За період з початку поточного року спостерігається тенденція скорочення обсягів банківських вкладів українців. Це не лише сезонне явище, а й результат монетизації негативних прогнозів щодо ситуації в країні та на фронті. Незважаючи на стабільну та надійну роботу української банківської системи протягом війни, обсяги депозитів у гривні зменшилися, зокрема на понад 3% за січень 2024 року. Ситуація стосовно валютних вкладів також не є сприятливою, хоча темпи зменшення менші. Експерти вказують на те, що така тенденція характерна для першого місяця року, проте за останні роки вона була неспостережною, зокрема у 2022 році перед російським вторгненням. Однак навіть з урахуванням цього факту, обсяги відтоку вкладів цього року є рекордними, що вимагає уважного аналізу та подальших заходів для збереження стабільності в банківській сфері країни.

За аналізом експертів, спостерігається скорочення обсягів банківських вкладів у січні, що пояснюється сезонністю та високими витратами на імпорт, традиційними для цього періоду. Ця тенденція не є новою та спостерігалася раніше. Незважаючи на це, дані Нацбанку за 2023 рік свідчать про зростання гривневих депозитів фізичних осіб, проте у січні 2024 року спостерігається їх зменшення. Економісти вказують на можливі причини такого розвитку подій, включаючи ініціативи уряду та парламенту щодо посилення контролю над рахунками громадян та податкову мобілізацію. Наприклад, новий законопроєкт про мобілізацію може бути однією з причин зменшення депозитів, хоча відразу ж наголошується, що такі норми не будуть підтримані. Варто також зазначити, що зміни до правил зберігання та захисту банківської таємниці можуть спричинити занепокоєння серед громадян щодо приватності та безпеки їхніх фінансових даних.

Запропоновані зміни в оподаткуванні доходів, які можуть стати реальністю, вже впливають на українців, які обмінюють гривні на іноземну валюту. Нові норми можуть змусити багатьох змінити тактику управління фінансами та перевести гроші у валюту для захисту від податкового тиску. Основною причиною зменшення банківських депозитів у січні 2024 року стала купівля готівкової іноземної валюти, що вказує на бажання населення та бізнесу зберегти стабільність своїх фінансів у змінних умовах. Зростання кількості імпортованих товарів також підтверджується, що призводить до збільшення витрат населення та підприємств і вимагає більше коштів. Українці шукають альтернативні шляхи імпорту через проблеми на кордонах, що може призвести до підвищення цін на товари та послуги для кінцевих споживачів. Все це вказує на складні економічні та соціальні виклики, з якими стикається Україна, і на необхідність пошуку ефективних рішень для підтримки стабільності та розвитку.

За результатами опитування, проведеного Центром Разумкова в січні 2024 року, більшість українців – 57%, – характеризували економічну ситуацію в країні як погану, а понад третина вважала матеріальний стан своєї родини таким самим. Кожен десятий респондент відзначав, що зусиллями ледве вдається забезпечити базові потреби. Незважаючи на це, ці показники навіть трохи покращилися у порівнянні з груднем 2023 року і залишаються на рівні, що був до війни. Однак 58% опитаних вважають, що матеріальний стан їхніх родин погіршився від початку російської агресії. У січні 2024 року також помітно зросла кількість тих, хто передбачає ще більше погіршення ситуації в українській економіці – цю думку поділили 33% опитаних, у порівнянні з 23% у минулому році. Кожен четвертий опитаний очікує погіршення для своєї сім'ї. Згідно з даними Світового банку у 2022 році за межею бідності опинилося близько 7 мільйонів українців, а рівень бідності зріс до 24%. Інститут демографії підрахував, що у 2023 році понад 20 мільйонів українців з 30-31 мільйона, що проживають на контрольованій Україною території, живуть у бідності з доходом менше 5000 гривень на місяць.

У результаті проведеного опитування Центру Разумкова у січні 2024 року виявлено, що економічна ситуація в Україні залишається невтішною для значної кількості громадян. Більшість українців вважають її поганою, а третина так само оцінює матеріальний стан своїх сімей. Хоча є деяке поліпшення у порівнянні з попереднім періодом, більшість вважає, що їхні сім'ї зазнали погіршення від початку російської агресії. Крім того, зростає кількість тих, хто передбачає подальше погіршення економічної ситуації в країні. Ці дані свідчать про серйозні виклики, які стоять перед українським суспільством та владою, і потребують комплексних заходів для поліпшення економічної стабільності та підвищення добробуту населення.

Припустімо, що глобалісти не відмовляються від своїх планів, навіть коли Сполучені Штати перебувають у передвиборчому анабіозі, а Збройні Сили України втрачають території та боєздатність через недостатність озброєнь. У цій ситуації деякі європейські країни можуть вирішити ввести свої війська. Така можлива дія натякає на західний кордон, з метою допомогти визволити території, на які наступають Збройні Сили України, оскільки недоцільно розраховувати, що українська армія висилатиме свої частини у важкодоступні райони, такі як Авдіївка. Проте перед цим необхідно отримати дозвіл від Польщі, оскільки увесь цей рух буде відбуватися поза рамками НАТО, і стаття 5 статуту НАТО на це не поширюється. Наразі Польща відкрито проти ескалації конфлікту, проте можливий дозвіл... Якщо військ буде недостатньо, то Збройні Сили України звільнять лише обмежену територію, тому це не суттєво вплине на хід війни, і тоді міжнародне співтовариство буде спільно нести відповідальність за поразки та відступи. Це варіант, який може виправдати європейські інтереси. Отже, достатньо введення військ для цілей допомоги. Ці війська стануть негайною метою атак, подібно до найманців сьогодні. Як тільки дістануться до місця призначення, лідери країн, які не надсилали свої війська, зможуть зайняти більш вигідну позицію, особливо у контексті літніх виборів до Європейського Союзу. Але якщо дрони почнуть пролітати через територію Білорусі, що буде наступним кроком? Напад на Білорусь? Тепер це неможливо, оскільки там розміщено ядерну зброю. Окремим ризиком є угорський фактор. Якщо угорські війська зайдуть на Закарпаття, вони його не покинуть. Угорські війська точно не дозволять насильно мобілізувати місцевих жителів, які мають угорські паспорти. Це саме стосується і Буковини. Крім того, місцеві еліти швидко захочуть приєднатися до Європейського Союзу і НАТО, подалі від Зеленського, Путіна та війни. Тому референдуми про входження будуть проведені дуже швидко, що може призвести до розпаду держави. Можливо, Еммануель Макрон саме цього й домагається, щоб потім засісти за переговірний стіл як сторона, що контролює частину західної України. В кінцевому підсумку, Франція вже була серед переможців Другої світової війни, тому вона має відповідний досвід. Це також може бути вигідним для Путіна. Загалом, наразі ця ідея виглядає дуже ризиковано.

У висновку можна зазначити, що сценарій введення військ НАТО на територію України є дуже складним і потенційно небезпечним. Потреба в дозволі польської сторони, а також можливість конфлікту з угорською стороною вказують на серйозні труднощі на шляху до реалізації такого сценарію. Крім того, існує ризик загострення військового конфлікту з Росією та іншими зацікавленими сторонами. Таким чином, варто обережно оцінювати всі можливі наслідки та ризики перед прийняттям будь-яких рішень щодо втручання іноземних військ у внутрішні справи України.

Міністр юстиції Малюська висловив пропозицію мобілізувати не лише осіб зі судимістю, але й корупціонерів для служби на фронті. За його словами, корупціонери можуть бути активною силою в армії через свій патріотизм та наполегливість, що, за його думкою, може зробити їх корисними в боротьбі за країну. Проте, він зауважив, що поняття "тяжкого злочину" є релятивним і залежить від інтерпретації закону. Також він висловив підтримку законопроекту щодо посилення мобілізації, який дозволить залучати до служби в армії осіб зі судимістю, але без реального покарання, а також тих, хто перебуває у відстрочці або на умовно-достроковому звільненні.

• Міністр юстиції Малюська висловив пропозицію мобілізувати корупціонерів для служби на фронті, посилаючись на їх потенційний патріотизм та наполегливість.

• Він наголосив на необхідності розширення критеріїв для мобілізації, щоб залучити до армії осіб зі судимістю, але без реального відбування покарання, які можуть бути корисними у боротьбі за країну.

• Малюська підтримав ідею законопроекту щодо посилення мобілізації, який передбачає залучення до служби в армії осіб зі судимістю, крім осіб, засуджених за злочини проти основ національної безпеки та інших серйозних злочинів.

• Подана пропозиція викликала різні реакції у громадськості та вимагає додаткового обговорення щодо етичності та ефективності такого заходу.

• Запровадження відповідних законодавчих змін потребує уважного вивчення та врахування всіх аспектів безпеки та прав людини.

Трагічна подія у Бучачі: що відомо про загибель чоловіка після перебування у ТЦК

Після смерті Ігоря Мейхера 29 лютого під Бучацьку міську раду зібралися місцеві мешканці, повідомив голова міськради Віталій Фреяк. Вони висловили вимогу провести ретельне розслідування обставин його смерті. "Нам важливо, щоб поліція ретельно з'ясувала ситуацію. Якщо винні виявляться, вони повинні бути притягнуті до відповідальності", — заявив чиновник Суспільному. Поліція, у свою чергу, зазначила, що справа буде передана до Державного бюро розслідувань. Також кримінальне провадження розпочала Тернопільська спеціалізована прокуратура.

У висновку слід зазначити, що смерть Ігоря Мейхера викликала обурення серед місцевих мешканців, які вимагали ретельного розслідування цього випадку. Голова міської ради висловив підтримку цієї вимоги, наголосивши на необхідності притягнення винних до відповідальності. Поліція та прокуратура пообіцяли провести об'єктивне розслідування, але також важливо підкреслити, що громадський контроль над цією ситуацією є важливим елементом забезпечення правопорядку та справедливості.

Наші джерела в Офісі Президента повідомили, що надія на відправку військових Європейського Союзу в Україну є малоправдоподібною. Офіс Президента не вірить у можливість отримання технічної та фінансової підтримки від європейських партнерів, а також уникнення можливих жертв серед європейських військових, що може призвести до загострення ситуації. Протягом минулого року велися переговори з Польщею щодо можливості її військового присутності на західних кордонах України, проте навіть ця країна не пішла на такий крок. Зараз навіть заступник головного редактора Bild, Пауль Ронцхаймер, стверджує, що заяви президента Франції Макрона щодо можливості відправлення західних військ в Україну завдали шкоди Києву. Він підкреслює, що обговорення питань військової допомоги у ситуації, коли не вирішені питання поставок боєприпасів, може призвести до ескалації конфлікту. Також, він наголошує на тому, що ініціатива Макрона може допомогти противникам України в Європі та німецьких критиків поставок зброї, надаючи їм аргументи проти таких допомог. Враховуючи відсутність реальної воєнної підтримки з боку Франції, ініціатива Макрона виглядає як відволікання уваги від справжніх потреб України. Такі дії лише ускладнюють поставки військової техніки до України, яка стає все більш критичною у зв'язку з російським наступом. Варто зауважити, що сама Україна не потребує присутності західних наземних військ для вирішення своїх внутрішніх проблем.

Коли я звернувся до радника президента Михайла Подоляка минулого місяця, він ретельно пояснив: "Наразі єдиний сценарій – максимальні поставки високотехнологічної зброї в Україну. Мовчати не треба, треба просто інвестувати кошти у військове виробництво: ракети великої дальності, безпілотники, гранати, артилерійські системи. Обсяг поставок зброї має бути значним". Тобто, потрібно діяти, а не тільки обговорювати!

Макрон може блищати своїми ораторськими здібностями у порівнянні з канцлером Олафом Шольцем, але його власний стратегічний план не такий чіткий та жорсткий, як він здається на перший погляд. З самого початку президент Франції уникав "приниження" Путіна і гальмував військову підтримку України. Його величезні заяви про поставки танків та літаків часто були далекими від реальності.

Прямі напади Макрона на Шольца через його голосування щодо Taurus та готовність відправити війська в Україну, схоже, призначені відвести увагу від його власних невдач. Хоча Франція, на відміну від Німеччини, поставила свої крилаті ракети "Скальп", Макрон, подібно до Шольца, не доклав швидких та радикальних зусиль щодо збільшення виробництва боєприпасів ще з початку війни. Це далеко від того, що він міг і мав зробити, особливо в контексті танків та артилерії, якщо ситуація насправді настільки драматична, як він описує її.

У вищезгаданій статті розглянуто питання щодо можливості відправлення європейських військ до України та надання їй військової підтримки. Зазначено, що навіть ідея відправлення європейських військ не знаходить широкої підтримки через ряд факторів, включаючи відсутність готовності надати військову техніку та фінансування, а також небажання ставити себе під загрозу можливими жертвами серед європейських військових. Зокрема, висловлюється критика до заяв президента Франції Макрона, який, за словами автора, може відволікати увагу від справжніх потреб України та відверто грати на руку її противникам. Також у статті зазначається, що навіть країни Європи, які віддадуть Україні певну підтримку, не роблять цього на достатньому рівні, щоб вирішити її потреби у військовій техніці. Такі обставини створюють серйозні виклики для безпеки та обороноздатності України у контексті її військового конфлікту з Росією.

Політичний скандал в Україні: опозиція Порошенка в ЄС на українську владу.

Українська опозиція стикається з непростими викликами щодо свободи виїзду за кордон. Екс-президент Петро Порошенко не раз зіштовхувався з перешкодами, спроби його виїзду за кордон іноді закінчувалися відмовою прикордонників, іноді — навіть на самому кордоні. У грудні йому було скасовано дозвіл на виїзд до Польщі та США через "таємничий лист" від спецслужб, який міг бути пов'язаний з російською Інформаційно-психологічною війною. Такі дії ставлять під сумнів дотримання Україною стандартів демократії та прав людини, що може негативно вплинути на перспективи євроінтеграції країни. Інциденти з невипуском опозиційних депутатів за кордон стають предметом міжнародної занепокоєності, що зокрема відображено у резолюції Європарламенту. Порошенко звернувся до ЄС з проханням вплинути на уряд України щодо цієї практики, що ставить під загрозу вільність руху опозиційних політиків.

Ситуація, що розвивається в Україні, викликає жваву реакцію у міжнародному співтоваристві, особливо в Угорщині. Влада цієї країни заявила, що не бажає стати актором у внутрішньополітичних розбірках України, вказуючи на те, що такі політичні скандали свідчать про недостатню готовність України до членства в Європейському Союзі. Ці події відображають глибину політичної кризи в Україні та викликають серйозні сумніви у її демократичному розвитку.

Не минуло й двох місяців, як ситуація повторилася. У лютому 2024 року Петру Порошенку було відмовлено у виїзді на Мюнхенську безпекову конференцію через заявлену небезпеку, що чатує на нього в Європі. Відмова у виїзді стала причиною для Порошенка звернутися до єврокомісара з проханням втрутитися в ситуацію та припинити "дискримінаційну практику" невипуску за кордон. Цей інцидент, на думку представників влади, демонструє поганий стан політичної ситуації в Україні та негативно впливає на її шанси на євроінтеграцію.

У таких складних обставинах влада обурено реагує на висловлені звинувачення щодо обмеження вільності опозиційних політиків у виїзді за кордон. Однак опозиція переконана, що саме влада створила цю проблему своєю авторитарною політикою, яка суперечить європейським цінностям. Ці дії можуть суттєво зашкодити переговорному процесу України з ЄС та загрожувати її шляху до європейської інтеграції.

На думку Гаращенко, замість того, щоб звинувачувати "партнерів у тому, що вони говорять владі правду про неєвропейськість її дій", влада має припинити тиск на опозицію, бізнес, журналістів "і всіх неугодних", а також повернути трансляцію засідань Верховної Ради і закрити телемарафон. Сергій Сидоренко, головний редактор "Європейської правди", якому Стефанішина розповіла свою оцінку дій Порошенка, вважає, що така "завзята та гротескна" боротьба влади з Порошенком "шалено і просто зараз" шкодить Україні, а "стратегічно" – і самій владі. На його думку, такі новини ніяк не впливають на рейтинги Порошенка, а ще нагадують політичне минуле України, коли Віктор Янукович так само затято боровся зі своєю опоненткою Юлією Тимошенко. Це лише сприяло її популярності, а Януковичу успіхів не принесло. Експерт Володимир Горбач нагадує, що заборона стосується усіх депутатів і багато представників опозиції нарікають на порушення їхніх прав. Він закликає не боротись з конкретними політиками, усунути причини порушення їхніх прав. "Кому як не їй, віцепрем’єрці з питань європейської та євроатлантичної інтеграції, знати, що існуюча в Україні практика переслідування опозиції і усіх неугодних владі осіб аж ніяк не сумісна з членством у ЄС", – вважає Горбач. На його думку, звинувачувати людей у тому, що вони звертаються в ЄС за захистом демократії, це усе одно, що звинувачувати осіб, які шукають справедливості у Європейському суді з прав людини.

У вищезгаданій статті розглянуто складну політичну ситуацію в Україні, пов'язану зі скандалом щодо обмежень на виїзд за кордон для політичних опонентів, зокрема експрезидента Петра Порошенка. Зазначено, що ці події викликали реакцію з боку Угорщини та інших країн, що вказують на несприятливість таких дій для української європейської інтеграції. Крім того, наведено думку експертів та політиків щодо необхідності припинення тиску на опозицію та повернення до демократичних принципів. Загалом, стаття відображає загострення політичної ситуації в Україні та викликає обурення з боку громадськості та міжнародного співтовариства.

Наступ Росії на Часів Яр: стратегія, причини і наслідки

Збройні сили Росії розпочали інтенсивні наступальні дії в напрямку містечка Часів Яр на Донеччині. Ці дії викликали загальне занепокоєння і підвищили питання про цілі та мотивацію такої агресії. Часів Яр, з його населенням близько 14 тисяч осіб, розташований між окупованим росіянами минулого року Бахмутом і Костянтинівкою, яка залишається під контролем української влади. За минулий рік Часів Яр став важливим логістичним центром української армії, через який проходила "дорога життя" — останній маршрут, по якому вдавалось постачати гарнізон ЗСУ в майже оточеному місті Бахмут.

Російська армія зуміла захопити північно-західну околицю міста Бахмута — селище Хромове, та розпочала наступ на сусідні села — Іванівське і Богданівку. Наразі бойові дії вже ведуться безпосередньо в межах цих населених пунктів, що може значно змінити стратегічну ситуацію в регіоні.

Російське командування вирішило ввести в бій додаткові сили і засоби на цьому напрямку, бачачи можливість успіху операції. Наприклад, на південно-західному фланзі від Бахмуту були введені в бій підрозділи 11-ї окремої десантно-штурмової бригади, які мають допомогти в захопленні села Іванівське.

Бої на цьому напрямку тривають з перемінним успіхом для обох сторін. На деяких ділянках росіянам вдається відтіснити українські війська, а на інших — навпаки. Це свідчить про загострення ситуації на фронті та непередбачуваність подальшого розвитку подій.

Захоплення Часів Яр Росією може мати серйозні наслідки для української сторони, в тому числі зміну стратегії оборони і загрозу безпеці місцевого населення. Це також може спровокувати подальше загострення конфлікту та збільшення числа жертв серед цивільного населення.

Однак українські війська продовжують стійкий опір і відстоюють свої позиції, що свідчить про готовність захищати територіальну цілісність країни та боротьбу за свободу і незалежність.

Фотографія розбитих багатоповерхівок Часового Яру, що стала символом російської артилерійської та авіаційної атаки, свідчить про жорстокість і руйнівну силу воєнних дій. Однак, за словами речника Операції об'єднаних сил України "Хортиця" Іллі Євлаша, місто захищене кількома смугами оборони, включаючи протитанкові і протипіхотні мінні поля, насипи і протитанкові вали.

Географічне положення Часового Яру надає йому велику військову важливість. Місто знаходиться на височині, оточене водними перешкодами на сході та півдні, що ускладнює просування ворожих військ. Тут раніше розміщувався штаб Операції об'єднаних сил, що свідчить про підготовленість оборонних укріплень.

Використання російськими військами десантно-штурмових підрозділів свідчить про серйозні наміри Росії щодо захоплення міста. За словами Євлаша, Часів Яр розглядається Росією як ключова точка для подальшого наступу на Костянтинівку, Краматорськ і Слов'янськ.

Захоплення Часового Яру може відіграти вирішальну роль у стратегічному вимірі воєнного конфлікту, змушуючи українські війська відступити з позицій на південь від Бахмуту. Це може призвести до перерізання логістичних шляхів у тилу українських військ і втрати сенсу утримання певних територій.

Російська агресія в Часовому Ярі підкреслює необхідність міжнародної підтримки та мобілізації зусиль для зупинки військової експансії та захисту територіальної цілісності України.

У результаті аналізу ситуації в Часовому Ярі на Донеччині можна зробити кілька висновків. Перш за все, видно, що військові дії у цьому районі є вкрай серйозними, і Росія використовує значні зусилля для захоплення стратегічно важливого міста. Оборонні укріплення і географічне розташування міста Часового Яру важкою перешкодою для російських військ, але вони використовують свою досвідчену десантно-штурмову бригаду для прориву оборони.

Крім того, зайняття Часового Яру може мати значний вплив на розвиток воєнного конфлікту в регіоні, включаючи можливість подальшого наступу на інші населені пункти та стратегічно важливі об'єкти. Відновлення контролю над цим містом може бути ключовим етапом у відновленні контролю над територіями, які втратили українські сили у минулому.

Нарешті, ситуація в Часовому Яру підкреслює необхідність збільшення підтримки для України у боротьбі проти російської агресії. Міжнародні партнери повинні підтримати Україну як політично, так і військово, щоб забезпечити захист її територіальної цілісності та суверенітету.

Згідно з висновками, нам очікувати завершення розгляду поправок до мобілізаційного законопроекту до кінця березня, як за оптимістичного, так і за песимістичного сценаріїв. Надійшло понад 4 тисячі поправок, які були об'єднані в 16 блоків і вже розглянуті на комітеті. Подальше обговорення передбачає спілкування з авторами поправок.

Основні пункти, що розглядалися, включають:

Усунення обмежень конституційних прав і свобод ухильників, хоча обмеження на керування транспортним засобом можуть залишитися частково.Перетворення реєстрації в електронному кабінеті призовника на право, а не обов'язок.Уточнення участі органів влади та підприємств у мобілізаційних заходах.Надання поліції можливості відправляти повістки громадянам за зверненням Територіальних центрів контролю.Збереження базової військової підготовки для чоловіків віком від 18 до 25 років.Деякі питання, такі як демобілізація після 36 місяців служби та перегляд придатності до військової служби для осіб з інвалідністю, також обговорювалися.

Згідно з висновками статті, розгляд поправок до законопроекту про посилення мобілізації може завершитися до кінця березня, якщо оптимістичний сценарій. Було подано понад 4 тисячі поправок, які об'єднані в 16 блоків і вже розглянуті на комітеті. Основні питання стосуються усунення обмежень прав ухильників, уточнення участі органів влади в мобілізаційних заходах та збереження базової військової підготовки для чоловіків. Крім того, обговорювалися питання щодо перегляду придатності до військової служби для осіб з інвалідністю та процесу демобілізації після 36 місяців служби.

МВС закликає громадян не мовчати, якщо вони стикаються з корупційними схемами у Сервісних центрах. Нововведення передбачає можливість повідомляти про будь-які випадки хабарництва через чат-бот або гарячу лінію. Зокрема, оперативники внутрішньої безпеки Національної поліції зазначають, що реагуватимуть невідкладно на отримані повідомлення.

Схеми корупції в Сервісних центрах, які відзначені в заяві МВС, стосуються переважно реєстрації автомобілів і отримання водійських посвідчень. Спеціалісти з внутрішньої безпеки акцентують увагу на таких негативних явищах, як продаж місць у черзі, штучне створення умов для чергування та недобросовісні практики під час іспитів з водіння.

Щодо продажу місць у черзі, зазначається, що ця практика є поширеною, а недостатність талонів може бути штучною. Так звані "бігунки" використовують цю ситуацію для отримання несправедливої вигоди, пропонуючи послуги за додаткову плату.

У контексті іспитів з водіння найпоширенішою схемою є імітація правильних відповідей за допомогою комп'ютерних програм або підказок від співробітників центрів. Також існують випадки, коли екзаменатори "не помічають" порушень правил під час практичного тестування.

Зазначається, що боротьба з такими корупційними схемами є пріоритетним завданням для правоохоронних органів, і проводяться заходи для їх ліквідації.

У висновках можна зазначити наступне:

• МВС активно закликає громадян повідомляти про випадки корупції у Сервісних центрах шляхом використання чат-бота або гарячої лінії.

• Виявлені схеми корупції включають продаж місць у черзі, штучне створення перешкод для отримання адміністративних послуг, а також недобросовісну практику під час іспитів з водіння.

• Зазначається, що правоохоронні органи активно працюють над ліквідацією цих корупційних схем та вживають заходів для запобігання їх поширенню.

• Боротьба з корупцією у Сервісних центрах є важливим напрямом діяльності правоохоронних органів і сприяє покращенню якості надання адміністративних послуг для громадян.

На основі наданої інформації можна зробити наступні висновки:

• Комітет планує завершити роботу над законопроектом щодо посилення мобілізації до 10-15 березня за оптимістичного сценарію і до 20 березня за песимістичного.

• Було подано понад 4 тисячі правок, які було об'єднано в 16 блоків. Всі вони були розглянуті на комітеті, а також вже фіналізовані перехідні та прикінцеві положення.

• Основні зміни в законопроєкті включають видалення обмежень конституційних прав і свобод ухильників, розширення прав доступу до електронного кабінету призовника, уточнення повноважень органів влади та участь поліції у мобілізаційних заходах.

• Поліція тепер матиме право вимагати не тільки посвідчення особи, а й військовий квиток, а усі аспіранти матимуть право на відстрочку незалежно від форми навчання.

• Деякі засуджені та особи, які відбувають покарання, можуть бути мобілізовані, а щодо демобілізації вирішено, що вона має відбуватися після 36 місяців служби.

• Базова військова підготовка для чоловіків 18-25 років залишиться обов'язковою.

• Комітет з питань оборони планує завершити розгляд законопроекту щодо посилення мобілізації до кінця березня, враховуючи оптимістичний та песимістичний сценарії.

• За останній час було внесено значну кількість правок, які були об'єднані в блоки та вже розглянуті на комітеті.

• Зміни у законопроєкті стосуються видалення обмежень прав та свобод громадян, розширення можливостей щодо реєстрації у електронному кабінеті призовника та уточнення ролі поліції у мобілізаційних заходах.

• Також передбачено нові механізми участі у мобілізації для засуджених осіб та аспірантів, а також встановлено конкретний термін демобілізації після 36 місяців служби.

• Базова військова підготовка для чоловіків 18-25 років залишиться обов'язковою.