Український експрезидент Петро Порошенко звернувся до єврокомісара з питань розширення, Олівера Варгеї, у листі, в якому висловив серйозну турботу щодо ситуації з невипуском за кордон опозиційних представників. У своєму листі Порошенко закликав єврокомісара вплинути на уряд України з метою припинення дискримінаційної практики стосовно опозиційних партій та забезпечення повного дотримання політичного плюралізму та прав опозиції. У випадку відсутності реакції на це прохання, Порошенко просить розглянути це питання у звіті Єврокомісії щодо прогресу України у напрямку до Європейського Союзу та розробки переговорної рамки про вступ. Поки офіційні коментарі з цього приводу не надходили ні від Порошенка, ні від його політичної партії "Європейська солідарність".

Лист експрезидента України Петра Порошенка до єврокомісара Олівера Варгеї свідчить про його занепокоєння станом справ з правами опозиційних партій в Україні. Порошенко закликає Єврокомісію вплинути на уряд України з метою забезпечення політичного плюралізму та дотримання прав опозиції. Таке звернення може мати важливі наслідки для майбутнього України в контексті її європейських амбіцій та відносин з Європейським Союзом.

Попереду Верховної Ради – законопроект про посилення мобілізації, який передбачає розгляд у другому читанні до кінця березня. За прогнозами члена оборонного комітету, Федора Веніславського, оптимістичний сценарій передбачає завершення роботи над поданими поправками до 10-15 березня, а песимістичний – до 20 березня. Представлено понад 4 тисячі поправок, які були об'єднані в 16 блоків. Всі вони вже пройшли розгляд на комітеті, де були уточнені перехідні та заключні положення. Наступним кроком буде обговорення з авторами поправок.

Основні аспекти законопроекту такі:

У змінах вирішено прибрати обмеження конституційних прав і свобод, що стосуються виїзду за межі України та арешту банківських рахунків. Про обмеження на керування транспортними засобами буде прийнято окреме рішення.Впровадження електронного кабінету призовника: реєстрація в ньому стане правом, а не обов'язком.Органи державної влади, місцевого самоврядування, підприємства та інші організації братимуть участь у мобілізаційних заходах, але їх повноваження будуть уточнені.Поліція матиме право повідомляти громадян за запитами територіальних центрів комплектування. У присутності представників цих центрів поліцейські зможуть вручати повістки. Поліцейські будуть переведені зі спеціального обліку на загальний військовий облік, але отримають бронежилети від мобілізації. З'являться засоби відеофіксації.Всі аспіранти отримають право на відстрочку незалежно від форми навчання. З'явиться механізм обчислення ухильників.Громадяни, які отримали інвалідність II і III групи або визнані обмежено придатними до військової служби, пройдуть перегляд у ВЛК.Деякі засуджені та особи, що відбувають покарання, можуть бути мобілізовані.Щодо демобілізації домовлено, що вона відбудеться після 36 місяців служби.Збережеться базова військова підготовка для чоловіків 18-25 років. Українська Верховна Рада активно працює над законопроектом щодо посилення мобілізації, очікується, що його розглянуть у другому читанні до кінця березня. Члени оборонного комітету прогнозують, що це може статися відповідно до оптимістичного сценарію до 10-15 березня або до 20 березня за песимістичного. Законопроект містить понад 4 тисячі поправок, які були об'єднані в 16 блоків. Всі вони вже пройшли розгляд на комітеті, але передбачено додаткове обговорення з авторами поправок. Основні зміни стосуються скасування обмежень на конституційні права та свободи, впровадження електронного кабінету призовника, уточнення повноважень органів влади та поліції участь у мобілізаційних заходах, а також механізму демобілізації після 36 місяців служби. Важливою є також збереження базової військової підготовки для чоловіків 18-25 років. Всі ці заходи спрямовані на підвищення ефективності мобілізаційних процесів та забезпечення національної безпеки України.

Хвилюючі дані за січень 2024 року були оприлюднені Харківським обласним центром контролю та профілактики хвороб увечері 28 лютого. Ці дані свідчать про тривожну ситуацію щодо поширення гепатиту та сальмонельозу в області. Кількість випадків гепатиту в області зросла в 3,5 рази порівняно з минулим роком за аналогічний період, майже в 10 разів перевищуючи показники 2021 року. В структурі інфекційної захворюваності (за винятком грипу та гострих респіраторних вірусних інфекцій) захворюваність на вірусні гепатити складає 43,1%, що є дуже високим показником. Помітно зростання випадків сальмонельозу на 70,8%, гострих кишкових інфекцій з невідомим збудником на 44,3%, туберкульозу на 42,6%, кашлюку вдвічі, хвороби Лайма в 2,1 рази, інфекційного мононуклеозу в 3 рази. Ці дані свідчать про необхідність негайних заходів з профілактики та контролю за поширенням захворювань в області.

• Статистика за січень 2024 року, опублікована Харківським обласним центром контролю та профілактики хвороб, свідчить про серйозне зростання випадків захворювань на гепатит та сальмонельоз у Харківській області.

• Кількість випадків гепатиту зросла в 3,5 рази порівняно з попереднім роком і майже в 10 разів в порівнянні з 2021 роком.

• Сальмонельоз показав ще більше тривожне зростання — на 70,8%, що створює нагальну необхідність у вжитті заходів для його контролю та профілактики.

• Підвищення випадків інших захворювань, таких як туберкульоз, кашлюк, хвороба Лайма та інші, також потребує уваги та вжиття ефективних заходів з профілактики та контролю.

• Висока захворюваність гепатитом та сальмонельозом свідчить про необхідність негайного реагування з боку медичних установ та владних органів для запобігання подальшого поширення захворювань у регіоні.

The Wall Street Journal розкриває умови мирної угоди між Україною та Росією: що вона передбачала та які пункти залишились невирішеними

Україна відмовилася від пропозиції РФ про узгодження відповіді в разі нападу на країну, оскільки це могло б обмежити можливості відповіді на агресію. Замість цього Україна вимагала закриття свого повітряного простору і надання їй зброї в разі нападу, але Росія на це не погодилася. Документ, який обговорювався, базувався на договорі 1990 року, що регулював створення об'єднаної Німеччини. Переговори тривали до червня 2022 року, але не призвели до угоди. Зрештою, вони були припинені на ініціативу України, оскільки стало очевидним масштаб російських військових злочинів в Україні, а також покращилися військові успіхи України, підтримані постачанням зброї з боку Заходу. Україна не погодилася підписати договір про припинення війни у 2022 році через ряд причин, включаючи позицію Бориса Джонсона.

• Україна відмовилася від пропозиції РФ про узгодження відповіді в разі нападу на країну через обмеження можливостей відповіді на агресію.

• Замість цього Україна вимагала закриття свого повітряного простору і надання їй зброї в разі нападу, але Росія на це не погодилася.

• Переговори базувалися на договорі 1990 року, що регулював створення об'єднаної Німеччини.

• Переговори тривали до червня 2022 року, але не призвели до угоди. Зрештою, їх припинили на ініціативу України через масштаб російських військових злочинів в Україні та покращення військових успіхів України, підтриманих постачанням зброї з боку Заходу.

• Україна не погодилася підписати договір про припинення війни у 2022 році через ряд причин, включаючи позицію Бориса Джонсона.

Українська родина, що емігрувала до Великої Британії під час військових дій, прийняла рішення повернутися до Вінниці через проблеми з доступом до стоматологічної допомоги в Великій Британії, повідомляє Daily Mail. Наталя Завальнюк, українка, розповіла виданню, що вона не могла отримати прийом у стоматолога-ортодонта для своєї доньки-підлітка для встановлення брекетів у Великій Британії. Проте в Україні вона швидко отримала необхідну стоматологічну допомогу, і брекети були встановлені "протягом кількох днів".

Для газети було шокуючим відкриттям те, що лише 23% українців мали можливість звернутися до стоматолога протягом 24 годин у Великій Британії, тоді як в Україні цю можливість отримали 67% населення, незважаючи на війну. За словами видання, деякі мешканці навіть намагаються лікувати зуби самостійно, використовуючи плоскогубці для видалення болючих зубів вдома.

Голова Британської асоціації стоматологів, Едді Крауч, заявив журналістам, що повернення біженців на батьківщину заради медичної допомоги, яка фактично стала недоступною для мільйонів людей у Великій Британії, свідчить про кризу. "Неефективна політика уряду зробила медичну допомогу недоступною як для біженців з України, так і для місцевих мешканців", — зазначив він.

Зазначена стаття відображає проблеми, з якими стикаються українські емігранти у Великій Британії у зв'язку з доступом до стоматологічної допомоги. Багато сімей змушені повертатися до України через відсутність можливості отримати необхідні медичні послуги відповідної якості та вчасно. Шокуючим є той факт, що в Україні значно більше людей можуть швидко отримати стоматологічну допомогу порівняно з Великою Британією, де навіть мешканці намагаються самостійно лікувати зуби через складнощі доступу до професійної медичної допомоги.

Звіт також відображає критику з боку голови Британської асоціації стоматологів стосовно недостатньої дії уряду у забезпеченні доступної медичної допомоги для всіх, незалежно від статусу. Повернення українців на батьківщину через медичні проблеми є свідченням про системні проблеми у сфері охорони здоров'я у Великій Британії.

Отже, висновок полягає в тому, що необхідно приділити більше уваги питанням доступності та якості медичної допомоги для всіх категорій населення, а також вирішувати проблеми, які перешкоджають вчасному отриманню необхідних медичних послуг у Великій Британії.

Згідно з оцінкою члена оборонного комітету Федора Веніславського, розгляд законопроекту щодо посилення мобілізації відбудеться у другому читанні до кінця березня. За його прогнозом, комітет завершить розгляд поданих поправок до 10-15 березня у оптимістичному сценарії та до 20 березня — у песимістичному. Загалом, було подано понад 4 тисячі правок, які об'єднали у 16 блоків. Вони вже були розглянуті на комітеті, і тепер будуть обговорюватися з авторами поправок.

Основні блоки включають такі пункти:

Вирішення питання обмежень конституційних прав і свобод ухильників, таких як виїзд за межі України та арешт банківських рахунків.Зміни щодо електронного кабінету призовника, де реєстрація буде правом, а не обов'язком.Уточнення повноважень органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств та інших організацій у мобілізаційних заходах.Зміни в роботі поліції та Територіальних Центрів Керування (ТЦК), включаючи вимогу мати при собі військовий квиток.Нові правила стосовно відстрочки для аспірантів та механізм обчислення ухильників.Перегляд придатності до військової служби для осіб із інвалідністю II і III групи.Перегляд стану осіб, які відбувають покарання, з можливістю їх мобілізації.Узгодження щодо термінів демобілізації та збереження базової військової підготовки для чоловіків 18-25 років.Ці зміни покликані забезпечити ефективність та адаптивність системи мобілізації в умовах сучасних викликів та загроз.

У висновках до наведеної статті можна зазначити, що законопроект про посилення мобілізації в Україні розглядатиметься Верховною Радою до кінця березня згідно з оптимістичним сценарієм. Незважаючи на значну кількість поданих правок, вони були об'єднані у 16 блоків та вже розглянуті на комітеті. Основні напрямки законопроекту включають вирішення питань обмежень прав та свобод ухильників, уточнення ролі електронного кабінету призовника, а також зміни в діяльності поліції та органів влади під час мобілізаційних заходів. Політична воля до прийняття цих законодавчих змін підтверджує важливість та актуальність питань, пов'язаних із підтримкою обороноздатності України в умовах зростаючих загроз.

У цьому році актор Олексій Гнатковський став переможцем престижної премії "Золотий ліфон", що визначається шляхом онлайн-голосування серед найпривабливіших культурних діячів України. У віці 38 років, зірка фільму "Довбуш" визнаний найсексуальнішим митцем країни. Примітно, що минулоріч премію перейменували на "Кевларовий ліфон" і вручали тільки тим, хто пішов на війну, але цьогоріч вирішили залишити цю назву для спеціальної відзнаки, врученої українським жінкам-військовим, волонтеркам і бойовим медикиням, пов'язаним із мистецтвом. Олексій Гнатковський, народився в Івано-Франківську, здобувши звання заслуженого артиста України в 2014 році, зараз працює в Івано-Франківському академічному драматичному театрі імені Івана Франка. Його визнали після ролі Івана у фільмі Олеся Саніна "Довбуш", який вийшов на екрани у 2023 році. Відзначаючи перемогу Гнатковського, організатори премії підкреслили його харизматичність, талант і винахідливість, а також зазначили, що роль Івана Довбуша він зіграв настільки вдалим чином, що викликав загальне захоплення глядачів. Протягом її існування "Золотий ліфон" став своєрідним барометром привабливості українських культурних діячів, і вже вп'яте зазнавши перемоги, у цьому році актори став представником кінематографу.

Організатори премії "Золотий ліфон" вирішили залишити спеціальну відзнаку "Кевларовий ліфон" до завершення війни. Ця нагорода зазвичай вручається лише чоловікам, але цього року організаторки конкурсу зробили виняток. Вони пояснили, що "Кевларовий ліфон" є визнанням суб'єктивності учасниць, які взяли справу у свої руки і працюють на перемогу.

Також оголошено ТОП-20 найпривабливіших українських митців за версією премії:

Олексій Гнатковський — акторАртем Чех — письменник, військовийІван Леньо — музикант, лідер гурту Kozak SystemСергій Жадан — письменник, волонтер, рок-зіркаАртем Полежака — поет, військовослужбовецьЮрко Юркеш Юрченко — музикант, військовослужбовецьДмитро Зєзюлін — музикант, лідер гурту LatexfaunaПавло Вишебаба — поет, військовослужбовецьАхтем Сеїтабалаєв — актор, режисерДмитро Лазуткін — поет, військовослужбовецьТарас Цимбалюк — актор театру та кіноОлександр Лисак — поет, військовийВалерій Харчишин — музикант, фронтмен гурту «Друга ріка»Василь Піддубний — письменник, військовийПавло Казарін — журналіст, літературознавецьМихайло Матюхін — музикант, соліст гурту Schmalgauzen, актор театруПавло Коробчук — поет, волонтерІгор Мітров — поет, військовийАндрій Любка — письменник, волонтерРуслан Горовий — письменник, музикант, журналіст, волонтер. Висновки:

Олексій Гнатковський став переможцем премії "Золотий ліфон", визнаним найпривабливішим митцем України за результатами онлайн-голосування.Відзнака "Кевларовий ліфон" залишилася до завершення війни, щоб відзначити суб'єктивність учасниць, які долучилися до захисту країни.ТОП-20 найпривабливіших українських митців включає представників різних галузей культури та осіб, які активно допомагають в армійній справі та волонтерстві.Премія "Золотий ліфон" продовжує підтримувати й визнавати внесок українських митців та активістів у розвиток культури та підтримку обороноздатності країни.

Останні атаки на танки "Абрамс" підтверджують серйозну уразливість бронетехніки перед атаками дронів. Незважаючи на наявні технології захисту, Україна не поспішає їх впроваджувати. Це створює серйозні загрози для безпеки військових і бронетехніки, що знаходиться на передовій. Велика частина втрат танків і артилерії зумовлена атаками дронів, що використовуються як засоби для знищення цілей. Українські танки, а також артилерійські установки потребують ефективного захисту від таких атак, проте поки ця проблема залишається недооціненою. Важливо активізувати роботу з розробки та впровадження ефективних захисних конструкцій для бронетехніки, які дозволять зменшити втрати та зберегти військову потужність.

Наразі проблема захисту бронетехніки від атак дронів є актуальною та нагальною. Історія свідчить, що існують різноманітні рішення для захисту, але їх впровадження затримується. Ініціативи у цьому напрямку розробляються як на рівні військових підрозділів, так і за участю приватних компаній. Захист бронетехніки від дронів може зменшити втрати та підвищити ефективність у веденні бойових дій. Наразі в Україні існують прогресивні технології для цього, але їх потрібно активно впроваджувати та розвивати. Забезпечення бронетехніки надійним захистом є питанням життя і смерті для військових, тому вирішення цієї проблеми потребує негайних дій та системного підходу з боку військового керівництва.

Українські військові постійно стикаються з проблемою захисту бронетехніки від атак дронів, що стає загрозою для їхньої ефективності та безпеки. Незважаючи на наявність різних технологій та рішень у цьому напрямку, їх впровадження затримується. Важливо звернути увагу на досвід інших військових підрозділів та приватних компаній, які вже розробили ефективні заходи захисту. Наразі необхідно активно впроваджувати і розвивати існуючі технології для забезпечення безпеки бронетехніки, що допоможе у підвищенні ефективності ведення бойових дій та зменшенні втрат.

Згідно з оцінками члена оборонного комітету, законопроект про посилення мобілізації найімовірніше буде завершено з поданими поправками до 10-15 березня за оптимістичного сценарію, а за песимістичного — до 20 березня. Подано понад 4 тисячі правок, які було об’єднано в 16 блоків. Усі вони вже були розглянуті на комітеті, фіналізовані перехідні та прикінцеві положення, і далі будуть обговорюватися з авторами поправок.

Основні напрямки розгляду включають:

• Скасування обмежень конституційних прав і свобод ухильників, включаючи обмеження на керування транспортними засобами.

• Перетворення електронного кабінету призовника на право, а не обов'язок.

• Уточнення повноважень органів влади, місцевого самоврядування та підприємств у мобілізаційних заходах.

• Забезпечення участі поліції у повідомленні громадян за зверненням Територіальних Центрів Комплектування, а також передача поліцейських зі спеціального обліку на загальний військовий облік.

• Проведення перегляду у ВЛК громадян, які стали інвалідами II і III групи з початку вторгнення РФ або були визнані обмежено придатними до військової служби.

• Прийняття механізму обчислення ухильників, а також можливість мобілізувати деяких засуджених або осіб, які відбувають покарання.

• Визначення строку демобілізації після 36 місяців служби, а також збереження базової військової підготовки для чоловіків віком від 18 до 25 років.

Очікується, що прийняття цих поправок зміцнить механізми мобілізації та забезпечить більш ефективну готовність українських військ до потенційних загроз.

Законопроект про посилення мобілізації, розгляд якого ведеться у Верховній Раді, очікується, що буде завершено до середини березня. Поправки до законопроекту було розділено на 16 блоків, після чого вони були розглянуті на комітеті. Зараз обговорюються з авторами поправок. Основні аспекти розгляду стосуються скасування обмежень на конституційні права та свободи ухильників, перетворення електронного кабінету призовника на право, а також уточнення повноважень органів влади та місцевого самоврядування у мобілізаційних заходах. Поліція також отримає більше повноважень у співпраці з Територіальними Центрами Комплектування. Очікується, що прийняття цих поправок сприятиме покращенню механізмів мобілізації та підвищить готовність українських військ до потенційних загроз.

Вирішування питання про посилення мобілізації в Україні є важливою та складною задачею, що потребує уважного аналізу та обговорення. Згідно з прогнозами члена оборонного комітету, Федіра Веніславського, розгляд законопроекту може завершитися до 10-15 березня в оптимістичному сценарії, або до 20 березня — у песимістичному.

Подано понад 4 тисячі правок, які були об'єднані в 16 блоків і вже розглянуті на комітеті. Основні блоки змін включають у себе питання обмежень конституційних прав та свобод ухильників, реформу електронного кабінету призовника, уточнення повноважень органів влади, залучення поліції до мобілізаційних заходів та інші.

Важливо продовжувати діалог з авторами поправок та ураховувати різноманітні інтереси для досягнення оптимальних рішень, що відповідають потребам та вимогам часу. Реалізація запропонованих змін має на меті покращення системи мобілізації та забезпечення національної безпеки, з урахуванням принципів законності та правової держави.

У висновках можна підкреслити, що розгляд законопроекту щодо посилення мобілізації є важливим етапом для забезпечення національної безпеки України. Прогнозовані терміни закінчення розгляду свідчать про значний обсяг роботи, яка вже виконана у цьому напрямку.

Подані поправки та їх обговорення на комітеті свідчать про серйозний підхід до удосконалення системи мобілізації та її відповідність сучасним вимогам. Важливою є здатність забезпечити баланс між захистом прав та свобод громадян та потребою в ефективних механізмах державного оборони.

Продовження діалогу з авторами поправок та урахування різних точок зору допоможе досягти консенсусу та прийняти оптимальні рішення, спрямовані на підвищення ефективності та надійності системи мобілізації. Такий підхід сприятиме зміцненню обороноздатності країни та забезпечить її стабільність у змінних умовах сучасного світу.