американської розвідки одразу поділився отриманою інформацією з українським керівництвом, однак, незважаючи на цю тривогу, на міжнародному рівні ще тривала боротьба за дипломатичне вирішення конфлікту.

У той самий час в Україні тривала фінальна підготовка до можливого нападу. У штабі Збройних сил головнокомандувач Валерій Залужний разом із вищими командирами здійснювали останні заходи оборони. На дні Чорного моря встановили міни для запобігання можливій морській висадці в районі Одеси, а підрозділи були перекинуті до стратегічно важливих районів.

Один із українських генералів зазначив, що частина таких рішень формально суперечила чинним нормам і могла б спричинити кримінальні провадження, однак загроза вторгнення змусила командирів діяти на випередження.

Українська військова розвідка під керівництвом Кирила Буданова отримала від західних партнерів інформацію про плани Росії захопити аеродром у Гостомелі. Ці дані дозволили розробити оборонні заходи на останню ніч перед початком атаки та підготувати ключові позиції.

The Guardian також зазначає, що американські спецслужби протягом кількох тижнів отримували сигнали про можливе вторгнення Росії в лютому 2022 року. Президент США направив директора ЦРУ Вільяма Бернса до Москви, щоб попередити Кремль про потенційні економічні та політичні наслідки.

У день початку вторгнення, 24 лютого 2022 року, президент України Володимир Зеленський звернувся до тодішнього прем’єр-міністра Великої Британії Бориса Джонсона з проханням зателефонувати Володимиру Путіну та переконати його припинити війну.

Водночас українські прикордонники ще на початку лютого перехопили повідомлення від командира чеченського підрозділу, дислокованого в Білорусі, адресоване Рамзану Кадирову. У ньому йшлося про готовність підрозділу до входу в Київ.

Матеріал британського видання дає змогу відтворити атмосферу останніх днів перед 24 лютого – період, коли сигнали про вторгнення ставали дедалі конкретнішими, а українська сторона готувалася до найгіршого сценарію.

У Білій Церкві на вулиці Павліченка, 49, тривають роботи з підготовки приміщень колишнього заводу "Електрон" до можливих перетворень. Місцеві джерела повідомляють, що територія промислового об’єкта найближчим часом може бути освоєна для зведення нового торговельного центру. Це не лише змінить вигляд одного з важливих районів міста, а й дасть поштовх до розвитку бізнесу в регіоні.

Водночас, підприємці, які наразі працюють на території заводу, занепокоєні майбутніми змінами. Деякі з них вже висловлюють сумніви щодо можливості подальшої діяльності в нових умовах. Проте є й оптимісти, які вважають, що збудований торговий центр стане каталізатором для розвитку малих і середніх підприємств, надаючи їм нові можливості для співпраці та розширення ринку. Крім того, будівництво такого об’єкта може сприяти покращенню інфраструктури та створенню нових робочих місць, що стане додатковим стимулом для економічного зростання Білої Церкви.

Водночас у міській раді заявили, що жодних дозволів на нове будівництво на цій території не видавали. Згідно з чинним генеральним планом міста, ділянка належить до зони промислових підприємств. Офіційних рішень щодо зміни цільового призначення поки що не оприлюднено.

Йдеться про ВАТ “Білоцерківський електроремонтний завод”, який із радянських часів спеціалізувався на електроремонтних роботах і виробництві відповідного обладнання. Однак підприємство тривалий час демонструє негативну фінансову динаміку. За даними відкритих реєстрів, станом на 2021 рік на заводі працювало від 9 до 14 осіб.

Попри скорочення виробничої діяльності, локація об’єкта залишається привабливою: завод розташований на одній із центральних вулиць міста з активним автомобільним і пішохідним трафіком. Саме це, ймовірно, робить територію цікавою для комерційної забудови.

Таким чином, промислова зона Білої Церкви може поповнитися ще одним торговельним об’єктом, хоча офіційних дозволів на будівництво наразі немає. Ситуація довкола колишнього заводу “Електрон” може стати предметом подальших рішень міської влади та обговорень у громаді.

Банани є одними з найпоширеніших фруктів у світі, і їх популярність не зменшується завдяки численним корисним властивостям. Ці плоди багаті на калій, клітковину та важливі вітаміни, що робить їх чудовим доповненням до щоденного раціону. Однак для того, щоб банани могли потрапити на полиці супермаркетів у різних куточках світу, необхідно пройти довгий шлях транспортування і зберігання. Цей процес не обходиться без використання спеціальних хімічних речовин, які допомагають запобігти псуванню плодів та зберегти їх свіжість на довгий період.

Під час вирощування бананів можуть застосовуватися пестициди, що знищують шкідників та хвороби, які можуть вплинути на врожай. Окрім цього, для підтримки оптимальних умов зберігання бананів під час транспортування використовуються консервувальні речовини, що дозволяють продовжити їхній термін зберігання без втрати якості. Однак не всі споживачі усвідомлюють можливі ризики, пов’язані з впливом цих хімікатів на організм.

Одним із можливих сигналів є незвична, виражено ребриста форма банана, що може свідчити про порушення умов вирощування. Насторожити повинна й надмірно липка або неприродно блискуча шкірка, яка нагадує покриття воском. Також небажано купувати плоди з глибокими тріщинами, значними вм’ятинами чи великими темними плямами. Через пошкоджену шкірку всередину легше проникають мікроорганізми, що може пришвидшити псування.

Час від часу в медіа з’являються повідомлення про виявлення в партіях бананів комах або павуків, які можуть потрапити до коробок під час збирання врожаю. Хоча такі випадки поодинокі, варто уникати фруктів із підозрілими наростами, павутинням чи іншими незрозумілими утвореннями на поверхні.

Безпечний банан має бути гладким, без глибоких пошкоджень. Колір може варіюватися від зеленуватого до насичено жовтого, а дрібні темні цятки на стиглому плоді є природною ознакою дозрівання. Цілісна шкірка залишається головним бар’єром, що захищає м’якоть від зовнішнього впливу.

Фахівці також радять перед споживанням мити руки після очищення банана та не торкатися м’якоті тією ж рукою, якою тримали шкірку. Такий простий запобіжний захід допоможе мінімізувати можливий контакт із залишками речовин на поверхні плоду.

Злата Огнєвіч — одна з найбільш яскравих і талановитих українських артисток, яка завжди знаходиться в центрі уваги не лише завдяки своїм вокальним даним, а й завдяки емоціям, які вона передає через свою музику. Нещодавно співачка презентувала новий проєкт, який став для неї своєрідним поворотним моментом у творчості. Златі вдалося поєднати українські традиції з сучасними музичними тенденціями, створивши унікальний продукт, що відображає глибину її внутрішнього світу.

Її нові композиції поєднують глибокий ліризм із сильними емоційними посилами, що знаходять відгук у серцях слухачів. У цьому проєкті вона не боїться відкривати нові грані свого таланту, пробуючи себе в різних музичних стилях та експериментуючи з вокальними техніками. Злата не тільки співає — вона створює атмосферу, в яку хочеться зануритися, де кожна пісня розповідає свою неповторну історію.

На пряме запитання про пластичні втручання Злата відповіла категорично — наразі жодної пластики вона не робила. Водночас артистка не приховує, що активно доглядає за шкірою та регулярно відвідує косметолога.

За словами співачки, головною процедурою у її догляді є SMAS-ліфтинг — безін’єкційна підтяжка шкіри за допомогою сфокусованого ультразвуку. Також вона не заперечує, що використовує ін’єкційні процедури для підтримки стану шкіри.

Огнєвіч зізналася, що приблизно через десять років допускає можливість пластичної операції. При цьому наголосила, що не планує нічого приховувати та готова відкрито розповісти про свій досвід, якщо зважиться на хірургічне втручання.

Таким чином, нова фотосесія артистки стала не лише приводом для компліментів, а й для відвертої розмови про сучасні методи догляду за зовнішністю.

Інтерв’ю посла України у Великій Британії Валерія Залужного агентству Associated Press викликало бурхливі політичні дискусії в Україні. Поява колишнього головнокомандувача Збройних Сил України на міжнародній арені змусила політичних аналітиків шукати можливі сценарії його подальшого впливу на внутрішню політику держави. В ефірі радіостанції Radio NV була озвучена думка, що активність Залужного може стати частиною стратегії його повернення на політичну сцену України.

Варто зазначити, що після свого призначення на посаду посла України у Великій Британії, Залужний продовжує відігравати важливу роль у міжнародних відносинах, а його публічні виступи викликають неоднозначні реакції серед політиків і експертів. Нехай навіть його діяльність за межами України не спричиняє прямої політичної конкуренції, та на внутрішній політичній арені питання його майбутнього не може залишатися без уваги.

У студії радіостанції заявили, що останні медійні кроки Залужного виглядають не випадковими. Пролунала теза, що він нібито зацікавлений у завершенні своєї дипломатичної місії в Лондоні та поверненні до Києва для початку політичної діяльності.

В ефірі прозвучало припущення, що інтерв’ю AP може бути елементом підготовки до політичних процесів після завершення воєнного стану. Зокрема, йдеться про можливий старт виборчої кампанії у разі ухвалення відповідного рішення.

Журналісти Radio NV також послалися на дані закритих соціологічних досліджень. За їхніми словами, у разі участі у виборах Валерія Залужного та Володимира Зеленського саме вони є основними потенційними кандидатами. Третє місце в різних конфігураціях, за твердженням ведучих, посідає керівник ГУР Кирило Буданов.

Окрему увагу привернула згадка у медійному просторі імені американського політтехнолога Пола Манафорта. В ефірі Radio NV пролунала інформація про те, що він нібито вже консультує окремі політичні сили та просуває стратегію розділення українського суспільства за принципом «хто воював — хто не воював». У студії зауважили, що подібні підходи активно використовує і Росія в інформаційних кампаніях.

Після виходу матеріалу Associated Press публічне обговорення викликала згадка про можливі контакти Залужного з Манафортом. Водночас сам американський консультант у коментарях для західних медіа заперечив активну діяльність в Україні, заявивши, що не перебував у країні близько десяти років і не планує повертатися.

Пол Манафорт відомий в Україні ще з початку 2000-х років як консультант Віктора Януковича та Партії регіонів. Пізніше він працював із «Опозиційним блоком». У США Манафорт став керівником передвиборчого штабу Дональда Трампа у 2016 році, після чого був засуджений за фінансові злочини та згодом помилуваний.

The New York Times повідомляло, що Манафорт намагається повернутися на міжнародний ринок політичного консалтингу. За даними видання, меморандум із презентацією його команди нібито поширювався у політичних колах Києва та викликав занепокоєння. У команді Манафорта згадують соціолога Тоні Фабріціо — консультанта, пов’язаного з оточенням Трампа.

Водночас сам Манафорт публічно заперечує активну участь в українських процесах. Він заявив, що не був в Україні близько десяти років, не надсилав жодних пропозицій і не підписував контрактів із українськими політичними гравцями. За інформацією західних медіа, окремі українські політики, до яких нібито потрапив меморандум, не проявили інтересу до його послуг.

Згадка про можливі контакти Манафорта у контексті інтерв’ю Залужного стала каталізатором дискусії про ризики зовнішнього впливу на майбутні політичні процеси в Україні.

У київському торговельно-розважальному центрі Gulliver стався конфлікт, який переріс у масову бійку серед молодих відвідувачів. Інцидент стався прямо на фуд-корті, що є однією з найбільш людних зон ТРЦ. У момент сутички, група молодих людей стояла та спостерігала за розвитком подій, але не намагалася втрутитися. У кадрі також з'явився охоронець, який, хоча й знаходився поруч, не проявив активності в процесі конфлікту. Запис бійки швидко набрав популярності, коли він був розповсюджений через Telegram-канали, привернувши додаткову увагу до інциденту.

Ця подія викликала обурення серед місцевих жителів і стала темою обговорень у соціальних мережах. Відео зафіксувало не лише саму бійку, а й реакцію тих, хто став свідком цього інциденту, зокрема пасивну позицію перехожих та відсутність належної реакції від охорони. Наразі адміністрація ТРЦ проводить перевірку ситуації, а правоохоронці з'ясовують обставини конфлікту та можливі причини агресивної поведінки учасників.

«Мене десь 4–6 людей завалили посеред зали й почали бити берцями. Вони були лисі, в чорному одязі. Я вперше за два місяці вийшов погуляти», — розповів він.

На відео видно близько двох десятків молодих людей, більшість із яких одягнені в темний одяг. Бійка відбувається безпосередньо біля столиків для відвідувачів.

Окрему увагу викликала реакція служби охорони. На записі видно, що охоронець перебуває поруч, однак не намагається розборонити учасників чи викликати підкріплення. Це контрастує з попередніми інцидентами, коли охоронці оперативно втручалися в конфлікти на території ТРЦ.

ТРЦ Gulliver не вперше стає місцем масових сутичок за участі молоді. У лютому 2023 року біля торговельного центру відбулася бійка за участі представників молодіжного руху «ЧВК Редан», яку тоді вдалося локалізувати завдяки втручанню поліції. У березні 2023 року ще одна групова сутичка сталася вже всередині будівлі. А у квітні 2021 року на площі перед ТРЦ близько 20 молодиків влаштували бійку із застосуванням газового балончика, внаслідок чого двоє осіб отримали хімічні опіки очей.

Торговельний центр розташований у центральній частині столиці, поруч із великою зеленою зоною та стадіоном, що робить його популярним місцем зустрічей молоді. Правоохоронні органи поки що офіційно не коментували останній інцидент.

Таким чином, чергова масова бійка у Gulliver знову порушує питання безпеки в публічних просторах столиці та ефективності реагування охоронних служб.

18 лютого 2026 року, міський голова Києва Віталій Кличко підписав розпорядження про звільнення Мирослави Смірнової з посади директорки Департаменту суспільних комунікацій Київської міської державної адміністрації (КМДА). Документ №60, що регулює це питання, засвідчує, що звільнення відбулося за угодою сторін. Згідно з розпорядженням, передбачено виплату матеріальної допомоги, що є частиною умов звільнення.

Цей крок став результатом взаємної домовленості між Смірновою та керівництвом КМДА. Рішення про звільнення має важливе значення для подальших змін в управлінні комунікаціями міста, адже в умовах постійних викликів в інформаційній сфері та потреби в оновленні стратегій комунікацій, це рішення відкриває шлях до нових підходів і кадрових змін.

Звільнення відбулося через два з половиною місяці після її підвищення у політичній структурі. 4 грудня 2025 року Мирослава Смірнова очолила фракцію УДАРу в Київраді, замінивши співголів Дмитра Білоцерковця та Валентина Мондриївського. Тоді це сприймалося як посилення її позицій у команді мера. Тепер одна з версій полягає у тому, що Кличко вирішив сконцентрувати її роботу саме на внутрішній партійній координації та балансуванні інтересів у фракції.

Втім, існують й інші припущення. У лютому Київ кілька днів потерпав від транспортного колапсу через неприбраний сніг і кригу на дорогах. Попри нічні відеозвернення Віталія Кличка з порожніх вулиць, місто фактично було паралізоване заторами. Частина експертів вважає, що інформаційний супровід цієї ситуації виявився слабким, а «сніговий кейс» став ударом по репутації міської влади.

Разом із тим, підстав для звільнення у вигляді кримінальних підозр наразі немає. У попередніх випадках керівників департаментів КМДА звільняли вже після вручення підозр правоохоронцями. У ситуації зі Смірновою такого розвитку подій не зафіксовано.

Кар’єрна траєкторія Мирослави Смірнової у міській владі виглядала стабільною. У листопаді 2024 року вона перебувала у відрядженні в Лондоні, де, окрім участі у міжнародному туристичному форумі, зустрічалася з послом України у Великій Британії Валерієм Залужним. Її позиції не похитнув і серпневий інцидент 2025 року, коли невідомі намагалися спровокувати скандал довкола її вечері у День жалоби.

Саме тому рішення про звільнення виглядає неочікуваним. Серед можливих причин називають переформатування комунікаційної стратегії столиці, внутрішні політичні домовленості або особисті обставини. Офіційних пояснень від КМДА наразі не оприлюднено.

Таким чином, Кличко фактично вивільнив посаду головного комунікаційного менеджера міста в момент, коли інформаційний фронт для столичної влади залишається одним із найчутливіших напрямків.