Столичні жителі помітили відчутне підвищення цін на поїздки таксі, яке почалося ще з кінця весни та продовжилося протягом літа. За даними сервісів перевезень, базові тарифи компанії Uklon зросли в середньому на 14% залежно від класу авто. Водночас у Bolt базові ціни формально не змінювались, проте середній чек піднявся на 3–5%, що пов’язано з динамікою попиту та додатковими коефіцієнтами.

Експерти пояснюють, що однією з головних причин здорожчання стало підвищення вартості пального, яке безпосередньо впливає на витрати водіїв. Другою вагомою причиною є зростання попиту: з початком осені кияни масово повернулися з відпусток, погіршилась погода, збільшилися затори у години пік. У таких умовах дедалі більше людей надають перевагу таксі замість громадського транспорту, прагнучи заощадити час та уникнути дискомфорту.

Ще одним фактором здорожчання є небажання самих водіїв брати невеликі замовлення. Через це сервіси змушені піднімати ціни, щоб поїздки залишалися привабливими для водіїв. Експерти зазначають, що підвищення тарифів на 10-15% іноді навіть стабілізує середню вартість поїздки, оскільки більше водіїв погоджуються на замовлення, а динамічні коефіцієнти зростають менше.

Вартість поїздки на таксі формується з двох основних факторів. Перший – базовий тариф за 1 км. Наприклад, у Uklon після кількох підвищень тариф за класом “Стандарт” становить від 15,5 грн за кілометр по місту. Другий – динамічна частина, яка залежить від кількості активних водіїв і замовлень, заторів, дистанції подачі авто, повітряних тривог, закритих мостів та погодних умов. Однак динамічна складова не може перевищувати базовий тариф більш ніж утричі.

Саме динамічні показники визначають більшу частину фінальної вартості поїздки, зазначають у Uklon. Таким чином, підвищення тарифів є необхідним механізмом для стимулювання водіїв і підтримки доступності послуг таксі в столиці.

13 жовтня Рада Європейського Союзу планує ухвалити важливе рішення про перегляд тарифних квот для низки аграрних товарів з України. Як зазначила голова Комітету Верховної Ради з питань бюджету Роксолана Підласа, ці нові квоти будуть поширюватися на 21 з 34 товарних позицій, що наразі підпадають під обмеження. Очікується, що обсяги цих квот будуть значно більшими порівняно з тими, які діяли в рамках автономних торговельних преференцій.

Це рішення є важливим кроком у контексті розвитку торгових відносин між Україною та ЄС, адже дозволить українським виробникам значно розширити доступ до європейського ринку для широкого спектру аграрної продукції. За інформацією Роксолани Підласи, нові квоти не лише покращать можливості для українських експортерів, але й стимулюватимуть економічний розвиток аграрного сектору в Україні. Важливо, що рішення набуде чинності через 15 днів після його ухвалення.

В уряді вже підтвердили намір домовитися з ЄС про розширення умов доступу української продукції на європейський ринок. Торговий представник України Тарас Качка ще влітку повідомив про погодження оновленої угоди про вільну торгівлю, яка передбачає збільшені “нульові тарифні квоти”. Це означає, що в межах встановлених обсягів імпорт українських товарів до ЄС буде безмитним, а після перевищення лімітів застосовуватимуться звичайні тарифи.

За попередніми даними, для окремих видів продукції зростання квот порівняно з показниками 2021 року становитиме сотні відсотків. Зокрема, для меду — на понад 583%, для цукру та обробленого крохмалю — на 500%, для зернових продуктів — до 435%, для сухого молока — на понад 300%, для яєць — на 300%. Значне підвищення квот очікується також для вершкового масла, овесу, кукурудзи, пшениці, м’яса птиці, етанолу та інших агропродуктів.

Таким чином, Європейський Союз фактично відкриває для України ще ширший доступ на ринок сільськогосподарської продукції, що стане суттєвою підтримкою для аграрного сектору в умовах війни та зростаючих викликів для економіки.

2 жовтня, під час саміту Європейської політичної спільноти в Копенгагені, відбулася важлива зустріч між президентом України Володимиром Зеленським та президентом Азербайджану Ільхамом Алієвим. Лідери обох країн обговорили низку питань, спрямованих на поглиблення двостороннього співробітництва, а також надання підтримки Україні у її боротьбі за відновлення територіальної цілісності.

Основною темою переговорів стало обговорення дипломатичних зусиль для досягнення справжнього миру на території України. Президент Зеленський акцентував увагу на необхідності посилення міжнародного тиску на Російську Федерацію для припинення агресії та швидкого досягнення реального миру. Обидва лідери також розглянули можливі шляхи для більш ефективного залучення міжнародної спільноти до процесу мирного врегулювання конфлікту.

Особливу увагу президенти приділили енергетичному партнерству. Зеленський подякував Азербайджану за допомогу у підтримці української енергосистеми. Сторони наголосили, що зацікавлені у продовженні та поглибленні співпраці у цій сфері.

Окрім цього, президенти торкнулися питання потенційної оборонної співпраці та узгодили подальші контакти на різних рівнях.

У низці українських ЗМІ та Telegram-каналів з’явилася інформація про нібито обов’язковий обмін усіх водійських посвідчень, виданих до 2011 року. Проте ця новина не відповідає дійсності. Законопроєкт, на який посилаються автори повідомлень, справді існував, але його відкликали ще у червні 2025 року.

Йдеться про урядовий законопроєкт №8082, який був внесений до Верховної Ради ще у 2022 році в межах євроінтеграційних зобов’язань України. Документ передбачав гармонізацію національного законодавства з нормами ЄС, зокрема встановлення строків дії водійських посвідчень від 5 до 10 років залежно від категорії транспортного засобу. Однак законопроєкт так і не пройшов навіть першого читання, а 17 червня 2025 року його офіційно відкликали.

Попри це, 1 жовтня низка ЗМІ опублікувала повідомлення про нібито внесення до Ради нового законопроєкту про скорочення терміну дії водійських посвідчень із обов’язковим обміном у сервісному центрі МВС. Буцімто ті, хто протягом року після закінчення терміну не обміняє документи, змушені будуть складати теоретичний і практичний іспити.

Адвокат Богдан Кушнір зазначив, що такі зміни могли б створити додаткові корупційні ризики та нові схеми отримання коштів у сервісних центрах, а тому законопроєкт відкликали. Він також припустив, що в майбутньому влада може повторно зареєструвати цей або доопрацьований документ із можливим додаванням нових категорій та зростанням вартості, але наразі обов’язкового обміну водійських посвідчень не планується.

2 жовтня 2025 року українські Сили оборони відзначилися черговою перемогою, зупинивши масовані штурми російських військ на сході та півдні країни. За даними Генерального штабу ЗСУ, протягом доби було зафіксовано 102 боєзіткнення, що свідчить про інтенсивність бойових дій та високий рівень підготовки українських підрозділів. Найзапекліші бої точаться на Покровському та Новопавлівському напрямках, де ворог намагається прорвати оборону, однак кожен наступ російської армії успішно відбивається.

На Північно-Слобожанському та Курському напрямках українські військові також не дали можливості ворогу здійснити прорив. У цих районах було зупинено дві атаки російських військ, що стало черговим свідченням стійкості та професіоналізму наших воїнів. Бої на сході не припиняються вже кілька місяців, але українські сили виявляють неймовірну витримку, що дозволяє стримувати агресію ворога.

На Південно-Слобожанському напрямку армія РФ шість разів намагалася прорвати оборону біля Вовчанська, Вовчанських Хуторів та Кам’янки.

На Куп’янському напрямку окупанти тричі штурмували позиції біля Куп’янська та Богуславки.

На Лиманському напрямку відбулося п’ять атак у районах Колодязів, Шандриголового, Торського та Дробишевого. Два бої ще тривають.

На Сіверському напрямку ворог тричі намагався просунутися біля Ямполя та Івано-Дар’ївки.

На Краматорському напрямку зафіксовано дві ворожі атаки в районах Часового Яру та Предтечиного.

На Торецькому напрямку українські воїни зупинили 11 штурмів, зокрема біля Торецька, Щербинівки, Іванопілля та Русин Яру.

На Покровському напрямку противник здійснив рекордні 28 штурмів, намагаючись прорватися в районах Володимирівки, Новомиколаївки, Молодецького та низки інших населених пунктів. Нині там триває ще один запеклий бій.

На Новопавлівському напрямку ворог атакував 19 разів поблизу Новохатського, Комишувахи, Січневого та Березового. Вісім боєзіткнень усе ще не завершені.

Також бої зафіксовано на Гуляйпільському (4 штурми), Оріхівському (3 атаки) та Придніпровському напрямках (3 атаки біля Антонівського мосту).

Багато людей вважають, що шкарпетки під час сну потрібні лише взимку, коли у кімнаті прохолодно. Проте дослідження й досвід показують, що цей простий елемент гардеробу може позитивно впливати на якість сну в будь-яку пору року. Теплі стопи сприяють розширенню судин і покращенню кровообігу, завдяки чому організм швидше переходить у стан відпочинку. Мозок отримує сигнал про готовність тіла до сну, і процес засинання відбувається природніше та значно швидше.

Фахівці з питань сну зазначають, що використання шкарпеток під час нічного відпочинку можна вважати своєрідним «натуральним тригером» для організму. Це допомагає уникати нічного дискомфорту, пов’язаного з різницею температур у тілі, та створює відчуття стабільного тепла, яке асоціюється з безпекою. Дослідження показують, що люди, які лягають спати у шкарпетках, засинають у середньому на 10–15 хвилин швидше, ніж ті, хто залишає ноги відкритими.

Теплі ноги допомагають уникати мікропробуджень уночі. Навіть якщо ви не мерзнете, тіло витрачає менше енергії на підтримку стабільної температури, а значить сон залишається безперервним. Це особливо помітно восени, коли дні ще теплі, але ночі вже прохолодні.

Найкраще обирати шкарпетки з натуральних матеріалів: бавовняні або тонкі шерстяні. Вони “дихають” і не перегрівають. Важливо, щоб резинка не була тісною, не залишала слідів і не стискала судини. Пара для сну має бути зручною за розміром, не занадто обтисла і не надто вільна. Гігієнічно мати окрему пару лише для нічного використання.

Особливо корисно спати у шкарпетках у прохолодні осінні та зимові ночі, людям із проблемами кровообігу, тим, хто має труднощі із засинанням, а також при синдромі “холодних стоп”.

Здавалося б, дрібниця – вдягнути шкарпетки перед сном. Але на практиці цей лайфхак може зробити ваш відпочинок якіснішим: засинання швидше, ніч спокійніша, а ранок бадьоріший.

У четвер, 2 жовтня, на територію України поширилася холодна й волога повітряна маса, що суттєво вплине на погодні умови. За прогнозом Укргідрометцентру, протягом ночі більшість регіонів накриють дощі, а в західних областях очікуються заморозки. У Карпатах можливі опади у вигляді мокрого снігу.

Нічні дощі передбачаються практично на всій території країни, окрім крайнього півдня. Вдень опади збережуться у північних областях, більшій частині центральних регіонів та на Харківщині. Вітер матиме північно-східний напрямок зі швидкістю 5–10 м/с, що підсилюватиме відчуття прохолоди.

Температура вночі коливатиметься від +1 до +6 градусів, на заході можливі заморозки на поверхні ґрунту 0…-5 градусів, у Прикарпатті – і в повітрі 0…-3. Найтепліше вночі буде на півдні та сході — +4…+9 градусів. Вдень очікуються +5…+10 градусів, на Закарпатті до +13, на півдні та сході — +12…+17 градусів.

На високогір’ї Карпат пройде невеликий мокрий сніг, температура вночі та вдень від +3 до -2 градусів.

У Києві та області буде хмарно з проясненнями, можливий невеликий дощ. Вітер північно-східний, 5–10 м/с. Температура вночі +1…-6, вдень +5…+10 градусів.

Синоптики оголосили штормове попередження (І рівень небезпечності) на ніч 2–3 жовтня для західних областей, а також Житомирської та Вінницької, де очікуються сильні заморозки на поверхні ґрунту 0…-3 градуси.

Українська блогерка Даріана Корецька, відома в Instagram під ніком officialdori_ і з аудиторією понад 370 тисяч підписників, потрапила у центр гучного скандалу. Державне агентство з питань регулювання азартних ігор та лотерей виявило у її контенті систематичне порушення законодавства, пов’язане з незаконною рекламою онлайн-казино. За результатами перевірки Корецькій призначено штраф у розмірі 4,8 мільйона гривень.

Сторінка блогерки активно використовувалася для просування азартних ігор, які в Україні підлягають суворому контролю. У своїх Stories Корецька демонструвала глядачам буцімто виграні $200, описувала ігри як спосіб підняти настрій через «гормони щастя», а також залишала прямі посилання на реєстрацію в онлайн-казино. Втім, перевірка агентства довела, що облікового запису для таких виграшів у реальності не існувало, що свідчить про введення аудиторії в оману.

Виявити системні порушення вдалося завдяки моніторингу командою PlayCity та скаргам користувачів, а особу встановили завдяки оперативній роботі Територіального управління Бюро економічної безпеки у Києві.

Це не поодинокий випадок: у серпні в Україні заблокували 7 Instagram-акаунтів за систематичну рекламу онлайн-казино, серед них — сторінка блогерки Сімбочки. У країні наголошують, що співпраця з Meta триває, а боротьба з нелегальним азартом лише посилюватиметься.

В Україні діють жорсткі правила щодо реклами азартних ігор. Вона дозволена лише у визначених місцях, таких як нічний ефір телебачення, спеціалізовані видання для дорослих та офіційні сайти ліцензованих операторів. Усі рекламні матеріали повинні містити позначку 21+, рекламуються можуть лише легальні бренди, заборонено використання неповнолітніх, військових, медиків та волонтерів, а також відомих осіб (крім спортсменів). Крім того, оголошення не повинні обіцяти легкі гроші чи бонуси, а щонайменше 15% площі має містити попередження про ризик ігрової залежності.

Станом на вересень 2025 року середня заробітна плата в Україні склала 25,5 тис. грн, що на 500 грн більше, ніж у серпні. У річному вимірі темпи зростання ще виразніші — показник піднявся на 19% у порівнянні з вереснем 2024 року, коли середня зарплата становила 22 тис. грн. Такі дані наводить кадровий портал work.ua, який проаналізував понад 207 тисяч вакансій, розрахувавши медіану.

Найвищі зарплати традиційно отримують мешканці столиці: у Києві середня платня сягає 30 тис. грн. Львів посідає друге місце з показником у 27,5 тис. грн, далі йдуть Ужгород із 25,5 тис. грн та Одеса й Дніпро, де середній заробіток тримається на рівні 25 тис. грн. Водночас значні регіональні відмінності зберігаються — найнижчий рівень серед обласних центрів зафіксовано у Сумах, де зарплата становить близько 19 тис. грн.

Серед професій, де відбулося найбільше зростання заробітків, лідирують: дерматокосметолог — 60 000 грн (+100%), головний інженер — 50 000 грн (+54%), Python-програміст — 50 000 грн (+54%), керівник мережі магазинів — 45 000 грн (+50%), артдиректор — 40 000 грн (+60%), травматолог — 35 000 грн (+56%), асистент проєкту — 31 500 грн (+54%), заправник картриджів — 30 000 грн (+50%), маркувальник — 22 500 грн (+125%), паркувальник — 17 900 грн (+48%).

Прогноз розвитку зарплат на 2026–2028 роки визначено постановою від 6 серпня № 946 “Про схвалення Прогнозу економічного і соціального розвитку України на 2026–2028 роки”. За оптимістичним сценарієм, коли безпекова ситуація суттєво покращиться, середня номінальна зарплата складе: у 2026 році — 30 240 грн, у 2027 — 35 268 грн, у 2028 — 39 758 грн.

Песимістичний сценарій, що передбачає збереження повномасштабної військової агресії з боку Росії, прогнозує середню платню: у 2026 році — 30 032 грн, у 2027 — 34 808 грн, у 2028 — 39 436 грн.

За оптимістичним сценарієм також очікується покращення ситуації на ринку праці: кількість зайнятих економічною діяльністю осіб віком 15–70 років може зрости з 13 млн до 13,2 млн.

Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан у своїй заяві вкотре підкреслив негативне ставлення до європейської та євроатлантичної інтеграції України. Він відкрито заявив, що Будапешт не хоче належати до жодних міжнародних об’єднань разом із Києвом. Угорський лідер виступив проти членства України як у Європейському Союзі, так і в Північноатлантичному альянсі, наголосивши, що угорці не мають бажання перебувати з українцями в одному інтеграційному просторі — ані військовому, ані політично-економічному.

Натомість Орбан запропонував Києву обмежитися укладенням «стратегічної угоди», яка, за його словами, могла б регулювати відносини двох держав без прив’язки до європейських чи трансатлантичних структур. Він пояснив свою позицію тим, що вважає Україну неспроможною повноцінно функціонувати як незалежна держава. Зокрема, Орбан поставив під сумнів український суверенітет, заявивши, що країна не має власних фінансових ресурсів для самостійного утримання, а залежність від зовнішньої допомоги, на його думку, знижує рівень незалежності.

У відповідь глава української дипломатії Андрій Сибіга нагадав, що Угорщина та Україна вже спільно належать до численних міжнародних організацій, серед яких ООН, Рада Європи, Світова організація торгівлі, МВФ, ЄБРР, Дунайська комісія, ОЗХЗ, МАГАТЕ, ФАО та десятки інших. Сибіга риторично запитав, чи планує Угорщина залишити всі ці організації.

Заява Орбана прозвучала на полях саміту ЄС у Копенгагені. Він підкреслив, що його країна готова лише до «стратегічної угоди», а не до повноправного членства України в будь-якій міжнародній інституції.

У коментарях під відповідними дописами деякі користувачі, як українці, так і угорці, відзначають, що ідея про вихід Угорщини з ЄС та НАТО на користь України має «досить слушне» обґрунтування, хоча це сприймається як радикальна пропозиція.