Україна вже тривалий час перебуває у складній демографічній ситуації, яку повномасштабна війна лише зробила ще гострішою. Про це наголосила Лідія Ткаченко, провідна наукова співробітниця Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України. За її словами, проблеми населення не зводяться лише до низької народжуваності, адже серйозним викликом залишається коротка тривалість життя, особливо серед чоловіків.

Ще до початку повномасштабної агресії середньоочікувана тривалість життя в Україні суттєво відставала від європейських показників — різниця становила близько десяти років. У 2007–2008 роках спостерігалося певне покращення, однак позитивна тенденція швидко зійшла нанівець, поступившись місцем новому погіршенню. Війна лише посилила ці негативні процеси: висока смертність на фронті, вимушена еміграція, погіршення доступу до медичних послуг та психологічний стрес значно впливають на демографічний баланс.

Крім безпосередніх втрат внаслідок бойових дій, Україна зіткнулася з масовим виїздом громадян за кордон. За оцінками, дефіцит робочої сили становить від 300 тисяч до кількох мільйонів осіб. При цьому понад 10 мільйонів людей залишаються платниками Єдиного соціального внеску, частина з них — навіть перебуваючи за кордоном. Водночас у структурі економіки переважає зайнятість у сільському господарстві та торгівлі — секторах із низькою продуктивністю та оплатою. Зарплати у таких критично важливих сферах як освіта і медицина є нижчими, ніж у сільському господарстві. Ткаченко зазначає, що така ситуація ненормальна, особливо з огляду на високу кваліфікацію та емоційне навантаження працівників бюджетного сектору.

Українська промисловість продовжує занепадати. Багато людей уже не мають навичок або бажання працювати у виробничій сфері. Суспільне уявлення змістилося в бік офісної праці, і тепер праця за станком сприймається як виняток, а не норма. Проблема дефіциту робочої сили ускладнюється тим, що роботодавці часто не готові платити гідні зарплати. Це створює ілюзію дефіциту, який насправді є результатом небажання бізнесу інвестувати в працівників. Часто умови нагадують феодальні — з мінімальними виплатами та відсутністю соціальних гарантій.

Щодо імміграції, Ткаченко скептично оцінює можливість залучення іноземних працівників. Вона зазначає, що Україна не має колоніального минулого, тому не може розраховувати на потік мігрантів, як це відбувається у Франції чи Великій Британії. Зарплати в Україні недостатньо високі, щоб конкурувати за іноземних спеціалістів. Навіть спрощення процедур громадянства навряд чи кардинально змінить ситуацію. Повернення українських громадян із-за кордону після війни також не гарантоване. Багато залежатиме від політики приймаючих країн та здатності українців закріпитися там. Дані опитувань часто не відображають реальні наміри — відповіді базуються більше на емоціях, ніж на конкретних планах. Ще однією тривожною тенденцією є зростання частки працюючих пенсіонерів — вже близько 30% отримувачів пенсії продовжують працювати. Причина — низькі пенсійні виплати. У більшості випадків пенсії становлять 3–5 тисяч гривень на місяць, що не дозволяє покрити навіть базові потреби. Ситуація у сфері тривалості життя також погіршується. За оціночними даними 2024 року, середня тривалість життя в Україні становить 64 роки, зокрема, 57 років для чоловіків і майже 71 — для жінок. Це значно нижче, ніж у країнах Європейського Союзу. Наприклад, у Швеції середня тривалість життя чоловіків перевищує 82 роки, у Франції — понад 80.

Науковиця підкреслює, що різке скорочення тривалості життя в Україні зумовлене не лише війною, але й емоційним виснаженням, яке призводить до зростання кількості серцево-судинних, психічних та інших захворювань. Крім того, чоловіки мають більше шкідливих звичок, частіше працюють на важких і небезпечних роботах, менше слідкують за здоров’ям і гірше переживають стреси.

У 2024 році в Україні була затверджена стратегія демографічного розвитку. Але, за словами Ткаченко, без серйозних змін у структурі економіки, політиці оплати праці та підходах до соціального забезпечення, позитивні зрушення в демографії залишаться недосяжними.

Європейська комісія готується впровадити новий механізм, який дозволить використовувати заморожені російські кошти для фінансування нового кредиту в розмірі 140 мільярдів євро на підтримку України. Про це повідомляє видання Politico. Цей крок стане важливою частиною стратегії ЄС щодо допомоги Україні у часи війни, дозволяючи обійти одну з ключових юридичних проблем, що виникла після початку агресії Росії.

Згідно з новим механізмом, Європейський Союз зможе конфіскувати не самі російські кошти, а відсотки, які генеруються цими замороженими активами. Такий підхід дозволить створити фінансові ресурси для видачі кредиту Україні без порушення міжнародного права, яке забороняє безпосередню конфіскацію державних активів іншої країни. Це дасть можливість Європейському Союзу забезпечити стабільність економіки України та підтримати її в захисті від агресії, а також у відновленні після руйнувань, завданих війною.

Комісія поширила відповідну ноту перед зустріччю послів ЄС, яка стане підготовкою до зустрічі європейських лідерів, запланованої на 1 жовтня у Копенгагені. За інформацією Politico, у країнах Євросоюзу зростає розчарування через брак конкретних деталей щодо так званого «репараційного кредиту», про який уперше згадала голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн 10 вересня у своїй доповіді про стан справ в ЄС. Основна частина російських активів перебуває під управлінням брюссельської фінансової компанії Euroclear і інвестована в західні державні облігації. Ідея полягає в тому, щоб ЄС переадресував ці гроші Україні, уклавши з Euroclear індивідуальний борговий контракт під 0% річних. Euroclear тримає близько 185 мільярдів євро, пов’язаних із російськими активами. Частина цих коштів буде використана на погашення раніше наданого Україні кредиту групою G7. Решта 140 мільярдів євро виплачуватиметься траншами на потреби оборони та на підтримку звичайного бюджету Києва.

Раніше цього тижня Politico повідомляло, що Німеччина стала головним прихильником «репараційного кредиту». Канцлер Фрідріх Мерц висловив підтримку цій ідеї у статті для Financial Times, підкресливши, що кредит має фінансувати виключно військову допомогу. Окрім того, Великобританія запропонувала власний «репараційний кредит», використовуючи близько 25 мільярдів доларів заморожених російських коштів, які зберігаються в країні. Міністри фінансів країн «Великої сімки» планують провести онлайн-зустріч для координації цих ініціатив. У своїй записці Єврокомісія підкреслила, що запропонована операція не зачіпатиме суверенні активи Росії і що Україна поверне кредит лише після завершення війни і виплати Росією репарацій. ЄС у свою чергу поверне Euroclear кошти, щоб компанія змогла виконати свої зобов’язання перед Росією.

Найбільшим ризиком лишається можливе блокування продовження санкцій з боку однієї з країн ЄС, наприклад Угорщини, що вимагає одностайності і відбувається кожні шість місяців. У разі такого сценарію російські кошти можуть повернутися Москві, а кредити Україні опиняться під загрозою. Щоб уникнути цього, Комісія запропонувала змінити правила продовження санкцій із одностайного рішення на кваліфіковану більшість. Для цього потрібна політична згода більшості глав держав і урядів ЄС.

В Україні з початку 2025 року спостерігається активне залучення трудових мігрантів для заповнення вакансій у різних секторах економіки. Це стало результатом високого попиту на робочу силу в умовах постійного розвитку ринку праці, відновлення економіки після війни та браку кадрів у низці галузей. За словами Дмитра Дегтяра, співзасновника HRD-club, іноземці займають основні посади різноробочих, а також працюють фахівцями з логістики, водіями та зварювальниками.

Однією з причин цього тренду є значний дефіцит робочих рук у деяких галузях, зокрема в будівництві, сільському господарстві, а також у сфері транспорту та інженерії. В Україні активно залучають іноземців для заповнення вакансій, де немає достатнього числа місцевих працівників. Найчастіше роботодавці запрошують громадян з Індії, Пакистану, Узбекистану, а також з інших країн Південної та Східної Азії, оскільки ці працівники готові виконувати важку фізичну працю і часто мають необхідні професійні навички.

“Нас очікує цей потік. Він не буде масовий, але він вже є”, — зазначив експерт.

Водночас бізнес стикається з труднощами, адже процес оформлення іноземних працівників є довготривалим і складним, займаючи в середньому близько шести місяців.

Нагадаємо, що навіть після відкриття кордонів для мігрантів до України їхати захочуть не всі. Також експерт пояснив, які країни найбільше хочуть залишити українські біженці.

Частина українців може отримати додаткову фінансову підтримку для оплати комунальних послуг, що стане важливою підтримкою для багатьох родин у складні часи. Департамент соціальної політики повідомив, що нові механізми допомоги спрямовані на пом'якшення фінансового навантаження на домогосподарства, особливо в умовах економічної нестабільності, викликаної війною та іншими соціально-економічними труднощами.

Ця ініціатива дозволить багатьом родинам отримати часткову компенсацію за витрати на комунальні послуги, що особливо важливо для тих, хто стикається з фінансовими труднощами через втрату доходів, підвищення тарифів або інші фактори. Така допомога є важливим кроком до збереження соціальної стабільності та забезпечення мінімальних умов для життя, що дасть можливість зберегти гідний рівень життя, навіть у кризових ситуаціях.

Під виплату потрапляють родини, у складі яких є: діти з інвалідністю; особи з інвалідністю I групи (психічні розлади, вади зору або опорно-рухового апарату, інвалідність з дитинства); особи з інвалідністю II групи з дитинства. Розмір виплат залежить від пори року: з квітня по жовтень нараховують 500 гривень на кожну особу з інвалідністю, з листопада по березень – 700 гривень.

Як отримати гроші на оплату комуналки? У Департаменті також пояснили: щоб отримати виплату, слід звернутися до місцевого управління соціального захисту населення та надати необхідні документи. Серед них: заява на призначення допомоги; паспорт або свідоцтво про народження дитини з інвалідністю; довідка про склад сім’ї; документ, що підтверджує інвалідність (МСЕК, ЛКК або витяг з рішення експертної комісії); рахунки за житлово-комунальні послуги. При цьому слід не забувати, що документи потрібно оновлювати щороку, щоб продовжувати отримувати допомогу.

Нагадаємо, Україна у співпраці з Сінгапуром покращує розслідування віртуальних активів та криптозлочинів.

З 2025 року українці, які заробляють через цифрові платформи, зокрема через таксі, доставку, оренду житла чи транспортних засобів, а також продаж товарів онлайн, зіштовхнуться з новими податковими правилами. Законопроєкт №14025, що передбачає впровадження міжнародної системи автоматичного обміну даними про доходи, також покликаний привести національне законодавство у відповідність до стандартів Європейського Союзу.

Згідно з новими вимогами, під оподаткування підпадатимуть такі види діяльності, як надання в оренду нерухомого майна — житлової та нежитлової нерухомості, місць для паркування, а також надання особистих послуг та продаж товарів через інтернет. Це значить, що кожен, хто отримує дохід від цих видів діяльності через цифрові платформи, буде зобов’язаний дотримуватися нових правил обліку та сплати податків.

В документі зазначено, що пільги поширюватимуться на резидентів, які: досягли 18 років; мають хоча б один рахунок для здійснення звітних операцій; не продають підакцизні товари; не використовують найману працю; не є самозайнятими за Кодексом. Максимальний обсяг доходу для спрощеного оподаткування протягом року не може перевищувати 834 мінімальні зарплати, встановлені законом на 1 січня звітного року. Крім того, фізичні особи, які протягом року здійснили не більше трьох продажів через одну платформу на суму до 2 000 євро в еквіваленті, будуть звільнені від сплати податків. Експерти відзначають, що законопроєкт №14025 має спростити роботу тисяч українців, які заробляють через цифрові платформи, зменшити податковий тиск і забезпечити легальний облік доходів, що є міжнародним зобов’язанням України перед МВФ та відповідністю нормам ЄС.

Нагадаємо, що Харківська міськрада заплатила «Київстару» 588 тис. грн за аналіз міграції людей у місті. Писали ми й про те, що Уряд запровадив «сьому» виплату для переселенців.

В Одесі сталася резонансна фінансова подія, коли працівниця одного з місцевих банків привласнила майже 400 тисяч гривень, що належали 85-річній жінці. Звернення старенької до правоохоронних органів привернуло увагу громадськості та вказало на серйозні проблеми у банківських структурах, де працівники, що працюють із клієнтами, мають доступ до чутливих фінансових даних.

До поліції надійшла заява від літньої жінки, яка повідомила про зникнення коштів з її депозитних рахунків. Після ретельного розслідування правоохоронці встановили, що до злочину причетна 22-річна головна економістка служби роздрібного бізнесу одного з банків, що працювала в Приморському районі Одеси. Молодша жінка використовувала своє становище для неправомірного доступу до грошей клієнтів, що дозволило їй здійснити зняття великої суми з рахунків довірливого клієнта.

Під час особистого звернення пенсіонерки до банку, працівниця, скориставшись її віком та необізнаністю, змінила фінансовий номер телефону в системі банку на свій. Після того, як жінка залишила відділення, економістка отримала доступ до банківського застосунку потерпілої. Отримавши повний контроль над рахунками клієнтки, зловмисниця закрила обидва депозити та перевела 394 550 гривень на власну банківську картку. За вчинене правопорушення фігурантці загрожує до шести років позбавлення волі з подальшою забороною обіймати певні посади або займатися окремими видами діяльності строком до трьох років.

Суд обрав для неї запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту. Частину привласнених коштів обвинувачена вже повернула потерпілій.

У 2025 році між одним з найбільших вітчизняних виробників ліків, компанією «Дарниця», і провідними аптечними мережами України загострився конфлікт, що призвів до значних економічних втрат для фармкомпанії. Протягом року компанія двічі змушена була призупинити виробництво — вперше на три тижні у березні, а потім на цілих шість тижнів у червні-серпні. Ці перерви серйозно позначилися на обсягах продажів, що в підсумку відобразилося на фінансових результатах підприємства.

Як зазначають джерела, конфлікт був спричинений низкою факторів, серед яких — претензії до ціноутворення та маркетингових стратегій «Дарниці». Аптечні мережі висловлювали незадоволення щодо високих цін на деякі препарати, що призвело до скорочення їхнього продажу через мережі. Водночас, компанія прагнула захистити свої позиції на ринку і зберегти свою частку в умовах високої конкуренції та економічних труднощів в країні. Однак результатом таких переривів у виробництві стали значні фінансові втрати, зокрема, скорочення понад тисячі працівників, що стало необхідним кроком для збереження економічної стабільності компанії.

За його словами, у червні 2025 року продажі «Дарниці» впали на 30% у порівнянні з аналогічним періодом 2024 року, а до серпня падіння досягло 50%. Через це компанія опустилася з другого на четверте місце серед найбільших виробників лікарських засобів в Україні. Основною причиною спаду експерт називає конфлікт між виробниками фармпродукції та найбільшими аптечними мережами, які мають майже монопольний вплив на ринок. Зокрема, йдеться про протистояння між «Дарницею» та п’ятьма мережами аптек, які контролюють приблизно 70% українського фармринку: АНЦ, Подорожник, Аптека 9-1-1, Бажаємо здоров’я та Доброго дня.

Коріння конфлікту пов’язане зі змінами регуляторної політики. 12 лютого 2025 року Президент Володимир Зеленський ввів у дію рішення Ради національної безпеки і оборони про заходи зі зниження цін на лікарські засоби. Документ передбачав 30% зниження вартості найбільш вживаних 100 препаратів, а також заборону маркетингових платежів між виробниками та аптечними мережами. Попри це, наприкінці 2024 року компанія «Дарниця» підвищила ціни на свою продукцію на 120%, що стало точкою напруження у стосунках з аптечним сектором. З 1 березня 2025 року згадані аптечні мережі значно зменшили обсяги закупівель продукції «Дарниці», що і спричинило серйозне падіння виручки та ринкових позицій компанії.

Нагадаємо, що нещодавно Національна поліція України розпочала розслідування щодо можливого завищення цін в окремих аптеках, що також викликає суспільний резонанс на тлі змін у фармацевтичному регулюванні.

Попри те, що Україна вже понад рік переживає повномасштабну війну з Росією, мобілізація жінок у 2025 році залишається відсутньою в планах держави. Усі жінки, які сьогодні проходять службу в Збройних силах України, роблять це на добровільних засадах. Це означає, що з початку вторгнення та протягом 2025 року Україна не планує проводити мобілізацію серед жінок. Замість цього вони можуть вступити до армії лише на власне бажання, що відповідає чинним нормам законодавства.

За інформацією, наданою Міністерством оборони України, у жовтні 2025 року не відбулося жодних змін у порядку призову та служби жінок у армії. Законодавство, що регулює цей процес, не передбачає примусового залучення жінок до військової служби в умовах війни. Тому всі українки, які нині служать в армії, є добровольцями, а їхнє рішення прийняти участь у боротьбі за Батьківщину є результатом власного вибору, а не вимоги держави.

Певна категорія жінок має обов’язок стати на військовий облік. Йдеться переважно про фахівчинь у медичній сфері. Це не означає обов’язкову мобілізацію, однак за порушення правил обліку можуть бути застосовані адміністративні штрафи. До військовозобов’язаних жінок наразі належать: лікарі різних спеціалізацій; медсестри; стоматологи; фармацевти; жінки, які пройшли військову кафедру. Для медичних працівниць обов’язковим етапом є проходження військово-лікарської комісії. Також вони повинні інформувати територіальний центр комплектування про зміни у життєвих обставинах, які можуть вплинути на облік.

Щодо добровільної служби, то українки можуть підписувати контракт із ЗСУ. За даними Центру рекрутингу, жінки віком 18–24 років укладають спеціальний контракт, а старші — загальний.

Після підписання контракту жінка має ті ж права і обов’язки, що й інші військовослужбовці. Вона не може залишити службу до завершення війни або оголошення демобілізації. Також її право виїзду за кордон буде обмежено. Українки можуть служити в армії на посадах: бухгалтера; бойового медика; діловодаюриста; психолога; оператора дронів; аеророзвідника; стрільця та інших.

Щоб потрапити до війська, жінка має пройти співбесіду з рекрутером, пройти військово-лікарську комісію та підготувати необхідний пакет документів. Додатковими перевагами вважається наявність водійських прав або сертифікатів з домедичної допомоги. Після завершення етапів відбору кандидатка проходить базову підготовку. Лише після цього вона може бути направлена до підрозділу.

Нагадаємо, в умовах воєнного стану кожен громадянин має свій обов’язок у системі національної безпеки. Жінки, як і чоловіки, можуть долучатися до ЗСУ добровільно, а обов’язкова мобілізація залишається питанням лише законодавчих змін.

У контексті повномасштабної війни, коли загроза ядерного конфлікту залишається актуальною, питання захисту здоров'я набуває особливої важливості. В таких умовах потрібно бути готовим до різних викликів, зокрема й до можливих наслідків радіаційного забруднення. Дієтологи запевняють, що правильний вибір продуктів харчування може стати однією з важливих ліній захисту організму від шкідливого впливу радіації.

Як зазначають фахівці, деякі продукти здатні знизити всмоктування та накопичення в організмі небезпечних елементів, таких як цезій та стронцій, які є основними дозоутворюючими елементами в разі ядерного удару. У разі ядерного вибуху ці елементи можуть потрапити в організм через повітря, воду або їжу, викликаючи серйозні порушення в здоров’ї. Проте правильний раціон може допомогти зменшити їх негативний вплив.

Молочні продукти по-різному впливають на накопичення радіонуклідів. Найбільше їх затримує цільне молоко — до 100%. Знежирене молоко затримує 85–92%, вершки — 15–8%, знежирений сир — 10–12%. Значно менше радіоактивних елементів міститься в олії (2,5–1,5%). Топлене масло практично не містить радіонуклідів (0%). Серед овочів і зелені важливо ретельно мити їх у чистій воді — це дозволяє знизити вміст шкідливих речовин до 40%. Термічна обробка продуктів теж має велике значення. Печериці не рекомендується вживати сирими або смаженими — їх потрібно варити, адже у відвар переходить до 85% цезію. Так само м’ясо та рибу краще відварювати — до 50% радіонуклідів виходить у бульйон. В яйцях радіоактивні елементи накопичуються переважно в шкаралупі, але при варінні вони частково переходять у білок, тому безпечніше готувати омлети.

Окрему увагу слід приділяти продуктам, які здатні зв’язувати радіонукліди у травній системі. Це блокатори надходження — рослинні полімери, такі як клітковина, целюлоза, пектин, лігнін, альгінати. Найефективнішими серед них є: нерозчинна клітковина (пшеничні та житні висівки); пектини (печені яблука, варений буряк, шкірка лимона та апельсина, смородина, жито, ячмінь, нешліфований рис); фітати (горох, квасоля); альгінати (морська капуста, агар-агар).

Дотримання таких простих рекомендацій допоможе зменшити негативний вплив радіаційного забруднення на організм у надзвичайних ситуаціях.

У п’ятницю, 28 вересня, в Україні зберігатиметься суха погода, але на зміну теплим літнім дням прийшла осіння прохолода. За прогнозами Укргідрометцентру, на території країни переважатиме хмарність із періодичними проясненнями, що надасть особливу атмосферу осіннього настрою. Водночас на більшості території України опадів не очікується, що дозволить багатьом насолодитися теплим, хоч і прохолодним, днем.

Проте не обійдеться й без невеликих погодних сюрпризів. У північних регіонах країни можливі незначні дощі, які пройдуть протягом дня. Такі невеликі опади можуть трохи освіжити повітря, однак суттєво на погоду не вплинуть. В інших регіонах України, зокрема в центральних, східних і південних областях, дощі не передбачаються, а температура буде поступово знижуватись, що характерно для кінця вересня.

Вітер — переважно північно-східного напрямку, зі швидкістю 5–10 метрів за секунду.

Температура повітря вдень на заході та півночі становитиме від +9 до +14 градусів. У центральних, південних та східних регіонах — від +13 до +18 градусів.

У Києві дощів не передбачається, погода буде хмарною з періодичними проясненнями. Денна температура в межах +10…+12 градусів, у Київській області — від +9 до +14 градусів.