У міжвідомчій доповіді Конгресу США бізнесмен Тимур Міндіч згадується як колишній партнер президента Володимира Зеленського у комерційних проектах. Документ містить інформацію про його можливу причетність до розкрадання коштів, які надходили в Україну як міжнародна допомога.

Звіт Конгресу детально описує низку фінансових операцій, у яких, за даними розслідувачів, міг фігурувати Міндіч. Окремо підкреслюється, що увага слідчих зосереджена на механізмах перерахування коштів та потенційних схемах їх використання.

У документі зазначено, що серед фігурантів розслідування у справі державної компанії «Енергоатом» фігурують Тимур Міндіч, ексвіцепрем’єр Олексій Чернишов, міністр енергетики та міністр юстиції. Також вказується, що згодом Міндіч залишив територію України, а міністр юстиції, колишній міністр енергетики та керівник Офісу президента подали у відставку.

У звіті йдеться про можливу корупційну схему в «Енергоатомі» на суму не менше 100 мільйонів доларів. У документі наголошується, що компанія не лише забезпечує близько половини електроенергії в Україні, а й бере участь у розподілі міжнародної допомоги, спрямованої на підтримку енергетичної інфраструктури, пошкодженої внаслідок російських атак.

Автори доповіді звертають увагу на те, що будь-які корупційні ризики у сфері управління міжнародною допомогою можуть негативно впливати на довіру партнерів та ефективність відновлення критичної інфраструктури.

Правоохоронні органи заочно оголосили підозру Денису Галушку, який раніше обіймав посаду заступника начальника Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, а також матері його дружини. Їх звинувачують у низці тяжких правопорушень, зокрема в незаконному збагаченні, легалізації майна, отриманого злочинним шляхом, та поданні недостовірних відомостей у деклараціях.

За даними слідства, суми та об’єкти майна, що опинилися у власності підозрюваних, не відповідають офіційним доходам членів родини, що стало підставою для розслідування. Паралельно перевіряється походження коштів та майна, щоб встановити факти можливої легалізації незаконних доходів.

За даними слідства, у період з 2020 по 2022 рік посадовець набув активів на суму понад 37,7 мільйона гривень. Ця сума більш ніж у 6 500 разів перевищує його офіційні доходи, з урахуванням неоподатковуваних мінімумів.

Серед виявленого майна — п’ять автомобілів преміумкласу: Mercedes-Benz GLE 43 AMG, Mercedes-Benz GLS 350d, Mercedes-Benz V-Klasse, BMW X7 XDrive 30D, Toyota RAV4 Hybrid, а також Mazda CX-5. Загальна вартість автопарку перевищує 12 мільйонів гривень.

Крім того, слідство встановило придбання трьох житлових будинків із земельними ділянками в смт Таїрове Одеської області. Їхня ринкова вартість перевищує 23 мільйони гривень. Також задокументовано внесення понад 1,58 мільйона гривень готівкою через термінали самообслуговування на банківський рахунок.

У ДБР наголошують, що офіційні доходи посадовця не дозволяли здійснити такі покупки. Слідство також вважає, що ексчиновник організував придбання та використання активів із ознаками злочинного походження, а у декларації за 2023 рік вніс недостовірні відомості.

Галушку інкримінують незаконне збагачення, організацію легалізації майна, одержаного злочинним шляхом, а також декларування недостовірної інформації. Його тещі повідомлено про підозру у пособництві в легалізації майна та використанні завідомо підробленого документа.

Наразі обидва підозрювані перебувають за межами України. Їхнє місцеперебування встановлюється.

Денис Галушко був заступником колишнього військового комісара Одеської області Євгена Борисова, який також є фігурантом кількох кримінальних проваджень. У справі про самовільне залишення військової частини за Борисова внесено заставу в розмірі понад 20 мільйонів гривень, і наразі він перебуває під контролем із застосуванням електронного засобу стеження.

У 2023 році журналісти оприлюднили розслідування про придбання родиною тодішнього керівника обласного військкомату нерухомості та автомобілів в Іспанії на мільйони доларів під час повномасштабної війни.

Справу щодо Галушка та його родичів правоохоронці розслідують у межах антикорупційного напрямку. Подальші процесуальні рішення залежатимуть від встановлення їхнього місцеперебування та розгляду матеріалів у суді.

Олег Друзь, який обіймає посаду головного психіатра Збройних сил України, отримав нове повідомлення про підозру у межах кримінального провадження. За даними слідства, йдеться про можливу легалізацію значної суми коштів, що, за версією правоохоронців, були здобуті незаконним шляхом. Сума, яка фігурує у матеріалах справи, наближається до одного мільйона доларів США.

Слідчі стверджують, що кошти могли бути спрямовані на придбання об’єктів елітної нерухомості та автомобілів преміального сегмента. Згідно з попередніми висновками, активи оформлювалися на третіх осіб, що, на думку правоохоронних органів, могло мати на меті приховування реального походження фінансів та фактичного власника майна. Такий механізм часто розглядається як один із способів ускладнення фінансового моніторингу та уникнення перевірок.

Серед них — квартира в новобудові на узбережжі Одеси, оформлена на доньку Друзя, а також котедж під Києвом, який, за даними слідства, був записаний на пасинка.

Крім того, на дітей посадовця оформлено три автомобілі BMW — моделей X3, X5 та X7 2022, 2023 і 2024 років випуску.

Слідство вважає, що такі дії були спрямовані на приховування походження коштів і створення видимості законності набуття активів.

Наразі тривають слідчі дії. Офіційна позиція підозрюваного або його захисту щодо нових обвинувачень поки що не оприлюднена.

Начальнику продовольчої служби тилу однієї з бригад Десантно-штурмових військ Збройних сил України, Костянтину Свірідову, було пред'явлено нову підозру у незаконному збагаченні та легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом. Це вже не перша підозра щодо його діяльності. Відповідно до слідства, Свірідов, зловживаючи своїм службовим становищем, незаконно накопичував значні суми коштів, джерело яких не було підтверджено законними доходами.

Підозра стосується ряду трансакцій, що включають переведення коштів через різноманітні компанії та особи, що дозволяє йому приховувати справжнє походження цих грошей. Окрім цього, є підстави вважати, що частина цих коштів була використана для легалізації активів, здобутих через корупційні схеми. Прокуратура вже розпочала детальне розслідування, яке повинно з’ясувати обсяг і масштаби зловживань.

За матеріалами провадження, з кінця грудня 2023 року по жовтень 2024 року майор придбав майна і витратив коштів на суму, що суттєво перевищує задекларовані доходи. Лише на одяг, взуття та аксесуари преміальних брендів він, за підрахунками слідчих, витратив близько 2,5 млн грн. Частину покупок здійснювали вже у перші місяці після початку перевірок у межах інших кримінальних проваджень.

Окремий епізод стосується придбання 9 жовтня 2024 року права довгострокової оренди земельної ділянки на острові Балі в Індонезії. Вартість угоди склала 187,3 тисячі доларів США — понад 7,7 млн грн за курсом НБУ на той момент.

Водночас у деклараціях за 2022–2024 роки військовий зазначав лише помірні доходи та незначні заощадження. Інформації про дорогі активи або значні фінансові зобов’язання не містилося. За даними слідства, різниця між витратами та легальними доходами перевищує три тисячі прожиткових мінімумів.

Суд обрав запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою внесення застави майже 10 млн грн.

Це не перша підозра для майора. Раніше в межах розслідування щодо закупівель продовольства для військових йому інкримінували одержання неправомірної вигоди, шахрайство та ухилення від військової служби.

Слідство стверджує, що у червні 2025 року військовий отримав 10 тисяч доларів США за сприяння у зміні товарних позицій під час закупівель продуктів. Також встановлено факти підписання актів про повне постачання продукції, хоча фактично доставлялася лише частина товарів. Решту, за версією правоохоронців, могли привласнювати через підконтрольних осіб. Перевіряється і постачання неякісної або зіпсованої продукції.

Окремий блок підозр стосується ухилення від служби. За даними слідства, у 2025 році офіцер систематично перебував поза місцем служби, використовуючи відпустки та відрядження. Протягом року він відвідав Аргентину, Австрію, Швейцарію, Францію, Італію, Японію, Чехію, Туреччину, Єгипет та навіть Антарктиду. Слідчі встановили, що щонайменше 38 днів він не виконував службові обов’язки, але продовжував отримувати грошове забезпечення і премії на суму близько 156 тис. грн.

Під час обшуків правоохоронці вилучили 51 тисячу доларів США, 2,1 тисячі євро та понад 200 тисяч гривень готівкою. Також вилучено автомобілі, документи на елітну нерухомість та боргові розписки на 120 тисяч доларів. Окремо зафіксовано колекцію брендового одягу, взуття та аксесуарів, вартість якої, за оцінками, перевищує 8 млн грн.

У прокуратурі наголошують, що у 2026 році в межах розслідувань щодо зловживань під час закупівель для Сил оборони вже повідомлено про підозру 42 особам у 22 кримінальних провадженнях. Загальні збитки державі оцінюються у понад 3,4 млрд грн.

Слідство триває.

Переговорний процес щодо припинення війни між Україною та Росією дедалі частіше сприймається не лише як складний дипломатичний механізм, а й як публічний політичний перформанс. У міжнародному інформаційному просторі з’являються оцінки, що окремі елементи перемовин більше спрямовані на формування потрібного враження для зовнішніх гравців, ніж на досягнення реального прориву. Зокрема, аналітики звертають увагу на фактор внутрішньоамериканської політики та роль президента США Дональд Трамп у формуванні риторики довкола можливого врегулювання.

Американське видання The Wall Street Journal у своїх матеріалах підкреслює, що частина дипломатичних сигналів може бути розрахована на мінімізацію політичних ризиків для Вашингтона. На тлі виборчих циклів у США будь-які зовнішньополітичні рішення стають частиною внутрішньої дискусії, а війна в Україні — одним із ключових маркерів позиції кандидатів щодо глобального лідерства Америки. У такій ситуації переговори можуть перетворюватися на інструмент демонстрації контролю над процесом, навіть якщо реальні домовленості залишаються віддаленою перспективою.

Високопоставлений український чиновник, на якого посилається видання, зазначив, що три раунди тристоронніх зустрічей цього року зводилися до демонстрації того, що саме Україна не є перешкодою для досягнення миру. Така тактика, за його словами, спрямована насамперед на те, щоб не спровокувати негативну реакцію з боку американського президента.

За даними WSJ, і Київ, і Москва побоюються непередбачуваності Трампа. Україна досі залежить від розвідувальної підтримки США, а також від поставок зброї, яку Вашингтон продає європейським союзникам для подальшої передачі ЗСУ. Водночас для Росії критично важливими залишаються питання санкцій. Посилення обмежень може ще більше вдарити по російській економіці, особливо в частині доходів від експорту нафти.

Політолог і колишній спічрайтер Кремля Аббас Галлямов зазначив, що Кремль намагається демонструвати готовність до переговорів саме з огляду на економічну ситуацію. За його словами, Путін не може дозволити собі відкрито розлютити Трампа, адже нові санкції стали б серйозним ударом для Москви.

Українська сторона публічно ставить під сумнів щирість намірів Росії, звинувачуючи її делегацію у затягуванні процесу через так звані «історичні лекції». Однак частина експертів переконана, що переговори все ж мають реальний зміст, навіть якщо про них практично нічого не просочується у публічний простір. На думку Томаса Грема з Ради з міжнародних відносин, відсутність витоків може свідчити про певний рівень серйозності.

Водночас низка європейських чиновників дійшла висновку, що Москва діє недобросовісно, використовуючи переговори для здобуття дипломатичних позицій, яких їй не вдається досягти на полі бою.

Білий дім, як зазначає WSJ, виходить із припущення, що військові цілі Кремля можуть бути обмеженішими, ніж декларується публічно. У Вашингтоні припускають, що Росія могла б задовольнитися повним контролем над Донбасом. Однак російські офіційні особи продовжують наголошувати на ширших цілях, які передбачають не лише територіальні зміни, а й трансформацію української державності та інституцій.

За словами учасників переговорів, певний прогрес досягнуто в другорядних питаннях, однак припинення вогню поки не передбачається. Європейські чиновники вважають, що війна може тривати ще від одного до трьох років.

Американська адміністрація закликає сторони до якнайшвидшого укладення угоди, і частина чиновників сподівається на результат до проміжних виборів у США. Водночас, за інформацією видання, Білий дім наразі не посилює тиск ні на Москву, ні на Київ, поступово переключаючи увагу на інші зовнішньополітичні пріоритети, зокрема переговори з Іраном і ситуацію в секторі Гази.

Таким чином, мирний процес залишається формально активним, але без ознак швидкого завершення війни.

Питання правового статусу осіб, які отримали бронювання під час загальної мобілізації в Україні, має велике значення як для державних органів, так і для самих громадян. Заброньовані громадяни — це ті особи, які з певних причин тимчасово звільнені від призову або виконання військових обов’язків, але залишаються в резерві та підпорядковуються визначеним законом обмеженням і правилам. Законодавство чітко визначає категорії таких осіб, серед яких можуть бути працівники критично важливих підприємств, фахівці з ключовими компетенціями, а також особи з особливими соціальними або сімейними обставинами.

Правовий статус заброньованих передбачає, що вони мають право на відтермінування служби на час виконання важливих професійних або соціальних обов’язків. Водночас, ця категорія громадян не звільняється повністю від військової служби та зобов’язана проходити підготовку, перебувати на обліку та виконувати інші вимоги військового законодавства. Додатково, держава гарантує заброньованим захист від дискримінації на роботі, збереження заробітної плати та соціальних гарантій.

За її словами, відповідно до Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», у період мобілізації не підлягають призову військовозобов’язані, які отримали бронювання. Йдеться про працівників органів державної влади, місцевого самоврядування, а також підприємств, установ і організацій, віднесених до критичної інфраструктури.

Такі особи перебувають на спеціальному військовому обліку. Наявність чинного бронювання означає, що протягом строку його дії мобілізувати громадянина не мають права.

Водночас, як наголосила правознавиця, самого рішення про бронювання недостатньо. Важливо, щоб інформація про військовозобов’язаного була коректно внесена до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних і резервістів — так званого реєстру «Оберіг». Лише після відображення відповідних даних у системі ТЦК особа вважається офіційно заброньованою.

Перевірити актуальний статус можна через портал «Дія» або мобільний застосунок «Резерв+».

Якщо громадянин має чинне бронювання і його дані відображені в реєстрі «Оберіг», ТЦК та СП не має законних підстав для мобілізації. У разі виявлення порушень правил військового обліку можливе складання адміністративного протоколу та накладення штрафу, однак це не є підставою для примусового направлення на службу.

Разом із тим, за словами Швиткіної, на практиці траплялися ситуації, коли представники ТЦК не бачили інформації про бронювання в реєстрі, не враховували надані документи або анульовували бронювання через втрату підстав для його надання. Також фіксувалися технічні збої в обміні даними між державними органами.

Юристка підкреслила, що реалізація права на відстрочку або бронювання безпосередньо залежить від правильності оформлення документів і коректного внесення інформації до Єдиного реєстру призовників, військовозобов’язаних і резервістів. Саме це є ключовою умовою захисту від незаконної мобілізації.

У центрі уваги правоохоронних органів опинилася діяльність директора Департаменту фінансів Київської міської державної адміністрації — Володимир Репік. Слідчі Національної поліції досліджують обставини здійснення місцевих запозичень у 2020–2021 роках та намагаються встановити, чи були допущені порушення під час організації випуску облігацій внутрішніх місцевих позик. За версією слідства, йдеться про можливу службову недбалість, яка могла призвести до значних фінансових втрат для столичного бюджету.

Предметом розслідування є сума у 581,1 млн гривень — саме стільки, за оцінками правоохоронців, місто сплатило інвесторам у вигляді відсотків за користування залученими коштами. Облігації внутрішніх місцевих позик традиційно використовуються органами місцевого самоврядування як інструмент залучення додаткового фінансування для реалізації інфраструктурних та соціальних програм. Проте в даному випадку виникли питання щодо доцільності умов запозичення, рівня відсоткових ставок та ефективності управління борговими зобов’язаннями.

За даними слідства, у 2020–2021 роках Департамент фінансів КМДА здійснив випуск облігацій серій «I», «J», «K», «L», «M», «N», «O» на загальну суму 2,59 млрд гривень. Дохідність перших чотирьох серій становила 11%, а наступних трьох — 5% маржі плюс облікова ставка Національного банку України.

Рішення про здійснення запозичень ухвалювала Київрада, зокрема рішенням №439/9518 від 3 вересня 2020 року було передбачено емісію облігацій на 1,49 млрд грн. У документах зазначалося, що директор фіндепартаменту має здійснювати всі необхідні дії, пов’язані із запозиченнями, включно з підписанням відповідних документів.

Правоохоронці вважають, що потреби у залученні коштів не було, адже бюджети Києва 2020 та 2021 років були профіцитними — близько 11 млрд грн щороку. За результатами судової економічної експертизи встановлено, що місто сплатило 581,1 млн грн відсотків за облігаціями.

У матеріалах слідства також зазначено, що останні серії облігацій нібито випускалися для покриття відсотків за попередніми, а директор департаменту не ініціював заходів щодо зменшення боргового навантаження чи перегляду умов запозичень.

26 січня Шевченківський райсуд Києва обрав Репіку запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з 21:00 до 6:00 до 23 березня 2026 року. Йому також заборонено залишати Київську область без дозволу слідства, зобов’язано здати закордонний паспорт і з’являтися за викликом.

2 лютого суд відмовив у клопотанні про його відсторонення від посади. Захист наголошував, що всі документи вже вилучені, слідство триває майже чотири роки, а відсторонення може негативно вплинути на роботу міста в умовах воєнного стану. Репік підозру не визнає і наполягає, що рішення про запозичення ухвалювала Київрада як колегіальний орган.

Володимир Репік працює на держслужбі понад 30 років. До приходу в КМДА у 2010 році обіймав посади в Держказначействі, Мінфіні та Міністерстві ЖКГ. У різні роки його називали близьким до колишнього очільника КМДА Олександра Попова, а згодом — до першого заступника голови КМДА Миколи Поворозника.

У період повномасштабної війни частина депутатів Київради критикувала фінансову політику міської влади, зокрема розподіл коштів між інфраструктурними проєктами та підтримкою армії.

У публічному просторі також згадуються компанії, пов’язані з родичем чиновника Андрієм Репіком, які виконували роботи на замовлення структур, підпорядкованих КМДА. Водночас прямих обвинувачень у межах цього кримінального провадження щодо таких компаній не висунуто.

Слідство у справі триває.

Найближчі вихідні в Україні принесуть істотне похолодання, яке відчують усі регіони країни. Синоптики прогнозують переважно малохмарне небо та слабкий вітер, що створюватиме відчуття особливої тиші та спокою у природі. За словами метеоролога Ігоря Кібальчича, основним фактором формування погодних умов стане антициклон, який забезпечить стійку та ясну атмосферу, майже без опадів.

Нічні години принесуть значне зниження температури, особливо в центральних та північних областях. Мороз може опускатися до кількох градусів нижче нуля, що робить вихідні ідеальними для тих, хто любить зимові прогулянки або активний відпочинок на свіжому повітрі. Денна температура залишатиметься низькою, але відчуття холоду пом’якшуватиме відсутність сильного вітру та хмарності.

У західних областях буде сухо та морозно. Вночі й вранці місцями можливі тумани та паморозь. Температура вночі становитиме -13…-18 °С, подекуди до -20 °С, вдень очікується -4…+1 °С.

На півночі країни прогнозується малохмарна та холодна погода без опадів. Вітер 5–10 м/с. Вночі температура знизиться до -15…-20 °С, місцями до -22 °С, вдень буде -2…-7 °С.

У центральних регіонах опадів не передбачається, збережеться малохмарна погода. Вночі -8…-13 °С, подекуди -14…-18 °С, вдень -5…+1 °С.

На півдні в суботу очікується мінлива хмарність. Без істотних опадів, лише на півдні Одещини можливий сніг та мокрий сніг. Температура вночі -3…-8 °С, вдень -2…+3 °С. Вітер 7–12 м/с.

На сході країни буде малохмарно та без опадів. Вночі -9…-14 °С, у Харківській області місцями -15…-17 °С, вдень 0…-5 °С.

У неділю на заході України вночі очікується невеликий сніг та мокрий сніг. Вдень можливі опади у вигляді мокрого снігу, дощу та мряки. Вночі -5…-10 °С, на Закарпатті близько 0 °С, вдень -1…+4 °С.

У північних регіонах місцями можливий невеликий сніг. Вночі -13…-18 °С, вдень -4…+1 °С.

У центральних областях збережеться мінлива хмарність без істотних опадів. Вночі -13…-18 °С, вдень -2…+3 °С.

На півдні буде переважно сухо. Вночі -2…-7 °С, вдень +1…+6 °С.

На сході збережеться морозна погода без істотних опадів. Вночі -10…-15 °С, у Харківській області -15…-20 °С, вдень -3…+2 °С.

Раніше синоптикиня Наталка Діденко повідомила, що вже з 23 лютого в Україні очікується відчутне потепління. За її словами, з початком нового тижня прийде довгоочікувана відлига.

Таким чином, після морозних вихідних українців чекає поступове підвищення температури.

Донька обвинуваченого у державній зраді проросійського політика Віктор Медведчук та колишньої телеведучої Оксана Марченко — Дар’я Медведчук — офіційно стала громадянкою Російська Федерація. За наявною інформацією, 24 жовтня 2025 року 21-річна Дар’я отримала паспорт у підрозділі МВС Росії в Москва. Відомості про зміну громадянства з’явилися на тлі тривалого суспільного резонансу довкола діяльності її батька та його політичної позиції.

Згідно з оприлюдненими даними, процедура оформлення документів відбулася у встановленому порядку. У паспорті Дар’я зазначена під своїм прізвищем, без змін особистих даних. Факт отримання російського громадянства викликав активне обговорення в українському інформаційному просторі, адже родина Медведчука протягом багатьох років перебувала в центрі політичних та медійних подій.

Дар’я Медведчук є похресницею президента РФ Володимира Путіна та Світлани Медведєвої — дружини заступника голови Ради безпеки РФ Дмитра Медведєва.

За даними видання «Верстка», 13 лютого 2026 року Дар’я Марченко стала генеральною директоркою російських компаній «Алмирида Инвестментс» та «Рад-Эв». Остання компанія володіє віллою Віктора Медведчука в окупованому Криму.

Видання «Медуза» раніше повідомляло, що з 2021 року донька Медведчука проживає у Москві. Того ж року вона вступила на бакалаврат Вищої школи економіки за спеціальністю «Управління бізнесом».

У лютому 2022 року Оксана Марченко перетнула українсько-білоруський кордон у супроводі чоловіка. Раніше повідомлялося, що Медведчук мав контакти зі спецслужбами, а проти нього в Україні тривають кримінальні провадження.