Законопроєкт передбачає певні зміни у підході до розгляду справ, пов'язаних з корупційними правопорушеннями. Зокрема, він пропонує альтернативні механізми вирішення таких справ за певних умов.

Ще місяць тому за зачиненими дверима було розглянуто і затверджено до ухвалення в першому читанні законопроєкт №11340, який дає змогу підозрюваним і обвинуваченим у корупції за особливо тяжкі злочини відшкодувати шкоду, заплатити штраф і уникнути відповідальності.

При цьому, як зазначили в антикорупційному комітеті ВР, законом буде створено «умови, за яких підозрювані або обвинувачені в корупційних кримінальних правопорушеннях, зокрема й організатори таких злочинів, можуть відкупитися від суворого покарання, не викриваючи ніяких співучасників і не надаючи інформацію про інші відомі їм злочини».

Офіційні розцінки такі:

▪️от 204 тисяч грн до 2,04 млн грн – кримінальний злочин ▪️от 2,057 млн до 20,4 млн грн – нетяжкий злочин ▪️от 20,417 млн до 102 млн грн – тяжкий ▪️от 102 млн грн до 204 млн грн – злочин особливої тяжкості.

Серед творців законопроєкту обвинувачений у корупції нардеп Задорожний.

Острівні території Дніпра стали новим епіцентром напруженості, що створює унікальні виклики для всіх залучених сторін. Ведення бойових дій у таких умовах вимагає специфічних тактичних підходів та логістичних рішень.

Народний депутат від “Європейської солідарності” Володимир Ар’єв показав, що поки на вулиці спека від +35 градусів, то в Верховній Раді, Кабінеті міністрів та Офісі президента дуже комфортна температура повітря завдяки кондицінерам. Там +21 градус.

На Facebook-сторінці він показав, що не тільки у стінах парламенту доволі прохолодно, коли українці, не маючи світла, страждають від спеки.

Водночас у кулуарах Верховної Ради серед білого дня увімкнені усі лампи. Ілюмінація на повну.

Раніше секретар Київської міської ради Володимир Бондаренко попередив, що чотири години зі світлом вдень та чотири години зі світлом вночі — це кращий сценарій, який сьогодні може собі дозволити Україна, враховуючи складну ситуацію з енергогенерацією. Проте ситуація у Верховній Раді, як видно, стабільна.

Острівні території Дніпра стали новим фокусом протистояння, що створює унікальні виклики для обох сторін. Ведення бойових дій у таких умовах вимагає специфічних тактичних підходів та логістичних рішень.

ЗСУ вийшли з Кринок, пише військовий паблік Deep State.

Він підтверджує інформацію видання «Слідство Інфо», що тепер бої перемістилися з лівого берега на острови Дніпра.

Також «Слідство Інфо» писало, що в Кринках гинули по чотири українські бійці щодня. Загалом 788 зникли безвісти і 262 визнані загиблими.

Як пише Deep State, відступ з лівого берега останніх бійців відбувся з великими втратами: 17 червня від прильоту по бліндажу загинули п’ять бійців. Шість відійшли на острів, але вижив тільки один, але і з ним було втрачено візуальний контакт.

Загалом евакуація з Кринок була «вкрай великим везінням», тому втрати були великі.

На сусідніх із Кринками островах тривають операції, але проблемою є значна концентрація живої сили РФ. «З часом вони займуть більшість островів або ту частину, яка менше прострілюється», – вважає DS.

Паблік вважає можливою спробу росіян створити плацдарм на правому березі.

«Плацдарм і більшість безглуздих наказів щодо утримання плацдарму в Кринках пов’язують із Содолем, нещодавно звільненим командувачем Об’єднаних сил. Плацдарм не посилювали, а тільки підтримували. Це означає, що рано чи пізно операція буде згорнута і ніхто не буде наступати на Перекоп. Власне, це і сталося в червні», – вважає Deep State.

У Кринках для українських бійців творилося «пекло».

Про це пише видання «Слідство Інфо», аналізуючи втрати в херсонському селі на лівому березі Дніпра, звідки нещодавно вийшли ЗСУ.

Журналісти поспілкувалися з бійцями, які побували в Кринках, а також із родичами загиблих і зниклих безвісти.

Більшість тих, хто відповідав за евакуацію, говорять про те, що оборона Кринок від самого початку була «вкрай складним завданням при обмежених ресурсах». А вже з кінця зими утримання цих позицій стало для багатьох «дорогою в один кінець».

Човни часто не могли забрати поранених, і бувало, що солдати лежали з наспіх ампутованими кінцівками по десять днів, чекаючи евакуації. Під час евакуаційних рейсів рахунок загиблим йшов на десятки.

«Багато човнів не приходили, бувало, що хлопці лежали з відрубаними кінцівками по 10 днів, і човни не могли підійти до нас. У нас був дуже досвідчений лікар, він намагався всіх стабілізувати. Не вижили тільки двоє. Одного разу ми чекали на евакуацію, нас отруїли газом, ми всі вибігли, а медика не встиг вивезти, його отруїли газом, і він помер», – розповідає один із військових.

Тим часом сотні українців через соцмережі шукають своїх рідних, які воювали в Кринках.

За розповідями цих людей, командири ЗСУ їм заявили, що їхній син або чоловік зникли, і тіл їхніх не знайшли. За словами родичів, товариші по службі бачили їх загиблими, але забрати тіла з лівого берега не змогли.

Попри ці свідчення, загиблими офіційно багатьох зниклих у Кринках так і не визнали.

Одній із матерів командир частини, де служив її син, заявив: «Змирися, постав свічку, він помер». Хоча за документами військовий загиблим не значиться. Причому жінка розповідає, що їй «передавали привіти» від сина ще два місяці після того, як його кинули в Кринки і він перестав виходити на зв’язок.

«Два з половиною місяці його товариші надсилали мені від нього привіти, раз на тиждень мені дзвонив його командир і говорив, що в нього все добре, тому що телефон у нього вимкнений. Ми дзвонили, шукали телефони, нам усі говорили, що він живий. А 17 червня прийшов офіційний лист про те, що він зник безвісти. Принаймні тіла можна було б забрати звідти… ці Кринки – пастка», – заявила мати військового з позивним “Смурфик”.

Нагадаємо, за даними поліції, під час боїв за Кринки 788 військових зникли безвісти в селі Кринки з жовтня 2023 по кінець червня 2024 року. За цей самий період із Кринок у Херсонській області вдалося вивезти 262 тіла загиблих українських військовослужбовців.

Нагадаємо, офіційно ЗСУ заявляють, що Кринки ще утримують.

Експерти з юридичних питань звертають увагу на те, що законодавство передбачає різні форми відповідальності за ухилення від військової служби чи інші пов'язані порушення. Серед можливих наслідків — не лише адміністративні штрафи, але й більш серйозні санкції, які можуть вплинути на майновий стан порушника.

Про це заявив голова адвокатського об’єднання «Кравець і партнери» Ростислав Кравець.

За законодавством, якщо несплачені штрафи перевищують 160 тисяч гривень, виконавча служба може стягнути нерухомість боржника – зокрема й ту, яка оформлена на дружину. Але тільки в разі, якщо це житло (так само як і інше майно) було придбано після вступу в шлюб.

За законодавством, якщо несплачені штрафи перевищують 160 тисяч гривень, виконавча служба може стягнути нерухомість боржника – зокрема й ту, яка оформлена на дружину. Але тільки в разі, якщо це житло (так само як і інше майно) було придбано після вступу в шлюб.

«За законом, майно, нажите в шлюбі, належить у рівних частинах обом з подружжя. Тобто, виконавча служба може претендувати на 50% вартості квартири боржника, навіть якщо та буде оформлена на дружину. Якщо сума штрафів менша, хоч від 1 гривні, за таким самим принципом можуть накласти стягнення на будь-яке інше майно подружньої пари, наприклад, автомобіль», – заявив Кравець.

Щоправда, на практиці процедура такої конфіскації досить складна, каже юрист.

За його словами, виконавчій службі доведеться додатково звертатися до суду, потім продавати майно і компенсувати дружині боржника її частину вартості майна.

«Дружина боржника, зі свого боку, може оскаржити вартість, за якою продадуть майно, – скажімо, на тій підставі, що вона занижена», – додав Кравець.

Крім того, є лазівка, яка дасть змогу уникнути арешту спільно нажитого майна.

Кравець каже, що, щоб уникнути стягнення на житло за штрафи, чоловік може подарувати квартиру дружині, оформивши дарчу. Або, скажімо, взагалі продати нерухомість дружині.

Про такий варіант говорить і київська ріелторка та юристка Ірина Луханіна. «Можна оформити договір купівлі-продажу з дружиною, або, наприклад, з мамою. Щоправда, при цьому потрібно буде заплатити податки – 1% з першого, 7,5% – з другого, 19,5% – з третього продажу оформленої на вас нерухомості в поточному році», – пояснила вона.

Зазначимо, що ще напередодні набрання чинності новим законом про мобілізацію чимало чоловіків кинулися «дарувати» дружинам і мамам квартири та машини, а до нотаріусів і в сервісні центри МВС вишикувалися величезні черги.

Утім, дарування або продаж майна дружині чи близьким родичам теж не гарантують на 100%, що ту ж квартиру не конфіскують. Однак для цього держорганам потрібно буде звертатися окремо до суду для скасування дарчої.

«Договори дарування – одні з тих, що найлегше оскаржуються в судах. Суд може вирішити, що мало місце умисне переоформлення майна, і «скасувати» дарчу», – каже Луханіна.

Кравець також підтвердив, що дарчу можна оскаржити в судовому порядку, як і договір купівлі-продажу. «Останній буде анулювати складніше, але це теж можливо. Дружині доведеться довести, що вона витратила на «купівлю» нерухомості саме особисті кошти, а не заощадження, нажиті в шлюбі, а це не завжди легко», – каже Кравець.

При цьому, не факт, що, з урахуванням великого потоку, позови до суду про скасування дарчих і договорів купівлі-продажу будуть масовими.

Нагадаємо, за порушення військового обліку в Україні діють підвищені штрафи – від 17 000 до 25 500 гривень. Кількість таких штрафів не обмежена – в теорії, їх можуть виписувати за кожну неявку за повісткою (які тепер надсилають поштою) або за неоновлення даних.

Водночас є обмеження за термінами – штраф можуть виписати тільки протягом року після вчинення правопорушення.

За результатами судового розгляду, військовослужбовця визнано винним у вчиненні умисного вбивства цивільної особи та засуджено до 9 років позбавлення волі. Ця справа викликала широкий резонанс та дискусії в суспільстві щодо відповідальності військових у складних умовах служби.

За версією слідства ситуація була така: солдат ніс службу в сірій зоні та проживав в одному з будинків села. У цей будинок на прохання командира взводу прибув місцевий житель напідпитку для проведення ремонтних робіт, він забивав вікна та двері в будинку. Після ремонту селянин почав розповідати солдату про те, що підтримує Росію і не поважає ЗСУ.

Як стверджується в матеріалах справи, солдат зробив двічі постріли в повітря з автомата АК-74, щоб налякати селянина і змусити піти. Однак, той продовжив говорити. Після чого солдат застрелив чоловіка прямим пострілом у голову.

«Солдат, діючи умисно, переслідуючи умисел, спрямований на умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їхні наслідки та бажаючи їх, з мотивів особистих неприязних відносин,…. здійснив постріл з короткої дистанції в голову персони», – йдеться в матеріалах справи. У підсумку суд визнав солдата винним в умисному вбивстві цивільної особи, і засудив до 9 років тюремного ув’язнення.

За інформацією видання, уряд України працює над посиленням обороноздатності держави, зокрема планує збільшити чисельність Збройних Сил. Однак, як зазначається у статті, частина громадян шукає способи уникнути військової служби, вдаючись до нелегальних методів виїзду з країни.

Про це пише The Washington Post.

Оскільки фронтові частини сильно поріділи, Рада ухвалила закон про мобілізацію, згідно з яким усі чоловіки призовного віку повинні оновити свої особисті дані через інтернет або у військкоматах до 16 липня. Тепер, після закінчення цього крайнього терміну, багато хто очікує масового поширення повісток, зазначає видання.

Деякі чоловіки прагнуть уникнути призову в армію за допомогою юридичних лазівок, наприклад, вступаючи до аспірантури. Так, за офіційними даними, якщо до конфлікту бажання продовжувати вищу освіту виявляли близько 8 тис. осіб, то цього року – понад 246 тис., що призвело до посилення правил прийому.

Інші українці користуються послугами контрабандистів, які постійно підвищують ціни, щоб перейти кордони з Угорщиною, Молдовою або Румунією. Частина втікачів навіть намагаються переплисти річку Тиса, що нерідко закінчується їхньою загибеллю, зазначає видання.

Ці високі витрати і ризики, на які готові піти деякі жителі країни, щоб уникнути призову, висвічують зростаючу напруженість в українському суспільстві. Через два з гаком роки конфлікту народ рішуче підтримує армію, але добровольців стає все менше, підкреслює The Washington Post.

За даними НАЗК, під час перебування на посаді колишньої уповноваженої виникли питання щодо її фінансового стану. Ця ситуація викликала значний резонанс у суспільстві та серед політичних кіл.

Під час боротьби за бюджети апарату Уповноваженого з прав людини НАЗК висунуло претензію в незаконному збагаченні колишній омбудсменці Людмилі Денісовій. При цьому в умовах, коли в Україні не те що зв’язки з РФ, а просто проросійські настрої – привід для репресій і «віджиму» активів, Денісову не чіпають за сімейний бізнес із росіянами в Криму. Росіяни не забирають у Денісової кримські бізнеси навіть після того, як на посаді омбудсмена чиновниця поширювала фейки про сексуальні збочення і злочини росіян в Україні, за що Денісову і звільнили з держслужби.

Усередині істеблішменту Людмилу Денісову вважають фахівцем екстра-класу з організації шахрайських схем, розкрадань бюджетних грошей, грабунку найбільш соціально незахищених груп населення. Тому Денісова припала до двору всім: кримським бандитам, їхнім російським партнерам, Кучмі, Ющенку, Тимошенко, Януковичу, Порошенку і Зеленському.

Денисова, яка переїхала до Криму з Півночі РФ 1989 року, зробила кар’єру на партнерстві з функціонерами регіонального ОЗУ «Сейлем» Андрієм Сенченком і Сергієм Веліжанським. Ще чиновниця стала бізнес-партнером генерала Москаля в темі міжнародної контрабанди. Чоловік Денісової – офіцер радянських і російських спецслужб посприяв комунікації між кримським криміналітетом, силовиками та покровителями із Санкт-Петербурга і Москви. Претензія Денісової від НАЗК ще й відлуння загостреної війни за контрабандні канали Закарпаття.

У 1990-х Денісова прокручувала і викрадала гроші кримських пенсіонерів як начальниця Кримського пенсійного фонду. Разом із нинішнім помічником Андрія Єрмака Сергієм Куніциним Денісова навіть створювала спеціальну карткову платіжну систему для обману пенсіонерів, шахрайства і розкрадань. Через злочини з облігаціями Денисова побувала в СІЗО, але за неї незабаром «порішали». З камери чиновниця пішла на підвищення керувати Казначейством Криму за прем’єра Горбатова – покровителя т.зв. «глави» Криму Аксьонова.

У 2000-ті Людмила Денисова влилася в команду Юлії Тимошенко й отримала посаду міністра праці та соцполітики України, де прославилася нахабними розкраданнями грошей на потреби пенсіонерів, інвалідів, безробітних і чорнобильських дітей.

Робота на кримський криміналітет, теми міжнародної контрабанди та Юлію Тимошенко зробила Людмилу Денисову заможною власницею кримських бізнесів: ТОВ «Севастопольмарінсервіс», ТОВ «Тріора», ТОВ «Торговельний дім “Кримзалізобетон”, ТОВ “Асторія-Сіті”, ТОВ “Гуматекс ЛТД”, ТОВ “Золотий символ” і т. ін., а також, івано-франківського ТОВ “Машзавод ”Автоливмаш». Дружба з Порошенком, Аваковим, Зеленським і російським істеблішментом дала змогу Денисовій зберегти всі ці бізнеси і на літо 2024 року. Як «фунтики» Денисова використовує своїх дочок Олександру Квітко та Олену Титаренко. І те, що у клану Людмили Денісової після її вчинків лютого-квітня 2022 року росіяни не «віджали» кримських активів у ситуації, коли обібрали навіть Коломойського, свідчить про дуже особливі стосунки Денісової з РФ.

У лютому-березні 2022 року омбудсменка регулярно виступала у ЗМІ із заявами про звірства російських військових в Україні, що було тоді міжнародним мейнстримом. Денісова внесла серйозну лепту в розкрутку подій у Бучі як символ і обґрунтування продовження війни та привід для хрестового походу Заходу проти РФ. У гонитві за хайпом, Денисова розповідала місцевим та іноземним ЗМІ сотні моторошних історій про зґвалтування дітей ложками російськими військовими. Разом із донькою вона освоювала бюджети «гарячої лінії омбудсмена», і отримали гроші від зацікавлених в ескалації війни.

Але потім з’ясувалося, що Денісова вигадала всі свої шокуючі історії. Чиновницю з міжнародним скандалом звільнили за брехню з посади Уповноваженого з прав людини, позбавивши можливості пиляти його серйозні бюджети. Тепер до Денисової з’явилися питання з боку НАЗК.

Ця ситуація спровокувала активне обговорення серед громадськості. Місцеві мешканці висловлюють сумніви щодо доцільності та ефективності такого будівництва. Вони стурбовані тим, що ця споруда може не відповідати реальним потребам безпеки регіону.

На міських пляжах Чорноморська (Іллічівська) Одеської області з’явився ланцюг т.зв. «зубів дракона». «Фортифікація» розділяє пляж на зону з відпочивальниками і зону практично без людей. Знаючі місцеві жителі приголомшені демонстративним нахабством крадіжок на цій імітації оборони з моря.

Нюанс у тому, що вздовж міських пляжів Чорноморська простягається велика ділянка мілководдя (глибина по коліно), через що на цих пляжах люблять відпочивати з маленькими дітьми. На судні, тим більше на військовому кораблі підійти до міської межі Чорноморська нереально – задовго до берега будь-яке судно сяде на мілину. Тому будь-якого здорового глузду у зведенні «зубів дракона» на пляжах міста просто немає. Це нахабне розкрадання грошей платників податків та іноземних кредитів під виглядом будівництва фортифікації.

Вдалося дізнатися, що махінацією з будівництвом «зубів дракона» на пляжах Чорноморська займаються офіцери угруповання «Південь», частину викраденого передали до Києва за загальне заступництво команді злодюжки – куратора напряму Кирила Тимошенка. Відкат становив 50%.

Цікаво, що гроші на імітацію фортифікації в Чорноморську розпиляли відразу ж. Так-сяк виготовили самі «зуби дракона». А оплачувати їхнє транспортування і роботу з розстановки на пляжі вже немає на що. Тому робітників змушують брати участь у спорудженні імітації для звітності без оплати, погрозами.

Ще цікавіше, що солдат ЗСУ, який супроводжував процес встановлення «зубів дракона» на пляжі, на запитання про сенс установлення фортифікації перед мілководдям, де висадка ворожого десанту апріорі неможлива, відповів, що «йому платять гроші за те, щоб він не відповідав на провокаційні запитання місцевих жителів».

Штрихами до дійства є те, що офіцери ЗСУ отримали гроші і від власників кафе «Афаліна» за те, щоб перед «Афаліною» «зуби дракона» не ставити, аби не псувати вид на море забезпеченим відпочивальникам.

По сусідству з імітаційною фортифікацією за участю місцевої влади встановили перевезену з одного з меморіальних комплексів області гармату часів Другої світової війни – для розпилу грошей на імітації вогневої позиції.

Варто згадати, що описані вище «заходи» разом із діяльністю ТЦК є одним із джерел коштів для будівництва елітного містечка (https://t.me/sheptoon/36656) офіцерів ЗСУ та ієрархів ТЦК за Чорноморськом.

Французький дипломат і геополітолог Жан де Глініасті, який має значний досвід роботи в регіоні, поділився своїми спостереженнями щодо результатів саміту в інтерв'ю для французького видання La Dépêche. Він звернув увагу на зміни в позиції української сторони після завершення зустрічі.

Перший саміт у Швейцарії, який не увінчався особливим успіхом, змусив Україну «стримати свої амбіції»: сьогодні Зеленський розуміє, що перебуває «під великим тиском часу», чи то поле бою, чи то політика.

За словами експерта, становище Зеленського зараз скрутне з усіх боків. На фронті ЗСУ «відчувають брак людей і залишаються в складному становищі». Крім того, на думку де Глініасті, «русифікований» Донбас Києву практично неможливо відвоювати».

На світовій арені ситуація для України анітрохи не краща: «Зеленський хоче діяти швидко, бо він як чуми боїться перемоги Дональда Трампа і його віцепрезидента Джей Ді Венса, який ще більшою мірою ізоляціоніст і має намір згорнути американську підтримку Європи», – пояснює дипломат.

Однак чим більш необхідними стають переговори для Зеленського, тим менше Росія стає в них зацікавлена, зазначає де Глініасті. Москва чудово розуміє, що перемога Трампа лише зіграє їй на руку. Ба більше, «у росіян немає бажання бути “запрошеними” на конференцію – вони вважають, що, коли настане час, переговори вестимуться безпосередньо», – підкреслює експерт.

Ситуація привертає увагу до питань логістики та ефективності міжнародної допомоги. Експерти з військової справи наголошують на необхідності оптимізації систем постачання та збільшення виробничих потужностей оборонної промисловості.

«У бій з металобрухтом на перевагу», – так називається стаття у The Telegraph повідомляє. Видання повідомляє про це з посиланням на повідомлення українського міністерства оборони.

В українському оборонному відомстві запевняють, що списані в минулому артилерійські снаряди та боєприпаси для стрілецької зброї, «проходять ретельну перевірку якості перед відправкою на фронт».

«Ми розуміємо, що сьогодні на полі бою кожен постріл, ракета і боєприпас мають життєво важливе значення», – пояснює рішення заступник міністра оборони України Юрій Джигир.

На тлі цього повідомлення Київ укотре просить західних союзників «надати йому більше зброї та боєприпасів для зміцнення своєї лінії оборони після тривалих затримок і дефіциту, які дозволили російським військам просунутися на сході».