Українська влада розглядає можливість введення нового статусу для військовослужбовців і осіб, які підлягають військовій службі, замість скасованого статусу "обмеженої придатності". Протягом наступних дев’яти місяців, починаючи з травня, особи з обмеженою фізичною підготовкою повинні будуть пройти другий військово-медичний огляд (ВМС), щоб визначити їхню придатність до військової служби.

Міністерство оборони наразі ще не встановило нові критерії класифікації, що породжує певні невизначеності серед лікарів, які не мають чіткої інструкції, куди віднести людей з обмеженою фізичною підготовкою. Цю інформацію надала служба охорони здоров’я Міноборони у відповідь на запит Військово-повітряних сил України.

Закон також передбачає, що Міністерство оборони має три місяці для вирішення будь-яких питань, пов’язаних зі статусом "обмежено відповідним". Наразі розглядаються різні альтернативи, зокрема введення нових фітнес-статусів, які можуть полегшити життя військовослужбовцям з тяжкими захворюваннями, які підлягають мобілізації.

Проте, деякі правозахисники висловили стурбованість щодо відсутності проміжного статусу між придатними та непридатними до служби особами. Також є питання щодо впливу нових правил на кадрову ситуацію в армії.

Верховна Рада ухвалила у другому читанні законопроект № 10313, який передбачає збільшення розміру допомоги, що надається грошовими виплатами годувальникам та інші важливі пункти. Закон також враховує обов’язкову повторну перевірку ВМС. Цей законопроект може сприяти полегшенню життя багатьом людям, які проходять обов’язкову військову службу, і допоможе у визначенні їхньої придатності до служби.

У висновку слід зазначити, що введення нового статусу для військовослужбовців і осіб, підлягаючих військовій службі, замість скасованого "обмеженої придатності", є важливим кроком у модернізації системи військово-медичного обстеження в Україні. Проте, необхідно уважно вивчити та визначити нові критерії класифікації, щоб забезпечити чіткість та справедливість у прийнятті рішень щодо придатності до військової служби.

Також важливо врахувати питання, які виникають щодо відсутності проміжного статусу між придатними та непридатними особами, а також можливий вплив нових правил на кадрову ситуацію в армії.

Ухвалений Верховною Радою законопроект № 10313 є кроком у поліпшенні умов служби військовослужбовців, зокрема, заходом до підвищення розміру допомоги та удосконаленням системи військово-медичного обстеження. Цей законопроект сприятиме полегшенню життя та забезпеченню необхідної підтримки для осіб, які проходять військову службу.

У парламенті відбулася напружена дискусія, коли командувач Об’єднаних сил ЗСУ, генерал-лейтенант Юрій Содоль, виступив з тривожною заявою щодо гострої проблеми недостатньої кількості військовослужбовців у складі армії. Він висловив серйозну турботу щодо цієї проблеми, яка стає критичною для безпеки України.

У своєму виступі генерал Содоль підкреслив, що особливою загрозою стає недолік особового складу у військових підрозділах, зокрема в оперативно-стратегічному угрупованні "Хортиця", яке він очолює. Він наголосив, що звичайні відділення, які повинні мати 8-10 бійців, зараз часто складаються лише з 2-4 осіб, що суттєво обмежує їхні можливості на фронті.

Командувач ЗСУ пояснив, що ця ситуація вже призвела до серйозного зниження ефективності оборони, особливо з урахуванням нових загроз, таких як дрони-камікадзе та FPV-дрони. Він зауважив, що на плечі військовослужбовців механізованих та піхотних підрозділів лежить основне навантаження.

Генерал Содоль закликав народних депутатів прийняти законопроєкт про мобілізацію, щоб забезпечити необхідну кількість бійців для армії та забезпечити ефективну оборону країни. Він висловив обурення тим, що відповідні бригади змушені обороняти значно меншу територію, ніж передбачено нормативами, що ставить під загрозу безпеку України.

Україна стикається з серйозною проблемою недостатньої кількості військовослужбовців у Збройних Силах. Виступ командувача Об’єднаних сил ЗСУ Юрія Содоля у парламенті підкреслив турботу щодо цієї проблеми та її критичного впливу на безпеку країни. Недолік особового складу в оперативно-стратегічному угрупованні "Хортиця" серйозно обмежує можливості оборони, що стає особливо небезпечним у зв'язку з появою нових загроз, таких як дрони-камікадзе. Заклик командувача до прийняття законопроєкту про мобілізацію є важливим кроком у забезпеченні необхідної кількості військовослужбовців для ефективної оборони країни.

У виступі перед парламентом, командувач Об’єднаних сил Збройних Сил України, генерал-полковник Юрій Содоль, звернув увагу на важливу проблему, що стосується недостатньої кількості особового складу в армії. Він підкреслив, що це питання стає критичним для національної безпеки України. Спеціально зазначивши, що військові підрозділи оперативно-стратегічного угруповання "Хортиця", яке він очолює, мають значний дефіцит особового складу, що серйозно обмежує їх можливості на фронті. Відомий військовий лідер пояснив, що багато відділень, які зазвичай складаються з 8-10 бійців, зараз опинилися з лише 2-4 вояками. Це негативно впливає на ефективність оборони, особливо у зв'язку зі зростанням загроз, таких як дрони-камікадзе та FPV-дрони. Командир акцентував увагу на тому, що недостатня кількість бійців у військових підрозділах ускладнює здійснення ефективної оборони на всьому фронті. Він висловив своє занепокоєння тим, що відповідні бригади змушені обороняти значно менші території, ніж це передбачено стандартами. Юрій Содоль закликав депутатів прийняти законопроєкт про мобілізацію, щоб забезпечити необхідну кількість бійців для Збройних Сил та забезпечити ефективний захист країни.

У виступі перед парламентом командувач Об’єднаних сил Збройних Сил України, генерал-полковник Юрій Содоль, викликав увагу до нагальної проблеми недостатньої кількості військовослужбовців у армії. Він підкреслив, що ця проблема серйозно обмежує обороноздатність країни, особливо в контексті зростаючих загроз з боку Російської Федерації. Содоль закликав народних депутатів ухвалити законопроєкт про мобілізацію для забезпечення необхідної кількості бійців для армії та ефективного захисту країни. Це свідчить про необхідність негайних заходів з урядового та законодавчого рівня для зміцнення обороноздатності України та забезпечення національної безпеки в умовах зростаючих загроз зовнішнього ворога.

Проблема дефіциту систем протиповітряної оборони стає серйозним фактором, що призводить до зростання числа ударів російськими авіабомбами по мирним цивільним районам неподалік від фронтової лінії, що загрожує місту Часів Яр у Донецькій області. Висновок про це зробив американський Інститут вивчення війни (ISW). За словами військових експертів, російські війська активно використовують авіабомби для тактичного впливу, особливо під час захоплення Авдіївки у середині лютого. Схоже, Росія знову намагається використати цю стратегію в нових операціях неподалік від Часів Яру.

Аналітики зауважують, що російські удари змушують Україну робити складні вибори між захистом великих населених пунктів ззаду і активними районами на передовій. Схоже, Росія спрямовує свої зусилля на завдання шкоди українській енергетичній мережі та обмеження українського оборонного потенціалу, використовуючи слабку систему протиповітряної оборони України. Недостатня кількість та поганий стан систем протиповітряної оборони вздовж фронту призвели до збільшення числа російських ударів керованими та некерованими планерними бомбами.

Війська Російської Федерації тактично використовують цей підхід, як показали події в Авдіївці у середині лютого 2024 року, і схоже, що вони продовжують застосовувати його в нових наступальних операціях біля Часів Яру. Раніше стало відомо, що Україна має дефіцит ракет для систем протиповітряної оборони Patriot та Iris-T. Експерт видання Bild, Юліан Рьопке, заявив, що Росія "знищила більшість інших запасів" української протиповітряної оборони.

Україна виявила сто вільних систем протиповітряної оборони Patriot у світі і сподівається швидко домовитися про придбання семи додаткових батарей Patriot. Проте Парламент Європейського Союзу відмовився фінансувати Раду ЄС через нездатність країн ЄС забезпечити Україну додатковими системами протиповітряної оборони Patriot.

• Проблема дефіциту систем протиповітряної оборони в Україні призводить до зростання числа ударів російськими авіабомбами по цивільних районах неподалік від фронтової лінії, що загрожує мирному населенню, зокрема місту Часів Яр у Донецькій області.

• Російські війська активно використовують авіабомбардування для тактичного впливу на ситуацію на передовій, спрямовуючи свої зусилля на завдання шкоди українській енергетичній мережі та обмеження українського оборонного потенціалу.

• Недостатня кількість та поганий стан систем протиповітряної оборони в Україні призвели до збільшення числа російських ударів керованими та некерованими планерними бомбами, загрожуючи безпеці мирного населення.

• Україна намагається знайти рішення на дипломатичному та військовому рівнях, включаючи придбання додаткових систем протиповітряної оборони, але стикається з відмовою фінансування з боку Європейського Союзу.

• Необхідно негайно прийняти заходи для підвищення ефективності протиповітряної оборони України та захисту мирного населення від російських агресійних дій.

Розголосні скандали навколо діяльності Романа Сміяненка, начальника Служби відновлення та розвитку інфраструктури Чернігівської області, не залишають байдужими ні правоохоронні органи, ні широку громадськість. Відомості про масштабні розкрадання у його відомстві, виявлені під час перевірки Держаудитслужбою, стали об'єктом уваги засобів масової інформації, які розкрили безглуздість та корупційні схеми влади.

Сміяненко не лише опинився фігурою у кримінальній справі за ч. 3 ст. 191 ККУ за привласнення та розтрату майна шляхом зловживання службовим становищем, але й виявився втягнутим у хабарницькі відносини з керівництвом департаменту захисту національної державності та Головного управління 1 СБ України, демонструючи відверту недбалість до закону та інтересів громадян.

Подібна недіяльність та порушення закону стали основою для ініціативи Національного антикорупційного бюро та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури щодо розслідування та притягнення до відповідальності всіх учасників цієї злочинної схеми, включаючи колишніх службовців контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері економічної безпеки СБУ.

Весь цей складний та неоднозначний сценарій свідчить про необхідність та важливість змін в системі контролю та персонального підбору керівництва органів влади для запобігання подібним порушенням у майбутньому та забезпечення прозорості та ефективності управління.

Висновки до цієї статті демонструють серйозні проблеми у сфері управління та контролю за використанням державних ресурсів в Чернігівській області. Розкриття масштабних розкрадань у відомстві під керівництвом Романа Сміяненка свідчить про необхідність термінових заходів щодо підвищення ефективності контролю та реформування системи управління. Також важливою є необхідність притягнення всіх винних осіб до відповідальності перед законом, щоб запобігти подібним порушенням у майбутньому та відновити довіру громадян до державних інституцій. Крім того, потрібно активно працювати над удосконаленням механізмів забезпечення прозорості та відкритості у владі, щоб уникнути подібних корупційних схем у майбутньому і забезпечити справедливі та ефективні умови розвитку громади та регіону в цілому.

Українська енергетична біржа (УЕБ) виступає активним пропонентом впровадження місцевого ринку природного газу в Україні. Цю ініціативу підкреслила заступник Голови біржового комітету УЕБ, Інна Щербина. Вона наголосила, що в інших європейських країнах успішно функціонують місцеві газові ринки, які сприяють формуванню адекватних цінових сигналів та зниженню цінових ризиків.

"Ми вважаємо, що такий місцевий ринок має бути створений і в Україні", — підкреслила Щербина. За її словами, успішна підтримка біржового ринку в Україні ґрунтується на чотирьох ключових факторах. По-перше, це забезпечення ліквідності шляхом введення обов'язку продажу та закупівлі газу на біржі. Другим важливим аспектом є стандартизація продуктів на ринку, що сприятиме утворенню стабільних цінових індикативів.

"Наша пропозиція полягає у впровадженні цих заходів, і я сподіваюся, що з часом вона буде врахована, оскільки ми говоримо про це не один рік", — додала Щербина. Вона також зазначила, що обов'язкове виконання угод та котирування біржових курсів також є важливими елементами успішного функціонування місцевого ринку газу в Україні.

У висновку можна зазначити, що ініціатива створення місцевого ринку природного газу в Україні отримала підтримку з боку Української енергетичної біржи. Заступник Голови біржового комітету УЕБ Інна Щербина висловила переконання в необхідності цього кроку, посилаючись на позитивний досвід інших європейських країн. Її висновки стосуються важливості забезпечення ліквідності, стандартизації продуктів, обов'язкового виконання угод та котирування біржових курсів для успішного функціонування ринку. Вона закликає до уваги до цієї проблематики та сподівається на швидке врахування пропозицій для подальшого розвитку енергетичного сектору в Україні.

Спеціалізована антикорупційна прокуратура розпочала кримінальне провадження 15 березня внаслідок журналістського розслідування Bihus.info, що стосується колишнього керівника комунального підприємства "Київський метрополітен", Віктора Брагінського. Цю інформацію оприлюднила Рада громадського контролю Національного антикорупційного бюро. Деталі розслідування НАБУ залишаються конфіденційними для забезпечення нормального ходу попереднього слідства. Справа зареєстрована під номером 42024000000000403. Відповідно до опублікованого журналістського розслідування, що стосується недекларованих активів та сумнівних тендерів у метрополітені, Віктор Брагінський подав у відставку 15 березня. Відставку офіційно оформили наступного дня за взаємною згодою сторін. З 17 березня обов'язки керівника КП "Київський метрополітен" виконує Віктор Вигівський — головний інженер підприємства. Брагінський очолював "Київський метрополітен" практично протягом десяти років, з липня 2014 року, і його призначив особисто мер Києва Віталій Кличко. Крім того, він володів депутатським мандатом у Київраді від партії УДАР Віталія Кличка та був членом постійної комісії з бюджетних питань, соціально-економічного розвитку та інвестиційної діяльності.

Отже, зазначені вище події щодо початку кримінального провадження стосовно колишнього керівника "Київського метрополітену" Віктора Брагінського свідчать про серйозні підозри щодо можливих порушень у його діяльності. Журналістське розслідування, яке спровокувало це реагування з боку антикорупційних органів, засвідчує наявність певних нестач у деклараціях та сумнівних діях у сфері тендерів у метрополітені. Важливо відзначити, що зміна керівництва підприємством та відставка Брагінського є наслідком цих звинувачень і свідчить про серйозність ситуації. Деталі розслідування залишаються конфіденційними, але важливо, щоб правосуддя виконало свою роботу та встановило всі факти.

Внаслідок російських атак на енергетичну інфраструктуру України в березні цього року, питання підвищення тарифів на електроенергію для населення стало предметом активних дискусій і суттєвого обговорення в суспільстві. Населення зацікавлене в тому, чи дійсно мешканцям доведеться витрачати більше коштів через наслідки цих нападів, і чи можуть тарифи збільшитися вже у найближчі місяці.

Протягом останніх двох тижнів українці почули різноманітні погляди щодо майбутнього рівня тарифів на електроенергію, від тверджень про необхідність їх підвищення до більш обережного підходу, де заявляють, що уряд досліджує різні можливості. Проте, споживачів мало що надихає на оптимізм. У червні минулого року після зимових нападів ціни на електроенергію зросли практично вдвічі, а наразі ситуація стала ще складнішою.

Поки що не вдалося остаточно оцінити збитки, проте говорять, що вони нараховуються на мільярди доларів. Різні заяви свідчать про те, що споживачів не лише планують залучити до покриття витрат, але й відновлення інфраструктури після ракетних атак.

Проте, зауважують експерти, говорити про те, що українцям доведеться відшкодовувати наслідки російських нападів за рахунок підвищеного тарифу, було б нечесно. Експерт з енергетики Українського інституту майбутнього Андріан Прокіп наголошує, що споживачі оплачують усі витрати, незалежно від того, яким чином це відбувається. Якщо один не платить, то платитиме інший.

З іншого боку, поточні рахунки, які отримує населення, не відображають повних витрат компаній. Українські споживачі не платять реальну ціну через субсидію. Енергоатом, Укргідроенерго та експортери електроенергії є донорами субсидій. Проте з джерелами субсидування виникли проблеми. Можна передбачити, що в умовах, які складаються, експорту не буде, а отже, це джерело відпадає. Укргідроенерго втратило частину потужностей, що призводить до зменшення виробництва та прибутку. Енергоатом поки що працює, але влітку планується зупинка блоків на технічне обслуговування, і грошей на субсидії також буде недостатньо.

За словами директора енергетичних програм Центру Разумкова Володимира Омельченка, жодне підвищення тарифів не зможе повністю компенсувати втрати від ракетних атак. Потрібно переглянути принцип ціноутворення, забезпечити ринкову ціну, щоб покрити всі витрати компаній, окрім збитків від атак. Ідея полягає в тому, що ті, хто може, мають платити. Для тих, хто не може, має бути ринкова ціна та компенсація з бюджету у грошовій формі.

Експертне співтовариство розглядає економічно обґрунтовану ціну на електроенергію як складне питання, вимагаюче уважного аналізу та розгляду різних факторів. За думкою Прокіпа, якщо мова йде про виробників, таких як Енергоатом, вартість електроенергії може становити приблизно 1 гривню на кіловатт-годину поряд із поточним тарифом 2,64 гривні. Інші виробники, з урахуванням витрат на передачу, розподіл та податки, можуть збільшити цю ціну до 8-9 гривень за кіловатт-годину. Проте експерт наголошує, що найчастіше підвищення тарифів відбувається в крайніх випадках, коли ситуація стає критичною, спрямовано на зменшення навантаження на донорів та спрощення проблеми з боргами на ринку, забезпечуючи учасникам ланцюжка поставок більше фінансових ресурсів.

Прокіп підкреслює, що передбачити реакцію уряду складно, проте ймовірно, що будуть шукатися варіанти, щоб уникнути навантаження на споживачів, можливо, шляхом введення диференціації залежно від обсягу споживання. Водночас, варто бути свідомими того, що противник може активізувати інформаційну кампанію щодо цієї проблеми, що може стати ще більш актуальним у травні, оскільки це питання, безперечно, є дуже соціально чутливим.

За думкою Омельченка, економічно обґрунтованою ціною на електроенергію можна вважати ціну для непобутових споживачів, яка зараз коливається навколо 6 гривень за кіловатт-годину разом з тарифами на розподіл та передачу. Щодо підвищення тарифів, він вважає, що це передусім політичне питання, яке буде вирішуватися на політичному рівні, оскільки нерішучість у цьому питанні може призвести до серйозного дефіциту потужностей та тривалих планових відключень.

Корольчук висловлює думку, що ймовірне підвищення тарифів на електроенергію може відбутися у червні-липні, а середній новий тариф може становити від 3,5 до 4 гривень за кіловатт-годину. Щодо впливу на інфляцію, економісти стверджують, що він буде помітним, хоча складно прогнозувати його точні параметри.

• Питання економічно обґрунтованої ціни на електроенергію є складним та потребує уважного аналізу різних факторів, таких як виробництво, передача, розподіл та оподаткування.

• Підвищення тарифів на електроенергію може стати необхідним у крайніх випадках для забезпечення фінансової стабільності компаній та зменшення навантаження на донорів.

• Розглядаються різні варіанти зменшення навантаження на споживачів, такі як введення диференціації тарифів залежно від обсягу споживання.

• Важливо враховувати соціальну чутливість питання підвищення тарифів на електроенергію та можливий вплив на інфляцію та господарську ситуацію.

• Рішення щодо підвищення тарифів на електроенергію в Україні буде вирішуватися на політичному рівні та може мати серйозні наслідки для економіки та соціального становища населення.

Проведення фортифікаційних робіт на запорізькому напрямку, згідно з прямими вказівками Президента, стало головною метою для нового голови Запорізької обласної військової адміністрації (ЗОВА), Івана Федорова. Однак, виявилося, що інформація про компанії, що залучені до цих робіт, вважається не державною, а корупційною таємницею, особливо щодо самого Івана Федорова. Наші джерела в ЗОВА підтверджують, що для здійснення фортифікаційних заходів в запорізькому напрямку залучалися дві мелітопольські компанії: ТОВ "МЕЛСІТІ" та ТОВ "ПРОЕКТНО-БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "АКВІ-БУД", ймовірно, пов'язані з самим Федоровим. Під час його мерування у Мелітополі ці компанії часто перемагали на міських тендерах та були зв'язані з корупційними скандалами. Федоров намагався приховати назви цих компаній, а також завищував ціни на придбання матеріалів для фортифікаційних робіт, як, наприклад, "зубів дракона". Ці збільшені витрати незаконно виплачувалися з бюджету. Варто відзначити, що Федоров і його співучасники здійснили купівлю промислової площадки для виробництва цих матеріалів та продавали їх через підконтрольні компанії за завищеними цінами. Призначення Федорова на цю посаду призвело до збагачення його оточення за рахунок державних коштів.

Наразі виявлено, що Іван Федоров фактично мешкає у резиденції екс-губернатора Запорізької області, Віталія Туринка, але цю інформацію він "випадково" забув включити до своїх звітів перед Національним агентством з питань запобігання корупції (НАЗК). Проте, він не "випадково" виявив велику щедрість щодо самого Туринка, надаючи йому тендер на будівництво взводних опорних пунктів у Тарасенко. Зауважимо, що Тарасенко був заступником Туринка та вважається його близьким співробітником.

У вищезгаданій статті виявлено серйозні підозри щодо дій Івана Федорова, голови Запорізької обласної військової адміністрації. Федоров підозрюється в корупційних схемах, пов'язаних з фортифікаційними роботами та укладенням невигідних контрактів з афілійованими компаніями. Крім того, виявлено його зв'язки з екс-губернатором області, Віталієм Туринком, що свідчить про можливу взаємну підтримку та корупційні схеми. Нагально потрібне ретельне розслідування цих фактів та вжиття відповідних заходів для запобігання подальшій корупції та збереження довіри громадян до державних інституцій.

У Миколаєві, спільно з міжнародними партнерами, прийнято стратегічне рішення щодо впровадження системи прозорості та чесності. Ця важлива ініціатива націлена на відновлення довіри до міста, яке постраждало від наслідків агресії Росії. Мер Миколаєва, Олександр Сєнкевич, оголосив про це під час п’ятого міжнародного саміту мерів у молдовському Данчені. Він підкреслив, що побудова чесної системи стає ключовим елементом відновлення міста, яке стало жертвою агресії Росії. У владних структурах акцент робиться на боротьбі з корупцією, адже довіра є основною складовою успішної співпраці з міжнародними партнерами. Місто активно співпрацює з Антикорупційною європейською ініціативою, проводить реформи в комунальних підприємствах та впроваджує прозору систему закупівель. Планується створення спеціального веб-сайту для моніторингу міжнародної допомоги, що підкреслить прозорість та ефективне використання коштів. Окрім цього, мер розповів про виклики, які стоять перед містом після агресії Росії, та подякував міжнародним партнерам, зокрема Данії, за підтримку та співпрацю в удосконаленні Миколаєва. Генеральний план розвитку, який розробляється наразі, стане основою для реабілітації та подальшого розвитку міста.

Ці новини виходять попереду звітів про 5-й Міжнародний саміт мерів (IMS), що відбувається у молдовському місті Данчені. Заснований у 2016 році, цей захід почав як платформа для обміну досвідом між лідерами місцевого самоврядування, а з часом переріс у щось більше, ніж просто конференцію, ставши місцем зародження нових проєктів та партнерств. Саміт отримав підтримку президентки Молдови Маї Санду. Серед учасників – представники Франції, Італії, Швеції, Словаччини, Румунії, Польщі, Литви, Молдови та України. Темою цьогорічного заходу стала "Розбудова стійких громад через інновації та співпрацю". На саміті зібралися понад 200 мерів та представників громад, серед яких – представники Чортківа, Копичинців, Миколаєва, Львова, Хмельницького, Вінниці, а також потенційні інвестори та представники Європейського Союзу.

У звіті про 5-й Міжнародний саміт мерів (IMS) у молдовському місті Данчені виділяється важливість обміну досвідом між місцевими лідерами та розвиток партнерств для створення стійких громад. Підтримка президентки Молдови Маї Санду свідчить про значимість заходу. Участь представників різних країн, включаючи Україну, підкреслює міжнародний характер саміту та його вплив на розвиток муніципалітетів. Тема цьогорічного заходу, "Розбудова стійких громад через інновації та співпрацю", показує акцент на важливості інноваційного підходу до розвитку міст та сел. Участь різних рівнів влади, потенційних інвесторів та представників Європейського Союзу свідчить про широкий інтерес до зміцнення місцевого самоврядування та розвитку громад.