Черкаський районний суд ухвалив рішення про стягнення 49 470 гривень із місцевого мешканця, який завдав шкоду водним біоресурсам. Суд визнав, що порушник своїми діями порушив закон, здійснивши незаконний вилов на Дніпрі за допомогою забороненої месинової сітки. Інцидент стався в акваторії поблизу села Худяки, де чоловік виловив 30 лящів, що підлягають охороні та регулюванню. Рішення суду підкреслює пріоритет захисту довкілля та відновлення справедливості для держави й місцевої громади.

Матеріали кримінального провадження №707/2015/25 детально описують порушення: заборонена сітка довжиною близько 70 метрів із вічком 70×70 см була встановлена без відповідного дозволу. Такий вид промислу заборонений через шкоду, яку він завдає рибним запасам та екосистемі річки. Судова практика демонструє, що незаконне вилучення водних ресурсів тягне не лише кримінальну відповідальність, а й обов’язок відшкодувати матеріальні збитки довкіллю.

Такі знаряддя лову прямо заборонені Правилами любительського та спортивного рибальства. У результаті незаконного використання сітки порушник виловив 30 особин ляща.

Інститут рибного господарства Національної академії аграрних наук у листі від 26 травня 2025 року оцінив шкоду, завдану водним біоресурсам, у 49 470 гривень.

Під час розгляду кримінальної справи цивільний позов не подавався, а сам порушник добровільно збитки не компенсував.

У межах окремого цивільного провадження Черкаський районний суд дійшов висновку, що чоловік зобов’язаний відшкодувати повну суму шкоди, заподіяної довкіллю.

Суд послався на норми частини 4 статті 68 Закону «Про охорону навколишнього природного середовища» та статтю 1166 Цивільного кодексу України, які передбачають безумовний обов’язок порушників компенсувати завдані збитки.

Рішення суду створює черговий прецедент, який підтверджує: за незаконний вилов риби та використання заборонених знарядь лову відповідальність неминуча, а завдані довкіллю збитки мають відшкодовуватися у повному розмірі.

Нові дані, отримані з регіонів та оприлюднених судових матеріалів, висвітлюють існування розгалуженої будівельно-інфраструктурної мережі, до якої, за свідченнями джерел, могли бути залучені посадовці Мінрегіону, обласних військових адміністрацій, Державного агентства відновлення та низка пов’язаних підрядних організацій. Йдеться про системну схему, що діяла одразу в кількох напрямках — від будівництва водопроводів до зведення укриттів і проведення капітальних ремонтів житлового фонду.

За інформацією осіб, знайомих із перебігом розслідувань, перша група фігурантів нібито мала визначальний вплив на розподіл коштів і формування технічних завдань. У цьому блоці згадуються Міністр розвитку громад і територій Олександр Кулеба, керівництво Державного агентства відновлення на чолі з директором Сергієм Сухомлином, а також очільники окремих департаментів обласних військових адміністрацій. Саме через їхні рішення, за версією матеріалів, могли погоджуватися ключові підряди та визначатися виконавці робіт.

За інформацією співрозмовників, через підконтрольні структури — ТОВ «УКРТРАНСМІСТ» та ТОВ «АВТОМАГІСТРАЛЬ-ПІВДЕНЬ», а також низку фізичних осіб — угоди укладалися за завищеними цінами, у документацію закладалися штучні нарахування ПДВ, а частину контрактів розподіляли на фіктивні ФОПи. У такий спосіб з бюджетних та міжнародних програм, спрямованих на будівництво й реконструкцію водопроводів, виводилися мільйони гривень.

Окремі представники Державної податкової служби та обласних підрозділів у Миколаївській і Дніпропетровській областях теж фігурують у цих процесах, отримуючи хабарі за покривання схем і блокування внесення даних до ЄРДР. Зокрема, слідчий суддя Приморського районного суду Одеси Лариса Єршова ухвалою від 11 листопада 2025 року відмовила у задоволенні скарги щодо невнесення відомостей до реєстру.

Другий блок схеми стосується Харківської області та міста Харкова. Тут, за даними джерел, ключову роль відігравали голова ХОВА Олег Синєгубов, його заступник Іван Турченко, директор ДКБ ХОВА Ігор Лялюк, міський голова Харкова Ігор Терехов, перший заступник мера Олександр Новак та начальник департаменту міськради Костянтин Лиска. Мережа працювала через низку підконтрольних осіб і мала вплив на вибір підрядників для будівництва укриттів та капітальних ремонтів житла в регіоні.

Важливою фігурою у процесі був і колишній народний депутат Андрій Денисенко, пов’язаний із підприємствами «ПРОМТЕКС», «БІЛДІНГ ГРУП» та «АВАНТАЖ». Через корпоративні зв’язки він впливав на тендерні умови, розподіл контрактів і формування кошторисів.

За інформацією джерел, із 8 мільярдів гривень, які ХОВА отримала на оборонні укріплення, понад 327 мільйонів було спрямовано саме до ПП «БФ «ПРОМТЕКС» — постійного переможця місцевих тендерів. Схеми працювали за типовою моделлю: завищені ціни, «свої» компанії, ручний контроль за тендерами та подальше привласнення коштів, призначених для укриттів у школах, житлових будинках та об’єктів цивільного захисту.

Уся інфраструктурна мережа, за словами співрозмовників, працювала синхронно: від центральних міністерських кабінетів до місцевих управлінь. Її учасники отримували значні прибутки, а проєкти, що мали посилювати водозабезпечення та захищати цивільних, ставали інструментом системного дерибану.

Україна з високою ймовірністю не прийме так званий план Віткоффа, а ключові рішення у сфері національної безпеки та дипломатії відтермінуються щонайменше до весни 2026 року. Таку оцінку висловив політолог Вадим Денисенко, аналізуючи результати останніх міжнародних переговорів і внутрішню політичну динаміку. На його переконання, поточний стан дипломатичних контактів між Києвом та зовнішніми партнерами, а також незмінність позицій України та Росії щодо можливих шляхів завершення війни, не дозволяють очікувати швидких рішень чи проривів у переговорах.

Експерт наголошує, що пропонований «план Віткоффа» містить положення, які фактично суперечать українським інтересам та офіційно заявленим умовам миру. Київ неодноразово підкреслював, що поступки територіями чи відмова від курсу на повну деокупацію є неприйнятними. Саме тому документ, який передбачає компроміси такого характеру, не може бути схвалений на державному рівні. За словами Денисенка, нинішні пропозиції не тільки не наближають до завершення війни, а й створюють ризики довготривалої замороженої конфліктності, вигідної виключно російській стороні.

Денисенко зауважив, що перемир’я до Нового року можливе лише у випадку, якщо Україна погодиться на здачу Донбасу, що є ключовою вимогою Росії для початку переговорів. Такий сценарій він назвав неможливим.

Політолог переконаний, що повернення президента Володимира Зеленського після серії зустрічей зі світовими лідерами не змінить розкладу сил у середині країни. Він прогнозує, що НАБУ та САП і далі розширюватимуть коло підозрюваних у справи корупційного характеру.

При цьому частина фігурантів, попри те, що для них швидко визначають великі застави, найімовірніше піде на угоди зі слідством.

Денисенко наголосив:

«Створення і розвал коаліцій в Україні ніколи не було ідеологічним процесом. Воно завжди залежало від фінансових преференцій та гарантій недоторканності для бенефіціарів фракцій».

Саме питання недоторканності, на його думку, визначатиме майбутнє парламентських союзів.

Експерт підкреслив, що нинішня ситуація навколо плану Віткоффа нагадує переговори в Анкориджі, коли США не змогли істотно вплинути на позицію Росії.

«Тільки тиск Китаю може змінити ситуацію кардинально», — наголосив Денисенко.

Водночас він зауважив, що Україна частково втратила свою ключову моральну перевагу:

«Ми втратили ореол мученика, який захищає демократію».

За його словами, це зменшує дипломатичний ресурс країни у переговорах зі світовими лідерами.

Суддя Мостиського районного суду Львівської області Юрій Білоус знову приступив до виконання своїх обов’язків, попри те що досі залишається фігурантом кримінального провадження, яким займаються детективи Національного антикорупційного бюро та прокурори Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Інформація про його повернення до здійснення правосуддя була надана керівництвом суду у відповідь на запит журналістів «Слідства.Інфо», що привернуло нову хвилю уваги до цієї резонансної справи.

Раніше Вища рада правосуддя ухвалила рішення тимчасово відсторонити Білоуса від посади — строком на один місяць. Таке рішення було мотивоване підозрою у неправомірному впливі на співробітників територіального центру комплектування з метою «вирішити питання» щодо його двоюрідного брата. За версією слідства, суддя, використовуючи свій службовий статус, намагався сприяти оформленню звільнення родича від мобілізаційних зобов’язань в обмін на грошову винагороду.

За інформацією правоохоронців, у червні цього року двоюрідного брата судді доставили до ТЦК, однак завдяки втручанню Білоуса рішення про мобілізацію так і не ухвалили. Слідство зафіксувало, як суддя зустрівся з племінницею, отримав від неї кошти, привіз їх до ТЦК та вийшов звідти вже з родичем.

Прокурорка САП Аліна Жовницька повідомила, що у машині правоохоронці записали розмову судді з братом, під час якої він сказав: «Просили 12, я дав 8».

За даними слідства, Білоуса підозрюють також у брехні в декларації — прокуратура стверджує, що він не вказав нерухомість, автомобілі та земельну ділянку родини на понад 7,5 млн грн, а також не задекларував спільне проживання з колишньою дружиною у квартирі на Сихові.

Адвокат Олег Слободяник заявляє, що підозри необґрунтовані, а рішення Вищої ради правосуддя про відсторонення — неправильне. Він наполягає, що суддя лише «забрав родича» з ТЦК, де, за словами захисту, проти чоловіка могли діяти протиправно.

Білоус вважає свої дії «крайньою потребою», пояснюючи, що його родичу понад 50 років, він має бронь і опинився у ТЦК за сотні кілометрів від дому.

У САП повідомили, що розслідування перебуває на фінальній стадії й має завершитися цієї зими. Після цього матеріали передадуть до суду.

У вересні Вищий антикорупційний суд призначив Білоусу запобіжний захід — заставу понад 60 тисяч гривень. У САП наголошують, що відсторонення було необхідним, оскільки суддя міг впливати на свідків, серед яких — керівництво ТЦК Турки.

Попри це, після завершення строку відсторонення суддя повернувся до виконання своїх обов’язків.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалив важливе для освітньої системи рішення, яке стало новим орієнтиром у тлумаченні порядку здобуття вищої освіти в Україні. У межах розгляду справи № 200/5372/24 суд сформував позицію, яка суттєво змінює підходи до переходу студентів між закладами вищої освіти та усуває нечіткість, що існувала у чинних нормативних документах.

Суд визначив, що студент, який не завершив навчання за програмою бакалавра та не отримав відповідного диплома, має законне право продовжити здобуття освіти на тому самому рівні та за тією ж спеціальністю в іншому університеті. У рішенні наголошено, що така ситуація не є повторним отриманням освітнього ступеня, а становить продовження перерваного навчального процесу, незалежно від причин, з яких попереднє навчання було припинено. Такий підхід, за логікою суду, відповідає принципу доступності освіти та забезпечує реалізацію права студента на освіту без дискримінаційних обмежень.

Студент із 2012 року навчався за спеціальністю «Менеджмент» у Донецькому державному університеті управління, але 1 квітня 2015 року був відрахований з третього курсу. Документа про вищу освіту він не отримав.

У 2022 році його зарахували на третій курс тієї ж спеціальності вже в іншому виші — Донбаському державному педагогічному університеті. Однак у червні 2024 року в довідці ЄДЕБО для відстрочки від призову зазначили, що студент нібито порушує «послідовність здобуття освіти».

Це дало підстави МОН вважати навчання повторним бакалавратом.

ВС встановив:

здобуття першого (бакалаврського) рівня освіти починається з моменту зарахування і завершується лише після вручення диплома;

якщо диплом не отримано, студент не вважається таким, що вже здобув вищу освіту;

поновлення або повторний вступ на той самий курс і спеціальність в іншому закладі не є повторним здобуттям освіти, навіть якщо минуло багато років;

така ситуація не порушує послідовність здобуття освіти у розумінні статті 10 Закону «Про освіту».

Верховний Суд:

визнав дії МОН протиправними;

зобов’язав сформувати нову довідку ЄДЕБО зі статусом: «Так, не порушує»;

стягнув зі Міністерства освіти і науки 4 360,32 грн судових витрат на користь студента.

Постанова остаточна і не підлягає оскарженню.

Порада не їсти після шостої вечора тривалий час сприймалася як беззаперечне правило для всіх, хто прагне схуднути. Її тиражували тренери, популярні блогери та навіть окремі медичні фахівці, подаючи як універсальний алгоритм контролю ваги. Проте сучасні наукові дослідження дедалі переконливіше свідчать: сувора заборона вечірньої їжі не лише не гарантує зниження ваги, а у деяких випадках може призвести до зворотного ефекту та погіршення метаболічних процесів.

Фахівці з Brigham and Women’s Hospital у Бостоні з’ясували, що сам час вечері не є ключовим чинником для зменшення маси тіла. Куди більше значення мають загальний режим харчування протягом доби, дотримання природних циркадних ритмів, фізична активність та індивідуальний гормональний фон. Дослідники підкреслюють: організм реагує насамперед на баланс спожитих і витрачених калорій, регулярність прийомів їжі та якість продуктів, а не на конкретну годину, коли людина сідає за стіл.

Пізня їжа справді здатна посилювати відчуття голоду наступного дня, але причина криється не в «магічній» годині. Вечеря в період, коли організм уже готується до сну, впливає на гормони ситості — лептин і грелін — що може зміщувати апетит.

Попри це, науковці підкреслюють: немає доказів, що саме 18:00 є критичною межею. Значно важливіше — не переїдати перед сном, уникати важких страв і підтримувати стабільний режим дня.

Дієтологи зазначають, що правило «не їсти після шостої» може бути шкідливим для людей зі зміщеним графіком, пізньою роботою або вечірніми тренуваннями. У таких випадках тривала перерва без їжі провокує зриви та неконтрольовані перекуси.

Сучасна рекомендація набагато простіша — вечеряти за дві–три години до сну й обирати легкі страви. Це допомагає підтримувати здорові циркадні ритми, нормальне травлення та рівень енергії.

Таким чином, заборона їсти після 18:00 — швидше популярний міф, ніж реальне правило. Експерти радять прислухатися до власного тіла і будувати режим харчування відповідно до індивідуальних потреб.

Якщо бойові дії триватимуть і протягом наступного року не відбудеться жодного суттєвого зниження інтенсивності, лінія фронту може стати ще менш рухливою. Про це в інтерв’ю «Українському Радіо» розповів командир окремої служби БпЛА Української добровольчої армії Ашот Арутюнян, наголосивши, що сучасні технології, зокрема безпілотники, швидко змінюють структуру війни та умови на передовій.

За словами Арутюняна, у разі збереження нинішньої динаміки боїв так звані «кілзони» — ділянки, де піхота не може безпечно пересуватися через постійну загрозу ураження, — будуть лише розширюватися. Зона ризику охопить значно більші території, а будь-яка спроба маневру чи просування стане набагато небезпечнішою. Така ситуація призведе до фактичного «застигання» фронту, оскільки більшість наступальних дій вимагатиме неймовірних ресурсів і ретельного планування.

Військовий наголошує, що найближчим часом на полі бою можуть з’явитися НРК — наземні роботизовані комплекси, здатні автоматично збивати дрони. При цьому нові акумулятори й збільшені ємності батарей дозволять безпілотникам літати далі та довше.

«Це просто збільшить “кілзону”. А велике збільшення “кілзони” призводить до того, що піхота не може її пересікати. Відповідно, фронт стає», — пояснив він.

Арутюнян зазначив, що можливе перемир’я означатиме заборону на “діп-страйки”, тобто удари на великі дистанції. У такому разі фахівці, які зараз займаються стратегічними ударами на 2–3 тис. км, працюватимуть на лінії бойового зіткнення.

Тоді зона ураження може значно зрости:

«Оця “кілзона” на 30–40, можливо, 100 км тепер виноситиметься військовими, які літали раніше на тисячі кілометрів… У нас з’явиться ще 100–150 км “сірої зони”, де пересуватися можна, але зупинятися — ні. Бо як тільки дрон-розвідник виявить ящик боєприпасів, туди прилетить крило зі 100 кг вибухівки».

На думку Арутюняна, ситуація з перевагою у дронах неоднозначна й залежить від типу та дальності їхнього застосування.

БПЛА до 50 км — значна перевага у росіян.

Бомбери до 30 км — перевага України.

FPV-дрони — приблизний паритет.

FPV на оптоволокні — ймовірна перевага РФ.

Стратегічні удари (Deep Strike) — Україна має ефективні рішення, але у РФ «їх просто достобіса».

Військовий також зазначив, що порівняння ефективності ударів некоректне, адже Україна б’є по інфраструктурі, а РФ — по містах.

«Якби ми били по містах, то в нас було б 90% уражень. А щоб в НПЗ попасти, то це треба постаратися», — наголосив він.

20 листопада 2025 року стало для України датою, що поєднала державні нововведення, міжнародну символіку та давні народні уявлення. Саме цього дня в країні вперше офіційно відзначають оновлений День захисту дітей, який відтепер перенесено з 1 червня на листопад. Рішення про зміну дати ухвалено для того, щоб узгодити українське свято з Міжнародним днем дитини, встановленим Організацією Об’єднаних Націй. Відповідний указ був підписаний президентом Володимиром Зеленським, закріпивши прагнення України до гармонізації з міжнародними гуманітарними стандартами.

Оновлене свято підкреслює важливість захисту прав і добробуту дітей не лише у форматі літніх заходів, а як постійного суспільного пріоритету. У багатьох регіонах країни цього дня проходять тематичні дискусії, благодійні ініціативи, освітні зустрічі та культурні події, спрямовані на підтримку дітей, особливо тих, хто постраждав від війни. Органи місцевої влади, громадські організації та міжнародні партнери об’єднують зусилля, щоб привернути увагу до питань дитячої безпеки, захисту прав, психологічної підтримки й доступу до освіти.

Відтепер щороку 20 листопада в Україні відзначається День захисту дітей. Саме цієї дати світова спільнота вшановує права дитини та нагадує про необхідність захисту наймолодших громадян. Тепер українське свято офіційно перенесене на один день із міжнародним, тож вітати хлопчиків і дівчаток треба 20 листопада.

Також цього дня за новим стилем вшановують архієпископа Прокла Константинопольського та святого Григорія Декаполіта.За старим церковним календарем 20 листопада — це день праведного Феодота Анкірського, покровителя творчості та ручної праці.

На міжнародному рівні нинішня дата також багата на події:

Міжнародний день дитини — головне дитяче свято, яке відзначає ООН.

День індустріалізації Африки — нагадування про економічний розвиток континенту.

Всесвітній день філософії — вшанування науки, що формує основи моралі та суспільного мислення.

Всесвітній день відмови від куріння,

День книги рекордів Гіннеса,

День педіатра,

День пам’яті жертв трансфобії.

У давнину вважалося, що до цієї дати встановлюються перші стійкі морози. Народні прикмети говорять:

ожеледиця віщує довгі морози;

перший сніг — ознака завершення тепла;

поява снігурів — остаточне встановлення зими;

ранковий туман — до потепління.

За повір’ями, 20 листопада сприятливе для прибирання та позбавлення від зайвих речей. Раніше вважали, що речі, випрані та висушені цього дня, принесуть здоров’я. Також дата вважалася вдалою для купівель — нові речі довго служитимуть.

Оскільки дата пов’язана з вшануванням святого Прокла, у православній традиції цього дня моляться про примирення в родині та вирішення давніх конфліктів.

Сьогодні не можна сваритися, проявляти злість, кричати, брехати та перевантажувати себе справами. Народні звичаї радять також утриматися від рукоділля — інакше вироби вийдуть невдалими.

Середина цього тижня принесе українцям відчутне полегшення після нещодавніх опадів та температурних коливань. За метеорологічними прогнозами, нічні показники підвищаться, а денні температури стануть комфортнішими. Атмосферні фронти, що зумовлювали мокрий сніг та сильні хмари, поступово втратять активність, тож значних опадів синоптики більше не прогнозують. Лише окремі регіони півдня, сходу та Дніпропетровщини можуть зіткнутися з локальними дощами, однак ці явища будуть нетривалими та слабкої інтенсивності.

Столиця проведе день у режимі хмарності з періодичними проясненнями. Температура повітря в Києві очікується в межах від -2° у нічні години до +7° вдень, що створить досить м’які умови для прогулянок та повсякденних справ. Подібний характер погоди збережеться й на заході України. У Львові, Луцьку, Рівному, Івано-Франківську та Тернополі прогнозується переважна хмарність із короткими проміжками сонця, а термометри покажуть від -3°…-1° вночі до +6°…+8° у денний час.

У центральних регіонах також без опадів. У Вінниці, Черкасах та Житомирі буде хмарно з проясненнями, денна температура підніметься до +8°, а нічна опуститься до -2°…-1°.

Трохи тепліше буде на півдні: в Одесі від +5° вночі до +13° вдень, у Херсоні — +5°…+14°, у Миколаєві — +6°…+16°. Однак тут очікуються дощі, як і в Запоріжжі, де температура вдень сягне +16°.

На сході також волого. У Харкові прогнозують +2°…+10° і дощ, у Дніпрі — -1°…+11° та опади. У Краматорську сьогодні небезпечно хмарно, можливий дощ, температура від +3° вночі до +8° вдень. У Сєвєродонецьку — похмуро, +2°…+6° і опади.

У Криму, зокрема в Сімферополі, очікується хмарність із проясненнями, температура від +8° до +19°, можливий дощ.

Загалом середина тижня стане теплішою, але регіональні контрасти погоди зберігатимуться.

Американський актор і режисер Шон Пенн, відомий завдяки своїм ролям у стрічках «Таємнича річка» та «Гарві Мілк», за які отримав дві премії «Оскар», долучився до створення українського кінопроєкту «Війна очима тварин». У новелі під назвою «Орел» він виконав одну з ключових ролей, погодившись на символічний гонорар — лише один долар. Про участь голлівудського актора розповів автор ідеї кінематографічного альманаху та продюсер Олег Кохан в інтерв’ю Суспільному, підкресливши, що таке рішення Пенна стало ініціативою самого артиста.

За словами продюсера, команда була готова обговорювати звичайні комерційні умови, адже співпраця з актором такого рівня зазвичай передбачає значні витрати. Проте Пенн наполіг на мінімально можливій оплаті, оскільки правила Гільдії акторів США не дозволяють повністю безоплатну участь у знімальному процесі. Такий крок він розглядав як жест підтримки України та українських кінематографістів, а також як спосіб висловити солідарність із країною, що переживає повномасштабну війну.

Олег Кохан зазначив, що перед ухваленням рішення Шон Пенн уважно ознайомився зі сценарієм, переглянув відзнятий матеріал та поспілкувався з режисером Мирославом Слабошпицьким. Після цього актор повідомив, що його гонорар становитиме 1 долар, що стало жестом підтримки України та українського кіно.

Шон Пенн неодноразово відвідував Україну після початку повномасштабного вторгнення та зняв документальну стрічку «Суперсила». Саме він ініціював появу українських військових на червоній доріжці Каннського кінофестивалю разом із музикантом Боно.

Фільм-альманах «Війна очима тварин» складається з семи новел, кожна з яких створена окремим режисером та знімальною групою. Режисер «Племені» Мирослав Слабошпицький, чия картина залишається одним із найтитулованіших українських фільмів, також є учасником цього проєкту.

Новела з участю Шона Пенна під назвою «Орел» стала однією з ключових частин альманаху, що розкриває війну через призму історій тварин та людей, яких вони супроводжують.