Незадовго до повномасштабного нападу Росія на Україна президент Володимир Зеленський намагався переконати європейських партнерів, що загроза великої війни не є неминучою. Як повідомляє The Guardian, упродовж осені 2021 року в дипломатичних колах точилися напружені дискусії щодо масштабів військової активності біля українських кордонів. Попри попередження розвідок і занепокоєння союзників, офіційний Київ прагнув уникнути паніки, яка могла б дестабілізувати економіку та внутрішньополітичну ситуацію.

За інформацією британських журналістів, у середині листопада 2021 року тодішній міністр оборони Велика Британія Бен Воллес здійснив візит до Києва. Його поїздка відбувалася на тлі тривожних даних про концентрацію військ і техніки вздовж кордонів. Під час переговорів обговорювалися сценарії можливого розвитку подій, рівень готовності української армії та перспективи військово-технічної підтримки. Британська сторона наголошувала на серйозності загроз, спираючись на аналітичні оцінки та розвіддані.

Як зазначає джерело, поінформоване про зустріч, Воллес навіть використав приказку «Свиню в базарний день не відгодуєш», натякаючи на необхідність негайних дій. Зеленський, за словами співрозмовників видання, вислухав ці застереження без публічної демонстрації готовності різко змінювати курс.

У матеріалі підкреслюється, що український президент на той момент уже не вірив у можливість домовитися з Володимиром Путіним, однак побоювався, що публічні заяви про неминучість великої війни можуть спровокувати паніку всередині країни. На його думку, це могло призвести до економічної та політичної кризи навіть без фактичного вторгнення — чим, як він підозрював, і могла скористатися Москва.

The Guardian пише, що Зеленського дедалі більше дратували публічні заяви США та Великої Британії про загрозу вторгнення, які супроводжувалися приватними попередженнями через дипломатичні та розвідувальні канали. У листопаді 2021 року він нібито направив одного з високопосадовців українських спецслужб до однієї з європейських столиць із завданням донести через розвідувальні контакти меседж про те, що страх війни є перебільшеним, а Вашингтон таким чином чинить тиск на Росію.

Кілька українських джерел, на які посилається видання, вважають, що Зеленський був переконаний у малоймовірності повномасштабного вторгнення, зокрема під впливом керівника Офісу президента Андрія Єрмака. За їхніми словами, Єрмак виходив із припущення, що Росія діє в межах «сірої зони» гібридної війни і не піде на масштабний наступ, який остаточно зруйнує її відносини із Заходом.

Єрмак відмовився від інтерв’ю для матеріалу The Guardian. Видання зазначає, що він був одним із небагатьох українських посадовців, які підтримували регулярні контакти з російськими представниками, зокрема із заступником керівника адміністрації президента РФ Дмитром Козаком у межах переговорів щодо врегулювання ситуації на Донбасі.

Матеріал британського видання подає цю версію подій із посиланням на джерела, близькі до тодішніх процесів. Офіційної реакції української сторони на наведені в публікації твердження наразі не оприлюднено.

Громадяни України, які перебувають у державах Європейського Союзу в межах механізму тимчасового захисту, не матимуть автоматичного права залишитися на території ЄС після припинення дії цього статусу. Очікується, що відповідний режим може діяти орієнтовно до березня 2027 року. Про це повідомила спеціальна посланниця ЄС з питань українців Ілва Йоганссон, наголосивши на необхідності завчасної підготовки до подальших рішень.

Механізм тимчасового захисту був активований у 2022 році на рівні Європейський Союз як екстрений інструмент реагування на масовий наплив людей, які рятувалися від війни. Він дозволив мільйонам українців легально проживати, працювати, навчатися та отримувати медичну допомогу в країнах-членах без проходження стандартної процедури надання притулку. Це рішення стало безпрецедентним прикладом солідарності між державами ЄС.

Йоганссон наголосила, що чинні правила ЄС передбачають отримання довгострокового або постійного проживання після щонайменше п’яти років легального перебування в країні. Однак період, проведений під тимчасовим захистом, не зараховується до цього строку.

За її словами, під час роботи на посаді єврокомісарки з внутрішніх справ вона ініціювала поправку до європейського законодавства, яка б дозволила враховувати роки тимчасового захисту для отримання довгострокового статусу. Проте переговори щодо цієї ініціативи зайшли в глухий кут, і наразі діє попередній режим, який не передбачає таких змін.

Спецпосланниця зазначила, що в більшості країн ЄС національні закони дозволяють іноземцям оформлювати постійний або довгостроковий дозвіл після п’яти років легального перебування. Водночас цей механізм не буде автоматично застосований до українців, які користувалися тимчасовим захистом.

Попри це, низка держав-членів ЄС зацікавлена у тому, щоб українці залишилися після завершення програми. Деякі країни вже адаптують своє законодавство. Зокрема, Польща оголосила про комплексне рішення, яке передбачає переведення близько 900 тисяч українців на національні дозволи на проживання. За словами Йоганссон, подібні процеси відбуваються майже в усіх країнах Євросоюзу.

Водночас окремі держави діють повільніше та лише розпочинають аналіз необхідних змін до законодавства. Йдеться про створення правових механізмів, які дозволять українцям, що працюють і вже інтегрувалися в суспільство, залишитися на більш стабільних підставах.

Через затримки в ухваленні рішень частина громадян може опинитися в ситуації правової невизначеності після 2027 року. Остаточні умови перебування залежатимуть від рішень конкретних урядів та можливих змін у європейському законодавстві.

Історія родини Корилкевичів, добре відомої у Рівному, набула нового резонансу після появи інформації про їхню підприємницьку діяльність на іспанському острові Тенеріфе. Бізнес, започаткований за межами України, опинився в центрі уваги через поширення ідей та меседжів, які співзвучні з ідеологією так званого “руського міра”. У час повномасштабної війни та глибокої трансформації українського суспільства подібні сигнали викликають особливу настороженість.

Син ексчиновника, Михайло Корилкевич, позиціонує себе як підприємець та громадський діяч. За наявними даними, він долучився до розвитку родинного бізнесу на Тенеріфе — популярному туристичному напрямку, де активно працює міжнародна спільнота підприємців. Зовні діяльність виглядає як звичайна комерційна ініціатива, однак публічні висловлювання та інформаційна риторика, пов’язана з цим проєктом, викликають дискусії щодо її ідеологічного підґрунтя.

Водночас, за інформацією наших джерел, під час ведення бізнесу в Україні Корилкевич молодший став фігурантом численних корпоративних конфліктів, де неодноразово звинувачувався у “фінансових махінаціях”.

Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну Михайло Корилкевич разом із родиною виїхав за кордон та оселився на острові Тенеріфе (Іспанія), де взяв участь у запуску декількох ресторанів та розважальних закладів.

Формально Михайло Корилкевич не фігурує як власник жодного з цих бізнесів.

Водночас, за словами близького оточення, він фактично здійснює управлінський вплив на ці заклади та приймає участь у всіх фінансових рішеннях.

За словами наших джерел, які дали інтерв’ю на умовах анонімності, вже перебуваючи в Іспанії, Михайло Корилкевич продовжив практики, які вони характеризують як “непрозорі”.

Зокрема, йдеться про фінансові домовленості з українськими та іспанськими партнерами, які, за їхніми словами, завершувалися конфліктами, судовими процесами та втратою коштів інвесторами.

Окремі співрозмовники стверджують, що Михайло Корилкевич публічно заявляв про власні «закони», протиставляючи їх місцевому законодавству: – «є закон Іспанії, а є закон родини Корилкевичей».

Найбільше обурення серед співрозмовників викликала культурна політика розважальних заходів, організованих у закладах, пов’язаних із Михайлом Корилкевичем . За словами співробітників, у розпал війни, коли Україна зазнає колосальних втрат, у цих закладах регулярно проводилися вечірки, орієнтовані на росіян перебуваючих в Іспанії.

ВІДЕО: Михайло Корилкевич організовує вечірки в Іспанії для просування “руського міра”

Ідеться про заходи з назвами на кшталт «Вечеринка все свои», із використанням російської поп-музики. За твердженням співробітників закладу, вони неодноразово звертали увагу керівництва на неприйнятність такого формату з огляду на війну, однак ці зауваження були проігноровані.

ФОТО: Михайло Корилкевич поширює наративи руського міра в Іспанії

Також, за інформацією джерела, на вечірках Корилкевича громадян України знайомлять з росіянами та білорусами, активно пропагується “дружба братських народів”, та ймовірно, працюють представники спецслужб РФ.

Просимо це журналістське розслідування важати офіційним запитом до Служби безпеки України з проханням перевірити викладені у статті факти.

Міжнародний валютний фонд найближчим часом планує розглянути угоду щодо запуску нової кредитної програми для України загальним обсягом 8,1 мільярда доларів США. Ця фінансова допомога спрямована на підтримку макроекономічної стабільності країни та забезпечення виконання державних витрат у складних умовах воєнного конфлікту.

Очікується, що кошти дозволять покрити дефіцит державного бюджету та зміцнити фінансову стійкість держави. Представники МВФ відзначають, що програма передбачає взаємодію з урядом України щодо збереження ключових економічних реформ, що мають стратегічне значення для економічного відновлення після війни.

Нова програма має замінити чинну програму МВФ на 15,5 мільярда доларів. У фонді зазначили, що українська влада виконала попередні умови для переходу до нового етапу співпраці. Зокрема, було подано законопроєкт щодо змін до трудового законодавства та ухвалено державний бюджет.

Речниця МВФ Джулі Козак заявила, що економічне зростання України у 2025 році, ймовірно, буде нижчим за 2%. Після чотирьох років повномасштабної війни економіка перейшла до більш повільних темпів відновлення.

За її словами, російське вторгнення продовжує завдавати значної шкоди українському суспільству та економіці. Станом на січень близько 5 мільйонів українських біженців перебувають у країнах Європи, ще 3,7 мільйона людей залишаються внутрішньо переміщеними особами.

Паралельно Світовий банк, уряд України та Європейський Союз завершують нову оцінку вартості відбудови країни. Очікується, що її оприлюднять наступного тижня. За попередніми оцінками, сума може перевищити торішній показник у 524 мільярди доларів через масштабні удари Росії по енергетичній інфраструктурі.

Керівниця МВФ Крісталіна Георгієва раніше заявляла, що нову програму планують винести на розгляд ради директорів у найближчі тижні. За її словами, після підписання попередньої домовленості у листопаді економічна ситуація в Україні погіршилася, що потребувало коригування окремих параметрів програми. Водночас базові вимоги фонду залишаються без змін.

Серед можливих рішень розглядається надання Україні додаткового року для отримання парламентської підтримки щодо ухвалення змін до податку на додану вартість, які викликають дискусії.

Попередня домовленість із МВФ містить базовий сценарій, за яким війна може завершитися вже цього року. Однак також передбачено негативний сценарій, що допускає поступове згортання бойових дій аж до 2028 року.

Остаточне рішення щодо нової програми залежатиме від результатів розгляду на засіданні ради директорів фонду.

Після початку повномасштабної війни Україна зосередила значні ресурси на зміцненні власної обороноздатності, одночасно поступово відновлюючи експорт військової продукції. Уже у 2025 році держава може поставити на зовнішні ринки озброєння та пов’язані послуги на кілька мільярдів доларів. Про це повідомив заступник секретаря Рада національної безпеки і оборони України Давид Алоян в інтерв’ю Reuters.

За його словами, на початку місяця спеціальна державна комісія, що під час воєнного стану відповідає за видачу експортних ліцензій, схвалила більшість поданих заявок від українських виробників. Це рішення стало важливим сигналом для міжнародних партнерів про готовність України поступово повертатися до активної участі у глобальному ринку оборонної продукції.

Алоян уточнив, що потенційний обсяг таких поставок може становити кілька мільярдів доларів, однак наголосив: насамперед мають бути повністю забезпечені потреби українських Сил оборони. За його словами, швидкого експортного буму не очікується, адже пріоритетом залишаються внутрішні військові завдання.

Серед країн, які вже виявили інтерес до українських оборонних технологій, Алоян назвав Німеччину, Велику Британію, США, держави Скандинавії, кілька країн Близького Сходу та щонайменше одну країну Азії. Одна з близькосхідних держав, що має давню історію співпраці з Україною в оборонній сфері, нині вивчає можливості закупівлі безпілотників і важкої техніки.

Представник РНБО підкреслив, що Київ віддаватиме перевагу експорту до держав, які є найактивнішими союзниками України у війні проти Росії. Водночас акцент робиться не лише на продажі готової продукції, а й на створенні спільних підприємств із закордонними партнерами. Такий формат співпраці має забезпечити притік інвестицій, розширення виробничих потужностей, нові ланцюги постачання та доступ до сучасних технологій.

Алоян також повідомив, що уряд розглядає можливість запровадження експортного податку для виробників оборонної продукції. За його словами, такий механізм дозволив би спрямовувати додаткові надходження на фінансування української армії.

Водночас він зазначив, що серед уже схвалених заявок немає дозволів на експорт готової до бойового застосування зброї. Більшість погоджених операцій стосується реімпорту або постачання компонентів для подальшого використання на фронті.

Частина заявок пов’язана з українсько-американською програмою FrankenSAM, у межах якої створюються модернізовані зенітно-ракетні комплекси шляхом поєднання радянських систем із західними ракетами.

Раніше президент Володимир Зеленський повідомив, що у 2026 році в європейських країнах мають запрацювати десять експортних центрів для просування та виробництва українських оборонних технологій. Найближчим часом очікується запуск виробничих потужностей у Німеччині, де з середини лютого планують розпочати виробництво українських безпілотників.

Таким чином, Україна поступово формує нову модель оборонного співробітництва, яка поєднує власні військові потреби з експортним потенціалом та міжнародним партнерством.

У столичних управлінських колах шириться інформація про ймовірні системні фінансові порушення в комунальному підприємстві «Київ.Прозоро». За словами поінформованих співрозмовників, діяльність установи вже тривалий час перебуває під пильною увагою контролюючих структур, а найближчим періодом можливі офіційні перевірки з боку правоохоронних органів. Причиною називають підозри у зловживаннях бюджетними коштами та непрозорих схемах розподілу фінансування.

Джерела стверджують, що фактичний вплив на управлінські рішення підприємства нібито здійснюють окремі представники міської влади. Зокрема, йдеться про депутата Київради Ваган Товмасян та директора Департаменту територіального контролю міста Києва Михайло. За цими даними, саме вони можуть визначати ключові кадрові та фінансові процеси всередині КП, що створює ризики конфлікту інтересів та концентрації впливу.

“При створенні КП “Київ.Прозоро” передбачалося, що комунальне підприємство повинно було приносити гроші до бюджету, але за минулий рік КП витратило понад 20 мільйонів гривень, а заробило лише 1 мільйон.

Під виглядом прозорого розподілу і продажу місць під малий бізнес підприємство фактично узаконило контроль для продажу місць в місті своїм структурам на так званих “аукціонах”.

Але фактично, якщо кураторам КП не “заносять” певну суму або торгове місце не для своїх, таке торгове місце не з’явиться на аукціоні під будь-яким приводом.

І це на тлі зачистки столиці від малого бізнесу”, – зазначає джерело.

Нагадаємо, раніше ми повідомляли, що старт злочинній схемі дали Дмитро Білоцерковець разом з Ваганом Товмасяном.

Зокрема, Дмитро Білоцерковець підготував проєкт рішення Київради щодо функціонування продуктових сільськогосподарських ярмарків у столиці. Ідея на перший погляд “благородна” – продавати місця для пересувної торгівлі (на ярмарках) приватним операторам, щоб вони вже наповнювали ярмарки продавцями.

За інформацією джерела, Дмитро Білоцерковець запевнив Віталія Кличка, що “це буде прозора схема, яка дасть гроші в бюджет”.

Продавати місця на ярмарках Білоцерковець запропонував через КП “Київ.Прозоро”, яке формально підпорядковується Департаменту промисловості та розвитку підприємництва КМДА, але реально Михайлу Буділову, який, в свою чергу підконтрольний Дмитру Білоцерковцю.

Директором КП “Київ.Прозоро” є Ігор Горобець, якого відносять до групи впливу депутата від фракції “Єдність” Вагана Товмасяна, який контролює більшість ринків і “торгових історій” у столиці.

Російські спецслужби планували вбивство Андрія Юсова, одного з провідних представників Головного управління розвідки Міністерства оборони України. Ця загроза була знешкоджена завдяки масштабній міжнародній операції під кодовою назвою «Енігма 2.0». Інформація про підготовку замаху надійшла від джерел у силових структурах, які підтвердили, що Юсов відіграє ключову роль у координації військової розвідки та фактично є правою рукою начальника ГУР.

За даними співрозмовників, план ліквідації був ретельно розроблений і включав кілька етапів, проте злагоджені дії українських і міжнародних спецслужб дозволили запобігти трагедії. Операція «Енігма 2.0» включала збір розвідданих, відстеження руху потенційних загроз та координацію з партнерами за кордоном, що зробило можливим своєчасне втручання.

За інформацією правоохоронців, операція із запобігання замаху проводилася у співпраці з міжнародними партнерами. Деталі спецоперації наразі не розголошуються з міркувань безпеки, однак зазначається, що загроза була реальною та перебувала на стадії практичної підготовки.

Окрім Юсова, у так званому «списку» потенційних жертв фігурували інші відомі особи. Йдеться про журналіста, керівника стратегічного державного підприємства та чинних військовослужбовців. За попередніми даними, планувалося здійснення серії точкових атак з метою дестабілізації ситуації всередині країни.

У силових структурах наголошують, що подібні дії є частиною гібридної стратегії Росії, спрямованої на підрив довіри до українських інституцій та створення атмосфери страху серед представників державного сектору.

В українських спецслужбах запевняють, що рівень захисту ключових посадовців посилено, а спроби диверсій та ліквідацій отримують жорстку відповідь.

Після початку повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році всередині українського військово-політичного керівництва виникли серйозні розбіжності щодо бачення подальших кроків оборони держави. Посол України у Великій Британії та колишній головнокомандувач Збройних сил України Валерій Залужний уперше публічно поділився деталями глибокого конфлікту з президентом Володимир Зеленський. Його заява пролунала в інтерв’ю для Associated Press і стала помітною подією як для українського суспільства, так і для міжнародної аудиторії.

За словами Залужного, ключові суперечності стосувалися стратегічного бачення розвитку війни, темпів наступальних операцій і підходів до мобілізації ресурсів. На тлі стрімкого загострення бойових дій 2022 року перед керівництвом держави стояли безпрецедентні виклики — необхідність швидко реагувати на зміну обстановки на фронті, забезпечувати армію технікою й озброєнням та водночас утримувати політичну єдність країни. У таких умовах різниця в оцінках ризиків і можливостей неминуче загострювалася.

Залужний стверджує, що це була спроба тиску та залякування в момент, коли національна єдність була критично важливою. За його словами, під час подій він телефонував тодішньому керівнику Офісу президента Андрію Єрмаку й заявив, що готовий залучити військових для захисту командного центру в центрі Києва.

Водночас у СБУ заперечили факт обшуку в офісі Залужного, зазначивши, що відповідна адреса фігурувала у кримінальному провадженні, не пов’язаному з ним особисто. В Офісі президента від коментарів утрималися. Незалежного підтвердження версії Залужного наразі немає.

Окремо колишній головнокомандувач розкритикував підхід до контрнаступу 2023 року. За його словами, первинний план передбачав концентрацію сил для прориву на півдні з виходом до Азовського моря, однак ресурси були розпорошені, що послабило ударний потенціал. У підсумку операція не досягла стратегічних цілей.

Попри військові успіхи 2022 року та високий рівень довіри в суспільстві, у лютому 2024 року Зеленський звільнив Залужного з посади головнокомандувача та згодом призначив послом у Лондоні. Політичні аналітики тоді розцінили це як спробу зменшити його вплив усередині країни.

Опитування громадської думки демонструють, що у гіпотетичних президентських виборах Залужний має дещо вищий рейтинг підтримки, ніж чинний глава держави. Водночас сам він заявляє, що не обговорює політичні амбіції, аби не підривати єдність під час війни.

«Поки триває війна або діє воєнний стан, я не веду жодної політичної діяльності», — наголосив дипломат.

Після виходу матеріалу в інформаційному просторі з’явилися твердження, що початкова версія інтерв’ю нібито містила ще більш різкі заяви. Зокрема, йшлося про інформацію, що у 2022 році співробітники СБУ буцімто планували фізичну ліквідацію Залужного.

Втім, у фінальній версії матеріалу Associated Press таких тверджень немає. За даними джерел, після переговорів редакція агентства та сам Залужний вирішили не включати ці формулювання до публікації.

Водночас ця інформація почала активно поширюватися в окремих блогерських колах, пов’язаних із політичною орбітою ексголовнокомандувача. Частина публікацій подавала її як нібито вилучений фрагмент інтерв’ю.

Зокрема, журналістка Яніна Соколова заявила, що має копії судових документів, які стосувалися дозволу на обшук за адресою, де розміщувався командний пункт Залужного.

За її словами, співрозмовники з оточення генерала розцінювали ті події не лише як обшук, а як можливу спробу фізичного усунення. Водночас жодних офіційних підтверджень версії про підготовку замаху правоохоронні органи не надавали, а СБУ публічно заперечувала проведення будь-яких слідчих дій безпосередньо в офісі Залужного.

З огляду на ці події можна припустити, що предвиборча кампанія Залужного вже почалась.

Одеська обласна прокуратура завершила досудове розслідування та скерувала до суду обвинувальний акт стосовно учасників організованої групи, яка діяла під виглядом благодійної діяльності. За версією слідства, зловмисники протягом кількох років налагодили схему незаконного переміщення українських дітей-сиріт за межі держави з метою їх подальшого продажу іноземним громадянам під виглядом усиновлення.

Інформацію про завершення слідства 19 лютого оприлюднив Офіс Генерального прокурора. Правоохоронці встановили, що фігуранти використовували складну систему прикриття: створювали фіктивні благодійні проєкти, співпрацювали з підставними фондами та вводили в оману державні органи, які відповідають за захист прав дітей. Під приводом оздоровлення, навчання або тимчасової евакуації дітей вивозили за кордон, де їхня подальша доля фактично втрачала будь-який державний контроль.

Правоохоронці встановили, що ключовими фігурантами є 39- та 47-річні перекладачки, а також 49-річний засновник благодійної організації. Останній наразі перебуває у розшуку. Для транспортування дітей організатори залучили 13 так званих «перевізників», які супроводжували неповнолітніх під час виїзду з України.

Схему реалізовували через так звані «хостинги» — короткострокові поїздки дітей до іноземних сімей нібито для оздоровлення або відпочинку. Насправді цей період використовувався для знайомства з потенційними усиновлювачами та підготовки до незаконного оформлення опіки. За «послуги» учасники угруповання отримували грошову винагороду через міжнародні платіжні системи. Фактично ці кошти були оплатою за сприяння у незаконному усиновленні.

Попри воєнний стан і офіційну заборону міжнародного усиновлення, групі вдалося вивезти за кордон 13 дітей. Ще 12 поїздок правоохоронці встигли заблокувати — дозволи на виїзд були анульовані. Організаторів затримали у квітні 2025 року завдяки співпраці українських та іноземних правоохоронців.

Учасникам схеми інкримінують торгівлю людьми, незаконне переправлення осіб через державний кордон та підробку документів. Двох співорганізаторок узято під варту, справу щодо них уже передано до суду. Керівнику благодійного фонду про підозру повідомлено заочно.

Ще у грудні 2025 року правоохоронці вперше публічно повідомили про викриття схеми, замаскованої під «оздоровчі канікули». Паралельно триває перевірка можливої причетності посадовців служб у справах дітей та керівників інтернатних закладів, які мали доступ до документів вихованців.

Слідство встановило чіткий розподіл ролей між учасниками угруповання: перекладачки займалися пошуком іноземних «клієнтів» і супроводжували переговори, а благодійна організація використовувалася як формальне прикриття для оформлення виїзних документів. За даними слідства, діти не усвідомлювали справжньої мети поїздок, які подавалися як психологічна підтримка під час війни.

Розгляд справи в суді має дати правову оцінку діям фігурантів та визначити їхню відповідальність.