Три місяці – і зміни на екранах українського телебачення будуть помітні. Так, за словами мовного омбудсмена Тараса Кременя, російська мова майже повністю зникне з ефіру. Цей крок є результатом набрання чинності пунктом 6 частини 8 статті 40 закону "Про медіа", який посилює вимоги до використання державної мови у програмах, що мають україномовний аудиторій. З 17 липня використання російської мови в ефірах буде дозволено лише в обмеженому обсязі – не більше 10% в проміжку з 7:00 до 22:00. Однак усі виступи, інтерв'ю, коментарі та інші мовленнєві елементи російською мовою повинні бути обов'язково перекладені, дубльовані або озвучені українською. Це сприятиме припиненню домінування українсько-російської двомовності на екранах та забезпечить примат української мови в медійному просторі.

Висновки до цієї статті вказують на значний крок у забезпеченні примату української мови в медійному просторі. Набрання чинності законодавчих поправок, які обмежують використання російської мови в ефірах українського телебачення, свідчить про намір зміцнити національну ідентичність та сприяти українізації медійного середовища. Ці кроки сприятимуть поглибленню використання української мови в усіх сферах життя країни та сприятимуть зміцненню її мовного та культурного самовизначення.

З останніх днів апреля зросла кількість скарг від клієнтів monobank, що активно використовують криптовалютні операції, на раптове блокування їх рахунків без попереднього повідомлення. По мінімуму шість таких скарг було зафіксовано на публічних фінансових ресурсах. Один з клієнтів, Данило, поділився своєю історією, зазначивши, що здійснює торгівлю на P2P-ринку через Telegram-бота і продає НФТ-колекції на сайті Get Gems, при цьому отримує оплату у криптовалюті TON. Він не розуміє, чому банк блокує йому рахунок, адже суми його операцій далеко не наближаються до обов'язкових для фінансового моніторингу 400 тис. гривень за законодавством. Зазвичай йдеться про 50-60 тисяч гривень. Інший клієнт з Кременчука успішно вивів 48 тисяч гривень до блокування рахунку після операцій з криптовалютою, надавши підтвердження походження коштів. У той же час, користувач з Кривого Рогу, Артем, вказав, що банк заморожує кошти на термін від 3 до 60 днів і потім припиняє обслуговування. За його словами, monobank блокує всіх клієнтів, що здійснюють перекази або отримують кошти від осіб, пов'язаних з криптовалютою, а потім односторонньо розриває договір. Менеджери monobank пояснюють свої дії вимогами Нацбанку та правилами фінансового моніторингу, але не роз'яснюють, чому саме операції з криптовалютою потрапляють під підозру. Вони зазначають, що критерії перевірок є секретними, і банк може відмовити в обслуговуванні без роз'яснення причин через свою політику.

Експерти в галузі фінансів радять клієнтам бути терплячими та чекати на завершення процедури перевірки, обіцяючи, що з часом банк може повернутися до їх обслуговування. Проте навіть ця можливість не гарантована. Наприклад, Андрій Долгих звернувся до банку з проханням відновити його обслуговування після року перерви, але отримав відмову через минулі проблеми з криптовалютами.

Важливо відзначити, що аналогічні випадки блокування рахунків після операцій з криптовалютою відбуваються і в інших банках. Наприклад, ПУМБ також має аналогічні скарги від своїх клієнтів. Проте існують і приклади успішного розблокування, як у випадку користувача AkkermanChange з Білгород-Дністровського, який пред'явив докази своєї діяльності перед банком і отримав повернення доступу до своїх рахунків.

Це свідчить про відсутність єдиної стратегії серед банків щодо фінансового моніторингу та перевірок операцій з криптовалютами. Кожен банк має власні вимоги і правила, що ускладнює ситуацію для клієнтів і створює невизначеність у питанні їхнього обслуговування.

У висновку можна зазначити, що проблема блокування рахунків після операцій із криптовалютами стає все більш актуальною для клієнтів банків, зокрема для користувачів monobank та інших фінансових установ. Хоча деякі клієнти можуть сподіватися на відновлення обслуговування після завершення перевірок, існує ризик того, що цього не станеться. Потрібно також враховувати різні підходи різних банків до ситуацій блокування та розблокування рахунків, що створює невизначеність для клієнтів і підкреслює потребу в чіткому регулюванні та стандартизації цих процесів у фінансовому секторі.

Петиція, спрямована до Президента, щодо мобілізації правоохоронців, держслужбовців та інших працівників бюджетної сфери, вразила швидким та вражаючим успіхом — за три дні вона зібрала 25 тисяч голосів. Ця ініціатива пропонує прийняти законодавчі акти, що надають пріоритетне право на працевлаштування у державні, комунальні підприємства та правоохоронні органи демобілізованим військовослужбовцям Збройних Сил України після початку повномасштабної війни. Цікаво, що попередня схожа ініціатива нардепа Дубінського №22/204852-ЕП щодо мобілізації депутатів і чиновників набрала необхідну кількість голосів за 87 днів, і це лише завдяки підтримці великих телеграм-каналів. На жаль, попри такий успіх, петиція все ще перебуває "на розгляді" у Зеленського вже 4,5 місяці, втративши актуальність. Однак, порівнюючи з минулим, варто зауважити, що українська громада стала більш активною — якщо у 2023 році шанувальники підтримували мобілізацію чиновників неохоче, то тепер, навіть з урахуванням необхідності авторизації, подібні петиції набирають необхідну кількість голосів за лічені дні.

У висновках можна зазначити такі ключові моменти:

• Швидкість збору голосів за петицією щодо мобілізації правоохоронців та держслужбовців вражає: всього за три дні зібрано 25 тисяч підписів.

• Ініціатива підтримує ідею надання пріоритетного права на працевлаштування у державні, комунальні структури та правоохоронні органи демобілізованим зі Збройних Сил України.

• Зіставлення з іншими петиціями вказує на швидкісне зростання активності української громадськості: якщо раніше подібні ініціативи набирали голоси за кілька місяців, то тепер це відбувається за лічені дні.

• Незважаючи на успіх у зборі підписів, деякі петиції залишаються без розгляду протягом тривалого періоду, що може зменшувати їхню актуальність.

• Загалом, спостерігається позитивний тренд у зростанні громадянської активності, що спрямований на підтримку важливих суспільних ініціатив.

Петиція, що набрала 25 тисяч голосів за три дні, є чітким свідченням глибокої та активної зацікавленості громадян у питаннях мобілізації кадрів у сфері правоохорони, державної служби та бюджетної сфери. Це не просто вияв підтримки, а справжній виклик для дій влади.

Ініціатива, яка передбачає пріоритетний прийом на роботу в державні, комунальні підприємства та правоохоронні органи демобілізованим військовослужбовцям, свідчить про велике довіру до цих людей, а також про необхідність мобілізації ресурсів у важливих сферах життя країни.

Цікаво порівняти цю петицію зі схожими ініціативами у минулому. Необхідно відзначити, що попередня петиція нардепа Дубінського про мобілізацію депутатів і чиновників набрала необхідну кількість голосів за 87 днів, і це лише завдяки підтримці великих телеграм-каналів. Зазначимо також, що навіть після набору голосів, ця петиція перебуває на розгляді президента вже 4,5 місяці.

Порівнюючи ці дві ситуації, можна зробити висновок про зростання активності громадянського суспільства та швидкості реагування влади на громадські ініціативи. Якщо у минулому українці не поспішали підтримувати мобілізацію чиновників, то тепер, навіть з урахуванням необхідності авторизації, подібні петиції набирають голоси за лічені дні, свідчачи про зростання громадянського активізму та важливість питань, що стосуються державного управління та правоохоронних органів.

• Петиція щодо мобілізації правоохоронців, держслужбовців та працівників бюджетної сфери, яка набрала 25 тисяч голосів за три дні, свідчить про високий рівень громадського зацікавлення у питаннях реформування державного управління.

• Ініціатива щодо пріоритетного прийому на роботу демобілізованих військових в державні та комунальні структури після початку повномасштабної війни відображає велику довіру до цих осіб та потребу в мобілізації ресурсів у важливих сферах.

• Порівняння з попередніми петиціями, зокрема тією, що стосувалася мобілізації депутатів і чиновників, показує швидкі зміни в активності громадянського суспільства та реагуванні влади на громадські ініціативи.

• Зростання швидкості набору голосів на петицію вказує на розвиток громадянського активізму та підвищення уваги до питань державного управління та правоохоронних органів серед українського суспільства.

Наразі українське суспільство стикається з серйозною проблемою: потенційні новобранці, які за віком придатні до військової служби, активно ухиляються від призову. Замість того, щоб долучитися до оборони країни, вони віддають перевагу безтурботному проведенню часу в нічних клубах. Ця тенденція, як зазначає видання Politico, свідчить про загальний тренд у сучасних європейських країнах, де значна кількість людей готова ухилитися від військової служби в разі агресії на їхню країну. За даними опитувань, близько 650 тисяч чоловіків військового віку залишили Україну, багато з них — незаконно.

Після початкового ентузіазму та патріотичного піднесення, коли призовні центри переповнювалися добровольцями, ситуація раптово змінилася. Два роки тому, замість молодих чоловіків, що вирушали на фронт, поїзди з України перевозили переважно жінок, дітей та літніх людей, які шукали безпеки далеко від воєнного простору. Однак нині ситуація виявилася іншою: третина пасажирів одного з таких поїздів, який вивозив кореспондента з країни, складалася з чоловіків військового віку. Дивовижно, як вони змогли отримати документи на виїзд, відмовившись від призову, — підкреслює Politico.

Раніше проведені опитування показали, що 63% українських чоловіків призовного віку не бажають вступати до армії. Багато з них відверто заявили, що навіть після прийняття нового закону про мобілізацію вони не збираються відвідувати військкомати для оновлення своїх даних.

У вищезгаданій статті відзначається серйозна проблема в Україні, пов'язана з ухиленням потенційних новобранців від військової служби. Замість того, щоб долучитися до оборони країни, значна кількість чоловіків військового віку обирає несолідарність та втікає за кордон, або просто ухиляється від призову. Ця тенденція відображає загальний тренд у сучасних європейських країнах, де люди демонструють небажання служити у збройних силах у випадку загрози агресії. Відзначається також масове незаконне виїзд з країни більшості відділяючихся від призову. Ці висновки вказують на потребу подальших заходів з мотивації та залучення молоді до військової служби, а також на необхідність вдосконалення законодавства та контролю за виїздом громадян за кордон.

Українці виявили свою активність та важливість питання, виславши петицію до президента щодо мобілізації правоохоронців, держслужбовців та інших працівників бюджетної сфери, яка здобула підтримку 25 тисяч голосів за всього лише 3 дні. У контексті цієї ініціативи виникає пропозиція від ініціаторів щодо надання пріоритетного права на прийом на роботу в державні, комунальні підприємства та в правоохоронні органи особам, демобілізованим із Збройних Сил України після початку повномасштабної війни. Цікаво порівняти цей успіх з попереднім досвідом: подібна петиція від народного депутата Дубінського №22/204852-ЕП, що стосувалася мобілізації депутатів і чиновників, набрала необхідну кількість голосів протягом 87 днів, і це лише за допомогою підтримки великих телеграм-каналів. Треба зазначити, що ця петиція перебуває "на розгляді" президента Зеленського вже 4,5 місяці, а отже, чекає на вирішення питання. Якщо восени 2023 року українці не поспішали підтримувати мобілізацію чиновників, то тепер, навіть з урахуванням необхідності авторизації, подібні петиції набирають голоси за лічені дні, свідчачи про активність громадян та їх бажання брати участь у формуванні державної політики.

Висновки до статті свідчать про значний рівень активності та зацікавленості громадян України у вирішенні питань, що стосуються публічного сектору. Петиція, що зібрала 25 тисяч голосів за 3 дні, вказує на загальну підтримку ідеї мобілізації правоохоронців та державних службовців. Порівнявши з іншими ініціативами, можна зробити висновок про активізацію громадянського суспільства та зміну у підході до влади: подібні петиції набирають підтримку швидше, що свідчить про зростання довіри до громадських ініціатив та бажання громадян брати активну участь у формуванні державної політики.

Петиція до президента щодо мобілізації правоохоронців, держслужбовців та інших працівників бюджетної сфери вразила загальну громадську увагу, набравши 25 тисяч голосів протягом надзвичайно короткого терміну — всього лише за 3 дні. Ініціатори петиції пропонують встановити пріоритетне право на прийом на роботу в державні, комунальні підприємства та правоохоронні органи для демобілізованих з Збройних Сил України після початку повномасштабної війни.

Цікаво відзначити, що попередня аналогічна петиція від народного депутата Дубінського під №22/204852-ЕП, що стосувалась мобілізації депутатів та чиновників, зібрала необхідну кількість голосів за 87 днів, і це лише завдяки підтримці великих телеграм-каналів. Зазначимо, що вона перебуває на розгляді президента Зеленського вже протягом 4,5 місяців.

Це свідчить про різницю в громадському інтересі до вирішення проблеми мобілізації різних категорій працівників. У 2023 році українці не поспішали підтримувати ініціативи щодо мобілізації чиновників, але тепер, навіть з урахуванням необхідності авторизації, подібні петиції набирають голоси за лічені дні, відображаючи активніше ставлення громадськості до цього питання.

У висновках до цієї статті можна зазначити, що петиція про мобілізацію правоохоронців, держслужбовців та інших працівників бюджетної сфери швидко набрала значну кількість голосів — 25 тисяч за лише 3 дні. Ініціатива спрямована на забезпечення пріоритетного прийому на роботу військових після завершення служби, що вказує на важливість цього питання для громадян.

Порівняно з подібною петицією стосовно мобілізації депутатів та чиновників, яка зібрала голоси за більш тривалий період, ця ініціатива відзначається значною швидкістю набору підтримки та активним інтересом суспільства до проблеми мобілізації різних категорій працівників.

Такий розвиток подій свідчить про зростання уваги до важливості забезпечення підтримки військових та інших громадян, які виступають захисниками країни, і відображає активну позицію громадськості у вирішенні цих питань.

початку повномасштабної війни. Це не лише сприятиме соціальній реабілітації ветеранів, а й забезпечить державу кваліфікованими кадрами у важливих сферах. Цікаво відзначити, що попередня петиція нардепа Дубінського №22/204852-ЕП щодо мобілізації депутатів і чиновників, хоч і набрала необхідну кількість голосів, зайняла це набагато більше часу – цілих 87 днів, й до цього часу її розглядом займається вже 4,5 місяці. Зважаючи на таку динаміку, варто визнати зростаючий рівень уваги суспільства до питань реформування державного управління та підтримки військових. Якщо восени 2023 року українці не поспішали підтримувати мобілізацію чиновників, то тепер, навіть з урахуванням необхідності авторизації, подібні петиції набирають голоси за лічені дні, відображаючи активність та впевненість громадян у важливості цього питання.

Звіт про петицію щодо мобілізації державних службовців, правоохоронців та інших працівників бюджетної сфери відображає значний рівень зацікавленості та активності громадян у питаннях реформування державного управління та підтримки ветеранів. За три дні зібрано 25 тисяч голосів, що свідчить про великий загальний інтерес до проблеми. Ідея надання пріоритету у працевлаштуванні в державних установах ветеранам з Збройних Сил України заслуговує на увагу та підтримку. Порівняно з попередніми ініціативами подібного характеру, які зазвичай вимагали значно більшого часу для збору голосів та розгляду, ця петиція відзначається швидкістю та ефективністю. Такі дії відображають зростаючий рівень уваги та готовності громадян долучатися до процесів прийняття важливих державних рішень.

Телеканал "1+1" недавно повідомив про напад Російської Федерації на супутникове мовлення України, який призвів до припинення трансляції телебачення через супутник. Ця атака спрямована на транспондер Astra 4A 11766 H, на якому мовлять 39 телеканалів, серед яких і власні та партнерські канали медіагрупи 1+1, такі як 1+1 Україна, 1+1 Марафон, 2+2, ТЕТ, ПЛЮСПЛЮС, Бігуді, KVARTAL TV та інші. Згідно з офіційним повідомленням, трансляцію наразі тимчасово припинено до усунення проблеми.

Ця агресія РФ не є окремим випадком, оскільки початок березня супроводжується активним глушінням супутникового сигналу українських телеканалів. Такі дії спрямовані на створення дезорієнтації в українському суспільстві. Подібні провокації лише підкреслюють необхідність посилення заходів для захисту суверенітету та інформаційної безпеки країни.

Атака на супутникове мовлення України свідчить про зростання загрози інформаційній безпеці країни.Постійне глушіння супутникового сигналу є спробою дезорієнтувати українське суспільство та підривати його стабільність.Необхідно вжити додаткові заходи для захисту супутникових мереж та забезпечення інформаційної безпеки країни.Залучення міжнародного співтовариства до реагування на подібні атаки є важливим для забезпечення колективної безпеки та стримування агресивних дій.

Петиція, що скерована до президента, набрала 25 тисяч голосів за лише три дні. У ній закликається до мобілізації правоохоронців, державних службовців та інших працівників бюджетної сфери. Це свідчить про загальний інтерес та важливість питання для громадян.

Особливу увагу заслуговує пропозиція ініціатора петиції щодо пріоритетного прийому на роботу в державні, комунальні підприємства та правоохоронні органи осіб, які демобілізовані із Збройних Сил після розпочаття повномасштабної війни. Це може забезпечити швидке відновлення та підсилення державних структур у разі загрози національній безпеці.

Цікаво порівняти цю ситуацію зі схожими ініціативами. Наприклад, попередня петиція від народного депутата Дубінського №22/204852-ЕП, що стосувалася мобілізації депутатів і чиновників, зібрала необхідну кількість голосів за 87 днів, причому з допомогою підтримки великих телеграм-каналів. Важливо відзначити, що ця петиція перебуває на розгляді президента протягом 4,5 місяців.

Порівнюючи обидві ситуації, можна побачити зростання активності та зацікавленості громадян у важливих питаннях державного управління. Якщо раніше на підтримку подібних ініціатив потрібно було витратити значно більше часу, тепер, завдяки доступності та швидкості мобільних технологій, петиції набирають голоси за лічені дні, навіть з урахуванням необхідності авторизації.

В осінньому періоді 2023 року українці можливо не віддавали належної уваги мобілізації чиновників, але тепер зрозуміло, що національна безпека та ефективне функціонування державних органів є надзвичайно важливими для кожного громадянина.

Українські громадяни виявляють все більший інтерес до питань державного управління та національної безпеки, що відображається у підтримці петицій та ініціатив, спрямованих на мобілізацію державних службовців, правоохоронців та інших працівників бюджетної сфери. Швидкість набору голосів у підтримку таких ініціатив свідчить про активізацію громадянського суспільства та їхню готовність брати участь у формуванні державної політики.

Порівняно з минулим, коли подібні ініціативи вимагали значно більше часу для збору необхідної кількості голосів, сьогодні цей процес стає більш доступним та ефективним завдяки використанню онлайн-платформ та соціальних мереж. Таке активне спілкування громадян з владою вказує на перехід до більш демократичного та відкритого суспільства.

Важливим є також виявлення готовності до сприяння демобілізованим військовослужбовцям у їхньому поверненні до цивільного життя через пріоритетний прийом на роботу в державні та комунальні структури. Це сприяє забезпеченню належного соціального захисту та інтеграції ветеранів у громадське життя.

Загалом, зростання зацікавленості громадян у питаннях державного управління та національної безпеки є позитивним явищем, що свідчить про поступове зміцнення демократичних цінностей та громадянської активності в Україні.