35-річна Вікторія Северіна відома як дружина колишнього поліцейського Харкова Максима Северіна, проте її особистість і життєвий шлях значно ширші за це формулювання. Вона — жінка, яка поєднує турботу про родину, активну громадянську позицію та прагнення до розвитку навіть у складні часи.

Народившись і вирісши у Харкові, Вікторія з дитинства була оточена атмосферою великого міста, що формує характер і вчить швидко адаптуватися до змін. Освіту здобувала у місцевому навчальному закладі, де проявляла інтерес до гуманітарних дисциплін та соціальних ініціатив. З роками це переросло у бажання бути корисною суспільству й підтримувати тих, хто цього потребує.

Щодо Максима Северіна, то його раптове звільнення з поліції залишається невідомим. Раніше він працював у Харкові, потім у Рівному, після чого несподівано залишив службу. Подробиці причин звільнення наразі не розголошуються.

Наразі журналісти планують розкрити більше деталей життя родини, зокрема фінансових аспектів та способу життя подружжя.

Поки українська армія відчуває гострий дефіцит безпілотників, питання технологічного забезпечення фронту стає одним із ключових для обороноздатності держави. Сучасна війна дедалі більше переходить у площину високотехнологічного протистояння, де саме дрони виконують функції розвідки, коригування вогню, логістики та навіть безпосереднього ураження цілей. Нестача цих засобів суттєво впливає на ефективність бойових дій та безпеку військових підрозділів.

Безпілотні літальні апарати дозволяють оперативно отримувати розвідувальну інформацію без ризику для життя особового складу. Завдяки їм командування може швидко реагувати на зміни ситуації на полі бою, виявляти пересування техніки противника та коригувати артилерійський вогонь із високою точністю. Коли кількість таких пристроїв обмежена, знижується швидкість прийняття рішень і підвищуються ризики помилок.

Аналіз закупівель показав, що окремі компоненти дронів продавалися державі за цінами, що в рази перевищують реальну вартість. Лише на двигунах бюджет переплатив близько 28 млн грн, на контролерах — ще 11 млн. Система постачань була побудована на систематичному завищенні цін, а не на спірних методах оцінки.

Виконавцями контрактів стали компанії, які до 2022 року не мали досвіду роботи в оборонній сфері: ТОВ «Арес», «Коляда КА», «ГЕ Технолоджі» та «Флайтех Україна». Після отримання контрактів вони стали ключовими постачальниками дронів для держави.

Сеяра Куршутова в 2021 році внесли до санкційного списку РНБО як великого контрабандиста, проте у 2024 році санкції не були продовжені. За даними волонтера Георгія Туки, Куршутов має російський паспорт, виданий у Криму, а його бізнес-активи пов’язані з Росією. Паралельно він керує медіапроєктом «Джокер», який використовувався для тиску на політиків та бізнесменів.

Фізично бізнесмен проживає у Відні, де його родина володіє компаніями AmbraCosmetics GmbH та Zielinski & Rozen, які платять податки у Росії. Таким чином, одна особа отримує сотні мільйонів гривень із українського оборонного бюджету та водночас веде комерційну діяльність у країні-агресорі.

Цей випадок із трьохкратним завищенням цін на дрони є симптомом системного провалу оборонних закупівель, де формальні процедури не запобігли масштабним зловживанням, а санкційні та контррозвідувальні механізми залишилися відключеними. Ситуація виходить далеко за межі одного прізвища і ставить під сумнів ефективність державних структур у критично важливій сфері під час війни.

Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів ухвалила рішення про звільнення Максима Сергійовича Семіткіна з посади прокурора Черкаської окружної прокуратури у зв’язку з грубими порушеннями професійної етики та вимог законодавства. Підставою для такого кроку стало встановлення фактів демонстративного ухилення від перевірки законності отримання ним статусу особи з інвалідністю та відповідних соціальних виплат, зокрема пенсії, а також виявлення ознак корупційних дій.

За матеріалами дисциплінарного провадження, у 2019 році обласна медико-соціальна експертна комісія Черкаської області встановила Семіткіну статус інвалідності. Водночас у межах перевірки виникли обґрунтовані сумніви щодо дотримання процедури та правомірності прийняття такого рішення. Комісія з’ясувала, що посадовець не сприяв об’єктивному розгляду обставин, не надав необхідних пояснень та фактично уникав участі у перевірочних заходах, чим порушив принцип відкритості та доброчесності, обов’язковий для працівників органів прокуратури.

Незважаючи на численні письмові повідомлення про необхідність пройти стаціонарне обстеження для підтвердження інвалідності, Семіткін їх ігнорував. 20 лютого 2025 року Центр оцінювання функціонального стану особи скасував рішення МСЕК щодо встановлення інвалідності, зазначивши, що діагнози в актах не відповідають медичним документам, а підстав для надання будь-якої групи інвалідності з 27 серпня 2021 року немає.

Сам Семіткін пояснив, що не довіряв ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України» через кримінальні провадження щодо його посадовців і вважав повторний огляд необов’язковим. На момент рішення прокурор уже мав статус обвинуваченого у кримінальному провадженні, де йому інкримінують, зокрема, ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 358 КК та низку інших статей, пов’язаних із подіями Революції Гідності та отриманням інвалідності/пенсії.

Окрім цього, КДКП розглядала питання про можливий незаконний доступ до ЄРДР через дружину прокурора, яка працює начальницею сектору інформаційної підтримки поліції, проте прямих доказів втручання Семіткіна не встановлено. Дружина отримала догану.

Обвинувальний акт щодо Семіткіна та чотирьох колишніх посадовців Черкаського обласного центру МСЕК — голови та трьох членів комісії — уже скеровано до суду.

Розслідування також виявило, що у 2019 році медики свідомо підробили акти огляду та протокол засідання для оформлення інвалідності прокурора. Крім того, у межах «справ Майдану» встановлено, що Семіткін у січні 2014 року, працюючи слідчим райвідділу міліції, фальсифікував матеріали кримінальних проваджень, незаконно затримував громадян та перешкоджав мирним акціям у Черкасах.

Депутата Одеської міської ради Віталія Саутьонкова підозрюють у внесенні недостовірних відомостей до електронної декларації на суму, що перевищує 41 мільйон гривень. Такі висновки оприлюднені за результатами повної перевірки, яку Національне агентство з питань запобігання корупції проводило у період із вересня 2025 року по січень 2026 року. Аналіз поданих даних та зіставлення їх із наявною інформацією в державних реєстрах виявили суттєві розбіжності між задекларованими статками та встановленими фактами.

У декларації депутат зазначив значні суми готівкових коштів. Зокрема, йдеться про 308 тисяч доларів США, 10 тисяч євро та 702 тисячі гривень, які він зберігав у готівці. Крім того, у документі вказано, що його дружина володіла ще більшими заощадженнями: 390 тисяч доларів США, 370 тисяч євро та майже 5 мільйонів гривень у готівковій формі. Сукупний обсяг задекларованих готівкових активів викликав додаткову увагу перевіряючих органів.

Загальна сума готівки подружжя, за підрахунками НАЗК, перевищує 52,5 млн грн, тоді як реально вони могли заощадити лише близько 11,3 млн грн. Таким чином, різниця між задекларованими активами та можливими накопиченнями складає 41,2 млн грн.

Крім цього, у декларації депутата виявлено інші порушення. Він не зазначив наявність закордонних паспортів у дружини та трьох дітей, а також не надав дані про об’єкт нерухомості за кордоном, де вони проживали після виїзду з України 21 лютого 2022 року.

Раніше завершилося розслідування справи про розкрадання 32 барж на суму майже 83 млн грн. Саутьонков та його колега Віктор Баранський, разом із керівниками фірм, які брали участь у схемі, а також керівником ДП «Українське дунайське пароплавство», мають постати перед судом. Баржі були безоплатно передані компаніям, підконтрольним депутатам. У лютому 2024 року Саутьонкова та Баранського оголосили у розшук.

Київська міська прокуратура повідомила про підозру 35-річній мешканці столиці, яку слідство вважає причетною до організації шахрайської схеми з привласнення коштів громадян. За даними правоохоронців, жінка діяла протягом тривалого часу, використовуючи довіру потерпілих та сучасні засоби електронного зв’язку.

Слідство встановило, що підозрювана нібито розміщувала в інтернеті оголошення про надання фінансових послуг та допомоги в оформленні кредитів на вигідних умовах. Після звернення клієнтів вона переконувала їх перерахувати авансові платежі за «оформлення документів» або «гарантійні внески». Отримавши кошти, жінка припиняла зв’язок і не виконувала взятих на себе зобов’язань.

Правоохоронці та служби у справах дітей виявили дитину в незадовільних умовах: у квартирі не було продуктів, а підлітка та бабусю підгодовували сусіди. Хлопця вилучили та помістили до дитячого будинку сімейного типу. Медики попередньо діагностували у нього анорексію та серйозні порушення роботи внутрішніх органів.

Дії матері кваліфіковано за ч. 1 ст. 135 Кримінального кодексу України — завідоме залишення без допомоги особи в небезпечному для життя стані. Санкція статті передбачає до двох років обмеження або позбавлення волі.

У прокуратурі зазначили, що за дорученням Генерального прокурора органи прокуратури посилили захист прав дітей: створено 45 міжвідомчих груп, перевірено 281 дитячий заклад та 722 сімейні форми виховання, а також здійснено перевірки щодо понад 26 тисяч дітей.

Правоохоронці викрили масштабну корупційну схему, пов’язану з постачанням продовольства для підрозділів Десантно-штурмових військ ЗСУ. Офіцера, який був безпосередньо причетний до постачання неякісного м’яса та інших продуктів харчування, затримали після ретельного розслідування Державного бюро розслідувань.

За даними слідства, організатором афери виступив начальник продовольчої служби, який діяв у змові з керівництвом приватного підприємства. Злочинна група умисно постачала військовим продукти низької якості, замість гарантованих державою стандартів харчування. Комерційний директор та засновник постачальника брали активну участь у підготовці та реалізації схеми, отримуючи значні фінансові вигоди за рахунок бюджету.

Начальник продовольчої служби отримував незаконну вигоду готівкою, розмір «відкатів» сягав до 50% від вартості поставок. Лише за тиждень сума виплат могла перевищувати 1 млн гривень. На отримані кошти він придбав елітну нерухомість, кілька автомобілів преміумкласу та дорогий одяг, оформлений на близьких осіб. Під час обшуків вилучили понад 51 тис. доларів, 2,1 тис. євро, 201 тис. гривень, документи на нерухомість та колекцію брендового одягу вартістю понад 8 млн гривень.

За даними джерел, ймовірно, йдеться про начальника продовольчої служби 25-ї окремої десантно-штурмової бригади Костянтина Свиридова, який активно подорожував світом і майже не з’являвся на службі, віддаючи перевагу розкішному відпочинку та вечіркам.

Крім нього, у схемі були задіяні діловод частини Тетяна Заєм, командир батальйону логістики підполковник Сергій Козерацький, заступник командира полковник Григорій Мніх та комерційний директор Буського консервного заводу Михайло Мартиненко. Діловоду повідомлено про підозру за ч. 1 ст. 369 КК, оскільки вона отримувала частину «відкатів» та передавала їх керівнику.

Начальника продовольчої служби затримано та повідомлено про підозру за ч. 3 ст. 190, ч. 2 ст. 368 КК та ч. 4 ст. 409 ККУ. Розслідування триває, встановлюють усі факти незаконної діяльності та причетність інших осіб.

У Краматорську співробітники Державного бюро розслідувань задокументували протиправну діяльність майстра лісу одного з місцевих лісництв. За попередніми даними слідства, посадовець міг бути причетним до незаконних дій, пов’язаних із використанням лісових ресурсів та зловживанням службовими повноваженнями.

Правоохоронці встановили, що підозрюваний, користуючись своїм службовим становищем, імовірно сприяв незаконній вирубці дерев або ж погоджував відпуск деревини без належних документів та дозволів. Такі дії могли завдати істотної шкоди навколишньому природному середовищу та спричинити матеріальні збитки державі. Наразі триває перевірка обсягів можливих незаконних рубок і встановлюється точна сума завданих збитків.

За даними слідства, у грудні 2025 року посадовець відмовив місцевому жителю у законному придбанні дров для опалення. Натомість він запропонував «альтернативний» варіант — самовільну заготівлю сухостою на території регіонального ландшафтного парку «Краматорський», що є об’єктом природно-заповідного фонду.

За таке сприяння лісник вимагав по 10 тисяч гривень за кожен день вирубки. Після отримання перших 50 тисяч гривень, за версією правоохоронців, він запропонував збільшити обсяги заготівлі та підвищив «тариф» удвічі — до 20 тисяч гривень на добу.

У лютому 2026 року співробітники ДБР затримали посадовця безпосередньо під час отримання 100 тисяч гривень неправомірної вигоди. Гроші, як стверджують слідчі, були черговою частиною оплати за незаконну вирубку.

Наразі правоохоронці перевіряють інформацію щодо можливої причетності підозрюваного до інших подібних випадків отримання хабарів від різних осіб. Не виключається, що схема могла діяти системно.

Майстру лісу повідомлено про підозру за ч. 3 ст. 368 Кримінального кодексу України — одержання неправомірної вигоди, поєднане з вимаганням. Санкція статті передбачає до 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Суд обрав підозрюваному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави в розмірі майже 1 мільйона гривень.

Національне антикорупційне бюро України зафіксувало спробу несанкціонованого прослуховування одного зі своїх керівників, який очолює розслідування корупційних схем у оборонній сфері. Під час перевірки помешкання посадовця були виявлені спеціальні технічні засоби, призначені для прихованого збору інформації.

Представники НАБУ підкреслили, що такі дії є прямим втручанням у роботу органу, який веде розслідування злочинів високого рівня, і можуть мати серйозні наслідки для безпеки держави. Співробітники бюро зазначили, що робота детективів, які займаються боротьбою з корупцією в оборонному секторі, завжди підпадає під підвищену увагу з боку зацікавлених осіб, і такі спроби перешкоджання не залишаються безкарними.

За даними НАБУ, йдеться про керівника підрозділу, що займається розслідуваннями зловживань та махінацій під час оборонних закупівель. Зокрема, його команда працює над епізодами, пов’язаними із закупівлею безпілотників, а також бере участь у розслідуванні резонансної справи «Мідас».

Під час перевірки у житлі детектива було знайдено технічні засоби, які могли використовуватися для негласного стеження та збору інформації. У Бюро наголошують: встановлення таких пристроїв є незаконним і може свідчити про спробу тиску або втручання в роботу антикорупційних органів.

За попередньою інформацією, до спроби встановлення прослуховування можуть бути причетні співробітники одного з правоохоронних органів. Конкретну структуру в НАБУ поки що не називають.

У відомстві підкреслили, що подібні дії створюють ризики для незалежності слідства, особливо з огляду на чутливість справ, пов’язаних з оборонною сферою та використанням бюджетних коштів під час війни.

За цим фактом уже розпочато досудове розслідування. Правову кваліфікацію події мають надати слідчі.

Сучасні системи вентиляції та кондиціонування відіграють ключову роль у створенні комфортного та безпечного мікроклімату в житлових, комерційних і промислових приміщеннях. Якісне повітря, оптимальна температура та належний рівень вологості безпосередньо впливають на самопочуття людей, продуктивність праці та збереження обладнання. Саме тому професійний підхід до монтажу та регулярного обслуговування кліматичних систем є надзвичайно важливим.

Правильний монтаж — це основа довговічної та ефективної роботи обладнання. Перед встановленням фахівці проводять детальний аналіз об’єкта: враховують площу приміщення, його призначення, кількість людей, теплові навантаження та особливості планування. На основі цих даних підбирається оптимальний тип системи — від побутових кондиціонерів до складних вентиляційних установок із рекуперацією тепла. Професійний монтаж гарантує не лише стабільну роботу обладнання, а й зменшення енергоспоживання та витрат на експлуатацію.

За даними слідства, чоловік обіймав посаду керівника групи заробітної плати та мав доступ до бухгалтерських програм і системи «Клієнт-банк». Користуючись службовими повноваженнями, він систематично вносив неправдиві дані до фінансових і платіжних документів, штучно завищував суми нарахувань та забезпечував перерахування коштів підприємства на власні банківські рахунки.

У період з січня 2022 року по вересень 2024 року таким способом він незаконно отримав майже 6 мільйонів гривень під виглядом заробітної плати, премій, відпускних і лікарняних.

Однак під час подальшого розслідування правоохоронці встановили ще один епізод. За аналогічною схемою посадовець додатково перерахував собі понад 1,3 мільйона гривень. Загальна сума збитків перевищила 7 мільйонів.

Отримані кошти він намагався легалізувати: знімав готівку, переводив гроші на рахунки казино та букмекерських компаній, оплачував покупки і послуги для особистих потреб. Таким чином, за версією слідства, відбувалося «відмивання» незаконно отриманих доходів.

У БЕБ уточнюють, що фігурант міг діяти протягом тривалого часу. Окрім встановлених епізодів за 2022–2024 роки, детективи з’ясували, що ще у 2017–2021 роках він легалізував щонайменше 1,3 мільйона гривень, здобутих злочинним шляхом.

Наразі кримінальне провадження за фактами привласнення майна, службового підроблення та легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом (ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366, ч. 1 ст. 209 КК України), вже перебуває на розгляді суду. За новим епізодом чоловікові також повідомлено про підозру.

Досудове розслідування здійснюють детективи ТУ БЕБ у Чернівецькій області за оперативного супроводу кіберполіції та СБУ.

Збереження природної гармонії: важливість екологічної свідомості

Сучасний світ дедалі частіше стикається з наслідками забруднення навколишнього середовища та швидкого виснаження природних ресурсів. Людство має усвідомити, що кожна дрібниця, від утилізації сміття до економії води, впливає на баланс екосистеми. Екологічна свідомість стає не просто модним трендом, а життєвою необхідністю для збереження планети для майбутніх поколінь.

Початкова вартість лоту становить 662,33 млн гривень. Для порівняння, ще у 2023 році комплекс намагалися реалізувати зі стартовою ціною 7,1 млрд гривень. Надалі ціну неодноразово зменшували, однак покупця знайти не вдалося.

Об’єкт розташований на земельній ділянці площею 0,74 га на перетині вулиці Шолуденка, проспекту Берестейського та вулиці Борщагівської. За проєктом Sky Towers мав складатися з двох офісних веж: 47-поверхової та 34-поверхової, з’єднаних стилобатом, а також окремої двоповерхової будівлі банку. Загальна запроєктована площа комплексу перевищує 51 тисячу квадратних метрів.

Фактично ж будівництво завершено лише приблизно до рівня 27 поверхів. Рівень готовності об’єкта оцінюють у 51%. Роботи були зупинені ще у 2015 році, після чого проєкт став одним із найбільш відомих довгобудів Києва.

Будівництво Sky Towers розпочала компанія KDD Group у 2007 році. Під час фінансової кризи 2008 року девелопер залучив кредит в «Укрексімбанку» на суму, еквівалентну 3 млрд гривень. Через фінансові труднощі компанія не змогла виконати зобов’язання, і в 2021 році банк виграв суд щодо стягнення заборгованості.

Того ж року фінустанова виставила на продаж права вимоги за кредитом разом із забезпеченням у вигляді недобудованого комплексу. Відтоді актив неодноразово намагалися реалізувати, однак безрезультатно. Нинішній аукціон стане ще однією спробою знайти інвестора для проблемного об’єкта.