Інцидент стався в самому центрі міста, що викликало особливе занепокоєння через близькість житлових будинків та комерційних об'єктів. Ця подія створила потенційну загрозу для безпеки мешканців та відвідувачів центральної частини Буська.

Про це повідомляє поліція Львівської області.

“Повідомлення про вибух, що стався біля будівлі ТЦК, розташованої у місті Буськ, Золочівського району, надійшло у поліцію 15 липня о 1:45. За словами заявника, невідомий зловмисник кинув гранату у фасад будівлі та втік”, – ідеться в повідомленні.

У поліції зазначили, що внаслідок події ніхто не постраждав, пошкоджено фасад та вікна будівлі.

Також повідомляється, що на місці події працюють: слідчо-оперативна група поліції, спеціалісти-криміналісти, вибухотехніки та співробітники інших служб поліції Львівщини.

“Правоохоронці вживають заходів для встановлення особи та затримання зловмисника. Вирішується питання правової кваліфікації події”, – зазначається в повідомленні.

Результати опитування відображають складність ситуації та неоднозначність громадської думки щодо шляхів вирішення конфлікту. Експерти зазначають, що такі дані потребують ретельного аналізу та врахування різних факторів, які могли вплинути на відповіді респондентів.

43.9% українців заявили, що настав час для мирних переговорів із РФ, свідчать дані опитування Центру Разумкова, які наводить видання “Дзеркало тижня”.

35% із цим не згодні, 21.1% не змогли відповісти.

При цьому більшість опитаних проти виконання умов Путіна для закінчення війни: виведення військ із чотирьох областей (проти – 82.8%) і фіксація їх за Росією (83.6%), скасування санкцій (76.9%) і нейтральний статус (58.5%).

При цьому підтримали б нейтральний статус 22%. Найбільше цей відсоток на півдні – 39%.

На запитання, на яких умовах має бути закінчена війна, 51,5% сказали, що на умовах повернення до кордонів 1991 року, 25,8% – на лінію розмежування лютого 2022 року, 9,4% – за нинішньою лінією фронту. Ще 13,2% вагалися з відповіддю.

Ця вимога викликала значний резонанс у міжнародній спільноті та серед українських посадовців. Багато експертів розглядають цей крок як спробу російської сторони перекласти відповідальність та відвернути увагу від серйозних звинувачень, висунутих проти російських військових.

Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров заявив, що вимагатиме на засіданні ООН пояснень з приводу масового вбивства в Бучі. Росіяни відкидають висунуті їм звинувачення щодо масового вбивства мирного українського населення, яке вони вчинили у місті під Києвом навесні 2022 року.

Росія головує з 1 липня в Раді безпеки ООН. Найближчими днями міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров поїде до Нью-Йорка на засідання цього органу. Дипломат повідомив, що хоче порушити питання про списки загиблих під час російської агресії в Бучі.

“Я поїду до Нью-Йорка наступного тижня, ми розглядатимемо завдання багатостороннього співробітництва, забезпечення рівноправного, неподільного характеру безпеки. Звичайно, ми поговоримо про те, як Захід намагається маніпулювати всім і вся. Для мене достатньо почути, що вони скажуть у відповідь на поставлене запитання, чи можна переглянути список тих людей, чиї тіла показали в Бучі кореспонденти BBC”, — заявив Лавров.

Буча – це місто в Київській області, яке у 2020 році мало населення 36 тис. мешканців. Росіяни на початку вторгнення окупували місто, однак, коли у березня українцям вдалося повернути місто, стало відомо про масштабні воєнні злочини, які спіткали місцеве мирне населення. Вулиці були повні трупів. Серед жертв були невинні мирні жителі, в тому числі жінки з дітьми. Президент України Володимир Зеленський заявляв, що правоохоронні органи “знаходять тіла людей зі зв’язаними руками та відрізаними головами”.

Ця вимога викликала значний резонанс як в Україні, так і на міжнародній арені. Експерти з міжнародних відносин та дипломатії розглядають цей крок як спробу вплинути на хід дискусії навколо ситуації в Бучі та змінити фокус уваги міжнародної спільноти.

Про це повідомляє Генштаб.

Напередодні парамедик Катерина Поліщук (Пташка) звинуватила командування бригади у “свідомій недбалості, злочинних наказах, нехтуванні життям і здоров’ям особового складу”, що призвело до “загибелі великої кількості військовослужбовців”.

Звинувачує в цьому конкретно командира Богдана Шевчука, призначеного на посаду у квітні, як вона заявляє, у зв’язку з його “родинними зв’язками” з вищим військовим керівництвом.

Каже, через його “егоїзм, сліпий кар’єризм, усунення всіх “незгодних” командирів, придушення бойового духу та приниження особового складу цілковитою байдужістю до основної мети військовослужбовців” загинули не лише бійці, а й представники високих керівних посад.

За словами глави уряду, енергетична безпека є фундаментальним елементом національної безпеки та економічного розвитку України. Він підкреслив, що модернізація енергетичної інфраструктури та диверсифікація джерел енергії є пріоритетними напрямками роботи Кабінету Міністрів.

Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль заявив, що з 20-х чисел липня в українській енергосистемі має покращитись ситуація. Уряд продовжує децентралізацію енергетики та надає програми підтримки для різних категорій споживачів.

Денис Шмигаль у Facebook анонсував позитивні зміни в енергетичній сфері для Українців з 20 липня. “Ситуація в енергетиці має покращитися вже з 20-х чисел цього місяця. Продовжуємо децентралізацію енергетики. Маємо програми підтримки для домогосподарств, ОСББ, малого та середнього бізнесу, великого бізнесу, аби всі могли встановити додаткову генерацію”, — повідомив Шмигаль.

За його словами, уряд надає гранти та пільгові кредити для сонячних панелей, вітряків та міні-ТЕЦ. Те, що в Україні у 20-х числах липня будуть вимикати менше світла для населення заявляв член наглядової ради “Укренерго” Юрій Бойко.

За його словами, це пов’язано з виведенням з ремонту низки енергетичних об’єктів, зокрема і атомних. Директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко також підтверджує, що після 20 липня зміняться графіки постійних відключень світла. Однак менше вимикатимуть електроенергію за умови, що Росія не буде атакувати енергосистему України.

За наявною інформацією, на одного з українських прикордонників було здійснено напад, що змусило його застосувати вогнепальну зброю для самозахисту. Внаслідок цього інциденту одна особа загинула. Точні обставини події наразі з'ясовуються компетентними органами.

Держприкордонслужба офіційно підтвердила стрілянину на кордоні, внаслідок якої загинула людина.

Спікер служби Андрій Демченко заявив, що було скоєно напад на прикордонника і той відкрив вогонь.

Машину зупинили в населеному пункті Мар’янівка, що за 15 км від кордону з Молдовою. У салоні був водій і ще 4 людини. Двоє чоловіків почали тікати в різні напрямки, потім один із них напав на прикордонника і той відкрив вогонь.

“Інформація, яка почала поширюватися на окремих ресурсах про те, що прикордонник відкрив стрілянину з пістолета навздогін утікачу, не відповідає дійсності”, – заявив Демченко.

За даними ЗМІ, втікачами були четверо військовослужбовців-дезертирів. Спочатку звучала версія, що стріляли в ухильників.

Ці дані підкреслюють важливість постійної уваги до мовного питання в освітньому процесі та суспільстві в цілому. Експерти наголошують, що мова є не лише засобом комунікації, але й важливим елементом національної ідентичності та культурної спадщини.

Аналогічно цей показник знизився серед учителів (з 93 по 82%) і батьків (з 94 по 86%).

Кількість учнів, які використовують виключно державну мову на уроках і перервах, впала на 8%. Суто українською мовою за межами школи спілкується менше 40% школярів. На сході країни таких лише 17%, на заході – 74%.

“У східному і південному макрорегіонах у повсякденному спілкуванні учасників освітнього процесу переважає російська мова”, – кажуть автори дослідження.

Також упала на 11% кількість старшокласників, які використовують україномовний контент в інтернеті. На 12% впало число тих, хто вважає мову контенту важливою.

Причини падіння популярності української мови в дослідженні пояснюють тим, що “цього року дослідженням охоплено більшу кількість респондентів з акцентом на міську місцевість. Відомо, що міська агломерація традиційно є епіцентром збільшення російськомовного компонента”.

Успіхи української армії під Харковом демонструють високий рівень підготовки, мотивації та тактичної майстерності українських військових. Ця перемога має велике стратегічне та моральне значення, адже вона не лише захистила важливе місто, але й продемонструвала здатність України ефективно протистояти агресору.

Західної зброї вистачає, щоб стримати РФ, але недостатньо, щоб кардинально змінити ситуацію, заявив офіцер 148-ї окремої артилерійської бригади з позивним “Сенатор”.

Він вказав на те, що Росія, як і раніше, “має повну перевагу в повітрі над Україною”.

Зараз Київ покладає надії на постачання винищувачів F-16. Однак, за словами військового експерта Конрада Музики, далеко не факт, що літаки принесуть величезні зміни.

“F-16 – це бойові літаки 1980-х і 1990-х років, і їхні можливості гірші, ніж у найсучасніших російських бойових літаків”, – сказав він і додав, що новітні російські літаки, найімовірніше, візьмуть гору над F-16.

Він також вважає, що нинішня ситуація на фронті – це не тільки наслідок затримок із допомогою, а й “результат тих рішень, які ухвалювали й не ухвалювали в Києві, особливо, коли йдеться про мобілізацію”.

На думку Музики, мобілізацію посилили “занадто пізно”.

“Українці перебуватимуть у дуже важкому становищі до серпня-вересня, коли на передову почнуть надходити перші мобілізовані. Якщо вони зможуть дійти до цього моменту, то є велика ймовірність, що їм вдасться стабілізувати ситуацію з серпня, але поки цього не станеться, досить імовірно, що Росія доб’ється нових успіхів”, – заявив експерт.

Він також каже, що українські плани і стратегія неясні.

“Незрозуміло, які плани. Яка стратегія контрнаступу? Проблема в тому, що Україна чекає, яке обладнання Захід може їй поставити, а Захід чекає, які плани в України на майбутнє”, – сказав він.

Це звернення підняло важливі питання щодо етики керівництва та умов служби в українській армії. Воно також підкреслило необхідність прозорості та відповідальності у військових структурах.

Катерина Поліщук зазначила, що більше року вона, як парамедик, перебувала в зоні бойових дій разом із 59 ОМПБр ім. Якова Гандзюка. Вона підкреслила, що під час їхньої співпраці бригадою командували Вадим Олегович Сухаревський та Максим Олександрович Стеценко, які були професіоналами своєї справи.

Однак, як зазначила військовослужбовиця, через посадові рішення та “родинні зв’язки” вищого військового керівництва Богдан Шевчук був призначений командиром 59 ОМПБр у квітні 2024 року. “Оскільки тисячі військовослужбовців досі залишаються виконувати бойові завдання в зоні ведення бойових дій під керівництвом Шевчука, прошу Вас, пане Верховний Головнокомандувачу, звернути увагу та провести службову перевірку за фактами злочинних наказів, свідомої недбалості, нехтування життям та здоров’ям особового складу, дій, що призвели до гибелі великої кількості військовослужбовців, в тому числі з високих керівних посад, егоїзму, сліпого кар’єризму, усунення всіх “незгодних” командирів, пригнічення бойового духу та приниження особового складу повною байдужістю до основної мети військовослужбовців та його, як командира, у війні з ворогом”, — наголосила вона.

Катерина підкреслила, що через нелюдське та непрофесійне ставлення Шевчука, вона була змушена припинити співпрацю з цією бригадою. Однак, за її словами, не всі військовослужбовці мають можливість залишити бригаду через злочинні накази, які спрямовані лише на “здобування додаткових зірочок цією людиною”.

“Прошу вжити заходів та усунути від прийняття важливих військових рішень людей, які не зацікавлені у збереженні особового складу, виконанні завдань та перемозі. Військова честь та честь офіцера — не пусті слова. Принаймні такими вони не повинні бути”, — додала вона.

Ці прогнози базуються на аналізі поточних демографічних тенденцій, включаючи рівень народжуваності, смертності та міграційні процеси. Експерти зазначають, що на демографічну ситуацію впливає комплекс факторів, серед яких економічні умови, соціальна політика, рівень охорони здоров'я та освіти.

Про це йдеться у доповіді ООН «Перспективи світового населення 2024 року».

Також ООН прогнозує, що у 2084 році буде максимальний рівень людства у цьому столітті – 10,3 млрд осіб та до 2100 року кількість людей зменшиться до 10,2 млрд.

Також у доповіді йдеться, що середня тривалість життя до кінця 21 століття становитиме 81,7 року.

При цьому, чоловіки, в середньому, житимуть трохи менше ніж 80 років, жінки – майже 84 роки.Нагадаємо, Україна залишається однією з країн із найнижчою народжуваністю у світі. До повномасштабної війни, у 2021 році, коефіцієнт народжуваності становив 1,16 – це нижче за норму природного відтворення (2,1–2,2), а також суттєво нижче за локальний максимум у 2012 році (1,53).

Також повідомляли, що в Україні розробили проєкт стратегії демографічного розвитку до 2040 року.