Офіс генерального прокурора та Державне бюро розслідувань (ДБР) наразі утримуються від розголошення деталей справи, посилаючись на таємницю слідства. Це викликало значний інтерес та обговорення в суспільстві.

У ДБР додали, що не можуть розголошувати відомості досудового розслідування без письмового дозволу слідчого або прокурора.

Наразі невідомо, яку суму коштів слідчі вилучили з будинку Тищенка і чи накладено на них арешт. За даними е-декларації за 2023 рік нардеп Микола Тищенко вказав готівкою 5,2 млн грн, $45 тис. і 22 тис. євро. На банківських рахунках політик тримав 75 тис. грн і $1,5 тис.

У лютому 2024 року Тищенко задекларував 12,63 млн грн, які отримав від ексдружини Алли Барановської у вигляді подарунка.

Після цього суду Тищенка помітили у п’ятизірковому готелі Hyatt у Києві. Браслет йому одягли лише о 22:30 вівторка, 25 червня, оскільки процедура оформлення запобіжного заходу зайняла час, протягом якого Тищенко міг пересуватися містом.

20 червня в центрі Дніпра група людей у балаклавах і камуфляжі напала на колишнього військовослужбовця ЗСУ Дмитра Павлова, відомого за позивним “Син”. Інцидент стався після суперечки між Павловим і Тищенком та його командою через їхню прогулянку містом зі зброєю та у військовій формі. У сутичці також брав участь поліцейський з Києва, якого згодом звільнили.

Державне бюро розслідувань провело обшук у Тищенка та оголосило йому підозру за фактом незаконного позбавлення волі (ч. 2 ст. 146 КК України). Під час вручення підозри Тищенко розбив свій телефон, але в ДБР запевнили, що це не завадить слідству отримати потрібну інформацію. Також підозру отримала ще одна особа, яка брала участь у протиправних діях, за ч. 2 ст. 127 та ч. 2 ст. 146 КК України. Ім’я цієї особи не розголошується.

Раніше міністр внутрішніх справ Ігор Клименко заявив, що всі причетні до інциденту мають бути покарані, незалежно від їхніх посад чи зв’язків. А голова Офісу президента Андрій Єрмак, який є кумом Тищенка, назвав поведінку депутата “абсолютно ганебною”.

Ця подія спричинила значне напруження в регіоні. Місцеві мешканці повідомляють про посилення заходів безпеки та збільшення військової присутності в районі. Багато хто висловлює занепокоєння щодо можливості подальшої ескалації ситуації.

Український військовий пише про спробу прориву росіян у Сумській області, яка відбулася позавчора.

Наступ був у районі сіл Чуйківка, Рожковичі та Ситне.

«Після тривалої артпідготовки, та обстрілів з мінометів, зайшли ДРГ. Серед наших військових багато 300. Але росіян вибили. Люди в Дружбі сидять зараз без зв’язку, світла, інтернету», – пише військовий.

Генштаб у вівторок також повідомляв про диверсійно-розвідувальну діяльність РФ у прикордонних районах Сумської та Чернігівської областей.

Нагадаємо, росіяни регулярно роблять спроби вилазок ДРГ на півночі України, а глава ГУР Буданов ще в травні говорив про можливу спробу прориву в Сумській області.

Згідно з оприлюдненими даними, Китай посів позицію лідера серед країн-постачальників імпортованих товарів до України. Це свідчить про зростаючу роль китайської продукції на українському ринку та може вказувати на посилення економічних зв'язків між двома країнами.

Україна зафіксувала від’ємне сальдо зовнішньої торгівлі на рівні 13,7 мільярдів доларів США за перше півріччя 2024 року. Це означає, що обсяг ввезених товарів перевищив обсяг їхнього вивезення за кордон.

Україна експортувала товарів на 19,5 мільярдів доларів. Основні країни-покупці – Польща (2 млрд. дол.), Іспанія (1,6 млрд. дол.) і Китай (1,6 млрд. дол.).

Основна стаття експорту – продовольство (12,4 мільярда). Далі йдуть метали та мінеральна продукція.

Імпорт склав 33,2 млрд. доларів. Товари завозилися з Китаю (на 6,4 млрд. дол.), Польщі (3,7 млрд. дол.) і Німеччини (2,6 млрд. дол.).

Основні статті імпорту – машини, обладнання і транспорт (11,4 млрд. дол.), продукція хімічної промисловості (5,9 млрд. дол.), паливо (4,3 млрд. дол.).

Цікаво, що 14% імпорту не оподатковувалося. Податки на решту імпорту зросли на 10% порівняно з попереднім півріччям.

Ситуація, що склалася, викликає занепокоєння серед військових експертів та політиків. Вони застерігають, що нестача артилерійських боєприпасів може суттєво вплинути на хід бойових дій. Деякі аналітики навіть прогнозують можливість повторення так званого "снарядного голоду", який вже спостерігався раніше.

Попри втрату підтримки, Микола Тищенко продовжував прикриватися своїми колишніми зв’язками у владних структурах. У суді під час обрання запобіжного заходу у справі про напад на колишнього бійця Кракена, він зробив заяву: “Я прийшов до Парламенту за Президентом і я продовжую втілювати його ідеї в життя”. Проте, ця маніпуляція не допомогла, і політик був відправлений під цілодобовий домашній арешт.

Імовірно, що спроби Тищенка прикритися старими зв’язками не допоможуть йому уникнути відповідальності в майбутньому. Попереду – об’єктивне і всебічне розслідування зухвалого нападу на захисника України. Українці за лічені дні зібрали рекордну кількість голосів під петицією про позбавлення Тищенка депутатського мандата.

Микола Тищенко, який раніше займав високі посади в партії “Слуга народу”, включаючи заступника голови фракції та керівника Закарпатської обласної організації, довгий час користувався своєю близькістю до впливових осіб, зокрема голови Офісу Президента Андрія Єрмака. Це дозволяло йому уникати покарання за численні скандали та порушення.

Проте, останньою краплею, що переповнила чашу терпіння, став скандал з так званим “відрядженням” до Таїланду, після чого Тищенко був виключений з партії та фракції. На Закарпатті його репутація також була підмочена, і влітку 2022 року він був знятий з посади керівника місцевого осередку партії.

Відмова від Тищенка стала ще більш публічною після скандального побиття військового в Дніпрі. Андрій Єрмак підтвердив свої близькі стосунки з Тищенком, але однозначно заявив про відсутність підтримки для нього з боку влади.

“Але це було багато років тому. Я давно вже не сприймаю його вчинків і не розумію їх. Тому не підтримую з ним жодних стосунків. Якщо хтось забув, що кожен має нести за свої неадекватні дії відповідальність, незалежно від посад чи прізвищ, раджу про це згадати. Така поведінка Тищенка несумісна зі статусом народного депутата”, – заявив Єрмак.

На міжнародній арені відбуваються важливі події, які демонструють солідарність провідних держав світу з Україною. Японія, як одна з ключових країн "Групи Семи" (G7), оголосила про свої наміри надати Україні значну фінансову підтримку.

Рішення про надання кредиту було ухвалене після саміту G7, що відбувся в Італії в червні. У рамках цього пакету фінансування Сполучені Штати та Європейський Союз зобов’язалися надати по $20 мільярдів, тоді як Японія, Велика Британія та Канада розподілять решту $10 мільярдів. Ініціатива має на меті реалізацію до кінця поточного року.

Варто зазначити, що Франція, Німеччина та Італія можуть не долучитися до цього кредитного проекту, оскільки ЄС уже реалізує схожу програму підтримки.

Міністри фінансів та керівники центральних банків країн G7 обговорять дане питання на майбутній зустрічі у Ріо-де-Жанейро з колегами з G20. Ця угода виникла на фоні занепокоєння з приводу можливого зниження підтримки України з боку союзників, зокрема в контексті зростаючої “втоми України”.

Японія та візовий режим

Крім фінансової підтримки, Японія також спростила візовий режим для громадян України з 24 червня, що має на меті сприяння культурному обміну, комерційним відносинам та підтримці відновлення України.

У сфері міжнародних відносин та безпекової політики відбулася важлива подія, яка може мати значний вплив на подальшу співпрацю між Україною та Північноатлантичним альянсом. Сьогодні Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг зробив офіційну заяву про призначення нового високопосадовця, який відіграватиме ключову роль у відносинах між Україною та Альянсом.

Патрік Тернер займе цю важливу посаду у вересні 2024 року. Як старший представник, він відповідатиме за координацію взаємодії НАТО з українською владою в Києві, а також за узгодження зусиль Альянсу. Тернер також буде надавати оцінки та рекомендації щодо ситуації в Україні.

Єнс Столтенберг висловив впевненість, що Тернер успішно впорається з покладеними на нього обов’язками, адже НАТО продовжує нарощувати свою підтримку Україні.

“Для мене справжня честь бути призначеним старшим представником НАТО в Україні. Я з нетерпінням чекаю на те, щоб очолити Представництво НАТО і дуже тісно співпрацювати з українською владою, а також із союзниками та партнерами НАТО, щоб допомогти надати Україні підтримку від НАТО”, — зазначив Тернер.

Призначення Патріка Тернера свідчить про продовження активної підтримки НАТО Україні та посилення співпраці між Альянсом і українською владою в умовах сучасних викликів.

У правовій спільноті України значного резонансу набула справа, пов'язана з чотирма суддями Київського апеляційного суду. За інформацією Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП), після 19 вересня планується передача до суду обвинувального акту щодо суддів Віктора Глиняного, Ігоря Паленика, В'ячеслава Дзюбіна та Юрія Сливи. Їм інкримінується отримання неправомірної вигоди у розмірі 35 тисяч доларів США.

За рішенням Вищого антикорупційного суду від 4 липня, стороні захисту було обмежено строк для ознайомлення з матеріалами досудового розслідування до 19 вересня 2024 року включно. Після цієї дати сторона захисту буде вважатися такою, що реалізувала своє право на доступ до матеріалів справи.

Деталі справи

НАБУ і САП викрили чотирьох суддів Київського апеляційного суду на одержанні неправомірної вигоди. Згідно зі слідством, суддя В’ячеслав Дзюбін отримав 35 тисяч доларів за зняття арешту з двох літаків у справі колишнього керівника «Мотор-Січі» В’ячеслава Богуслаєва. З цієї суми 10 тисяч доларів він залишив собі, а решту 25 тисяч доларів розподілив між трьома іншими суддями – Юрієм Сливою, Ігорем Палеником і Віктором Глиняним.

Суддя Паленик отримав 25 тисяч доларів у коробці з-під віскі, з яких 8300 доларів він передав судді Сливі у пачці з-під кави. Суддя Глиняний отримав 8300 доларів у рекламній брошурі інтернет-провайдера.

Під час обшуків НАБУ відшукало 10 тисяч доларів у Дзюбіна, 25 тисяч доларів у Паленика, які той, за версією слідства, поміняв перед їхньою передачею іншим суддям, а також по 8300 доларів у Сливи та Глиняного.

Розслідування завершено

НАБУ і САП завершили розслідування цієї справи, і після 19 вересня обвинувальний акт буде скеровано до суду. Сторона захисту, обмежена в строках на ознайомлення з матеріалами слідства, повинна завершити ознайомлення до зазначеної дати.

Ситуація, що склалася, викликає занепокоєння серед військових експертів та політиків. Вони застерігають, що нестача артилерійських боєприпасів може суттєво вплинути на хід бойових дій. Деякі аналітики навіть прогнозують можливість повторення так званого "снарядного голоду", який вже спостерігався раніше.

Тільки 12,5% можуть похвалитися виплатами, що перевищують 10 тисяч гривень. Цю інформацію оприлюднив Пенсійний фонд України.

Згідно з даними Фонду, в Україні налічується 10,26 мільйона пенсіонерів, а середній розмір пенсії становить 5 816,6 гривень. Розподіл пенсійних виплат виглядає наступним чином:

Ці цифри свідчать про значну нерівність у виплатах.

Згідно з інформацією Пенсійного фонду, найбільші пенсії отримують жителі столиці та кількох областей:

Найменші пенсії фіксуються у Тернопільській області, де середній розмір становить лише 4 436,4 грн.

На початок липня 2024 року ситуація з пенсіями в Україні залишається тривожною. Більшість пенсіонерів отримують виплати на межі бідності, а лише невелика частина має можливість жити на гідному рівні. Це підкреслює необхідність реформ у пенсійній системі та соціальній політиці для забезпечення гідного життя українських громадян похилого віку.

Ситуація, що склалася, викликає занепокоєння серед військових експертів та політиків. Вони застерігають, що нестача артилерійських боєприпасів може суттєво вплинути на хід бойових дій. Деякі аналітики навіть прогнозують можливість повторення так званого "снарядного голоду", який вже спостерігався раніше.

Ось, що він пише в своїй статті:

Змушений визнати, що мій колега Федір Веніславський мав рацію у своєму твердженні, що закон про воєнний стан забороняє звільнення Кабінету міністрів України.

Давайте я нагадаю цю заочну дискусію. Колега відкрив Закон “Про правовий режим воєнного стану” і знайшов там чинну статтю №10 “Недопустимість припинення повноважень органів державної влади, інших державних органів в умовах воєнного стану”. Вона говорить, що:

“У період дії воєнного стану не можуть бути припинені повноваження Кабінету міністрів України”. Запам’ятайте це словосполучення “припинення повноважень” – воно буде вирішальним.

Я ж своєю чергою посилався на Конституцію України і, зокрема, на статтю 115, де йдеться про те, що “Кабінет міністрів України, відставка якого прийнята Верховною Радою України, продовжує виконувати свої повноваження до початку роботи новосформованого уряду”.

І фактично наша суперечка була в площині: коли звільняють прем’єра/КМУ, – це “припинення повноважень”? Чи діє безперервність влади? І тут закон чи регламент Ради не дає відповіді окрім… випадкової норми, яка точно розставляє все на свої місця.

Пам’ятаєте, я писав, що коли змінюють Кабмін, то всі законопроєкти від нього відкликаються автоматично? Так ось це відбувається на основі двох законів:

1. Закону України про Кабмін, ст. 27.

2. Закону України про Регламент, ст.105.

Але тут головне: і там, і там це відкликання законопроєктів попереднього уряду відбувається саме через “припинення повноважень”. І якщо ми поглянемо на історію останніх змін уряду: чи то Яценюка на Гройсмана, чи вже в цьому скликанні Гончарука на Шмигаля, то саме так і було. Тобто кожного разу в аналогічній ситуації це було припиненням повноважень.

Тому так, звільнення прем’єра і обрання нового уряду – це “припинення повноважень КМУ”. Тобто прямо заборонено зараз статтею 10 закону про воєнний стан.

І тому колега Веніславський має рацію: для заміни Шмигаля зараз влада має або змінити закон України про воєнний стан… або його порушити. Інші креативні варіанти неможливі з вищеописаних причин.

P.S. Але коли це когось зупиняло…

Ситуація, що склалася, викликає занепокоєння серед військових експертів та політиків. Вони застерігають, що нестача артилерійських боєприпасів може суттєво вплинути на хід бойових дій. Деякі аналітики навіть прогнозують можливість повторення так званого "снарядного голоду", який вже спостерігався раніше.

Блогер та телеведучий Сергій Іванов заявив, що зібрані з українців донати на підтримку Збройних сил України були витрачені на застави підозрюваних у кримінальних справах та на заробіток на купівлі-продажу державних облігацій.

Одним із найбільш резонансних випадків стало внесення застави за Романа Червінського. За словами Іванова, фонд Порошенка витратив 9 млн грн на заставу для Червінського, якого обвинувачують у проведенні несанкціонованої операції, що призвела до загибелі командира частини, поранення 17 військових, пошкодження бойових літаків та злітно-посадкової смуги. Також Червінському інкримінують вимагання $100 000 у комерсанта за вирішення питання з контрабандним товаром. Іванов підкреслює, що ці кошти були зібрані з громадян України для підтримки Сил оборони, а не для особистих потреб Порошенка.

Іванов також нагадав, що це не перший випадок подібного використання благодійних коштів. У 2023 році Шевченківський суд повернув фонду Порошенка та його ГО “Справа громад” 17 млн грн застави за іншого підсудного. Це викликало обурення серед громадськості, оскільки українці жертвували гроші на підтримку війська, а не для викупу з-під варти осіб, які становлять особистий інтерес для Порошенка.

Ще одним важливим аспектом, на який звернув увагу Іванов, є використання зібраних коштів для фінансових операцій. У 2023 році через свій банк Порошенко вклав у державні облігації 156 млн грн внесків українців, заробивши на цьому 50 млн грн неоподаткованого прибутку. Це викликає питання щодо прозорості та цільового використання зібраних коштів.

Іванов критикує Порошенка за систематичне нецільове використання благодійних коштів. Він звертає увагу, що подібні дії стають тенденцією і можуть призвести до подальших скандалів. Блогер також підкреслює, що партія Порошенка “ЄС” нещодавно була викрита НАЗК у фінансовій оборудці, пов’язаній з купівлею державних облігацій на 35 млн грн, що прямо заборонено законом.