Юлія Полтавець, колишня співробітниця юридичного департаменту Одеської міської ради та управління Держпродспоживслужби в Одеській області, яка змінила своє ім’я на Аміна, намагається отримати посаду оперуповноваженої в управлінні забезпечення особистої безпеки Державного бюро розслідувань (ДБР). Її кандидатура привернула увагу не тільки через професійний бекграунд, але й завдяки певним суперечливим моментам, які викликали питання щодо її фінансових активів.

Аналіз декларації Полтавець виявив наявність значного майна, включаючи кілька об’єктів нерухомості та інших активів, що можуть викликати сумніви з огляду на її попередню службу в державних установах. За документами, вона володіє чотирма об’єктами нерухомості, що є непростим для пояснення, враховуючи її попередні доходи. Така ситуація не залишилась поза увагою громадськості, і підняті питання про походження цього майна вже стали предметом обговорення в юридичних колах та серед правозахисних організацій.

житловим будинком у селі Карнаухівка Дніпропетровської області (75,5 м²), оформленим у спільній власності з родичами;

квартирою в Одесі (39,8 м²), купленою у 2021 році за 1 млн грн;

квартирою в Одесі (36,9 м²), придбаною у 2024 році за 1,71 млн грн;

приміщенням у власності Одеської міськради, яке використовується як місце реєстрації.

Загальна задекларована вартість нерухомості становить 2,73 млн грн.

Окрему увагу викликала інформація про транспорт: у декларації вказано автомобіль Nissan Maxima 2019 року, нібито придбаний у 2023 році за 80 тис. грн. Експерти ж оцінюють його ринкову вартість у межах 600–800 тис. грн.

Фінансова частина декларації також виглядає показово. За 2024 рік Полтавець задекларувала дохід у 2,12 млн грн, з яких понад 60% — це продаж нерухомості. Зокрема, 1,3 млн грн їй виплатила Анна Іванівна Молчанова. Також жінка вказала подарунок у 250 тис. грн від Ігоря Бойка. Додатково вона зберігає 10 тис. доларів готівкою.

Попри значні доходи, у декларації зазначено й отримання цільової адресної допомоги від облради — 29 тис. грн.

Таким чином, декларація Полтавець демонструє серйозні статки та водночас містить сумнівні дані про вартість придбаного майна. Незважаючи на це, вона претендує на посаду в ДБР, яке відповідає за безпеку та боротьбу з корупцією.

Державне бюро розслідувань (ДБР) провело обшук у квартирі генерал-лейтенанта Валерія Кондратюка, колишнього керівника Служби зовнішньої розвідки України. За інформацією, отриманою від видання «Бабель» з посиланням на власні джерела, обшук відбувся у вівторок, і його проводили співробітники ДБР у межах розслідування певної справи, деталі якої поки що не розголошуються.

На момент проведення обшуку самого Валерія Кондратюка вдома не було. Правоохоронці застали лише його родичів, що підняло нові питання про те, чи був генерал-лейтенант дійсно в курсі дій слідчих. Декілька джерел повідомили, що обшук стосувався розслідування певних справ, однак жодних офіційних заяв від ДБР щодо підстав для проведення таких заходів поки що не було оприлюднено.

Наразі немає офіційної інформації, у межах якого саме провадження проводяться слідчі дії. Журналісти звернулися до ДБР за коментарем, але відповіді поки що немає.

Валерій Кондратюк очолював Службу зовнішньої розвідки України у 2020–2021 роках. До цього він працював заступником глави Адміністрації президента України (2016–2019), а також керував Головним управлінням розвідки Міністерства оборони. Раніше він обіймав посаду керівника Департаменту контррозвідки Служби безпеки України.

Ім’я Кондратюка неодноразово згадувалося у зв’язку з реформами у сфері розвідки та нацбезпеки. Однак наразі невідомо, чи пов’язані дії ДБР саме з його попередньою службовою діяльністю.

Поліція Житомирської області викрила шахрая, який через інтернет здійснив масштабне шахрайство в галузі криптовалют, заволодівши значними фінансовими коштами. Слідство встановило, що 44-річний чоловік з Миколаївщини, використовуючи підроблену репутацію фахівця в інвестиціях, обманом отримав від потерпілого понад 14,6 мільйона гривень.

Уся справа розпочалася ще в 2022 році, коли потерпілий познайомився з підозрюваним через месенджер. Той представляв себе як досвідченого консультанта в інвестиціях, що спеціалізується на віртуальних активах. Йому вдалося швидко завоювати довіру чоловіка, переконуючи його в надійності та вигідності інвестицій у криптовалюти. Під виглядом професійних порад і обіцянок високих доходів шахрай змусив потерпілого перерахувати великі суми грошей на різні криптовалютні рахунки.

Улітку 2024 року зловмисник запропонував житомирянину перевести криптовалюту з обмінного сервісу на гаманець. Для цього він надіслав спеціальний багатознаковий код, який нібито мав спростити транзакцію. Довірившись знайомому, потерпілий ввів комбінацію у свій акаунт. Після цього його активи миттєво опинилися на рахунках шахрая.

Загальна сума викраденого склала 14 647 262 гривні. Надалі підозрюваний провів низку транзакцій, аби легалізувати та обготівкувати незаконно отримані кошти.

Правоохоронці встановили його причетність до злочину та повідомили про підозру одразу за двома статтями Кримінального кодексу України:

шахрайство в особливо великих розмірах (ч. 5 ст. 190),

легалізація майна, здобутого злочинним шляхом (ч. 2 ст. 209).

Наразі триває досудове розслідування. Чоловіку загрожує до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів ухвалила рішення щодо застосування дисциплінарного стягнення до прокурорки Черкаської обласної прокуратури Наталії Ленкової. За рішенням комісії, протягом наступного року вона не зможе претендувати на підвищення посади чи переведення на іншу роботу в державному органі. Підставою для такого покарання стало систематичне ігнорування викликів до Українського державного науково-дослідного інституту медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ, де Ленкова мала підтвердити наявність ІІ групи інвалідності, встановленої ще у 2012 році.

За інформацією комісії, Ленкова не з’являлася на декілька викликів, що є порушенням вимог і процедур для осіб з інвалідністю, які займають посадові обов'язки в державних органах. В результаті, вона була піддана дисциплінарному покаранню, яке не дозволяє їй покращити свою кар'єрну позицію чи змінити місце роботи в прокуратурі на протязі року.

За даними скарги, поданої в.о. керівника Черкаської обласної прокуратури, прокурорка чотири рази не з’явилася на обстеження. У своїх поясненнях вона заявила, що частину викликів пропустила з поважних причин: хвороба, догляд за дитиною, а також страх їхати до Дніпра через регулярні ракетні обстріли.

Водночас дисциплінарна комісія наголосила, що відмова від перевірки створила негативний резонанс і компрометувала органи прокуратури. У рішенні зазначено, що суспільство може сприймати такі дії як спробу уникнути відповідальності за можливе незаконне встановлення інвалідності та отримання виплат.

Ленкова наполягала, що отримала статус особи з інвалідністю через психоемоційні навантаження, пов’язані з підтриманням обвинувачення у резонансних кримінальних справах. Вона відмовлялася від керівних посад через стан здоров’я і самостійно пройшла обстеження у серпні 2025 року, за результатами якого МОЗ підтвердив її діагнози та ІІ групу інвалідності.

Попри це, комісія дійшла висновку, що прокурорка намагалася перекласти власну відповідальність на медичні органи, порушивши Кодекс професійної етики прокурорів.

У результаті Наталії Ленковій заборонено протягом року обіймати вищі посади чи переходити до прокуратур вищого рівня.

Кривий Ріг останнім часом стає центром обговорень, коли йдеться про кримінальний бізнес, нелегальні схеми та політичні впливи. Усі ці елементи так чи інакше пов’язані з двома фігурами, які стали майже синонімами тіньової економіки міста: Дмитром Храменюком та Олександром Квасовим. Їхні бізнес-інтереси та методи ведення справ мають численні паралелі та взаємодії, де кримінальні схеми, рейдерство та політичні зв'язки стають одним цілим.

Дмитро Храменюк — це ім’я, яке в Кривому Розі асоціюється з нелегальними автозаправними станціями. За даними правоохоронців, він контролює цілу мережу з 12 підпільних АЗС, що працюють не лише в межах міста, а й на його околицях. Крім того, Храменюк має значні активи в торгівлі контрафактним тютюном та алкоголем, а також контролює пункти прийому металу, через які обігруються різноманітні схеми обходу податків і митних зборів. Протягом багатьох років його бізнес процвітає, незважаючи на те, що деякі підпільні цехи працюють без будь-якої уваги з боку місцевих правоохоронних органів.

Квасов, у свою чергу, пов’язаний із рейдерськими захопленнями земель. За даними Clarity‑project, йому контролює до 4000 гектарів. Судові рішення часто ігноруються, а конфлікти з пайовиками залишаються невирішеними.

Відомо також про спільний бізнес Храменюка та Квасова — ресторан, а нещодавно у регіон просочилася інформація про силові методи стягнення боргу в $800 тис. Постраждалий бізнесмен стверджував, що його утримували та катували, а справа була “похована” за участю колишніх прокурорів і поліції.

Попри це, обидва активно займаються благодійністю: допомагають громадам, поставляють продукти, воду, транспорт і дрони для фронту. Місцеві активісти зазначають, що волонтерський образ може бути прикриттям для старих схем та трампліном у політику.

Таким чином, Храменюк і Квасов формують образ сучасних “теневих князів” Криворіжжя, які поєднують бізнес, кримінальні зв’язки та політичні амбіції, демонструючи, як тіньова економіка пристосовується та маскується під благодійність і політичну діяльність.

Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) разом із Національним антикорупційним бюро України (НАБУ) продовжують розслідування двох кримінальних проваджень, що стосуються можливих корупційних дій посадових осіб Укравтодору та турецької компанії «Онур». У центрі уваги — ймовірні розкрадання коштів, виділених на ремонт траси М-05 Київ–Одеса, по контрактам, які «Онур» отримував протягом кількох років.

За даними САП, одне з розслідуваних проваджень пов’язане з підозрілими тендерами 2020 року, коли за фінансуванням Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР) та Європейського інвестиційного банку (ЄІБ) планувався ремонт частини автотраси Київ–Одеса. Тендери, які відбувалися поза системою «Прозорро», не тільки ускладнили прозорість процесу, але й створили умови для ймовірних корупційних дій. За інформацією слідства, це дало змогу службовим особам державної компанії «Укрдорінвест» маніпулювати умовами тендеру та вибором підрядників.

Інше провадження стосується періоду 2016–2019 років і ймовірних хабарів керівнику Укравтодору Славоміру Новаку. Тоді НАБУ вже затримувало представників великих підрядників, серед яких і власник «Альткому» Олександр Тісленко. У рамках цієї справи обшуки відбувалися і в офісах «Онуру», однак компанія уникла прямих підозр.

Попри резонанс, «Онур» залишився ключовим гравцем дорожнього ринку за часів президентства Володимира Зеленського, отримуючи великі контракти у межах «Великого будівництва». У 2021 році координатор компанії в Україні Емре Караахметоглу навіть увійшов до керівництва футбольного клубу «Рух», а в 2025 році отримав від Зеленського державну нагороду.

Нині ж доля мільярдного позову «Онуру» до Держвідновлення вирішується у касаційній інстанції, а САП і НАБУ продовжують розслідувати факти можливої корупції.

Максим Олександрович Лівочка — це фігура, що привертає увагу через свій незвичайний кар’єрний шлях. До вересня 2017 року він працював у прокуратурі Києва, здобувши чималий досвід у правозахисній сфері. Однак в один момент Лівочка вирішив кардинально змінити своє професійне життя, подавши декларацію про звільнення та обравши новий шлях у правозастосуванні — став адвокатом.

Сьогодні Максим Лівочка є кандидатом на посаду судді місцевого суду, що додає ще один важливий етап у його кар’єрі. Він не лише змінив напрямок своєї професійної діяльності, але й продовжує активно розвиватися в юридичній сфері, обираючи кар’єру, яка потребує нових знань і глибокого розуміння законодавства.

Квартира в Києві, 21 м² (2021) — вартість 1,05 млн грн, належить Лівочці.

Квартира в Києві, 27,9 м² (2020) — вартість 990 тис. грн, належить дружині.

Квартира в Донецьку, 26,4 м² (2004) — 50% власності дружини та 50% Надії Бакун, вартість 5 грн.

Квартира в Києві, 91,8 м² (2016) — власність дідуся Василя Лівочки, сім’я має право користування, вартість 939 тис. грн.

Автомобіль у родині лише один — Honda CR-V (2013) дружини, оцінений у 350 тис. грн.

За офіційними даними, зарплата Максима Лівочки становила 338 тис. грн від КП «Київтеплоенерго», тоді як дружина отримала 10,3 тис. грн як ВПО. Це викликає підозри у приховуванні майна та видатків від НАЗК.

Цікаво, що раніше в жодній декларації Лівочки не фігурувало житло в Києві. Подібно до ситуації з батьком, це може свідчити про спроби приховати свої статки.

На Закарпатті прокуратура завершила досудове розслідування та направила до суду обвинувальний акт стосовно 33-річного жителя Львова, який намагався незаконно виїхати за межі України. Інцидент стався у міжнародному пункті пропуску «Малий Березний – Убля» на кордоні зі Словаччиною.

За даними обласної прокуратури, чоловік використав підроблений закордонний паспорт громадянина Саудівської Аравії, намагаючись видати себе за іноземця. Його план полягав у тому, щоб уникнути перевірки документів та безперешкодно залишити територію України. Однак уважність прикордонників дозволила виявити фальсифікацію.

Після того, як підробку викрили, а у виїзді відмовили, львів’янин спробував вирішити питання хабарем. Він запропонував співробітниці ДПСУ переказати на картку 100 тисяч гривень.

Слідство інкримінує йому пособництво у підробленні та використанні завідомо фальшивого документа, а також пропозицію неправомірної вигоди службовій особі (ч. 3, 4 ст. 358, ч. 1 ст. 369 ККУ).

Наразі обвинувальний акт передано до суду. За ці злочини чоловіку загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 5 років.

Броварська окружна прокуратура завершила досудове розслідування та скерувала до суду обвинувальний акт щодо депутата Зазимської сільської ради Броварського району Київської області. Окрім депутатського мандата, він також обіймає посаду спеціаліста-землевпорядника у тій самій раді, що, за даними слідства, створювало передумови для зловживання службовим становищем.

За інформацією, оприлюдненою НАЗК і підтвердженою прокуратурою, посадовцю інкримінують незаконне збагачення, передбачене статтею 368-5 Кримінального кодексу України. Слідство встановило, що депутат отримав активи та доходи, які суттєво перевищують його офіційні прибутки та не мають підтвердженого законного походження.

Досудове розслідування підтвердило висновки Національного агентства з питань запобігання корупції. З’ясувалося, що близькі особи депутата за його дорученням набули необґрунтовані активи на суму близько 29,8 млн гривень.

Якщо вину депутата буде доведено в суді, йому загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п’яти до десяти років, а також заборона обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю протягом трьох років.

Справу вже передано на розгляд суду, і вона може стати показовою в боротьбі з незаконним збагаченням серед місцевих депутатів.

За даними Болгарської асоціації нерухомості, українці увійшли до десятки іноземців, які найбільш активно інвестують у житлову нерухомість Болгарії упродовж 2024–2025 років. Це підкреслює зростаючий інтерес громадян України до болгарського ринку нерухомості, що стало важливою тенденцією в умовах економічної нестабільності та потреби у надійних інвестиційних інструментах.

Серед лідерів також громадяни Великої Британії, Німеччини, Греції, Ізраїлю, Румунії, Туреччини, Італії та Росії. Проте найбільшу частку серед іноземців займають саме українці, що свідчить про активні інвестиційні кроки в умовах постійної непевності на батьківщині. Українці зацікавлені не лише в покупці житла для відпочинку або еміграції, а й у довгострокових інвестиціях, що забезпечують стабільний дохід у вигляді оренди.

Найбільший попит спостерігається на нерухомість у прибережних містах Чорного моря — Варні, Бургасі та Несебрі, а також у гірських регіонах, де розвинений зимовий туризм — Банско та Пампорово.

Ціни на житло зростають: за останній рік на морських курортах вони піднялися в середньому на 8–10%, у Софії — на 6–7%. Серед іноземців популярними залишаються квартири в новобудовах середнього сегмента, стартуючи від €60 тисяч, а також апартаменти, які зручно здавати в оренду туристам.

Активність українців на ринку Болгарії зумовлена як вимушеним переїздом через війну, так і прагненням вкласти кошти у вигідну нерухомість. Курортні квартири користуються стабільним попитом серед відпочивальників, що робить їх привабливим інвестиційним активом.

Аналітики очікують подальшого зростання попиту з боку громадян України та Ізраїлю. Також можливе збільшення інтересу з країн ЄС, де вартість житла значно вища, ніж у Болгарії. Це створює передумови для подальшого розвитку ринку нерухомості країни та збереження високих темпів цінового зростання.