У ніч на понеділок, 8 грудня, мешканці Личаківського району Львова виявили пошкодженими близько десяти приватних автомобілів. Вранці власники транспортних засобів звернулися до правоохоронців із заявами про злочин. Поліція оперативно розпочала перевірку та відкрила кримінальне провадження за фактом умисного пошкодження майна.

За попередніми даними, серія інцидентів сталася одночасно в кількох локаціях району. Найбільше постраждалих автомобілів зафіксували на вулиці Личаківській — там пошкоджено щонайменше п’ять машин. Ще два транспортні засоби зазнали руйнувань на вулиці Ігоря Дашка, а окремі випадки було зафіксовано й на вулиці Гартмана Вітвера. Інформація щодо точного переліку адрес та кількості пошкоджених авто ще уточнюється.

У поліції Львівщини підтвердили отримання повідомлень про інциденти на трьох вулицях. За попередньою інформацією, особу ймовірного хулігана вже встановили — ним виявився чоловік у нетверезому стані. Деталі події та мотиви правопорушника поліція обіцяє повідомити пізніше.

Поліцейські наразі розслідують обставини інциденту та перевіряють усі можливі версії, включно з хуліганством. Власникам пошкоджених автомобілів радять звертатися до поліції для оформлення заяв та документування збитків.

Верховний Суд України скасував рішення двох попередніх судових інстанцій та задовольнив касаційну скаргу громадянина, який оскаржував дії прикордонної служби щодо дворазової відмови у виїзді за межі країни. Справу направлено на новий розгляд до Закарпатського окружного адміністративного суду, який має повторно оцінити всі обставини та докази.

Як встановлено у матеріалах провадження, позивачу відмовили у перетині державного кордону 16 і 20 липня 2024 року. Обидва рішення прикордонників він вважав незаконними та такими, що порушують його конституційні права. Чоловік наполягав, що мав законні підстави для виїзду, оскільки здійснює постійний догляд за матір’ю своєї дружини, а також має оформлені документи для виїзду на постійне місце проживання за кордон.

У позові чоловік просив визнати дії прикордонників незаконними, скасувати рішення про відмову у перетині кордону, а також стягнути з держави 3051 грн матеріальної шкоди та понад 300,7 млрд грн моральної.

Суд першої інстанції та апеляційний суд повернули його позов, аргументуючи це тим, що:

заявник пропустив місячний строк оскарження, передбачений Законом «Про прикордонний контроль»;

його клопотання про поновлення строку не містило поважних причин;

він уже подавав аналогічні позови.

ВС погодився, що саме місячний строк є спеціальним і застосовується у спорах щодо рішень прикордонної служби. Але суд встановив низку суттєвих процесуальних порушень попередніх інстанцій.

Ключові помилки, які виявив Верховний Суд:

суд першої інстанції мав залишити позов без руху та надати час для усунення недоліків, а не одразу повертати;

позивач подав клопотання про поновлення строку, але суди фактично не розглянули його по суті;

апеляційний суд не виправив ці порушення, хоча був зобов’язаний це зробити.

Такі дії, за висновком ВС, перешкодили розгляду справи по суті.

Верховний Суд:

задовольнив касаційну скаргу позивача;

скасував рішення судів першої та апеляційної інстанцій;

направив справу назад до окружного адмінсуду для продовження розгляду.

Постанова вже набула законної сили та оскарженню не підлягає.

У Львівській області стався резонансний інцидент із нападом на артистів Івано-Франківського національного ансамблю пісні та танцю «Гуцулія». Подія відбулася поблизу Шептицького в момент, коли колектив повертався додому після закордонних гастролей у Польщі та Фінляндії. Артисти зупинилися на автозаправній станції для короткого перепочинку, однак звичайна зупинка завершилася агресією та насильством.

За повідомленням представників ансамблю, на території заправки до них підійшла група молодих людей — близько шести хлопців і трьох дівчат. Поведінка компанії одразу викликала занепокоєння: вони були збуджені, поводилися різко та провокативно. Зі слів учасників колективу, незнайомці почали словесні образи, а згодом перейшли й до фізичних дій.

Унаслідок нападу троє учасників ансамблю отримали серйозні травми: переломи носа, забої, струс мозку та перелом зі зміщенням. Постраждалі підкреслюють, що поліція, яка прибула на місце події, фактично не втручалася в ситуацію та не змогла зупинити агресорів.

Колектив «Гуцулії» зараз звернувся по медичну допомогу та очікує на правову оцінку подій. Учасники ансамблю закликають правоохоронні органи провести об’єктивне розслідування та притягнути нападників до відповідальності. Громадськість також висловлює обурення фактом бездіяльності поліції та вимагає службової перевірки.

Інцидент уже викликав широкий суспільний резонанс, адже мова йде про напад на державний професійний колектив, який представляє українську культуру за кордоном.

У Національній поліції України загострюється непублічне, але вкрай жорстке протистояння за контроль над Головним слідчим управлінням. За інформацією джерел, ця боротьба вже давно вийшла за межі кадрових перестановок і перетворилася на серйозне суперництво за доступ до фінансових ресурсів, які можуть сягати кількох мільйонів доларів щомісяця. Протилежні табори мають власне політичне прикриття, силові важелі та довгострокові плани впливу на ключові процеси в правоохоронній системі.

З одного боку протистояння опинився голова Національної поліції Іван Вигівський. Його стратегія зрозуміла: встановити повний управлінський контроль над ГСУ через призначення лояльного керівника. Йдеться про Дмитра Шумейка, якого вважають людиною з орбіти Вигівського, здатною гарантувати стабільність вертикалі управління та передбачуваність рішень у резонансних провадженнях. Для чинного керівника Нацполіції ГСУ є ключовим інструментом впливу як на внутрішні процеси в системі, так і на взаємодію з іншими силовими структурами.

Як повідомляють співрозмовники, причина конфлікту проста: Цуцкірідзе не підпорядковується Вигівському. Він контролює, які справи ГСУ отримує, які гальмує та які «монетизує» для Офісу. Щомісяця через його лінію формується фінансовий план для Банкової на 3 млн доларів, а все, що понад цю суму, залишається «на руках».

За словами джерел, Цуцкірідзе не грає власну гру — він технічний керівник, пов’язаний із рішеннями ОП. Навіть особисті деталі, як-от історія про його дружину Поліну, у системі розглядають як внутрішній мем. Водночас Вигівський блокує передачу найбільш прибуткових справ до ГСУ, залишаючи їх на рівні областей, де кошти можна контролювати без участі Офісу Президента.

Амбіції Вигівського ширші — він прагне повного контролю над ГСУ. Призначення Шумейка на керівну посаду дасть йому можливість напряму управляти резонансними провадженнями та отримувати частину фінансового потоку.

Експерти зазначають, що нинішня боротьба за ГСУ — це не питання реформи чи ефективності правоохоронних органів. Це конфлікт двох вертикалей впливу, де кримінальні справи перетворюються на товар, а посади — на інвестиції.

На сьогодні вирішується, хто стане фактичним господарем кримінальної юстиції в Україні — Офіс Президента через Цуцкірідзе чи Вигівський із Шумейком. Держава поки що не коментує цю внутрішню боротьбу.

Служба відновлення та розвитку інфраструктури в Івано-Франківській області уклала низку масштабних контрактів на будівництво й капітальний ремонт автомобільних доріг, що ведуть до приватних гірських курортів у Карпатах. Загальна вартість вже розподілених проєктів наближається до 9 мільярдів гривень. Лише два найбільші контракти, підписані наприкінці листопада, на суму 2,46 млрд грн, дісталися компанії «ПБС».

Найбільший із затверджених проєктів передбачає капітальний ремонт 22,8 кілометра автодороги Т-09-06 між населеними пунктами Пасічна та Бистриця. Вартість цих робіт оцінено у 2,18 млрд грн. Ще один контракт на 278 млн грн стосується оновлення ділянки траси Н-09 поблизу Микуличина — одного з ключових туристичних центрів регіону, що активно розвивається завдяки приватним інвестиціям у готельно-курортну інфраструктуру.

Крім цього, 3 грудня Служба оголосила новий тендер — на розробку проєктної документації для абсолютно нової дороги від Бистриці до Яблуниці через Поляницю. Це прямий коридор до «Буковелю», довжиною 28,6 км та орієнтовною вартістю 6,57 млрд грн.

Таким чином, держава фактично фінансує дорожню інфраструктуру навколо приватних курортів, які активно розширюються. Відомо, що ТОВ «Буковель» ще у 2022 році пропонувало створення нових комплексів — «Бистриця» та «Турбат» — із загальним потенціалом понад 25 тисяч туристів одночасно. Паралельно просувають гігантський проєкт «Свидовець», розрахований на 28 тисяч відпочивальників і понад 700 гектарів забудови.

Всі нові дороги, які зараз замовляє держава, ведуть у зону цих майбутніх курортів. Одна — до Бистриці, друга — до Буковелю з боку Надвірної, третя має з’єднати дві локації прямим маршрутом.

Компанія «ПБС», яка отримала підряди на 2,46 млрд грн, записана на працівницю «Буковелю» Іванну Непик, але її реальним бенефіціаром вважають колишнього директора курорту та екснардепа Олександра Шевченка.

Шевченко є близьким бізнес-партнером народного депутата Ігоря Палиці — давнього союзника Ігоря Коломойського. Колись саме Коломойський контролював «Буковель», але після конфліктів із владою курорт фактично перейшов під контроль родини Палиці. Наразі ТОВ «Буковель» записане на ексдружину та сина нардепа — Оксану й Захара Палицю.

Зі структурами Палиці пов’язані також компанії, які раніше належали Тимуру Міндічу — співзасновнику «Кварталу-95» і бізнес-партнеру Коломойського. ЗМІ вже описували зв’язки Палиці та Міндіча через спільні майнові структури й бізнеси у Карпатах та Києві.

Партія Палиці «За майбутнє» активно підтримувала ухвалення держбюджету-2026, де й закладені кошти на ці масштабні дорожні проєкти. Сам Палиця, однак, за бюджет не голосував — ймовірно, щоб уникнути прямого конфлікту інтересів.

Єдиним конкурентом «ПБС» була азербайджанська компанія AzVirt MMC. Вона подала дешевшу пропозицію, але її відхилили через відсутність електронної банківської гарантії, неперекладені документи та невідповідність вимогам щодо техніки.

Водночас учасникам тендеру висували надзвичайно деталізовані вимоги щодо інженерів, робітників, техніки, лабораторій, наявності асфальтного заводу, досвіду та фінансових показників.

Це створювало переваги для компанії, яка вже давно працює в регіоні. «ПБС» отримала підрядів на понад 53,9 млрд грн із 2016 року.

Службу відновлення та розвитку інфраструктури в Івано-Франківській області очолює Любомир Семанів. Відповідальною за закупівлі є Ольга Нараєвська.

Фактично саме вони затвердили проєкти, які вартістю та масштабами визначать розвиток приватних курортів у Карпатах на наступні десятиліття.

Науковим керівником дисертаційного дослідження Сергія Мунтяна виступає не пересічний викладач, а фігура з помітним впливом у державному секторі — доктор юридичних наук, професор Національної академії внутрішніх справ та нинішній керівник Департаменту забезпечення діяльності Бюро економічної безпеки Олексій Дрозд. Його ім’я пов’язують із розгалуженою мережею сімейних, професійних і бізнес-контактів, що роками формувалася у правоохоронній системі, сфері державних закупівель і регіональній політиці.

Кар’єрна траєкторія Олексія Дрозда тісно переплітається з біографією його батька — Юрія Дрозда, який понад чверть століття служив в органах внутрішніх справ. Після завершення служби він обіймав посаду проректора з економіки в одному з юридичних інститутів, а згодом кардинально змінив напрям діяльності, зайшовши у приватний бізнес. Саме через компанії «АПС-Київ» та «АПС-Кіровоград» він вийшов на ринок державних підрядів.

Зв’язки родини не випадкові. Юрія Дрозда називають кумом колишнього начальника управління МНС/ДСНС у Кіровоградській та Одеській областях Віктора Федорчака, який втратив посаду після серії трагічних пожеж та став фігурантом корупційних скандалів. Партнери Дрозда по бізнесу – вихідці з тієї ж системи, а Антимонопольний комітет виявляв змову між ТОВ «АПС-Кіровоград» і фірмою, записаною на сестру Федорчака. Конкуренцію на тендерах імітували, а гроші ділили.

Далі – прямий вихід у політику. Юрій Дрозд став радником голови Кіровоградської ОДА Андрія Балоня, який пізніше потрапив під слідство СБУ за хабарництво, а згодом – депутатом обласної ради від «Слуги Народу» та головою облради. Хоча формально бізнес продано, впливові зв’язки залишаються.

Мати братів Дроздів – Валентина Дрозд – з 90-х працює у правоохоронних органах, наразі очолює консультативно-контрольний відділ Департаменту забезпечення діяльності голови Нацполіції.

У цій родинній конструкції Олексій Дрозд об’єднує роль професора НАВС, топчиновника БЕБ та наукового керівника дисертації Сергія Мунтяна. Така система не стільки спрямована на розвиток науки, скільки на інституціоналізацію клану: «свої» забезпечують «своїх» науковими ступенями, посадовими кріслами і статусами, закріплюючи контроль над ключовими правоохоронними та квазінауковими майданчиками.

Сьогодні православні віряни вшановують пам’ять преподобного Патапія — одного з найвідоміших пустельників VI століття, життя якого стало символом глибокої віри, самозречення та милосердя. Його духовний шлях і численні свідчення зцілень зробили святого Патапія особливо шанованим у християнській традиції, а день його пам’яті вважається важливим для молитви про здоров’я, внутрішній спокій і зміцнення віри.

Майбутній подвижник народився у благочестивій родині в єгипетських Фівах. З ранніх років він вирізнявся схильністю до тиші, молитви та духовних роздумів. Батьки дали йому добру освіту, і перед юнаком відкривалися можливості мирського життя, однак він усвідомлено відмовився від них. Серцем він прагнув не земних благ, а внутрішньої чистоти та єднання з Богом.

З часом Патапій здобув славу мудрого старця і зцілителя. Люди приходили до нього з тілесними та духовними недугами, і багато хто свідчив про чудесні зцілення. Уникаючи слави, святий переселився до Константинополя, де продовжив жити у скромності та молитві. У столиці Візантії його дари проявилися ще сильніше: він допомагав хворим і підтримував тих, хто шукав духовного миру.

Традиції дня пов’язані з миром у родині, милосердям і порядком у домі. Вважалося, що чистота оселі та відсутність сварок у цей день приносять добробут і захист від негараздів.

Що не можна робити 8 грудня• Не сваритися та не конфліктувати — це вважалося поганою прикметою.• Не відмовляти у допомозі тим, хто потребує.• Не залишати безлад у домі, адже він «притягує» хвороби та невдачі.

Народні прикмети на 8 грудня• Ворони сидять високо на деревах — буде сильний мороз.• Дме південний вітер — зима обіцяє бути м’якою.• Морозно та сухо — попереду ясна і довга зима.• Великі сніжинки — на швидке потепління.

35-річна танцівниця та дружина відомого артиста Позитива Юлія Сахневич продовжує захоплювати своїми зовнішніми змінами та фізичною формою після народження дитини. Зірка поділилася серією нових відвертих фото, на яких вона продемонструвала бездоганний вигляд і звабливий стиль. Юлія вибрала лаконічний підпис до своїх світлин: «Бути. Тут і зараз. Жінкою», підкреслюючи важливість жити в моменті та цінувати кожну мить.

На знімках танцівниця позує у чорній білизні в сіточку, яку доповнює елегантною накидкою. Її образ вражає не тільки сексуальністю, але й природною елегантністю. Юлія робить акцент на макіяжі, який підкреслює її небесно-блакитні очі, а її волосся виглядає бездоганно прямим і блискучим.

Фотографії підкреслюють жіночність і впевненість Юлії, а її образ викликав жваву реакцію мережі. У коментарях під публікацією засипали компліментами:

«Очі неймовірні!»,«Яка розкішна фотосесія!»,«Ну це просто вау!»,«Погляд дикої кішки. Енергетика фатальної жінки».

На нові світлини відреагував і сам Позитив — артист коротко прокоментував фотосесію дружини словом «Моя» та додав сердечко.

Сахневич активно повертається до роботи після народження дитини. Вона бере участь у новому сезоні «Танців з зірками», де стане партнеркою телеведучого Григорія Решетника. Прем’єру проєкту глядачі побачать уже зовсім скоро.